РІШЕННЯ № Х-041/2025
18 жовтня 2025 року
с. Плав’я
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П., Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Приходька Олександра Івановича, Волчо Віталія Вікторовича, Пшеничного Олександра Леонідовича, Лучковського Валентина Вікторовича, Подольної Тетяни Альбертівни, Усманова Мурада Аміровича, Кузьмінського Олексія Олександровича, Одновола Володимира Костянтиновича, Соботника Володимира Йосиповича, Котелевської Катерини Володимирівни, Ульчака Богдана Івановича, Притули Оксани Богданівни, Тарасової Асі Миколаївни, Вишаровської Вікторії Карлівни, Дуліч Тетяни Володимирівни, Дроботущенко Тетяни Олександрівни, Чернобай Ніни Борисівни, Прокопчук Олега Михайловича, у відкритому засіданні розглянула скаргу ВША НААУ на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 247/2024 від 18.12.2024 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1,-
ВСТАНОВИЛА:
Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА та процедура розгляду скарги у ВКДКА.
- 07 серпня 2024 року на адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області за вх. № 803 надійшла скарга Директора Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України (далі – скаржник) за вих. № 368/0/02-2 від 01 серпня 2024 року на дії адвокатки Особа_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № Інформація_1 (далі – Адвокатка) з вимогою притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за не підвищення професійної кваліфікації в центрі акредитації ВША НААУ за 2019-2023 роки, без конкретизації виду цієї відповідальності(арк. 5-7, нумерація в матеріалах здійснюється з останнього аркушу).
- Голова дисциплінарної палати КДКА Київської області дорученням від 12.08.2024 року доручив здійснення перевірки за скаргою члену Дисциплінарної палати КДКА Київської області адвокатці (ар.8).
- 06.06.12.2024 року адвокатці засобами електронного зв’язку членом палати було направлено скаргу з додатками адвокату і запропоновано надати письмові пояснення з приводу скарги (арк.9).
- Адвокатка не скористався своїм правом, передбаченим ст. 26 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України 30 серпня 2014 року N 120 (зі змінами та доповненнями), не надала пояснень щодо скарги.
- 17.17.12.24р. членом палати була складена довідка за результатами перевірки, з пропозицією до КДКА Київської області відмовити в порушенні дисциплінарної справи відносно адвокатки, за відсутності правових підстав для порушення дисциплінарної справи (арк.10-12).
- 18 грудня 2024 року дисциплінарною палатою КДКА Київської області за результатами перевірки доводів, викладених у скарзі відносно адвокатки, відповідно до протоколу № 12 засідання дисциплінарної палати КДКА Київської області, було прийняте рішення № 247/2024 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвокатки за відсутністю в її діях ознак дисциплінарного проступку.
- Адвокатці та скаржнику рішення дисциплінарної палати від 18.12.2024 року було направлене засобами електронного зв’язку 29.01.2025 року за вих.№ 271 від 17.01.2025 року.
- 24.02.2025 року до ВКДКА за вх.№ 26229 надійшла скарга Директора Вищої школи адвокатури за вих.№ 429/0/02-2 від 24.02.2025 року на рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області від 18.12.2024 року відносно адвокатки Особа_1 з вимогою скасувати зазначене рішення, ухвалити нове рішення, яким притягнути адвокатку до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю.
- До скарги до ВКДКА додані докази направлення копії скарги до КДКА Київської області і адвокату.
- 16.10.2025 року за вх. №31021 до ВКДКА надійшли доповнення до скарги за вих. № 1707/0/02-2, з обґрунтуванням своєчасності скарги до ВКДКА, відповідно до правових норм ст. 75 Закону України «Про адміністративну процедуру».
- Запитом т.в.о. Голови ВКДКА за вих. №1292 від 28.02.2025 року матеріали за скаргою відносно адвокатки були витребувані з КДКА Київської області.
- Матеріали провадження за скаргою відносно адвокатки за вих. № 659 від 17.03.2025 року були направлено до ВКДКА, надійшли до ВКДКА 21.03.2025 року за вх.№ 26880.
- Відповідно до доручення Т.в.о Голови ВКДКА від 27.03.2025 року за вих. № 1981 проведення перевірки за скаргою директора ВША НААУ на рішення КДКА Київської області від 24.12.2025 року відносно адвокатки Особа_1 здійснювалось членом ВКДКА.
- 04.03.2025 року за вх. № 26442 до ВКДКА засобами електронного зв’язку надійшли пояснення адвокатки.
Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА регіону.
- В скарзі Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України, яка надійшла до КДКА Київської області 08.07.2024 року зазначено, що адвокатка Особа_1 не виконала професійного обов’язку, який передбачений ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо підвищення професійного рівня за 2019, 2020, 2021, 2022, 2023 роки.
- Скаржником зазначено:
- Відповідно до відомостей Єдиного реєстру адвокатів України Особа_1 володіє статусом адвоката, має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № Інформація_1.
- Згідно з ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – закон) під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний, серед іншого, дотримуватись Присяги адвоката України та Правил адвокатської етики; підвищувати свій професійній рівень; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
- Відповідно до п.п. 11 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України (далі – Порядок), затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 (з наступними змінами), ВША НААУ готує та передає НААУ інформацію для розміщення її в ЄРАУ про щорічне проходження підвищення кваліфікації адвокатами.
- Скаржник посилається на те, що з його офіційного веб-сайту (посилання: https://www.hsa.org.ua/lawyer) вдається встановити, що зазначена адвокатка не здійснювала підвищення професійної кваліфікації у Центрі акредитації ВША НААУ за попередні роки, а саме 2019, 2020, 2021, 2022 та 2023 рр., вказану обставину, скаржник підтверджує доданою до скарги роздруківкою з офіційного сайту ВША НААУ.
- Відповідно до особової картки обліку залікових балів у адвоката відсутня необхідна кількість залікових балів з підвищення кваліфікації.
- Порушення або недотримання вищезазначених вимог є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності (п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 21, ч. 1 ст. 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – профільний Закон).
- Відповідно до ст. 65 Правил адвокатської етики (далі – ПАЕ), адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийнятті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом.
- Факт не виконання адвокатом вимог щодо підвищення кваліфікації є самостійною підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за порушення ч. З ст. 11, ст. 65 ПАЕ, в частині невиконання рішень органів адвокатського самоврядування щодо обов’язку адвоката постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
- Адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження, з підстав, передбачених Законом.
- Приписами ст. 34 Закону визначено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
- Зокрема, до дисциплінарних проступків адвоката відносять: порушення Правил адвокатської етики (ч. 3, ч.2 ст. 34 Закону); невиконання рішень органів адвокатського самоврядування (п. 6 ч. 2 ст. 34 Закону).
- Скаржник вказує, що такі порушення мають систематичний характер і визначаються як триваюче правопорушення, що підтверджується позицією Верховного Суду в постановах у справах № 804/401/17, № 490/8624/15-a, № 175/3995/17-ц, № 1540/4358/18.
- Відповідно до постанови Верховного Суду від 11.05.2018 у справі № 804/401/17 триваючим правопорушенням є проступок, пов’язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов’язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов’язків.
- Така позиція, на думку скаржника, підтримується Верховним Судом і в подальших рішеннях, зокрема у постанові від 23.05.2018 року у справі № 490/8624/15-а, постанові від 25.03.2020 року у справі № 175/3995/17-ц.
- Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 36, 38, 39, 40, 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ВША НААУ просила притягнути адвокатку Особа_1до дисциплінарної відповідальності, не конкретизуючи виду цієї відповідальності.
- Адвокатка як вже зазначено вище, пояснень з приводу скарги до КДКА Київської області не надавала.
Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.
- В обґрунтування прийнятого рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвокатки Особа_1 дисциплінарна палата зазначила:
- Згідно даних Єдиного реєстру адвокатів України, робоче місце адвокатки Особа_1 знаходиться за адресою: Інформація_2.
- Адвокатка Особа_1 обліковується в Раді адвокатів Київської області, отже розгляд матеріалів дисциплінарного провадження стосовно неї відноситься до компетенції дисциплінарної палати КДКА Київської області.
- Палата зазначила, що, проаналізувавши наявні матеріали та вивчивши доводи, які були покладені в основу скарги ВША НААУ, надані на її обґрунтування докази, дисциплінарна палата КДКА Київської області вважає, що правових підстав для порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_1 не вбачається.
- Як вказано в оскаржуванім рішенні, вході перевірки було з’ясовано, що Шостим апеляційним адміністративного суду від 10.09.2024 року по справі № 640/1859/22, визнано протиправними та скасовані пункти 18,19,20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України від 03 липня 2021 року № 63.
- Згідно ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, і обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними І юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України.
- Положеннями ч. 1 ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України визначається, що постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
- Палата зазначила, що одним з основних принципів діяльності адвокатури, визначених, зокрема, в статті 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є принцип законності.
- Згідно положень статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
- Згідно положень статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
- На думку палати, у даному випадку прийнятою постановою Суду скасовано відповідальність адвоката за невиконання вимог п. 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України.
- Палата зазначила, що, з огляду на зазначене вище вбачається, що правових підстав для застосування п. 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України щодо обставин, які виникли до прийняття постанови Суду є таким, що очевидно суперечитиме принципам верховенства права та законності.
- Відповідно до п. 4, п. 5 ч. 1 статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний: підвищувати свій професійний рівень; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
- На думку палати, ВША НААУ не було представлено до матеріалів скарги жодних інших доказів, які б засвідчували обставини не виконання адвокатом вимог з підвищення кваліфікації в обсязі меншому, аніж передбаченому п. 20 Порядку, тобто скаржником взагалі жодним чином не доведено факт невиконання адвокатом професійного обов’язку щодо підвищення свого професійного рівня у будь-який спосіб, визначений пунктом 14 Порядку.
- За таких обставин, з’ясованих за результатом проведеної перевірки, слід керуватися наступними нормами права.
- Відповідно до ч. 2 статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності. Дисциплінарну справу стосовно адвокат а не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
- Відповідно до статті 70 Правил адвокатської етики адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката У вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання Дисциплінарної відповідальності відносно адвоката. Звинувачення адвоката не може гуртуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь. Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.
- Згідно підпункту 3 пункту 14 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене Рішенням РАУ від 30.08.2014 № 120 (з наступними змінами та Доповненнями) на підтвердження обставин, якими обґрунтовується заява (скарга), заявник (скаржник) надає докази, а в разі неможливості – зазначає докази, надання яких самостійно є неможливим, із обов’язковим зазначенням причин та прохання до кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури про їх витребування.
- На думку палати, правових підстав для порушення дисциплінарної справи за скаргою щодо адвоката не має.
Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА.
- В скарзі до ВКДКА Скаржник зазначає:
- Скаржник звертає увагу на те, що КДКА Київської області було порушено строки, передбачені статтею 58 Положення №120, оскільки копія оскаржуваного рішення, що прийняте 18 грудня 2024 року була направлене тільки 17 січня 2025 року (відповідно до матеріалів за скаргою, скаржнику електронний лист з оскаржуваним рішенням було направлено 29.01.2025 року о 12:39:01)
- Відповідно до положень частини 3, статті 39 Закону, рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду протягом тридцяти днів з дня доведення такого рішення до відома особи.
- Разом із тим, відповідно до положень статті 75 Закону України «Про адміністративну процедуру», адміністративний акт доводиться до відома особи шляхом його вручення, надсилання поштою (рекомендованим листом із повідомленням про вручення), електронною поштою або за допомогою інших засобів телекомунікаційного зв’язку.
- Враховуючи встановлений профільним законом 30-ти строк на оскарження рішення, скаржник вважає, що скарга до ВКДКА подана в межах 30-денного строку, встановленого Профільним законом.
- Реалізуючи право на оскарження рішення у дисциплінарній справі, ВША НААУ звертається до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргою на рішення КДКА Київської області від 18 грудня 2024 року відносно адвокатки Особа_1, оскільки не погоджується з ухваленим рішенням та доводами, викладеними у ньому.
- На думку Скаржника, КДКА регіону некоректно тлумачить Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2024 року.
- Відповідно до ч. 2 ст. 265 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАСУ), нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 325 КАСУ, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Згідно з текстом ознайомленої постанови суду, зазначеною датою є 10 вересня 2024 року.
- Скаржник звертає увагу, що судове рішення не встановлює скасування пунктів 18, 19, 20 Порядку з моменту його затвердження. Відповідно, ці пункти втратили свою чинність лише з 10 вересня 2024 року та не можуть застосовуватися до правовідносин, що мали місце до цієї дати.
- Згідно з постановою, пункти 18, 19, 20 Порядку визнано протиправними та скасовано з моменту винесення постанови. Це дозволяє дійти висновку, що зазначені пункти залишалися чинними до 10 вересня 2024 року, тобто до дати ухвалення постанови. У зв’язку з цим постанова, на яку посилається КДКА регіону, не поширюється на періоди 2019, 2020, 2021, 2022 та 2023 років, у межах яких виявлено вчинення окремих дисциплінарних проступків адвокаткою.
- Відповідно до пункту 20 Порядку: всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у пункті 19 цього порядку, зобов’язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів). Таким чином п.20 не охоплює питань відповідальності адвокатів, обов’язку підвищення кваліфікації та іншого, а лише встановлює вимогу щодо необхідної кількості балів на рік.
- Статтею 21 Закону встановлено професійні обов’язки адвоката, до яких, зокрема відноситься й прямий обов’язок підвищувати свій професійний рівень.
- З огляду на зазначену норму, скаржник стверджує, що скасування пунктів, які регламентують кількість залікових балів, не позбавляє адвокатів зобов’язання, що визначене статтею 21 Закону. Це свідчить про те, що обов’язок підвищувати кваліфікацію залишається в силі, хоча й може зазнавати змін у кількісних показниках.
- Відповідно до п. 20 всі адвокати, за винятком тих, на кого поширюється пункт 19 цього Порядку, зобов’язані щорічно підвищувати кваліфікацію на рівні 10 годин (10 залікових балів).
- Постанова 6ААС не охоплювала ні скасування відповідальності адвокатів, ні обов’язку підвищення кваліфікації.
- На думку скаржника, стаття 58 Конституції України, на яку також посилається дисциплінарна палата КДКА у своєму рішенні, не застосовується в даному випадку, оскільки її положення стосуються виключно пом’якшення або скасування відповідальності особи, як це вбачається з тексту цієї ж статті.
- Відповідно до тексту Постанови вбачається, що суд підтверджує факт того, що професійний обов’язок кожного адвоката щодо підвищення свого професійного рівня прямо передбачений Законом не є дискримінацією в розумінні Конституції, Закону, Закону України “Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні”.
- Разом із тим, суд зазначає, що Рада адвокатів України беззаперечно є органом адвокатського самоврядування, ба більше, підтверджує, що пункт 2 розділу IV «Перехідні положення», відповідно до якого Порядок набирає чинності з дня його прийняття у повній мірі відповідає нормам чинного законодавства.
- Виходячи з викладеного, Порядок залишається чинним щодо періодів, які передують 10.09.2024. Зокрема і пункт 21 Порядку, що доповнює положення пункту 20, яким встановлено, що адвокат за рік має отримати не менше ніж 2 залікових бали за навчання з питань Правил адвокатської етики.
- Також згідно з пунктом 21-1 Порядку, відповідно до якого адвокати, які включені до Реєстру адвокатів, які надають БВПД, та/або уклали контракт про надання БВПД на постійній основі або договір про надання БВПД на тимчасовій основі, мають отримати за рік не менш ніж 2 залікових бали за навчання з питання безоплатної правничої допомоги.
- Отже, адвокати зобов’язані виконувати вимоги, що діяли в попередні роки, зокрема пункт 20 Порядку, відповідно до якого необхідно набирати не менше 10 залікових балів на рік, а також пункти 21 та 21-1 такого порядку, які передбачають отримання 2 балів на рік за навчання з питань Правил адвокатської етики та безоплатної правничої допомоги відповідно.
- Враховуючи всі наведені обставини, скаржник робить висновок, що посилання на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у рішенні дисциплінарної палати КДКА регіону як на підставу для відмови в порушенні дисциплінарної справи є неправомірним, оскільки висновки, на яких ґрунтується це рішення, є юридично помилковими, зокрема, в частині посилання на постанову 6ААС через призму помилкового тлумачення загальноприйнятого принципу неретроактивності закону.
- Таким чином, у діях адвокатки вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого частиною 2 статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Твердження КДКА регіону щодо відсутності доказів у скаржника є логічною помилкою, оскільки ґрунтується на попередньому юридично помилковому висновку стосовно дії постанови 6ААС. Оскільки такий висновок є хибним, висновки, зроблені на його основі, не можуть вважатися обґрунтованими.
- Вища школа адвокатури НААУ надала належні докази відповідно до пункту З статті 14 Положення №120. Ці докази підтверджують факт порушення адвокаткою обов’язку щодо підвищення професійного рівня.
- Отже, адвокатка протиправно, порушуючи вимоги Закону, рішення Ради адвокатів України та Правил адвокатської етики, систематично не виконувала обов’язку щодо підвищення кваліфікації протягом п’яти років поспіль.
- Незважаючи на викладене, КДКА регіону вчиняє неправомірні дії, відмовляючи у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката, та фактично звільняє його від потенційної відповідальності на необґрунтованих підставах.
- Більше того, враховуючи, що адвокатка щорічно допускала самостійні триваючі дисциплінарні проступки, які є систематичним порушенням Правил адвокатської етики, до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю, як це передбачено статтею 53 Положення.
- Скаржник вважає, що рішення дисциплінарної палати КДКА підриває авторитет адвокатури України, створюючи прецедент безкарності. Основна загроза такого рішення полягає у формуванні хибного сигналу серед адвокатів про можливість уникнення відповідальності за порушення, що шкодить репутації адвокатури як інституції.
Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.
- Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»
- Рішення Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 року затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), далі – Порядок про підвищення кваліфікації.
- Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене Рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30.08.2014 року зі змінами та доповненнямидалі – Положення про порядок прийняття та розгляду скарг.
- Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15 лютого 2019 року.
- Частина 1 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» закріплює, що адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
- Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний, зокрема, дотримуватися правил адвокатської етики; виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги (пункти 1, 6 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
- Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку (ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
- Згідно ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення Правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
- Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
- Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Перевіряючи висновки КДКА регіону, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури враховує, що згідно зі статтею 33 цього Закону № 5076-VI та Положенням №120, дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Отже, визначальним при вирішенні питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката є встановлення наявності у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Відповідно до п. 32 Положення, дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Таким чином, скарга на дії адвоката перевіряється на предмет зазначення в ній відомостей про наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Статтею 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачені професійні обов’язки адвоката, зокрема, дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики, підвищувати свій професійний рівень, виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
- Зважаючи на суспільну значущість і складність професійних обов’язків адвоката, відповідно до вимог ст. 11 ПАЕ, від нього вимагається високий рівень професійної підготовки, ґрунтовне знання чинного законодавства, практики його застосування, опанування тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, ораторського мистецтва.
- Приписами ч. 3 ст. 11 ПАЕ встановлено, що адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
- Згідно з вимогами ч. 1 ст. 65 ПАЕ адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Професійний обов’язок з підвищення кваліфікації адвоката встановлений п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Порядком підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженим Ради адвокатів України від 21.09.2019 року № 111 та Порядком підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженим Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 ( з наступними змінами).
- Відповідно до ст. 2 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженим Ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021 ( з наступними змінами), підвищення кваліфікації є підвищенням професійного рівня адвоката, що є його важливим професійним обов’язком, дотримання якого має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення й оновлення адвокатами своїх професійних знань, вмінь та навичок, за бажанням адвоката здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці його тлумачення та застосування.
Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.
- Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
- Відповідно до п.п.11 Порядку про підвищення кваліфікації адвокатів України ВША НААУ готує і передає НААУ інформацію для розміщення в ЄРАУ про щорічне проходження підвищення кваліфікації адвокатами.
- За поданою інформацією ВША НААУ адвокатом не підвищувалась кваліфікація протягом 2019-2023 років.
- Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
- Частиною 2 цієї статті визначено, що дисциплінарне провадження це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Частиною 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
- Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
- Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 цього Закону.
- На стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката встановляються наявність чи відсутність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
- Відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення з’їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов’язковими до виконання всіма адвокатами.
- Відповідно до абз. 3 ст. 11 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15 лютого 2019 року, адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
- Згідно абз. 2 ст. 12 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку.
- Відповідно до абз. 1 ст. 65 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Рішенням від 21.09.2019 року № 111 Рада адвокатів України затвердила Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), який діяв до 03 липня 2021 року (далі – Порядок № 111).
- Рішенням від 21.09.2019 року № 111 Рада адвокатів України затвердила Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), який діяв до 03 липня 2021 року (далі – Порядок № 111).
- Відповідно до п. 17 Порядку №111, всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, зобов’язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).
- Рішенням від 03.07.2021 року № 63 Рада адвокатів України затвердила Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) (далі – Порядок № 63).
- Пункт 16 Порядку №63 також передбачає, що всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України зобов’язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).
- Перевіряючи висновки КДКА регіону, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури звертає увагу, що згідно зі статтею 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та статті 2 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Отже, визначальним при прийнятті рішення про порушення або відмову у порушенні дисциплінарної справи у дисциплінарній справі стосовно адвоката є встановлення у діях адвоката наявності/відсутності ознак дисциплінарного проступку.
- На етапі вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи КДКА не дає правової оцінки діям адвоката, з приводу яких надійшла скарга. На цій стадії КДКА з’ясовує наявність ознак дисциплінарного проступку як підстави для відкриття дисциплінарної справи, тоді як під час розгляду дисциплінарної справи КДКА вже надаватиме правову кваліфікацію того, що адвокату поставлено за провину та надавати оцінку наданим сторонами доказам.
- До того ж сам факт відкриття дисциплінарної справи не вказує, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок; для такого висновку (чи для спростування того, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок) КДКА повинна з’ясувати усі обставини, що на етапі відкриття дисциплінарної справи КДКА зробити не може. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.02.2019 року по справі 822/570/17.
- Відповідно до абзацу 2 ст. 12 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку).
- Згідно абзацу 1 ст. 65 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Крім того, ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний: 1) дотримуватися правил адвокатської етики; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
- Таким чином, в діях адвоката, які виразилася у не підвищенні кваліфікації за 2019-2023 роки, наявні ознаки:
- порушення правил адвокатської етики (а саме статей 11, 65 Правил адвокатської етики);
- неналежного виконання професійних обов’язків, визначених статтею 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (в частині дотримання правил адвокатської етики; підвищення свого професійного рівня та виконання рішень органів адвокатського самоврядування);
- невиконання рішень органів адвокатського самоврядування (а саме рішення РАУ від 21.09.2019 № №111, яким затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) та рішення РАУ від 03.07.2021 № 63, яким затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) з наступними змінами та доповненнями.
- На підставі викладеного, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури,
ВИРІШИЛА:
- Скаргу Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України, – задовольнити частково.
- Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 247/2024 від 18.12.2024 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1, – скасувати.
- Ухвалити нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1.
- Матеріали дисциплінарної справи направити до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області на стадію розгляду дисциплінарної справи.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Юлія КЛЕЧАНОВСЬКА