РІШЕННЯ № ХII-002/2025 від 12.12.2025 року за скаргою на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 444/2025 від 24.09.2025 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

РІШЕННЯ № ХII-002/2025

12 грудня 2025 року
с. Плав’я

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., Приходька О.І., Волчо В.В., Пшеничного О.Л., Лучковського В.В., Подольної Т.А., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., Котелевської К.В., Ульчака Б.І, Притули О.Б., Тарасової А.М., Вишаровської В.К., Дуліч Т.В., Дроботущенко Т.О., Чернобай Н.Б., Прокопчука О.М., Мягкого А.В., Одновола В.К., розглянувши, у відкритому засіданні скаргу генерального директора Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 444/2025 від 24.09.2025 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката Особа_2 та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 4 (чотири) місяці,-

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА.

  1. 01.05.2025 р. за вх. № 798 на адресу КДКА Київської області надійшла скарга генерального директора Особа_1 стосовно адвоката Особа_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Інформація_1) щодо наявності в діях останнього ознак дисциплінарних проступків.
  2. 01 травня 2024 скарга передана до Дисциплінарної палати КДКА Київської області для перевірки відомостей про ознаки дисциплінарного проступку адвоката Особа_2.
  3. 06 травня 2025 року Голова дисциплінарної палати КДКА Київської області доручив члену дисциплінарної палати провести перевірку відомостей, викладених у скарзі.
  4. 12 травня 2025 року член дисциплінарної палати КДКА Київської області звернувся до адвоката Особа_2 з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката Особа_2 по суті порушених питань.
  5. Адвокат Особа_2 не скористався своїм правом та не надав своїх письмових пояснень по суті порушених у скарзі питань в строк до 22.05.2025 року.
  6. 06 червня 2025 року член дисциплінарної палати КДКА Київської області подав на розгляд дисциплінарної палати КДКА Київської області скаргу про дисциплінарний проступок адвоката, довідку та всі матеріали перевірки.
  7. Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати від 25 червня 2025 року порушено дисциплінарну справу відносно адвоката Особа_2 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Інформація_1) у зв’язку з відсутністю в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
  8. 10 вересня 2025 року на адресу КДКА Київської області за вх. № 1600 від адвоката Особа_2 надійшли пояснення на скаргу ОСОБА_1 разом з додатками до них.
  9. Рішення КДКА Київської області від 24.09.2025 року було доведене до відома скаржника 02.10.2025 року засобами електронного зв’язку.
  10. Не погоджуючись з ухваленим рішенням, ОСОБА_1 звернулась до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргою на зазначене рішення КДКА Київської області у складі дисциплінарної палати від 24.09.2025 року, яка подана до ВКДКА та зареєстрована 20.10.2025 за вхід. № 31105, тобто в межах встановлених строків.
  11. У зв’язку із вищенаведеним, строк на оскарження рішення КДКА, визначений ч. 1 ст. 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», скаржником не пропущений.
  12. Листом за вих. № 6171 від 24.10.2025 р. ВКДКА витребувала у КДКА Київської області матеріали справи відносно адвоката Особа_2.
  13. 04.11.2025 р. за вхід. № 31339 матеріали справи відносно адвоката Особа_2 надійшли до ВКДКА.
  14. Листом за вих. № 6465 від 06.11.2025 р. т.в.о. Голови ВКДКА доручив члену ВКДКА провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі ОСОБА_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 24.09.2025.
  15. Листом до ВКДКА за вх. №31911 від 01.12.2025 року адвокат Особа_2 повідомив ВКДКА про оскарження ним в судовому порядку рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 24.09.2025 р. про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА.

  1. 20.10.2025 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області надійшла скарга ОСОБА_1 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката Особа_2 у якій наводились відомості щодо вчинення адвокатом Особа_2 дисциплінарного проступку.
  2. У вказаній скарзі ОСОБА_1 зазначається та з доданих до неї матеріалів вбачається, що Особа_2 у якості адвоката надавав послуги по представництву прав та захисту інтересів Особа_1. Договір про правничу допомогу між Скаржником та Адвокатом припинив свою дію 28.02.2025 р., а саме, коли Особа_1 через систему Електронний Суд проінформувало про це Диканський районний суд Полтавської області та, одночасно з цим, належним чином довело до відома безпосередньо адвоката Особа_2 про намір розірвати цей договір, із долучення до повідомлення листів Особа_1 від 07.01.2025 року № 20-10, від 27.01.2025 року, від 17.02.2025 року № 27-10, про припинення повноважень адвоката Особа_2.
  3. Між тим, скаржник зазначає, що 19.02.2025 р., тобто під час дії Договору про правничу допомогу від 10.08.2020 р., укладеного між Скаржником та адвокатом Особа_2, останній діючи як громадянин України, а не як адвокат, звернувся щодо проведення позапланового заходу (перевірки) дотримання вимог природоохоронного законодавства України ОСОБА_1.
  4. З огляду на це скаржник вважає, що адвокат Особа_2 вчинив дисциплінарний проступок, а тому просить притягнути його до дисциплінарної відповідальності.
  5. До скарги додано: письмову згоду на обробку персональних даних органами адвокатського самоврядування; копію рішення кваліфікаційно – дисциплінарної комісії адвокатури регіону, що оскаржується; виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань; доказ надіслання копії скарги та доданих до неї письмових матеріалів іншій стороні, кваліфікаційно – дисциплінарній комісії адвокатури, рішення якої оскаржується листом з описом вкладення.
  6. Адвокат Особа_2 надав письмові заперечення на скаргу ОСОБА_1, у яких не погоджується з доводами скарги, вважає їх безпідставними, оскільки обсяг його доручень охоплювався виключно питаннями , пов’язаними з орендою землі сільськогосподарського призначення, виконання рішень суду у справах щодо оренди землі, та оскарження дій державного виконавця у виконавчих провадженнях з приводу наведеного. Питання виробничо-господарської діяльності Особа_1, в тому числі дозвільного, екологічного, природо-охоронного законодавства тощо не входили до кола повноважень адвоката, клієнт таких доручень адвокату не надавав. Доступу до документів підприємства адвокат не мав, оскільки надавав правничу допомогу дистанційно та шляхом представництва інтересів клієнта в судах та участі у судових засіданнях. Повідомлення про припинення повноважень адвокат отримав належним чином лише 10.05.2025 р., шляхом отримання повідомлення про вказане через ЄСІТС. З цього моменту адвокат Особа_2 припинив надання правничої допомоги Особа_1. Відтак, вважає, що жодних порушень закону та Правил адвокатської етики він не допускав.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.

  1. Відповідно до змісту ст. 132 Конституції України, адвокатура в Україні діє для надання професійної правничої допомоги.
  2. Члени дисциплінарної палати КДКА Київської області окремо акцентують увагу на положенні ст. 59 Конституції за яким кожен є вільним у виборі захисника.
  3. Відповідно до статті 4 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на засадах (принципах) верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
  4. Дисциплінарна палата КДКА Київської області вважає, що в розглядуваній дисциплінарній справі адвокат Особа_2 допустив конфлікт інтересів, чим вчинив дисциплінарний проступок, передбачений п. 3 частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  5. Так, за визначенням, наданим у п. 8 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» конфлікт інтересів це суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов’язками, наявність якої може вилинути на об’єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов’язків, а також на вчинення чи невчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.
  6. Відповідно до положень статті 9 Правил адвокатської стики під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обовʼязками перед клієнтом, наявність якої може вилинути на обʼєктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обовʼязків, а також на вчинення чи не вчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.
  7. У даному випадку, адвокат Особа_2 маючи не розірваний договір зі своїм клієнтом – Особа_1, звертаючись зі скаргою на дії останнього до Державної екологічної інспекції Центрального округу, допустив явний та очевидний конфлікт інтересів між своїми особистими інтересами (як громадянина) та своїми професійними обовʼязками перед клієнтом.
  8. Такі дії є за своїм характером грубим порушенням правил адвокатської етики.
  9. Так, відповідно до абзаців першого, третього статті 7 Правил адвокатської етики у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське обʼєднання) зобовʼязаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принциців верховенства права та законності. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
  10. Статтею 12 правил адвокатської етики визначено, що всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобовʼязаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших (абзац 1); Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності (абзац 3).
  11. Між тим, адвокат Особа_2 не врахував наведених вище приписів, чим допустив вчинення дисциплінарного проступку у виді порушення правил адвокатської етики.
  12. Крім того, дисциплінарна плата КДКА Київської області зазначає, що відповідно до своїх професійних обовʼязків, адвокат Особа_2, під час здійснення своєї адвокатської діяльності, мав дотримуватися правил адвокатської етики, а також не використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта (ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
  13. Відтак, за встановлених вище обставин, у діях адвоката Особа_2 є наявним і дисциплінарний проступок, передбачений п. 5 частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме – невиконання або неналежне виконання своїх професійних обовʼязків.
  14. Між тим, дисциплінарного проступку, передбаченого і. 4 частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме – розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення, як за ознаками одного з яких порушувалася дана дисциплінарна справа, під час розгляду дисциплінарної справи не було встановлено достеменно, оскільки відсутні достатні докази того, що відомості, повідомлені Особа_2, як громадянином, до Державної екологічної інспекції Центрального округу, ним були отримані як адвокатом від свого клієнта – Особа_1.
  15. Отже, з доводів та доказів, слід стверджувати про вчинення з боку адвоката Особа_2, дисциплінарних проступків, передбачених п. 3, п. 5 частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме – порушення правил адвокатської етики; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обовʼязків.
  16. Відповідно до абзацу другого частини першої статті 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
  17. Вирішуючи питання про обрання виду дисциплінарного стягнення, Палата приймає до уваги той факт, що дії адвоката Особа_2 були вчинені свідомо та за своїм характером є грубим одноразовим порушенням правил адвокатської етики.
  18. Разом із тим, дисциплінарною палатою було враховано особу адвоката Особа_2, який здійснює адвокатську діяльність з 31.07.2020 р. і до цього, згідно відомостей в ЄРАУ, до дисциплінарної відповідальності жодного разу не притягався.
  19. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може бути застосовано у разі грубого одноразового порушення правил адвокатської стики.
  20. Приймаючи до уваги вище встановлене, дисциплінарна палата КДКА Київської області дійшла до висновку, що пропорційним стягненням до особи адвоката Особа_2 та ним вчиненого, є накладення дисциплінарного стягнення у виді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 4 (чотири) місяці.
  21. На цій підставі, рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати від 24 вересня 2025 року притягнуто адвоката Особа_2 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Інформація_1) до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку та застосовано до адвоката Особа_2 дисциплінарне стягнення у виді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 4 (чотири) місяці.

Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА.

  1. Скаржник не погоджується з рішенням КДКА Київської області від 24.09.2025 року, яким притягнуто адвоката Особа_2 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку та застосовано до адвоката Особа_2 дисциплінарне стягнення у виді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 4 (чотири) місяці, обґрунтування такої позиції наводить наступні аргументи та факти.
  2. Скаржник зазначає, що фактичні обставини справи свідчать про те, що адвокат Особа_2 протягом певного часу надавав юридичні послуги підприємству та мав доступ до внутрішньої інформації підприємства, що охоплює службові, фінансово-господарські, організаційні, екологічні та інші відомості, отримані ним у межах виконання професійних адвокатських обовʼязків, відповідно до договору від 10.08.2020 року про надання правничої допомоги, укладеного між Особа_2 та Особа_1.
  3. У звʼязку з відсутністю необхідності подальшого надання правової допомоги, листом від 24.03.2025 року, який був направлений як на офіційну електронну адресу адвоката так і поштовою кореспонденцією за адресою його проживання, Особа_2 черговий раз проінформовано (листи від 09.01.2025 № 20-0, 27.01.2025, 7.02.2025 №27-ю), що підприємство не надає адвокату жодних доручень чи замовлень на надання правничих послуг, а також відмовилось від подальшого співробітництва з ним.
  4. Крім цього, вказаним листом запропоновано надати відповідні документи, що слугували підставою для розрахування розміру гонорару зазначеного у звіті, оскільки обрахування здійснено не відповідно до положень Договору від 10.08.2025, а на його власний розсуд, що не відповідає домовленостям сторін та положенням чинного законодавства.
  5. На лист Особа_1 від 24.03.2025 року останнім надано відповідь від 05.04.2025 року, до якої окрім рахунків на оплату, не долучено жодного запитуваного документа. Разом із цим, з даної відповіді вбачається, що станом на квітень 2025 року він продовжує виконувати умови Договору про правничу допомогу від 10.08.2020 року та наполягає на оплаті виставлених рахунків. У вказаній відповіді адвокат висловив безумовну вимогу здійснити оплату, а у разі невиконання – допустив висловлювання, які за своїм змістом мають характер погрози розголошення відомостей, що становлять адвокатську таємницю, чим фактично продемонстрував готовність порушити вимоги Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики, а також висловив намір вжити необхідних заходів з метою притягнення посадових осіб Особа_1 до різних видів юридичної відповідальності, включаючи кримінальну.
  6. Так, реалізацією зазначених протиправних погроз адвоката Особа_2 стали його подальші дії, унаслідок яких 23.04.2025 року, всупереч законним інтересам підприємства, до Особа_1 із позаплановою перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства прибули посадові особи Державної екологічної інспекції центрального округу.
  7. Проведення вказаної перевірки, як згодом було встановлено, здійснювалося на підставі звернення громадянина Особа_2 від 19.02.2025 року, у якому останній повідомив про нібито порушення Особа_1 вимог природоохоронного законодавства, зокрема – про відсутність отримання підприємством дозволів на викиди в атмосферне повітря та інші порушення екологічного характеру.
  8. Із наказу Інформація_2 від 22.04.2025 та направлення на проведення перевірки від 22.04.2025 Інформація_3 вбачається, що саме зазначене звернення Особа_2 стало безпосередньою підставою для втручання контролюючого органу у господарську діяльність підприємства.
  9. При ознайомленні з матеріалами протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема реєстраційною карткою звернення, було встановлено анкетні дані особи-заявника, на підставі звернення якої призначено проведення перевірки Особа_1.
  10. Згідно з вказаною реєстраційною карткою, заявником є Особа_2, дата народження – Інформація_4, місце проживання – Інформація_5.
  11. Зіставленням персональних даних, установлено, що вони повністю співпадають з відомостями особи адвоката Особа_2, який надавав правничу допомогу Особа_1 відповідно до Договору про надання правничої допомоги від 10.08.2020 року.
  12. Таким чином, дії адвоката, який перебував у договірних правовідносинах із Особа_1 призвели до ініціювання контролюючими органами заходів державного нагляду (контролю), що створило для підприємства суттєві репутаційні та правові ризики.
  13. Варто зауважити, що відповідно до відомостей, викладених у реєстраційній картці звернення, громадянин Особа_2 у своєму зверненні до Державної екологічної інспекції повідомив, що Особа_1 начебто здійснює опалення 3-х об’єктів без наявності відповідних дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
  14. Крім того, у тому ж зверненні він сформулював низку вимог, спрямованих проти інтересів підприємства, а саме – вимагав зупинити діяльність стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря, які нібито функціонують із порушенням природоохоронного законодавства, притягнути посадових осіб Особа_1 до відповідальності, а також забезпечити відшкодування збитків, які, на його думку, були завдані довкіллю.
  15. 25.04.2025 відповідальною посадовою особою Особа_1 сплачено до бюджету суму адміністративного стягнення в розмірі 595 грн.
  16. У даному контексті не має істотного значення, яку саме посаду обіймала особа, визначальним є сам факт розкриття адвокатом відомостей, отриманих у звʼязку з наданням визначальним є сам факт розкриття адвокатом відомостей, отриманих у звʼязку з наданням правничої допомоги клієнту, що безпосередньо призвело до вчинення контролюючими органами дій, спрямованих проти інтересів Особа_1.
  17. Водночас, за власними неодноразовими повідомленнями Особа_2, він у цей період продовжував надавати Особа_1 адвокатські послуги відповідно до Договору про надання правничої допомоги від 10.08.2020 року. Так, зі звіту адвоката за лютий 2025 року вбачається, що на виконання умов зазначеного договору він представляв інтереси підприємства у судових засіданнях 19, 25 та 26 лютого 2025 року.
  18. Крім того, у листі від 03.03.2025 року Особа_2 офіційно повідомив підприємство про відсутність його згоди на розірвання Договору про надання правничої допомоги від 10.08.2020 року, підтвердивши чинність своїх договірних зобов’язань. У подальшому, у листі від 05.04.2025 року, вбачається, що станом на квітень 2025 року продовжує виконувати умови Договору.
  19. Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатською таємницею є будь-яка інформація, що стала відома адвокату, помічнику адвоката, стажисту адвоката, особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, про клієнта, а також питання, з яких клієнт (особа, якій відмовлено в укладенні договору про надання правничої допомоги з передбачених цим Законом підстав) звертався до адвоката, адвокатського бюро, адвокатського обʼєднання, зміст порад, консультацій, роз’яснень адвоката, складені ним документи, інформація, що зберігається на електронних носіях, та інші документи і відомості, одержані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності.
  20. Коло відомостей, які охоплюються поняттям «адвокатська таємниця» також визначені статтею 10 Правил адвокатської етики. Зокрема, адвокатською таємницею є: – будь-яка інформація, що стала відома адвокату, адвокатському бюро, адвокатському об’єднанню, помічнику адвоката, стажисту або іншій особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням), у звʼязку з наданням професійної правничої (правової) допомоги або зверненням особи за правовою допомогою; – зміст будь-якого спілкування, листування та інших комунікацій (в тому числі з використанням засобів звʼязку) адвоката, помічника адвоката, стажиста з клієнтом або особою, яка звернулася за наданням професійної правничої (правової) допомоги.
  21. Крім того, цією ж статтею визначено, що розголошення відомостей, що складають адвокатську таємницю, заборонено за будь-яких обставин.
  22. Обов’язок збереження відомостей, що становлять адвокатську таємницю є безумовним, за винятком випадків, коли клієнт надав згоду на розкриття таких відомостей. Адвокат не може і не повинен розкривати жодних відомостей, довірливо повідомлених йому клієнтом, незалежно від часу, обставин чи зміни характеру правовідносин між ними. З моменту отримання свідоцтва на право на заняття адвокатською діяльністю адвокат бере на себе обов’язок неухильно дотримуватись принципу конфіденційності, що прямо вказано як в профільному законодавстві, так і в проголошенні присяги адвоката України, згідно з якою адвокат зобов’язується дотримуватися принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності. Отже, розголошення адвокатської таємниці є неприпустимим, оскільки становить пряме порушення присяги та вимоги закону.
  23. Відомості, що становлять адвокатську таємницю, за своєю природою не є загальновідомими фактами, не перебувають у відкритому чи публічному доступі та не можуть бути отримані будь-якими сторонніми або зацікавленими третіми особами.
  24. У цьому контексті скаржник зазначає, що адвокат Особа_2 перебував із керівництвом Особа_1 у тривалих довірчих відносинах, які сформувалися в процесі його співпраці з підприємством. Він не лише надавав правничу допомогу відповідно до Договору про надання правничої допомоги від 10.08.2020 року, але й фактично був залучений до поточної діяльності підприємства, добре обізнаний із його внутрішніми процесами, структурою управління, виробничими особливостями та дозвільною документацією, представляв інтереси Особа_1 у судах будь-яких інстанцій, надавав усні консультації з широкого кола питань діяльності підприємства. Таке глибоке ознайомлення з діяльністю підприємства стало можливим виключно завдяки його статусу адвоката, який виконував свої професійні обов’язки в межах довірчих відносин із клієнтом. Такий характер співпраці об’єктивно передбачає наявність доступу до інформації внутрішнього обігу, фінансових та технологічних даних, які не є загальновідомими та становлять конфіденційну інформацію клієнта.
  25. Враховуючи характер і тривалість його професійної участі у справах підприємства, очевидним є те, що отримані ним відомості не могли бути результатом стороннього чи випадкового ознайомлення, а становили інформацію, яка стала йому відома виключно у звʼязку з виконанням обовʼязків адвоката. Саме ці відомості, що за своєю природою мають конфіденційний характер, належать до адвокатської таємниці та перебувають під відповідним режимом правової охорони і захисту від розголошення, були згодом використані Особа_2 у зверненні до контролюючого органу у власних цілях, спрямованих на отримання оплати за послуги шляхом тиску на підприємство та всупереч інтересів клієнта.
  26. Однак, п. 2.3. Узагальнень дисциплінарної практики кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури щодо адвокатської таємниці, затверджених Рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № VII-010/2020 від 25.07.2020 року, вказано, що адвокату забороняється використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта; без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб.
  27. Окрім цього, п. 2.4. Узагальнень вказано, що у випадку відмови клієнта від надання правової допомоги, адвокат зобовʼязаний зберігати адвокатську таємницю відносно такого клієнта.
  28. Незважаючи на наявність такого протиправного діяння, у рішенні дисциплінарної палати КДКА Київської області від 24.09.2025 року, яким адвоката Особа_2 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, було використано помилковий підхід до оцінки його поведінки.
  29. Так, у мотивувальній частині рішення дії адвоката були кваліфіковані за пунктом 5 частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» – як виконання або неналежне виконання своїх професійних обовʼязків. Проте така кваліфікація є неправильною, з огляду на те, що в діях Особа_2 наявні ознаки більш серйозного порушення, а саме п. 4 частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», оскільки маючи спеціальний статус як адвоката, Особа_2 усвідомлював особливий характер покладених на нього професійних обовʼязків, серед яких – діяти виключно в інтересах свого клієнта, дотримуючись засад адвокатської етики. Такий статус передбачає не лише високий рівень правової обізнаності, а й підвищену міру відповідальності. Відтак останній не міг не розуміти, що подання ним скарги до контролюючого органу, у якій містилися відомості, отримані в межах виконання адвокатських обовʼязків, є несумісним із принципами адвокатської діяльності та суперечить професійному призначенню.
  30. «Роль адвокатів у системі правосуддя тягне за собою ряд обовʼязків і обмежень, особливо у звʼязку з їх професійною діяльністю, яка повинна бути прямою, чесною і гідною», – встановлено у Рішеннях Європейського Суду з прав людини, зокрема, Касадо Кока проти Іспанії, 24 лютого 1994 року, § 46, Серія А Nº 285-А; Штойр проти Нідерландів, Nº 39657/98, § 38, ЄСПЛ 2003-ХІ; Фераарт проти Нідерландів, Nº 10807/04, § 51, 30 листопада 2006 року, і Моріс, наведена вище, § 133). «Професія адвоката є однією з професій, представники якої повинні дотримуватися вищих і більш суворих стандартів поведінки. Не лише загальні стандарти поведінки, але також спеціальні вимоги, встановлені законами, які регулюють діяльність колегії, та правила професійної етики, застосовуються до практики адвоката. Необхідність вимог, встановлених правилами професійної етики, є об’єктивною: лише особі з високою моральною репутацією можливо довіряти брати участь у процесі здійснення правосуддя. Дозвіл будь-якій особі брати участь у цьому процесі незалежно від його або її поведінки дискредитує ідею здійснення правосуддя», – визначено ЄСПЛ у Рішенні по справі Lekaviciené v. Lithuania, 27 червня 2017 року, № 48427/09, ECHR 2017.
  31. Зазначені дії адвоката Особа_2 фактично свідчать про ігнорування професійних стандартів та невиконання етичних обовʼязків, що безпосередньо підриває авторитет адвокатури як інституту та дискредитує її роль. Вчинене діяння є абсолютно несумісними зі статусом адвоката, основним професійним обов’язком якого є захист прав та законних інтересів клієнта, а не ініціювання створення проблем чи їх поглиблення, використовуючи при цьому довіру, надану йому в межах професійних відносин.
  32. Використання інформації, отриманої під час виконання професійних обовʼязків, у спосіб, що шкодить клієнту, підриває засади функціонування інституту адвокатури як елементу правозахисної діяльності.
  33. 3 огляду на зміст і характер вчинених дій, рішення дисциплінарної палати ґрунтується на помилковому розумінні обставин справи та не відображає реального ступеня порушення Особа_2 професійних стандартів.
  34. На підставі наведеного скаржник просить ВКДКА скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 24 вересня 2025 року про застосування дисциплінарного стягнення щодо Особа_2 у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 4 (чотири) місяці, та ухвалити нове рішення, яким застосувати до адвоката Особа_2 дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.
  35. Листом до ВКДКА за вх. № 31911 від 01.12.2025 року адвокат Особа_2 повідомив ВКДКА про оскарження ним в судовому порядку рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 24.09.2025 р. про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
  36. Окрім наведеного, адвокат подав до ВКДКА письмові пояснення стосовно скарги за вх. №31955 від 03.12.2025 р., які є аналогічними тим поясненням, які були ним надані до КДКА Київської області.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.

  1. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  2. Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборчим з’їздом адвокатів України затверджені Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15 лютого 2019 року.
  3. Рішення Ради адвокатів України № 12 «Про надання роз’яснень статей 14, 15, 17 Правил адвокатської етики щодо відносин адвоката з клієнтом під час укладання договору про надання адвокатом правової (правничої) допомоги та межі перевірки кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, які викладені у заявах (скаргах) «30» квітня 2024 року.
  4. Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року №120.
  5. Регламент ВКДКА, затверджений рішенням Ради адвокатів України від «13» грудня 2024 року № 87 зі змінами та доповненнями.

Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.

  1. Перевіривши доводи поданої скарги, пояснення адвоката, встановлені обставини справи, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
  2. Перевірку відомостей та розгляд скарги було здійснено належною КДКА, відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за робочою адресою адвоката згідно ЄРАУ.
  3. Скарга Особа_1 на вказане рішення КДКА Київської області подана до ВКДКА в установленому законом порядку.
  4. Враховуючи лист адвоката Особа_2 до ВКДКА за вх. № 31911 від 01.12.2025 року, яким він повідомив ВКДКА про оскарження ним в судовому порядку рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 24.09.2025 р. про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, ВКДКА зазначає наступне:
  5. Відповідно до ч. 2 п. 3.49. Регламенту ВКДКА, у разі одночасного оскарження одного й того самого рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, або/та дій чи бездіяльності кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури різними сторонами до різних компетентних органів (до Вищої кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури та до суду), скарга розглядається тим органом, якого визначив суб’єкт оскарження.
  6. Відтак, скарга Особа_1 розглядається ВКДКА, яка є тим органом, який визначив суб’єкт оскарження.
  7. Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
  8. Відповідно до змісту ст. 132 Конституції України, адвокатура в Україні діє для надання професійної правничої допомоги.
  9. Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
  10. Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правничої допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правничої допомоги.
  11. Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокату забороняється: 1) використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта; 2) без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб; 3) займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта; 4) відмовлятися від надання правничої допомоги, крім випадків, установлених законом.
  12. Відповідно до ст. 8 Правил адвокатської етики, у межах дотримання принципу законності адвокат зобов’язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнта (абз. 2). Адвокат повинен поважати свободу вибору клієнтом захисника своїх прав (представника чи особи, яка надає йому професійну правничу (правову) допомогу), і не перешкоджати у реалізації цієї свободи (абз. 4).
  13. Відповідно ст. 12-1 Правил адвокатської етики, адвокат повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обов’язки. Адвокату заборонено робити завідомо неправдиві заяви стосовно суті доручення, фактичних обставин, що мають до нього відношення, їх правової оцінки, прав і обов’язків адвоката, клієнта, а також обсягу своїх повноважень щодо представництва інтересів клієнта.
  14. Згідно із ст. 14 Правил адвокатської етики, адвокат надає правову допомогу відповідно до законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність на підставі договору про надання правової допомоги. Договір про надання правової допомоги – договір, за яким одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язується надавати правову допомогу іншій стороні договору (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов’язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору, у випадку, якщо така оплата передбачена договором. До договору про надання правової допомоги також застосовуються загальні положення цивільного законодавства про договір.
  15. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, надаючи оцінку оскаржуваному рішенню КДКА та діям адвоката Особа_2 на предмет наявності чи відсутності в них складу дисциплінарного проступку, звертає увагу на наступне.
  16. Матеріалами справи, в тому числі письмовими поясненнями адвоката Особа_2 встановлено фактичні обставини: Особа_2 у якості адвоката надавав правничу допомогу по представництву прав та захисту інтересів Особа_1. Договір про правничу допомогу між Скаржником та Адвокатом припинив свою дію 28.02.2025 р., а саме, коли Особа_1 через систему Електронний Суд проінформувало про це Диканський районний суд Полтавської області та одночасно з цим, належним чином довело до відома безпосередньо адвоката Особа_2 про намір розірвати цей договір, із долучення до повідомлення листів Особа_1 від 07.01.2025 року № 20-10, від 27.01.2025 року, від 17.02.2025 року № 27-10, про припинення повноважень адвоката Особа_2.
  17. Однак, 19.02.2025 р., тобто під час дії Договору про правничу допомогу від 10.08.2020 р., укладеного між Скаржником та адвокатом Особа_2, останній діючи як громадянин України, а не як адвокат, звернувся щодо проведення позапланового заходу (перевірки) дотримання вимог природоохоронного законодавства України ОСОБА_1.
  18. Відповідно до абз. 1 ст. 12-1 Правил адвокатської етики, адвокат повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обов’язки.
  19. В статті 31 Правил адвокатської етики зазначено, що договір про надання правової допомоги може бути розірвано клієнтом в односторонньому порядку.
  20. Згідно ст. 38 Правил адвокатської етики, у відносинах щодо надання професійної правничої (правової) допомоги клієнту – юридичній особі адвокат при визначенні суб’єкта прав і обов’язків клієнта і відповідному визначенні порядку реалізації своїх обов’язків має виходити з наступного: – для цілей передбаченої законодавством та цими Правилами взаємодії з клієнтом (узгодження змісту доручення, отримання дозволу на розголошення конфіденційної інформації, надання роз’яснень щодо правової позиції у справі, інформування про хід виконання доручення тощо) клієнта уособлює особа, яка від імені юридичної особи уклала договір про надання професійної правничої (правової) допомоги, маючи на те належні повноваження, або інша особа (особи), зазначена в договорі; – носієм прав та обов’язків, які захищає або представляє адвокат при наданні професійної правничої (правової) допомоги, є юридична особа.
  21. Згідно з абз. 1 ст. 65 Правил адвокатської етики, адвокат зобовʼязаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  22. Відповідно до статті 4 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на засадах (принципах) верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
  23. За визначенням, наданим у п. 8 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» конфлікт інтересів – це суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обовʼязками, наявність якої може вилинути на обʼєктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обовʼязків, а також на вчинення чи невчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.
  24. Відповідно до положень статті 9 Правил адвокатської стики під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обовʼязками перед клієнтом, наявність якої може вилинути на обʼєктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обовʼязків, а також на вчинення чи не вчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.
  25. У даному випадку, ВКДКА погоджується з мотивами КДКА Київської області про те, що адвокат Особа_2, маючи не розірваний договір зі своїм клієнтом – Особа_1, звертаючись зі скаргою на дії останнього до Державної екологічної інспекції Центрального округу, допустив явний та очевидний конфлікт інтересів між своїми особистими інтересами (як громадянина) та своїми професійними обовʼязками, як адвоката, перед клієнтом.
  26. Такі дії за своїм характером слід кваліфікувати як одноразове грубе порушенням правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури.
  27. Так, відповідно до абзаців першого, третього статті 7 Правил адвокатської етики у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське обʼєднання) зобовʼязаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
  28. Статтею 12 Правил адвокатської етики визначено, що всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобовʼязаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших (абзац 1); Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності (абзац 3).
  29. Між тим, адвокат Особа_2 не врахував наведених вище приписів, чим допустив вчинення дисциплінарного проступку у виді порушення правил адвокатської етики.
  30. Крім того, з наявних матеріалів справи слідує та визнається адвокатом Особа_2 та обставина, що належне повідомлення про розірвання договору про надання правничої допомоги він отримав лише 10.05.2025 р., що свідчить про те, що скарга стосовно Особа_1 була подана адвокатом свідомо під час дії договору з клієнтом (Особа_1).
  31. Відповідно до своїх професійних обовʼязків, адвокат Особа_2, під час здійснення своєї адвокатської діяльності був зобовʼязаний дотримуватися правил адвокатської етики, а також не використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта (ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
  32. Відтак, за встановлених вище обставин, у діях адвоката Особа_2 є наявним дисциплінарний проступок, передбачений п. 5 частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме – невиконання або неналежне виконання своїх професійних обовʼязків, яке, виходячи з наведених обставин, слід кваліфікувати, як одноразове грубе порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.
  33. Вищезазначені дії адвоката підривають авторитет адвокатури України, оскільки він діяв свідомо всупереч інтересу свого клієнта. Згідно статті 131-2 Конституції України адвокатура в Україні діє для надання професійної правничої допомоги. Тобто, адвокат повинен стояти на захисті прав та інтересів свого клієнта.
  34. Крім того, про підрив авторитету адвокатури України свідчить те, що адвокат порушив один з основних принципів адвокатської діяльності – принцип законності, оскільки усвідомлюючи наявність укладеного договору з клієнтом, знехтував його інтересами та всупереч їм подав проти клієнта скаргу.
  35. Загроза такого вчинку адвоката полягає у тому, що суспільство втрачає довіру та повагу до адвокатів. У той час як таким вчинком іншим адвокатам дається розуміння про можливість безкарності, уникнення відповідальності, що свідчить про підрив авторитету адвокатури в цілому.
  36. Між тим, ВКДКА погоджується з висновками КДКА про те, що дисциплінарного проступку, передбаченого частини другої статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме – розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення, як за ознаками одного з яких порушувалася дана дисциплінарна справа, під час розгляду дисциплінарної справи не було встановлено. В матеріалах справи відсутні достатні докази того, що відомості, повідомлені Особа_2, як громадянином, до Державної екологічної інспекції Центрального округу, ним були отримані як адвокатом від свого клієнта – Особа_1.
  37. Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
  38. Частиною 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
  39. Частиною 1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
  40. Відповідно до абзацу другого частини першої статті 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
  41. Обираючи вид дисциплінарного стягнення, КДКА Київської області у складі дисциплінарної палати повно і правильно встановила обставини, здійснила правову кваліфікацію вчиненому, однак не в повній мірі врахувала обставини вчинення проступку, свідомий та умисний характер його вчинення, що підриває авторитет адвокатури України, та обрала вид стягнення, який є надто м’яким та не відповідає вчиненому.
  42. При цьому ВКДКА також було враховано особу адвоката Особа_2, який здійснює адвокатську діяльність з 31.07.2020 р. і до цього, згідно відомостей в ЄРАУ, до дисциплінарної відповідальності жодного разу не притягався.
  43. На цій підставі, ВКДКА вважає, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати від 24 вересня 2025 року , яким адвоката Особа_2 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку та застосовано до адвоката дисциплінарне стягнення у виді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 4 (чотири) місяці, підлягає скасуванню.
  44. ВКДКА відзначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).
  45. У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v. ) від 9 грудня 1994 року, серія A, 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen.), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
  46. На підставі викладеного, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
  1. Скаргу генерального директора Особа_1, – задовольнити.
  2. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати № 444/2025 від 24.09.2025 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката Особа_2 та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 4 (чотири) місяці, – скасувати.
  3. Ухвалити нове рішення про притягнення адвоката Особа_2 (свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю Інформація_1) до дисциплінарної відповідальності та застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.
  4. Припинити право на заняття адвокатською діяльністю Особа_2 шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатської діяльності Інформація_1 (п. 3.43 Регламенту ВКДКА).

Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Юлія КЛЕЧАНОВСЬКА

12.12.2025