РІШЕННЯ № Х-026/2025
18 жовтня 2025 року
с. Плав’я
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П., Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Приходька Олександра Івановича, Волчо Віталія Вікторовича, Пшеничного Олександра Леонідовича, Лучковського Валентина Вікторовича, Подольної Тетяни Альбертівни, Усманова Мурада Аміровича, Кузьмінського Олексія Олександровича, Одновола Володимира Костянтиновича, Соботника Володимира Йосиповича, Котелевської Катерини Володимирівни, Ульчака Богдана Івановича, Притули Оксани Богданівни, Тарасової Асі Миколаївни, Вишаровської Вікторії Карлівни, Дуліч Тетяни Володимирівни, Дроботущенко Тетяни Олександрівни, Чернобай Ніни Борисівни, Прокопчук Олега Михайловича, у відкритому засіданні розглянула скаргу адвоката Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 290/2025 від 25.06.2025 року про порушення відносно нього дисциплінарної справи,-
ВСТАНОВИЛА:
Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА.
- 15 квітня 2025 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області надійшла скарга судді Деснянського районного суду м. Києва щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката Особа_1 (а.с. 75-1).
- 18 квітня 2025 року скарга була передана до дисциплінарної палати КДКА регіону для перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката Особа_1 (а.с. 76).
- 23 квітня 2025 року члену дисциплінарної палати КДКА регіону доручено провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі судді Деснянського районного суду м. Києва відносно адвоката Особа_1 (а.с. 77).
- 30.04.2025 адвокату Особа_1 було направлено лист вих. №873 від 30.04.2025 про надходження скарги судді Деснянського районного суду м. Києва і запропоновано надати дисциплінарній палаті КДКА Київської області письмові пояснення по суті питань, порушених у скарзі, в строк до 12.05.2025 (а.с. 81-80).
- 13.05.2025 до КДКА Київської області надійшли письмові заперечення адвоката Особа_1 з додатками (а.с. 228-82).
- 23 червня 2025 року членом дисциплінарної палати КДКА регіону складено довідку за результатами проведеної перевірки (а.с. 39-232).
- Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 290/2025 від 25.06.2025 порушено дисциплінарну справу стосовно адвоката Особа_1 (свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю Інформація_1) (а.с. 250-242).
- 30.06.2025 за вих. № 1226 Голова КДКА Київської області направив адвокату Особа_1 та скаржнику судді Деснянського районного суду м. Києва копії рішення ДП КДКА Київської області № 290/2025 від 25.06.2025 року про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1.
- Не погоджуючись з ухваленим рішенням, адвокат Особа_1 25.07.2025 звернувся до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргою на рішення ДП КДКА Київської області № 290/2025 від 25.06.2025.
- Скарга адвоката Особа_1 на рішення ДП КДКА Київської області № 290/2025 від 25.06.2025 подана до ВКДКА засобами поштового зв’язку 25.07.2025 (зареєстрована 28.07.2025 за вхід. № 29468).
- У зв’язку із вищенаведеним, строк на оскарження рішення КДКА, визначений ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Скаржником не пропущений.
- Інформація про оскарження до суду рішення ДП КДКА Київської області № 290/2025 від 25.06.2025 відсутня.
- Листом за вих.№ 4651 від 06 серпня 2025 року Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури витребував у КДКА регіону матеріали справи відносно адвоката Особа_1.
- 25 серпня 2025 року за вхід. № 29889 до ВКДКА надійшли матеріали справи відносно адвоката Особа_1.
- Листом за вих. № 5067 від 27.08.2025 Голова ВКДКА доручив члену ВКДКА перевірити, вивчити та доповісти на засіданні питання за матеріалами справи за скаргою адвоката Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 290/2025 від 25.06.2025 про порушення відносно нього дисциплінарної справи.
Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА.
- На адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області надійшла скарга судді Деснянського районного суду м. Києва про дисциплінарний проступок на дії адвоката Особа_1, в якій зазначалося про те, що Деснянський районний суд м. Києва продовжує розгляд кримінального провадження по обвинуваченню Особа_2 за ч. 2 ст. 286 КК України, потерпілим у якому визнана особа, яка на момент інкримінованих Особа_2 подій, була неповнолітньою.
- Одним із захисників обвинуваченого є адвокат Особа_1, а також адвокат Особа_3.
- З ухвали суду також вбачається, що вказане кримінальне провадження знаходилось в провадженні судді Особа_4.
- Однак, після звільнення судді Особа_4, 20.09.2019 справу було передано судді Особа_5, в провадженні якого справа перебувала біля п’яти років на стадії підготовчого судового розгляду. Жодний заяв, клопотань, зауважень з боку адвоката з цього приводу не було.
- Після звільнення судді Особа_5, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу, 17.04.2024 справу було передано судді Особа_6 15.10.2024 о 9.45 год. адвокат Особа_1 в судове засідання не з’явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, на електронну пошту суду о 9.52 год. 15.10.24 надійшла заява адвоката про неможливість прибуття до суду у зв’язку з посиленням ракетно-бомбових ударів, а також у зв’язку з неможливістю залишити матір одну, яка за станом здоров’я потребує сторонньої допомоги.
- 06.11.2024 адвокат заявив відвід головуючому, судове засідання було відкладено на 26.11.2024, проте в судове засідання 26.11.2024 о 16.00 адвокат не з’явився, причини неявки суду не повідомив, а о 17.15 26.11.2024 адвокат на електронну пошту суду направив заяву про перебування в Печерському районному суді м. Києва та Київському апеляційному суді. Справу було перенесено на 05.12.2024.
- Відповідно до ухвали судді Деснянського районного суду м. Києва від 10.02.2025 адвокату відмовлено в задоволенні чергової заяви адвоката про відвід судді.
- Судові засідання у вказаному кримінальному провадженні призначались неодноразово і по різним причинам відкладались з різних причин, в тому числі через зайнять захисників в інших судових процесах.
- Під час судового розгляду вказаного кримінального провадження, в якому були присутні всі учасники судового розгляду, в тому числі і потерпілий, допит якого заплановано було, адвокат подав чотирнадцять заяв про відвід головуючого, а також заяву від імені обвинуваченого Особа_2 про від відвід головуючого.
- В скарзі також зазначається, що 14 заяв адвоката про відвід головуючого судом було залишено без розгляду, оскільки заявлені відводи мають ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження. Серед яких, 13 заяв про відвід головуючого однакового змісту і зводились до того, що суддя Особа_6 вчинила кричуще порушення вимог кримінально-процесуального закону, сфальшувала і спотворила матеріали кримінального провадження, оскільки нею було повторно ухвалено процесуальне рішення про призначення судового розгляду.
- В заявах були вигадані підстави для відводу та неправдиві відомості, і зроблено це було свідомо з метою затягування судового розгляду.
- Під час оголошення 18.03.2025 в судовому засіданні ще однієї заяви про відвід головуючого, адвокат взагалі вийшов за межі загально-допустимого, порушив правила адвокатської етики, повідомив, про висловлення суддею ненормативним словом після закриття судового засідання, у зв’язку з чим адвокат подав скаргу на суддю до ВРП.
- Також, адвокат під час оголошення зазначеної заяви про відвід називав прізвища інших суддів Деснянського районного суду міста Києва і повідомляв, що його б не здивувало, якщо б вони висловлювались такими словами.
- Наведене свідчить про штучне створення адвокатом підстав для відводу головуючого.
- Окрім того, у судовому засіданні 03.03.2025 та 18.03.2025 був присутній громадяни Особа_7, відносно якого в ЄРАУ є відомості про припинення або зупинення права на заняття адвокатською діяльністю. Зазначений громадянин погрожував, що адвокат Особа_1 це все не залишить так просто, наполягав, щоб суддя звільнялась.
- Скаржник акцентує увагу па тому, що головуючому судді в цьому провадженні стороною захисту заявлено 24 відводи (з них 17 заяв адвокатом Особа_1, три з яких розглянуто та відмовлено, 14 – залишено без розгляду).
- Також адвокат неодноразового заявляв відвід суддям, які розглядали заяви про відвід головуючому судді Особа_6.
- Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 28.03.2025 у задоволенні заяви обвинуваченого Особа_2 про відвід судді було відмовлено, в тому числі з підстав зловживання процесуальними правами, з метою затягування розгляду кримінального провадження.
- Також під час розгляду цієї заяви судом було розглянуто дві заяви про відвід адвоката Особа_1
- Відповідно до ухвали такі дії адвоката також суд розцінив як зловживання процесуальними правами з метою затягування розгляду кримінального провадження стосовно Особа_2.
- Скаржник акцентує увагу, що адвокат неодноразового порушував правила адвокатської етики шляхом подачі необґрунтованих заяв про відвід, вигадуванні штучних підстав для відводів, висловлювався образливо на адресу головуючого та інших суддів Деснянського районного суду міста Києва.
- У зв’язку з викладеними обставинами, скаржник вважає, що адвокат неналежно виконує свої професійні обов’язки та керуючись ст.ст. 34, 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» просить застосувати до адвоката Особа_1 заходи дисциплінарного впливу.
- 13.05.2025 від адвоката Особа_1 надійшли пояснення по суті скарги.
- Передусім адвокат вказує, що він здійснює захист обвинуваченого К. у кримінальній справі № 754/12809/17, що розглядається суддею Деснянського районного суду міста Києва Особа_6.
- Доводи Скарги про те, що адвокат не прибував в судові засідання, не повідомляв суд про причини неприбуття, заявляв необґрунтовані відводи суддям, висловлював образи на адресу суддів, затягував розгляд справи не відповідають дійсності у повній мірі, та не ґрунтуються на належних, допустимих та достовірних доказах наявності у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку в розумінні ч. 2 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Наведені обставини спотворені автором Скарги, додані до Скарги «матеріали» не можуть бути покладені в основу будь-якого рішення щодо притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, в тому числі, про порушення дисциплінарної справи.
- Адвокат стверджує, що він завжди повідомляв суд про неприбуття в судові засідання та про причини неприбуття, що підтверджується матеріалами кримінальної справи Інформація_2, в тому числі, до передачі справи у провадження судді Особа_6 у 2024 році.
- Окрім того, адвокат завчасно повідомляв суд про причини неприбуття, зазвичай, до початку судових засідань.
- Більше того, матеріалами справи Інформація_2 підтверджується, що неприбуття адвоката не перешкоджало судді вчиняти процесуальні дії та ухвалювати процесуальні рішення без участі адвоката.
- Засідання не відбувалися під головуванням судді саме по причині неприбуття потерпілого, навіть, у випадках обов’язкової явки. Так, потерпілий жодного разу не прибув в судові засідання за викликом протягом 2024 року.
- За таких обставин, безпідставним та необґрунтованим є твердження скаржника, що саме через поведінку адвоката порушуються розумні строки розгляду справи.
- Більше того, свавільним є посилання автора Скарги на відводи сторони захисту, які заявлялися суддям.
- Усі відводи є обґрунтованими, принаймні, жодна із ухвал суддів, які розглядали заявлені відводи, не містять належних і достатніх мотивів на спростування доводів захисту.
- Крім того, відводи є одним із законних процесуальних інструментів сторони захисту, засобом реагування на порушення закону та людських прав.
- Адвокат переконаний, що Скарга обумовлена мотивами упередження та необ’єктивності по відношенню до адвоката та в цілому до сторони захисту у справі Інформація_2, неспроможністю забезпечити будь-які гарантії для виключення найменших сумнівів з приводу своєї безсторонності в розумінні об’єктивного критерію, як його інтерпретує Європейський суд з прав людини.
Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.
- Дисциплінарна палата КДКА регіону зазначає, що як вбачається з матеріалів перевірки, суть дисциплінарного проступку адвоката полягає в порушенні адвокатом правил адвокатської стики (ч.1 ст. 12, ст.ст. 7, 42, 44, 45), зокрема, в ході розгляду кримінального провадження, адвокат неодноразово порушував правила адвокатської етики шляхом подачі необґрунтованих заяв про відвід головуючого судді, вигадуванні штучних підстав для відводів, висловлювався образливо на адресу головуючого та інших суддів та інших суддів Деснянського районного суду міста Києва.
- Заслухавши доповідача, вивчивши обставини, викладені в скарзі та долучені докази, письмові пояснення адвоката та долучені докази, дисциплінарна палата дійшла висновку про наявність в поведінці та діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, який полягає в порушенні правил адвокатської етики (п.3, п.2 ст.34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), що є підставою для порушення дисциплінарної справи відносно адвоката.
- Так, із матеріалів перевірки вбачається, що оголошення адвокатом в судовому засіданні заяв про відвід щодо незаконних судових засідань, а саме: 12.09.24, 19.09.24, 15.10.24, 06.11.24, 26.11.24, 05.12.24, 20.12.24, 08.01.25, 17.01.25, 31.01.25, 14.02.25, 19.02.25, 03.03.25, 15.03.25, 18.03.25 адвокат підтверджує в своїх письмових поясненнях.
- А факт зловживання правом на відвід головуючій судді Особа_6 та іншим суддям адвокатом Особа_1 було встановлено в ухвалах Деснянського районного суду міста Києва від 07.11.2024, 24.03.2025, 25.03.2025, 28.03.2025, 16.05.2024, 30.05.2024.
- Відповідно до статті 7 Правил адвокатської етики у своїй професійній діяльності адвокат зобов’язаний дотримуватись чинного законодавства України. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
- Притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності відбувається в декілька стадій, перелік та черговість яких визначені, зокрема, в ст. 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- При цьому, дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Порушення дисциплінарної справи не означає встановлення факту вчинення дисциплінарного правопорушення адвокатом, а лише вказує на наявність ознак дисциплінарного проступку.
- Дисциплінарна палата звертає увагу, що саме па стадії розгляду дисциплінарної справи надається оцінка правомірності чи неправомірності дій адвоката, а відтак і наявності підстав для притягнення адвоката до відповідальності.
- На підставі вищевикладеного, проаналізувавши матеріали перевірки , дисциплінарна палата КДКА Київської області вважала, що в діях адвоката Особа_1 наявні ознаки вчинення дисциплінарного проступку.
Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА.
- Адвокат Особа_1 з прийнятим рішенням щодо порушення дисциплінарної справи не погоджується із наступних міркувань.
- Скаржник звертає увагу ВКДКА на наступне.
- КДКА Київської області вчинено істотне порушення вимог законодавства, шо унеможливило ухвалення законного та обґрунтованого рішення про порушення дисциплінарної справи: – внаслідок порушення принципу презумпції невинуватості адвоката; – внаслідок небезсторонності голови та членів КДКА Київської області (упередженості та необ’єктивності по відношенню до адвоката та обставин справи); – внаслідок порушення правил процедури щодо належної перевірки дисциплінарної скарги та доданих до неї матеріалів; – на підставі неналежних і недопустимих доказів на підтвердження фактів порушення адвокатом ПАЕ та чинних норм процесуального законодавства; – в результаті свавільної інтерпретації фактичних обставин та норм права через спотворене внутрішнє переконання голови та членів КДКА про наявність ознак дисциплінарного проступку; – за відсутності дослідження та оцінки фактичних даних як доказів на підтвердження доводів адвоката про відсутність ознак дисциплінарного проступку; – з метою лякаючого, злочинного впливу на адвоката; – за відсутності належних і достатніх мотивів та підстав на підтвердження висновку про наявність ознак дисциплінарного проступку.
- Також скаржник вказує, що, виходячи із загальних засад юридичної відповідальності, суб’єкт владних повноважень, наділений функцією ухвалення рішень з дисциплінарних питань відносно адвокатів, за визначенням є суб’єктом оцінки доказів, а відтак, зобов’язаний дослідити докази та оцінити їх з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів – з точки зору достатності та взаємозв’язку.
- Крім того, скаржник зазначає, що довідкою підтверджується, що член КДКА Київської області не ставила на свій розгляд, не досліджувала і не перевіряла і, відповідно не оцінила наданих доказів, а відтак, не надала оцінку доводам адвоката у довідці від 23.06.25, тобто, умисно проігнорувала важливі обставини та факти, на які посилався адвокат у поясненні від 11.05.25 на спростування доводів ініціатора дисциплінарної справи.
- Отже, довідка від 23.06.25 не містить жодних мотивів, з посиланням на належні, допустимі та достовірні докази наявності ознак дисциплінарного проступку, які полягають у неналежних діях і поведінці, шо суперечить, вимогам ст.7 ПАЕ.
- Скаржник вважає, що оскаржуване рішення є незаконним, ухваленим з грубим порушенням ст.70 Правил адвокатської етики (незаконність та необґрунтованість рішення внаслідок порушення принципу презумпції невинуватості за відсутності ознак дисциплінарного проступку).
- Крім того, Головою та членами КДКА Київської області проігноровано доводи адвоката про незаконність скарги до КДКА (незаконний суб’єкт скарги – суддя Особа_6, яка є відведеною суддею, тобто, відвід відносно якої не вирішений у законний спосіб).
- Скаржник просить ВКДКА розглянути та задовольнити скаргу; скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 25.06.2025 № 290/2025 про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_1; ухвалити нове рішення, яким відмовити в порушенні дисциплінарної справи.
Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.
- Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року (зі змінами від 15 лютого 2019 року).
- Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120 (з наступними змінами та доповненнями).
Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.
- Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
- Згідно ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний, зокрема, дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правничої допомоги.
- Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
- Частиною 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
- Частиною 1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
- Відповідно до ст. 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
- Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Отже, визначальним при вирішенні питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката є встановлення наявності у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Частиною першою статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
- Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
- Перевіряючи висновки КДКА Київської області, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури дійшла висновку, що рішення регіональної КДКА є законним та обґрунтованим.
- Відповідно до Преамбули ПАЕ, Конституція України проголосила щонайважливішу соціальну функцію адвокатури – забезпечення права на захист від обвинувачення та надання професійної правничої допомоги (правової допомоги). Надзвичайна важливість функціонального навантаження адвокатури вимагає від адвокатів слідування високим етичним стандартам поведінки. При цьому специфіка, комплексний характер обов`язків, що покладені на адвокатуру, обумовлюють необхідність збалансування засад служіння адвоката інтересам окремого клієнта та інтересам суспільства в цілому, дотримання принципів законності і верховенства права.
- Згідно до статті 7 Правил адвокатської етики у своїй професійній діяльності адвокат зобов’язаний дотримуватись чинного законодавства України. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
- Частиною 1 ст. 12 Правил адвокатської етики визначено, що всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов’язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших.
- Статтею 42 Правил адвокатської етики передбачено, що дотримання адвокатом принципу законності у відносинах з судом та іншими учасниками судового провадження Представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов’язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.
- Відповідно до статті 44 Правил адвокатської етики під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії; адвокат має поважати процесуальні права адвоката, який представляє іншу сторону, і не вдаватись до дій, що грубо порушують останні; адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.
- Згідно до статті 45 Правил адвокатської етики у відносинах з іншими учасниками судового провадження адвокат повинен: бути стриманим і коректним; реагувати на неправильні дії або вислови цих осіб у формах, передбачених законом, зокрема у формі заяв, клопотань, скарг тощо; бути тактовним при допиті підсудних, потерпілих, сторін у цивільному процесі, свідків та інших осіб.
- ВКДКА погоджується з висновками регіональної КДКА стосовно того, що відомості, надані первісним Скаржником вказують на наявність ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката Особа_1.
- Розгляд скарги судді Деснянського районного суду м. Києва Особа_6 здійснено у відповідності до вимог ст.ст. 36-39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- На стадії порушення дисциплінарної справи встановлюється лише наявність чи відсутність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- В оскаржуваному рішенні мова йде про порушення дисциплінарної справи, а не про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
- На етапі вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи КДКА не дає правової оцінки діям адвоката, з приводу яких надійшла скарга. На цій стадії КДКА з’ясовує наявність ознак складу дисциплінарного проступку як підстави для відкриття дисциплінарної справи, тоді як під час розгляду дисциплінарної справи КДКА вже надаватиме правову кваліфікацію того, що адвокату поставлено за провину. Тож сам факт відкриття дисциплінарної справи не вказує, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок; для такого висновку (чи для спростування того, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок) КДКА повинна з’ясувати усі обставини, що на етапі відкриття дисциплінарної справи КДКА зробити не може. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.02.2019 р. по справі 822/570/17.
- Велика палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2019 р. по справі № 817/66/16 зазначила, що скарга не містила відомості про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката та відповідно відсутності у КДКА Рівненської області підстав для відкриття дисциплінарної справи щодо неї, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне зазначити, що на етапі вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи КДКА Рівненської області не надавала правової оцінки діям адвоката, з приводу яких надійшла скарга, та не встановлювала факт вчинення позивачкою конкретного дисциплінарного проступку. Порушення дисциплінарної справи свідчить лише про те, що викладені у скарзі обставини потребують більш ретельного дослідження задля подальшого підтвердження або спростування певних юридичних фактів.
- Заперечення адвоката Особа_1 також мають бути оцінені у сукупності зі всіма дослідженими доказами, наданими сторонами та їх поясненнями під час розгляду дисциплінарної справи по суті.
- Щодо доводів скаржника в частині обов’язку КДКА регіону дослідити та оцінити докази ВКДКА зазначає, що оцінка доказів щодо наявності чи відсутності у діях адвоката складу дисциплінарного проступку буде здійснюватись на стадії розгляду дисциплінарної справи, а на стадії порушення дисциплінарної справи здійснюється оцінка щодо наявності чи відсутності ознак дисциплінарного проступку.
- За наявними на момент ухвалення оскаржуваного рішення матеріалами справи, КДКА регіону вірно оцінила первинно подану скаргу на предмет наявності ознак дисциплінарного проступку, враховуючи що факт зловживання правом на відвід головуючій судді Особа_6 та іншим суддям адвокатом Особа_1 було встановлено в ухвалах Деснянського районного суду міста Києва від 07.11.2024, 24.03.2025, 25.03.2025, 28.03.2025, 16.05.2024, 30.05.2024.
- КДКА регіону вже на стадії розгляду дисциплінарної справи має встановлювати фактичні обставини справи, зобов’язана дослідити матеріали справи та наявні докази на предмет наявності або відсутності у діях адвоката Особа_1 стверджуваних порушень на стадії розгляду дисциплінарної справи, та, за результатами вищевказаних дій, прийняти вмотивоване рішення у даній справі про наявність або відсутність порушення адвокатом Особа_1 Правил адвокатської етики та/або Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- В частині доводів скарги щодо незаконності первинної скарги до КДКА (незаконний суб’єкт скарги – суддя Особа_6, яка є відведеною суддею, тобто, відвід відносно якої не вирішений у законний спосіб), то ВКДКА звертає увагу та те, що відповідно до вимог частини 1 статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки, отже відведення або не відведення судді жодним чином не впливає на законність чи незаконність первинної скарги.
- Рішення КДКА Київської області у складі дисциплінарної палати № 290/2025 від 25.06.2025 законне та обґрунтоване, підстави для його скасування відсутні.
- Таким чином, враховуючи вищезазначене та дослідивши матеріали справи, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури дійшла до висновку, що КДКА Київської області правомірно порушила дисциплінарну справу стосовно адвоката Особа_1, оскільки в діях адвоката вбачаються ознаки можливого вчинення дисциплінарного проступку.
- На підставі викладеного та керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури,
ВИРІШИЛА:
- Скаргу адвоката Особа_1, – залишити без задоволення.
- Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 290/2025 від 25.06.2025 року про порушення відносно адвоката Особа_1 дисциплінарної справи, – залишити без змін.
Матеріали дисциплінарного провадження повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Юлія КЛЕЧАНОВСЬКА