Рішення № ХІ-005/2021 за скаргою колегії суддів Вищого антикорупційного суду в частині оскарження рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва у складі дисциплінарної палати № 505 від 13.05.2021 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката

РІШЕННЯ № ХІ-005/2021

 30 листопада 2021 року м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Приходька О.І., Клечановської Ю.І., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу колегії суддів Вищого антикорупційного суду у складі Особа_1, Особа_2, Особа_3 в частині оскарження рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва у складі дисциплінарної палати № 505 від 13.05.2021 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_4, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА

1. 12.03.2021 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва надійшла ухвала Вищого антикорупційного суду від 03 березня 2021 року про визнання неповажними причин неприбуття адвокатів, зокрема, адвоката Особа_4, в судове засідання 18 лютого 2021 року і порушення питання про дисциплінарну відповідальність адвоката (арк.2-6).
2. Головою дисциплінарної палати КДКА м. Києва року перевірку відомостей, викладених в ухвалі колегії суддів, було доручено члену палати Особа_5 (арк.26), яким за результати перевірки обставин, викладених у скарзі, було складено довідку (арк.39).
3. Рішенням дисциплінарної палати м. Києва від 13 травня 2021 року № 505 було відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_4 (арк. 44-51).
4. Відповідно до витягу з протоколу № 62 засідання дисциплінарної палати КДКА м. Києва від 13.05.20211 року, на засіданні були присутні 6 членів палати, у засіданні приймав участь Голова КДКА м. Києва, тобто, рішення приймалось правомочним складом палати (арк.42-43).
5. 04 червня 2021 року, супровідним листом за вих.№ 02/309-3/29-21, рішення палати було направлено на адресу Вищого антикорупційного суду і адвокату (арк.52).
6. Скарга на рішення КДКА м. Києва від 13.05.2021 року була направлена на адресу ВКДКА 18.06.2021 року, з клопотанням про поновлення строку на оскарження з поважних причин – надходження рішення КДКА м. Києва від 13.05.2021 року на адресу Вищого антикорупційного суду 11.06.2021 року.
7. Розглянувши доводи Скаржників, ВКДКА вважає за можливе розглянути скаргу по суті.
8. 05 липня 2021 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури листом витребувала у КДКА м. Києва матеріали дисциплінарної перевірки стосовно адвоката Особа_4.
9. 14 липня 2021 року матеріали дисциплінарної перевірки стосовно адвоката Особа_4 надійшли до ВКДКА.
10. 15 липня 2021 року Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА Особа_6 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.

Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження

11. На думку Скаржників, оскаржуване рішення КДКА м. Києва прийняте всупереч нормам Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII щодо обов’язковості судових рішень; КДКА в оскаржуваному рішенні неправомірно здійснила суб’єктивну оцінку доводів, наведених в ухвалі ВАКС від 03.03.2021 (при цьому пославшись лише на загальні процесуальні норми, які жодним чином не стосуються даного питання) та дій головуючого судді, не надавши належної оцінки наданим доказам, тобто фактично усунулась від належного розгляду питань щодо дисциплінарної відповідальності адвоката Особа_4.
12. Скаржниками зазначено, що за даними відкритого Єдиного реєстру адвокатів України, Особа_4 займає посади в органі адвокатського самоврядування, а саме є членом Ради адвокатів міста Києва, Головою Комітету по наближенню системи адвокатури України до європейських правових стандартів та членом Комітету законотворчих ініціатив з питань адвокатської діяльності.
13. Як вказано Скаржниками, пунктом 22 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 №120 (із наступними змінами), у разі звернення із заявами (скаргами) щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності адвокатів, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, або якщо скаржниками виступають адвокати, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, заява (скарга), не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
14. Пунктом 23 того ж самого Положення передбачено, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури в особі її Голови, з метою забезпечення неупередженості та об’єктивності при розгляді заяв (скарг), з урахуванням наближеності територіального розміщення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, не пізніше трьох днів з дня надходження заяви (скарги) приймає рішення про перерозподіл та направлення таких заяв (скарг) для розгляду до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури іншого регіону, ніж регіон, в якому зазначений адвокат входить до складу органів адвокатського самоврядування. Отримавши від Вищої кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури таку заяву (скаргу), Голова кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону перевіряє її на відповідність вимогам законодавства і цього Положення та приймає рішення про її подальший розгляд, відповідно до вимог цього Положення.
15. На думку Скаржників, в даному випадку КДКА міста Києва свідомо порушила наведені вище норми згаданого Положення, оскільки за відсутності права на самостійний розгляд справи щодо члена Ради адвокатів міста Києва Особа_4 не передала її до ВКДКА для вирішення питання про направлення на розгляд до КДКА іншого регіону.
16. В обґрунтування доводів скарги Скаржники також послались на рішення дисциплінарної палати КДКА Сумської області від 20.05.2021 року, яким було порушено дисциплінарну справу відносно адвоката Особа_7 на підставі ухвали ВАКС від 03.03.2021 року.
17. В скарзі до ВКДКА Скаржники просять поновити скасувати рішення КДКА м. Києва від 13.05.2021 №505 та забезпечити належний розгляд питання щодо притягнення зазначеної особи до відповідальності.

Встановлені фактичні обставини

18. Згідно відомостей, які містяться в Єдиному реєстрі адвокатів України, адвокат Особа_4 має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Інформація_1 (арк.24).
19. Адвокат Особа_4 здійснює адвокатську діяльність за адресою: Адреса_1; є членом Ради адвокатів м. Києва, Головою комітету по наближенню системи адвокатури України до європейських правових стандартів, членом Комітету законотворчих ініціатив з питань адвокатської діяльності.
20. Скаргу стосовно адвоката Особа_4 було направлено до КДКА регіону, відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
21. 03 березня 2021 року ухвалою колегії суддів, як вже було зазначено вище, було визнано неповажними причини неявки до суду адвокатів, зокрема, Особа_4, у судове засідання 18.02.2021 року.
22. Особа_6. та Особа_4 надіслали спільну заяву, де повідомили, що 18.02.2021 будуть надавати професійну правничу допомогу іншій особі під час процесуальних дій в Головному слідчому управлінні Національної поліції України, надавши копію повістки слідчого ГСУ НП України про виклик в якості підозрюваного певної особи, датовану 15.02.2021; копію ордера Особа_6 від 17.02.2021 та копію ордера Особа_4 від 17.02.2021, при цьому пославшись на те, що Європейський суд з прав людини у справі «Бартая проти Грузії» (справа №10978/06) зазначив, що відмова суду перенести засідання за клопотанням адвоката, що брав участь в іншому процесі є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини.
23. Адвокат Особа_4 надав письмові пояснення (арк.27-31), в яких зазначив, що заздалегідь, ще 17.02.2021 року направив до суду повідомлення про неможливість прибути у судове засідання.
24. Адвокатом зазначено, що звернення колегії суддів не відповідає вимогам п.14 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення

25. Частиною 2 Статтею 47 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що захисник зобов’язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов’язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, – також і цей орган (установу).
26. Участь захисника є обов’язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів. У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного (ч. 1 статті 52 КПК України).
27. Підзахисний Особа_4 Особа_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України кваліфікується як тяжкий злочин, а тому участь захисника у даному кримінальному провадженні формально не є обов’язковою.
28. Відповідно до статті 138 КПК України поважними причинами неприбуття особи на виклик є: затримання, тримання під вартою або відбування покарання; обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров’я у зв’язку з| лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити, цей заклад; смерть близьких родичів, членів сім’ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; несвоєчасне одержання повістки про виклик; інші обставини, які об’єктивно унеможливлюють з’явлення особи на виклик.
29. Статтею 70 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 09 червня 2017 року, зі змінами затвердженими З’їздом адвокатів України 15 лютого 2019 року, передбачено, що адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному стягненню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
30. Адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката.
31. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
32. Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
33. Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.
34. На думку КДКА регіону, ухвала Вищого антикорупційного суду від 03.03.2021 року у справі № Інформація_2 та додані до неї документи, не містять ознак вчинення адвокатом дисциплінарного проступку, перелік яких зазначений у ч. 2 статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Нормативно правові акти, які підлягають застосуванню

35. Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
36. Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
37. Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
38. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає дотримання адвокатом Правил адвокатської етики як один з основних обов’язків адвоката (п. 1 ч. 1 ст. 21).
39. В абзаці 3 Преамбули Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з’їздом адвокатів України від 09.06.2017 року, зі змінами від 15.02.2019 року, надзвичайна важливість функціонального навантаження адвокатури вимагає від адвокатів слідування високим етичним стандартам поведінки. При цьому специфіка, комплексний характер обов’язків, що покладені на адвокатуру, обумовлюють необхідність збалансування засад служіння адвоката інтересам окремого клієнта та інтересам суспільства в цілому, дотримання принципів законності і верховенства права.
40. Загальний кодекс правил для адвокатів країн Європейського Співтовариства визначає, що у будь-якому правовому суспільстві адвокату відведено особливу роль; його призначення не обмежено сумлінним виконанням свого обов’язку у межах закону. Адвокат має діяти в інтересах права в цілому так само, як і в інтересах тих, чиї права і свободи йому довірено захищати. У цьому зв’язку на адвоката покладено цілий комплекс зобов’язань як юридичного, так і морального характеру, які часто вступають у взаємну суперечність. Зобов’язання умовно поділяють на такі категорії: перед клієнтом; перед судом та іншими органами влади, з якими адвокат контактує, виступаючи як довірена особа клієнта або від його імені. Завдання, що виконуються адвокатом у процесі професійної діяльності, вимагають його абсолютної незалежності і відсутності будь-якого впливу на нього, пов’язаного, в першу чергу, з його особистою заінтересованістю або з тиском зовні. Керуючись нормами законодавства і правилами професійної етики, адвокат завжди зобов’язаний діяти в інтересах клієнта, які для нього завжди превалюють перед його власними та інтересами колег-юристів.
41. Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, яким відповідно до ч. 2 ст. 34 є порушення правил адвокатської етики.
42. Статтею 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки. Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
43. Статтею 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Мотиви та висновки ВКДКА

44. Дослідивши матеріали справи, доводи скарги, ВКДКА погоджується з висновками дисциплінарної палати КДКА м. Києва, викладеними у рішенні № 505 від 13.05.2021 року, щодо відсутності ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката Особа_4.
45. Доводи скарги та надані Скаржниками до ВКДКА документи не спростовують висновків дисциплінарної палати КДКА м. Києва.
46. Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку у розумінні ст.34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення ПАЕ; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
47. Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.
48. В межах дотримання принципу законності адвокат зобов’язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнта (ст. 8 ПАЕ).
49. Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
50. На підставі викладеного, керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:

51. Скаргу колегії суддів Вищого антикорупційного суду у складі Особа_1, Особа_2, Особа_3 в частині оскарження рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва у складі дисциплінарної палати № 505 від 13.05.2021 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_4, – залишити без задоволення.
52. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва у складі дисциплінарної палати № 505 від 13.05.2021 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_4, – залишити без змін.

Матеріали справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                   С.В. Вилков

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                   К.В. Котелевська