Із зупиненням через брак фінансування діяльності Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокати і прості громадяни найближчим часом можуть втратити право на оскарження рішень регіональних КДКА.
Відгомін кризи
Про наявні проблеми з бюджетом ВКДКА повідомила 27 лютого через власний веб-сайт. Засідання комісії, що, за попередньою інформацією, мало відбутись у Києві 19—20 березня, опинилося під загрозою зриву. Працівників секретаріату відправляють у відпустки за власний рахунок.
У день появи цієї сенсаційної новини, про яку повідомили всі профільні ЗМІ, голова комісії Валентин Загарія досить сухо коментував ситуацію, наголосивши на неможливості продовження нормальної роботи за умов, коли на рахунку залишилося близько тисячі гривень. Він також висловив сподівання, що в Раді адвокатів зважають на проблеми ВКДКА й оперативно виправлять ситуацію.
Втім, згодом своїми міркуваннями про причини й наслідки такої ситуації він усе ж поділився у Фейсбуку, відзначивши, що звичайні адвокати, які втрачають можливість оскарження рішень регіональних КДКА, навряд чи виграли від цього.
Річ у тім, що комісія має більш широкі повноваження, ніж суд. Останній у разі оскарження рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності має можливість тільки залишити рішення в силі або скасувати його, повернувши справу на новий розгляд. Перебирати на себе функції органів, наділених владними повноваженнями, він не вправі. А ось ВКДКА може ще й змінити первинне рішення регіональної комісії чи ухвалити власне.
Провину за кризу В.Загарія фактично поклав на РАУ, яка, за його оцінкою, поставила вищий орган адвокатського самоврядування, що здійснює дисциплінарне провадження, у позу прохача. Чому так — спробуємо розібратися.
З панського плеча
Засади фінансування діяльності органів самоврядування, зокрема й ВКДКА, визначені ст.58 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»: утримання може здійснюватися за рахунок не заборонених законом джерел. За цим самим законом, потреби в забезпеченні діяльності КДКА та ВКДКА визначають розмір плати за складання кваліфікаційного іспиту, який, щоправда, не може перевищувати 3 мінімальні зарплати (сьогодні це 3654 грн.). При цьому розмір відрахувань регіональних комісій на забезпечення діяльності ВКДКА має визначатися з урахуванням потреби покриття витрат останньої.
Така потреба передбачена Положенням про встановлення розміру та порядку сплати щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, затвердженим рішенням РАУ від 17.12.2012 №24, на рівні 10% від плати за складання іспиту. Решту коштів Рада адвокатів перераховує на підставі окремих рішень у кожному випадку письмового звернення ВКДКА з відповідним проханням.
Одне з таких рішень — «Про розподіл щорічних внесків адвокатів на потреби Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури» — було ухвалене 30 серпня 2014 року, №104.
Благими намірами…
Ним Рада адвокатів, виділяючи кошти, звернула увагу ВКДКА на необхідність у майбутньому оптимізувати поточні витрати, пов’язані із забезпеченням реалізації повноважень, та «активізувати роботу зі сплати адвокатами щорічних внесків на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування». У той час гостро стояло питання про підвищення фінансової дисципліни та пошук можливих шляхів для наповнення адвокатського бюджету. Йшлося навіть про виключення неплатників з Єдиного реєстру адвокатів України. І в цьому питанні ВКДКА не підтримала РАУ, ставши на позицію необхідності дотримання процедури дисциплінарного провадження, визначеної законом.
Чи це звичайний збіг, чи так і було задумано, але останній «транш» від РАУ ВКДКА отримала в жовтні минулого року. Після цього був з’їзд адвокатів у Мукачевому, який не завершився. Формально він триває й сьогодні, що робить Раду адвокатів неповноважною (нагадаємо: згідно з ст.55 закону РАУ виконує функції адвокатського самоврядування в період між з’їздами). Втім, із набуттям чинності законом про справедливий суд виникає потреба протягом 2 місяців обрати членів Вищої ради юстиції від адвокатури. Тож з’явилася надія на продовження й закриття роботи з’їзду найближчим часом. Тоді Рада адвокатів отримає можливість продовжити роботу й ухвалити необхідне рішення стосовно належного забезпечення потреб ВКДКА.
Вихід є?
В адвокатському середовищі ситуацію, що склалася, намагаються не коментувати, хоча й погоджуються, що питання фінансування ВКДКА потребує системного вирішення. Це могли зробити ще разом із прийняттям нового закону про прокуратуру, «Прикінцеві положення» якого в первинній редакції проекту містили зміни й до закону про адвокатуру. Зокрема, встановлювався чіткий розподіл коштів, отриманих від сплати щорічних внесків адвокатів, на забезпечення діяльності органів самоврядування. Гроші в рівних частинах мали йти на забезпечення роботи органів адвокатського самоврядування, у тому числі вищої та регіональних КДКА. Однак ці зміни «випали» на стадії підготовки документа до другого читання.
Наразі ж ВКДКА, очевидно, доведеться затягнути паски й балансувати на межі незалежності. Так, за наявною інформацією, найближче засідання комісії все ж відбудеться, але пройде в приміщенні Ради адвокатів м.Києва. Хоча за таких умов можна поставити під сумнів об’єктивність розгляду скарг стосовно самої РАК. І якщо 19—20 березня засідання таки відбудеться «в приймах», швидше за все, скарги на рішення, дії та бездіяльність столичної КДКА розглядатися не будуть.
Так, можна посадити на голодний пайок працівників секретаріату, розірвати договір оренди приміщення й засідати, наприклад, десь на галявині. Проте чи буде це в інтересах адвокатури? Крім самих адвокатів, на це запитання ніхто не відповість.
ПЕТРО ЛЕВИНСЬКИЙ, газета «Закон і Бізнес» №10 (1204) 07.03—13.03.2015
10.03.2015