РІШЕННЯ № Х-012/2025 від 18 жовтня 2025 року за скаргою ВША НААУ на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області у складі дисциплінарної палати № 166 від 22.11.2024 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

РІШЕННЯ № Х-012/2025

18 жовтня 2025 року
с. Плав’я

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П., Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Приходька Олександра Івановича, Волчо Віталія Вікторовича, Пшеничного Олександра Леонідовича, Лучковського Валентина Вікторовича, Подольної Тетяни Альбертівни, Усманова Мурада Аміровича, Кузьмінського Олексія Олександровича, Одновола Володимира Костянтиновича, Соботника Володимира Йосиповича, Котелевської Катерини Володимирівни, Ульчака Богдана Івановича, Притули Оксани Богданівни, Тарасової Асі Миколаївни, Вишаровської Вікторії Карлівни, Дуліч Тетяни Володимирівни, Дроботущенко Тетяни Олександрівни, Чернобай Ніни Борисівни, Прокопчук Олега Михайловича, у відкритому засіданні розглянула скаргу ВША НААУ на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області у складі дисциплінарної палати № 166 від 22.11.2024 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1,-

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА.

  1. 22 жовтня 2024 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області надійшла скарга директора Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України (далі – Скаржник) на дії адвоката Особа_1.
  2. Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області у складі дисциплінарної палати № 166 від 22.11.2024 року відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1
  3. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, 05.03.2025 року директор ВША НААУ звернувся до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (вх. № 26519 від 07.03.2025) зі скаргою на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області у складі дисциплінарної палати № 166 від 22.11.2024 року, у якій просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення.
  4. Строк на оскарження рішення КДКА, передбачений ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», директором Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України не пропущене.
  5. Листом за вих. № 1737 від 17.03.2025 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури витребувала у КДКА Тернопільської області матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1.
  6. 09.04.2025 року за вхід. № 27225 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшли матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1.
  7. Листом за вих. № 2342 від 09.04.2025 року Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі директора ВША НААУ на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області у складі дисциплінарної палати № 166 від 22.11.2024 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1.

Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження.

  1. Скаржником директором Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України скаргу до КДКА Тернопільської області обґрунтовано наступним.
  2. Відповідно до відомостей Єдиного реєстру адвокатів України Особа_1 має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Інформація_2.
  3. Скаржник зазначає, що відповідно до п.п. 11 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України (далі – Порядок), затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 (з змінами та доповненнями), ВША НААУ готує та передає НААУ інформацію для розміщення її в ЄРАУ про щорічне проходження підвищення кваліфікації адвокатами.
  4. Із офіційного веб-сайту Вищої школи адвокатури НААУ (посилання: https://www.hsa.org.ua/lawyer/) вдається встановити, що адвокат Особа_1 не здійснювала підвищення професійної кваліфікації у Центрі акредитації ВША НААУ за попередні роки, а саме 2019, 2020, 2021, 2022 та 2023, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту ВША НААУ.
  5. 03 липня 2021 року Рада адвокатів України прийняла рішення № 63, яким затвердила у новій редакції «Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України».
  6. Також з 2020 року та по липень 2021 року був чинний попередній порядок підвищення кваліфікації адвокатів України, затверджений рішенням Ради адвокатів України від 21 вересня 2019 року № 111.
  7. Відповідно до ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний, серед іншого, дотримуватись Присяги адвоката України та Правил адвокатської етики; підвищувати свій професійний рівень; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
  8. Дія Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України поширюється на адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність у формах, визначених Профільним законом.
  9. Підвищення кваліфікації є підвищенням професійного рівня адвоката, що є його важливим професійним обов’язком, дотримання якого має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення й оновлення адвокатами своїх професійних знань, вмінь та навичок, за бажанням адвоката здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці його тлумачення та застосування.
  10. Організація та реалізація процесу підвищення кваліфікації адвокатів в Україні здійснюється ВША НААУ за сприяння рад адвокатів регіонів та сторонніми операторами підвищення кваліфікації адвокатів, що акредитовані згідно вказаного Порядку.
  11. Розділ ІІ Порядку визначає, що всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, зобов’язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).
  12. Один заліковий бал з підвищення кваліфікації адвокатів дорівнює 1 (одній) годині навчання, крім випадків, встановлених Порядком. Адвокат за рік має отримати не менше- ніж 2 залікових бали за навчання з питань Правил адвокатської етики.
  13. Всі адвокати, за виключенням окремих категорій, зазначених в Порядку, зобов’язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів).
  14. Відповідно до п. 23 Порядку звітним роком з підвищення кваліфікації адвокатів є календарний рік, з 01 січня по 31 грудня кожного року.
  15. Даним пунктом Прядку також визначено, що Вищою школою адвокатури НААУ ведеться особиста картка обліку залікових балів адвоката.
  16. Адвокатам, які виконали вимоги щодо підвищення кваліфікації Вищого школою адвокатури НААУ видається електронний сертифікат про підвищення кваліфікації (направляється на електронну адресу адвоката) з відповідним внесенням НААУ такої інформації до ЄРАУ. Форма сертифікату затверджується Вищою школою адвокатури НААУ.
  17. Скаржник вважає, що зазначене свідчить про наявність в діях адвоката Особа_1 дисциплінарного проступку, а саме: невиконання професійного обов’язку, передбаченого п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 21, ч. 1, 3 ст. 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо підвищення професійного рівня; порушення ч. 3 ст. 11, абз. 1 ст. 65 Правил адвокатської етики.
  18. На підтвердження своїх доводів скаржник посилається на постанову Верховного Суду від 11.05.2018 у справі № 804/401/17, в якій суд зазначив, що триваючим правопорушенням є проступок, пов’язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов’язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов’язків
  19. Скаржник також посилається на постанову Верховного Суду від 09.08.2019 року у справі №1540/4358/18, в якій суд вказав, що через відсутність в Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», сформовано правовий висновок, згідно з яким триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов’язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов’язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином. Відсутність у Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» поняття «триваюче правопорушення» не може бути підставою для звільнення від відповідальності.
  20. Скаржник просив КДКА притягнути до дисциплінарної відповідальності адвоката Особа_1 за порушення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики.
  21. 15.11.2024 року адвокат Особа_1 подала до КДКА Тернопільської області пояснення, в яких зазначила наступне.
  22. Адвокат вказує, що має адвокатський безперервний досвід майже 15 років.
  23. Вона постійно підвищувала та відвищує свій професійний рівень не тільки безперервною практикою але і з допомогою платних та безоплатних платформ, форумів та лекцій, само організовувалася та вивчала практику Верховного суду тощо.
  24. Адвокат зазначає, що Вища школа адвокатури, вірно вказус, що вона як адвокат не здійснювала підвишення професійної кваліфікації саме у Центрі акредитації ВША НААУ за певні роки, однак ці дії вона проводила поза межами Вищої школи адвокатури.
  25. Адвокат вказує, що вона є членкинею Асоціації жінок-юристок ЮрФем з 21.12.2018 року. Неодноразово брала участь у форумах та з’їздах по різних актуальних питаннях правосуддя, свобод та прав людини та громадянина. Вважає що нею здобуто колосальний досвід.
  26. Адвокат зазначає, що неодноразові зустрічі у формі лекцій онлайн так і офлайн, на юридичному факультеті ЗУНУ, щодо практичних питань теж є значимим досвідом, який впливає на розвиток та самоорганізацію як фахівців в сфері прана. Займається науковою роботою.
  27. Вказує, що протягом 14 років адвокатської діяльності, вона завжди зміцнювала свої правові навички; практично реалізувала правила адвокатської етики; підвищувала рівень знань в напрямку прав людини та основоположних свобод; навчилася повазі до прав та інтересів клієнтів; навчилася захисту прав клієнтів і сприянню їхньому здійсненню; досліджувала реалізацію права на справедливий суд.
  28. Адвакат також просить врахувати, що вона є багатодітною мамою та виховує чотирьох малолітніх та неповнолітніх дітей (найменшому сину 1, 7 місяці ).
  29. Адвокат зауважує, що на протязі останніх років вона не акцентувала особливої уваги щодо додаткового набрання досвіду на лекціях які для неї є в більшості випадків відомі та незначно інформативні в силу наявного досвіду.
  30. Також адвокат закцентувує увагу, що їй жодного разу, починаючи з 2019 року не направлено жодного листа стосовно виконання нею обов’язку як такого.
  31. Адвокат зазначає, що вона є законослухняним громадянином та адвокатом який завжди дотримується норми закону і тому отримавши інформацію згідно скарги та повідомлення вона відразу дослідила питання, зареєструвалася на відповідних носіях в мережі інтернет і станом на сьогоднішній день вже почала працюєм над отриманням відповідних балів по підвишенню кваліфікації та має намір пиконаги свій обовʼязок.
  32. Адвокат просить, з огляду на обставини вчинення проступку, які є важливими, відсутність послідків, так як жодних скарг на її діяльність не поступало і до дисциплінарної відповідальності вона жодного разу не притигувалася, її адвокамський стаж та поєднання нею її професійних обов’язків та обов’язків т матері обмежитися – попередженням.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.

  1. Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області у складі дисциплінарної палати рішенням № 166 від 22.11.2024 року відмовила в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1.
  2. Дисциплінарна палата вказала, що з огляду на системний аналіз скарги та долучених до неї документів у співвідношенні з нормами Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правилами адвокатської стики, Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України № 111 від 21 вересня 2019 року та новій редакції від 03.07.2021 №63, наказу № 6 від 01.04.2019 Про створення Центру акредитації та контролю підвищення кваліфікації адвокатів, релевантними судовими рішеннями та інше, дисциплінарна палата дійшла наступних висновків.
  3. Дисциплінарна палата зазначила, що у своїй діяльності адвокат зобов’язаний дотримуватись принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правничу допомогу відповідно до Конституції України і законів України, з високою відповідальністю виконувати покладені на нього обов’язки.
  4. Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
  5. Дисциплінарна палата вказала, що відповідно до ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний, серед іншого, дотримуватись Присяги адвоката України та Правил адвокатської етики; підвищувати свій професійний рівень; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
  6. Дисциплінарна палата зазначила, що професійний рівень адвоката під час здійснення адвокатської діяльності виявляється при здійсненні захисту/представництва клієнта, базується на принципах законності, адвокат повинен діяти компетентно і сумлінно в інтересах клієнта. Адвокат не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у випадку ухвалення судового рішення не на користь клієнта.
  7. Дисциплінарна палата вважає, що виходячи зі змісту Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» професійний рівень адвоката повинен відповідати вказаним вимогам і має мету як найкраще забезпечити інтереси клієнта. Закон не обмежує адвоката у засобах підвищення професійного рівня. Закон не встановлює інші, ніж визначені вище, критерії професійного рівня адвоката.
  8. Дисциплінарна палата дійшла висновку, що вказані критерії є визначальними для встановлення ознак дисциплінарного простушку
  9. Дисциплінарна палата вказую, що обов’язок підвищувати свій професійний рівень законодавець передбачив окремим пунктом і у цьому пункті йдеться саме про підвищення адвокатом свого професійного рівня. Однак, за логікою скаржника одне і те саме діяння, як складова дисциплінарного проступку кваліфікується тричі: як порушення правил адвокатської етики (п. 1 статті 21 Закону), порушення вимог стосовно підвищення кваліфікації та невиконання рішення органів адвокатського самоврядування ( п. 5 статті 21 Закону).
  10. Дисциплінарна палата зауважує, що виходячи із загальних засад юридичної відповідальності підставою дисциплінарної відповідальності є вчинення дисциплінарного проступку, який складається із чотирьох елементів (об’єкт, суб’єкт, об’єктивна сторона, суб’єктивна сторона), наявність яких с обов’язковою для застосування дисциплінарного стягнення.
  11. Дисциплінарна палата зазначила, що об’єктом дисциплінарного проступку є відносини, що виникають у зв’язку з виконанням обов’язків, передбачених певними нормативно-правовими актами. У даному випадку безпосереднім об’єктом є конкретні обов’язки адвоката, передбачені статтею 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Об’єктивною стороною будь-якого правопорушення вважається поведінка суб’єкта, тобто протиправне діяння, яке полягає в порушенні обов’язку передбаченому нормативно-правовим актом.
  12. Отже дисциплінарна палата дійшла висновку, що у даному випадку об’єктом правопорушення буде невиконання обов’язку підвищувати свій професійний рівень, а об’єктивною стороною є протиправна поведінка адвоката у невиконанні саме цього обов’язку.
  13. КДКА Тернопільської області взяла до уваги пояснення адвоката Особа_1 стосовно розмежування термінів «підвищення свого професійного рівня» та «підвищення кваліфікації» і на підставі системного аналізу Закону України «Про освіту», Закону України «Про вищу освіту», інших нормативно-правових актів та дійшла висновку про наступне.
  14. В Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначення поняття підвищення кваліфікації відсутнє, натомість встановлено, що: 1) відповідно до п. 4 частини 1 статті 21- під час здійснення професійної діяльності адвокат зобов’язаний підвищувати свій професійний рівень:
  15. НАДУ забезпечує високий професійний рівень адвокатів України (стаття 45);
  16. Ради адвокатів регіонів сприяють підвищенню кваліфікації адвокатів (стаття 48).
  17. Дисциплінарна палата вказує, що законодавцем у Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» використані поняття «професійний рівень» і «підвищення кваліфікації», які не є тотожними, виходячи з наступного.
  18. Законом України «Про освіту» визначено, що кваліфікація – визнана уповноваженим суб’єктом та засвідчена відповідним документом стандартизована сукупність здобутих особою компетентностей (результатів навчання) (стаття 1 пункт 14).
  19. Законом України «Про вищу освіту» визначено, що кваліфікація – офіційний результат оцінювання і визнання, який отримано, коли уповноважена установа встановила, що особа досягла компетентностей (результатів навчання) відповідно до стандартів вищої освіти, що засвідчується відповідним документом про вищу освіту (стаття 1 пункт 12).
  20. Дисциплінарна палата зазначає, що оскільки, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не передбачено отримання адвокатом, який набув право на адвокатську діяльність, здобуття інших, додаткових кваліфікацій, що визнаються державою, тобто, отримання після набуття статусу формальної освіти, положення статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» про підвищення професійного рівня може бути пов’язаний виключно з неформальною або інформальною освітою дорослих у розумінні Закону «Про освіту», тобто самоорганізоване здобуття особою певних компетентностей, зокрема під час повсякденної діяльності, пов’язаної з професійною, громадською або іншою діяльністю, родиною чи дозвіллям.
  21. Дисциплінарна палата наголошує, що скаржник вказує, що йому не відомі інші, крім зазначених ним – відсутність інформації в ЄРАУ щодо підвищення кваліфікації у ВША адвокатом, обставини, які б свідчили про не виконання адвокатом підтримання професійного рівня, також зі скарги вбачається, що скаржник не вчиняв дій щодо виявлення вказаних обставин.
  22. Отже, на думку дисциплінарної палати відсутність записів в ЄРАУ щодо «підвищення кваліфікації» саме у ВША не може бути розцінене як не підвищення адвокатом свого професійного рівня, тобто, вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  23. Дисциплінарна палата вказує, що питання щодо надання адвокатом відомостей про отримання інфернальної освіти за межами ВША Порядком не визначений, а тому, відсутність у скаржника інформації про заходи, які вчинені адвокатом для підвищення професійного рівня без залучення Вищої школи адвокатури не може бути оцінено як умисна бездіяльність щодо не надання таких даних.
  24. Дисциплінарна палата зазначає, що у разі відсутності необхідної кількості балів ВША лише інформує відповідні органи адвокатського самоврядування про порушення даного Порядку. Ця обставина повинна бути врахована лише у разі надходження скарги на такого адвоката при вчинені інших порушень.
  25. На думку дисциплінарної палати, директор Вищої школи адвокатури, відповідно до Порядку, зазначеного вище, не вправі направляти скарги на адвоката у разі недотриманням останнім вимог щодо підвищення професійного рівня, а Вища школа адвокатури зобов’язана лише повідомити відповідні органи адвокатського самоврядування про відсутність необхідної кількості балів в особистій заліковій картці.
  26. Що стосується, рішення РАУ № 22 від 07.06.2024 року, яким встановлена дисциплінарна відповідальність за не отримання електронного сертифікату про нарахування балів за не підвищення кваліфікації за всі попередні роки, то дисциплінарна палата зауважила наступне.
  27. За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
  28. Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом’якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом’якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначається поняття правопорушення і відповідальність за нього.
  29. Отже дисциплінарна палата зазначає, що нормативний акт, який встановлює відповідальність, в тому числі і за неотримання сертифікату, не має зворотної сили у часі, а тому не може бути застосований.
  30. Дисциплінарна палата вважає, що неспроможним є посилання у скарзі на те, що такий дисциплінарний проступок є триваючим оскільки Порядком встановлений період виконання обов’язку перед ВША у період з 01 січня по 31 грудня поточного року. Встановлення обмежувальних строків виключає можливість вважати правопорушення триваючим, в законодавстві зазвичай такі дії (бездіяльність) оцінюється як повторність (кримінальний аспект в оцінці ЄСПЛ).
  31. Дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області прийнята до уваги Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2024 по справі № 640/1859/22, якою визнані протиправними ти скасовані пункти 18, 19, 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України від 03 лишня 2021 року № 63.
  32. Дисциплінарна палата дійшла висновку виходячи з системний аналізу наведених вище доводів та міркувань у співвідношенні з релевантними нормативно-правовими актами, що в діях адвоката Особа_1 відсутній склад дисциплінарного проступку передбачений п. 3 та п. 6 частини 2 статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; відповідальність за невиконання обов’язку підвищувати свій професійний рівень Законом не врегульована і у скарзі не обґрунтовано, а тому правові підстави для порушення дисциплінарної справи відсутні.

Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА.

  1. Скаржник в скарзі до ВКДКА висловлює незгоду з прийнятим Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Тернопільської області у складі дисциплінарної палати № 166 від 22.11.2024 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1.
  2. Вважає, що таке рішення прийнято упереджено, а тому порушує вимоги законодавства. В обґрунтування своєї позиції наводить наступні аргументи та факти.
  3. Скаржник вважає твердження КДКА регіону, що притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності можливе лише після звернення ВША НААУ, яке, на їх думку, повинно бути подано до 01 січня наступного року, юридично хибним, оскільки чинним законодавством не встановлено обов’язку ВША НААУ звертатися до КДКА у разі виявлення порушення.
  4. Скаржник посилається на статтею 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», яка регулює ініціювання дисциплінарної відповідальності адвоката та відповідно до якої будь-яка особа, якій відомі факти порушень, має право звертатися до КДКА зі скаргою.
  5. Скаржник вказує, шо у свою чергу, Вища школа адвокатури НААУ, якій стали відомі факти протиправної поведінки, а саме не підвищення професійного рівня, реалізувала надане законом право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із скаргою на адвоката.
  6. Скаржник наполягає, що твердження КДКА регіону про те, що скаржник повинен був виявити порушення до 01 січня, не відповідає нормам чинного законодавства. Жоден нормативно-правовий акт не покладає на Вищу школу адвокатури НААУ обов’язок здійснювати контроль за виконанням адвокатами вимог підвищення кваліфікації чи вживати заходів у разі їх невиконання.
  7. Скаржник вказує, що перелік адвокатів, які не виконали вимоги Порядку, доступний на платформі Центру акредитації ВША НААУ. Такі дані передаються в режимі реального часу онлайн (цілодобово) і знаходяться у кабінетах регіональних органів адвокатського самоврядування.
  8. Скаржник вважає, що Вища школа адвокатури НААУ належним чином проінформувала КДКА регіону щодо порушення адвокатом Порядку, забезпечивши доступ до відповідної інформації через платформу Центру акредитації, у такий спосіб виконавши вимоги пункту 23 Порядку.
  9. Скаржник посилається на положення постанови Верховного Суду від 11.04.2018 року у справі № 804/401/17, відповідно до якої триваючим правопорушенням є проступок, пов’язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов’язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов’язків.
  10. Скаржник вказує, що така позиція підтримується Верховним Судом і в подальших рішеннях, зокрема у постанові від 23.05.2018 року у справі № 490/8624/15-а, постанові від 25.03.2020 року у справі №175/3995/17-1.
  11. Скаржник також зазначає, що у постанові Верховного Суду від 09 серпня 2019 року у справі №1540/4358/18, вказано, що через відсутність в Профільному законі, сформовано правовий висновок, згідно з яким триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов’язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов’язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином. Відсутність у Профільному законі поняття «триваюче правопорушення» не може бути підставою для звільнення від відповідальності».
  12. Скаржник вважає, що у разі якщо адвокат протягом п’яти років щорічно вчиняла триваючі дисциплінарні проступки, що є систематичним порушенням Правил та Порядку, не виконав вимоги з підвищення кваліфікації за звітний період і не отримав сертифікат, внаслідок чого це вимагає застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю, як це передбачено статтею 53 Положення № 120.
  13. На думку скаржника посилання КДКА регіону на частину 2 статті 49 Положення №120 є необґрунтованим, а отже, правові підстави для звільнення адвоката від відповідальності за невиконання професійних обов’язків у період 2019-2023 років та прийняття рішення про закриття дисциплінарної справи з цієї підстави відсутні.
  14. Скаржник вважає за необхідне наголосити, що адвокат у 2019, 2020, 2021, 2022, 2023 родах систематично не виконувала свій професійний обов’язок щодо підвищення кваліфікації, чим порушив вимоги Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, рішення Ради адвокатів України та положення Правил адвокатської етики. Дані порушення підтверджені матеріалами справи та встановлені рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката.
  15. Скаржник вбачає, що є підстави вважати, що рішення дисциплінарної палати КДКА про відмову в порушенні дисциплінарної справи побудоване на хибних висновках і є юридично необґрунтованим, що суперечить чинному законодавству.
  16. На думку скаржника ухвалення такого рішення створює небезпечний прецедент, що може негативно вплинути на довіру до інституту адвокатури, легітимізуючи можливість уникнення відповідальності за грубі та тривалі порушення.
  17. На думку скаржника, це суперечить принципу верховенства права та підриває авторитет адвокатського самоврядування в цілому.
  18. Скаржник вважає, що твердження КДКА про те, що такі дії (бездіяльність) мають кваліфікуватися як повторність, є необґрунтованим. Повторність передбачає наявність двох чи більше самостійних порушень у різні періоди, тоді як триваючий проступок є єдиним порушенням, яке продовжується до моменту його припинення.
  19. Скаржник наполягає, що законодавство та Порядок не містять норм, які б встановлювали автоматичну “амністію” для адвокатів, які не виконали свої обов’язки у звітному періоді. Натомість вони передбачають, що дисциплінарна відповідальність за таке порушення може наставати незалежно від часу, що минув з моменту завершення звітного періоду, до моменту усунення наслідків порушення.
  20. Скаржник зауважує, що позиція КДКА регіону не враховує триваючий характер дисциплінарного проступку, суперечить чинним нормам права та їхньому офіційному тлумаченню, а також нівелює відповідальність адвокатів за системне не виконання своїх професійних обов’язків.
  21. Скаржник просить скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області у складі дисциплінарної палати № 166 від 22.11.2024 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1 та ухвалити нове рішення, яким порушити дисциплінарну справу відносно адвоката Особа_1, притягнути її до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.

  1. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»
  2. Рішення Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 року затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), далі – Порядок про підвищення кваліфікації.
  3. Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене Рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30.08.2014 року зі змінами та доповненнямидалі – Положення про порядок прийняття та розгляду скарг.
  4. Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15 лютого 2019 року.
  5. Частина 1 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» закріплює, що адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
  6. Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний, зокрема, дотримуватися правил адвокатської етики; виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги (пункти 1, 6 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
  7. Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку (ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
  8. Згідно ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення Правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
  9. Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
  10. Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  11. Перевіряючи висновки КДКА регіону, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури враховує, що згідно зі статтею 33 цього Закону № 5076-VI та Положенням № 120, дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
  12. Отже, визначальним при вирішенні питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката є встановлення наявності у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
  13. Відповідно до п. 32 Положення, дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
  14. Таким чином, скарга на дії адвоката перевіряється на предмет зазначення в ній відомостей про наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
  15. Статтею 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачені професійні обов’язки адвоката, зокрема, дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики, підвищувати свій професійний рівень, виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
  16. Зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов’язків адвоката, відповідно до вимог ст. 11 ПАЕ, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва.
  17. Приписами ч. 3 ст. 11 ПАЕ встановлено, що адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
  18. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 65 ПАЕ адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  19. Професійний обов’язок з підвищення кваліфікації адвоката встановлений п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Порядком підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженим Ради адвокатів України від 21.09.2019 року № 111 та Порядком підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженим Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 ( з наступними змінами).
  20. Відповідно до ст. 2 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженим Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 ( з наступними змінами), підвищення кваліфікації є підвищенням професійного рівня адвоката, що є його важливим професійним обов’язком, дотримання якого має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення й оновлення адвокатами своїх професійних знань, вмінь та навичок, за бажанням адвоката здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці його тлумачення та застосування.

Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.

  1. Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
  2. Відповідно до п.п.11 Порядку про підвищення кваліфікації адвокатів України ВША НААУ готує і передає НААУ інформацію для розміщення в ЄРАУ про щорічне проходження підвищення кваліфікації адвокатами.
  3. За поданою інформацією ВША НААУ адвокатом не підвищувалась кваліфікація протягом 2019-2023 років.
  4. Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
  5. Частиною 2 цієї статті визначено, що дисциплінарне провадження це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
  6. Частиною 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
  7. Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
  8. Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 цього Закону.
  9. На стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката встановляються наявність чи відсутність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
  10. Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
  11. Відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення з’їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов’язковими до виконання всіма адвокатами.
  12. Відповідно до абз. 3 ст. 11 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15 лютого 2019 року, адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
  13. Згідно абз. 2 ст. 12 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку.
  14. Відповідно до абз. 1 ст. 65 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  15. Рішенням від 21.09.2019 року №111 Рада адвокатів України затвердила Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), який діяв до 03 липня 2021 року (далі – Порядок №111).
  16. Рішенням від 21.09.2019 року №111 Рада адвокатів України затвердила Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), який діяв до 03 липня 2021 року (далі – Порядок №111).
  17. Відповідно до п. 17 Порядку №111, всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, зобов’язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).
  18. Рішенням від 03.07.2021 року №63 Рада адвокатів України затвердила Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) (далі – Порядок №63).
  19. Пункт 16 Порядку №63 також передбачає, що всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України зобов’язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).
  20. Перевіряючи висновки КДКА регіону, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури звертає увагу, що згідно зі статтею 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та статті 2 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
  21. Отже, визначальним при прийнятті рішення про порушення або відмову у порушенні дисциплінарної справи у дисциплінарній справі стосовно адвоката є встановлення у діях адвоката наявності/відсутності ознак дисциплінарного проступку.
  22. На етапі вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи КДКА не дає правової оцінки діям адвоката, з приводу яких надійшла скарга. На цій стадії КДКА з’ясовує наявність ознак дисциплінарного проступку як підстави для відкриття дисциплінарної справи, тоді як під час розгляду дисциплінарної справи КДКА вже надаватиме правову кваліфікацію того, що адвокату поставлено за провину та надавати оцінку наданим сторонами доказам.
  23. До того ж сам факт відкриття дисциплінарної справи не вказує, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок; для такого висновку (чи для спростування того, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок) КДКА повинна з’ясувати усі обставини, що на етапі відкриття дисциплінарної справи КДКА зробити не може. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.02.2019 року по справі 822/570/17.
  24. Відповідно до абзацу 2 ст. 12 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку).
  25. Згідно абзацу 1 ст. 65 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  26. Крім того, ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний: 1) дотримуватися правил адвокатської етики; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
  27. Таким чином, в діях адвоката, які виразилася у не підвищенні кваліфікації за 2019-2023 роки, наявні ознаки:
  28. порушення правил адвокатської етики (а саме статей 11, 65 Правил адвокатської етики);
  29. неналежного виконання професійних обов’язків, визначених статтею 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (в частині дотримання правил адвокатської етики; підвищення свого професійного рівня та виконання рішень органів адвокатського самоврядування);
  30. невиконання рішень органів адвокатського самоврядування (а саме рішення РАУ від 21.09.2019 № №111, яким затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) та рішення РАУ від 03.07.2021 №63, яким затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) з наступними змінами та доповненнями.
  31. На підставі викладеного, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури,
ВИРІШИЛА:
  1. Скаргу Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України, – задовольнити частково.
  2. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області у складі дисциплінарної палати № 166 від 22.11.2024 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1, – скасувати.
  3. Ухвалити нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1.
  4. Матеріали дисциплінарної справи направити до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області на стадію розгляду дисциплінарної справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Юлія КЛЕЧАНОВСЬКА