РІШЕННЯ № VІ/3-56 Вища кваліфікаційна комісія адвокатури при Кабінеті Міністрів України, розглянувши у відкритому засіданні дисциплінарну справу за скаргою адвоката Саєнка Івана Максимовича на рішення дисциплінарної палати Дніпропетровської обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 16 грудня 2010 року про застосування дисциплінарного стягнення, та зустрічній скарзі Синицької Тамари Дмитрівни

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

РІШЕННЯ № VІ/3-56


 


  18 лютого 2011 року                                                                                           м.Київ           


 


Вища кваліфікаційна комісія адвокатури при Кабінеті Міністрів України в складі Голови Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, Висоцького В.І., секретаря Комісії, Ковбасінської Г.В., членів Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури: Павлової М.А., Мультяна В.В., Верби М.І., Батченка А.Н., Прокопчука В.О., Котелевської К.В., Соботника В.Й., Коваль К.П., Ромаданової Г.Г., Мельнікова О.А., Павлишина Б.Я., Антипченка В.К., Полонського Ю.М., Курганської О.В., Кравченка П.А., Липка Я.Ю., Костюка В.В., Божика В.І., Авраменка Г.М., Скотаря А.М., Ізовітової Л.П., розглянувши у відкритому засіданні дисциплінарну справу за скаргою адвоката Саєнка Івана Максимовича на рішення дисциплінарної палати Дніпропетровської обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 16 грудня 2010 року про застосування дисциплінарного стягнення, та зустрічній скарзі Синицької Тамари Дмитрівни,


 


ВСТАНОВИЛА:


 


            До Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури звернувся адвокат Саєнко І.М. зі скаргою на рішення дисциплінарної палати Дніпропетровської обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 16.12.2010 року, яким до нього застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.


Із зустрічною скаргою на це рішення звернулася і Синицька Т.Д., яка просить рішення дисциплінарної палати Дніпропетровської обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 16.12.2010 року скасувати та застосувати до адвоката Саєнка І.М. покарання у вигляді анулювання його свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.


            В своїй скарзі адвокат Саєнко І.М. посилається на те, що рішення дисциплінарної палати є безпідставним, оскільки угоду із Синицькою Т.Д. від 16.11.2009 року було укладено з дотриманням норм Цивільного Кодексу України (ст.ст. 202, 203, 204, 214, 625, 627, 629 ЦК України), відносини мають цивільно-правовий характер і дисциплінарна палата вийшла за межі своїх повноважень, визнавши п.5.13 та п.7.4 Угоди таким, що не відповідають вимогам статті 17 Правил адвокатської етики.


Крім того, скаржник зазначає, що рішення № 68-10 про застосування дисциплінарного стягнення було винесене 16.12.2010 року, тобто за спливом 13 місяців з дня виникнення проступку до дня застосування дисциплінарного стягнення, у відповідності до приписів абзацу другого п.34 Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури.


Що стосується угоди про надання правової допомоги по захисту Синицького Д.О. на стадії суду першої інстанції, укладеної 02.04.2010 року, скаржник зазначає, що заявниця Синицька Т.Д. не є стороною у даній угоді, оскільки її укладено з її чоловіком, Синицьким О.В., який не оскаржує дій адвоката.


Скаржниця Синицька Т.Д. свою скаргу мотивує необґрунтованою м’якістю застосованого до адвоката Саєнка І.М. дисциплінарного стягнення.


            Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури Павлову М.А., членів Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури Вербу М.І., Ізовітову Л.П., Мельнікова О.А., Мультяна В.В., пояснення адвоката Саєнка І.М., перевіривши матеріали справи, Вища кваліфікаційна комісія адвокатури вважає, що скарги адвоката Саєнка І.М. та Синицької Т.Д. підлягають до часткового задоволення, а рішення дисциплінарної палати скасуванню, з направленням справи на новий розгляд, виходячи з наступного.


            З матеріалів справи вбачається, що 16.11.2009 року між адвокатом Саєнком І.М. та Синицькою Т.Д. укладено угоду про надання правової допомоги в кримінальному процесі на стадії досудового слідства і ознайомлення зі всіма матеріалами кримінальної справи (виконання ст.ст. 218-220 КПК України) її синові – Синицькому Дмитру Олеговичеві, обвинуваченому в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 Кримінального Кодексу  України. Об’єм виконаних робіт і витраченого часу з 16.11.2009 року по 02.04.2010 року зафіксований в додатку № 3 Угоди.


            02.04.2010 року адвокатом Саєнком І.М. вчинені дії з виконання ст. 218 КПК України, заявлено клопотання про перекваліфікацію дій Синицького Д.О. з ч.1 ст.115 КК України на ч.2 ст.121 КК України і закритті справи по ч.1 ст.186 і ч.1 ст.263 КК України.


Цього ж дня підписаний акт виконаних робіт із Синицьким О.В. (батьком підзахисного), а 07.04.2010 року – й з підзахисним Синицьким Дмитром Олеговичем.


            22.11.2010 року (вх. № 441) Синицька Т.Д. звернулася до дисциплінарної палати Дніпропетровської обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із скаргою на дії адвоката Саєнка І.М. Заявниця вважає, що адвокат не виконав умов угоди з надання правової допомоги її синові Синицькому Д.О. на попередньому слідстві, перелік виконаних робіт не відповідає дійсності, і просить зобов’язати адвоката повернути частину невідпрацьованого гонорару.


            16.12.2010 року рішенням № 68-10 дисциплінарної палати Дніпропетровської обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури скаргу Синицької Т.Д. задоволено частково. Палата дійшла висновку, що низку положень угоди від 16.11.2009 року, а саме – пп. 5.13 и 7,4 (“Клієнт зобов’язаний не звертатися за усними та письмовими консультаціями чи за наданням юридичної допомоги чи юридичних послуг по даному предмету угоди до інших фізичних чи юридичних осіб” та “В інших випадках, не передбачених пп. 7.3.1-7.3.5 цієї угоди при її розірванні з ініціативи “Клієнта” сума, сплачена “Захиснику” за надання юридичної допомоги в кримінальному процесі “Клієнту” не повертається”) – не відповідають вимогам ст. 17 Правил адвокатської етики, порушують право клієнта на вільний вибір захисника, що закріплено у ст. 59 Конституції України, а також обмежує право скаржниці на стягнення шкоди з адвоката.


            В частині спору з часткового повернення гонорару відповідно до ст.12 Закону України “Про адвокатуру”, дисциплінарною палатою провадження не порушувалося.


            До адвоката було застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.


            Аналізуючи зміст рішення дисциплінарної палати Дніпропетровської обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Вища кваліфікаційна комісія адвокатури має зазначити, що порушення, допущені адвокатом Саєнком І.М., на які йдуть посилання у рішенні, мають ознак грубого порушення законодавства про адвокатуру, а саме, право на вільний вибір захисника, право на повернення невідпрацьованого гонорару, тощо.


Крім того, під час розгляду справи, на засіданні Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, адвокат Саєнко І.М. пояснив, що наведений вище договір про надання правової допомоги є типовим у його роботі та використовується ним вже багато років, що свідчить про систематичність вчинення таких порушень.  


Відповідно до абз.3 п.24 Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, рішення палати викладається в письмовій формі з наведенням  мотивів його прийняття і підписується головуючим на засіданні та членами палати, які брали участь у засіданні.


Разом з тим, у рішенні дисциплінарної палати Дніпропетровської обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не міститься обґрунтувань та не наведені мотиви чому саме до адвоката Саєнка І.М. за вчинення грубих порушень застосовано найбільш м’яке дисциплінарне стягнення, передбачене п.36 Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури.


Зазначене порушення вимог абз.3 п.24 Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури дисциплінарною палатою Дніпропетровської обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури є підставою для скасування рішення та направлення справи на новий розгляд.


Посилання адвоката Саєнка І.М. на те, що договори про надання правової допомоги, складені ним, відповідають вимогам цивільного законодавства України «про договір» не може бути взято до уваги, оскільки «Правила адвокатської етики» у даних правовідносинах – є спеціальною нормою, яка повинна враховуватись при укладенні цивільно-правової угоди.


            Що стосується доводів адвоката про сплив строків, встановлених для застосування дисциплінарного стягнення, – Вища кваліфікаційна комісія адвокатури вважає передчасним взяття таких доводів до уваги до вирішення питання про визначення ступеню тяжкості вчиненого ним правопорушення, оскільки у разі встановлення «грубого порушення» строки притягнення до дисциплінарної відповідальності не застосовуються.


            Враховуючи наведене, Вища кваліфікаційна комісія адвокатури, керуючись ст.ст. 14, 16 Закону України “Про адвокатуру” та п. 101, 20-231 Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури,


 


ВИРІШИЛА:


 


1.                  Скарги адвоката Саєнка Івана Максимовича та Синицької Тамари Дмитрівни – задовольнити частково.


2.                  Рішення дисциплінарної палати Дніпропетровської обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № 68-10 від 16 грудня 2010 року – скасувати.


3.                  Матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката Саєнка Івана Максимовича повернути до Дніпропетровської обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на новий розгляд.


4.                  Секретарю Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити скаржників.


 


 


Голова вищої кваліфікаційної комісії адвокатури                              В.І. Висоцький