Публікації в ЗМІ

Print This Post
vkdka-zib-zasidannia-listopad-19

Анна ЛИНДІНА, Закон і Бізнес №45 (1447) 16.11—22.11.2019

Звертаючись до юриста, пересічний громадянин розраховує на професійну допомогу. І, якщо через надто пасивну поведінку адвоката клієнт залишається незадоволеним, він прагне (іноді попри несприятливі обставини) покарати свого недолугого повіреного. А от через завзятий підхід до справи бажання дошкулити моторному правнику виникає вже в його процесуальних опонентів. В обох випадках претензії розглядають дисциплінарні органи адвокатського самоврядування.

Десятилітня справа

Особа, яка потрапила в дорожньо-транспортну пригоду, у 2007 році довірила правникові представляти свої інтереси в судах та органах виконавчої служби у справі про стягнення матеріальної та моральної шкоди за наслідками аварії.

Адвокат виграв суд, пройшовши першу та апеляційну інстанції. Можливо, клієнта не влаштувала сума призначеної компенсації, тож він доручив юристові звернутися й до касаційної інстанції. Відповідну скаргу правник начебто підготував, але… не подав. Як він пояснював, закінчився строк дії доручення. З тих самих причин до виконавчої служби не потрапив і виконавчий лист, отриманий в суді відповідно до закону. Подовження дії доручення також не розв’язало проблеми.

Дивна ситуація, коли фактично виграну справу не було доведено до кінця, виникла через те, що клієнт виїхав на постійне проживання до США, у зв’язку із чим ускладнилася комунікація. Крім того, сам процес тривав надто довго — остаточне рішення у справі було винесене наприкінці 2013 року. І, можливо, за 6 років накопичилася втома від судового спору, після завершення якого спілкування між адвокатом і клієнтом припинилося.

Утім, «американець» знайшов сили й час, аби «подякувати» своєму повіреному. Він найняв іншого українського адвоката та у 2019 році подав через нього скаргу до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області. «Дисциплінарники» не побачили ознак порушень Правил адвокатської етики та відмовили у відкритті справи. Рішення грунтувалося на тому, що сторони не надали підтвердження факту укладання письмової угоди про надання правової допомоги. Скаржник надав лише довіреність на представлення його інтересів, потім подовжував її дію. Проте термін дії довіреності сплив улітку 2017 року. Отже, минув і строк притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

З таким підходом не погодились у вищій комісії, куди громадянин також вирішив звернутися через нового представника. У Києві нагадали, що навіть згідно з вимогами попередньої редакції закону про адвокатуру правник мав укласти з клієнтом письмову угоду (адже кошти за ведення справи він таки отримав). Крім того, за законом, адвокат повинен інформувати клієнта про обставини ведення дорученої йому справи, адже критеріями правничої допомоги залишаються компетентність і добросовісність. І, оскільки адвокатське свідоцтво правник отримав ще на початку 1990-х, попри відсутність договору, він діяв у суді як адвокат.

Стосовно спливу строку притягнення до відповідальності у ВКДКА нагадали, що це не може бути перешкодою для порушення справи в тому разі, коли були встановлені ознаки дисциплінарного проступку. Крім того, це питання має вирішуватися на наступній стадії провадження. Тому дисциплінарну справу порушили та повернули матеріали для розгляду по суті до регіональної комісії.

Усунути з процесу

Але трапляються і протилежні ситуації, коли активні дії адвоката, які повністю задовольняють його клієнта, дуже заважають іншій стороні. Погроза зброєю, рейдерське захоплення майна, використання підроблених документів — такий букет порушень приписали захисниці із Запоріжжя, котра надавала правову допомогу пенсіонерові у спорі щодо права власності на будинок, в якому той мешкав.

Заява на правника до КДКА, крім звинувачень у майже злочинах, містила детективний опис інциденту, додатки з відео та посилання на публікації в ЗМІ з гучними емоційними заголовками. Під тиском такого масиву доказів регіональні «дисциплінарники» вирішили позбавити жінку свідоцтва з наступним виключенням з ЄРАУ.

У ВКДКА, до якої таке рішення було оскаржене, звернули увагу на процесуальні порушення, допущені під час розгляду справи: відеозапис подій, які мали підтверджувати доводи скаржників, адвокатові не надавався, унаслідок чого людина була позбавлена можливості дати пояснення. Відтворення запису під час засідання не може вважатися забезпеченням змагальності сторін та є порушенням права на захист. Із таких підстав справу було повернуто до регіональної комісії.

Тоді в Запоріжжі ще раз розглянули обставини та пом’якшили покарання, змінивши його на зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на рік. Однак і такий вердикт не влаштував жінку-адвоката. Тому ВКДКА довелося вдруге вирішувати питання правомірності притягнення її до відповідальності.

У будівлі на вул.Борисоглібській переглянули наявні відео. Виявилося, що на більшості записів захисниця була взагалі відсутня, а решта — не містила доказів про порушення ПАЕ, які їй ставили за вину.

Не знайшли свого підтвердження доводи скаржників і в інших матеріалах справи. Тож усе виглядало так, начебто вони, будучи опонентами адвоката у процесі, не бачили інших шляхів впливу, ніж через дисциплінарне провадження, яким спробували усунути незручного фахівця. А це до певної міри може свідчити про ефективність діяльності та якість наданої правової допомоги.

Нагадаємо, що відповідно до ст.70 ПАЕ адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування в цьому випадку покладається на особу, яка ініціює питання про відповідальність правника. Звинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.

Оскільки ВКДКА дійшла висновку про відсутність у діях юриста складу проступку, рішення запорізької комісії скасували, а справу закрили.

***

Виходить, що народна мудрість «Не помиляється той, хто нічого не робить» у професійний етиці не діє. Навпаки, пасивна поведінка адвоката й невжиття необхідних заходів під час виконання доручення клієнта свідчать про наявність ознак дисциплінарного проступку. А от активні дії, що обурюють іншу сторону конфлікту, не завжди є порушенням ПАЕ, а лише говорять про ефективність тактики, обраної захисником інтересів громадянина. Звісно, усі обставини справи має ретельно досліджувати КДКА, аби ухвалити зважене та законне рішення.