РІШЕННЯ № VІ/9-325 Вища кваліфікаційна комісія адвокатури при Кабінеті Міністрів України, розглянувши у відкритому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1 відносно неправомірних дій ОСОБА_2

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

РІШЕННЯ № VІ/9325


 


         21 жовтня 2011 року                                                                                            м. Київ


 


Вища кваліфікаційна комісія адвокатури при Кабінеті Міністрів України в складі заступника Голови Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури Єзерської А.О., секретаря Комісії Ковбасінської Г.В., членів Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури: Авраменка Г.М., Антипченка В.К., Батрина В.В., Батченка А.Н., Будько Н.Г., Верби М.І., Ізовітової Л.П., Ісакова М.Г., Коваль К.П., Комарницької О.О., Котелевської К.В., Луцюка П.С., Маргулян К.Г., Міщенка В.В., Габрука М.А., Павлишина Б.Я., Павлової М.А., Берещенко К.Л., Емца С.І., Прокопчука В.О., Пільгуя М.О., Сергеєвої С.А., Скотаря А.М., розглянувши у відкритому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1 відносно неправомірних дій ОСОБА_2,


 


ВСТАНОВИЛА:


 


ОСОБА_1. звернулася до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури із скаргою на дії голови Київської міської Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ОСОБА_2, в якій зазначає, що на її думку ОСОБА_2, використовуючи службове становище, повідомляла суду неправдиву інформацію, чим вводила його в оману, в результаті чого по одній і тій же скарзі ОСОБА_1. від 27 квітня 2005 року на дії адвоката ОСОБА_3, суд встановив, що у 2006 році скарга розглядалася дисциплінарною палатою, а згідно другого рішення ця скарга була без руху 2 роки. В зв’язку з чим судові рішення суперечать одне одному.


Скаржниця вказує на те, що все це стало можливим внаслідок зловживання службовим становищем Головою Київської міської Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ОСОБА_2, яка замість оригіналу скарги надала суду копію скарги, де не було підпису скаржниці, а стояло слово «підпис».


ОСОБА_1 вважає, що в результаті надання ОСОБА_2 суду неправдивої інформації та копії скарги без підпису у судовому рішенні встановлена неправда.


Крім того, скаржниця зверталася також зі скаргою на неправомірні дії ОСОБА_2 04 липня 2011 року, 30 серпня 2011 року, а також заявляла клопотання 01 вересня 2011 року, в якому ставила питання про явку Голови Київської міської Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ОСОБА_2 на засідання Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, а також про надання до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури оригіналу скарги ОСОБА_1. від 27 квітня 2005 року, вх. № 53, а також оригінала її клопотання від 16 січня 2006 року за вх. № 5.


Посилаючись на Закон України «Про звернення громадян», ОСОБА_1 просить з’ясувати в якому із судових рішень встановлена правда.


Голова Київської міської Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ОСОБА_2 в своєму поясненні вказує на те, що ОСОБА_1 неодноразово на протязі 2005-2006 років зверталася до Київської міської Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргами на дії адвоката ОСОБА_3, яка у судових спорах представляла інтереси протилежної сторони.


Скарги ОСОБА_1 дисциплінарною палатою Київської міської Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури були розглянуті, проведена перевірка діяльності адвоката ОСОБА_3 та 28 березня 2005 року ОСОБА_1 була повідомлена про результати розгляду.


У січні 2006 року ОСОБА_1. звернулася до Київської міської Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури з аналогічними скаргами і підстав для перегляду свого рішення від 24 лютого 2005 року комісія не знайшла, про що ОСОБА_1. була повідомлена.


В своєму поясненні ОСОБА_2 також вказує на те, що у листопаді 2006 року ОСОБА_1. зверталася до Шевченківського районного суду міста Києва про спростування недостовірної інформації що до того, що ОСОБА_1. 27 квітня 2005 року чергову скаргу здала до Київської міської Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії не підписаною.


Справа вирішена судом по суті 17 квітня 2007 року, у позові ОСОБА_1 було відмовлено, рішення суду набрало законної сили 03 грудня 2007 року.


В ході перевірки скарги ОСОБА_1. встановлено, що скарга аналогічного змісту вже була предметом розгляду Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури 18 квітня 2008 року, рішення № V/4-74.


Вища кваліфікаційна комісія адвокатури в своєму рішенні від 18 квітня 2008 року № V/4-74, посилаючись на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 17 квітня 2007 року, вказує на те, що обставини, щодо яких ставить питання у своїй скарзі ОСОБА_1., були перевірені по суті судами першої та апеляційної інстанції, судові рішення набули законної сили і можуть бути ревізовані виключно у порядку, встановленому чинним Цивільно-процесуальним кодексом України.


Крім того, в процесі перевірки було також встановлено, що ОСОБА_1. з аналогічною скаргою на неправомірні дії ОСОБА_2 зверталась до прокуратури Шевченківського району міста Києва. В листі за № 1/513-11 від 22 вересня 2011 року заступник прокурора Шевченківського району міста Києва повідомляє Голову Київської міської Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, що за результатами перевірки скарги прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ст.ст. 364, 367 Кримінального кодексу України на підставі п.2 ст.6 Кримінально-процесуального кодексу України.


Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури Батченка А.Н., заслухавши додаткові пояснення присутніх на засіданні Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури 21 жовтня 2011 року скаржницю ОСОБА_1 та Голову Київської міської Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи, Вища кваліфікаційна комісія адвокатури вважає, що скарга ОСОБА_1. не підлягає задоволенню.


В межах своїх повноважень, передбачених п.10, 10-1 Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури, та на підставі викладених вище обставин, Вища кваліфікаційна комісія адвокатури не вбачає у діях Голови Київської міської Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ОСОБА_2 порушень чинного законодавства та не вбачає підстав для застосування заходів реагування.


Враховуючи наведене, Вища кваліфікаційна комісія адвокатури, керуючись ст.ст.14, 16 Закону України «Про адвокатуру» та п.п. 10, 10-1, 20 – 23-1 Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури,


 


ВИРІШИЛА:


 


1.      Скаргу ОСОБА_1 на дії голови Київської міської Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ОСОБА_2 – залишити без задоволення.


 


2.      Секретарю Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити скаржника.


 


Голова Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури                                                В.І.Висоцький