Публікації в ЗМІ

Print This Post
63898

ВКДКА покарала адвоката, який своїми діями створював загрозу діловій репутації колеги. «Міму» пощастило більше

Якщо вірити скаржникам — невдоволеним споживачам адвокатських послуг, захисники «імпровізують» у судових засіданнях, подають умовні знаки опонентам, установлюють надвеликі розміри гонорарів, зневажливо ставляться до володарів мантій. Перелік причин невдоволення можна продовжувати до нескінченності… Протягом одинадцятого засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури їй належало розв’язати не один правовий ребус, розглядаючи скарги на вердикти регіональних комісій. Із завданням колегіальний орган упорався. Крім того, ВКДКА ухвалила рішення, яке може створити низку прецедентів.

З другої спроби

Як уже повідомляв «ЗіБ» (Див. №51/2013. — Прим. ред.), до ВКДКА звернулася гр.М. зі скаргою на рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області, яким відмовлено у відкритті провадження відносно адвоката Ц. Втім, під час минулого зібрання колегіальному органу не вдалося поставити крапку в цій справі, адже виникла необхідність з’ясування додаткових обставин. На цьому засіданні члени ВКДКА висловили свою остаточну позицію.
Нагадаємо: причиною конфлікту між скаржницею та адвокатом стало «гонорарне» питання. Зокрема, гр.М. уважала, що сума гонорару була необгрунтованою та суттєво завищеною. Тож скаржниця бажала повернути частину сплаченої захиснику суми.
Крім того, невдоволена якістю адвокатських послуг переконана, що захисник мав намір затягувати розгляд «нерухомої» справи в суді (мова йде про виселення з квартири дочки скаржниці, яка нібито вела аморальний спосіб життя). Та й договір про надання правової допомоги та здійснення представництва, укладений між адвокатом та скаржницею, за словами останньої, був дуже «хитрим». Мовляв, захисник, зловживаючи довірою жінки, схилив її до підписання договору, який,
як виявилося, містив низку спірних положень.
«Він увів в оману не лише мене, а й комісію!» — відзначила скаржниця, котра прибула на засідання «дисцип­лінарників».
Своєю чергою, адвокат переконаний, що клієнт постійно «підганяла його». Цю точку зору захисника озвучила член ВКДКА Тетяна Дроботущенко, спираючись на матеріали справи. До речі, сам адвокат на засідання не прибув.
Наполягаючи на власній правовій позиції, скаржниця зосередила увагу членів колегіального органу на довідці, в якій адвокат відобразив часові та грошові витрати на надання послуг. Так, гр.М. обурена тим, що захисник згідно з цим документом витратив на вивчення судової практики вирішення відповідної категорії спорів цілих 5 годин, а позовну заяву складав протягом тринадцяти.
Однак вирішення питання щодо повернення адвокатом гонорару за договором не належить до компетенції ні регіональних комісій, ні ВКДКА, а має здійснюватись у судовому порядку, оскільки в таких випадках мають місце цивільно-правові відносини між захисником та клієнтом. Тож комісія в цій справі стала на бік адвоката, відмовивши в задоволенні скарги й залишивши рішення регіональної комісії без змін.

Умовні знаки для опонента

Члени колегіального органу захистили ще одну колегу.
Так, рішенням ДП КДКА Донецької області відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Т. Скаржника, гр. К., цей вердикт не задовольнив, тож він вирішив шукати правду у вищій інстанції та звернувся до ВКДКА.
Причиною конфлікту слугували, як уважав скаржник, шахрайські дії з боку адвоката та її недостойна поведінка в судовому засіданні. Захисник представляла інтереси клієнта під час розгляду спору, що стосувався набуття права власності на нерухомість у порядку спадкування. Події, про які піде мова далі, розгортались в одному із судів донецького регіону.
Як повідомила доповідач у цій справі, член ВКДКА Ірина Піх, скаржника обурила поведінка адвоката в судовому засіданні. Мовляв, під час розгляду справи захисник за допомогою міміки, жестів та умовних знаків підказувала опоненту свого клієнта, як себе поводити в процесі та як правильно давати відповіді на поставлені запитання.
«Поспіх гнівить Бога та смішить диявола! Адвокат поспішила…» — такими словами розпочав скаржник свій виступ перед «дисциплінарниками». На його переконання, поведінка захисника свідчила про змову останнього з опонентом у справі та суддею. Зробивши зауваження останній, належної реакції з боку володарки мантії скаржник не отримав. Більше того, суддя, за словами гр.К., сприйняла такі зауваження як перешкоджання розгляду справи.
«Через шахрайство адвоката та судді я був позбавлений будинку батька!» — повідав членам колегіального органу гр.К.
До речі, до візиту на засідання він підготувався серйозно, озброївшись низкою квитків на залізничний транспорт, фотокарток тощо. Усю цю доказову базу він узяв із собою, аби повідомити членам ВКДКА, що задля відстоювання власної правової позиції він об’їздив ледь не всі регіони нашої країни.
До речі, стало відомо, що цивільну справу як перша, так і апеляційна інстанції вирішили не на користь гр. К. Однак останній не має наміру зупинятися. Скаржник повідомив, що зай­няв активну громадянську позицію, «оселившись» під Апеляційним судом Донецької області й розгорнувши там намет.
Як виявилось, цей спір має сімейний «присмак». Річ у тім, що опонентка скаржника була дружиною померлого брата гр. К.
Зрештою після тривалого обговорення ВКДКА стала на бік адвоката, висловивши солідарність з рішенням регіональної комісії щодо відмови в порушенні дисциплінарної справи стосовно захисника.

E-mail облетів світ

Родинні зв’язки стали причиною виникнення ще одного конфлікту. Так, адвокат К. поскаржилася на рішення ДП КДКА Запорізької області, яким закрито дисциплінарну справу щодо адвоката І.
Про те, як розгорталась ситуація, розповів заступник голови ВКДКА, доповідач у цій справі Олег Макаров. Свого часу захисник І. надіслав на електронну адресу скаржниці лист з вимогою сплатити борг. Більше того, цей меседж облетів інших працівників адвокатського об’єднання, в якому працювала скаржниця, та філії останнього в різних містах світу. Як стало відомо, невдовзі після поширення цієї інформації адвокат І. вибачився перед скаржницею.
Остання переконана, що така неправдива інформація шкодить її діловій репутації, підриває довіру та повагу до неї як до адвоката. Більше того, вона відзначила, що «в листі навіть містилася загроза роботі адвокатського об’єднання». До речі, стало відомо, що адвокат К. подала цивільний позов до суду з вимогою відшкодування захисником І. моральної та матеріальної шкоди. Крім того, вона звернулась із відповідною заявою до правоохоронних органів.

Своєю чергою, адвокат І. у своїх письмових поясненнях зазначив, що інформація з вимогою сплатити борг дійсно була надіслана електронною поштою, однак виключно на адресу адвоката К.
Провівши перевірку, регіональна КДКА порушила щодо захисника І. дисциплінарну справу, відзначивши, що в діях адвоката є ознаки дисциплінарного проступку. Згодом її закрили, зокрема, через те, що комісія не може перевірити факти, викладені у скарзі, а винуватість адвоката І. має бути встановлена лише судовими та правоохоронними органами. Ще одним аргументом регіональної комісії на користь закриття справи є неможливість двічі притягнути особу до одного виду юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення, що закріплено в Основному Законі.
Такий вердикт скаржницю не влаштував, тож вона просила ВКДКА скасувати рішення регіональної комісії й прийняти нове, яким притягнути адвоката І. до дисциплінарної відповідальності за грубе порушення Правил адвокатської етики. Прик­метно, що захисник І. відкидає будь-які звинувачення в порушенні етичних правил і вважає, що цей конфлікт має суто сімейний характер (як виявилось, адвокат був одружений із племінницею скаржниці).
«Ми зіткнулись із правовим вакуумом», — відзначив О.Макаров. Річ у тому, що під час вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи має місце стадія перевірки. На цьому етапі регіональна комісія пояснень від скаржника не відбирає. Лише тоді, коли справу порушено, починається стадія змагальності. Під час останньої скаржниця скористалася своїм правом і надала докази на підтвердження власної правової позиції. У той же час регіональна КДКА у своєму вердикті вказала, що не наділена правом здійснити перевірку цих доказів у повному обсязі.
Щоб вирішити долю зазначеної скарги, «дисциплінарники» мали дати відповідь на низку принципових питань. По-перше, чи перешкоджає факт наявності побутових, сімейних чи інших стосунків між адвокатами розгляду скарги, якщо при цьому в діях одного
із захисників є склад дисциплінарного проступку? По-друге, чи наділена дисциплінарна палата правами з’ясовувати обставини справи? По-третє, чи можна притягнути адвоката до дисциплінарної відповідальності, незважаючи на те, що до нього може бути застосовано інший вид відповідальності? Крім того, чи може бути встановлена винуватість адвоката рішенням дисциплінарної палати? Як заповнити «правовий вакуум», про який ішлося раніше, й зрештою — чи може ВКДКА змінювати рішення дисциплінарної палати, коли остання порушила справу відносно адвоката, розглянула її, а згодом закрила?
Після тривалого обговорення й пошуку виходу з правового лабіринту, під час якого представники ЗМІ, звісно, присутні не були, ВКДКА прий­няла рішення, яким скаргу адвоката задовольнила, рішення регіональної комісії скасувала й ухвалила нове, котрим притягнула захисника І. до дисциплінарної відповідальності й застосувала до нього стягнення у вигляді попередження.
Даний вердикт, на переконання «дисциплінарників», може створити низку прецедентів.

Відносини не склалися

Деякі скаржники проявляли неабияку активність. Зокрема, адвокат М. поскаржилась відразу на 4 рішення ДП КДКА Дніпропетровської області (одним із них захисницю притягнено до дисциплінарної відповідальності).
Колегіальний орган прийняв рішення об’єднати розгляд двох скарг із чотирьох. Однак справа виявилася настільки складною, об’ємною та заплутаною з процесуальної точки зору, що «дисциплінарникам» не вдалося вирішити її з першої спроби.
Як зауважила доповідач у цій справі, член ВКДКА Світлана Рогозянська, в адвоката М. часто виникали конфлікти в судах з володарями мантій. Останні, своєю чергою, реагували на них у встановленому законом порядку, виносячи окремі постанови.
Так, матеріали справи містять відомості, згідно з якими адвокат, здійснюючи захист своєї сестри в кримінальній справі, дозволяла собі зневажливе ставлення до судді, який розглядав цю справу. Зокрема, вживала на адресу останнього такі вислови, як: «А що це ви головою хитаєте?», «Що за гримаси?!».
Крім того, нібито скаржниця в судовому процесі сперечалася з прокурором, показувала йому та судді «незрозумілі знаки».
Адвокат прибула до столиці на засідання ВКДКА, аби відстояти власну професійну честь. «Чому між вами та судом складаються такі відносини?» — поцікавились у скаржниці «дисциплінарники».
«Через непорядність і нечесність суду», — відповіла жінка. Вона зауважила, що в жодні перепалки ні з прокурором, ні з суддею не вступала й, відповідно, Правил адвокатської етики не порушувала. У той же час скаржниця визнала, що відносини з суддею в неї «не склалися».
Якщо ж зневажливої поведінки стосовно судді скаржниця дійсно не допускала, то в членів комісії виникло закономірне запитання: чому адвокат на підтвердження своєї позиції не надала як докази витяги з протоколів судових засідань?
«Мені не дали такої можливості», — відповіла жінка й одразу заявила клопотання про витребування від суду низки протоколів та технічних записів судових засідань й відкладення розгляду скарг.
ВКДКА дослухалася до прохання адвоката. Тож професійна доля захисниці буде вирішена на наступному засіданні, проведення якого заплановано на кінець лютого.
Прикметно, що деякі представники адвокатського ремесла приходять на килим до «дисциплінарників», як на іспит. Хтось не може впоратися з хвилюванням, а хтось забуває все на світі… Ряди останніх поповнила й адвокат М., котра не пам’ятала, які саме рішення регіональних комісій отримувала, коли й які пояснення давала.

Адвокатська «імпровізація»

«Колегіальні» терези схилились у бік колеги при розгляді нижчезазначеної скарги. Так, громадянин Х. виявився невдоволеним рішенням ДП КДКА Полтавської області, яким відмовлено у відкритті дисциплінарного провадження щодо адвоката С.
Свого часу в Зарічному районному суді м.Сум розглядалася цивільна справа, в якій громадянин Х. був співвідповідачем. А захисник С. представляла інтереси позивача. За словами скаржника, котрий завітав на засідання ВКДКА, адвокат під час слухання цивільної справи повідомила суду, що проти громадянина Х. порушено кримінальну справу. Хоча насправді він виступав у цій справі як свідок. Тож скаржник переконаний, що адвокат заплямувала його честь, і назвав дії захисника «імпровізацією».
Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення громадянина Х., ВКДКА прийняла рішення залишити його скаргу без задоволення, а вердикт регіональної комісії — без змін. Втім, така позиція комісії скаржника не задовольнила — він висловив намір відстоювати свою правду до кінця шляхом звернення до суду.

Разом з тим за 2 дні, протягом яких відбувалися засідання, колегіальний орган розглянув низку інших скарг на вердикти регіональних КДКА. Ухвалюючи рішення, «дисциплінарники» підтримували як представників адвокатського ремесла, так і громадян, котрі були невдоволені якістю наданої правової допомоги та діями захисників.

© Закон і Бізнес