Рішення № ХІ-020/2021 за скаргою на рішення кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області № 468 від 20.12.2019 року про допуск до складання кваліфікаційного іспиту

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

РІШЕННЯ № ХІ-020/2021

30 листопада 2021 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Приходька О.І., Клечановської Ю.І., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу начальника філії – Чернівецького обласного управління Акціонерного товариства «ОСОБА_1» Особа_2 на рішення кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області № 468 від 20.12.2019 року про допуск Особа_3 до складання кваліфікаційного іспиту, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА

  1. На адресу КДКА Закарпатської області надійшла заява громадянина Особа_3 від 20.12.2019 року про допуск його до складення кваліфікаційного іспиту, з доданими до неї документами, яка сформована в особову справу.
  2. Рішенням кваліфікаційної палати КДКА Закарпатської області № 468 від 20 грудня 2019 року Особа_3 допущено до складення кваліфікаційного іспиту.
  3. 20 грудня 2019 року Особа_3 було успішно складено письмовий іспит, середній бал за результатами складення якого становив 100 балів.
  4. 20 грудня 2019 року Особа_3 було складено усний іспит, середній бал за результатами якого становив 56 балів.
  5. Отже, за результатами оцінювання письмового та усного іспитів Особа_3 отримав 156 балів та вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит.
  6. 20 грудня 2019 року Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Закарпатської області прийняла рішення № 471, яким вирішила затвердити результат кваліфікаційного іспиту та видати Особа_3 свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту.
  7. 20 серпня 2021 року начальник філії – Чернівецького обласного управління АТ «ОСОБА_1» (Акціонерного товариства «ОСОБА_1») Особа_2 звернувся до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргою на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області № 468 від 20 грудня 2019 про допуск Особа_3 до складення кваліфікаційного іспиту. Скарга надійшла до ВКДКА 28 серпня 2021 року.
  8. Строк на оскарження рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області № 468 від 20 грудня 2019 про допуск Особа_3 до складення кваліфікаційного іспиту – Скаржником пропущено.
  9. В скарзі ставиться питання про поновлення строку на оскарження рішення КДКА Закарпатської області № 468 від 20 грудня 2019 про допуск Особа_3 до складення кваліфікаційного іспиту, з огляду на те, що Скаржнику не було відомо про прийняття такого рішення.
  10. 03 вересня 2021 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури листом за вих. № 1927 витребувала у Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області матеріали кваліфікаційної справи Особа_3.
  11. 27.09.2021 року на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла кваліфікаційна (особова) справа Особа_3.
  12. 28 вересня 2021 року Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА Особа_4 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.

Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА

  1. АТ «ОСОБА_1» вважає, що Особа_3 не подано документів про підтвердження наявності у Заявника стажу роботи в галузі права не менше, ніж два роки, а також заяву про допуск до складення кваліфікаційного іспиту Особа_3 подано до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону не за місцем проживання Заявника.
  2. Згідно копії паспорта Особа_3, адреса місця його реєстрації визначена: Інформація_1. Будь-яких даних щодо зміни місця проживання Особа_3 в АТ «ОСОБА_1» не має. Враховуюче зазначене, Особа_3, на думку Скаржника, зобов’язаний був подати заяву про допуск до складання кваліфікаційного іспиту до КДКА Чернівецької області.
  3. На підставі викладеного, Заявник вважає, що Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Закарпатської області неправомірно допустила Особа_3 до складення кваліфікаційного іспиту.
  4. Просить скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області № 468 від 20 грудня 2019 про допуск Особа_3 до складення кваліфікаційного іспиту та позбавити Особа_3 права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню

  1. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2021 року № 5076-VI.
  2. Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, затверджене Рішенням Звітно-виборного з’їзду адвокатів України 2017 року від 09.06.2017 року.
  3. Регламент Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затверджений рішенням Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року № 78, з відповідними доповненнями та змінами.

Мотиви та висновки ВКДКА

  1. Перевіривши доводи Скаржника, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
  2. Відповідно до ч. 8 ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
  3. Відповідно до п. 3.30 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року № 78, із змінами (далі – Регламент ВКДКА), строк на оскарження рішення КДКА, встановлений статтею 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», може бути поновлено за рішенням ВКДКА згідно заяви скаржника про поважність причин його пропуску, про що зазначається в протоколі засідання ВКДКА.
  4. Відповідно до п. 3.29. Регламенту ВКДКА, порушення строку на оскарження рішення КДКА без поважних причин є підставою для відхилення скарги, про що зазначається в рішенні ВКДКА про залишення скарги без задоволення, а рішення без змін.
  5. Скарга начальника філії – Чернівецького обласного управління АТ «ОСОБА_1» (Акціонерного товариства «ОСОБА_1») Особа_2 подана поза межами встановленого статтею 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» строку.
  6. Скаржник у скарзі не наводить поважності причин його пропуску.
  7. ВКДКА звертає увагу, що у своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує на те, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata – принципу остаточності рішень суду (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-X).
  8. У п. 41 рішення від 03.04.2008 року «Пономарьов проти України» ЄСПЛ вказав, що: «правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків».
  9. У рішенні ЄСПЛ від 19.02.2009 «Христов проти України», заява №24465/04 Європейський суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка зокрема проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.»
  10. Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об’єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
  11. Відсутність доказів поважності пропуску строку оскарження, як і відсутність доказів своєчасного подання скарги (за наявності об’єктивної інформації про пропуск таких строків), має наслідком відмову ВКДКА у поновленні строку на оскарження рішення КДКА.
  12. Відповідно до п. 3.29. Регламенту ВКДКА, порушення строку на оскарження рішення КДКА без поважних причин є підставою для відхилення скарги, про що зазначається в рішенні ВКДКА про залишення скарги без задоволення, а рішення без змін.
  13. На підставі викладеного, керуючись пунктом 3.29 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
  1. Скаргу начальника філії – Чернівецького обласного управління Акціонерного товариства Особа_2, – залишити без задоволення.
  2. Рішення кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області № 468 від 20 грудня 2019 про допуск Особа_3 до складання кваліфікаційного іспиту, – залишити без змін.

Матеріали кваліфікаційної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                   С.В. Вилков

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                   К.В. Котелевська

 

30.11.2021