РІШЕННЯ № ХІ-015/2021
30 листопада 2021 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Приходька О.І., Клечановської Ю.І., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу представника скаржниці Особа_1, адвоката Особа_5, на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 159/2021 від 28.07.2021 року про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_6, –
ВСТАНОВИЛА:
Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА
- 25.05.2020 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області надійшла скарга Особа_1 на дії адвоката Особа_6 з вимогою про притягнення її до дисциплінарної відповідальності та застосування до адвоката Особа_6 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.
- 27.05.2020 Голова дисциплінарної палати КДКА Київської області надала доручення члену дисциплінарної палати Особа_7 провести перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката Особа_6 та складання довідки.
- 27.05.2020 член ДП КДКА Київської області Особа_7 звернувся до адвоката Особа_6 для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
- 17.06.2020 до КДКА Київської області надійшли пояснення адвоката Особа_6 на скаргу Особа_1.
- 01.07.2020 адвокат Особа_5, в інтересах Особа_1, подав до КДКА Київської області заяву про ознайомлення з матеріалами, а саме, з поясненнями адвоката Особа_6.
- 08.07.2020 до КДКА Київської області надійшли заперечення Особа_1 на пояснення Особа_6.
- 13.07.2020 адвокат Особа_5 направив члену ДП КДКА Київської області Особа_7 інформацію щодо розкриття банківської інформації.
- 11.08.2020 до КДКА Київської області надійшли додаткові пояснення Особа_1.
- 15.08.2020 член дисциплінарної палати КДКА Київської області Особа_7, за результатами перевірки відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку, склав довідку, яка містить викладення обставин, виявлених під час перевірки та висновки про наявність підстав для порушення дисциплінарної справи (том 1 а.с. 80-102).
- 09.09.2020 дисциплінарною палатою КДКА Київської області прийнято рішення № 190/2020 про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_6 та призначено розгляд справи по суті на 30.09.2020 (том 1 а.с. 60-77).
- 10.09.2020 за вих.№ 1017 на адресу Особа_1 та адвоката Особа_6 були направлені копії рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області № 190/2020 про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_6 з копією довідки про перевірку обставин, викладених у скарзі.
- 02.11.2020 адвокат Особа_6 подала до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури скаргу на зазначене рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області про порушення стосовно неї дисциплінарної справи.
- Рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № ІІ-005/2021 від 18.02.2021 скаргу Особа_6 залишено без задоволення, рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області № 190/2020 від 09.09.2020 про порушення дисциплінарної справи стосовно Особа_6 залишено без змін. (т. 2 а.с. 197-203).
- Розгляд дисциплінарної справи за скаргою Особа_1 стосовно адвоката Особа_6 КДКА Київської області призупинявся з 06.04.2021 до послаблення карантину в місті Києві.
- 19.05.2021 розгляд дисциплінарної справи за скаргою Особа_1 стосовно адвоката Особа_6 відкладався за клопотанням адвоката Особа_6.
- 16.06.2021 від Особа_1 надійшли додаткові пояснення, в яких викладено додаткові обґрунтування тривалості вчинених адвокатом проступків, з додатком копій документів.
- 16.06.2021 на засіданні дисциплінарної палати КДКА Київської області були присутні: скаржниця Особа_1 та представник скаржниці – адвокат Особа_5 (діє на підставі ордеру серія від 29.09.2020); адвокат Особа_6 на засідання не з’явилась. Розгляд дисциплінарної справи за скаргою Особа_1 було відкладено на 28.07.2021.
- 22.06.2021 до КДКА Київської області надійшла заява адвоката Особа_6 про надання для ознайомлення матеріалів дисциплінарної справи, з якими адвокат ознайомилась 22.06.2021.
- 07.07.2021 до КДКА Київської області надійшло клопотання Особа_1 від 17.06.2021 про розгляд в подальшому даної справи за її відсутності, але за обов’язковою участю її представника.
- 05.07.2021 до КДКА Київської області надійшли додаткові пояснення адвоката Особа_6 з проханням закрити дисциплінарну справу у зв’язку з відсутністю підстав для притягнення її до дисциплінарної відповідальності, а також у зв’язку зі спливом строків притягнення її до дисциплінарної відповідальності (том 2 а.с. 100-101).
- 28.07.2021 дисциплінарна палата КДКА Київської області прийняла рішення № 159/2021, яким дисциплінарну справу стосовно адвоката Особа_6 було закрито у зв’язку зі спливом строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності (том 2 а.с. 55-76).
- 27.08.2021 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга представника скаржниці Особа_1, адвоката Особа_5, на рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області № 159/2021 від 28.07.2021 про закриття дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_6
- Строк на оскарження рішення КДКА, визначений ст. 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Скаржником не пропущено.
- 03.09.2021 листом за вих. № 1924 ВКДКА витребувала з КДКА Київської області матеріали дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_6
- 16.09.2021 до ВКДКА з КДКА Київської області надійшли матеріали дисциплінарної справи за скаргою Особа_1 стосовно адвоката Особа_6 (том 1 на 261 арк., том 2 на 229 арк.), та повідомлено, що у адвоката Особа_6 дисциплінарних стягнень не було.
- Головою ВКДКА надано доручення члену ВКДКА Особа_11 провести перевірку відомостей та фактів, викладених у скарзі Особа_1 на рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області № 159/2021 від 28.07.2021 про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_6.
Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА
- Особа_1 вважає рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області № 159/2021 від 28.07.2021 про закриття дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_6 незаконним та необґрунтованим.
- Представник скаржниці Особа_1, адвокат Особа_5, зазначає, що дисциплінарна палата у рішенні, починаючи зі сторінки 12 по сторінку 21, виклала перелік дисциплінарних порушень, які вчинила адвокат Особа_6, проте прийшла до помилкового висновку про закриття дисциплінарної справи у зв’язку зі спливом строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
- Адвокат Особа_6, діючи всупереч присязі та вимогам ст. 7 Правил адвокатської етики, вчинила ряд дій, які свідчать про нехтування нею честю і гідністю адвокатської професії, а її певні дії були спрямовані як на підрив престижу адвокатури в цілому, так і на підрив престижу адвокатської діяльності, зокрема.
- Особа_6 вдалася у своїй професійній діяльності до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству та Правилам адвокатської етики, чим порушила і присягу адвоката України, і зазначені правила.
- Згідно зі ст. 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокату забороняється укладати договір про надання правової допомоги у разі конфлікту інтересів. Проте адвокат Особа_6 вчиняла дії, які прямо і безпосередньо вказують на порушення цієї норми.
- Конфлікт інтересів в даному випадку для адвоката Особа_6 був явним і очевидним, що свідчить про усвідомлене порушення нею положень ст. 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Особа_6 при подачі адвокатських запитів зловживала своїми професійними правами, чим порушила вимоги ст. ст. 20, 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Дії адвоката з подання нею адвокатських запитів щодо розкриття банківської таємниці відносно Особа_1, за відсутності узгодження з нею правової позиції з цього питання, були вчинені незаконно.
- Адвокат використала свої права всупереч правам, свободам, та законним інтересам Особа_1, без згоди клієнта отримала інформацію щодо неї, розголосила відомості, що становлять адвокатську таємницю та використала їх в інтересах ТОВ «ЮФ «ОСОБА_9».
- Є очевидним, що адвокат Особа_6 свідомо та умисно розголосила адвокатську таємницю щодо Особа_1, яка нею була отримана в результаті здійснення адвокатської діяльності.
- Дії були вчинені адвокатом Особа_6 не зважаючи, що обставини свідчили про прямий конфлікт інтересів між сторонами у договорах, укладених нею.
- Дисциплінарна палата прийшла до висновку, що дії адвоката Особа_6 свідчать про грубе порушення нею статей 7, 11, 14, 18, 19 Правил адвокатської етики та ст.ст. 20, 21, 22, 24, 26, 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- В рішенні зазначено висновок: «таким чином в діях адвоката Особа_6 встановлено вчинення дисциплінарного проступку, що мало наслідком застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключення з Єдиного реєстру адвокатів України».
- Окремо звертається увага на наслідки, до яких призвела адвокатська діяльність Особа_6: Особа_1, яка самостійно виховує п’ять дітей, втратила майно на загальну суму майже 3 (три) мільйона гривень. Станом на день подання скарги до КДКА Київської області грошові кошти, належні Особа_1, на підставі поданих Особа_6 документів були заарештовані ухвалою Печерського районного суду м. Києва. Згодом, завдяки активній адвокатській діяльності адвоката Особа_6, Особа_1 була незаконно позбавлена коштів на суму 2892354,37 грн., докази чого містяться в матеріалах дисциплінарної справи.
- Оскаржуване рішення було прийнято з очевидними порушеннями, які мали наслідком закриття провадження за дисциплінарні проступки, які є доведеними і які є триваючими.
- Скаржниця звернулась зі скаргою до КДКА Київської області 25.05.2020. В оскаржуваному рішенні встановлено, що останній епізод вчинення дисциплінарного проступку Особа_6 минув 15.07.2021. Тобто скаржниця звернулась зі своєю скаргою не просто завчасно, а ще за 2 місяця до того, як Особа_6 вчинила останній епізод триваючого проступку.
- На перше засідання дисциплінарної палати, яке відбулось 30.09.2020, Особа_6 не з’явилась без пояснення причин неявки. Після цього Особа_6 оскаржила до ВКДКА рішення про відкриття щодо неї дисциплінарної справи, проте на засідання ВКДКА 22.12.2020 р. та 18.02.2021 р. із розгляду її скарги також не з’явилась.
- Після повернення із ВКДКА справи до КДКА Київської області 19.05.2021 відбулось друге засідання із розгляду дисциплінарної справи. На це засідання Особа_6 також не з’явилась, надавши клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із неможливістю прибуття через контакт із особою, яка мала ознаки захворювання на коронавірус.
- Це була в підсумку четверта її неявка до дисциплінарних органів та друга повторна неявка на розгляд дисциплінарного провадження щодо неї.
- Абзац 4 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлює, що неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки. Зазначена норма дослівно дублюється у п. 46 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність.
- Таким чином, станом на 19.05.2021 були відсутні законні підстави для відкладення розгляду справи.
- Головуючий на засіданні палати запитав думку представника скаржниці щодо можливості відкладення розгляду справи. Представник заперечив та повідомив, що, по-перше, не з’являтись на засідання властиво для Особа_6, і, по-друге, законні підстави для відкладення розгляду відсутні в силу імперативних положень наведених вище норм. Проте, незважаючи на очевидну протизаконність такого рішення, дисциплінарна палата вирішила відкласти розгляд справи.
- Третє засідання у справі Особа_6 відбулось 16 червня 2021, на яке адвокат Особа_6 також не з’явилась. Це вже вп’яте в підсумку, та третій раз при розгляді дисциплінарної справи відносно неї. На цьому засіданні представник скаржниці заявив про долучення до матеріалів справи додаткових пояснень.
- Навіть за відсутності відповідного клопотання Особа_6, всупереч зазначеним вище нормам, незважаючи на заперечення самої скаржниці та її представника, дисциплінарна палата знову вирішила відкласти розгляд справи, проте вже з власної ініціативи.
- Таким чином, станом на 16 червня 2021 дисциплінарна справа щодо Особа_6 не була розглянута вже продовж майже 13-ти місяців з дати отримання скарги.
- Відповідно до змісту оскаржуваного рішення, якби розгляд скарги відбувся у встановлені строки та відповідно до вимог діючого законодавства, то Особа_6 була б позбавлена права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключення з Єдиного реєстру адвокатів України ще 19 травня 2021.
- Таким чином, через протиправне зволікання, штучне затягування розгляду скарги, ігнорування чітких вимог норм права, дисциплінарна палата створила умови для уникнення дисциплінарної відповідальності адвоката, яка, протиправно використовуючи свій статус, створила умови для позбавлення громадянки України, яка самостійно виховує п’ятьох дітей, коштів на майже три мільйона гривень, та яка жодного разу не з’явилась ані до КДКА, ані до ВКДКА для розгляду справи щодо неї.
- Вказує на виявлені на сайті Судової влади України, нові шокуючі, на думку Скаржника, факти діяльності Особа_6, у іншій справі, а саме, у справі № Інформаці_6 (Інформація_7), на підтвердження чого додано до скарги ухвалу Північного апеляційного Господарського суду від 22.04.2021 та ухвалу Господарського суду Київської області від 21.07.2021 року у цій справі, що роздруковані з Єдиного реєстру судових рішень.
- Скаржник зазначає, що є всі підстави вважати, що протиправна діяльність Особа_6 має системний та усвідомлений характер, порушення профільного закону та ПАЕ покладено у фундамент її діяльності та є основним інструментом, який використовується для досягнення поставлених цілей. Наслідки від діяльності Особа_6 як адвоката можуть не тільки нанести неймовірну шкоду авторитету української адвокатури, але й призвести до трагічних наслідків для інших осіб.
- У зв’язку із наведеним, Скаржник просить скасувати рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісія адвокатури Київської області № 159/2021 від 28 липня 2021 року; ухвалити нове рішення, яким притягнути Особа_6 до дисциплінарно відповідальності, застосувавши до неї дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення
- Дисциплінарна палата КДКА Київської області, заслухавши на своєму засіданні 28 липня 2021 року Голову дисциплінарної палати про результати перевірки, проведеної членом палати Особа_7, дослідивши скаргу, пояснення представника скаржниці, заперечення та долучені до них докази, дійшла до висновку про грубе порушення адвокатом Особа_6 статей 7, 11, 14, 18, 19 Правил адвокатської етики та ст. ст. 20, 21, 22, 24, 26, 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», присяги адвоката.
- Зазначила, що вчинення адвокатом Особа_6 вказаних дисциплінарних проступків мали наслідком застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключення з Єдиного реєстру адвокатів України, разом з тим, дисциплінарна палата КДКА Київської області вирішила дисциплінарну справу стосовно адвоката Особа_6 закрити у зв’язку зі спливом строку притягнення до дисциплінарної відповідальності.
- Мотиви КДКА Київської області були наступними.
- У скарзі до КДКА Київської області Особа_1 вказувала на те, що адвокат Особа_6 вчинила низку дисциплінарних проступків, які призвели до настання вкрай тяжких наслідків для скаржниці та її родини, що відповідно до ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є підставою для притягнення Особа_6 до дисциплінарної відповідальності.
- Зазначала, що внаслідок неналежного виконання своїх професійних обов’язків адвокатом Особа_6 було порушено присягу адвоката України та вимоги правил адвокатської етики, розголошено адвокатську таємницю, порушено вимоги ст. 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо заборони укладати договір про надання правової допомоги у разі конфлікту інтересів, порушено інші обов’язки адвоката, передбачені професійним законом, а саме вимоги п. 3 ч. 1, п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- 29 квітня 2020 року скаржниці стало відомо, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Особа_8 від 09.04.2020 у справі №Інформація_4 було задоволено клопотання адвоката Особа_6, подане в інтересах ТОВ «ЮФ «ОСОБА_9», про накладення арешту в кримінальному провадженні № Інформація_3. Даною ухвалою було накладено арешт на рухоме та нерухоме майно, яке належить скаржниці на праві приватної власності, в межах суми в розмірі 5015404, 05 грн.
- Скаржниця зауважує, що на дату винесення ухвали про арешт та на дату складання скарги вона не мала в даному кримінальному провадженні жодного процесуального статусу, жодних слідчих дій щодо неї не проводилось. Накладення арешту було здійснено незаконно, із численними порушеннями, у зв’язку з чим зазначена ухвала слідчого судді була оскаржена в апеляційному порядку.
- З тексту вказаної ухвали вбачається, що арешт було накладено у зв’язку із наявністю в провадженні слідчого відділу Печерського управління поліції ГУ НП в м. Києві кримінального провадження № Інформація_3 від 19.03.2020 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України. За фабулою даного кримінального провадження, скаржниця шляхом вчинення шахрайських дій та обману, заволоділа грошовими коштами ТОВ «ЮФ «ОСОБА_9», не виконавши оплату за договором за надані їй юридичні послуги, чим завдала товариству шкоду у великих розмірах.
- З ухвали також вбачається, що ТОВ «ЮФ «ОСОБА_9» було визнано потерпілим у вказаному кримінальному провадженні, а 19.03.2020 ТОВ «ЮФ «ОСОБА_9» було пред’явлено цивільний позов, розмір шкоди завданої кримінальним правопорушенням за яким складає 5015404, 05 грн. ТОВ «ЮФ «ОСОБА_9» набуло статусу цивільного позивача.
- Скаржниця також зауважує, що окрім згаданого позову ТОВ «ЮФ «ОСОБА_9» подало до неї цивільний позов із тих же підстав та мотивів до Шевченківського районного суду м. Києва та намагалось накласти арешт на її майно в якості забезпечення цього позову (роздруківка ухвал додавалася).
Адвокат Особа_6, у відповідності до ст. 11 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», складала перед Радою адвокатів Київської області присягу адвоката України такого змісту: «Я, адвокат Особа_6, урочисто присягаю у своїй адвокатській діяльності дотримуватися принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правову допомогу відповідно до Конституції України і законів України, з високою відповідальністю виконувати покладені на мене обов’язки, бути вірною присязі». - Згідно зі ст. 7 Правил адвокатської етики, у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
- Згідно із ч. 2 ст. 21 Закону України «Про інформацію», конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.
- Статтею 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначений вичерпний перелік підстав розкриття банківської таємниці. Адвокатський запит не є підставою для такого розкриття. В той же час, п. 1 ч. 1 цієї норми передбачає, що інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками на письмовий запит або з письмового дозволу відповідної юридичної чи фізичної особи.
- Скаржниця жодного договору про надання правової допомоги з адвокатом Особа_6 не укладала, не надавала згоди на отримання нею конфіденційної інформації та не надавала дозволу на розкриття банківської таємниці стосовно себе.
- Проте, адвокат в процесі здійснення адвокатської діяльності вчиняла дії всупереч вимогам наведених норм, що має розглядатися в контексті порушення нею норм Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської стики, а оцінка дій з розкриття банківської таємниці, посадовими (службовими) особами банківських установ, має розглядатися іншими органами, в іншому провадженні, оскільки компетенція розгляду порушень вказаними особами на дисциплінарні органи адвокатури не поширюється.
- Дисціплінарною палатою КДКА Київської області за результатами розгляду дисциплінарної справи було встановлено, адвокат Особа_6, діючи всупереч присязі адвоката та всупереч вимог ст. 7 Правил адвокатської етики, вчинила ряд дій, які свідчать про нехтування нею честю і гідністю адвокатської професії, а її певні дії були спрямовані як на підрив престижу адвокатури в цілому, так і на підрив престижу адвокатської діяльності зокрема.
- Так, згідно ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
- Відповідно до ст. 14 Правил адвокатської етики, договір про надання правової допомоги – договір, за яким одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язується надавати правову допомогу іншій стороні договору (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов’язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору, у випадку, якщо така оплата передбачена договором.
- До свого пояснення адвокат Особа_6 долучила два договори про надання правової допомоги.
- Договір № 20/05 від 20 травня 2019 року укладений між ТОВ «ЮФ «ОСОБА_9» та Особа_1. За цим договором ТОВ «ЮФ «ОСОБА_9», як Виконавець, зобов’язалося надавати Замовнику Особа_2, юридичні послуги з питань захисту прав та законних інтересів Замовника, як власника вкладних (депозитних) рахунків в Акціонерному товаристві «ОСОБА_10» за Договорами банківських вкладів.
- Як слідує зі скарги та матеріалів перевірки, після виконання договору, укладеного між ТОВ «ЮФ «ОСОБА_9» та Особа_1, між ними виникла конфліктна ситуація з приводу оплати останньою за виконану ТОВ «ЮФ «ОСОБА_9» роботу в її інтересах.
- Договір № 18/09/2019 від 18 вересня 2019 року укладений між ТОВ «ЮФ «ОСОБА_9», як Замовником, та адвокатом Особа_6, як Виконавцем. За цим Договором, Замовник, ТОВ «ЮФ «ОСОБА_9» доручає адвокату Особа_6, згідно з договором № 20/05 від 20 травня 2019 року здійснювати юридичні послуги з питань захисту прав та законних інтересів Особа_1, як власника вкладних (депозитних) рахунків в Акціонерному товаристві «ОСОБА_10» за Договорами банківських вкладів. У цьому Договорі сторонами був обумовлений і порядок оплати за надані послуги ТОВ «ЮФ «ОСОБА_9» адвокату Особа_6. Жодної оплати з боку Особа_3 на користь адвоката Особа_6 вказаний договір не містить.
- Таким чином, згідно вказаної вище норми Правил адвокатської етики (ст. 14 ПАЕ) та фактичних обставин – клієнтом адвоката Особа_6 є ТОВ «ЮФ «ОСОБА_9», а не Особа_1
- Разом з цим, адвокат обійшла мовчанням існування договору № 01/10/2019 від 01 жовтня 2019 року, укладеного між ТОВ «ЮФ «ОСОБА_9» та адвокатом Особа_6 За предметом цього договору, адвокат зобов’язується надавати правову допомогу ТОВ «ЮФ «ОСОБА_9», як своєму клієнту, з питань захисту прав та інтересів останнього в підприємствах, установах та організаціях, незалежно від їх підпорядкування та форми власності, судових органах будь-якої інстанції та юрисдикції, усіх правоохоронних органах, всіх без виключення органах державної влади, в органах державної виконавчої служби, приватних виконавців, нотаріату тощо.
- Адвокат не повинен керуватися вказівками інших осіб, зокрема тих, які уклали договір про надання правової допомоги іншій особі – Клієнту, стосовно змісту, форм, методів, послідовності та часу здійснення його професійних прав і обов’язків, якщо вони суперечать його власній уяві про оптимальний варіант виконання доручення Клієнта.
- В цьому договорі жодним словом не згадується Особа_1 та укладений адвокатом договір з ТОВ «ЮФ «ОСОБА_9» в її інтересах, але останнім реченням сторони акцентують, що договір стосовно Особа_1 є знівельованим.
- Строк між укладенням договору № 18/09/2019 від 18 вересня 2019 року та договору № 01/10/2019 від 01 жовтня 2019 року складає дванадцять днів.
- Разом з цим, за договором № 18/09/2019 від 18 вересня 2019 року, який був укладений нібито в інтересах Особа_1, жодних дій адвокат Особа_6 не здійснювала до 29.11.2019, коли вона подала адвокатський запит стосовно Особа_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ОСОБА_10».
- Таким чином, договір № 18/09/2019 від 18 вересня 2019 року, укладений між ТОВ «ЮФ «ОСОБА_9», як Замовником, та адвокатом Особа_6, як Виконавцем, щодо надання юридичних послуг з питань захисту прав та законних інтересів Особа_1, як власника вкладних (депозитних) рахунків в Акціонерному товаристві «ОСОБА_10» за договорами банківських вкладів, був складений без мети надання правової допомоги Особа_1, а лише з метою створення правової можливості для адвоката Особа_6 отримувати в державних та банківських установах інформацію щодо Особа_1, яка потім адвокатом використовувалась в інтересах ТОВ «ЮФ «ОСОБА_9».
- Отже, жодних дій з адвокатської діяльності адвокатом Особа_6 в інтересах Особа_1 не вчинялось, навпаки, всі дії адвоката Особа_6 були направлені виключно на захист інтересів ТОВ «ЮФ «ОСОБА_9».
- Так, адвокат Особа_6 подавала адвокатський запит № 1/29 від 29.11.2019 до Уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ОСОБА_10» про надання їй інформації та документів по виплатах Особа_1 грошових коштів; надання їй копій документів, в тому числі заяв, звернень, запитів, скарг, повідомлень та будь-яких інших документів направлених до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, які були подані Особа_1
- На вказаний адвокатський запит Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ОСОБА_10» надала адвокату Особа_6 відповідь за вих. № 6605/1-2 від 06.12.2019, згідно якої на рахунки Особа_1 здійснено виплати в безготівковій формі грошових коштів в розмірі 4876087,27 грн. та 11.02.2020 – 7762422,85 грн.
- Адвокат Особа_6, яка отримала цю інформацію на свій адвокатський запит, долучила її до цивільного позову від 19.03.2020, який вона особисто підписала та подала в інтересах позивача ТОВ «ЮФ «ОСОБА_9» до Печерського управління поліції ГУ НП в м. Києві, не зважаючи, що в цьому позові Особа_1 вказана як цивільний відповідач.
- Також, адвокат Особа_6 25.03.2020 подала клопотання слідчому судді Печорського районного суд м. Києва про накладення арешту в кримінальному провадженні на рухоме та нерухоме майно, грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках Особа_1 в інтересах ТОВ «ЮФ «ОСОБА_9». Позов підписала особисто адвокат Особа_6, долучивши до нього відповідь Уповноваженого Фонду, яку вона отримала на свій адвокатський запит нібито в інтересах Особа_1.
- Окрім цього, адвокат Особа_6 тричі (вих. №12022020/1 ФДМУ від 12.02.2020; вих. №12022020/1-15 від 12.02.2020; вих. №2402/01 від 24.02.2020) зверталась до Державної служби з фінансового моніторингу України з заявами про проведення фінансового моніторингу та зупинення фінансових операцій стосовно Особа_1, долучаючи при цьому до заяв відповідь, отриману нею від Уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на свій адвокатський запит, нібито в інтересах Особа_1.
- Вказані дії свідчать, що адвокат Особа_6 вдалася у своїй професійній діяльності до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству та Правилам адвокатської етики, чим порушила і присягу адвоката України, і зазначені правила.
- Згідно зі ст. 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокату, адвокатському бюро або адвокатському об’єднанню забороняється укладати договір про надання правової допомоги у разі конфлікту інтересів.
- Проте, адвокат Особа_6 вчиняла дії, які прямо і безпосередньо вказують на порушення цієї норми.
- Так, адвокат направляла адвокатський запит вих. №1/29 від 29.11.2019 до Уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ОСОБА_10», в якому вказала, що з метою надання правової допомоги Особа_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків Інформація_2), керуючись ст.ст. 20, 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», вона просить надати протягом п’яти робочих днів наступну інформацію та документи: чи було здійснено виплату Особа_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків Інформація_2) в задоволення вимог кредиторів четвертої черги реєстру акцентованих вимог кредиторів АТ «ОСОБА_10». Якщо так, просила вказати дату та час коли було здійснено виплату Особа_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків Інформація_2); якщо ні, вказати дату та час коли буде здійснено виплату Особа_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків Інформація_2).
- Далі в запиті вказується, що Особа_1 уповноважила Особа_6, як адвоката, на отримання інформації та документів, що стосуються правочину.
- Вказаний запис є визначальним для оцінки законності дій адвоката Особа_6, оскільки Особа_1 жодного договору з цим адвокатом не укладала і жодних повноважень щодо отримання інформації адвокату не надавала. Навіть більше, Особа_1 жодного разу Особа_6 в очі не бачила.
- До цього адвокатського запиту адвокатом було долучено завірені адвокатом Особа_6 копії її свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та ордеру від 18.09.2019. В ордері вказується, що адвокат Особа_6 подає його в інтересах Особа_1 на підставі договору про надання правової допомоги № 18/09/2019 від 18.09.2019. В цьому ж ордері вказана і назва органу, в якому Особа_1 надається правова допомога – Окружний адміністративний суд м. Києва.
- При цьому, Особа_1 не укладала жодних договорів з адвокатом Особа_6 на надання їй останньою правової допомоги, не уповноважувала її на вчинення будь-яких дій в її інтересах, ніколи з нею не зустрічалась, жодних питань не обговорювала.
- Важливим є те, що на час подання цього ордеру, в Окружному адміністративному суді перебувало провадження з 28 травня 2019 року, яке було ініційовано Особа_1 проти ФГВФО. Але участі у жодному судовому засіданні в цій справі адвокат Особа_6 не брала та жодних процесуальних дій в інтересах Особа_1 не здійснювала. Як слідує з додаткових пояснень Особа_1, поданих до КДКА 11.08.2020, її інтереси в цьому провадженні представляв адвокат Особа_4, з яким Особа_1 укладала договір про надання їй правової допомоги.
- Уже в наступному адвокатському запиті адвоката Особа_6 до Уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ОСОБА_10» від 10.02.2020 за вих. 1992/1, вона вказує, що між ТОВ «ЮФ «ОСОБА_9» та Особа_1, укладено договір про надання юридичних послуг № 20/05 від 20.05.2019. І вже не з метою надання правової допомоги Особа_1, а з метою надання нею правової допомоги ТОВ «ЮФ «ОСОБА_9», керуючись ст. ст. 20, 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат Особа_6 просить надати їй наступну інформацію: копії документів, в тому числі заяви, звернення, запити, скарги, повідомлення та будь-які інші документи, які були направлені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, подані від Особа_1, як власника вкладного (депозитного рахунку) в АТ «ОСОБА_10», загальний розмір якого складає 14000000 (чотирнадцять мільйонів) гри. 00 коп. на підставі договору банківського вкладу № ІНФОРМАЦІЯ_5 «Конструктор» від 03.09.2018.
- В запиті адвокат зазначає, що ТОВ «ЮФ «ОСОБА_9» уповноважило її, як адвоката, на отримання інформації та документів, що стосуються її як сторони правочину.
- Тотожнім попередньому також є адвокатський запит адвоката Особа_6 до Уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ОСОБА_10» від 10.02.2020 за вих. 1002/2, в якому вона вказує, що між ТОВ «ЮФ «ОСОБА_9» та Особа_1, укладено договір про надання юридичних послуг № 20/05 від 20.05.2019.
- З метою надання правової допомоги ТОВ «ЮФ «ОСОБА_9», керуючись ст.ст. 20, 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат Особа_6 просить надати їй наступну інформацію: чи було здійснено будь-які виплати Особа_1, вказати дату та час коли було здійснено виплати; на які банківські рахунки були здійснені виплати Особа_1, вказати номери рахунків та банківську установу; надати копії заяв, повідомлень адресованих Особа_1
- Дисциплінарна палата КДКА Київської області прийшла до висновку, що виходячи з наведених запитів є очевидним, що адвокат одночасно діє і нібито в інтересах Особа_1, і в той же час подає адвокатські запити, і в інтересах ТОВ «ЮФ «ОСОБА_9».
- Отже, конфлікт інтересів в даному випадку для адвоката Особа_6 був явним і очевидним, що свідчить про усвідомлене порушення нею положень ст. 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Згідно ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», якою регламентовані професійні права адвоката, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської стики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги.
- Зокрема, згідно п. 1 ст. 1 цієї норми, адвокат має право звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).
- Згідно зі ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатський запит – письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.
- Скаржниця Особа_1 не укладала жодних договорів з адвокатом Особа_6 на надання їй останньою правової допомоги, не уповноважувала її на вчинення будь-яких дій в її інтересах, ніколи з нею не зустрічалась, жодних питань не обговорювала.
- Проте, адвокат Особа_6 направила адвокатський запит вих. № 1/29 від до Уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ОСОБА_10», в якому вказала, що з метою надання правової допомоги Особа_1, керуючись ст.ст. 20, 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», вона просить надати інформацію та документи стосовно Особа_1 та те, що Особа_1 уповноважила Особа_6, як адвоката, на отримання цієї інформації та документів.
- В цей же час, адвокат, за договором №01/10/2019 від 01 жовтня 2019 року, укладеним між нею та ТОВ «ЮФ «ОСОБА_9», зобов’язалася надавати правову допомогу і ТОВ «ЮФ «ОСОБА_9», як своєму клієнту.
- Крім першого адвокатського запиту, адвокат Особа_6 направила ще два адвокатських запити до Уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ОСОБА_10», в яких зазначає, що вони подаються з метою надання правової допомоги вже ТОВ «ЮФ «ОСОБА_9», але просить в цих запитах надати інформацію стосовно Особа_1. В запиті адвокат зазначає, що саме ТОВ «ЮФ «ОСОБА_9» уповноважило її, як адвоката, на отримання інформації та документів.
- Дисциплінарна палата КДКА Київської області також прийшла до висновку, що виходячи з наведених запитів є очевидним, що адвокат одночасно діє і нібито в інтересах Особа_1 і в інтересах ТОВ «ЮФ «ОСОБА_9», не зважаючи при цьому на конфлікт інтересів між ними.
- З цього вбачається, що адвокат Особа_6 при подачі адвокатських запитів зловживала своїми професійними правами, чим порушила вимоги ст. ст. 20, 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Згідно із частиною 2 статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» законодавець визначив імперативну заборону адвокату: 1) використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта; 2) без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб; 3) займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта; 4) відмовлятись від надання правової допомоги, крім випадків, установлених законом.
- Перевіркою встановлено, що договір про надання правової допомоги Особа_1 з адвокатом Особа_6 не укладався.
- Проте, у своєму поясненні адвокат вказує, що обставина щодо порушення нею пунктів 20 та 22 Правил адвокатської етики є необґрунтованою, оскільки правова допомога Особа_1 нею надавалась з метою захисту прав та інтересів Особа_1, як кредитора Акціонерного товариства «ОСОБА_10» (cтop. 2 абз. 7 пояснення).
- Як слідує з пояснення адвоката та додатків до нього, адвокат 18.09.2019 уклала договір № 18/09/2019 з ТОВ «ЮФ «ОСОБА_9» на виконання окремих конкретних доручень у межах договору цієї компанії з Особа_1, які вона виконувала фактично не знаючи та не вдаючись в суть загальних взаємних зобов’язань між ними (стор. 1 абз. 4 пояснення).
- Надалі в своєму поясненні адвокат вказує, що вона отримувала та виконувала доручення у межах договору, умови якого були узгодженні сторонами. Як приклад, адвокат вказує, що їй надавались Компанією відповідні документи та доручення, зокрема, для отримання банківської інформації. Їй на той період не було відомо про конфлікт між «ЮФ «ОСОБА_9» і Особа_3 і про мету отримання вказаної інформації. Працівник банку не зробив жодних зауважень з поданих нею документів та не вимагав від неї згоди Клієнта (стор. 2 абз. 6 пояснення).
- Наведене вказує, що якщо адвокат Особа_6 сприймала Особа_1, як свого клієнта, вказуючи при цьому, що її дії були направлені на захист інтересів останньої, то дії адвоката не могли вчиняться без узгодження з останньою правової позиції по справі.
- Отже, дії адвоката з подання нею адвокатських запитів щодо розкриття банківської таємниці відносно Особа_1, за відсутності узгодження з нею правової позиції з цього питання, були вчинені незаконно.
- Таким чином, дисциплінарна палата КДКА Київської області дійшла висновку, що адвокат використала свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам Особа_1, без згоди клієнта отримала інформацію щодо неї, розголосила відомості, що становлять адвокатську таємницю та використала їх в інтересах ТОВ «ЮФ «ОСОБА_9».
- Тобто, адвокат Особа_6 свідомо та грубо порушила імперативні заборони щодо дій адвоката викладені у цій нормі.
- Згідно зі ст. 22 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатською таємницею є будь-яка інформація, що стала відома адвокату, помічнику адвоката, стажисту адвоката, особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, про клієнта, а також питання, з яких клієнт (особа, якій відмовлено в укладенні договору про надання правової допомоги з передбачених цим законом підстав) звертався до адвоката, адвокатського бюро, адвокатського об’єднання, зміст порад, консультацій, роз’яснень адвоката, складені ним документи, інформація, що зберігається на електронних носіях, та інші документи і відомості, одержані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності.
- Адвокат Особа_6, не зважаючи на відсутність між нею та Особа_3 договору про надання правової допомоги, вважає останню своєю клієнткою, про що вказує у своїх поясненнях та зазначала у своїх адвокатських запитах.
- Зокрема, у своєму поясненні адвокат вказує, що правова допомога Особа_1 нею надавалась з метою захисту прав та інтересів Особа_1, як кредитора Акціонерного товариства «ОСОБА_10» (стор. 2 абз. 7 пояснення).
- Адвокат направила адвокатський запит вих. № 1/29 від 29.11.2019 до Уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ОСОБА_10», в якому вказала, що він подається з метою надання правової допомоги Особа_1 та що Особа_1 уповноважила її на ці дії.
- На вказаний адвокатський запит Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «ОСОБА_10» надала адвокату Особа_6 відповідь за вих. №6605/1-2 від 06.12.2019, згідно якої на рахунки Особа_1 здійснено виплати в безготівковій формі грошових коштів в розмірі 4876087,27 три. та 11.02.2020 – 7762422, 85 грн.
- Адвокат Особа_6, яка отримала цю інформацію на свій адвокатський запит, долучила її до цивільного позову від 19.03.2020, який вона особисто підписала та подала в інтересах позивача ТОВ «ЮФ «ОСОБА_9» до Печерського управління поліції ГУ НП в м. Києві, не зважаючи, що в цьому позові Особа_1 вказана як цивільний відповідач.
- Також, адвокат Особа_6 25.03.2020 подала клопотання слідчому судді Печорського районного суду м. Києва про накладення арешту в кримінальному провадженні на рухоме та нерухоме майно, грошові кошти, що знаходяться па банківських рахунках Особа_1, в інтересах ТОВ «ЮФ «ОСОБА_9». Позов підписала особисто адвокат Особа_6, долучивши до нього відповідь Уповноваженого Фонду, яку вона отримала на свій адвокатський запит в інтересах Особа_1.
- Окрім цього, як вже зазначалось, адвокат Особа_6 тричі (вих. №12022020/1 ФДМУ від 12.02.2020; вих. №12022020/1-11 від 12.02.2020; вих. №2402/01 від 24.02.2020) зверталась до Державної служби з фінансового моніторингу України з заявами про проведення фінансового моніторингу та зупинення фінансових операцій стосовно Особа_1, долучаючи при цьому до заяв відповідь отриману нею від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на свій адвокатський запит в інтересах Особа_1.
- Таким чином, з наведеного є очевидним, що адвокат Особа_6 свідомо та умисно розголосила адвокатську таємницю щодо Особа_1, яка нею була отримана в результаті здійснення адвокатської діяльності.
- Згідно зі статтею 11 Правил адвокатської етики, адвокат зобов’язаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, досконалість у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.
- Виходячи з вимог цієї норми, ретельна підготовка до виконання доручення віднесена до обов’язків адвоката.
- У поясненні адвокат зазначає, що 18.09.2019 уклала договір № 18/09/2019 з ТОВ «ЮФ «ОСОБА_9» на виконання окремих конкретних доручень у межах договору цієї компанії з Особа_1, які вона виконувала фактично не знаючи та не вдаючись в суть загальних взаємних зобов’язань між ними (cтop. 1 абз. 4 пояснення).
- Отже, навіть своїм власним поясненням адвокат прямо вказує на порушення нею ст. 11 Правил адвокатської етики.
- В той же час, у разі належної та ретельної підготовки, вивчення стану виконання договору між Особа_1 та ТОВ «ЮФ «ОСОБА_9», адвокату б стали зрозумілі правові наслідки виконання договору і конфлікту між ними.
- В такому випадку Особа_6 була зобов’язана відмовитись від укладення договору № 18/09/2019 з ТОВ «ЮФ «ОСОБА_9» щодо надання правової допомоги Особа_1, або договору № 01/10/2019 від 01 жовтня 2019 року укладеного між ТОВ «ЮФ «ОСОБА_9» та адвокатом Особа_6.
- Однак, вона не зважаючи на конфлікт інтересів між Особа_1 та ТОВ «ЮФ «ОСОБА_9» уклала обидва договори, подала адвокатський запит №1/29 від 29.11.2019 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT «ОСОБА_10» про надання їй інформації та документів по виплатах Особа_1 грошових коштів; надання їй копій документів, в тому числі заяв, звернень, запитів, скарг, повідомлень та будь-яких інших документів, направлених до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, які були подані Особа_1.
- Всі ці дії були вчинені адвокатом Особа_6, не зважаючи, що обставини свідчили про прямий конфлікт інтересів між сторонами у договорах укладених нею.
- Правила адвокатської етики містять статтю 19, яка зобов’язує адвоката дотримуватись принципу законності під час прийняття доручення клієнта.
- Зокрема, абзац 1 цієї норми встановлює, що адвокату забороняється приймати доручення, якщо результат, якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких клієнт наполягає, є протиправними, або якщо доручення клієнта виходить за межі професійних прав і обов’язків адвоката. У випадках, якщо зазначені обставини не є очевидними, адвокат має надати відповідні роз’яснення клієнту. Якщо за таких обставин не вдається узгодити з клієнтом зміни змісту доручення, адвокат зобов’язаний відмовитись від укладення договору з клієнтом.
- Таким чином, адвокат Особа_6, за встановлених обставин, згідно зі ст. 19 Правил адвокатської етики, була зобов’язана відмовитись від укладення договору № 18/09/2019 з ТОВ «ЮФ «ОСОБА_9» щодо надання правової допомоги Особа_1, оскільки доручення ТОВ «ІОФ «ОСОБА_9», виходило за межі професійних прав і обов’язків адвоката Особа_6.
- Вимоги наведеної норми є тотожними абз. 4 ст. 18 Правил адвокатської етики, згідно з якими, у випадку, коли адвокат дійде висновку про відсутність фактичних та правових підстав для виконання доручення, він зобов’язаний повідомити про це клієнта та узгодити з ним зміну змісту доручення, що відповідав би тому гіпотетичному результату, який може бути досягнутий згідно з чинним законодавством, або відмовитись від прийняття доручення.
- Підсумовуючи наведене, дисциплінарна палата КДКА Київської області прийшла до висновку, що дії адвоката Особа_6 свідчать про грубе порушення нею статей 7, 11, 14, 18, 19 Правил адвокатської етики та ст. ст. 20, 21, 22, 24, 26, 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Як слідує з тексту присяги, дотримання адвокатом вимог Правил адвокатської етики, охоплюється змістом присяги, а, відповідно, порушення адвокатом Особа_6 ряду норм Правил адвокатської етики є порушенням присяги адвоката.
- Таким чином, в діях адвоката Особа_6 встановлено вчинення дисциплінарного проступку, що мало наслідком застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.
- Разом з тим, дисциплінарна палата КДКА Київської області зазначила, що відповідно до частини другої статті 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
- Враховуючи, що станом на день розгляду справи та прийняття у ній рішення строк притягнення адвоката Особа_6 до дисциплінарної відповідальності – сплив (останній епізод вчинення дисциплінарного проступку минув 15.07.2021 року), дисциплінарна палата КДКА Київської області вирішила дисциплінарну справу стосовно адвоката Особа_6 закрити у зв’язку зі спливом строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
Нормативно-правові акти, що підлягають застосуванню
- Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI.
- Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним зꞌїздом адвокатів України від 09.06.2017, зі змінами від 15.02.2019.
Мотиви і висновки ВКДКА
- Згідно відомостей, зазначених в Єдиному реєстрі адвокатів України, Особа_6 здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № Інформація_1, виданого Радою адвокатів Київської області.
- Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, розглянувши доводи скарги, перевіривши матеріали, які надійшли з КДКА Київської області, заслухавши доповідача, представника скаржниці Особа_1, адвоката Особа_5, інших учасників засідання, прийшла до висновку, що висновки дисциплінарної палати КДКА Київської області, зазначені у рішенні № 159/2021 від 28.07.2021 року, щодо вчинення адвокатом Особа_6 дисциплінарних проступків, які полягають порушенні нею статей 7, 11, 14, 18, 19 Правил адвокатської етики та статей 20, 21, 22, 24, 26, 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Присяги адвоката, є вірними і належним чином обґрунтованими.
- Проте, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає, що дисциплінарною палатою КДКА Київської області помилково закрито дисциплінарну справу за спливом строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарних проступків, які є триваючими.
- При цьому ВКДКА виходить з наступного.
- Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI (далі – Закон № 5076-VI).
- Відповідно до статті 1 Закону № 5076-VI, адвокат – це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність – незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
- Згідно частини 1 статті 4 Закону № 5076-VI, адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
- Частиною 1 статті 11 цього Закону визначено текст присяги адвоката України: «Я, (ім`я та прізвище), урочисто присягаю у своїй адвокатській діяльності дотримуватися принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правову допомогу відповідно до Конституції України і законів України, з високою відповідальністю виконувати покладені на мене обов`язки, бути вірним присязі».
- Приписами пункту 1 частини 1 статті 21 Закону № 5076-VI передбачено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.
- Частиною 2 статті 21 Закону № 5076-VI встановлено, що адвокату забороняється: 1) використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта; 2) без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб; 3) займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта; 4) відмовлятися від надання правової допомоги, крім випадків, установлених законом.
- Відповідно до частини 1 статті 22 Закону № 5076-VI, адвокатською таємницею є будь-яка інформація, що стала відома адвокату, помічнику адвоката, стажисту адвоката, особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, про клієнта, а також питання, з яких клієнт (особа, якій відмовлено в укладенні договору про надання правової допомоги з передбачених цим Законом підстав) звертався до адвоката, адвокатського бюро, адвокатського об`єднання, зміст порад, консультацій, роз`яснень адвоката, складені ним документи, інформація, що зберігається на електронних носіях, та інші документи і відомості, одержані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності.
- Згідно частини 2 статті 22 Закону № 5076-VI, інформація або документи можуть втратити статус адвокатської таємниці за письмовою заявою клієнта (особи, якій відмовлено в укладенні договору про надання правової допомоги з передбачених цим Законом підстав). При цьому інформація або документи, що отримані від третіх осіб і містять відомості про них, можуть поширюватися з урахуванням вимог законодавства з питань захисту персональних даних.
- Згідно частини 3 статті 22 Закону № 5076-VI, обов`язок зберігати адвокатську таємницю поширюється на адвоката, його помічника, стажиста та осіб, які перебувають у трудових відносинах з адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням, а також на особу, стосовно якої припинено або зупинено право на заняття адвокатською діяльністю. Адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання зобов`язані забезпечити умови, що унеможливлюють доступ сторонніх осіб до адвокатської таємниці або її розголошення.
- Частиною 1 статті 28 Закону № 5076-VI встановлено, що адвокату, адвокатському бюро або адвокатському об`єднанню забороняється укладати договір про надання правової допомоги у разі конфлікту інтересів.
- Абзацом 2 частини 1 статті 28 Закону № 5076-VI визначено, що адвокату забороняється укладати договір про надання правової допомоги і він зобов`язаний відмовитися від виконання договору, укладеного адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням, у разі, якщо: 1) доручення на виконання дій виходять за межі професійних прав і обов’язків адвоката; 2) результат, досягнення якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких він наполягає, є протиправними, суперечать моральним засадам суспільства, присязі адвоката України, правилам адвокатської етики;4) виконання договору про надання правової допомоги може призвести до розголошення адвокатської таємниці; 6) виконання договору може суперечити інтересам адвоката, членів його сім’ї або близьких родичів, адвокатського бюро або адвокатського об’єднання, засновником (учасником) якого він є, професійним обов’язкам адвоката, а також у разі наявності інших обставин, що можуть призвести до конфлікту інтересів; 7) адвокат надає правову допомогу іншій особі, інтереси якої можуть суперечити інтересам особи, яка звернулася щодо укладення договору про надання правової допомоги.
- Відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону № 5076-VI, у разі відмови від укладення договору про надання правової допомоги адвокат зобов’язаний зберігати адвокатську таємницю про відомості, що стали йому відомі від особи, яка звернулася з пропозицією укладення такого договору.
- Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 32 Закону № 5076-VI, право на заняття адвокатською діяльністю припиняється шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю у разі накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.
- Частиною 2 вказаної норми передбачено, що накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) порушення присяги адвоката України; 2) розголошення адвокатом відомостей, що становлять адвокатську таємницю, використання їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб; 3) заподіяння протиправними діями адвоката, пов`язаними із здійсненням ним адвокатської діяльності, значної шкоди клієнту, якщо така шкода встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили; 4) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.
- Відповідно до частини 1 статті 34 Закону № 5076-VI, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
- Згідно частини 2 статті 34 Закону № 5076-VI, дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
- Згідно статті 35 Закону № 5076-VI, за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України – позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав – виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
- Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 9 червня 2017 року затверджено Правила адвокатської етики (далі – Правила), які слугують обов`язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні своїх багатоманітних, іноді суперечливих професійних прав та обов`язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури і принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом № 5076-VI та іншими законодавчими актами, а також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката.
- Статтею 9 Правил передбачено неприпустимість конфлікту інтересів.
- Під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов`язками перед клієнтом, наявність якої може вплинути на об`єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов`язків, а також на вчинення чи не вчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності (абзац 1 статті 9 Правил).
- Адвокат без письмового погодження з клієнтами, щодо яких виник конфлікт інтересів, не може представляти або захищати одночасно двох або більше клієнтів, інтереси яких є взаємно суперечливими або вірогідно можуть стати суперечливими, а також за таких обставин надавати їм професійну правничу (правову) допомогу (абзац 2 статті 9 Правил).
- У разі отримання адвокатом конфіденційної інформації від клієнта, якому він надавав професійну правничу (правову) допомогу, пов`язаної з інтересами нового клієнта при наданні правничої допомоги, адвокат зобов`язаний отримати письмове погодження клієнтів, між якими виник конфлікт інтересів (абзац 3 статті 9 Правил).
- Відповідно до абзацу 1 статті 20 Правил, адвокат не має права прийняти доручення, якщо інтереси клієнта об`єктивно суперечать інтересам іншого клієнта, з яким адвокат пов`язаний договором про надання правової допомоги.
- Згідно абзацу 2 статті 20 Правил, адвокат не має права прийняти доручення також, якщо конфлікт інтересів пов`язаний з тим, що адвокат отримав від іншого клієнта конфіденційну інформацію, що охоплюється предметом адвокатської таємниці або захищається законодавством в інший спосіб, яка має перспективу бути використаною при наданні правової допомоги новому клієнту.
- Верховний Суд у постанові від 21 листопада 2019 року у справі № 822/1479/17 наголошував що конфіденційною інформацією у взаємовідносинах між адвокатом та клієнтом є будь-яка інформація, яка визначена як предмет адвокатської таємниці Законом № 5076-VI (що стала відома адвокату про клієнта, а також питання, з яких звертався клієнт до адвоката), збереження конфіденційності якої є обов`язком адвоката щодо клієнта. Дотримання принципу конфіденційності є необхідною та щонайважливішою передумовою довірчих відносин між адвокатом і клієнтом.
- Також Верховний Суд у постанові від 26 листопада 2020 року у справі №818/1718/17 зазначав, що порушенням правил адвокатської етики є, у тому числі, не лише дії чи бездіяльність, що призвели до настання конкретних негативних наслідків для особи внаслідок наявного конфлікту інтересів, а й сама ймовірність такого настання, виходячи з обставин справи, більш того є розумні підстави вважати, що розвиток інтересів в подальшому призведе до виникнення такого конфлікту. Верховний Суд звертав увагу що обов`язки адвоката, що випливають із принципу уникнення конфлікту інтересів, продовжують діяти і після завершення виконання адвокатом договору.
- В свою чергу, абзац 2 статті 10 Правил передбачає, що дія принципу конфіденційності не обмежена в часі.
- Також слід звернути увагу, що згідно із Рекомендаціями № R (2000) 21 Комітету Міністрів державам-членам про свободу професійної діяльності адвокатів, обов`язки адвокатів перед своїми клієнтами повинні передбачати уникнення конфлікту інтересів.
- У Генеральних принципах етики адвокатів, прийнятих у 1995 році Міжнародною асоціацією юристів, зазначається, що адвокати не повинні приймати доручення, якщо інтереси їхніх клієнтів суперечать інтересам самих адвокатів, їх партнерів або інших їхніх клієнтів. Також адвокат зобов`язаний утриматися від обслуговування нового клієнта, якщо це здатне викликати виникнення загрози порушення конфіденційності відомостей, що довірені йому попереднім клієнтом, або якщо інформація, що є у розпорядженні адвоката, про стан справ попереднього клієнта здатна стати джерелом переваг для нового клієнта. Вказані вимоги поширюють свою дію на всі випадки як індивідуального, так і колективного здійснення адвокатами професійної діяльності.
- КДКА регіону встановила в діях адвоката Особа_6 порушення присяги адвоката України, розголошення адвокатом відомостей, що становлять адвокатську таємницю, використання їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб, порушення вимог щодо уникнення конфлікту інтересів, грубого порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.
- Оцінивши встановлені обставини у сукупності, дисциплінарна палата КДКА Київської області визначила грубим характер допущених адвокатом Особа_6 порушень Правил адвокатської етики.
- У Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури немає підстав не погодитися з такими висновками дисциплінарної палати КДКА Київської області, оскільки вони випливають з належно обґрунтованих порушень, які поставлені у вину адвоката Особа_6.
- За таких обставин Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури погоджується з висновками ДП КДКА Київської області про те, що допущені адвокатом Особа_6 порушення підривають авторитет адвокатури України.
- Так, під час розгляду цієї справи не було спростовано висновків про нехтування адвокатом Особа_6 інтересами клієнта всупереч основного завдання інституту адвокатури -захисту клієнта.
- Тому, у Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури немає підстав вважати необґрунтованим висновок КДКА Київської області про те, що допущення адвокатом Особа_6 ряду грубих одноразових порушень Правил адвокатської етики підриває авторитет адвокатури України.
- Оскільки порушено одних з основних принципів адвокатської діяльності – принцип конфіденційності, дотримання якого є необхідною і щонайважливішою передумовою довірчих відносин між адвокатом і клієнтом, без яких є неможливим належне надання професійної правничої (правової) допомоги, здійснення захисту та представництва, – це і свідчить про підрив авторитету адвокатури.
- Основна загроза таких дій адвоката полягає у тому, що іншим адвокатам здійснюється посил про можливість недотримання принципу конфіденційності, який охоплює збереження конфіденційності будь-якої інформації, яка визначена як предмет адвокатської таємниці, та про можливість уникнення відповідальності за це, що свідчить про підрив авторитету адвокатури в цілому.
- Отже, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає правильним висновок про одноразові грубі порушення адвокатом Особа_6 вимог статей 7, 11, 14, 18, 19 Правил адвокатської етики, та ст.ст. 20, 21, 22, 24, 26, 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що підривають авторитет адвокатури, оскільки оскаржуване рішення щодо кожного з указаних порушень є обґрунтованим, мотивованим, прийнятим з урахуванням всіх пояснень, які були надані, і його не можна вважати таким, що побудоване на припущеннях.
- Стосовно порушення Особа_6 присяги адвоката України Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури зауважує таке.
- З аналізу змісту присяги адвоката України, що закріплена у статті 11 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», вбачається, що особа, приймаючи присягу адвоката, бере на себе зобов`язання неухильно дотримуватися Правил адвокатської етики, які, в свою чергу, регламентують підвищені, порівняно з пересічним громадянином, вимоги до його поведінки як під час виконання безпосередньо професійних обов`язків, так і у приватному житті.
- Отже, порушення Правил адвокатської етики та, відповідно, й присяги адвоката, є правовою підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
- Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 4 вересня 2019 року у справі №826/1520/15.
- Враховуючи допущення адвокатом Особа_6 багатьох порушень Правил адвокатської етики, які дисциплінарна палата КДКА обґрунтовано визнала грубими й такими, що підривають авторитет адвокатури, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури погоджується з висновком палати про порушення адвокатом Особа_6 у цій ситуації присяги адвоката України.
- При цьому, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приходить до висновку, що дисциплінарна палата КДКА Київської області, встановивши допущення адвокатом Особа_6 багатьох порушень Правил адвокатської етики, відповідно і присяги адвоката, які обґрунтовано визнала одноразовими грубими й такими, що підривають авторитет адвокатури, в тому числі, встановивши і наявність конфлікту інтересів, і порушення вимог щодо адвокатської таємниці, за порушення чого строк притягнення до дисциплінарної відповідальності не застосовується, – дисциплінарна палата помилково вирішила закрити дисциплінарну справу відносно адвоката Особа_6.
- ВКДКА звертає увагу, що з огляду на встановлені вище обставини, адвокат Особа_6 зверталася в банківські установи з адвокатськими запитами для отримання конфіденційної інформації щодо Особа_1, яка становить адвокатську таємницю, та в подальшому адвокат використала її всупереч правам, свободам та законним інтересам Особа_1, розголосивши відомості, що становлять адвокатську таємницю та використавши їх в інтересах ТОВ «ЮФ «ОСОБА_9».
- ВКДКА звертає увагу, що відповідно до абзацу 2 статті 10 Правил адвокатської етики – дія принципу конфіденційності не обмежена в часі.
- Відповідно до Узагальнення дисциплінарної практики кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури щодо адвокатської таємниці, затвердженого рішенням ВКДКА № VII-010/2020 від 25.07.2020, розголошення відомостей, що складають адвокатську таємницю, заборонено за будь-яких обставин (пункт 1.2.); дотримання адвокатом принципу конфіденційності забезпечується на всіх етапах діяльності адвоката, в тому числі і після виконання доручення клієнта.
- Розголошення адвокатом відомостей, що складають адвокатську таємницю має наслідком його дисциплінарну відповідальність. Так, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за розголошення адвокатом відомостей, що становлять адвокатську таємницю, використання їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб, на адвоката може бути накладено дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.
- Отже, оскільки збереження адвокатської таємниці, дотримання принципу конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів не обмежені в часі, – КДКА Київської області необгрунтовано застосовано ч. 2 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Таким чином, ВКДКА вважає, що наявні підстави для застосування до адвоката Особа_6 дисциплінарного стягнення відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- На підставі викладеного, керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу представника скаржниці Особа_1, адвоката Особа_5, – задовольнити.
- Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 159/2021 від 28.07.2021 року про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_6, – скасувати.
- Ухвалити нове рішення про притягнення адвоката Особа_6 до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення у виді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.
Матеріали дисциплінарної справи справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури С.В. Вилков
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури К.В. Котелевська
30.11.2021