РІШЕННЯ № Х-029/2025 від 17 жовтня 2025 року за скаргою на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі кваліфікаційної палати від 01.07.2025 року про відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту

РІШЕННЯ № Х-029/2025

17 жовтня 2025 року
с. Плав’я

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П., Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Приходька Олександра Івановича, Волчо Віталія Вікторовича, Пшеничного Олександра Леонідовича, Лучковського Валентина Вікторовича, Подольної Тетяни Альбертівни, Усманова Мурада Аміровича, Кузьмінського Олексія Олександровича, Одновола Володимира Костянтиновича, Соботника Володимира Йосиповича, Котелевської Катерини Володимирівни, Ульчака Богдана Івановича, Притули Оксани Богданівни, Тарасової Асі Миколаївни, Вишаровської Вікторії Карлівни, Дуліч Тетяни Володимирівни, Дроботущенко Тетяни Олександрівни, Чернобай Ніни Борисівни, Прокопчук Олега Михайловича, у відкритому засіданні розглянула скарга Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі кваліфікаційної палати від 01.07.2025 року про відмову йому видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту,-

ВСТАНОВИЛА:

Процедура, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА.

1. 17 березня 2025 року на адресу КДКА Київської області надійшла заява Особа_1 про допуск до складення до кваліфікаційного іспиту з доданими документами, яка зареєстрована в журналі обліку за № 5532 КДКА та сформована в особову справу.
2. 01 липня 2025 року, рішенням кваліфікаційної палати КДКА Київської області допущено до складення кваліфікаційного іспиту.
3. Письмовий іспит призначено на 01.07.2025 року о 10 год. 00 хв. за адресою: м. Київ, вул. Львівська, 23.
4. 01.07.25 Особа_1 прибув вчасно для складення письмового іспиту.
5. На виконання письмового іспиту Особа_1 було встановлено 4 години, що зафіксовано у протоколі та повідомлено останньому.
6. Відводів/самовідводів заявлено не було. Особа_1 обрав екзаменаційний білет Nº14. Для виконання письмового іспиту для Особа_1 було надано чисті аркуші з відміткою КДКА про їх призначення.
7. Оцінюванням письмових завдань, виконаних Особа_1 здійснювалося членами КДКА Київської області та Головою КДКА Київської області.
8. За результатами оцінювання письмового завдання № l Особа_1 отримав середній бал – 0; За результатами оцінювання письмового завдання № 2 Особа_1 отримав середній бал – 0; За результатами оцінювання письмового завдання № 3 Особа_1 отримав середній бал – 20. За результатами оцінювання письмового завдання № 4 Особа_1 отримав середній бал – 20. Середній бал за результатами складення письмового іспиту Особа_1 становить 40.
9. Рішенням кваліфікаційної палати КДКА Київської області від 01.07.2025р. Особа_1 вважається таким, що не склав письмовий іспит і до складання усного іспиту не допущений.
10. Не погоджуючись з ухваленим рішенням, яке Особа_1 отримав 11.07.2025 р. засобами поштового звʼязку, він звернувся до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргою на рішення КДКА Київської області у складі дисциплінарної палати від 01.07.2025.
11. Скарга Особа_1 від 11.08.2025р. на рішення КДКА Київської області у складі дисциплінарної палати від 01.07.2025 подана до ВКДКА 11.08.2025 за вхід. № 29681).
12. У зв’язку із вищенаведеним, строк на оскарження рішення КДКА, визначений ч. 4 ст. 8 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», скаржником не пропущений.
13. Інформація про оскарження до суду рішення КДКА Київської області від 01.07.2025 відсутня.
14. Листом за вих. № 4994 від 18.08.2025 р. ВКДКА витребувала у КДКА Київської області матеріали кваліфікаційної справи відносно Особа_1.
15. 03.09.2025р. за вхід. № 30144 матеріали справи відносно Особа_1 надійшли до ВКДКА.
16. Листом за вих. № 5224 від 04.09.2025 р. т.в.о. Голови ВКДКА доручив члену ВКДКА провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 01.07.2025.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.

17. Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську вільність» та пункту 5 розділу 1 Порядку № 270, кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка виявила бажання стати адвокатом.
18. Згідно частини 2 статті 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та пункту б розділу 1 Порядку № 270, кваліфікаційний іспит полягає у виявлені теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, з також у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у застосуванні закону.
19. Відповідно до пункту 9 розділу 4 Порядку № 270, кваліфікаційний іспит складається з двох частин: письмового іспиту та усного іспиту, які складаються окремо.
20. Письмовий іспит складається першим (пункт 13.1 розділу 4 Порядку).
21. Згідно з пунктом 133 розділу 4 Порядку № 270, особа яка складає кваліфікаційний іспит, має підготувати вказані в обраному нею екзаменаційному білеті три завдання із різних галузей права та письмовий висновок щодо правової позиці та тактики захисту або надання іншої правової допомоги по фабулі справи.
22. Завдання з галузей права мають бути виконані в формі процесуальних документів.
23. Пункт 13.5 та пункт 13.6 розділу 4 Порядку № 270 передбачать, що процесуальні документи, складені особою, мають відповідати вимогам чинного законодавства України та містити правове обґрунтування. Четверте завдання – письмовий висновок щодо правової позиції та тактики захисту надання іншої правової допомоги по фабулі наданої справи повинен містити правовий аналіз проблемних правовідносин та пропозиції щодо способів і форм захисту прав особи (гіпотетичного клієнта) із зазначенням органів (інших субʼєктів) до яких слід звернутися, назв, видів і основного змісту процесуальних документів, які слід подавати, а також очікуваного позитивного результату.
24. Відповідно до п. 14.1. розділу 4 Порядку № 270 до складення усного іспиту допускаються особи, які успішно склали письмовий іспит.
25. При оцінюванні першого письмового завдання, яке було виконано Особа_1, членами палати та Головою КДКА Київської області, які проводили його оцінювання враховане наступне.
26. Особа_1, необхідно було скласти процесуальний документ, позовну заяву про визнання заповіту недійсним.
27. Письмове завдання підготовлене Особа_1 неправильно, позовна заява не відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства, містить грубі змістовні помилки щодо принципових аспектів поставленого питання, аргументація безсистемна не має належного правового обґрунтування.
28. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
29. Статтями 175, 177 ЦПК України встановлено обов’язкові вимоги до змісту та форми позовної заяви.
30. Відповідно до частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
31. Так, у підготовленій Особа_1 позовній заяві відсутні відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
32. Також, позовна заява не містить інформації щодо відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, про вжиття заходів забезпечення доказів або позову, інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у звʼязку із розглядом справи.
33. При визначенні третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Особа_1 не врахував, що нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб – учасника нотаріальної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносини між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення.
34. Виходячи з норм Закону України «Про нотаріат», у нотаріуса немає спільних чи однорідних прав та обов’язків стосовно позивача. Нотаріус вчиняє нотаріальні дії від імені держави, тому в нього не можуть бути спільні чи однорідні права і обов’язки з особами, які звернулися до нього, бо з особами, які вирішили, що їх права порушені нотаріальними діями.
35. Таким чином, помилково зазначати державного нотаріуса третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, так як рішення суду у справі не може вилинути на його права або обов’язки щодо однієї зі сторін.
36. Вищевикладене свідчить про наявність значних прогалин у знаннях з відповідного питання та обґрунтовує застосування критеріїв оцінювання першого письмового завдання, як незадовільний рівень.
37. При оцінюванні другого письмового завдання, яке було виконано Особа_1, членами палати та Головою КДКА Київської області, які проводили його оцінювання враховане наступне.
38. Особа_1, необхідно було скласти процесуальний документ, позовну заяву про захист права власності на земельну ділянку або право користування земельною ділянкою.
39. Письмове завдання підготовлене Особа_1 неправильно, тобто містить грубі змістовні помилки щодо принципових аспектів поставленого питання, не відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам Цивільного процесуального кодексу України.
40. Так, підготовлена Особа_1 позовна заява не містить повного найменування для юридичних осіб та фізичної особи (імʼя та по батькові), невірно визначено відповідача 2, яким мало бути Товариство з обмеженою відповідальністю. Також, позовна заява не містить інформації щодо відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, про вжиття заходів забезпечення доказів або позову, інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи та підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
41. Вищевикладене свідчить про наявність значних прогалин у знаннях з відповідного питання та обґрунтовує застосування критеріїв оцінювання другого письмового завдання, як незадовільний рівень.
42. При оцінюванні третього письмового завдання, яке було виконано Особа_1, членами палати та Головою КДКА Київської області, які проводили його оцінювання враховане наступне.
43. Особа_1, необхідно було скласти процесуальний документ, апеляційну скаргу на вирок суду.
44. Підготовлена Особа_1 апеляційна скарга не повною мірою відповідає визначеній законом процесуальній формі, відсутня достатня аргументація підстав оскарження, відповідь має лише загальні посилання на відповідні джерела правового регулювання, що вказує про невірне розуміння окремих аспектів постановленого питання.
45. Вказуючи на необґрунтованість вироку суду, Особа_1 не зазначив що частина ст. 370 КПК України, зокрема регламентує, що обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України.
46. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення, зазначене передбачено п. 4 ст. 370 КПК України.
47. Крім того, Особа_1 не зазначив, що відповідно до ч. 1, ч. 3 статті 21 Кримінального процесуального кодексу України, (доступ до правосуддя та обов’язковість судових рішень), кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справ в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону. Кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав обов’язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
48. Також, Особа_1 не обґрунтував належним чином вимоги вказані в підготовленій апеляційній скарзі, правове обґрунтування відсутнє.
49. Вищевикладене свідчить про недостатню теоретичну підготовку, прогалини знаннях національного законодавства України та обґрунтовує застосування критерії оцінювання третього письмового завдання, як задовільний рівень.
50. При оцінюванні четвертого письмового завдання, яке було виконано Особа_1, членами палати та Головою КДКА Київської області, які проводили його оцінювання враховане наступне.
51. Особа_1, необхідно було скласти висновок щодо правової позиції та тактики захисту або надання іншої професійної правничої (правової) допомоги по фабулі наданої справи.
52. Письмове завдання підготовлене Особа_1 містить недоліки, зокрема, у відповіді відсутній аналіз проблемних правовідносин та правова аргументація стосовно викладеної у фабулі ситуації. Не зазначено назв органів, до яких слід звертатися, крім суду, назв, видів і основного змісту процесуальних документів, які слід подавати, а також, відсутній опис очікуваного позитивного результату від вказаних дій.
53. Вищевикладене свідчить про недостатню теоретичну підготовку та обґрунтовує застосування критеріїв оцінювання четвертого письмового завдання, як задовільний рівень.
54. На цій підставі та відповідно до вимог пунктів 13.9- 13.12 Порядку № 270 КДКА прийняла рішення про неуспішне складення Особа_1 письмового іспиту та відмовила у видачі свідоцтва.

Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА.

55. Скаржник не погоджується з Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 01 липня 2025 року, яким відмовлено Особа_1 у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту, та зазначає у скарзі наступне.
56. Зокрема, зазначає, що Перше завдання передбачало підготовку позовної заяви зі спору про визнання заповіту недійсним від імені представника Гука Степана Івановича, який, згідно з фабулою справи, був спадкоємцем за законом після смерті свого батька — Гука Івана Івановича.
57. Під час виконання цього завдання Особа_1 діяв у межах та спосіб, передбачений чинним законодавством, з дотриманням вимог процесуального права, а також із урахуванням положень Цивільного кодексу України щодо підстав та порядку визнання заповіту недійсним.
58. Твердження, наведені в рішенні КДКА Київської області, про те, що підготовлене ним письмове завдання є «неправильним», а позовна заява «не відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства» є голослівними та не підкріпленими жодними конкретними посиланнями на норми права чи аналізом фактичних обставин, які б свідчили про істотні порушення.
59. Аналогічно, твердження про нібито «грубі змістовні помилки щодо принципових аспектів поставленого питання» та «відсутність належного правового обґрунтування» мають виключно оціночний характер та, на думку скаржника, не містять жодного аналізу його правових позицій або аргументів.
60. Використання КДКА Київської області загальних, неконкретизованих формулювань без наведення прикладів, правового аналізу та належного застосування норм процесуального права свідчить про формальний, поверховий та необ’єктивний підхід до оцінювання його роботи. Це суперечить принципам законності, рівності учасників іспиту, обґрунтованості та неупередженості рішень органів адвокатського самоврядування.
61. Зазначає, що члени КДКА Київської області продемонстрували неналежне володіння нормами процесуального права та застосували формальний і упереджений підхід до оцінювання, що призвело до неправомірного заниження результату мого кваліфікаційного іспиту.
62. В оскаржуваному рішенні КДКА Київської області зазначено, що в підготовленій скаржником позовній заяві відсутні відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Водночас, у самому рішенні КДКА не конкретизовано, щодо кого саме — сторін, третіх осіб чи їхніх представників — відсутні такі відомості. Це на думку скаржника свідчить про формальний підхід до оцінювання роботи та відсутність належного аналізу виконаного завдання.
63. Частиною шостою статті 14 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
64. Отже, реєстрація електронного кабінету для фізичних осіб — позивача та відповідача за умовами екзаменаційного завдання — не є обов’язковою вимогою закону. Відсутність відповідних відомостей у позовній заяві не може розцінюватися як порушення процесуальних норм або підстава для зниження оцінки за виконане завдання. При цьому, скаржником було зазначено інформацію про електронний кабінет представника позивача.
65. Також в оскаржуваному рішенні КДКА Київської області йдеться, що підготовлена Особа_1 позовна заява не містить інформації щодо відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, про вжиття заходів забезпечення доказів або позову, інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи.
66. Пунктом 6 частини третьої статті 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити зокрема відомості, про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору.
67. Відповідно до п. 3 Рішення Конституційного Суду України від 09.02.2022 року № 15-рп/2002, обрання певного засобу правового захисту, у тому числі досудового врегулювання спору, є правом, а не обов’язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.
68. Отже, у справах щодо визнання заповіту недійсним обов’язкове досудове врегулювання спору не передбачене законом та є недоцільним. Відповідно до статті 175 ЦПК України, відомості про вжиття заходів досудового врегулювання зазначаються у позовній заяві лише у випадку, якщо такі заходи фактично проводилися або їх проведення прямо встановлено законом. Оскільки у даній справі досудове врегулювання спору не здійснювалося, відсутність відповідних відомостей у підготовленій Особа_1 позовній заяві повністю відповідає вимогам процесуального закону.
69. Таким чином, скаржник вважає, що висновок КДКА Київської області щодо відсутності у позовній заяві відомостей про досудове врегулювання спору є необґрунтованим та свідчить про неналежне володіння членами КДКА нормами процесуального права. Замість належного правового аналізу фабули завдання та застосування відповідних положень ЦПК України, при оцінюванні моєї роботи було застосовано формальний підхід, без урахування того, що в цій категорії справ досудове врегулювання спору не є обов’язковим і фактично не проводилося. Такий підхід суперечить принципам об’єктивності та повноти оцінювання, передбаченим Порядком допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядок складення кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року № 270 (із змінами), (далі – Порядок).
70. Крім того, оскаржуване рішення КДКА Київської області містить зауваження про відсутність у підготовленій скаржником позовній заяві відомостей щодо вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви.
71. Відповідно до пункту 7 частини третьої статті 175 ЦІК України, такі відомості зазначаються лише у випадку, якщо відповідні заходи здійснювалися. У межах виконаного Особа_1 завдання такі заходи не проводилися, що обумовлює відсутність підстав для їх зазначення у позовній заяві.
72. Таким чином, висновки викладені у рішенні КДКА Київської області щодо цього недоліку свідчить про неналежне володіння членами КДКА нормами процесуального права та застосування при оцінюванні моєї роботи формального підходу, без урахування реального змісту завдання, фабули справи та вимог процесуального закону. Така оцінка суперечить принципам об’єктивності та повноти оцінювання, визначених Порядком.
73. КДКА Київської області в оскаржуваному рішенні також вказує на відсутність попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач – попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку з розглядом справи; – відомостей про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових чи електронних доказів, копії яких додано до заяви.
74. Дійсно, зазначені відомості Особа_1 не були вказані, однак скаржник вважає, що це є формальним недоліком, який не впливає на правильність викладеної правової позиції та зміст позовних вимог. Відсутність цих елементів жодним чином не перешкоджає розгляду справи по суті та не може об’єктивно бути підставою для оцінювання всього завдання у 0 балів.
75. Крім того, слід врахувати, що на виконання всіх завдань письмового іспиту відводилося лише 4 години. За таких обмежених часових рамок неможливо повно й вичерпно дотриматися абсолютно всіх формальних вимог до позовної заяви, передбачених процесуальним законодавством.
76. У зв’язку з цим Особа_1 було свідомо зосереджено увагу на належному викладенні правової позиції, фактичних обставин та предмета позовних вимог, що є ключовими для розгляду справи по суті. Формальні елементи, відсутність яких КДКА використала як підставу для зниження оцінки до 0 балів, не вплинули на сутність та правильність позовної заяви, а тому не можуть вважатися істотними порушеннями.
77. Такий підхід КДКА Київської області, на думку скаржника, свідчить про формальне, а не змістовне оцінювання роботи, що є неприпустимим з огляду на принципи обʼєктивності та справедливості під час оцінювання результатів кваліфікаційного іспиту.
78. Щодо процесуального статусу нотаріуса у справах про визнання заповіту скаржник зазначає наступне.
79. В оскаржуваному рішенні КДКА Київської області зазначено, що Особа_1 нібито помилково визначено державного нотаріуса третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, оскільки рішення суду у справі “не може вплинути на його права або обов’язки щодо однієї із сторін”. Такий висновок КДКА є хибним і свідчить про неналежне володіння членами КДКА Київської області нормами процесуального права та судовою практикою у зазначеній категорії справ.
80. Частина перша статті 53 Цивільного процесуального кодексу України прямо передбачає, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, залучаються у разі, якщо рішення суду може вплинути на їх права або обов’язки щодо однієї із сторін. У справах про визнання правочину (у даному випадку — заповіту) недійсним, дії нотаріуса, який посвідчував цей правочин, можуть бути предметом оцінки суду, а судове рішення прямо впливатиме на правомірність та юридичну силу вчинених ним нотаріальних дій.
81. Це підтверджується усталеною релевантною судовою практикою, що відповідає умовам завдання (зокрема у справах № 208/8890/20, № 755/2562/19, №647/2168/16-ц, №243/8568/17, №541/2740/16-ц, №617/2099/20, №441/459/24, №137/882/23), де нотаріус у таких спорах, як правило, залучається до участі у справі саме як третя особа без самостійних вимог, оскільки рішення суду може вплинути на оцінку його дій і репутацію, як суб’єкта, уповноваженого державою на вчинення нотаріальних дій.
82. Додатково слід врахувати, що за умовами завдання Гук Іван Іванович тяжко хворів, мав інвалідність І групи та на момент посвідчення заповіту ймовірно не розумів значення своїх дій та (або) не міг керувати ними. Відповідно до статей 203, 215, 225 Цивільного кодексу України, правочин, укладений особою, яка в момент його вчинення не усвідомлювала значення своїх дій чи не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним.
83. Таким чином, участь нотаріуса у справі, як третьої особи є виправданою, оскільки суд у ході розгляду повинен перевірити дотримання ним обов’язків, визначених статтями 43, 44, 49 Закону України “Про нотаріат”, зокрема, щодо перевірки дієздатності заповідача, та роз’яснення йому правових наслідків посвідчуваного правочину.
84. Скаржник зазначає, що визначення процесуального статусу державного нотаріуса повністю відповідало процесуальному законодавству, вимогам Закону України “Про нотаріат” та усталеній судовій практиці. Протилежний висновок КДКА Київської області є безпідставним і свідчить про формальний та непрофесійний підхід до оцінювання.
85. Щодо оцінювання завдання №2 — підготовки позовної заяви про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування його державної реєстрації.
86. Другим завданням екзаменаційного білета була підготовка позовної заяви про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування його державної реєстрації.
87. В оскаржуваному рішенні КДКА Київської області зазначено, що підготовлена Особа_1 відповідь є “неправильною”, містить “грубі змістовні помилки щодо принципових аспектів поставленого питання”, “не відповідає визначеній законом процесуальній формі” та “загальним вимогам ЦПК України”. При цьому поставлено 0 балів усіма членами КДКА Київської області, а роботу оцінено на “незадовільному рівні”.
88. Як обґрунтування такої оцінки КДКА Київської області навела такі «недоліки»: відсутність повного найменування фізичних та юридичних осіб.
89. Йдеться про невказання повної інформації про прізвище імʼя та по батькові фізичної особи та організаційно-правової форми (“товариство з обмеженою відповідальністю”) замість скороченого “ТОВ”. Водночас у позовній заяві було зазначено ЄДРПОУ та місцезнаходження кожної юридичної особи. Така неточність має виключно формальний характер і не впливає на можливість ідентифікації сторін, що підтверджується судовою практикою, де аналогічні випадки не розглядаються як порушення ст. 175 ЦПК України.
90. Відсутність відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету. Як і в аналогічній ситуації з завданням № 1, це не є обовʼязковою вимогою для фізичних осіб. Невказання відомостей щодо наявності або відсутності електронного кабінету сторін, як і в раніше описаному питанню № 1 є несуттєвим порушенням, яке не тягне за собою значних юридичних наслідків.
91. Відсутність відомостей про: – досудове врегулювання спору — відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України такі відомості зазначаються лише у випадку, якщо такі заходи проводилися або якщо законом передбачений обовʼязковий досудовий порядок врегулювання. У цій категорії справ такий порядок не встановлено, а тому невказання такої інформації не є порушенням; – вжиття заходів забезпечення доказів або позову — згідно з п. 7 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, така інформація зазначається лише за умови якщо відповідні заходи здійснювалися. У даному випадку вони не проводилися; – наявність у позивача або іншої особи оригіналів доказів — навіть якщо ця інформація не була відображена, це є несуттєвим недоліком, який не впливає на розгляд справи.
92. Жоден із наведених “недоліків” не стосується принципових аспектів спору, не свідчить про відсутність правової аргументації та не може бути підставою для виставлення найнижчої оцінки. Вони або є формальними, або взагалі не підтверджуються матеріалами роботи.
93. Так, Особа_1 дійсно було допущено помилку у визначенні належного відповідача, зазначивши державного реєстратора як відповідача 2 замість ТОВ «Нібулон». Цей недолік має виключно формальний характер, легко усувається та, відповідно до вимог процесуального законодавства, не може розцінюватися як підстава для негативної оцінки всього завдання або віднесення його до рівня «незадовільно».
94. В практичному застосуванні вказаний недолік міг бути усунений у підготовчому судовому засіданні шляхом заміни неналежного відповідача на належного відповідно до вимог статей 49 та 51 Цивільного процесуального кодексу України. Така процесуальна дія не впливає на суть та обґрунтованість позовних вимог, а тому не може розцінюватися як груба змістовна помилка або підстава для оцінювання всього завдання на рівні «незадовільно».
95. Позовна заява, підготовлена скаржником у межах цього завдання, містила належне обґрунтування предмета та підстав позову, правовий аналіз норм матеріального та процесуального права, а також належну структуру позовних вимог.
96. Отже, виставлення 0 балів усіма членами КДКА Київської області свідчить про повторне застосування формального, необ’єктивного та упередженого підходу до оцінювання. Такий підхід суперечить принципам законності, обґрунтованості та вмотивованості рішень, що є обов’язковими для органів адвокатського самоврядування.
97. Щодо оцінювання завдань №3 і №4. Завдання №3 – апеляційна скарга у кримінальному провадженні.
98. Третім завданням було складання апеляційної скарги на вирок суду щодо обвинуваченого Черниша В.П., якому інкримінувалося кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України.
99. В рішенні КДКА Київської області зазначено, що робота Особа_1: – не повною мірою відповідає визначеній законом процесуальній формі; – не містить достатньої аргументації підстав оскарження; – має лише загальні посилання на джерела правового регулювання.
100. За це виставлено 20 балів усіма членами КДКА та присвоєно “задовільний рівень”. Оцінка обґрунтована трьома “недоліками”: – Відсутнє посилання на ч. 1 ст. 370 КПК України (вимоги до законності, обґрунтованості та вмотивованості вироку); – Відсутнє посилання на ч.ч. 1, 3 ст. 21 КПК України (право на справедливий суд); – Належним чином не обґрунтовані вимоги апеляційної скарги, відсутнє правове обґрунтування.
101. Такі зауваження є формальними та безпідставними: щодо п. 1 та 2 Закон не містить вимоги обовʼязково включати до апеляційної скарги загальні норми про засади кримінального провадження чи вимоги до судового рішення, якщо вони не повʼязані з конкретними фактами справи (ст. 396 КПК України). Їх механічне включення не посилює аргументацію та не впливає на суть доводів; щодо п. 3 Твердження про “відсутність належного обґрунтування” не відповідає дійсності. Скаржник зазначає, що в його роботі наведено детальний виклад фактичних обставин та застосованих норм (ст. 42, 43, 323, 351, 364, 382, 393, КПК України), що регулюють порядок апеляційного оскарження вироку.
102. Таким чином, на думку скаржника, його робота відповідає ознакам “доброго” або навіть “відмінного” рівня за Порядком і виставлення 20 балів є проявом необ’єктивності та формалізму.
103. Завдання № 4 — правова позиція та тактика захисту. Четвертим завданням було визначено підготувати висновок щодо правової позиції та тактики захисту або надати іншу правничу допомогу за фабулою справи.
104. КДКА Київської області вказала на два “недоліки”: відсутній аналіз проблемних правовідносин та правова аргументація. не зазначені органи, до яких слід звертатись (крім суду), назви і зміст процесуальних документів, а також очікуваний результат.
105. Ці зауваження також не відповідають фактичним обставинам:
106. Підготовка висновку не має чітко визначеної законодавчої форми, а тому оцінка носить суб’єктивний характер.
107. У відповіді містився аналіз ключових правовідносин (неповернення майна третіх осіб), обґрунтування кожного пункту (невирішена доля речових доказів, поновлення строків на оскарження, застосування санкцій ст. 115 КК України тощо).
108. Було надано конкретні рекомендації щодо подання апеляційної скарги на вирок Франківського районного суду м. Львова, як найбільш ефективного способу захисту прав особи.
109. Отже, скаржник вважає, що його робота відповідала критеріям “доброго рівня” за Порядком, а виставлення 20 балів свідчить про повторну упередженість та необʼєктивність з боку КДКА.
110. Щодо упередженості голови КДКА до скаржника та Національного антикорупційного бюро України (далі – НАБУ), Особа_1 зазначає наступне.
111. Негативне ставлення до об’єктивності та неупередженості голови КДКА Київської області, як вважає скаржник, ґрунтується, як на особистих діях останнього, так і на результатах оцінювання його роботи.
112. Зазначає, що участь у зазначеному іспиті, окрім нього, брали ще двоє колишніх детективів НАБУ, а також двоє діючих детективів НАБУ. Із пʼяти осіб, які повʼязані чи були повʼязані з діяльністю НАБУ, кваліфікаційний іспит здала лише одна особа.
113. Оціночні судження та провокативні питання під час прийому документів. Так, 17.03.2025 року при прийомі документів голова КДКА Київської області вдавався до оціночних суджень щодо діяльності НАБУ, його колишнього очільника та теперішнього Директора, неодноразово акцентуючи увагу, що зазначені особи теж є адвокатами. Він ставив провокативні питання, повʼязані з цими особами, а також, маючи перед собою оригінал і копію трудової книжки скаржника, цікавився причинами звільнення з НАБУ, зокрема, чи не було воно пов’язане з порушенням присяги або вчиненням корупційного правопорушення.
114. Такі питання виходили за межі предмету перевірки документів та свідчили, як вважає скаржник, про упереджене ставлення до нього , як до колишнього працівника НАБУ.
115. Інцидент з мобільним телефоном як форма тиску. 01.07.2025 року, під час початку складання письмового іспиту, було оголошено, що всі учасники повинні здати мобільні телефони. Коли настав час скаржника отримати екзаменаційний білет, він повідомив, що його телефон залишено в автомобілі. У відповідь голова КДКА та секретар КДКА заявили, що у такому випадку йому буде відмовлено у видачі білету. Як стверджує скаржник, у неприйнятній формі, підвищуючи голос у присутності всіх членів КДКА та учасників іспиту, звинуватив скаржника у “небажанні” здавати телефон, ставив провокативні питання та наказав секретарю записати його прізвище “як порушника”. Аналогічно було вчинено і щодо Б. Черняховського, який також не мав при собі телефону.
116. По суті, було створено умови, за яких скаржника не міг отримати білет без виконання незаконної вимоги — принести та фізично передати свій мобільний телефон на зберігання КДКА. Така вимога є фактичним вилученням приватного майна без жодних передбачених законом підстав, що порушує ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
117. Ні Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ні Порядок складання кваліфікаційного іспиту, ні інші нормативно-правові акти Ради адвокатів України чи Національної асоціації адвокатів України не встановлюють обовʼязку фізично передавати особисті речі, зокрема мобільний телефон, стороннім особам (членам КДКА). Єдиною передбаченою вимогою є заборона використання під час іспиту будь-яких інших джерел інформації, окрім друкованих матеріалів. До таких джерел можуть відноситися й мобільні пристрої, однак дотримання цієї вимоги може бути забезпечене шляхом залишення пристрою поза межами аудиторії, без необхідності його фізичного вилучення у власника.
118. Таким чином, примусова передача мобільного телефону стороннім особам не має нормативного підґрунтя, оскільки забороненим є саме його використання, а не факт володіння ним, і є фактично неправомірним втручанням у право власності та особисту недоторканність. Більше того, під час складання іспиту всі члени КДКА вийшли з аудиторії та забрали із собою мобільні телефони учасників іспиту, залишивши їх без належного контролю. Телефони були повернуті лише під час здачі письмових робіт в іншій аудиторії, що свідчить не лише про відсутність підстав для їх вилучення, але й про створення ризику втрати або пошкодження особистого майна, а також про Крім того, публічний крик та його коментарі принизили, як стверджує скаржник, його честь і гідність, створили негативне враження як про учасника кваліфікаційної процедури, що нібито порушує правила. Це суперечить ст. 28 Конституції України та ст. 297 ЦК України, які гарантують повагу до честі та гідності особи та забороняють приниження.
119. Лише після того, як скаржник з дозволу члена КДКА, вийшов за телефоном і здав його секретарю, Особа_1 було дозволено отримати білет.
120. Голова КДКА був одним із трьох екзаменаторів, які безпосередньо здійснювали перевірку та виставлення балів за письмову роботу Особа_1. Показовим є те, що всі троє екзаменаторів виставили ідентичні бали по кожному завданню, що в умовах суб’єктивного характеру оцінювання письмових робіт є статистично малоймовірним без попереднього узгодження позицій. Така синхронність, на тлі описаних вище конфліктних ситуацій та виявлених проявів упередженого ставлення, свідчить про можливу попередню домовленість між екзаменаторами та про узгоджений підхід до заниження оцінки моєї роботи.
121. Свою письмову роботу скаржник здав близько 15:10, однак результати повідомили вже 01.07.2025 о 17:45 — тобто менш ніж за три години. З урахуванням того, що до перевірки підлягала значна кількість робіт інших учасників іспиту, цей часовий проміжок є явно недостатнім для проведення повного, ретельного та індивідуального аналізу кожної роботи, особливо якщо враховувати обсяг завдань та потребу у детальній перевірці аргументації, правильності застосування норм права та відповідності процесуальній формі. Така швидкість ухвалення рішення свідчить або про формальний підхід до перевірки, або про те, що оцінки могли бути визначені та узгоджені ще до фактичного завершення процесу перевірки.
122. Враховуючи те, що голова КДКА на думку скаржника, неодноразово демонстрував до особисту упередженість, публічно принижував Особа_1 під час іспиту, створював штучні перешкоди для отримання екзаменаційного білета та фактично здійснив неправомірне вимагання передачі приватного майна (мобільного телефону) без законних підстав, участь у безпосередньому оцінюванні роботи скаржника, останній вважає несумісною з принципами обʼєктивності та неупередженості, передбаченими Порядком та Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Таким чином, збіг оцінок усіх трьох екзаменаторів, надзвичайно короткий час між здачею роботи та оголошенням результатів, а також участь у перевірці особи, яка виявляла явну упередженість, дають, як вважає скаржник, обґрунтовані підстави вважати, що перевірка письмової роботи була здійснена з порушенням принципів незалежності та обʼєктивності, а виставлені бали не відображають фактичного рівня знань і навичок Особа_1
123. Щодо ретушування на зворотному боці відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту КДКА Київської області від 01.07.2025 № 311.
124. На зворотному боці вказаної відомості, датованої 03.07.2025, навпроти прізвища Особа_2 чітко видно сліди застосування коректора в місцях, де первинно були зазначені виставлені оцінки за усну частину іспиту, а також заретушовано підпис екзаменатора.
125. Наявність таких виправлень та ретушування в офіційному документі, який є частиною матеріалів кваліфікаційної процедури, викликає обґрунтовані сумніви в його достовірності та цілісності, а також у прозорості й обʼєктивності процесу оцінювання. Результати оцінювання мають бути відображені у відомості без виправлень, а будь-які зміни повинні бути належним чином оформлені та засвідчені.
126. Факт використання коректора без відповідного пояснення і документального підтвердження підстав для внесення змін може свідчити про можливе втручання в результати іспиту після його проведення та про маніпуляції з оцінками, що безпосередньо вплинуло на кінцевий результат складання кваліфікаційного іспиту.
127. Окрім зазначеного, оскаржуване рішення КДКА Київської області датоване 01.07.2025, однак його було направлено скаржнику лише 07.07.2025, тобто з порушенням вимоги надсилати рішення не пізніше трьох днів з дня його прийняття.
128. У звʼязку з цим скаржник просить рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі кваліфікаційної палати від 01 липня 2025 року скасувати, зобов’язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Київської області провести повторний кваліфікаційний іспит у найближчий час його проведення.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.

129. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
130. Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядок складення кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні (далі – “Порядок”), затверджений Рішенням РАУ № 270 від 17.12.2013 року зі змінами та доповненнями.
131. Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 01.03.2018 р. «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури з питань допуску осіб до кваліфікаційних іспитів, а також складання таких іспитів».

Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.

132. Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
133. Відповідно до ст. 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка виявила бажання стати адвокатом. Кваліфікаційний іспит полягає у виявленні теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, а також у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у застосуванні закону. Організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
134. Порядок складення кваліфікаційних іспитів, методика оцінювання та програма кваліфікаційних іспитів затверджуються Радою адвокатів України. Рада адвокатів України може встановити плату за складення кваліфікаційного іспиту та порядок її внесення.
135. Відповідно до пункту 15 Розділу 4 Порядку встановлено критерії оцінювання завдань письмового іспиту.
136. Відповідно до пункту 4 Розділу 5 Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядок складення кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні (далі – “Порядок”): “Рішення про відмову у допуску до складення кваліфікаційного іспиту та про відмову видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту повинно бути вмотивованим і обґрунтованим”.
137. За результатами оцінювання письмового завдання № 1, Скаржнику було нараховано 0 балів, що відповідає незадовільному рівню знань згідно з пунктом 15 Розділу 4 Порядку.
138. Так, відповідно до вищевказаного пункту Порядку, незадовільний рівень знань передбачає, що: “Письмове завдання не було підготовлене або було підготовлене неправильно, тобто містить грубі змістовні помилки щодо принципових аспектів поставленого питання. Аргументація відсутня взагалі або ж є абсолютно безсистемною чи алогічною. Не відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.”.
139. В оскаржуваному рішенні зазначено, що на виконання першого завдання Білету № 14 (Позовна заява про визнання заповіту недійним) Особа_1 позовну заяву підготовлено неправильно, позовна заява не відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства, містить грубі змістовні помилки щодо принципових аспектів поставленого питання, аргументація безсистемна не має належного правового обґрунтування.
140. Разом з тим, рішення КДКА Київської області не містить жодного обґрунтування в чому саме полягають прогалини у знаннях з відповідного питання або ж про невірне розуміння окремих аспектів поставленого питання.
141. Попри наявні недоліки процесуальної форми позовної заяви (незазначення відомостей щодо наявності електронного кабінету, орієнтовного розміру судових витрат, інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви) скаржник навів аргументацію позовних вимог, та їх нормативно-правове обґрунтування. При цьому КДКА не зазначила жодного недоліку щодо аргументації позовних вимог та їх нормативно-правового обґрунтування.
142. Наведене свідчить, що виконане завдання містить наступні недоліки: прогалини у знаннях з відповідного питання або ж про невірне розуміння окремих аспектів поставленого питання; – відповідь має лише загальні посилання на відповідні джерела правового регулювання; – підготовлене письмове завдання не повною мірою відповідає визначеній законом процесуальній формі; – відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства, що відповідає критерію «задовільний рівень» з оцінкою 20 балів (п. 15 Порядку проведення кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту).
143. Відтак, доводи скаржника у цій частині є підставними.
144. Разом з тим, решта доводів скаржника суперечать вимогам закону, процесуального закону, Порядку проведення кваліфікаційного іспиту та методиці оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту, а також не підтверджено жодними доказами, що зумовлює відхилення таких доводів.
145. Наведене дає ВКДКА підстави для висновку про те, що оскаржуване рішення КДКА регіону у наведеній частині вимогам пункту 4 Розділу 5 Порядку щодо вмотивованості та обґрунтованості не відповідає.
146. Разом із тим, в решті рішення КДКА є мотивованим та обґрунтованим, оцінка письмових завдань здійснена КДКА відповідно до вимог Порядку № 270 з наведеними мотивами та обґрунтуваннями, з якими погоджується ВКДКА.
147. Відповідно, здійснене КДКА оцінювання письмової частини кваліфікаційного іспиту, з урахуванням позиції та мотивів ВКДКА щодо оцінювання виконаного Особа_1 першого завдання Білету № 14 (Позовна заява про визнання заповіту недійним) за критерієм «задовільний рівень», складають у сукупності 60 балів.
148. Наведене не дозволяє зробити висновок про успішне складання письмового іспиту Особа_1, позаяк п. 13.12 Порядку визначає, що особа вважається такою, що успішно склала письмовий іспит, якщо вона отримала 80 балів і більше.
149. Відповідно до вимог п. 14.1 розділу 4 Порядку № 270 до складення усного іспиту допускаються особи, які успішно склали письмовий іспит.
150. Стосовно доводів скаржника про те, що рішення КДКА Київської області датоване 01.07.2025, однак його було направлено скаржнику лише 07.07.2025, тобто з порушенням вимоги надсилати рішення не пізніше трьох днів з дня його прийняття, а також про вчинення незаконних дій та упередженість голови КДКА Київської області стосовно Особа_1, слід зазначити наступне.
151. У разі якщо особа вбачає наявність порушень у діях КДКА, голови КДКА, така особа вправі звернутись із відповідною скаргою (позовом) на їх дії (бездіяльність), відповідно до вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Таких скарг на розгляд до ВКДКА, так само як і рішень суду за результатами розгляду таких скарг на дії (бездіяльність) КДКА Київської області в означеній частині, не надходило, що унеможливлює врахування ВКДКА даних тверджень Особа_1 як законних та обґрунтованих.
152. На підставі викладеного, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:

153. Скаргу Особа_1, – залишити без задоволення.
154. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі кваліфікаційної палати від 01.07.2025 року про відмову видачі Особа_1 свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту, – залишити без змін.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Юлія КЛЕЧАНОВСЬКА