Рішення

Print This Post

РІШЕННЯ № ХІ-006/2019

07 листопада 2019 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Приходька О.І., Мельченка В.І., Василевської О.А., Коблик М.В., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу Особа_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області від 11.07.2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, –

ВСТАНОВИЛА:

До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга Особа_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області від 11.07.2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.

У скарзі Особа_1., не погоджуючись з вищевказаним рішенням, просить скасувати рішення дисциплінарної палати КДКА Донецької області від 11.07.2019 року, ухвалити нове рішення, відповідно до якого порушити дисциплінарне провадження відносно адвоката Особа_2.

На обґрунтування своєї позиції Скаржник зазначає, що прийняте рішення є незаконним та необґрунтованим, оскільки дисциплінарною палатою КДКА Донецької області при розгляді скарги не в повному обсязі були досліджені факти, які були викладені в скарзі, висновок про відсутність конфлікту інтересів був зроблений без урахування усіх фактичних обставин. Також Скаржник не був повідомлений про дату засідання дисциплінарної палати, на якому розглядалася скарга щодо поведінки адвоката Особа_2., у зв’язку з чим Скаржник був позбавлений можливості надати свої заперечення проти пояснень адвоката Особа_2.

Розглянувши доводи скарги, поданої Особа_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, матеріали перевірки, що надійшли з КДКА Донецької області, заслухавши доповідь члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Приходька О.І. та інших учасників засідання, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.

Згідно з відомостями з Єдиного реєстру адвокатів України Особа_2 здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № ____ від 22.12.2010 року, виданого Донецькою обласною КДКА. Адреса робочого місця є наступною: Адреса_1.

Таким чином, розгляд скарги відносно адвоката Особа_2 здійснено належною КДКА за адресою робочого місця адвоката, відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Строк на оскарження рішення, визначений ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Скаржником не пропущено.

З матеріалів перевірки вбачається, що 31.05.2019 року до КДКА Донецької області надійшла скарга Особа_1 щодо поведінки адвоката Особа_2..

Скаржник посилався на наступні обставини: у квітні 2019 року дізнався, що адвокат Особа_2 починаючи з 04.09.2017 року надає правову допомогу юридичній особі АГК «Інформація_1» по цивільним справам, але з 04.07.2017 року вона надавала правову допомогу в якості захисника підозрюваного Особа_3 .Укладаючи договір з Особа_3 вона достовірно знала, що він є головою правління АГК «Інформація_1». Кримінальне провадження щодо Особа_3 було відкрите 24.01.2017 року на підставі колективної заяви членів АГК «Інформація_1». Вважає, що адвокат Особа_2 була обізнана про конфлікт інтересів, але продовжувала надавати одночасно правову допомогу АГК «Інформація_1» у цивільних справах та Особа_3 у кримінальному провадженні.

Скаржник Особа_1 вважає, що Особа_3 не мав законних повноважень як голова правління укладати договори з Особа_2 про надання правової допомоги від імені АГК «Інформація_1», а Особа_2 повинна була перевірити повноваження голови правління кооперативу Особа_3 Вважає, що надання правової допомоги АГК «Інформація_1» є незаконним та суперечить ст. 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та ст.ст. 7, 9, 10, 20, 40 Правил адвокатської етики.

Скаржник також зазначає, що адвокат Особа_2 інформацію та докази, які отримала під час надання правової допомоги у кримінальному провадженні щодо захисту Особа_3., незаконно використала в дисциплінарній справі стосовно іншого адвоката. При цьому, в матеріалах дисциплінарної справи відсутні були будь-які документи на підтвердження повноважень Особа_2 на представництво інтересів АГК «Інформація_1».

На думку Особа_1., адвокат Особа_2 ., маючи доступ до документів кооперативу, використовувала інформацію, яка є адвокатською таємницею ще й для захисту підозрюваного Особа_3.

Скаржник просив притягнути адвоката Особа_2 до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.

У своїх письмових поясненнях адвокат Особа_2 вказує, що вважає скаргу необґрунтованою та зазначає, що 04.07.2017 року нею укладений договір з Особа_3, обвинуваченим у кримінальному провадженні №________. До укладення договору Особа_3 повідомив, що він є головою правління АГК «Інформація_1». На момент укладення договору із Особа_3 вона не працювала у АГК «Інформація_1», не була пов’язана із вказаною юридичною особою жодними договірними зобов’язаннями, вважає посилання Скаржника на ч. 3 ст. ст. 38 Правил адвокатської етики безпідставним.

Зазначає, що на час укладення договору із Особа_3., не було жодних обмежень, які б не дозволяли їй укладати з ним договір у зв’язку із наявністю договору із АГК «Інформація_1».

Вказує, що через деякий час Особа_3 попросив її надавати допомогу по захисту прав АГК «Інформація_1» у цивільному провадженні. Особа_3 письмово підтвердив можливість подальшого одночасного надання правової допомоги і АГК «Інформація_1», і йому особисто у кримінальному провадженні.

Вважає підтвердженим факт, що спочатку було укладено договір із Особа_ 3 (04.07.2017), а потім із АГК «Інформація_1» (04.09.2017), а не навпаки.

Зауважує, що надані Скаржником копії договорів, ордеру, заяви до суду в рамках кримінального провадження, отримані ним у незаконний спосіб, оскільки Скаржник не є учасником кримінального провадження відносно Особа_3.

У своїх поясненнях адвокат Особа_2 посилається на ст. 38 Правил адвокатської етики та зазначає, що станом на день укладення договорів із АГК «Інформація_1» і дотепер Особа_3 був і є головою правління та є уповноваженою особою від АГК «Інформація_1», який діє без обмежень, що підтверджується інформаційною довідкою із Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відповідно, саме він є належним представником юридичної особи, із якою вона уклала договори про надання правової допомоги.

Ще до підписання договору про надання професійної правової допомоги було підписано письмове погодження щодо можливості представляти або захищати одночасно двох або більше клієнтів, інтереси яких є взаємно суперечливими або вірогідно можуть стати суперечливими.

Тому, на її думку, причин вважати, що вона під час надання правової допомоги Особа_3 та АГК «Інформація_1» діяла всупереч норм Правил адвокатської етики немає.

Адвокат Особа_2 вважає, що навіть надані Скаржником копії рішень доказують, що її робота була ефективною, а результати роботи у справі № _____ за позовом АГК «Інформація_1» до Особа_4 ., Особа_5 про визнання договору недійсним, в цивільній справі № ______за позовом Особа_6 до АГК «Інформація_1», 3-я особа Особа_3 про визнання договору недійсним, є позитивними для юридичної особи.

Заперечує проти тверджень Скаржника про те, що в межах розгляду дисциплінарного провадження щодо адвоката Особа_6 за скаргою АГК «Інформація_1» вона діяла без повноважень, оскільки нею було надано ордер. Скаржнику ця обставина невідома, оскільки він не приймав участі у засіданні дисциплінарної палати.

Вважає, що при укладенні договорів про надання правової допомоги та виконанні умов договору не було порушено будь-яких прав та інтересів, норм Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правил адвокатської етики, а тому звернення Скаржника із скаргою до КДКА Донецької області розглядає як спосіб тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням нею адвокатської діяльності. Скаржник не є її клієнтом, тому вона не вбачає правових підстав розкривати адвокатську таємницю, яка стала їй відома під час надання правової допомоги Особа_3 та АГК «Інформація_1» без письмової згоди цих клієнтів, а тому пояснення надано лише в межах тієї інформації, яка була означена Скаржником у скарзі та на підставі лише тих документів, які ним надані.

Вважає, що оцінювати якість її роботи та відповідність діяльності чинному законодавству у зв’язку із припущенням щодо наявності конфлікту інтересів можуть лише її клієнти, а не сторонні особи, які не знають всіх деталей справи та обсягу наданої їй інформації та доручень. Клієнти, яких стосуються питання зазначені у скарзі, зауважень чи скарг на якість її професійної діяльності та етичності поведінки не мають. Просила відмовити у порушенні дисциплінарної справи за скаргою Особа_1 на її дії.

Членом дисциплінарної палати КДКА Донецької області Особа_7 проведено перевірку відомостей, викладених в зазначеній скарзі, за результатом якої складена довідка, яка містить викладення обставин, виявлених під час перевірки, щодо відсутності підстав для порушення стосовно адвоката Особа_2 дисциплінарної справи.

За результатом розгляду скарги, довідки та матеріалів перевірки, дисциплінарна палата КДКА Донецької області 11.07.2019 року прийшла до висновків про відсутність з боку адвоката Особа_2 порушень, які можуть бути підставою для порушення дисциплінарної справи та прийняла рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_2.

При цьому дисциплінарна палата КДКА Донецької області виходила з наступних встановлених фактичних обставин.

Встановлено, що адвокат Особа_2 уклала договори з фізичною особою Особа_3 04.07.2017 року та з АГК «Інформація_1» 04.09.2017 року. Договір з юридичною особою укладений в особі голови правління Особа_3.

Правова допомога юридичної особі АГК «Інформація_1» надавалась у цивільних справах, та одного разу у дисциплінарній справі відносно адвоката Особа_6., а Особа_3 виключно у кримінальному провадженні відносно нього.

Дисциплінарна палата КДКА Донецької області прийшла до висновку, що в діях адвоката Особа_2 не встановлено порушення вимог ч. 3 ст. 39 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 09 червня 2017 року, які діяли на час укладання договорів адвокатом Особа_2 з АГК «Інформація_1» та Особа_3

Частиною 3 ст. 39 Правил адвокатської етики передбачено, що у період дії договору про надання правової допомоги клієнту – юридичній особі адвокат не повинен укладати договорів про надання правової допомоги з особами, які перебувають у трудових, цивільно-правових та інших правовідносинах з клієнтом, якщо це може суперечити інтересам клієнта – юридичній особі. Також адвокат не повинен укладати договори про надання правової допомоги із вищезазначеними особами, якщо він є носієм конфіденційної інформації, отриманої при наданні правової допомоги юридичній особі.

В даному конкретному випадку спочатку був укладений договір з фізичною особою – Особа_3., а потім, на його прохання та за його згодою, з юридичною особою, яку він представляв будучи головою правління. Дисциплінарною палатою КДКА Донецької області не встановлено факту суперечності інтересів клієнтів АГК «Інформація_1» та Особа_3.

В матеріалах перевірки відсутні докази порушень вимог ч. 4 ст. 39 Правил адвокатської етики, відповідно до якої адвокат не може приймати доручення від клієнта, якщо суть доручення зводиться до необхідності вчинення дій в інтересах такого клієнта, спрямованих на захист його прав, які перебувають в конфлікті інтересів з юридичною особою, в якій адвокат раніше працював, або надавав професійну правничу (правову) допомогу, якщо адвокат володіє інформацією, що може бути використана проти такої юридичної особи.

На момент укладення договору з Особа_3 підстав для відмови від прийняття доручення не було, оскільки адвокат Особа_2 станом на 04.07.2019 року не мала відносин з юридичною особою АГК «Інформація_1».

Ст. 38 Правил адвокатської етики передбачено, що клієнта (юридичну особу) уособлює особа, яка від імені юридичної особи уклала договір про надання професійної правничої (правової) допомоги, маючи на те належні повноваження, або особа, зазначена в договорі, при цьому, носієм прав та обов’язків, які захищає або представляє адвокат при наданні професійної правничої (правової) допомоги, є юридична особа.

Як вбачається з договору від 04.09.2017 року, саме Особа_3 уклав з адвокатом Особа_2 договір від імені юридичної особи, як голова правління та уповноважена особа АГК «Інформація_1», який діє без обмежень.

Адвокатом Особа_2 . не здійснено діянь, які б свідчили про порушення ст. 20 Правил адвокатської етики щодо дотримання принципу неприпустимості конфлікту інтересів на стадії прийняття доручення клієнта.

Так, згідно ст. 20 Правил адвокатської етики, адвокат не має права прийняти доручення, якщо інтереси клієнта об’єктивно суперечать інтересам іншого клієнта, з яким адвокат пов’язаний договором про надання правової допомоги. Адвокат не має права прийняти доручення також якщо конфлікт інтересів пов’язаний з тим, що адвокат отримав від іншого клієнта конфіденційну інформацію, що охоплюється предметом адвокатської таємниці або захищається законодавством в інший спосіб, яка має перспективу бути використаною при наданні правової допомоги новому клієнту. Обмеження, передбачені цією статтею, не застосовуються в конкретному випадку за письмовою згодою клієнта (клієнтів), інтереси якого (яких) представляє адвокат та є суперечливими.

Відповідно до ст. 9 Правил адвокатської етики під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов’язками перед клієнтом, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов’язків, а також на вчинення чи не вчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.

Доказом наведеного в матеріалах перевірки є пояснення Особа_3 та заява т.в.о. голови правління АГК «Інформація_1» Особа_8 про відсутність конфлікту інтересів та претензій до роботи адвоката Особа_2., які наявні в матеріалах перевірки та дають можливість не застосовувати обмеження щодо прийняття доручень від АГК «Інформація_1» та Особа_3.

Дисциплінарна палата КДКА Донецької області вважає недоведеним факт, що адвокат Особа_2 отримала від АГК «Інформація_1» конфіденційну інформацію та використала її в інтересах підзахисного Особа_3 ., оскільки це припущення Скаржника, які не підтверджені будь-якими доказами.

Що стосується рішення дисциплінарної палати КДКА Харківської області відносно іншого адвоката, то дисциплінарна палата зазначала, що не має повноважень для перегляду даного рішення, порядок оскарження рішень дисциплінарної палати передбачений ст. 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Стаття 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» регламентує професійні обов’язки адвоката, в тому числі ті, на яких наголошує Скаржник: невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів (п. 3 ч. 1) та заборона адвокату без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб (п. 2 ч. 2).

Згідно ст. 22 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатською таємницею є будь-яка інформація, що стала відома адвокату, помічнику адвоката, стажисту адвоката, особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, про клієнта, а також питання, з яких клієнт (особа, якій відмовлено в укладенні договору про надання правової допомоги з передбачених цим Законом підстав) звертався до адвоката, адвокатського бюро, адвокатського об єднання, зміст порад, консультацій, роз’яснень адвоката, складені ним документи, інформація, що зберігається на електронних носіях, та інші документи і відомості, одержані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності.

Дисциплінарною палатою КДКА Донецької області також не встановлені порушення з боку адвоката Особа_2 п. 3 ч. 1 ст. 21 та п. 2 ч. 2 ст. 21, ст. 22 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», оскільки саме поняття «конфлікт інтересів» стосується безпосередньо клієнтів адвоката, в даному випадку клієнти адвоката Особа_2 – АГК «Інформація_1» та Особа_3 задоволенні роботою адвоката. Як наслідок, дисциплінарна палата не вбачає порушень ст. 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», оскільки відсутні підстави для відмови адвокатом Особа_2 в укладанні договорів про надання правової допомоги.

Доводи Скаржника щодо фактів затягування розгляду справи в Харківському апеляційному суді та дії проти інтересів клієнта – юридичної особи спростовуються самою постановою Харківського апеляційного суду від 28.03.2019 року, в якій на сторінці 3 зазначено, що адвокат Особа_2 просила відкласти розгляд справи у зв’язку із хворобою третьої особи Особа_3, суд апеляційної інстанції не відклав розгляд справи, а розглянув її, не зважаючи на наявність заяви Особа_2 ., а що стосується представництва сторін в суді, то це комшелуенція відповідного суду, а не дисциплінарної палати. Адвокат Особа_2., при цьому, виконувала свої професійні обов’язки, та будь-яких претензій до неї з боку клієнтів, інших учасників судового процесу або суду, не вбачається.

В результаті наведеного, дисциплінарною палатою КДКА Донецької області не встановлено порушення адвокатом Особа_2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правил адвокатської етики, а факти викладені у скарзі не знайшли свого підтвердження.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури погоджується з вказаними висновками КДКА Донецької області.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Як вбачається із частини 1 ст. 34 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Виключний перелік дисциплінарних проступків визначено в ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Згідно з ч. 2 статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Відповідно до ст. 7 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням РАУ від 30.08.2014 р. № 120, з подальшими змінами (далі – Положення), адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування покладається на особу, яка ініціює питання про дисциплінарну відповідальність. Звинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності тлумачяться на користь адвоката.

Стаття 70 Правил адвокатської етики також закріплює, що звинувачення адвоката не може грунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь. Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.

Щодо посилання Скаржника на відсутність у Особа_8 повноважень як тимчасово виконуючого обов’язки голови правління АГК «Інформація_1» надавати будь-яку інформацію або пояснення щодо відсутності конфлікту інтересів від імені керівника АГК «Інформація_1», то, згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Особа_8 вказаний як керівник (тимчасово виконуючий обов’язки Голови Правління) Автогаражного кооперативу «Інформація_1», і ця інформація в силу ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» вважається достовірною і може бути використана у спорі з третьою особою.

Твердження Скаржника про необхідність надання адвокатом Особа_2 копій інших договорів з Особа_3 спростовується приписами статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та статті 70 Правил адвокатської етики, згідно яких саме на Скаржника покладено обов’язок доказування обставин, на які він посилається, в тому числі доводити винуватість адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку.

Доводи Скаржника, що його скарга була розглянута дисциплінарною палатою КДКА Донецької області у його відсутність, не є підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки статтею 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не встановлено обов’язку повідомлення особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, про місце, день і час розгляду питання щодо порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката та її особиста участь в засіданні. Частиною 2 статті 39 Закону передбачено, що саме в рішенні про порушення дисциплінарної справи зазначається про день і час її розгляду. При цьому, наступна стадія дисциплінарного провадження, що врегульована ст. 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме розгляд дисциплінарної справи, передбачає обов’язкове запрошення скаржника та адвоката на розгляд такої справи.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приходить до висновку, що при проведенні перевірки по скарзі Особа_1 та її розгляді дисциплінарною палатою КДКА регіону було дотримано вимоги статей 38, 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідних положень, передбачених Регламентом КДКА регіону та Положенням про порядок розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України №120 від 30.08.2014 року (зі змінами та доповненнями). Оскаржуване рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи є вмотивованим та обґрунтованим, оскільки в діях адвоката Особа_2 не вбачається ознак дисциплінарного проступку.

З урахуванням викладеного, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:
  1. Скаргу Особа_1, – залишити без задоволення.
  2. Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області від 11.07.2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, – залишити без змін.

Матеріали перевірки повернути до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області.

Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                       С.В. Вилков

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                       К.В. Котелевська