РІШЕННЯ № Х-001/2019
03 жовтня 2019 року
м. Чернівці
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Мельченка В.І., Василевської О.А., Коблик М.В., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Притули О.Б., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу Особа_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 21.10.2016 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, –
ВСТАНОВИЛА:
До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга Особа_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 21.10.2016 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.
Скаржник не погоджується з прийнятим дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області рішенням від 21.10.2016 року, вважає його безпідставним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню. Вказує на те, що оскаржуване рішення було ухвалене поверхнево, без врахування фактичних обставин, викладених у скарзі, без належної перевірки обставин вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, та лише на підставі інформації, яку виклав у своїх поясненнях адвокат Особа_2, не надаючи при цьому обґрунтовані докази своєї позиції.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, дослідивши доводи Скаржника, матеріали перевірки відносно адвоката Особа_2, заслухавши доповідь члена ВКДКА Мягкого А.В., встановила наступне.
Рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області ухвалено рішення від 21 жовтня 2016 року, яким відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2 за скаргою Особа_1.
14 листопада 2016 року до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга громадянки Особа_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 21 жовтня 2016 року. Рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № ІІІ-019/2017 від 29 березня 2017 року відмовлено Особа_1 в задоволенні скарги.
Вважаючи, що ВКДКА поверхнево розглянула скаргу на дії адвоката, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення № ІІІ-019/2017 від 29 березня 2017 року без дослідження документів, які додано до скарги, Особа_1 звернулась до суду з вимогою про скасування рішення та притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката Особа_2.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2017 року по справі №_______, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2018 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № ІІІ-019/2017 від 29 березня 2017 року. Зобов`язано Вищу кваліфікаційну-дисциплінарну комісію адвокатури повторно розглянути скаргу громадянки Особа_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 21 жовтня 2016 року. В решті позову – відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем під час розгляду матеріалів дисциплінарного провадження не надано належної оцінки документам, які знаходилися у останнього, що слугувало підставою для прийняття Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури необґрунтованого оскаржуваного рішення.
Постановою Верховного Суду від 05 червня 2019 року залишено в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2018 року.
Під час розгляду справи судом встановлено наступне.
Згідно довіреності № ______ від 14 березня 2016 року Особа_1, на підставі доручення Четвертого Київського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від 14.03.2016 року № ______, уповноважила адвоката Особа_2 бути її представником у судових органах України будь-якої ланки з усіма необхідними для того повноваженнями, які надані законом заявнику, потерпілому, позивачу, відповідачу, скаржнику, третій особі, будь-якому іншому учаснику судового процесу. В поданій Особа_1 скарзі зазначається, що Регіональний центр навмисно призначив їй адвоката Особа_2, який в свою чергу не надавав Скаржниці ніякої правової допомоги, а свою діяльність направив на користь правопорушників. Скаржниця зазначає, що нею самостійно здійснювався захист своїх порушених прав, а зі сторони адвоката Особа_2 не вчинювались жодні дії в наданні їй правової допомоги, у зв`язку з чим вважає, що адвокат Особа_2 діяв всупереч вимогам чинного законодавства, крім того, зухвало та неупереджено ставився до неї особисто, що й слугувало передумовою скарги на дії адвоката.
Адвокатом Особа_2 надано до КДКА Київської області письмові пояснення від 05 липня 2016 року, в яких останній зазначив, що саме Особа_1 чинила йому перешкоди у наданні їй правової допомоги.
Судом встановлено, що у своїх письмових поясненнях адвокат Особа_2 висловив некоректні посилання щодо Особа_1, інтереси якої представляв відповідно до довіреності № _______ від 14 березня 2016 року, а саме: «Стверджую, що Особа_1 27 квітня 2016 року безвідповідально віднеслась до проведення слідчого експерименту по справі, на якому вона ж особисто неодноразово наполягала, під час проведення якого поводилась із слідчим та мною неадекватно, мої рекомендації щодо належної процесуальної поведінки ігнорувала, отже своїми діями та бездіяльністю порушила вимоги частини першої статті 57 КПК України. На мою думку, Особа_1 хоч і заслуговує на співчуття як людина, яка постраждала в ДТП, проте її статус як потерпілої, надані привілеї від держави мати безоплатного для неї адвоката, не дозволяють Особа_1 у перебігу захисту своїх прав та інтересів діяти свавільно, порушувати встановлений порядок надання безоплатної вторинної правової допомоги, кримінально-процесуальні норми, «впадати» в гелертерство, з обивательським верхоглядством ставитись до юристів причетних до розгляду її справи.».
Відповідно до статті 7 Правил адвокатської етики в редакції від 17 листопада 2012 року (далі – Правила адвокатської етики), у своїй професійній діяльності адвокат зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення скоєння правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх скоєнню його клієнтом або іншими особами. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам. У своєму приватному житті адвокат також зобов’язаний дотримуватися закону, не вчиняти правопорушень і не сприяти зумисно їх скоєнню іншими особами.
Статтею 8 Правил адвокатської етики визначено, що адвокат має, за можливості, сприяти позасудовому врегулюванню спорів між клієнтом та іншими особами, а в разі неможливості цього, застосовувати всі законні засоби ефективного вирішення спору на користь клієнта.
Статтею 19 Правил адвокатської етики передбачено, що адвокату забороняється приймати доручення, якщо результат, якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких клієнт наполягає, є протиправними або якщо доручення клієнта виходить за межі професійних прав і обов’язків адвоката. У цих випадках, якщо зазначені обставини не є очевидними, адвокат має надати відповідні роз’яснення клієнту. Якщо клієнт наполягає на використанні засобів виконання доручення, котрі є протиправними або виходять за межі прав адвоката, останній повинен повідомити клієнта про неприпустимість їх застосування та вказати на можливі законні шляхи досягнення того самого або подібного результату, якщо такі існують. Якщо і за таких обставин не вдається узгодити з клієнтом зміну змісту доручення, адвокат зобов’язаний відмовитись від укладення договору з клієнтом.
За змістом статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобовꞌязаний, зокрема, дотримуватись присяги адвоката України та правил адвокатської етики, виконувати інші обовꞌязки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
Обов’язок адвоката дотримуватися Правил адвокатської етики є беззаперечним.
У відповідності до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Згідно ч. 2 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Скарга на дії адвоката перевіряється на предмет зазначення в ній відомостей про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку (ст. 12 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність).
Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає дотримання Правил адвокатської етики як одного з основних професійних обов’язків адвоката.
За порушення Правил адвокатської етики до адвоката можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому чинним законодавством про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також актами Національної асоціації адвокатів України (абз. 1 ст. 63 Правил адвокатської етики).
Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Дисциплінарними проступками адвоката, згідно із ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є порушення вимог несумісності; порушення присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
За результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката (ч. 1 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Таким чином, на стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката докази оцінюють з точки зору наявності або відсутності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області 21.10.2016 року містить лише стислу описову частину, в якій коротко викладено зміст скарги, зміст пояснень адвоката, посилання на статтю 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та ст. 67 Правил адвокатської етики в редакцій від 17 листопада 2012 року.
Рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області не містить висновку щодо наявності або відсутності ознак дисциплінарного проступку, як цього вимагають ст. ст. 37-39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приходить до висновку, що дисциплінарна палата КДКА Київської області не з’ясувала вищезазначені фактичні обставини справи, не дослідила у сукупності усі докази, що містяться у матеріалах перевірки та не надала належної оцінки цим доказам, що в свою чергу дає підстави для визнання протиправним та скасування рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 21.10.2016 року та направлення матеріалів перевірки до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області на новий розгляд на стадію проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу Особа_1 – задовольнити.
- Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 21.10.2016 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, – скасувати.
- Направити матеріали перевірки на новий розгляд до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області на стадію проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури С.В. Вилков
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури К.В. Котелевська