РІШЕННЯ № V/21-421
03 вересня 2010 року м.Київ
Вища кваліфікаційна комісія адвокатури при Кабінеті Міністрів України в складі Голови комісії – Висоцького В.І., заступника голови комісії – Єзерської А.О., секретаря комісії – Ковбасінської Г.В., членів комісії – Антипченка В.К., Афанащенка С.І., Батченка А.Н., Варфоломеєвої Т.В., Дубовика М.І., Коваль К.П., Комарницької О.О., Котелевської К.В., Луцюка П.С., Маргулян К.Г., Міщенка В.В., Мультяна В.В., Павлишина Б.Я., Павлової М.А., Панасенко Т.П., Паневіна В.О., Полонського Ю.М., Прокопчука В.О., Ромаданової Г.Г., Кравченко П.А., Скукіса В.Ф., Соботника В.Й., – розглянувши у відкритому засіданні питання щодо необхідності підвищення кваліфікації адвокатів України, пропозиції щодо нормативного врегулювання,
ВСТАНОВИЛА:
Безперервний розвиток теорії права, зміни діючого законодавства та практики його застосування, вдосконалення форм та методів адвокатської діяльності обумовлюють необхідність адвокатів постійно та безперервно вдосконалювати знання та підвищувати кваліфікацію.
Серед професійних обов’язків адвоката, визначених ст. 7 діючого Закону України «Про адвокатуру», не передбачено обов’язок підвищення кваліфікації та вдосконалення професійної майстерності. Разом з цим, такий обов’язок встановлюється рядом інших актів законодавства України, які регулюють діяльність адвокатури та міжнародно-правових документів.
Відповідно до п. 24 Основних положень про роль адвокатів, прийнятих VІІІ Конгресом ООН по запобіганню злочинам 1 серпня 1990 року «адвокатам має бути надано право формувати самоврядні асоціації для постійного навчання, перепідготовки й підтримування їх професійного рівня».
Відповідно до принципу ІІ п. 2 Рекомендацій R(2000)21 Комітету Міністрів державам-учасницям Ради Європи про свободу здійснення професійних адвокатських обов’язків, прийнятих Комітетом Міністрів Ради Європи на 72-й зустрічі заступників міністрів 25 жовтня 2000 року «Треба вжити всіх необхідних заходів для забезпечення високого рівня правової освіти …, а також для постійного підвищення кваліфікації адвокатів»;
У ст. 15 Закону України «Про адвокатуру», наведено текст Присяги адвоката України, в якій зазначено, що адвокат клянеться «… у своїй професійній діяльності суворо додержувати … правил адвокатської етики».
Відповідно до ст.. 17 Закону України про адвокатуру, в разі «… грубого порушення … Присяги адвоката України», «адвокатська діяльність може бути припинена рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, а видане свідоцтво анульоване».
Відповідно до ч. 1, 3 та 4 ст. 10 Правил адвокатської етики «Зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов’язків адвоката, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, фундаментальне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва.
Адвокат зобов’язаний незалежно від сфери своєї переважної спеціалізації, якщо така має місце, підтримувати на належному рівні знання у питаннях, з яких він згідно з чинним законодавством зобов’язаний надавати юридичну допомогу за призначенням органів слідства або суду, а також безкоштовно.
Адвокат має постійно працювати над вдосконаленням своїх знань і професійної майстерності, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві».
Відповідно до п. 131 Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, затвердженому Указом Президента України 5 травня 1993 року № 155/93, «Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія: …здійснює контроль за додержанням адвокатами зобов’язань, що випливають з Присяги адвоката України, актів законодавства України та Правил адвокатської етики; виявляє причини та умови, що сприяли наданню адвокатами правової допомоги на низькому професійному рівні, та розробляє рекомендації стосовно заходів щодо усунення цих причин і умов; ухвалює рішення про підвищення кваліфікації адвокатів та організовує їх виконання».
Відповідно до пункту 181 цього Положення, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія використовує результати проведених нею перевірок «… при плануванні заходів щодо підвищення кваліфікації адвокатів, забезпечення додержання ними Правил адвокатської етики, усунення причин і умов, що перешкоджають здійсненню адвокатами завдань, покладених на адвокатуру.
На підставі матеріалів перевірки голова кваліфікаційно-дисциплінарної комісії може вносити подання до дисциплінарної палати комісії про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності або покладення на нього обов’язку підвищити свою кваліфікацію».
Відповідно до п. 10 «з» Положенні про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури, затвердженому Указом Президента України 5 травня 1993 року № 155/93, Вища кваліфікаційна комісія адвокатури «встановлює порядок і форми підвищення кваліфікації адвокатів та координує роботу кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури з цих питань»
Одним з основних завдань кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури є визначення рівня професійних знань осіб, які мають намір займатися адвокатською діяльністю.
В той же час стан справ, аналіз матеріалів, розглянутих Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури, свідчить, що рівень кваліфікації окремих адвокатів є достатньо низьким. Зростає кількість скарг на низьку якість роботи адвокатів, порушення ними Присяги адвоката України, Правил адвокатської етики.
Підвищення кваліфікації адвокатів – кропітка діяльність і вона повинна проводитися комплексно, на державному рівні, у тісній взаємодії з Міністерством юстиції України, Спілкою адвокатів України, іншими громадськими організаціями адвокатів, оскільки проведення заходів підвищення кваліфікації адвокатів є одним із основних їх статутних завдань. Тим більше, що в Академії адвокатури України раніше діючі Центр підвищення кваліфікації та Школа адвокатської підготовки реформовані в Інститут підвищення кваліфікації, який отримав ліцензію на цей вид діяльності і право видачі сертифіката державного зразка про підвищення кваліфікації юристів. Можливо, слід по аналогії із Законом України «Про судоустрій і статус суддів», трансформувати його в національну школу адвокатів України – установу із спеціальним статусом, яка б забезпечувала підготовку висококваліфікованих кадрів для адвокатури та здійснювала науково-дослідну діяльність, або створити її окремо. При цьому, вважається за доцільне, передбачити, що Національна школа адвокатів України утворюється при Вищій кваліфікаційній комісії адвокатури України і діє відповідно до Закону України «Про адвокатуру» (до якого слід внести необхідні зміни і доповнення) та Статуту, який затверджується Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури України.
Один з напрямків, у якому мають розвиватись відносини ВККА з Міністерством юстиції, – це сприяння проведенню заходів щодо підвищення професійного рівня адвокатів. Однак він не набув достатнього розвитку.
Враховуючи наведене, заслухавши доповідачів – членів Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури Міщенко В.В., Полонського Ю.М., Вища кваліфікаційна комісія адвокатури, приймаючи до уваги Рекомендації третьої Всеукраїнської наради голів Кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури за участі членів Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, керуючись ст. 14 Закону України «Про адвокатуру» та п.п. 10, 10-1, 21 Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури, Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури від 20 березня 2009 року № V/11-168,
ВИРІШИЛА:
1. Затвердити Порядок підвищення кваліфікації адвокатами України.
2. Зобов’язати регіональні кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури в строк до 01 січня 2011 року розробити на підставі Програми підвищення кваліфікації адвокатами України конкретні заходи з цього приводу та проінформувати Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури про стан виконання даного рішення.
Голова Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури В.І. Висоцький
З А Т В Е Р Д Ж Е Н О
Рішенням Вищої кваліфікаційної
комісії адвокатури
від «03» вересня 2010 року № V/21-421
ПОРЯДОК
підвищення кваліфікації адвокатами України
1. Дія цього Порядку поширюється на адвокатів які здійснюють адвокатську діяльність у формах визначених Законом України «Про адвокатуру».
2. Підвищення кваліфікації адвокатів має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення й оновлення професійних знань, умінь та навичок, здобуття нової спеціалізації або кваліфікації на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, підтримання на належному рівні знань у питаннях, з яких вони згідно з чинним законодавством, незалежно від сфери своєї переважної спеціалізації, якщо така має місце, зобов’язані надавати юридичну допомогу за призначенням органів досудового слідства або суду, а також безкоштовно, та забезпечення адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
3. Підвищення кваліфікації адвокатів має:
– зміцнювати їх правові навички;
– підвищувати рівень усвідомлення ними етичних питань;
– підвищувати рівень усвідомлення ними прав людини;
– навчати адвокатів повазі до прав та інтересів клієнтів;
– навчати адвокатів захисту прав клієнтів і сприянню їхньому здійсненню;
– навчати адвокатів сприянню належному відправленню судочинства.
4. Загальна організація підвищення кваліфікації адвокатів здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями адвокатури, які, зокрема:
– планують заходи щодо підвищення кваліфікації адвокатів;
– покладають на адвокатів обов’язок підвищити їх кваліфікацію;
– щорічно узагальнюють інформацію про підвищення кваліфікації адвокатів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
5. Вища кваліфікаційна комісія адвокатури:
– встановлює порядок та форми підвищення кваліфікації адвокатів;
– надає навчальним закладам рекомендації щодо розробки професійних програм підвищення кваліфікації адвокатів;
– координує роботу кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури з питань підвищення кваліфікації адвокатів;
– встановлює акредитаційні стандарти та проводить акредитацію професійних програм підвищення кваліфікації адвокатів.
6. Видами підвищення кваліфікації адвокатів, що забезпечують її безперервність, є:
– навчання за професійними програмами підвищення кваліфікації адвокатів у вищих навчальних закладах ІІІ та IV рівня акредитації з отриманням відповідного сертифіката вищого навчального закладу;
– участь у міжнародних, всеукраїнських та регіональних наукових, науково-практичних та науково-методологічних конференціях, семінарах, круглих столах, тренінгах тощо, які організуються та проводяться за участю Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури в Україні та за кордоном;
– участь у міжнародних, всеукраїнських та регіональних наукових, науково-практичних та науково-методологічних конференціях, семінарах, круглих столах, тренінгах тощо, які організуються та проводяться регіональними, загальнодержавними та міжнародними спілками та асоціаціями адвокатів та громадськими організаціями юристів, в Україні та за кордоном;
– навчання у Школах адвокатської майстерності та центрах підвищення кваліфікації при кваліфікаційно-дисциплінарних комісіях адвокатури в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;
– публікації наукових або науково-методологічних статей у професійних юридичних виданнях;
– підготовка монографій, підручників, посібників, тощо;
– самостійне навчання (самоосвіта);
– інша діяльність визначена у Додатку № 1 до цього Порядку.
Адвокат має право вільно обирати види підвищення своєї кваліфікації.
7. Професійні програми підвищення кваліфікації передбачають навчання:
а) за загальною складовою – удосконалення та оновлення знань і умінь з правових, методологічних, етичних та інших питань професійної діяльності адвоката;
б) за галузевою складовою – здобуття додаткових знань, умінь з новітніх досягнень у певній галузі права чи сфері діяльності.
Професійні програми підвищення кваліфікації адвокатів розробляються навчальними закладами ІІІ та IV рівня акредитації на підставі рекомендацій Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури.
Термін підвищення кваліфікації адвокатів за професійними програмами визначається Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури.
З метою оцінки результатів засвоєння професійних програм підвищення кваліфікації проводиться підсумковий контроль шляхом проведення тестування.
Адвокати, які успішно пройшли тестування за професійними програмами, отримують свідоцтво про підвищення кваліфікації встановленого Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури зразка.
Підвищення кваліфікації адвокатів за професійними програмами на першому році адвокатської діяльності здійснюються обов’язково.
8. З метою оцінювання підвищення кваліфікації адвокатів встановлюється період у п’ять років (період оцінювання).
9. За основу оцінювання підвищення кваліфікації адвокатів приймається система залікових балів визначена у Додатку 1 до цього Порядку. Якщо інше не зазначено у Додатку 1 до цього Порядку, один заліковий бал дорівнює одній годині навчання.
10. Адвокат має отримати не менш ніж 60 залікових балів протягом періоду оцінювання, визначеного у п. 8 цього Порядку.
Адвокат має отримати не менше ніж 12 залікових балів кожного року протягом періоду оцінювання, визначеного у п. 8 цього Порядку.
В разі, якщо протягом періоду оцінювання адвокат здійснював професійну діяльність менш ніж одинадцять місяців на рік, мінімальна кількість залікових балів зменшується пропорційно.
Надлишок залікових балів, отриманих протягом періоду оцінювання, може бути перенесений до наступного періоду оцінювання в кількості, що не перевищує 24 балів.
11. В разі тривалої (понад трьох місяців) втрати працездатності або з інших поважних причин, рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат може бути звільнений від обов’язку підвищення кваліфікації протягом періоду оцінювання повністю або частково.
12. Адвокат зобов’язаний самостійно вести облік залікових балів та зберігати відповідні сертифікати або інші документи, що підтверджують підвищення його кваліфікації протягом наступного періоду оцінювання.
Зазначені документи можуть бути витребувані у адвоката в разі надходження до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії скарг (окремих ухвал, подань, постанов) про порушення, вчинені адвокатом або низький рівень наданої ним правової допомоги та враховуються при розгляді справи про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності або покладення на нього обов’язку підвищити свою кваліфікацію.
13. Фінансування підвищення кваліфікації адвокатів може здійснюватися за рахунок коштів кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, регіональних, загальнодержавних та міжнародних спілок та асоціацій адвокатів, інших громадських організацій, адвокатських об’єднань, окремих адвокатів та інших джерел, не заборонених законодавством.
14. До адвокатів, які не виконують обов’язки щодо постійного вдосконалення своїх знань і професійної майстерності, не виконують вимог цього Порядку, рішень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури про підвищення кваліфікації адвокатів можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому діючим законодавством про адвокатуру за порушення Правил адвокатської етики.
15. Цей порядок вводиться в дію з «01» січня 2011 року.
Додаток № 1
до Порядку підвищення кваліфікації адвокатами України, затвердженого Рішенням Вищої кваліфікаційної
комісії адвокатури
від «03» вересня 2010 року № V/21-421
Діяльність, що зараховується як підвищення кваліфікації адвокатів
№ Діяльність, що зараховується як підвищення кваліфікації адвокатів Кількість залікових балів 1. Навчання за професійними програмами підвищення кваліфікації адвокатів у вищих навчальних закладах ІІІ та IV рівня акредитації (у тому числі програмами дистанційного навчання) з отриманням відповідного сертифіката вищого навчального закладу 1 година – 1 бал 2. Викладання за професійними програмами підвищення кваліфікації адвокатів у вищих навчальних закладах ІІІ та IV рівня акредитації (у тому числі програмами дистанційного навчання) 1 академічна година – 3 бала 3. Участь у міжнародних, всеукраїнських та регіональних наукових, науково-практичних та науково-методологічних конференціях, семінарах, круглих столах, майстер-класах, тренінгах тощо, які організуються та проводяться за участі Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, вищими навчальними закладами, регіональними, загальнодержавними та міжнародними спілками та асоціаціями адвокатів та громадськими організаціями юристів, в Україні та за кордоном 1 година – 1 бал 4. Виступ з доповіддю, презентацією або науковим повідомленням на міжнародних, всеукраїнських та регіональних науково-практичних та науково-методологічних конференціях, семінарах, круглих столах, майстер-класах, тренінгах тощо, які організуються та проводяться за участі Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури , вищими навчальними закладами, регіональними, загальнодержавними та міжнародними спілками та асоціаціями адвокатів та іншими громадськими організаціями юристів в Україні та за кордоном 5 балів 5. Навчання у Школах адвокатської майстерності та центрах підвищення кваліфікації при кваліфікаційно-дисциплінарних комісіях адвокатури в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі 1 година – 1 бал 6. Викладання у Школах адвокатської майстерності та центрах підвищення кваліфікації при кваліфікаційно-дисциплінарних комісіях адвокатури в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі 1 академічна година – 3 бала 7. Публікації наукових або науково-практичних статей у професійних друкованих виданнях в Україні та за кордоном 1 стаття – 6 балів 8. Підготовка монографій, підручників, посібників (у тому числі у співавторстві) 1 робота – 10 балів 9. Присудження наукового ступеня кандидата юридичних наук 45 балів 10. Присудження наукового ступеня доктора юридичних наук 60 балів 11. Участь у роботі Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури або їх палат 1 рік – 8 балів 12. Участь у робочих групах з розробки проектів нормативно-правових актів 1 засідання – 1 бал але не більше 8 балів на рік 13. Підготовка проектів законів, та інших нормативно-правових актів, складання висновків щодо проектів законів та інших нормативно-правових актів 1 проект або висновок – 8 балів 14. Навчання за професійними програмами у вищих навчальних закладах ІІІ та IV рівня акредитації (у тому числі програмами дистанційного навчання), з отриманням відповідного сертифіката вищого навчального закладу, участь у міжнародних, всеукраїнських та регіональних наукових, науково-практичних та науково-методологічних конференціях, семінарах, круглих столах, майстер-класах, тренінгах тощо, у галузях суміжних з адвокатською діяльністю (наприклад, управління бізнесом, маркетинг, діловодство, навички ведення переговорів, тощо) 1 година – але не більше 5 балів на рік 15. Самостійне навчання (самоосвіта) 1 година – 1 бал але не більше 2 балів на рік