РІШЕННЯ № ХІІ-003/2018
20 грудня 2018 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Мельченка В.І., Василевської О.А., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Кравченка П.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу ОСОБА_ на рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області № 238 від 19.09.2018 року про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту та відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту, –
ВСТАНОВИЛА:
До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга ОСОБА_ на рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області №238 від 19.09.2018 року про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту, яким ОСОБА_ визнано таким, що не склав письмовий кваліфікаційний іспит, до складення усного кваліфікаційного іспиту ОСОБА_ не допущено.
У скарзі зазначено, що рішення прийнято з порушенням Порядку допуску до складання кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатської діяльністю в Україні, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013 року № 270 зі змінами і доповненнями (далі – Порядок). Скаржник зазначив, що Комісією було порушено п. 12 Розділу 4 Порядку стосовно часу, наданого для підготовки письмових відповідей. ОСОБА_ зазначив, що члени КДКА Черкаської області, які проводили іспит, вимагали здачі результатів складання письмового іспиту до того, як він у повній мірі завершив його написання та до граничного строку, встановленого п. 12 Розділу 4 Порядку. Скаржник вважає, що надана на питання № 4 відповідь оцінена неналежним чином, а оцінка у 0 балів, яку виставлено йому за виконання питання № 4 білету № 2 не відповідає наведеному принципу методики оцінювання, відповідно до затвердженого Порядку при прийнятті рішення. Крім того, надати розгорнуту відповідь на питання № 4 скаржнику завадило обмеження Комісією часу всупереч нормам Порядку.
ОСОБА_ просив скасувати оскаржуване рішення № 238 від 19.09.2018 року та зобов’язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Черкаської області провести повторний кваліфікаційний іспит відносно ОСОБА_ у найближчий час проведення такого іспиту.
Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Мягкого А.В., розглянувши доводи скарги, перевіривши матеріали кваліфікаційної справи, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає що скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.
11.07.2017 року ОСОБА_ звернувся до КДКА Черкаської області із заявою про допуск до здачі кваліфікаційного іспиту для отримання Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до рішення КДКА Черкаської області № 260 від 24.07.2018 року ОСОБА_ допущено до складення кваліфікаційної іспиту для отримання свідоцтва про складання іспиту.
Під час складення письмового іспиту скаржником був обраний екзаменаційний білет № 2, який містив завдання щодо складання наступного:
- Заяви потерпілого про кримінальне правопорушення.
- Позовної заява про відшкодування шкоди і збитків, завданих підприємцем довкіллю та законним інтересам суб’єктів господарювання.
- Заяви про перегляд заочного рішення або про видачу судового наказу.
- Письмового висновку щодо правової позиції та захисту або надання іншої правової допомоги по адміністративному правопорушенню (по фабулі).
З матеріалів справи вбачається, що результати письмового іспиту відповіді ОСОБА_ оцінено у 67,3 залікових бали при необхідних як мінімум 80 балів, що відображається у відомості з оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту. У зв’язку з цим, останнього визнано таким, що не склав письмовий кваліфікаційний іспит.
Рішенням від 19.09.2018 року затверджено результати складання письмового іспиту ОСОБА_ у кількості 67,3 балів та відмовлено ОСОБА_ у допуску до складання усного іспиту, та у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.
Зі скарги вбачається, що скаржник не погоджується з результатами оцінювання та зазначає, що відповідь на питання № 4 оцінена неналежним чином, що може бути встановлено зі змісту відповіді. Крім того, надати розгорнуту відповідь на це питання скаржнику не вдалось з огляду на обмеження часу комісією.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_ надав відповіді на усі 4 завдання білету № 2. За результатами оцінювання письмової роботи завдання №1, №2, №3 в середньому оцінені в 22,3, 23 та 22 бали відповідно, за відповідь на завдання № 4 білету було виставлено 0 балів.
Відповідно до пункту 12 розділу 4 Порядку на виконання письмової роботи та для підготовки до усної відповіді особі надається час, який повинен становити не менше двох годин та не повинен перевищувати шести годин для кожної частини іспиту. У випадку, коли письмовий іспит триває понад чотири години, усний іспит може бути призначений комісією на іншу дату.
Згідно із додатком до Відомостей з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту ОСОБА_ розпочав роботу у 09 год. 09 хв. та закінчив роботу о 13 год. 40 хв. Тобто підготовка письмової відповіді скаржника зайняла 4 години 30 хвилин (а.с. 51).
ВКДКА приходить до висновку, що зауваження скаржника з приводу обмеження комісією часу на виконання письмового завдання, не знайшли свого підтвердження, адже тривалість іспиту може варіюватись в межах від двох до шести годин і в даному випадку іспит тривав 4 години 30 хвилин.
Оцінювання робіт ОСОБА_ проводилось членами кваліфікаційної палати КДКА Черкаської області: ОСОБА_, ОСОБА_ та головою КДКА Черкаської області ОСОБА_.
Згідно пунктів 13.9, 13.12, 14.1 розділу 4 Порядку особа, яка складає письмовий іспит, повинна отримати 80 і більше балів; особа, яка за результатами складання письмового іспиту отримала 80 і більше балів, вважається такою, що успішно склала письмовий іспит, до складання усного іспиту допускається особи які успішно склали письмовий іспит.
За відповідь на перше питання письмового завдання по білету № 2 перевіряючі (2 члена палати та голова кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури) виставили оцінку в 22 і 23 бали відповідно; на друге питання кожен з перевіряючих виставив оцінку 23 бали і на третє – 22 бали. Відповідно до протоколу засідання кваліфікаційно-дисциплінарної палати виконані завдання №1, №2 і №3 білету в цілому відповідають визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства. При цьому, відповідь на завдання № 2 має певну неповноту, незначні неточності, прогалини при викладенні того, чи іншого аспекту. Мотивування у відповіді № 3 викладено поверхнево.
Виконання завдання №4 було оцінено в 0 балів.
У відповіді на завдання № 4 скаржник зазначив:
- громадянин Петров В.В., який здійснював перевезення громадянина Сидорчука В.І. не здійснював при цьому підприємницької діяльності у відповідності до вимог ст. 42 Господарського кодексу України;
- протокол, складений працівниками поліції підлягає скасуванню;
- захиснику необхідно подати клопотання про зупинення провадження, щодо притягнення Петрова до адміністративної відповідальності та розпочати процес по скасуванню протоколу.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури погоджується з позицією кваліфікаційної палати КДКА Черкаської області, що завдання виконано невірно, містить грубі змістовні помилки щодо принципових аспектів поставленого питання.
Правова позиція захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, скаржником визначена невірно. Скаржником не зазначено які саме процесуальні документи мають бути складені і до якого органу подані. Оцінюючи відповідь на завдання, кваліфікаційна палата дійшла правильного висновку, що в даному випадку відсутня необхідність подачі захисником клопотання про зупинення провадження щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності, а дії щодо скасування протоколу про адміністративне правопорушення не відповідають положенням ст. ст. 254, 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Кваліфікаційна палата звернула увагу, що скаржник допустив помилку, зазначивши про необхідність оскарження протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки такий протокол не може бути оскаржений.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури,-
ВИРІШИЛА:
- Скаргу ОСОБА_, – залишити без задоволення.
- Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області № 238 від 19.09.2018 року про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту та відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту, – залишити без змін.
- Матеріали кваліфікаційної справи повернути до КДКА регіону.
- Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Заступник Голови Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури А.П. Місяць
Секретар Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури К.В. Котелевська
20.12.2018