Публікації в ЗМІ

Print This Post
vkdka-karantinni-obmezhennia

Игор НОВИКОВ, Закон і Бізнес  №18 (1472) 09.05—15.05.2020

Постановою Кабінету Міністрів від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із урахуванням наступних змін) у країні було запроваджено карантин. Під фактичну заборону діяльності потрапили й органи адвокатського самоврядування. Чи працює сьогодні, чим займається Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури та коли і хто відновить її засідання? Про це «ЗіБ» розпитав голову Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Сергія ВИЛКОВА.

«Забезпечення дотримання таємниці «віртуальної» нарадчої кімнати видається сумнівним»

— Сергію Валентиновичу, суддівські органи (Рада суддів та Вища рада правосуддя) в умовах, що склалися, налагодили свою роботу. А от ВКДКА не працює. Із чим це пов’язано?

— Формулювання питання не зовсім коректне. Нині засідання не проводяться. Але вони є лише однією з форм нашої роботи. І насправді робота у ВКДКА не обмежується самими засіданнями.

Чому ми не маємо можливості організувати їх проведення на кшталт інших державних органів? Відповідь міститься в самій постанові КМ №211. Нею до 22 травня заборонено проводити всі масові заходи, крім тих, що необхідні для забезпечення роботи органів державної влади, місцевого самоврядування, а також занять спортсменів, за умови дотримання санітарних та протиепідемічних заходів, зокрема за умови забезпечення засобами індивідуального захисту. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури не належить ані до органів державної влади, ані до органів місцевого самоврядування, тож проводити свої засідання, як це сьогодні роблять, наприклад, ВРП або Дисциплінарна комісія приватних виконавців при Мін’юсті, ми об’єктивно не можемо.

— Але погляньмо на інший підпункт цієї ж постанови: останніми змінами нотаріусам, аудиторам та адвокатам з 11 травня дозволили працювати…

— Так, ці зміни спричинили в соцмережах бурхливі обговорення, що мали легкий відтінок іронії. Бо ми всі чудово розуміємо, що адвокати, попри карантинні обмеження, ні на мить не припиняли своєї діяльності. Адже без інституту захисту сьогодні неможливо здійснювати судочинство. Так само карантин не скасовував конституційного права кожної людини на правничу допомогу, для надання якої діє адвокатура.

Норму, про яку ви згадали, слід розглядати дещо під іншим кутом. Зверніть увагу, вона стосується роботи суб’єктів господарювання, що передбачає приймання відвідувачів. У такий спосіб Уряд передбачив можливість для адвокатів приймати клієнтів у себе в офісах.

Також, схоже, адвокати, оскільки їхня діяльність підпадає під дію постанови, отримали можливість користуватися громадським транспортом під час карантину. Принаймні на підставі останніх змін можна звертатися до місцевої влади по спеціальні перепустки. Тобто можна розраховувати на спрощення каналів комунікацій, які останнім часом стали все більше віртуальними.

— Що заважає проведенню дистанційних засідань? Правники дуже активно влаштовують спільні конференції, вебінари, засідання онлайн. Чи варто чекати подібного від ВКДКА?

— Що стосується освітніх заходів, то тут членів ВКДКА залучає Вища школа адвокатури, яка швидко адаптувалася до нової реальності. І ці заходи висвітлює, і ваше видання. А що ж до засідань, то тут існує кілька взаємопов’язаних аспектів, що зумовлені необхідністю розуміння і дотримання балансу прав громадян та гарантій адвокатської діяльності.

Чи можливе проведення засідання онлайн? Думаю, що ні. ВКДКА, за законом, складається з 30 членів з усіх регіонів України. Додайте сюди секретаріат, що забезпечує засідання, та учасників провадження. Технічно забезпечити спільну конференцію можна. Але як при цьому гарантувати дотримання адвокатської таємниці, що часто стає предметом розгляду?

Друге питання — таємниця нарадчої кімнати для ВКДКА як квазісудового колегіального органу. Чи може колегія суддів обговорювати рішення через Zoom, Skype чи іншу програму — риторичне запитання. Оскільки можливість забезпечення дотримання таємниці «віртуальної» нарадчої кімнати видається сумнівною, ми не бачимо можливості реалізації цих умов на практиці, крім як через скликання та проведення реальних засідань.

Обговорювати відеоконференцзв’язок можливо лише в частині залучення сторін. За інших умов буде порушена процедура розгляду справ, що стане додатковою підставою для оскарження наших рішень у судах.

— Виходить, необхідне окреме рішення Кабміну щодо роботи органів адвокатського самоврядування?

— Так. Більше того, ми вже пропонували можливий варіант розв’язання проблеми через унесення змін до постанови КМ №211. Відповідні офіційні листи надсилалися Прем’єру двічі. Перший раз, коли стало зрозумілим, що карантин не обмежиться двотижневою забороною на проведення масових заходів, другий — недавно, аби нагадати про важливість забезпечення роботи органів адвокатського самоврядування у разі подовження карантинних заходів. З огляду на останні урядові рішення наші пропозиції залишилися поза увагою.

У будь-якому випадку в умовах карантину відновити проведення засідань можна лише після врахування особливостей роботи органів адвокатського самоврядування Кабінетом Міністрів.

«ВКДКА вже стикалась із ситуацією, коли за засідання, що тривало кілька днів, доводилося опрацьовувати по 60—70 скарг»

— Але ж спливають процесуальні терміни для розгляду скарг! І яким чином ВКДКА планує справлятись із їх обсягом після закінчення карантину?

— Що стосується процесуальних строків, то існують підстави їх подовження. І видається, що введення карантину — достатньо вагомий аргумент. Але водночас можуть порушуватися (і будуть порушуватися) встановлені строки застосування дисциплінарних стягнень (за законом, адвокат може бути притягнутий до відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку. — Прим. ред.). Таким чином, можуть мати місце порушення законних інтересів скаржників та інших осіб — учасників дисциплінарних проваджень. Ці інтереси сьогодні входять у конфлікт із метою запровадження карантину. І цей конфлікт інтересів має якнайшвидше розв’язати Кабмін, вирішивши, наскільки в умовах карантину виправдане проведення засідань.

Коли ж ситуація покращиться і нашу роботу буде розблоковано, звісно, доведеться докласти трохи більше зусиль, аби розглянути скарги, що накопичились. Утім, якихось особливих проблем я тут не вбачаю. Адже ВКДКА у своїй історії вже стикалась із ситуацією, коли за засідання, що тривало кілька днів, доводилося опрацьовувати по 60—70 скарг.

— Якщо не скаргами, то чим сьогодні займається комісія та її секретаріат?

— Насправді займається в тому числі й скаргами. Через карантин їхня кількість зменшилася приблизно на 15%. Утім, як і раніше, доводиться їх опрацьовувати, витребовувати справи з регіонів, розподіляти між членами.

Також через карантин ми посилили методичну роботу. Зараз готуємо узагальнення дисциплінарної практики з найбільш цікавих практичних питань. Уже на першому після розблокування роботи засіданні ми маємо вийти з рішеннями щодо форм взаємодії адвокатів з правоохоронними органами, несплати членських внесків та забезпечення дотримання обов’язку зберігати адвокатську таємницю. А після їхнього затвердження вже заплановано з головами регіональних КДКА проведення навчальних заходів щодо вивчення та обговорення кваліфікаційних і дисциплінарних практик.

І, звісно, жодним чином не скоротився обсяг роботи в судах. Сьогодні ми маємо близько 80 справ. У переважній більшості ВКДКА виступає в ролі відповідача, значно рідше — третьої особи. З власної ініціативи суди не «навантажуємо». Усі спори стосуються рішень, ухвалених КДКА та/або ВКДКА. І ці процеси зазвичай доволі тривалі, адже проходять усі інстанції, і складні, бо прямо стосуються інтересів (а якщо говорити точніше, то права на професію) тих, хто найбільше з усіх знається на правилах і нюансах судочинства. Завдяки цим процесам ми отримуємо цікавий матеріал, який у тому числі стає емпіричною базою для уніфікації практики кваліфікаційно-дисциплінарних органів.

— Можете назвати найбільш цікаві з актуальних справ? Напевно, читачам буде корисно знати проблематику спорів, які сьогодні формують рамки застосування етичних правил.

— Зараз маємо кілька спорів з різних аспектів питання конфлікту інтересів у діяльності адвоката. Касаційний адміністративний суд у справі №818/1718/17 має перевіритирішення Другого апеляційного адміністративного суду, котрий підтвердив позицію ВКДКА про те, що порушенням Правил адвокатської етики є не лише дії чи бездіяльність, що призвели до настання конкретних негативних наслідків для особи в результаті конфлікту інтересів, а й сама ймовірність такого настання з огляду на обставини справи і розумні підстави вважати, що розвиток інтересів у подальшому призведе до виникнення такого конфлікту.

Інше провадження (справа №640/17351/19), можливо, більш цікаве навіть процесуальними питаннями. Особа, яку позбавили права на заняття адвокатською діяльністю через конфлікт інтересів, вирішила оскаржувати у суді рішення не ВКДКА, а КДКА регіону. Мабуть, через те, що аргументація, наведена в рішенні КДКА регіону, була для скаржника більш зручною. Строки на оскарження в суді, встановлені законом про адвокатуру, звісно, спливли, але можливість їх подовження юрист намагався обґрунтувати тим, що розгляд у ВКДКА є начебто досудовим врегулюванням спору. Коли до спору, який вже мав кілька десятків судових рішень з процедурних питань, долучили ВКДКА як третю особу, заповзятий позивач розшукав представника комісії, якому було доручено супроводжувати цей процес, та намагався у грубій формі залякати його кримінальними перспективами продовження участі у процесі.

Є процеси з кваліфікаційних питань. У квітні Шостий ААС підтвердив (справа №826/6311/18) дискреційні повноваження комісій у межах закону оцінювати рівень знань особи, яка має намір стати адвокатом. І жоден інший суб’єкт чи орган, у тому числі й суд, не може втручатись у здійснення суб’єктом владних повноважень цієї компетенції.

Традиційно на адвокатів скаржаться правоохоронці, які, як процесуальні опоненти, не задоволені надто активною позицією захисників. І коли дисциплінарний орган не задовольняє їхніх очікувань, ті йдуть до кінця. Менш як місяць тому КАС вчергове відмовив у відкритті провадження (справа №826/7642/18) за скаргою поліцейського, який намагався оскаржити відмову в порушенні дисциплінарної справи щодо адвоката.

— Багато хто каже, що після карантину суспільство вже не буде колишнім. Чи бачите можливі напрями реформування ВКДКА?

— Думаю, що найкращим напрямом роботи після відновлення звичного життя буде забезпечення стабільної діяльності органу адвокатського самоврядування відповідно до завдань, визначених законом. А необхідністю реформ часто прикриваються ті, хто не здатен або не має бажання забезпечити виконання закону.