РІШЕННЯ № Х-013/2019 у справі за скаргою на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 25.07.2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

РІШЕННЯ № Х-013/2019

 04 жовтня 2019 року
м. Чернівці

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Мельченка В.І., Василевської О.А., Коблик М.В., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу Особа_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 25.07.2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, –

ВСТАНОВИЛА:

До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга громадянки Особа_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 25.07.2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.

Скаржник категорично не погоджується з оскаржуваним рішенням дисциплінарної палати, оскільки вважає оскаржуване рішення незаконним та необґрунтованим, просить скасувати рішення КДКА Київської області від 25.07.2019 року, відкрити дисциплінарну справу та притягнути адвоката Особа_2 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку шляхом застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.

Оскаржуване рішення мотивоване відсутністю в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

11.09.2019 року до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за вх. № 12535 від 07.09.2019 р., як доповнення до скарги надійшла скарга громадянки Особа_3, яка є представником громадянки Особа_1 за довіреністю.

Також 01.10.2019 року до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за вх. № ______ від 01.10.2019 р., як доповнення до скарги додатково надійшла скарга громадянки Особа_3, яка є представником громадянки Особа_1 за довіреністю.

Строк на оскарження рішення дисциплінарної палати КДКА, визначений в ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», не пропущено.

Розглянувши доводи скарги, перевіривши матеріали справи, які надійшли з КДКА Київської області, заслухавши доповідача – члена ВКДКА Волчо В.В., інших учасників засідання, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.

Як вбачається з наданих до ВКДКА матеріалів, що надійшли з регіону, за результатами проведеної перевірки відомостей, викладених у первинній скарзі, складено довідку. Довідка члена дисциплінарної палати КДКА Київської області Особа_4 містить викладення обставин, виявлені під час перевірки, висновки та пропозиції щодо відсутності підстав для порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, так як в діях адвоката відсутні ознаки дисциплінарного проступку.

У своїй скарзі до ВКДКА Скаржник вказує, що з рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 25.07.2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_2, вона не згодна з наступних підстав.

В обґрунтування своєї позиції зазначає, що оскаржуване рішення постановлено без врахування фактичних обставин, та посилається на ті ж обставини, що вже були нею зазначені у первинній скарзі до КДКА Київської області, які вже були предметом дослідження КДКА Київської області, та наполягає на тому, що адвокатом Особа_2 вчинено дисциплінарний проступок, а саме грубе порушення. ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ч. 1 ст. 6, ст. 11, ст. 53, ст. 66 Правил адвокатської етики, прецедентної практики Європейського суду з прав людини щодо правосуддя та справедливого судового розгляду справ, зміст ст. 44 ЦПК України.

В скарзі до ВКДКА Скаржник зазначає також про те, що в своїх поясненнях про укладання договору про надання правової допомоги з Особа_5, в інтересах Особа_6, адвокат Особа_2 посилається на право передоручення Особа_5 третім особам.

Однак, зі змісту поданої довіреності не вбачається, що Позивач Особа_5 уповноважує громадянку Особа_7 правом передачі її повноважень третім особам шляхом укладення договору про надання правової допомоги. Тобто, вказаний документ не передбачає права передоручення повноважень третім особам на представництво в суді, а тому суд позбавлений можливості встановити, що позов підписано уповноваженою особою. До наданої адвокатом довіреності представляти Особа_7 в судах не додано підтвердження Особа_6 про надання повноважень адвокату Особа_2.

В скарзі також зазначається, що в провадженні Шевченківського районного суду міста Києва знаходиться справа №_____ за позовом Особа_2, адвоката Особа_6, до Особа_1, третя особа: Відділ реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про визнання недійсним шлюбу, укладеного між нею та Особа_8. Позов обґрунтовується тим, що згідно висновку посмертної судово-психіатричної експертизи у кримінальному провадженні №______ від 20.10.2017 року, порушеному Шевченківським УП ГУ Національної поліції м. Києва, Особа_8 під час укладення шлюбу не розумів значення своїх дій.

Ухвалою від 23 січня 2019 року судді Шевченківського районного суду м. Києва Особа_9, за позовом адвоката Особа_2, що діє відповідно до договору про надання правової допомоги, укладеного з Особа_7 за довіреністю від Особа_6 до Особа_1, третьої Київської міської нотаріальної контори, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Особа_10, відділу реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції м. Києва, про визнання заповіту недійсним, – позов повернуто позивачу.

Ухвала обґрунтована тим, що відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду у письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

До матеріалів позову адвокатом додано договір про надання правової допомоги №6 від 10.01.2019 року, укладений з Особа_7., відповідно до якого він наділений

повноваженнями представляти її в судах загальної юрисдикції та користуватись правами сторони, передбаченими ЦПК України. Також, додано довіреність Особа_6., яка уповноважує Особа_7 на відповідні дії. Зі змісту поданої довіреності не вбачається, що Особа_6., уповноважує Особа_7 правом передачі її повноважень третім особам шляхом укладення договору про надання правової допомоги, тобто вказаний документ не передбачає права передоручення повноважень третім особам на представництво в суді, а тому суд позбавлений можливості встановити, що позов підписаний уповноваженою особою.

Ухвалою від 07.02.2019 року судді Шевченківського районного суду м. Києва Особа_11, за позовом адвоката Особа_2, що діє відповідно до договору про надання правової допомоги, укладеного з Особа_7 за довіреністю від Особа_6, до Особа_1, третьої Київської міської нотаріальної контори, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Особа_10, відділу реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції м. Києва про визнання заповіту недійсним, – позов повернуто позивачу.

Ухвала також обґрунтована тим, що відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду у письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Крім цього, за заявою адвокат Особа_2 Шевченківським районним судом м. Києва вживаються заходи щодо забезпечення позову по даних позовах, шляхом накладення арешту на спірну квартиру, вказану в заповіті.

Водночас, рішенням Апеляційного суду м. Києва від 06.02.2014 року у справі №______, яке набрало законної сили скасовано рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11.12.2013 року та прийнято нове, яким в позові Особа_6 до Особа_1 про визнання заповіту недійсним відмовлено повністю.

Отже, адвокат Особа_2 обізнаний про наявність рішення суду про відмову в задоволенні позову про визнання заповіту недійсним, вдається до подачі повторних тотожних позовів до суду з тим же предметом спору, до одного й того самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, використовуючи докази, здобуті незаконним шляхом.

Так, адвокат Особа_2 всі позови обґрунтовує висновком посмертної судово- психіатричної експертизи, який був незаконним шляхом отриманий із матеріалів кримінального провадження №________ від 20.10.2017 року, порушеному Шевченківським УП ГУ Національної поліції м. Києва, шляхом розголошення таємниці слідства.

У статті 387 КК України передбачено кримінальну відповідальність за розголошення без дозволу прокурора, слідчого або особи, яка провадила дізнання чи судове слідство, даних досудового слідства чи дізнання особою, попередженою в установленому законом порядку про обов’язок не розголошувати такі дані, а також за розголошення даних досудового слідства або дізнання, вчинене суддею, прокурором, слідчим, працівником оперативно-розшукового органу незалежно від того, чи брала ця особа безпосередньо

участь у досудовому слідстві чи дізнанні, якщо розголошені дані ганьблять людину, принижують її честь чи гідність.

Про нерозголошення даних досудового розслідування слідчий, прокурор має право попереджати будь-якого учасника кримінального провадження на стадії досудового розслідування, якому стали відомі відомості у зв’язку з його участю під час здійснення останнього.

Отже, адвокат, в порушення ст. 387 КК України, для звернення з позовом про визнання заповіту та шлюбу недійсними використав дані досудового слідства, без дозволу прокурора чи слідчого.

Таким чином, як зазначається у скарзі, адвокат Особа_2, зловживаючи своїми процесуальними правами, подає до суду однотипні позови, перевищуючи свої повноваження, оскільки, довіреність Особа_6 на ім’я Особа_7 не наділяє її правом представництва в судах України, а відтак, передавати такі повноваження третім особам, в порушення положень ЦІІК України, КПК України та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

В скарзі наведений зміст статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ч. 1 ст. 6, ст. 11, ст. 53, ст. 66 Правил адвокатської етики, прецедентної практики Європейського суду з прав людини щодо правосуддя та справедливого судового розгляду справ, зміст ст. 44 ЦПК України.

Також зазначається, що згідно п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокату забороняється укладати договір про надання правової допомоги і він зобов’язаний відмовитись від виконання договору, укладеного адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об’єднанням, у разі, якщо: результат, досягнення якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких він наполягає, є протиправними, суперечать моральним засадам суспільства, присязі адвоката України, правилам адвокатської етики.

Скаржник вказує, що проживає в спірній квартирі з 2004 року, яка залишилась їй після смерті чоловіка, іншого житла вона не має. Адвокат Особа_2 намагається привласнити квартиру разом із своєю довірителькою Особа_7, яка має довіреність від Особа_6 на розпорядження квартирою.

Скаржник вважає, що викладені в скарзі факти свідчать про грубе порушення адвокатом Особа_2 вищевикладених положень ЦПК України, Правил адвокатської етики та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», невиконання своїх професійних обов’язків, порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом, порушення присяги адвоката України.

Адвокат Особа_2 надав пояснення на скаргу, в якому вказав, що ним дійсно було подано до Шевченківського районного суду м. Києва в інтересах Особа_6 три позовних заяви: про визнання шлюбу недійсним; про витребування майна із чужого незаконного володіння; про визнання заповіту недійсним.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 26.04.2019 року провадження за позовом Особа_6 про визнання шлюбу недійсним відкрите та підготовче засідання призначене на 31.07.2019 року.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.02.2019 року йому було повернуто матеріали позовної заяви Особа_6 про визнання заповіту недійсним.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ним було подано апеляційну скаргу на ухвалу до Київського апеляційного суду і постановою цього суду від 24.04.2019 року ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 27.02.2019 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Щодо справи про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності, на даний час провадження не відкрито, у зв’язку з відсутністю відповіді на запит суду з адресного бюро.

Посилання Скаржниці на те, що адвокат не мав права укладати договір про надання правової допомоги з Куницькою Г.В. в інтересах Особа_6 не відповідають дійсності, оскільки довіреність, видана Особа_6, містить право передоручення, зокрема, в ній зазначено, що Особа_7 має право укладати угоди. Вказане підтверджується постановою Київського апеляційного суду.

Щодо відкриття таємниці слідства, то дійсно заступник начальника СВ ВП №3 Шевченківського УП ГУНП в м. Києві надав йому ряд документів, обсяг яких ним було визначено самостійно, як це передбачено нормами КПК України. Будь-яких розписок про нерозголошення таємниці слідства від нього ніким не відбиралось.

Щодо подачі тотожних позовів, то існує два абсолютно різні експертні висновки щодо психічного стану особи, з різними питаннями, і, відповідно з різними відповідями, тому його звернення до суду з позовом відповідає вимогам ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Статтею 44 ЦПК України унормовано неприпустимість зловживання процесуальними правами. Адвокат вважає, що його звернення до суду з позовами в інтересах Особа_6 відповідає вимогам цієї норми.

Адвокат просив відмовити в порушенні дисциплінарної справи, оскільки його дії є такими, що відповідають вимогам ст. 8 Правил адвокатської етики.

Скаржник вказує, що адвокат Особа_2, зловживаючи своїми процесуальними правами, подає до суду однотипні позови, перевищуючи свої повноваження, оскільки довіреність Особа_6 на ім’я Особа_7 не наділяє її правом представництва в судах України, а відтак, і передавати такі повноваження третім особам, є порушенням положень ЦПК України, КПК України та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Проте, наведене спростовується долученою адвокатом до пояснення Постановою Київського апеляційного суду від 24.04.2019, якою підтверджується правомірність дій адвоката з приводу його звернення до суду з метою захисту прав клієнта.

Крім того, згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Згідно ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Отже, укладення договору адвоката з клієнтом, звернення адвоката до суду з позовом в інтересах свого клієнта – є одночасно і правом, і обов’язком адвоката. Порушень адвокатом п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо відмови від укладення договору про надання правової допомоги клієнту не встановлено.

Суть позову до суду в інтересах клієнта визначається правовою позицією адвоката.

В свою чергу, Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» містить гарантії адвокатської діяльності, серед яких (п. 11 ч. 1 ст. 23) є заборона втручання в правову позицію адвоката.

Що стосується подання Скаржником до КДКА витягу про внесення в ЄРДР відомостей про вчинення адвокатом Особа_2 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 387 КК України, то треба брати до уваги те, що згідно ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Крім того, згідно із п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» відносно адвоката застосовується дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю у разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду за вчинення злочину, крім випадку, передбаченого пунктом 6 ч. 1 статної 32 цього Закону.

А припинення права на заняття адвокатською діяльністю, згідно із п. 6 ч. 1 ст. 32 Закону, застосовується лише у разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду за вчинення адвокатом тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також злочину середньої тяжкості, за який призначено покарання у вигляді позбавлення волі.

Отже, внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань даних щодо вчинення адвокатом кримінального правопорушення не є підставою для дисциплінарного реагування відносно адвоката.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури України при дослідженні матеріалів справи не виявила будь-яких порушень адвокатом Особа_2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» чи Правил адвокатської етики.

Згідно ч. 2 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяль­ність» не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Відповідно до ст. 32 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, дисциплінарна справа стосовно адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року № 120 (далі – Положення), порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Згідно ст. 12 Положення, дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Стаття 70 Правил адвокатської етики також закріплює, що звинувачення адвоката не може грунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь. Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.

Як вбачається із матеріалів перевірки, змісту скарги – доведених відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката вони не містять.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області в своєму рішенні від 25 липня 2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката а Особа_2 дала правильну неупереджену оцінку зібраним доказам та об’єктивно встановила відсутність в діях адвоката Особа_2 підстав для порушення дисциплінарного провадження.

ВКДКА звертає увагу на те, що зміст та події викладені в скаргах, які надіслані представником, як доповнення до основної скарги на рішення, не були предметом розгляду КДКА регіону та стосуються подій, які відбулися вже після винесення оскаржуваного рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:
  1. Скаргу Особа_1 – залишити без задоволення.
  2. Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 25.07.2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, – залишити без змін.

Матеріали перевірки повернути до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.

Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури           С.В. Вилков

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури           К.В. Котелевська