РІШЕННЯ № Х-019/2025
17 жовтня 2025 року
с. Плав’я
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П., Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Приходька Олександра Івановича, Волчо Віталія Вікторовича, Пшеничного Олександра Леонідовича, Лучковського Валентина Вікторовича, Подольної Тетяни Альбертівни, Усманова Мурада Аміровича, Кузьмінського Олексія Олександровича, Одновола Володимира Костянтиновича, Соботника Володимира Йосиповича, Котелевської Катерини Володимирівни, Ульчака Богдана Івановича, Притули Оксани Богданівни, Тарасової Асі Миколаївни, Вишаровської Вікторії Карлівни, Дуліч Тетяни Володимирівни, Дроботущенко Тетяни Олександрівни, Чернобай Ніни Борисівни, Прокопчук Олега Михайловича, у відкритому засіданні розглянула скаргу ВША НААУ на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 256/2024 від 18.12.2024 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1,-
ВСТАНОВИЛА:
Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА.
- 11 липня 2024 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області надійшла скарга Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України (вх. № 670), на дії адвоката Особа_1.
- 11 липня 2024 року скарга передана до дисциплінарної палати КДКА Київської області для перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката Особа_1.
- 15 серпня 2024 року Голова дисциплінарної палати КДКА регіону доручив члену дисциплінарної палати провести перевірку відомостей, викладених у скарзі Вищої школи адвокатури НААУ.
- 06 листопада 2024 року адвокату Особа_1 на електронну пошту було направлено повідомлення (вих. № 1189) про надходження скарги ВША НААУ і запропоновано надати письмові пояснення по суті питань, порушених у скарзі, в строк до 17 грудня 2024 (а.с.10-11).
- Станом на день завершення перевірки на адресу КДКА Київської області письмових пояснень від адвоката Особа_1 не надходило.
- 17 грудня 2024 року членом дисциплінарної палати за результатом перевірки відомостей, зазначених у скарзі ВША НААУ, було складено довідку.
- грудня 2024 року, за результатом розгляду скарги ВША НААУ, довідки та матеріалів перевірки, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати прийняла рішення № 256/2024, яким відмовила у порушенні дисциплінарної справи щодо адвоката Особа_1 за відсутністю в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- 13 січня 2025 року копія рішення КДКА регіону у складі дисциплінарної палати № 256/2024 від 18 грудня 2024 року про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1 була направлена рекомендованим листом, вих. № 188, на адресу ВША НААУ та адвоката Особа_1.
- 15 січня 2025 року копія рішення КДКА регіону у складі дисциплінарної палати № 256/2024 від 18 грудня 2024 року про відмову у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_1 була направлена на Е-адресу Скаржника і Адвоката.
- Отже, Вища школа адвокатури НААУ отримала копію зазначеного рішення 15 січня 2025 року.
- 12 лютого 2025 року до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга ВША НААУ (вх. № 25805) на рішення КДКА Київської області у складі дисциплінарної палати № 256/2024 від 18 грудня 2024 року про відмову у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_1
- З матеріалів дисциплінарного провадження вдається встановити, що Рішення КДКА регіону у складі дисциплінарної палати було направлено на електронну адресу Вищої школи адвокатури 15 січня 2025, а відтак, датою доведення рішення до відома скаржника є саме 15 січня 2025 року.
- Відтак, строк на оскарження рішення КДКА Київської області, передбачений частиною 3 статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Скаржником не пропущений.
- Листом за вих. № 898 від 14 лютого 2025 року Т.в.о. Голови ВКДКА витребував у КДКА Київської області матеріали дисциплінарного провадження відносно адвоката Особа_1
- 10 березня 2025 року матеріали дисциплінарного провадження відносно адвоката Особа_1 надійшли до ВКДКА (вх. № 26548).
- Листом за вих. №1649 від 14 березня 2025 року Т.в.о. Голови ВКДКА Місяць А.П. доручив члену ВКДКА перевірити, вивчити та доповісти на засіданні питання за матеріалами справи за скаргою Вищої школи адвокатури НААУ на рішення КДКА Київської області в складі дисциплінарної палати №256/2024 від 18 грудня 2024 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1.
Короткий виклад позицій та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА.
- Скаржник у скарзі до КДКА Вищої школи адвокатури зазначено, що відповідно до відомостей з Єдиного реєстру адвокатів України та Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України, відсутня інформація про виконання адвокатом Особа_1 вимог з підвищення кваліфікації за 2019, 2020, 2021, 2022 та 2023 роки.
- Скаржник зазначає, що факт невиконання адвокатом вимог щодо підвищення кваліфікації є самостійною підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за порушення ч. 3 ст. 11, ст. 65 Правил адвокатської етики, в частині невиконання рішень органів адвокатського самоврядування щодо обов’язку адвоката постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
- Скаржник вважає, що в діях адвоката вбачається склад дисциплінарного проступку, а саме: невиконання професійного обов’язку, передбаченого ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо підвищення професійного рівня; порушення абз.3 ст. 11, абз. 1 ст. 65 Правил адвокатської етики.
- Скаржник зазначає, що триваюче правопорушення, за позицією Верховного Суду (постанови від 11.05.2018 у справі № 804/401/17, від 23.05.2018 у справі № 490/8624/15-а, від 25.03.2020 у справі № 175/3995/17-ц та ін.), полягає у тривалому, безперервному невиконанні обов’язків, передбачених законом. Воно починається з певної дії чи бездіяльності й продовжується у формі постійного порушення обов’язку (постанова ВС від 09.08.2019, справа №1540/4358/18). Відсутність в Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначення «триваюче правопорушення» не може бути підставою для звільнення адвоката від дисциплінарної відповідальності.
- Скаржник просить притягнути адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності.
- До скарги Скаржником додано: скріншот інформації з сайту ВША НААУ на 1 арк.; письмова згода на обробку персональних даних органами адвокатського самоврядування на 1 арк.; копія виписки з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на 2 арк.
- Адвокат Особа_1 письмових пояснень не надавала.
Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.
- Дисциплінарною палатою КДКА Київської області встановлено, що адвокат Особа_1 здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Інформація_1.
- Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України від 05 липня 2012 року «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Частиною 3 статті 2 Закону визначено, що з метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.
- Відповідно до частини 1 ст. 45 Закону Національна асоціація адвокатів України є недержавною некомерційною професійною організацією, яка об’єднує всіх адвокатів України та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування.
- Частиною 3 ст. 45 Закону встановлено, що Національна асоціація адвокатів є юридичною особою та діє через організаційні форми адвокатського самоврядування, передбачені цим Законом.
- Статтею 46 Закону передбачено організаційні форми адвокатського самоврядування, до яких входить Рада адвокатів України.
- Відповідно до приписів пункту 1.31 Положення про Раду адвокатів України, затвердженого Установчим з’їздом адвокатів України 17 листопада 2012 року (зі змінами), Рада адвокатів України, окрім іншого, визначає порядок та форми підвищення кваліфікації адвокатами, здійснює методичне керівництво та організує підвищення кваліфікації адвокатів.
- Рішенням Ради адвокатів України № 63 від 03 липня 2021 року було затверджено у новій редакції «Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України» (надалі – Порядок).
- Національна асоціація адвокатів України забезпечує високий професійний рівень адвокатів України. Організація та реалізація процесу підвищення кваліфікації адвокатів в Україні здійснюється Вищою школою адвокатури Національної асоціації адвокатів України за сприяння рад адвокатів регіонів та сторонніми операторами підвищення кваліфікації адвокатів, що акредитовані згідно цього Порядку.
- Органи адвокатського самоврядування співпрацюють з Вищою школою адвокатури Національної асоціації адвокатів України з питань підвищення кваліфікації адвокатів України, надають їй необхідну інформацію та пропозиції.
- Дія Порядку підвищення кваліфікації, відповідно до положень пункту 1, поширюється на адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність у формах, зазначених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Відповідно до пункту 8 Положення про Раду адвокатів України, Рішення Ради адвокатів України обов’язкові до виконання адвокатами.
- Відповідно до статті 65 Правил адвокатської етики, адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийнятті в межах їх компетенції в спосіб передбачений Законом.
- Як зазначено у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року по справі № 640/1859/22 «нормативно- правовий характер актів Ради адвокатів України підтверджується і їх обов’язковістю, визначеною частиною першої ст. 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (пункт 64 Постанови).
- Разом з тим, Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2024 року по справі №640/1859/22, визнано протиправними та скасовані пункти 18,19,20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України від 03 липня 2021 року № 63.
- Саме пункт 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України від 03 липня 2021 передбачає, що всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у пункті 19 цього Порядку, зобов’язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів).
- Відповідно до приписів частини 1 статті 325 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
- В Україні визнається і діє принцип верховенства права (стаття 8 Конституції України).
- Основною конституційною засадою судочинства, серед іншого, є обов’язковість судового рішення (п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України), що є однією із важливих складових принципу правової визначеності, а також права на справедливий суд, закріпленого, зокрема, у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
- Вказані конституційні положення знайшли своє продовження у Кодексі адміністративного судочинства України, а також у Законі України «Про судоустрій і статус суддів».
- Так, ст. 2, ч. 2 ст. 14 КАС України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» регламентовано, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. При цьому, у ст. 370 КАС України додатково закріплено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов’язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, – за її межами; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
- Статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
- Зокрема, до дисциплінарного проступку адвоката відноситься невиконання рішень органів адвокатського самоврядування (п. 6 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»),
- 3 огляду на викладене, та у зв’язку з набранням законної сили на момент розгляду скарги Постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2024 року по справі №640/1859/22, якою визнані протиправними та скасовані пункти 18, 19, 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України від 03 липня 2021 року № 63, дисциплінарна палата приходить до висновку, що невиконання адвокатом вимог пункту 20 Порядку, який передбачає, що всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у пункті 19 цього Порядку, зобов’язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів) не є порушенням ст. 65 Правил адвокатської етики, п. 5 ч. 1 ст. 21 та ст.57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Таким чином в діях адвоката Особа_1 відсутні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого п.6 ч. 2 статті 34 Закону України «Про адвокатуру па адвокатську діяльність» – невиконання рішень органів адвокатського самоврядування.
- Що стосується посилання у скарзі на невиконання Адвокатом професійного обов’язку, передбаченого статтею п.4 ч.1 ст. 21 Закону України та абз. 3 ст. 11 Правил адвокатської етики щодо підвищення професійного рівня дисциплінарна палата зазначає наступне
- Згідно з приписами статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний, крім іншого, підвищувати свій професійний рівень.
- Правила адвокатської етики (ч. 3 статті 11) передбачають, що адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
- У своїй діяльності адвокат зобов’язаний дотримуватись принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правничу допомогу відповідно до Конституції України і законів України, з високою відповідальністю виконувати покладені на нього обов’язки.
- Пунктом 2 Порядку визначено, що підвищення кваліфікації є підвищенням професійного рівня адвоката, що є його важливим професійним обов’язком, дотримання якого мас забезпечувати безперервне поглиблення, розширення, й оновлення своїх професійних знань, вмінь та навичок, за бажанням адвоката здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці його тлумачення та застосування.
- У пункті 14 цього Порядку наведено перелік видів підвищення кваліфікації адвокатів, в якому відображено 14 способів підвищення кваліфікації адвокатів.
- Приписами пункту 25 Порядку встановлено, що адвокати мають право вільно обирати види підвищення кваліфікації, брати участь у будь-яких заходах з підвищення кваліфікації адвокатів, що проводяться операторами підвищення кваліфікації за умовами їх реєстрації на такий захід оператором, що його проводить.
- Як зазначено у Постанові Верховного суду від 29.02.2024 року у справі №640/1859/22 «оскаржуваний Порядок, не обмежує адвоката протягом року, виконуючи обов’язок з підвищення свого професійного рівня, в можливості самостійно, без обмежень, на власний розсуд обрати той чи інший способи підвищення кваліфікації (п. 60 постанови)».
- Згідно із ст. 70 Правил адвокатської етики адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному стягненню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або Вищої кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь. Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.
- Згідно із п. З ст. 14 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30.08.2014 року, з наступними змінами та доповненнями, на підтвердження обставин, якими обґрунтовується заява (скарга), заявник (скаржник) надає докази, а в разі неможливості – зазначає докази, надання яких самостійно є неможливим, із обов’язковим зазначенням причин та прохання до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про їх витребування.
- Відповідно до ст. ст. 3, 4 Положення адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності лише в порядку дисциплінарного провадження, з підстав вчинення ним дисциплінарного проступку, види якого передбачені статтею 34 Закону.
- Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом. Визнання інших діянь дисциплінарним проступком адвоката та притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за їх вчинення не допускається.
- Дисциплінарна палата зазначає, що скаржником не надано будь-яких доказів щодо порушення адвокатом обов’язку підвищення професійного рівня та кваліфікації відповідно до положень п. п. 14, 25 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України від 03 липня 2021 року № 63, та у цій частині порушені скаржником вимоги ст. 14 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30.08.2014 року, з наступними змінами та доповненнями.
- Надаючи оцінку діям адвоката на стадії вирішення питання про порушення чи відмову в порушенні дисциплінарної справи дисциплінарна палата наголошує на необхідності дотримання адвокатами вимог Правил адвокатської етики та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності щодо обов’язку підвищення свого професійного рівня та кваліфікації.
- З урахуванням наведеного, дисциплінарна палата КДКА Київської області прийшла до висновку про відсутність в діях адвоката Особа_1 ознак дисциплінарного проступку та відмовила в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката.
Короткий виклад позиції та доводів скаржника до ВКДКА.
- Скаржник не погоджується з рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 256/2024 від 18 грудня 2024 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1, вважає його незаконним та необґрунтованим.
- В обґрунтування своїх вимог зазначає, що КДКА регіону необґрунтовано зробила висновок про відсутність підстав для порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1, не надала належної оцінки аргументам та наявному у скарзі нормативно – правовому обґрунтуванню підстав для звернення зі скаргою.
- Скаржник вважає, що рішення КДКА створює небезпечний прецедент, який підриває довіру до інституту адвокатури. Воно фактично легітимізує можливість уникнення відповідальності за серйозні та тривалі порушення, що не лише порушує принцип верховенства права, але негативно впливає на авторитет адвокатського самоврядування та сприйняття професії адвоката в суспільстві.
- Скаржник зазначає, що посилання на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у рішенні КДКА регіону як підставу для відмови в порушенні дисциплінарної справи є неправомірним.
- Зауважує, що судове рішення не встановлює скасування пунктів 18, 19, 20 Порядку з моменту його затвердження. Відповідно, ці пункти втратили чинність лише 10 вересня 2024 року та не можуть застосовуватися до правовідносин, що мали місце до цієї дати.
- На думку Скаржника, постанова, на яку посилається КДКА регіону, не поширюється на періоди 2019, 2020, 2021, 2022 та 2023 років, у межах яких виявлено вчинення окремих дисциплінарних проступків адвокатом.
- Також, Скаржник вважає, що твердження КДКА регіону щодо відсутності доказів у скаржника є логічною помилкою, оскільки ґрунтується на попередньому юридично помилковому висновку стосовно дії постанови 6ААС. Оскільки такий висновок, на думку Скаржника є неправильним, висновки, зроблені на його основі, не можуть вважатися обґрунтованими.
- Скаржник стверджує, що адвокат у період з 2019 по 2023 роки систематично не виконувала свій професійний обов’язок щодо підвищення кваліфікації, чим грубо порушила вимоги Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Ради адвокатів України та положення Правил адвокатської етики.
- Беручи до уваги систематичний характер дисциплінарних порушень, які охоплюють п’ятирічний період, та їх триваючий характер, Скаржник вважає, що поведінка адвоката відповідає критеріям, які передбачають застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю згідно зі статтею 53 Положення.
- Скаржник просить:
- рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області № 256/2024 від 18 грудня 2024 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1 – скасувати,
- ухвалити нове рішення, яким порушити дисциплінарну справу стосовно адвоката Особа_1, притягнути її до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю.
Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.
- Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»
- Рішення Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 року затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), далі – Порядок про підвищення кваліфікації.
- Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене Рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30.08.2014 року зі змінами та доповненнямидалі – Положення про порядок прийняття та розгляду скарг.
- Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15 лютого 2019 року.
- Частина 1 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» закріплює, що адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
- Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний, зокрема, дотримуватися правил адвокатської етики; виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги (пункти 1, 6 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
- Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку (ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
- Згідно ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення Правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
- Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
- Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Перевіряючи висновки КДКА регіону, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури враховує, що згідно зі статтею 33 цього Закону № 5076-VI та Положенням №120, дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Отже, визначальним при вирішенні питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката є встановлення наявності у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Відповідно до п. 32 Положення, дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Таким чином, скарга на дії адвоката перевіряється на предмет зазначення в ній відомостей про наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Статтею 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачені професійні обов’язки адвоката, зокрема, дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики, підвищувати свій професійний рівень, виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
- Зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов’язків адвоката, відповідно до вимог ст. 11 ПАЕ, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва.
- Приписами ч. 3 ст. 11 ПАЕ встановлено, що адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
- Згідно з вимогами ч. 1 ст. 65 ПАЕ адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Професійний обов’язок з підвищення кваліфікації адвоката встановлений п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Порядком підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженим Ради адвокатів України від 21.09.2019 року № 111 та Порядком підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженим Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 (з наступними змінами).
- Відповідно до ст. 2 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженим Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 (з наступними змінами), підвищення кваліфікації є підвищенням професійного рівня адвоката, що є його важливим професійним обов’язком, дотримання якого має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення й оновлення адвокатами своїх професійних знань, вмінь та навичок, за бажанням адвоката здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці його тлумачення та застосування.
Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.
- Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
- Відповідно до п.п.11 Порядку про підвищення кваліфікації адвокатів України ВША НААУ готує і передає НААУ інформацію для розміщення в ЄРАУ про щорічне проходження підвищення кваліфікації адвокатами.
- За поданою інформацією ВША НААУ адвокатом не підвищувалась кваліфікація протягом 2019-2023 років.
- Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
- Частиною 2 цієї статті визначено, що дисциплінарне провадження це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Частиною 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
- Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
- Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39,40 і 41 цього Закону.
- На стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката встановляються наявність чи відсутність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
- Відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення з’їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов’язковими до виконання всіма адвокатами.
- Відповідно до абз. 3 ст. 11 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15 лютого 2019 року, адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
- Згідно абз. 2 ст. 12 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку.
- Відповідно до абз. 1 ст. 65 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Рішенням від 21.09.2019 року № 111 Рада адвокатів України затвердила Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), який діяв до 03 липня 2021 року (далі – Порядок № 111).
- Рішенням від 21.09.2019 року № 111 Рада адвокатів України затвердила Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), який діяв до 03 липня 2021 року (далі – Порядок № 111).
- Відповідно до п. 17 Порядку № 111, всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, зобов’язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).
- Рішенням від 03.07.2021 року №63 Рада адвокатів України затвердила Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) (далі – Порядок № 63).
- Пункт 16 Порядку №63 також передбачає, що всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України зобов’язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).
- Перевіряючи висновки КДКА регіону, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури звертає увагу, що згідно зі статтею 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та статті 2 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Отже, визначальним при прийнятті рішення про порушення або відмову у порушенні дисциплінарної справи у дисциплінарній справі стосовно адвоката є встановлення у діях адвоката наявності/відсутності ознак дисциплінарного проступку.
- На етапі вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи КДКА не дає правової оцінки діям адвоката, з приводу яких надійшла скарга. На цій стадії КДКА з’ясовує наявність ознак дисциплінарного проступку як підстави для відкриття дисциплінарної справи, тоді як під час розгляду дисциплінарної справи КДКА вже надаватиме правову кваліфікацію того, що адвокату поставлено за провину та надавати оцінку наданим сторонами доказам.
- До того ж сам факт відкриття дисциплінарної справи не вказує, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок; для такого висновку (чи для спростування того, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок) КДКА повинна з’ясувати усі обставини, що на етапі відкриття дисциплінарної справи КДКА зробити не може. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.02.2019 року по справі 822/570/17.
- Відповідно до абзацу 2 ст. 12 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку).
- Згідно абзацу 1 ст. 65 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Крім того, ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний: 1) дотримуватися правил адвокатської етики; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
- Таким чином, в діях адвоката, які виразилася у не підвищенні кваліфікації за 2019-2023 роки, наявні ознаки:
- порушення правил адвокатської етики (а саме статей 11, 65 Правил адвокатської етики);
- неналежного виконання професійних обов’язків, визначених статтею 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (в частині дотримання правил адвокатської етики; підвищення свого професійного рівня та виконання рішень органів адвокатського самоврядування);
- невиконання рішень органів адвокатського самоврядування (а саме рішення РАУ від 21.09.2019 № №111, яким затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) та рішення РАУ від 03.07.2021 №63, яким затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) з наступними змінами та доповненнями.
- На підставі викладеного, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури,
ВИРІШИЛА:
- Скаргу Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України, – задовольнити частково.
- Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 256/2024 від 18.12.2024 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1, – скасувати.
- Ухвалити нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1.
- Матеріали дисциплінарної справи направити до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області на стадію розгляду дисциплінарної справи.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Юлія КЛЕЧАНОВСЬКА