РІШЕННЯ № Х-028/2025 від 18 жовтня 2025 року за скаргою на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 237/2025 від 30.04.2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

РІШЕННЯ № Х-028/2025

18 жовтня 2025 року
с. Плав’я

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П., Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Приходька Олександра Івановича, Волчо Віталія Вікторовича, Пшеничного Олександра Леонідовича, Лучковського Валентина Вікторовича, Подольної Тетяни Альбертівни, Усманова Мурада Аміровича, Кузьмінського Олексія Олександровича, Одновола Володимира Костянтиновича, Соботника Володимира Йосиповича, Котелевської Катерини Володимирівни, Ульчака Богдана Івановича, Притули Оксани Богданівни, Тарасової Асі Миколаївни, Вишаровської Вікторії Карлівни, Дуліч Тетяни Володимирівни, Дроботущенко Тетяни Олександрівни, Чернобай Ніни Борисівни, Прокопчук Олега Михайловича, у відкритому засіданні розглянула скаргу ОСОБА_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 237/2025 від 30.04.2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2,-

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА.

  1. ДП КДКА Київської області своїм рішенням №237/2025 від 30 квітня 2025 вирішила відмовити у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.
  2. Не погоджуючись з прийнятим рішенням ОСОБА_1 в особі Генерального директора подало первинну скаргу 10.06.2025, котра листом від 11.06.2025 була повернена скаржнику з підстав не зазначення засобу телефонного зв’язку та відсутністю доказів надсилання скарги іншій стороні.
  3. Повторно ОСОБА_1 в особі Генерального директора 24 липня 2025 року подало скаргу, на вищезазначене рішення. У скарзі зазначено прохання про поновлення строку на подання скарги.
  4. Т.в.о Голова ВКДКА листом за вих. № 5066 від 27 серпня 2025 року доручив члену ВКДКА провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.
  5. Короткий виклад позицій та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА
  6. Адвокат Особа_2 07.12.2018 року отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Інформація_5.
  7. Скаржник – ОСОБА_1 у скарзі зазначала, що між Особа_1 та адвокатом Особа_2 було укладено Договір про надання правової допомоги від 16.03.2020 року строком дії до 21.03.2023 року.
  8. У 2020 році адвокатом було надано скаржнику наступні послуги:
  9. представництво інтересів перед Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками;
  10. представництво інтересів у справах Інформація_1, Інформація_2 за позовом ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації про визнання протиправним рішення, зобов’язання вчинити дії;
  11. Скаржник зазначає, що адвокатом не було надано жодного звіту про виконану роботу, не повернуто оригінал договору, довіреності та процесуальні документи.
  12. ОСОБА_1 зазначає, що у вересні 2024 року адвокат Особа_2 подав до Центрального-міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (Держпраця), а також до ГУ ДПС у м. Києві скарги на ОСОБА_1 з метою притягнення Особа_1 до відповідальності за порушення законодавства про працю та виплати Особа_2 заробітної плати за період з 01.10.2019 по 29.05.2023; притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення податкового законодавства з питань розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтва, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), дотримання вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки).
  13. Скаржник зазначає, що за результатами позапланових заходів з перевірки ОСОБА_1 управлінням Держпраці та податковою службою не було виявлено порушень трудового законодавства, оскільки між скаржником та адвокатом не існувало трудових відносин. Відтак, скаржник робить висновок, щодо скарги адвоката Особа_2 були безпідставними.
  14. На думку скаржника, адвокат Особа_2 порушив принцип конфіденційності, оскільки використав отриману від клієнта – ОСОБА_1 інформацію в особистих інтересах, та надав неправдиві відомості державним органам, що призвело до перевірок ОСОБА_1 та створило значні ризики. Так, зазначають, що було повідомлено інформацію, котра містить адвокатську таємницю, зокрема: про діяльність Особа_1, контрагентів, імена та електронні пошти робітників, а також питання, з яких клієнт звертався до адвоката. Крім того, скаржник вважає, що адвокат Особа_2, не мав подавати безпідставні скарги до державних органів, тим самим наражати клієнта на небезпеку.
  15. Адвокат Особа_2 надав пояснень до місцевої КДКА у відповідності до котрого зазначав, що у період з 01.10.2019 по 29.05.2023 він офіційно працював юрисконсультом в Особа_3. Вказує на те, що після прийняття на посаду юрисконсульта, у дану юридичну особу, його було повідомлено, що він також має виконувати трудові обов’язки (без трудового договору) в іншій компанії, а саме: ОСОБА_1. Зауважує, що жодних виплат (заробітної плати) за невиконання ним трудових обов’язків у ОСОБА_1 за період з 01.10.2019 по 29.05.2023 він не отримував взагалі.
  16. Адвокат зазначав, що подав скаргу до Держпраці для встановлення факту неоформлених трудових відносин з ОСОБА_1 за наявними у нього доказами виконання ним трудових обов’язків як штатного працівника ОСОБА_1.
  17. Адвокат вважає, що скарга є тиском на нього, помстою у зв’язку з подання позову до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором про надання правничої допомоги, та у справі до ОСОБА_4 (суміжна юридична особа) де адвокат вже стягнув кошти.
  18. Первинно скарга ОСОБА_1 на рішення ДП КДКА Київської області за № 237/2025 від 30 квітня 2025 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2 була подана 10 червня 2025 року. Рішення було отримано електронною поштою скаржником. Тобто скарга була первинно подана без пропуску строку на оскарження.
  19. Т.в.о. голови ВКДКА своїм листом за вих. № 3668 від 11 червня 2025 року повернув подану скаргу з додатками з підстав ненадання підтвердження направлення копії скарги та доданих до неї письмових матеріалів адвокату Особа_2, а також не зазначення номеру засобу зв’язку та адреси електронної пошти.

Повторно 24 липня 2025 року ОСОБА_1 подало скаргу на рішення ДП КДКА Київської області за №237/2025 від 30 квітня 2025 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2. При цьому зазначають що з листом за вих. № 3668 від 11 червня 2025 року ознайомилось лише 23 липня 2025 року

  1. У клопотанні про поновлення строку для подання скарги після усунення недоліків, зазначають, що оскільки, фактично Товариство ознайомилось з листом за вих. № 3668 від 11 червня 2025 року лише 23.07.2025, і з урахуванням того, що Товариство зверталося до ВКДКА зі скаргою в межах строків на оскарження, а саме 10.06.2025 року просять поновити строк.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.

  1. Закон України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” від 05 липня 2012 року № 5076-VІ.
  2. Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 09.06.2017 року зі змінами.
  3. Положення про порядок прийняття до розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідками його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням РАУ від 30.08.2014 року №120 із змінами та доповненнями.
  4. Регламент Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року № 78, із змінами.

Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.

  1. Перевіривши доводи поданої скарги, матеріали дисциплінарного провадження, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
  2. Відповідно до частини 1 статті 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.
  3. Згідно частини 9 цієї статті, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є юридичною особою і діє відповідно до цього Закону, інших законів України та положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури.
  4. Відповідно до частини 1 Розділу 6 Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури на виконання функцій колегіального органу системи адвокатського самоврядування, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури: розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; узагальнює дисциплінарну практику кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.
  5. Частиною 5 цього ж розділу визначено, що процедура розгляду Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури визначається Регламентом Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
  6. Відповідно до частини 8 статті 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (в редакції, що діяла на час ухвалення КДКА регіону рішення), рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено протягом тридцяти днів дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
  7. Первинно скарга ОСОБА_1 на рішення ДП КДКА Київської області за № 237/2025 від 30 квітня 2025 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2 була подана 10 червня 2025 року. Рішення було отримано електронною поштою скаржником. Тобто скарга була первинно подана без пропуску строку на оскарження.
  8. Т.в.о. голови ВКДКА своїм листом за вих. № 3668 від 11 червня 2025 року повернув подану скаргу з додатками з підстав ненадання підтвердження направлення копії скарги та доданих до неї письмових матеріалів адвокату Особа_2, а також не зазначення номеру засобу зв’язку та адреси електронної пошти.
  9. Повторно 24 липня 2025 року ОСОБА_1 подало скаргу на рішення ДП КДКА Київської області за № 237/2025 від 30 квітня 2025 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2. При цьому зазначають що з листом за вих. № 3668 від 11 червня 2025 року ознайомилось лише 23 липня 2025 року
  10. У клопотанні про поновлення строку для подання скарги після усунення недоліків, зазначають, що оскільки, фактично Товариство ознайомилось з листом за вих. № 3668 від 11 червня 2025 року лише 23.07.2025, і з урахуванням того, що Товариство зверталося до ВКДКА зі скаргою в межах строків на оскарження, а саме 10.06.2025 року просять поновити строк. Отже, скаржником було пропущено тридцяти денний строк на оскарження рішення КДКА, передбачений ч. 1 ст. 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  11. За частиною 1 статті 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі − Закон), Адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
  12. ВКДКА, розглядаючи клопотання Особа_1 про поновлення строку на оскарження рішення прийшла до висновку про відсутність підстав для його задоволення, враховуючи відсутність поважних причин неподання скарги у передбачений законом строк.
  13. Згідно п. 3.30 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, строк на оскарження рішення КДКА, встановлений статтею 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», може бути поновлено за рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури згідно заяви скаржника про поважність причин його пропуску.
  14. ВКДКА звертає увагу, що у своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує на те, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata – принципу остаточності рішень суду (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-X).
  15. У п. 41 рішення від 03.04.2008 року «Пономарьов проти України» ЄСПЛ вказав, що: «правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду.
  16. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків».
  17. У рішенні ЄСПЛ від 19.02.2009 «Христов проти України», заява №24465/04 Європейський суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка зокрема проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів».
  18. Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об’єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
  19. Жодну причину поважності пропуску строку на оскарження рішення КДКА скаржником не наведено та не обґрунтовано.
  20. Поважні причини пропуску строку оскарження рішення КДКА не підтверджені належними доказами.
  21. З огляду на не суттєвість причин повернення скарги для усунення недоліків і реальну можливість скаржниці негайно їх усунути, ВКДКА вважає таке надмірне зволікання з боку скаржника безпідставним.
  22. Таким чином, ВКДКА не може вважати поважними причини пропуску строку на оскарження рішення КДКА, що має наслідком відмову ВКДКА у поновленні строку на оскарження рішення КДКА.
  23. Відповідно до п. 3.29 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, порушення строку на оскарження рішення КДКА без поважних причин є підставою для відхилення скарги, про що зазначається в рішенні Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про залишення скарги без задоволення, а рішення без змін.
  24. Керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
  1. Скаргу ОСОБА_1, – залишити без задоволення.
  2. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 237/2025 від 30.04.2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, – залишити без змін.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Юлія КЛЕЧАНОВСЬКА

18.10.2025