РІШЕННЯ № ХІ-011/2018
29 листопада 2018 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури в складі: голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дроздова О.М., заступника голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Приходька О.І., Мельченка В.І., Василевської О.А., Чундак М.В., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу ОСОБА_ на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області від 29 травня 2018 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_, –
ВСТАНОВИЛА:
06.08.2018 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга ОСОБА_ на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області від 29 травня 2018 р. про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_.
В поданій скарзі скаржниця ОСОБА_ просить рішення ДП КДКА Вінницької області від 29.05.2018 р. про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_ скасувати, відкрити дисциплінарне провадження, притягнути адвоката ОСОБА_ до дисциплінарної відповідальності за грубе порушення правил адвокатської етики та за невиконання рішення органу адвокатського самоврядування та накласти на адвоката дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на один рік.
В обґрунтування своєї скарги ОСОБА_ вказує на те, рішення ДП КДКА Вінницької області не відповідає фактичним обставинам справи та підлягає скасуванню.
Скаржниця вважає, що рішення про звернення до суду було прийняте КДКА Київської області із урахуванням голосу ОСОБА_ та позов до адміністративного суду був поданий за його підписом, що свідчить про те, що ініціатива проведення засідання від 26.07.2018 р., що стало підставою для подання позову, була саме зі сторони голови КДКА Київської області.
Сам факт прийняття участі у голосуванні та у прийнятті рішення, на думку скаржниці, свідчить про наявність власного інтересу у голови КДКА Київської області, адже його дії спрямовані на притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
ОСОБА_ зазначає також, що у позові, підписаному ОСОБА_ відсутні факти порушення права КДКА Київської області Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури. Також ОСОБА_ вважає, що посилання КДКА регіону на рішення суду, що не набрало законної сили є недоцільним. Щодо посилання КДКА Вінницької області на те, що на момент звернення КДКА Київської області до суду рішення РАУ №275 від 15.12.2017 р. ще не існувало, то скаржниця вважає таке хибним, адже рішення Ради адвокатів України має роз’яснювальний характер.
Розглянувши, доводи скарги та перевіривши їх матеріалами провадження, які надійшли з КДКА регіону, заслухавши доповідача – члена ВКДКА Чундак М.В., ВКДКА встановила наступне.
Згідно відомостей, внесених до Єдиного реєстру адвокатів України, адвокат ОСОБА_ отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за №___, видане _____ року Київською обласною КДКА, його робоче місце знаходиться за адресою: _____________.
Оскільки адвокат ОСОБА_ є головою КДКА Київської області, листом №___ від 15.03.2018 р. скаргу ОСОБА_ було надіслано для розгляду до КДКА Вінницької області. Отже розгляд скарги проведено належною КДКА регіону.
Терміни оскарження рішення, передбачені статтею 39 частиною 3 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», скаржницею порушені, оскільки скарга надійшла до ВКДКА 06.08.2018 р. Скаржниця просить поновити строк, оскільки першу скаргу вона подала своєчасно, але вона була повернута їй разом з листом за закінченням терміну зберігання.
За таких умов Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія вважає за можливе визнати поважною причину пропуску строку на оскарження рішення ДП КДКА Вінницької області від 29.05.2018 р. про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_ та розглянути скаргу.
Як встановлено рішенням ДП КДКА Вінницької області, до КДКА Вінницької області 02.04.2018 р. надійшла скарга ОСОБА_, в якій йшлося про те, що 06.04.2016 р. до КДКА Київської області надійшла ухвала суді Ірпінського міського суду Київської області ОСОБА_, у якій зазначено, що ОСОБА_ порушила вимоги ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме залишила залу суду під час розгляду кримінального провадження відносно її підзахисного. За даною ухвалою судді КДКА Київської області порушила дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_. За наслідками розгляду дисциплінарної справи, ДП КДКА Київської області прийняла рішення від 03.04.2017 р. про притягнення адвоката ОСОБА_ до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на один рік. В подальшому ДП КДКА Київської області прийняло аналогічне рішення за цією ж скаргою від 19.04.2017 р. Після звернення ОСОБА_ до ВКДКА, рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 31.05.2017 р. дані рішення ДП КДКА регіону були скасовані. Однак, голова КДКА Київської області ОСОБА_, який на думку ОСОБА_ має до неї особисте неприязне ставлення, за своїм підписом, від імені КДКА Київської області подав позов до адміністративного суду та оскаржив рішення ВКДКА стосовно адвоката ОСОБА_.
За наслідками розгляду звернення ОСОБА_ до РАУ, було прийнято рішення №275 від 15.12.2017 р. «Про деякі питання оскарження рішень Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури» та роз’яснено, що: «кваліфікаційно-дисциплінарні комісії та ВКДКА є квазі судовими органами і регіональна КДКА не уповноважена оскаржувати до суду рішення ВКДКА у такого роду правовідносинах».
Скаржниця вважає, що ОСОБА_ своїми діями порушив основні принципи адвокатської діяльності, виявив неповагу до адвокатської професії, скориставшись наділеними повноваженнями голови КДКА Київської області, вчинив переслідування адвоката ОСОБА_ у зв’язку з професійною діяльністю, здійснив втручання у незалежну професійну діяльність адвоката, чим підірвав престиж адвокатури та, разом з тим, грубо проігнорував рішення органів адвокатського самоврядування, не виконав рішення РАУ, що є грубим порушенням правил адвокатської етики, закріплених у ст.12 та ст.65.
Як зазначено в оскаржуваному рішенні ДП КДКА Вінницької області, адвокат ОСОБА_ зазначив, що звернення до суду – це фундаментальне право, закріплене Конституцією України та міжнародним законодавством, а тому не може вважатись дисциплінарним проступком. Крім того, рішення про звернення до суду з позовом про скасування рішення ВКДКА приймалось не адвокатом ОСОБА_ особисто, а колегіальним органом – КДКА Київської області на засіданні, яке відбулось 26.07.2017 р., що підтверджується відповідним протоколом.
Натомість даний протокол засідання КДКА Київської області від 26.07.2017 р. належним чином ДП КДКА регіону не досліджувався. Не було досліджено і питання, яке ставилось на розгляд КДКА Київської області та хто був ініціатором пропозиції щодо оскарження рішення ВКДКА. Не надано належної оцінки даному протоколу, який наявний в матеріалах перевірки та був доданий до пояснень адвокатом ОСОБА_ (а.с.74-75).
Згідно ч.1 ст.42 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
Так, слід звернути увагу на те, що КДКА не було ані адвокатом, ані особою, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката. Натомість, адвокат ОСОБА_, від імені КДКА регіону, чиє рішення було скасовано ВКДКА, подав позов до суду на ВКДКА.
Посилання адвоката ОСОБА_ на те, що право на звернення до суду є конституційним та фундаментальним, не є виправданим в контексті даного провадження, в якому права КДКА регіону не були порушеними.
Згідно ч.1 ст.50 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів.
Згідно ч.5 ст.50 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать:
1) організація та проведення кваліфікаційних іспитів;
2) прийняття рішень щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту;
3) прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю;
4) здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів;
5) вирішення інших питань, віднесених до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з’їзду адвокатів України.
Згідно ч.10 ст.50 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є юридичною особою і діє відповідно до цього Закону, інших законів України та положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури.
Тобто КДКА повинно діяти виключно в межах покладених на нього завдань.
Водночас, здійснюючи покладені на КДКА завдання, адвокати, які є членами КДКА повинні виявляти неупередженість та безсторонність. В даному ж випадку адвокат ОСОБА_ якраз виявив зацікавленість в результатах розгляду скарги ОСОБА_ та оскаржив рішення ВКДКА до суду.
Однак, оскаржуваним рішення ДП КДКА дані аспекти не розглядались. Посилання скаржниці на рішення РАУ також не були об’єктивно враховані. Рішення РАУ, на яке посилалась скаржниця хоча і прийнято після звернення адвоката ОСОБА_ до суду, але ним роз’яснено норми законодавства, які вже діяли тривалий час, в тому числі і в момент звернення адвоката ОСОБА_ до суду.
Також в основу оскаржуваного рішення ДП КДКА регіону покладено рішення суду, яке не набрало законної сили.
Таким чином ДП КДКА регіону належним чином не дослідила всіх важливих обставин справи.
Згідно ч.3 ст.7 Правил адвокатської етики адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
Згідно ст.12 Правил адвокатської етики всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві.
Цього принципу адвокат зобов’язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших.
Адвокат зобов’язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку.
Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності.
Критика діяльності, рішень, порядку формування, членів органів адвокатського самоврядування тощо не може бути спрямована на приниження авторитету адвокатури, адвокатської професії та статусу адвоката, бути вираженою у принизливій чи такій, що порочить честь, гідність та ділову репутацію особи формі, а також містити завідомо неправдиву інформацію або заклики до невиконання рішень органів адвокатського самоврядування.
В даному ж випадку адвокат ОСОБА_ ініціював розгляд КДКА питання про звернення до суду з позовною заявою про оскарження рішення ВКДКА.
Згідно ч.1 ст.50 Правил адвокатської етики відносини між адвокатами повинні будуватися на засадах взаємної поваги, дотримання професійних прав адвокатів та гарантій професійної діяльності, слідування принципам адвокатської діяльності, передбаченим Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правилами, рішеннями З’їзду, актами РАУ, НААУ.
Згідно ч.3 ст.64 Правил адвокатської етики органи адвокатського самоврядування та їх члени самі мають в своїй діяльності неухильно керуватись загальними принципами адвокатської етики, не допускати дій чи бездіяльності, що їх порушують, виявляти повагу як до професійних прав адвокатів, так і до права кожного адвоката на участь в адвокатському самоврядуванні.
Згідно ч.3 ст.65 Правил адвокатської етики адвокати, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, зобов’язані неухильно виконувати свої повноваження згідно законодавства, приймати участь в роботі органів адвокатського самоврядування, до яких їх обрано, дотримуватись вимог закону та рішень З’їзду, актів РАУ, НААУ, не допускати дій чи бездіяльності, що завдають шкоди адвокатурі в цілому, або блокують роботу окремих органів адвокатського самоврядування.
Згідно ч.1 ст.66 Правил адвокатської етики за порушення Правил адвокатської етики до адвоката можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому чинним законодавством про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також рішеннями З’їзду, актами Ради адвокатів України, Національної асоціації адвокатів України.
Відповідно до ч.1 ст.52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.
Враховуючи наведене, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу ОСОБА_, – задовольнити частково.
- Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області від 29 травня 2018 р. про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_, – скасувати.
- Матеріали справи повернути до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області на новий розгляд на стадію проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.
- Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури повідомити про прийняте рішення заінтересованих осіб.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури О.М. Дроздов
Секретар Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури К.В. Котелевська
29.11.2018