РІШЕННЯ № Х-024/2025 від 17 жовтня 2025 року за скаргою ВША НААУ на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 258/2024 від 18.12.2024 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката

РІШЕННЯ № Х-024/2025

17 жовтня 2025 року
с. Плав’я

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П., Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Приходька Олександра Івановича, Волчо Віталія Вікторовича, Пшеничного Олександра Леонідовича, Лучковського Валентина Вікторовича, Подольної Тетяни Альбертівни, Усманова Мурада Аміровича, Кузьмінського Олексія Олександровича, Одновола Володимира Костянтиновича, Соботника Володимира Йосиповича, Котелевської Катерини Володимирівни, Ульчака Богдана Івановича, Притули Оксани Богданівни, Тарасової Асі Миколаївни, Вишаровської Вікторії Карлівни, Дуліч Тетяни Володимирівни, Дроботущенко Тетяни Олександрівни, Чернобай Ніни Борисівни, Прокопчук Олега Михайловича, у відкритому засіданні розглянула скаргу ВША НААУ на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 258/2024 від 18.12.2024 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1,-

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА.

1. Вища школа адвокатури Національної асоціації адвокатів України (надалі ВША НААУ) в особі директора 01 серпня 2024 року (вх. № 781) звернулася до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (надалі КДКА Київської області) зі скаргою щодо вчинення адвокатом Особа_1 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю видане Радою адвокатів Херсонської області) дисциплінарного проступку.
2. 01 серпня 2024 року скарга передана до дисциплінарної палати КДКА Київської області для перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката Особа_1.
3. 15 серпня 2024 року Голова дисциплінарної палати КДКА Київської області доручив члену дисциплінарної палати провести перевірку відомостей, викладених у скарзі.
4. 06 грудня 2024 року листом вих. № 1193 член дисциплінарної палати КДКА Київської області звернувся до адвоката Особа_1 з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката Особа_1 по суті порушених питань у строк до 17.12.2024 року.
5. Адвокат Особа_1 на повідомлення члена дисциплінарної надати письмові пояснення на подану стосовно нього скаргу у строк до 17.12.2024 року, – таких пояснень не надав.
6. 17 грудня 2024 року член дисциплінарної палати КДКА Київської області подав на розгляд дисциплінарної палати КДКА Київської області скаргу про дисциплінарний проступок адвоката, довідку та всі матеріали перевірки.
7. Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати від 18 грудня 2024 року відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № _____, видане Радою адвокатів Херсонської області) у зв’язку з відсутністю в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
8. Рішення КДКА Київської області від 18.12.2024 року було доведене до відома скаржника засобами електронного зв’язку 15.01.2025 року.
9. Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Вища школа адвокатури Національної асоціації адвокатів України 11.02.2025 звернулась до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргою на зазначене рішення КДКА Київської області у складі дисциплінарної палати від 18.12.2024 року.
10. Скарга Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України від 11.02.2025р. на рішення КДКА Київської області у складі дисциплінарної палати від 18.12.2024 подана до ВКДКА та зареєстрована 12.02.2025 за вхід. № 25803, тобто в межах встановленого 30- денного строку, який обчислюється з моменту доведення рішення до відома скаржника.
11. У зв’язку із вищенаведеним, строк на оскарження рішення КДКА, визначений ч. 1 ст. 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», з урахуванням ч. 8 ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» скаржником не пропущений.
12. Інформація про оскарження до суду рішення КДКА Київської області від 18.12.2024 відсутня.
13. Листом за вих. № 940 від 17.02.2025 р. ВКДКА витребувала у КДКА Київської області матеріали справи відносно адвоката Особа_1.
14. 10.03.2025 р. за вхід. № 26545 матеріали справи відносно адвоката Особа_1 надійшли до ВКДКА.
15. Листом за вих. № 1651 від 14.03.2025 р. т.в.о. Голови ВКДКА доручив члену ВКДКА провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 18.11.2024.

Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА.

16. 01.08.2024 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області надійшла скарга Вищої школи адвокатури НААУ про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката Особа_1 у якій наводились відомості щодо вчинення адвокатом Особа_1 дисциплінарного проступку.
17. У вказаній скарзі ВША НААУ зазначається та з доданих до неї матеріалів вбачається, що адвокат Особа_1 у 2019, 2020, 2021, 2022 і 2023 роках не виконав свій професійний обов’язок з підвищення кваліфікації, встановлений ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо підвищення професійного рівня та порушив правила адвокатської етики абз. 3 ст. 11, абз. 1 ст. 65 Правил адвокатської етики.
18. З огляду на це скаржник вважає, що адвокат Особа_1 вчинив дисциплінарний проступок, а тому просить притягнути його до дисциплінарної відповідальності.
19. До скарги додано: письмову згоду на обробку персональних даних органами адвокатського самоврядування; копію рішення кваліфікаційно – дисциплінарної комісії адвокатури регіону, що оскаржується; виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань; доказ надіслана копії скарги та доданих до неї письмових матеріалів іншій стороні, кваліфікаційно – дисциплінарній комісії адвокатури, рішення якої оскаржується листом з описом вкладення.
20. Письмових пояснень адвоката Особа_1 до дисциплінарної палати КДКА Київської області не надходило.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.

21. Проаналізувавши наявні матеріали та вивчивши доводи, які були покладені в основу скарги ВША НАУ, надані на її обґрунтування докази, дисциплінарна палата КДКА Київської області вважає, що правових підстав для порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_1 не вбачається, виходячи з наступного.
22. Як випливає зі змісту скарги, вимоги ВША НААУ до адвоката полягають у не підвищенні кваліфікації останнім, організація та реалізація процесу якої здійснюється самим же скаржником, за сприяння рад адвокатів регіонів та сторонніми операторами підвищення кваліфікації адвокатів, що акредитовані згідно Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженого рішенням РАУ № 63 від 03.07.2021 (3 наступними змінами).
23. Серед іншого, ВША посилається на п. 20 зазначеного вище Порядку, за яким всі адвокати, за виключенням окремих категорій, зазначених в Порядку, зобов’язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів), а звітним роком з підвищення кваліфікації адвокатів є календарний рік, з 01 січня по 31 грудня кожного року.
24. З представлених ВША до своєї скарги матеріалів вбачається, що адвокатом дійсно не було виконано означеної вимоги Порядку, тобто не підвищено кваліфікацію в порядку та спосіб, визначених даним положенням.
25. Між тим, згідно частини першої статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
26. В ході проведеної перевірки було з’ясовано, що Шостим апеляційним адміністративним судом 10.09.2024 було ухвалено постанову по справі № 640/1859/22, згідно резолютивної частини якої (з урахуванням ухвали від 06.11.2024 про виправлення описки) було, зокрема, кваліфікації адвокатів України від 03 липня 2021 року № 63. Також, у постанові суду прямо зазначено, що вона набирає законної сили з дати її прийняття.
27. Повний текст постанови апеляційного адміністративного суду знаходиться у вільному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень і може бути переглянутий, зокрема, за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/122520055, а ухвали про виправлення описки за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/122881432.
28. Згідно ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України.
29. Положеннями ч. 1 ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України визначається, що постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
30. Таким чином, враховуючи наведені вище приписи Закону та зважаючи на чинне судове рішення Шостого апеляційного адміністративного суду – постанову по справі № 640/1859/22 від 10.09.2024, якою, серед іншого, визнано протиправними та скасовано пункт 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України від 03 липня 2021 року № 63, на який, серед іншого, посилався скаржник, правових підстав для порушення дисциплінарної справи за скаргою ВША НААУ стосовно адвоката не вбачається.
31. При цьому, слід врахувати, що одним з основних принципів діяльності адвокатури, визначених, зокрема, в статті 4 Закону У країни «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є принцип законності.
32. Крім того, згідно положень статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
33. Згідно положень статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
34. Натомість, у даному випадку прийнятою постановою Суду скасовано відповідальність адвоката за невиконання вимог п. 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України.
35. Враховуючи зазначене вище вбачається, що правових підстав для застосування п.20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України щодо обставин, які виникли до прийняття постанови Суду є таким, що очевидно суперечитиме принципам верховенства права та законності.
36. Відповідно до п. 4, п. 5 ч. 1 статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний: підвищувати свій професійний рівень; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
37. Як зазначалося, 03 липня 2021 року Рада адвокатів України прийняла рішення № 63, яким затвердила у новій редакції «Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України», що опублікований https://unba.org.ua/assets/uploads/legislation/poryadki/2021-07-03-poryadki-63_ 60f53b3b70d63.pdf. Пунктом 14 означеного вище порядку визначені види підвищення кваліфікації адвокатів.
38. Адвокатам, які виконали вимоги щодо підвищення кваліфікації Вищою школою адвокатури НААУ видається електронний сертифікат про підвищення кваліфікації (направляється на електронну адресу адвоката) з відповідним внесенням НААУ такої інформації до ЄРАУ. Форма сертифікату затверджується Вищою школою адвокатури НААУ (п. 30 Порядку).
39. Між тим, зазначений вище сертифікат видається лише у випадку виконання адвокатами п. 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України.
40. Однак, як зазначалося, вказаний пункт 20 Порядку визнаний в судовому порядку протиправним та скасований.
41. При цьому, ВША НААУ не було представлено до матеріалів скарги жодних інших доказів, які б засвідчували обставини не виконання адвокатом вимог з підвищення кваліфікації в обсязі меншому, аніж передбаченому п. 20 Порядку, тобто скаржником взагалі жодним чином не доведено факт невиконання адвокатом професійного обов’язку щодо підвищення свого професійного рівня у будь-який спосіб, визначений пунктом 14 Порядку.
42. За таких обставин, з’ясованих за результатом проведеної перевірки, слід керуватися наступними нормами права.
43. Відповідно до ч. 2 статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
44. Відповідно до статті 70 Правил адвокатської етики адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь. Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.
45. Згідно підпункту 3 пункту 14 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене Рішенням РАУ від 30.08.2014 № 120 (з наступними змінами та доповненнями) на підтвердження обставин, якими обґрунтовується заява (скарга), заявник (скаржник) надає докази, а в разі неможливості – зазначає докази, надання яких самостійно є неможливим, із обов’язковим зазначенням причин та прохання до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про їх витребування.
46. Враховуючи наведене, правових підстав для порушення дисциплінарної справи за скаргою щодо адвоката не мас.
47. На цій підставі, рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати від 18 грудня 2024 року відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1 у зв’язку з відсутністю в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА.

48. Скаржник не погоджується з рішенням КДКА Київської області від 18.12.2024 року, яким відмовлено у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_1 за відсутності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Вважає, що таке рішення прийнято упереджено, а тому порушує вимоги законодавства. В обґрунтування такої позиції наводить наступні аргументи та факти.
49. Скаржник зазначає, що КДКА Київської області було порушено строки, передбачені статтею 58 Положення, оскільки колія рішення була направлена скаржнику тільки 15 січня 2025 року, тобто через 27 днів з дня винесення рішення.
50. З огляду на встановлений Законом тридцятиденний строк для подання скарги на прийняте рішення, останнім, тридцятим днем для подання такої скарги є 15 лютого 2025 року.
51. Таким чином, реалізуючи право на оскарження рішення у дисциплінарній справі, ВША НААУ звертається до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі – ВКДКА) зі скаргою на рішення КДКА Київської області № 258/2024 від 18 грудня 2024 року, оскільки не погоджується з ухваленим рішенням та доводами, викладеними у ньому.
52. Скаржник зазначає, що посилання КДКА Київської області на Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду по справі № 640/1859/22 від 10.09.2024 року, якою визнано протиправними та скасовано пункт 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України від 03.07.2021 року № 63 не є правомірним.
53. Відповідно до ч. 2 ст. 265 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАСУ), нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. При цьому, згідно з ч. 1 ст. 325 КАСУ, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Згідно з Постановою, такою датою є 10 вересня 2024 року.
54. Керуючись зазначеними положеннями, звертає увагу, що судове рішення не передбачає зворотної дії у часі для пунктів 18, 19, 20 Порядку, а відтак ці пункти втрачають чинність лише з 10.09.2024 і не можуть застосовуватися до періодів, що передували цій даті.
55. Таким чином, ВША НААУ зазначає, що КДКА регіону некоректно тлумачить Постанову. Згідно з резолютивною частиною Постанови, визнані протиправними та скасовані пункти втрачають чинність саме з моменту прийняття самої Постанови. Це дозволяє стверджувати, що до 10.09.2024 вони були чинними, а отже, діяли для періодів 2019, 2020, 2021, 2022 та 2023 років. Відповідно, посилання КДКА на зазначену Постанову не охоплює періоди, в яких фіксується самостійне вчинення дисциплінарних проступків адвокатом.
56. Крім того, мотивувальна частина оскаржуваного рішення містить посилання положення статті 19 Конституції України (далі – Конституція), відповідно до якої ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
57. Відповідно до пункту 20 Порядку, всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у пункті 19 цього порядку, зобов’язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів). Цей пункт визначає лише кількісні показники залікових балів і не стосується відповідальності за невиконання обов’язку підвищення кваліфікації, як про те вказує КДКА регіону.
58. Стаття 21 Закону чітко закріплює професійний обовʼязок адвоката підвищувати свій професійний рівень. Навіть якщо пункти Порядку, які визначають кількість балів, скасовані, сам обов’язок залишається чинним. Це означає, що адвокат зобовʼязаний підвищувати кваліфікацію, незважаючи на зміни у вимогах щодо її обсягу.
59. Відповідно до пункту 1.31 Положення «Про Раду адвокатів України» затвердженого
60. Установчим зʼїздом адвокатів України 17.11.2012, Рада адвокатів України визначає порядок та форми підвищення кваліфікації адвокатами, здійснює методичне керівництво та організовує підвищення кваліфікації адвокатів.
61. З метою роз’яснення та забезпечення виконання цього обов’язку, РАУ було розроблено та затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів (рішення від 3 липня 2021 року №63), з подальшими змінами.
62. Виходячи з цієї норми, можемо стверджувати, що навіть у разі скасування пунктів Порядку, які визначають кількість залікових балів, сам обовʼязок підвищувати кваліфікацію залишається чинним. Це свідчить про те, що адвокат зобовʼязаний виконувати цей професійний обовʼязок, хоча його кількісні показники можуть змінюватися.
63. Таким чином, посилання КДКА регіону на положення статті 19 Конституції є не правомірним, адже законодавством прямо передбачено обовʼязок адвоката підвищувати свій професійний рівень. Доводи КДКА регіону про відсутність у адвоката обовʼязку підвищення кваліфікації за попередні періоди є необґрунтованими, а застосування до них положень Постанови 6ААС від 10.09.2024 р. – помилковим.
64. По-трете, як ми вже вказували, обовʼязок адвоката підвищувати свій професійний Так, у тексті Постанови зазначено, що обовʼязок кожного адвоката підвищувати свій професійний рівень прямо передбачений Законом і не є дискримінацією в розумінні Конституції України, Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” та Закону України “Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні”.
65. Разом із тим, суд зазначає, що Рада адвокатів України беззаперечно є органом адвокатського самоврядування. Ба більше, мотивувальна частина Постанови підтверджує, що пункт 2 розділу IV “Перехідні положення”, відповідно до якого Порядок набирає чинності з дня його прийняття, повністю відповідає нормам чинного законодавства.
66. Виходячи з цього, Порядок залишається чинним щодо періодів, які передують 10.09.2024. Зокрема, це стосується і пункту 21 Порядку, що доповнює положення пункту 20, яким встановлено, що адвокат за рік має отримати не менше ніж 2 залікових бали за навчання з питань Правил адвокатської етики.
67. Також, згідно з пунктом 21-1 Порядку, адвокати, які включені до Реєстру адвокатів,
68. що надають безоплатну правничу допомогу (БВПД), та/або уклали контракт про надання БВПД на постійній основі чи договір про надання БВПД на тимчасовій основі, мають отримати щороку не менше ніж 2 залікових бали за навчання з питань, повʼязаних із наданням безоплатної правничої допомоги.
69. Таким чином, адвокати зобовʼязані дотримуватися вимог, що діяли в попередні роки, зокрема:

пункту 20 Порядку, згідно з яким необхідно набирати не менше ніж 10 залікових балів на рік;

пункту 21 Порядку, що вимагає 2 залікових бали на рік за навчання з питань Правил адвокатської етики;

пункту 21-1 Порядку, який передбачає 2 залікових бали на рік за навчання з питань БВПД.

70. Разом з тим скаржник зазначає, що, окрім посилання на статтю 19 Конституції, оскаржуване рішення також містить вказівку на положення статті 58 Конституції, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони помʼякшують або скасовують відповідальність особи.
71. Пункт 20 Порядку зобовʼязує всіх адвокатів, за винятком тих, на кого поширюється пункт 19 цього Порядку, щорічно підвищувати кваліфікацію на рівні 10 годин (10 залікових балів). Ця норма встановлює лише мінімальний обсяг підвищення кваліфікації і не визначає відповідальності за невиконання цього обовʼязку.
72. Скасовані пункти 18, 19, 20 Порядку стосуються виключно регулювання модульної програма «Молодий адвокат» та кількісних показників залікових балів. Вони не встановлювати сам обовʼязок підвищення кваліфікації чи механізми притягнення адвокатів до відповідальності.
73. Постанова Шостого ААС не охоплювала питання скасування відповідальності адвокатів чи їхнього обовʼязку підвищувати кваліфікацію, а стосувалася виключно протиправності окремих пунктів Порядку.
74. Таким чином, посилання на статтю 58 Конституції України є юридично необґрунтованим, оскільки її положення застосовуються виключно у випадках пом’якшення або скасування відповідальності особи. У цьому випадку мова йде про регулювання процедурних вимог, а не про відповідальність.
75. Більше того, обов’язок підвищення кваліфікації закріплений у статті 21 Закону. Ця норма є чинною, і її виконання обов’язкове для всіх адвокатів незалежно від змін у Порядку.
76. Посилання КДКА регіону на статтю 58 Конституції є не лише помилковим, але й таким, що суперечить принципам правової визначеності та обов’язковості виконання законів і рішень органів адвокатського самоврядування.
77. Враховуючи наведені аргументи, рішення КДКА регіону про відмову в порушенні дисциплінарної справи є протиправним, оскільки посилання на Постанову 6ААС від 10 вересня 2024 року не враховує чинність положень Порядку для попередніх періодів. Зазначені пункти Порядку регламентують процедури та обовʼязки адвокатів, які діяли до набрання законної сили Постановою, і не були скасовані зворотною дією в часі. Таким чином, КДКА порушила принципи правової визначеності та обовʼязковості виконання законодавства і рішень органів адвокатського самоврядування, що робить її рішення юридично необґрунтованим.
78. Відповідно до мотиваційної частини оскаржуваного рішення, КДКА регіону вказує
79. про те, що ВША не було представлено до матеріалів скарги жодних інших доказів, які б засвідчували обставини не виконання адвокатом вимог з підвищення кваліфікації в обсязі меншому, аніж передбаченому п.20 Порядку, який відповідно до Постанови від 10.09.2024р. визнаний протиправним та скасованим.
80. З огляду на попередній блок, скаржник зазначає про те, що посилання на постанову Шостого ААС від 10 вересня 2024 є не правомірною, а тому повідомляємо, що висновок щодо відсутності доказів у скаржника є логічною помилкою, оскільки ґрунтується на попередньому юридично помилковому висновку стосовно дії постанови Шостого ААС. Оскільки цей висновок є неправильним, висновки, зроблені на його основі, не можуть вважатися обґрунтованими.
81. КДКА попередньо неправильно оцінила надані докази та дійшла хибного висновку про їх відсутність. Це свідчить про формальний підхід до аналізу матеріалів справи, що в свою чергу призвело до помилкового рішення про відмову у порушенні дисциплінарної справи.
82. Неналежна оцінка зазначених доказів свідчить про порушення принципів об’єктивності, повноти та всебічності розгляду матеріалів, передбачених законодавством.
83. Зазначені дії (бездіяльність) КДКА призводять до уникнення адвокатами відповідальності за очевидне порушення законодавства та професійних стандартів, що негативно впливає на довіру до органів адвокатського самоврядування.
84. Відповідно до статті 16 Порядку, всі адвокати та помічники адвокатів, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України зобовʼязані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).
85. Факт невиконання таких вимог підтверджується наявністю відповідної інформації на платформі Центру акредитації, і ця інформація повинна була бути врахована при вирішенні питання про порушення дисциплінарної справи.
86. Таким чином, у діях адвоката вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого ч. 2 ст. 34 Закону.
87. Відтак, ВША НААУ надала належні докази відповідно до пункту 3 статті 14 Положення. Ці докази підтверджують факт порушення адвокатом обовʼязку щодо підвищення професійного рівня.
88. Звідси, посилання у скарзі на професійний обовʼязок, передбачений пунктом 4 частини 1 статті 21 Закону та абзацом 3 статі 11 Правил, також є обґрунтованим і відповідає чинному законодавству.
89. Отже, відмова у порушенні дисциплінарної справи є неправомірною та підлягає скасуванню.
90. Згідно відомостей Центру акредитації ВША НААУ, встановлено, що адвокатом, починаючи з 2019 року не здійснювалось підвищення професійного рівня на рівні, передбаченому Порядку, внаслідок чого останній має по 0 залікових балів щорічно.
91. Відповідно до постанови Верховного Суду від 11.05.2018 у справі № 804/401/17 триваючим правопорушенням є проступок, повʼязаний з тривалим, неперервним невиконанням обовʼязків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обовʼязків.
92. Така позиція підтримується Верховним Судом і в подальших рішеннях, зокрема у постанові від 23.05.2018 року у справі № 490/8624/15-а, постанові від 25.03.2020 року у справі №175/3995/17-ц.
93. У постанові Верховного Суду від 09 серпня 2019 року у справі Nº 1540/4358/18, через відсутність в Профільному законі, сформовано правовий висновок, згідно з яким триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обовʼязку.
94. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обовʼязок, або виконує його неповністю чи неналежним чином. Відсутність у Профільному законі поняття «триваюче правопорушення» не може бути підставою для звільнення від відповідальності».
95. Таким чином, вищевказаний дисциплінарний проступок адвоката є триваючим.
96. Відповідно до положень пункту 30 Порядку вказано, що адвокатам, які виконали вимоги щодо підвищення кваліфікації Вищою школою адвокатури НААУ видається електронний сертифікат про підвищення кваліфікації (направляється на електронну адресу адвоката) з відповідним внесенням НААУ такої інформації до ЄРАУ.
97. Згідно з пунктом 32 Порядку, адвокати, які не виконали вимоги підвищення кваліфікації за попередні роки, мають можливість усунути це порушення шляхом успішного проходження спеціальних тестувань у ВША НААУ. У разі успішного проходження адвокат отримує електронний сертифікат, який є підтвердженням виконання ним вимог щодо підвищення професійного рівня.
98. Крім того, пунктом 1 Рішення РАУ №22 від 7 червня 2024 року Про надання роз’яснення окремих норм Порядку та внесення доповнень до Положення, встановлено, що невиконання адвокатом вимог підвищення кваліфікації за кожен рік є триваючим дисциплінарним проступком до моменту отримання відповідного сертифіката або притягнення особи до дисциплінарної відповідальності. Таким чином, дисциплінарний проступок вважається припиненим лише за однієї з двох умов: Адвокат виконав вимоги підвищення кваліфікації за звітний період і отримав сертифікат; Адвоката притягнуто до відповідальності за невиконання цього обовʼязку.
99. Відповідно до підпункту “а” пункту 2 статті 49 Порядку, дисциплінарне провадження може бути закрито лише за умови наявності сертифіката про підвищення кваліфікації, що підтверджує виконання вимог за звітний рік і попередні роки.
100. Таким чином, отримання адвокатом електронного сертифікату про підвищення кваліфікації за формою затвердженою ВША НААУ за звітний календарний рік (з 01 січня по 31 грудня) та попередні роки є підтвердженням виконання ним встановлених вимог з підвищення професійного рівня, а також підставою для відмови у відкритті дисциплінарного провадження або його закриття, у разі, якщо таке дисциплінарне провадження було відкрито.
101. Разом із тим, згідно з відомостями, розміщених на платформі Центру акредитації ВША НААУ, за період з 2019 по 2023 роки адвокат не тільки не підвищував свій професійний рівень на рівні, передбаченому Порядком, а й не проходив спеціальні тестування, внаслідок чого не отримав електронних сертифікатів, які б підтверджували виконання вимог підвищення професійного рівня.
102. Отже, адвокат протягом пʼяти років (2019, 2020, 2021, 2022, 2023) поспіль щорічно вчиняв триваючі дисциплінарні проступки, що с систематичним порушенням Правил та Порядку, не виконав вимоги з підвищення кваліфікації за звітний період і не отримав сертифікати, внаслідок чого це вимагає не тільки порушення дисциплінарної справи, а й притягнення до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю, як це передбачено ст. 53 Положення.
103. Виходячи з наведеного, твердження КДКА регіону про недоведеність невиконання адвокатом професійного обовʼязку є юридично необґрунтованим. Воно не враховує дії норм Порядку до 10.09.2024 року, а також положення статті 21 Закону, яка чітко закріплює обовʼязок адвокатів щодо підвищення кваліфікації.
104. Зважаючи на викладені обставини, вважаємо за необхідне наголосити, що адвокат у період з 2019 по 2023 роки систематично не виконував свій професійний обовʼязок щодо підвищення кваліфікації, чим грубо порушив вимоги Закону, рішення РАУ та положення Правил. Дані порушення підтверджені матеріалами справи, однак не встановлені самою КДКА регіону.
105. Аргумент, щодо відсутності відстав для порушення дисциплінарної справи є не логічним й не відповідне дійсності.
106. Беручи до уваги систематичний характер дисциплінарних порушень, які охоплюють пʼятирічний період, та їхній триваючий характер, вважаємо, що поведінка адвоката відповідає критеріям, які передбачають застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю згідно зі статтею 53 Положення.
107. Більше того, рішення КДКА створює небезпечний прецедент, який підриває довіру до інституту адвокатури. Вона фактично легітимізує можливість уникнення відповідальності за серйозні та тривалі порушення, що не лише порушує принцип верховенства права, але й негативно впливає на авторитет адвокатського самоврядування та сприйняття професії адвоката в суспільстві.
108. Скаржник просить ВКДКА скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 18 грудня 2024 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_1 та ухвалити нове рішення, яким порушити дисциплінарну справу стосовно адвоката Особа_1, притягнути його до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.

109. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»
110. Рішення Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 року затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), далі – Порядок про підвищення кваліфікації.
111. Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене Рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30.08.2014 року зі змінами та доповненнямидалі – Положення про порядок прийняття та розгляду скарг.
112. Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15 лютого 2019 року.
113. Частина 1 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» закріплює, що адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
114. Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний, зокрема, дотримуватися правил адвокатської етики; виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги (пункти 1, 6 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
115. Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку (ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
116. Згідно ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення Правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
117. Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
118. Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
119. Перевіряючи висновки КДКА регіону, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури враховує, що згідно зі статтею 33 цього Закону № 5076-VI та Положенням №120, дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
120. Отже, визначальним при вирішенні питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката є встановлення наявності у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
121. Відповідно до п. 32 Положення, дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
122. Таким чином, скарга на дії адвоката перевіряється на предмет зазначення в ній відомостей про наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
123. Статтею 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачені професійні обов’язки адвоката, зокрема, дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики, підвищувати свій професійний рівень, виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
124. Зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов’язків адвоката, відповідно до вимог ст. 11 ПАЕ, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва.
125. Приписами ч. 3 ст. 11 ПАЕ встановлено, що адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
126. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 65 ПАЕ адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
127. Професійний обов’язок з підвищення кваліфікації адвоката встановлений п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Порядком підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженим Ради адвокатів України від 21.09.2019 року № 111 та Порядком підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженим Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 ( з наступними змінами).
128. Відповідно до ст. 2 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженим Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 ( з наступними змінами), підвищення кваліфікації є підвищенням професійного рівня адвоката, що є його важливим професійним обов’язком, дотримання якого має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення й оновлення адвокатами своїх професійних знань, вмінь та навичок, за бажанням адвоката здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці його тлумачення та застосування.

Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.

129. Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
130. Відповідно до п.п.11 Порядку про підвищення кваліфікації адвокатів України ВША НААУ готує і передає НААУ інформацію для розміщення в ЄРАУ про щорічне проходження підвищення кваліфікації адвокатами.
131. За поданою інформацією ВША НААУ адвокатом не підвищувалась кваліфікація протягом 2019-2023 років.
132. Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
133. Частиною 2 цієї статті визначено, що дисциплінарне провадження це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
134. Частиною 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
135. Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
136. Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 цього Закону.
137. На стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката встановляються наявність чи відсутність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
138. Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
139. Відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення з’їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов’язковими до виконання всіма адвокатами.
140. Відповідно до абз. 3 ст. 11 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15 лютого 2019 року, адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
141. Згідно абз. 2 ст. 12 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку.
142. Відповідно до абз. 1 ст. 65 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
143. Рішенням від 21.09.2019 року № 111 Рада адвокатів України затвердила Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), який діяв до 03 липня 2021 року (далі – Порядок № 111).
144. Рішенням від 21.09.2019 року № 111 Рада адвокатів України затвердила Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), який діяв до 03 липня 2021 року (далі – Порядок №111).
145. Відповідно до п. 17 Порядку № 111, всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, зобов’язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).
146. Рішенням від 03.07.2021 року № 63 Рада адвокатів України затвердила Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) (далі – Порядок № 63).
147. Пункт 16 Порядку №63 також передбачає, що всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України зобов’язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).
148. Перевіряючи висновки КДКА регіону, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури звертає увагу, що згідно зі статтею 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та статті 2 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
149. Отже, визначальним при прийнятті рішення про порушення або відмову у порушенні дисциплінарної справи у дисциплінарній справі стосовно адвоката є встановлення у діях адвоката наявності/відсутності ознак дисциплінарного проступку.
150. На етапі вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи КДКА не дає правової оцінки діям адвоката, з приводу яких надійшла скарга. На цій стадії КДКА з’ясовує наявність ознак дисциплінарного проступку як підстави для відкриття дисциплінарної справи, тоді як під час розгляду дисциплінарної справи КДКА вже надаватиме правову кваліфікацію того, що адвокату поставлено за провину та надавати оцінку наданим сторонами доказам.
151. До того ж сам факт відкриття дисциплінарної справи не вказує, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок; для такого висновку (чи для спростування того, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок) КДКА повинна з’ясувати усі обставини, що на етапі відкриття дисциплінарної справи КДКА зробити не може. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.02.2019 року по справі 822/570/17.
152. Відповідно до абзацу 2 ст. 12 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку).
153. Згідно абзацу 1 ст. 65 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
154. Крім того, ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний: 1) дотримуватися правил адвокатської етики; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
155. Таким чином, в діях адвоката, які виразилася у не підвищенні кваліфікації за 2019-2023 роки, наявні ознаки:
156. порушення правил адвокатської етики (а саме статей 11, 65 Правил адвокатської етики);
157. неналежного виконання професійних обов’язків, визначених статтею 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (в частині дотримання правил адвокатської етики; підвищення свого професійного рівня та виконання рішень органів адвокатського самоврядування);
158. невиконання рішень органів адвокатського самоврядування, а саме рішення РАУ від 21.09.2019 № № 111, яким затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) та рішення РАУ від 03.07.2021 №63, яким затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) з наступними змінами та доповненнями.
159. На підставі викладеного, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури,

ВИРІШИЛА:

160. Скаргу Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України, – задовольнити частково.
161. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 258/2024 від 18.12.2024 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1, – скасувати.
162. Ухвалити нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1.
163. Матеріали дисциплінарної справи направити до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області на стадію розгляду дисциплінарної справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Юлія КЛЕЧАНОВСЬКА