РІШЕННЯ № Х-013/2016
28 жовтня 2016 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дроздова О.М., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дроботущенко Т.О., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Таргонія В.О., Жукова С.В., Мельченка В.І., Масяк Н.С., Котелевської К.В., Кострюкова В.І., Кітесова А.Я., Одновола В.К., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л, Кравченка П.А., Тарасової А.М., Місяць А.П., Ноцького О.В., Петренка В.М., розглянувши у відкритому засіданні скаргу ОСОБА_ на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 03 червня 2016 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_, –
ВСТАНОВИЛА:
До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга ОСОБА_на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 03 червня 2016 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_.
Рішенням від 03.06.2016 року дисциплінарна палата КДКА Полтавської області відмовила в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_у зв’язку з відсутністю в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Скаржник не погоджується з оскаржуваним рішенням дисциплінарної палати КДКА Полтавської області та вважає його незаконним та таким, що прийнято з порушенням Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Скаржник просить скасувати рішення дисциплінарної палати КДКА Полтавської області від 03.06.2016 року та прийняти нове рішення, яким притягнути адвоката Святну ОСОБА_ до дисциплінарної відповідальності.
Згідно витягу із Єдиного реєстру адвокатів України адвокат ОСОБА_ має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № __ від ____ року, яке видано Чернігівською обласною КДКА.
Відповідно до рішення конференції адвокатів Чернігівської області від 18.09.2013 року адвокат ОСОБА_обрана до складу дисциплінарної палати Чернігівської області, що підтверджується витягом із протоколу конференції адвокатів № 1 від 18.09.2013 року.
Листом Голови ВКДКА від 22.04.2016 року скаргу ОСОБА_було направлено до КДКА Полтавської області для розгляду по суті.
Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Подольну Т.А., перевіривши матеріали дисциплінарного провадження, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає, що скарга ОСОБА_не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Святної ОСОБА_ дисциплінарна палата КДКА Полтавської області прийняла 03.06.2016 року.
Терміни оскарження рішення, визначені ч. 3 статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», скаржником не пропущені.
Матеріалами перевірки встановлено, що 15.04.2016 року до КДКА Чернігівської області зі скаргою на дії адвоката ОСОБА_звернувся ОСОБА_
Скаржник зазначає, що 12.11.2014 року між ним та адвокатом ОСОБА_було укладено договір про надання йому правової допомоги в цивільній справі, про визнання права власності на спадкове майно, яка розглядалась в Деснянському районному суді м. Чернігова. Вважає, що адвокат ОСОБА_ не переконалась в достовірності копії військового квитка, яку було долучено до матеріалів провадження, 25.02.2015 року не з’явилась на засідання суду, про причини своєї неявки не повідомила суд, підготувала апеляційну та касаційну скаргу на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова, спираючись на військовий квіток на ім’я ОСОБА_., який викликав сумніви в його достовірності, не ознайомлювалася з матеріалами цивільної справи, подала невірні відомості до суду, вступила в зговір з протилежною стороною, що на думку скаржника є порушенням Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Скаржник ОСОБА_вважає, що адвокат ОСОБА_неналежним чином виконувала свої обов’язки, її дії є такими, на думку скаржника, що порушують його права та вимоги Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», просить дати їм відповідну оцінку та притягнути адвоката ОСОБА_ до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.
Матеріалами перевірки встановлено, що на підставі договору про надання правової допомоги від 12.11.2014 року адвокат ОСОБА_ зобов’язалася вести у судах всіх судових інстанцій справу за позовом ОСОБА_. до ОСОБА_про встановлення юридичного факту та визнання права власності. В ході розгляду цієї цивільної справи було пред’явлено зустрічний позов в інтересах ОСОБА_, про визнання права власності на майно в порядку спадкування.
За результатами розгляду цивільної справи, у відповідності до рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 13.01.2015 року первісний та зустрічний позов були задоволені частково. В решті позовних вимог було відмовлено. Визнано право власності за ОСОБА_ на 1/6 частину квартири № 26 в будинку 29 по проспекту Миру в м. Чернігові. За наслідком розгляду цієї цивільної справи в апеляційному суді Чернігівської області 06.04.2015 року та у Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних та кримінальних справ 04.06.2015 року в задоволені апеляційної та касаційної скарги ОСОБА_відмовлено.
В поясненнях адвокат ОСОБА_вказує, що вона надавала правову допомогу ОСОБА_ в цивільній справі за позовом ОСОБА_на підставі договору від 12.11.2014 року. Правова допомога надавалась на стадіях першої, апеляційної та касаційної інстанцій. Станом на день укладання угоди про надання правової допомоги минув строк позовної давності для оскарження заповіту ОСОБА_., а поважних причин для його поновлення не було. ОСОБА_ бажав збільшити розмір своєї обов’язкової долі в спадкуванні після померлої матері ОСОБА_ З огляду на ці обставини розроблялась тактика ведення справи. ОСОБА_ були роз’яснені шляхи вирішення спору та судова практика. Із всіх запропонованих варіантів ОСОБА_ обрав саме той, на виконання якого було складено зустрічний позов, який розглядався з первісним позовом ОСОБА_ В ході розгляду справи в судів першої інстанції ОСОБА_надала суду, для огляду оригінал військового квитка свого померлого чоловіка. На момент огляду цей документ не мав ніяких дефектів. За ініціативою суду, для залучення до матеріалів цивільної справи, була зроблена ксерокопія військового квитка.
Очевидно, що в процесі копіювання фото на військовому квітку було зміщено. Всі процесуальні документи, які складались по справі узгоджувались ОСОБА_, ним перевірялись та ним підписувались. 03.02.2015 року після направлення цивільної справи з апеляційною скаргою ОСОБА_ до апеляційного суду Чернігівської області за ухвалою апеляційного суду Чернігівської області цивільна справа була повернута до Деснянського районного суду м. Чернігова для прийняття додаткового рішення з приводу розподілу судових витрат. Це засідання суду було призначено на 25.02.2015 року. ОСОБА_було роз’яснено, що неявка сторін не перешкоджає розгляду питання про розподіл судових витрат. Разом з тим, 23.02.2015 року ОСОБА_ було надано до Деснянського районного суду заяву з проханням перенести слухання справи, яке було призначено на 25.02.2015 року, а адвоката ОСОБА_просив не з’являтися до суду.
Адвокат ОСОБА_стверджує, що з ОСОБА_ ніколи не зустрічалась, окрім того, коли вона приймала участь в судових засіданнях. Останній раз з ОСОБА_ спілкувалась в червні 2015 року. В ході спілкування обговорювали можливість пред’явлення позову про припинення права власності ОСОБА_ на незначну частку в квартирі. Ніяких претензій до якості роботи ОСОБА_ не висловлював.
За результатом розгляду скарги ОСОБА_, довідки та матеріалів перевірки, дисциплінарна палата КДКА Полтавської області дійшла до висновку про відсутність ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката ОСОБА_
Відповідно до ч. 1 статті 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
Видами адвокатської діяльності згідно до ч. 1 статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», зокрема, є складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними
Відповідно до ч. 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.
Статтею 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний, зокрема, виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
Відповідно до частини 2 статті 33 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Як вбачається із частин 1 та 2 статті 34 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката, зокрема, є порушення правил адвокатської етики.
Частиною 1 статті 36 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
Згідно з ч. 2 статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
Враховуючи наведене, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу ОСОБА_залишити без задоволення.
- Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 03 червня 2016 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_залишити без змін.
- Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
- Матеріали дисциплінарного провадження повернути до КДКА регіону.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури О.М. Дроздов
Секретар Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури Т.О. Дроботущенко