РІШЕННЯ № Х-027/2025
17 жовтня 2025 року
с. Плав’я
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П., Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Приходька Олександра Івановича, Волчо Віталія Вікторовича, Пшеничного Олександра Леонідовича, Лучковського Валентина Вікторовича, Подольної Тетяни Альбертівни, Усманова Мурада Аміровича, Кузьмінського Олексія Олександровича, Одновола Володимира Костянтиновича, Соботника Володимира Йосиповича, Котелевської Катерини Володимирівни, Ульчака Богдана Івановича, Притули Оксани Богданівни, Тарасової Асі Миколаївни, Вишаровської Вікторії Карлівни, Дуліч Тетяни Володимирівни, Дроботущенко Тетяни Олександрівни, Чернобай Ніни Борисівни, Прокопчук Олега Михайловича, у відкритому засіданні розглянула скаргу ВША НААУ на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 24/2025 від 22.01.2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1,-
ВСТАНОВИЛА:
Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА та процедура розгляду скарги у ВКДКА.
- 20.11.2024 року на адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва надійшла скарга ВША НААУ відносно адвоката Особа_1.
- Відповідно до рішення Ради адвокатів України № 128 від 15.12.2021 КДКА м. Києва вважається не сформованою у відповідності до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що є наслідком відсутності кворуму в кваліфікаційній та дисциплінарній палаті КДКА м. Києва для прийняття рішень та здійснення повноважень визначених статтею 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- На виконання рішення Ради адвокатів України від 15.12.2021 року № 130 «Про передачу справ Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури для подальшого розподілу» листом за вих. № 02/357-24 від 21.11.2024 року КДКА м. Києва передала скаргу щодо адвоката Особа_1 для подальшого скерування та розгляд КДКА іншого регіону.
- Листом за вих. № 1603 від 16.12.2024 року т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, згідно із пунктами 2.3.17 та 2.3.18 Регламенту ВКДКА, скерував матеріали скарги відносно адвоката Особа_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.
- 16.12.2024 року скарга ВША НААУ відносно адвоката Особа_1 надійшла до КДКА Київської області.
- 23.12.2024 року Голова дисциплінарної палати КДКА Київської області доручив члену дисциплінарної палати КДКА Київської області провести перевірку обставин, які викладені в скарзі ВША НААУ відносно адвоката Особа_1.
- За результатами перевірки наведених у цій скарзі відомостей, рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати №24/2025 від 22.01.2025 року відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1.
- Не погодившись з рішенням, 24.02.2025 року скаржник звернувся зі скаргою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, що надійшла на адресу ВКДКА 25.02.2025 року.
- Т.в.о голови ВКДКА доручив члену ВКДКА провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.
- 31.01.2025 року КДКА регіону направила копію рішення Скаржнику. Скаргу на рішення регіональної КДКА скаржником подано 25.02.2025 року, тобто в межах встановлених строків на його оскарження.
- Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає доцільним розглянути скаргу по суті.
Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА.
- Відповідно до скарги директора ВША НААУ, в ній зазначено, що адвокату Особа_1 свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю було видано 25.12.2008р. Згідно зі ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний, серед іншого, дотримуватись Присяги адвоката України та Правил адвокатської етики: підвищувати свій професійний рівень; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування. Відповідно до п.п. 11 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженого рішення Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021р.(з наступними змінами), ВША НААУ готує та передає НААУ інформацію для розміщення її в ЄРАУ про щорічне проходження підвищення кваліфікації адвокатами. З офіційного веб-сайту ВША НААУ встановлено, шо адвокат не здійснював підвищення професійної кваліфікації у центрі акредитації ВША НААУ за попередні роки, а саме 2019, 2020, 2021, 2022, 2023 роки, тобто не виконав свій професійний обов’язок щодо підвищення кваліфікації.
- Скаржник вважає, що в діях адвоката Особа_1 наявні ознаки дисциплінарного проступку щодо невиконання професійного обов’язку, передбаченого ст. 21 Закону та ст. 65 Правил щодо підвищення професійного рівня що є підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності.
- На підтвердження скарги скаржник посилався на інформацію з веб-сайту ВША НААУ щодо не підвищення кваліфікації адвокатом Особа_1 в період 2019-2023 рр.
- Скаржник посилався на постанову Верховного Суду від 11.05.2018 року у справі № 804/401/17, постанову Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі № 490/8624/15-ц, постанову Верховного Суду від 25.03.2020 року у справі № 175/3995/17-ц, постанову Верховного Суду від 09.08.2019 року у справі №1540/4358/18 обґрунтовуючи те, що вчинений адвокатом Особа_1 дисциплінарний проступок є триваючим.
- Від адвоката Особа_1 письмові пояснення до КДКА Київської області не надходили.
Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.
- Дослідивши скаргу директора ВША НААУ щодо адвоката Особа_1 про його можливий дисциплінарний проступок з приводу порушення ним вимог ст. 21 Закону та ст. 65 Правил щодо не підвищення професійного рівня в період 2019-2023 років та враховуючи постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2024 р. (справа № 640/1859/22), дисциплінарна палата дійшла висновку про відсутність правових підстав для порушення стосовно Особа_1 дисциплінарної справи.
- Дисциплінарна палата у своєму рішенні вказує про те, що скаржник посилається на п. 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженого рішенням РАУ № 63 від 03.07.2021 року (з наступними змінами, надалі – Порядок), який разом із пп.18, 19 було визнано протиправними та скасовано рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2021 у справі № 640/1859/22 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 06.11.2024 року).
- Стосовно посилання скаржника на порушення адвокатом п.4 ч.1 ст.21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», абз. 3 ст. 11 Правил адвокатської етики щодо підвищення професійного рівня, дисциплінарна палата вказує на п.14 Порядку, яким передбачено 14 способів підвищення кваліфікації та п. 25 Порядку, яким встановлено, що адвокати мають право вільно обирати види підвищення кваліфікації, брати участь у будь-яких заходах з підвищення кваліфікації, що проводяться операторами підвищення кваліфікації за умовами їх реєстрації на такий захід оператором, що його проводить.
- Рішення дисциплінарної палати, окрім іншого, мотивовано тим, що згідно ст.19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що прямо не передбачено законодавством України, а відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
- Згідно ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, окрім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
- Відтак, зважаючи на те, що скаржником не надано будь-яких інших доказів не виконання адвокатом професійного обов’язку підвищення свого рівня кваліфікації у будь-який спосіб зазначений пунктом 14 Порядку, прийнято рішення про відмову у відкритті провадження стосовно дисциплінарного проступку.
Короткий виклад позиції та доводів скаржника до ВКДКА.
- У скарзі до ВКДКА скаржник вказує на наступне.
- КДКА регіону, при вирішенні відмовити в порушенні справи, посилається на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (далі – 6ААС) від 10.09.2024р. (справа №640/1859/22), зміст якої встановлює протиправність та скасовує п.п. 18, 19, 20 Порядку від 03.07.2021р. № 63.
- Відповідно до викладеного, скаржник вбачає протиправність та незаконність використання цієї постанови як підстави для відмови в порушенні дисциплінарної справи. На підтвердження цієї позиції скаржник наводить наступні аргументи.
- По-перше, відповідно до ч. 2 ст. 265 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАСУ), нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 325 КАСУ, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Згідно з ознайомленою постановою суду такою датою є 10 вересня 2024 року.
- Керуючись даними положеннями звертає увагу на те, що судове рішення не передбачило скасування пунктів 18, 19, 20 Порядку з моменту його затвердження, а відтак цей пункт втратив чинність лише з 10.09.2024 і не має застосовуватися до періодів, що передували цій даті.
- Таким чином, згідно постанови, визнані протиправними і скасовані пункти, визначаються нечинними з моменту винесення постанови, а отже, скаржник вказує на те, що ці пункти мали чинність до дати винесення постанови, тобто до 10.09.2024. У результаті цього, постанова, посилання на яку робить КДКА, не поширюється на 2019, 2020, 2021, 2022, 2023 роки в яких вбачається вчинення самостійних дисциплінарних проступків адвокатом.
- По-друге, скаржник звертає увагу на обов’язок адвоката підвищувати свій професійний рівень, що регламентовано положенням пункту 4 частини 1 статті 21 Закону. 24 вересня 2024 представником відповідача до Шостого ААС надіслано заяву про виправлення описки у постанові від 10 вересня 2024 року по справі № 640/1859/22, а також у повному тексті цієї Постанови, складеному 22 жовтня 2024 року, зокрема, шляхом виключення із пунктів 2 та 3 резолютивної частини постанови посилання на пункт 2 розділу IV “Перехідні положення” Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України від 03 липня 2021 року №63, адже згідно із змістом мотивувальної частини постанови такий пункт скасуванню не підлягає. 06 листопада 2024 року Шостий ААС задовольнив заяву Представника Відповідача, видавши відповідну ухвалу.
- По-третє, відповідно до пункту 20 Порядку: всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у пункті 19 цього порядку, зобов’язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів). Таким чином п. 20 не охоплює питань відповідальності адвокатів, обов’язку підвищення кваліфікації та іншого, а лише встановлює вимогу щодо необхідної кількості балів на рік.
- Більше того, статтею 21 Закону встановлено професійні обов’язки адвоката, до яких, зокрема відноситься й прямий обов’язок підвищувати свій професійний рівень.
- З огляду на зазначену норму, Скаржник стверджує, що скасування пунктів, які регламентують кількість залікових балів, не позбавляє адвокатів зобов’язання, яке визначене статтею 21 Закону. Це свідчить про те, що обов’язок підвищувати кваліфікацію залишається в силі, хоча й може зазнавати змін у кількісних показниках.
- Виходячи з викладеного, Порядок залишається чинним щодо періодів, які передують 10.09.2024. Зокрема і пункт 21 Порядку, що доповнює положення пункту 20, яким встановлено, що адвокат за рік має отримати не менше ніж 2 залікових бали за навчання з питань Правил адвокатської етики.
- Також згідно з пунктом 21-1 Порядку, відповідно до якого адвокати, які включені до Реєстру адвокатів, які надають БВПД, та/або уклали контракт про надання БВПД на постійній основі або договір про надання БВПД на тимчасовій основі, мають отримати за рік не менш ніж 2 залікових бали за навчання з питання безоплатної правничої допомоги.
- Таким чином, адвокати зобов’язані виконувати вимоги, що діяли в попередні роки, зокрема пункт 20 Порядку, відповідно до якого необхідно набирати не менше 10 залікових балів на рік, а також пункти 21 та 21-1 такого порядку, які передбачають отримання 2 балів на рік за навчання з питань ПАЕ та безоплатної правничої допомоги відповідно.
- Скаржник вказує, що посилання дисциплінарної палати на статтю 58 Конституції України є юридично необґрунтованим оскільки її положення застосовуються виключно у випадках пом’якшення або скасування відповідальності особи. Хоча у даному випадку скаржник вважає, що йдеться про регулювання процедурних вимог, а не про відповідальність.
- Враховуючи всі наведені підстави, Скаржник приходить до висновку, що посилання на постанову Шостого ААС у рішенні КДКА про відмову в порушенні дисциплінарної справи є протиправним і незаконним, оскільки фактичні підстави для такої відмови відсутні.
- Скаржник вважає, що КДКА некоректно тлумачить положення Постанови 6ААС від 10.09.2024 року, не враховує чинність норм, які діяли в попередній період, й скасування певних пунктів Порядку не позбавляє адвокатів від обов’язку підвищення рівня кваліфікації, посилається на те, що проступок є триваючим й системним, оскільки триває 5 років поспіль (з 2019 по 2023), а тому наголошує на необхідності застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю, як це передбачено ст. 53 Положення.
- Таким чином, скаржник просить скасувати рішення КДКА Київської області у складі дисциплінарної палати № 24/2025 від 22.01.2025 року та ухвалити нове рішення, яким порушити дисциплінарну справу відносно адвоката Особа_1, притягнути його до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю.
Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.
- Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»
- Рішення Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 року затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), далі – Порядок про підвищення кваліфікації.
- Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене Рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30.08.2014 року зі змінами та доповненнямидалі – Положення про порядок прийняття та розгляду скарг.
- Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15 лютого 2019 року.
- Частина 1 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» закріплює, що адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
- Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний, зокрема, дотримуватися правил адвокатської етики; виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги (пункти 1, 6 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
- Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку (ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
- Згідно ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення Правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
- Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
- Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Перевіряючи висновки КДКА регіону, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури враховує, що згідно зі статтею 33 цього Закону № 5076-VI та Положенням №120, дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Отже, визначальним при вирішенні питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката є встановлення наявності у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Відповідно до п. 32 Положення, дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Таким чином, скарга на дії адвоката перевіряється на предмет зазначення в ній відомостей про наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Статтею 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачені професійні обов’язки адвоката, зокрема, дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики, підвищувати свій професійний рівень, виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
- Зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов’язків адвоката, відповідно до вимог ст. 11 ПАЕ, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва.
- Приписами ч. 3 ст. 11 ПАЕ встановлено, що адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
- Згідно з вимогами ч. 1 ст. 65 ПАЕ адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Професійний обов’язок з підвищення кваліфікації адвоката встановлений п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Порядком підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженим Ради адвокатів України від 21.09.2019 року № 111 та Порядком підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженим Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 ( з наступними змінами).
- Відповідно до ст. 2 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженим Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 ( з наступними змінами), підвищення кваліфікації є підвищенням професійного рівня адвоката, що є його важливим професійним обов’язком, дотримання якого має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення й оновлення адвокатами своїх професійних знань, вмінь та навичок, за бажанням адвоката здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці його тлумачення та застосування.
Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.
- Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
- Відповідно до п.п.11 Порядку про підвищення кваліфікації адвокатів України ВША НААУ готує і передає НААУ інформацію для розміщення в ЄРАУ про щорічне проходження підвищення кваліфікації адвокатами.
- За поданою інформацією ВША НААУ адвокатом не підвищувалась кваліфікація протягом 2019-2023 років.
- Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
- Частиною 2 цієї статті визначено, що дисциплінарне провадження це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Частиною 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
- Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
- Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39,40 і 41 цього Закону.
- На стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката встановляються наявність чи відсутність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
- Відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення з’їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов’язковими до виконання всіма адвокатами.
- Відповідно до абз. 3 ст. 11 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15 лютого 2019 року, адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
- Згідно абз. 2 ст. 12 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку.
- Відповідно до абз. 1 ст. 65 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Рішенням від 21.09.2019 року № 111 Рада адвокатів України затвердила Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), який діяв до 03 липня 2021 року (далі – Порядок №111).
- Рішенням від 21.09.2019 року № 111 Рада адвокатів України затвердила Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), який діяв до 03 липня 2021 року (далі – Порядок №111).
- Відповідно до п. 17 Порядку № 111, всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, зобов’язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).
- Рішенням від 03.07.2021 року № 63 Рада адвокатів України затвердила Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) (далі – Порядок № 63).
- Пункт 16 Порядку №63 також передбачає, що всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України зобов’язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).
- Перевіряючи висновки КДКА регіону, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури звертає увагу, що згідно зі статтею 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та статті 2 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Отже, визначальним при прийнятті рішення про порушення або відмову у порушенні дисциплінарної справи у дисциплінарній справі стосовно адвоката є встановлення у діях адвоката наявності/відсутності ознак дисциплінарного проступку.
- На етапі вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи КДКА не дає правової оцінки діям адвоката, з приводу яких надійшла скарга. На цій стадії КДКА з’ясовує наявність ознак дисциплінарного проступку як підстави для відкриття дисциплінарної справи, тоді як під час розгляду дисциплінарної справи КДКА вже надаватиме правову кваліфікацію того, що адвокату поставлено за провину та надавати оцінку наданим сторонами доказам.
- До того ж сам факт відкриття дисциплінарної справи не вказує, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок; для такого висновку (чи для спростування того, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок) КДКА повинна з’ясувати усі обставини, що на етапі відкриття дисциплінарної справи КДКА зробити не може. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.02.2019 року по справі 822/570/17.
- Відповідно до абзацу 2 ст. 12 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку).
- Згідно абзацу 1 ст. 65 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Крім того, ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний: 1) дотримуватися правил адвокатської етики; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
- Таким чином, в діях адвоката, які виразилася у не підвищенні кваліфікації за 2019-2023 роки, наявні ознаки:
- порушення правил адвокатської етики (а саме статей 11, 65 Правил адвокатської етики);
- неналежного виконання професійних обов’язків, визначених статтею 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (в частині дотримання правил адвокатської етики; підвищення свого професійного рівня та виконання рішень органів адвокатського самоврядування);
- невиконання рішень органів адвокатського самоврядування (а саме рішення РАУ від 21.09.2019 № №111, яким затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) та рішення РАУ від 03.07.2021 № 63, яким затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) з наступними змінами та доповненнями.
- На підставі викладеного, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури,
ВИРІШИЛА:
- Скаргу Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України, – задовольнити частково.
- Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 24/2025 від 22.01.2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1, – скасувати.
- Ухвалити нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1.
- Матеріали дисциплінарної справи направити до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області на стадію розгляду дисциплінарної справи.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Юлія КЛЕЧАНОВСЬКА