Рішення № ХІІ-004/2020 у справі за скаргою на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області №173/2020 від 15.07.2020 року про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

РІШЕННЯХІІ-004/2020

21 грудня 2020 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Приходька О.І., Клечановської Ю.І., Василевської О.А., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу Особа_1 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області №173/2020 від 15.07.2020 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА та процедура розгляду скарги у ВКДКА

  1. 26.02.2020 року, за вх. №238, на адресу КДКА Київської області надійшла скарга Особа_2 від 24.02.2020, на дії адвоката Особа_1.
  2. 26.02.2020 голова ДП КДКА Київської області доручив члену дисциплінарної палати КДКА Київської області Особа_3 провести перевірку відомостей, викладених у скарзі.
  3. 06.03.2020 член ДП КДКА Київської області Особа_3 звернувся з листом № 304 до адвоката Особа_1 з повідомленням про проведення щодо нього перевірки та з метою витребування у адвоката Особа_1 пояснень щодо порушених питань.
  4. 24.04.2020 від адвоката Особа_1 надійшли письмові пояснення.
  5. 21.05.2020 член ДП КДКА Київської області Особа_3 подав на розгляд дисциплінарної палати довідку та матеріали перевірки по скарзі на адвоката Особа_1.
  6. 27.05.2020 року за результатами розгляду скарги Особа_2 щодо поведінки адвоката Особа_1, довідки та матеріалів перевірки, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати прийняла рішення №100/2020, яким порушила дисциплінарну справу стосовно адвоката Особа_1, за ознаками дисциплінарного проступку, передбаченого ст. 34 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме порушення правил адвокатської етики, невиконання своїх професійних обов’язків, порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
  7. 15.07.2020 року за результатами розгляду у відкритому засіданні зазначеної вище скарги, довідки за результатами перевірки відомостей, викладених у скарзі та матеріалів перевірки, дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області прийнято рішення №173/2020 про притягнення адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 3, 5 частини 2 статті 34 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме порушення правил адвокатської етики та невиконання професійних обов’язків. Застосовано до адвоката Особа_1 дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.
  8. Копія рішення дисциплінарної палати від 15.07.2020 року про застосування відносно адвоката дисциплінарного стягнення була надіслана на адресу скаржника та адвоката.
  9. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, 12.08.2020 року Особа_1 звернувся до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргою.
  10. Строк на оскарження рішення, передбачений ч. 1 ст. 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Скаржником не пропущено.
  11. Листом за вих. № 2921 від 24.07.2020 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури витребувала у КДКА Київської області матеріали дисциплінарної справи відносно Особа_1.
  12. 17.08.2020 року на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла дисциплінарна справа відносно адвоката Особа_1.
  13. 03.09.2020 року Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.

Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження

  1. Звертаючись зі скаргою на дії адвоката Особа_1 Особа_2 зазначив, що адвокат Особа_1 систематично та грубо зловживає процесуальними правами при представництві інтересів ПАТ «ОСОБА_7» шляхом затягування строків розгляду справ, зокрема, у справах про банкрутство, де арбітражний керуючий Особа_2 виконував або виконує повноваження ліквідатора.
  2. Безпідставне оскарження судових рішень, як зазначив Особа_2 , зупиняє розгляд справ про банкрутство, що в свою чергу перешкоджає своєчасному задоволенню грошових вимог.
  3. Особа_2 вбачає наступні порушення у діях адвоката Особа_1.
  4. У справі № Інформація_2 про банкрутство ЗАТ «ОСОБА_4» Особа_1, починаючи з 24.04.2018 року по день звернення Особа_2 до КДКА із відповідною скаргою, подавались безпідставні процесуальні документи. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2019 року у справі № Інформація_2 визнано зловживанням процесуальними правами подання представником АТ «ОСОБА_7» Особа_1 заяв від 18.02.2019 та від 04.03.2019 про відвід судді Особа_5
  5. У справі № 925/1342/14 про банкрутство приватного виробничого підприємства «ОСОБА_12» під час розгляду клопотання ліквідатора про надання згоди на реалізацію майна (три т/з), що є предметом забезпечення вимог, ПАТ «ОСОБА_7» в особі Особа_1 умисно відновлено запис на приватне обтяження у вигляді застави рухомого майна, зареєстроване 28.05.2012 року в Державному реєстрі рухомого майна № 12550275, шляхом вчинення 07.04.2017 року змін про об’єкт обтяження. Ухвалою господарського суду Черкаської області від 17.01.2020 у справі № 925/1342/14 задоволено скаргу ліквідатора ПВП «ОСОБА_12» про визнання дій ПАТ «ОСОБА_7» неправомірними.
  6. У справі № Інформація_4 про банкрутство ПАТ «ОСОБА_13» від кредитора у справі АТ «ОСОБА_7» в особі адвоката Особа_1 16.10.2019 була подана заява про відвід суддів Особа_5 та Особа_6 від розгляду справи у зв’язку із знаходженням на розгляді Вищої ради правосуддя трьох скарг Особа_1 про притягнення даних суддів до дисциплінарної відповідальності, а також звернення Особа_1 із заявами до правоохоронних органів про притягнення судді Особа_5 до кримінальної відповідальності.
  7. За наслідками розгляду у судовому засіданні заяви про відвід суддів, ухвалою суду від 17.10.2019 подання даної заяви визнано зловживанням процесуальними правами та залишено заву без розгляду.
  8. Судом встановлено, що заяву про відвід від 16.10.2019 подано представником АТ «ОСОБА_7» адвокатом Особа_1, який у судове засідання 17.10.2019 для надання відповідних пояснень не з’явився, причини неявки суд не повідомив, будь-яких заяв на підтримання або не підтримання поданої ним заяви суду не надав, що на переконання колегії судів є затягуванням розгляду справи, перешкоджанням такому розгляду або тиском на суд з метою усунення вказаних суддів від здійснення правосуддя.
  9. Водночас судова колегія врахувала те, що у судовому засіданні 17.10.2019 представники АТ «ОСОБА_7» Особа_8 та Особа_9 подану Особа_1 заяву про відвід не підтримали, що на думку суду свідчить про неузгодженість позицій різних представників однієї юридичної особи.
  10. З огляду на викладене суд дійшов висновку, що АТ «ОСОБА_7» в особі представника адвоката Особа_1, звертаючись вдруге до суду із заявою про відвід суддів Північного апеляційного господарського суду Особа_5 та Особа_6 з пропуском строку на звернення з відповідною заявою, що свідчить про завідомо безпідставний відвід, та не з’являючись у судове засідання для розгляду поданої ним заяви, вдається до зловживань процесуальними правами, наданими йому, як стороні судового процесу, з метою затягування розгляду справи або перешкоджання такому розгляду, внаслідок чого буде порушено положення законодавства про завдання та основні засади господарського судочинства, або тиску на суд з метою усунення вказаних суддів від здійснення правосуддя.
  11. З огляду на викладене, скаржник із посиланням на ст.ст. 2, 6, 7, 42-44 ПАЕ просив провести перевірку по викладеним фактам та притягнути адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік.
  12. У наданих письмових поясненнях адвокат Особа_1 заперечував проти скарги, посилаючись на наступне.
  13. Відповідно до угоди від 05.12.2017 про надання правової допомоги АТ «ОСОБА_7» надано Особа_1 довіреність на представництво інтересів банку.
  14. Особа_1 вважає подану на нього скаргу Особа_2 проявом тиску з метою вчинення перешкод у здійсненні правової діяльності, що не грунтується на нормах законодавства України та нормах моралі, прийнятих у суспільстві.
  15. Особа_1 вважає, що усі вимоги, заявлені у скарзі вже були предметом дослідження у рішенні КДКА від 29.01.2020.
  16. Щодо звернення про притягнення адвоката Особа_1 до відповідальності по заявах про відвід, які подавались Особа_1, як представником АТ «ОСОБА_7» у справі № Інформація_2 18.02.2019 та 04.03.2019 і визнані ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2019 зловживанням процесуальними правами, минув строк притягнення до дисциплінарної відповідальності.
  17. Ухвалою від 16.05.2019 судді Особа_5 і Особа_6 заявили самовідвід з підстав, які адвокат Особа_1 викладав у заявах про відвід, а саме – перебування стосовно суддів чисельних скарг у Вищій раді правосуддя, перебування в ДБР та СБУ кримінальних проваджень щодо названих суддів.
  18. Крім того, Особа_1 зазначив, що у справі № Інформація_2 він представляв інтереси АТ «ОСОБА_7» не як адвокат, а як представник.
  19. Щодо обставин у справі № 925/1342/14 Особа_1 зазначив, що не має до них відношення, Особа_2 безпідставно ототожнює Особа_1 з клієнтом АТ «ОСОБА_7», а самі події відбувались у 2017 році, отже річний строк притягнення до відповідальності також сплив.
  20. Крім того, на думку Особа_1, викладені обставини були предметом розгляду у дисциплінарній справі №Інформація_2, у якій КДКА Київської області винесено рішення 29.01.2020.
  21. Щодо обставин у справі № Інформація_4 адвокат Особа_1 пояснив, що був залучений до участі у справі 16.03.2020, що підтверджується листом АТ «ОСОБА_7». Далі Особа_1 пояснив, що він як адвокат не входив у групу фахівців у галузі права, які супроводжували дану справу. При цьому, 16.10.2019, за погодженням з АО «ОСОБА_10» адвоката Особа_1 було залучено до участі у даній справі (в групі юристів).
  22. 16.10.2019 за погодженням з АО «ОСОБА_10» адвокатом Особа_1 було запропоновано АТ «ОСОБА_7» подати заяву про відвід судді Особа_5 від розгляду справи, яку і було подано 16.10.2019.
  23. На наступний день, 17.10.2019, за погодженням з АО «ОСОБА_10», адвоката Особа_1 з 09-00 год. було залучено до невідкладних дій по аналізу та підготовці правових висновків з термінових питань, що виникли у поточній діяльності АТ «ОСОБА_7». На судове засідання терміново були направлені спеціалісти, не пов’язані з АО «ОСОБА_10», які заявляли клопотання про відкладення слухання справи у зв’язку з неможливістю взяти участь у цей день в судовому засіданні адвокатів.
  24. Позиція щодо відводу судді Особа_5 зі сторони АТ «ОСОБА_7» підтримувалась і підтримується, а також попередньо узгоджена з Банком.
  25. У своїй скарзі до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Особа_1 зазначає наступне.
  26. Оскаржуване рішення КДКА Київської області винесене у незаконному складі. На думку скаржника члени колегії повинні були заявити самовідвід.
  27. На думку Особа_1 КДКА відмовилась приймати для огляду та досліджувати в якості доказу договір, на підставі якого адвокат представляв довірителя (ОСОБА_7), не з’ясувавши обсяг повноважень адвоката.
  28. КДКА створювало перешкоди для адвоката в ознайомленні з рішенням про порушення дисциплінарної справи та матеріалів дисциплінарної справи.
  29. КДКА безпідставно та немотивовано відмовило у зупиненні розгляду справи до розгляду скарги до ВКДКА на рішення КДКА від 29.01.2020 № 22/220 (про закриття дисциплінарної справи).

Вказує, що йому поставлено у вину повторність порушень.

  1. КДКА відмовилось розглядати усі заяви і клопотання скаржника (про долучення доказів, про витребування доказів, про неналежність доказів Особа_2, про виклик Особа_2 для додаткових пояснень, заяви про подання на адвоката скарги з метою тиску та перешкоджання Особа_2 у адвокатській діяльності Особа_1 ).
  2. Вказує, що не зазначено, яким чином адвокатом підірвано довіру до адвокатури та не зазначено, які саме тяжкі наслідки спричинено діями Особа_1 , з огляду на те, що всі кінцеві рішення, у справах у яких адвокат приймав участь виносились на користь його довірителя, в тому числі і у справах проти Особа_2.
  3. Зазначає, що КДКА досліджувались неналежні докази, надані Особа_2 і звернення та заперечення Скаржника з цього приводу залишені без уваги.
  4. КДКА не зазначено, яка суперечливість мала місце у поясненнях адвоката.
  5. Адвокат Особа_1 вважає, що КДКА зазначила у оскаржуваному рішенні інформацію про несплату адвокатом внесків, порушивши процедуру відкриття дисциплінарного провадження за такими відверто брехливими фактами та звинуваченнями, не надавши можливості адвокату надати відповідні пояснення.
  6. Відповідно до виступу Голови КДКА Київської області Особа_11 (в ютубі) ДП КДКА Київської області взагалі не має право застосовувати, окрім попередження, інші санкції стосовно Адвоката (будь-якого адвоката) – Закон не дозволяє.
  7. Особа_1 зазначає, що всупереч висновкам КДКА, жодним органом, в т.ч. судовим його не було притягнуто за втручання в діяльність судових органів, навіть не було поставлено питання.
  8. Щодо доводів КДКА про підтвердження факту зловживання адвокатом Особа_1 процесуальними правами у зв’язку із заявленим відводом та неявкою у судове засідання 17.10.2019 у справі № Інформація_4, Особа_1 додатково зазначив, що також намагався потрапити у судове засідання Північного апеляційного господарського суду 17.10.2019, але об’єктивно не встиг через транспортні пробки та черги, які були на двох почергових входах (поліцейських пунктах пропуску) до апеляційного суду. Доказів неможливості потрапити до суду адвокат не надав, але просив витребувати КДКА у Північного апеляційного господарського суду, у чому йому було відмовлено.
  9. Особа_1 у своїй скарзі просить визнати неправомірними і скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної адвокатури Київської області від 15.07.2020 № 173/2020 та ухвалити нове рішення про закриття дисциплінарної справи відносно нього.

Встановлені фактичні обставини

  1. За даними Єдиного реєстру адвокатів України Особа_1 має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № Інформація_1.
  2. Щодо встановлення у діях адвоката Особа_1 порушень у справі № Інформація_2, у якій адвокатом Особа_1 подавались заяви про відвід судді Особа_5 від 18.02.2019 та від 04.03.2019, які визнані ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2019 року у справі № Інформація_2 зловживанням процесуальними правами представником АТ «ОСОБА_7» Особа_1, строк притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, передбачений ч. 2 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за вказаними фактами сплив.
  3. Щодо встановлення у діях адвоката Особа_1 порушень у справі № 925/1342/14, то скаржником Особа_2 не надано доказів у підтвердження вчинення протиправних дій щодо внесення 07.04.2017 змін про об’єкт обтяження саме адвокатом Особа_1, як представником АТ «ОСОБА_7».
  4. Щодо обставин у справі № Інформація_4. Адвокатом Особа_1, як представником АТ «ОСОБА_7» 16.10.2019 було подано повторний відвід суддям Північного апеляційного господарського суду Особа_5 та Особа_6 з порушенням строку, передбаченого ч. 3 ст. 38 ГПК України; виняткових обставин пропуску строку звернення із заявою про відвід Особа_1 не надано.
  5. Склад суду, а також підстави, зазначені у заяві про відвід, а саме знаходження на розгляді Вищої ради правосуддя трьох скарг Особа_1 про притягнення даних суддів до дисциплінарної відповідальності, а також звернення Особа_1 із заявами до правоохоронних органів про притягнення судді Особа_5 до кримінальної відповідальності, були відомі АТ «ОСОБА_7» та його представнику Особа_1 заздалегідь, зокрема, під час подання первісної заяви про відвід та під час підтримання її у судовому засіданні 26.09.2019 Особа_1.
  6. У судовому засіданні Особа_1 зазначив додаткову підставу відводу суддів Особа_5 та Особа_6, а саме скасування Верховним Судом постанови суду апеляційної інстанції від 14.06.2018, але факт наявності скарг до ВРП та правоохоронних органів суду не повідомив.
  7. Крім того, заява про відвід суддів, подана Особа_1 16.10.2019, у судовому засіданні не була підтримана присутніми представниками АТ «ОСОБА_7», а сам заявник у судове засідання не з’явився, при цьому зазначаючи у поясненнях до КДКА та скарзі до ВКДКА суперечливі підстави неявки у судове засідання: залучення с 09-00 год. 17.10.2019 (у день судового засідання) до невідкладних дій по аналізу та підготовці правових висновків з термінових питань, що виникли у поточній діяльності АТ «ОСОБА_7»; транспортні пробки;

черги, які були на двох почергових входах (поліцейських пунктах пропуску) до апеляційного суду.

  1. 29.09.2020, за вхід. № 14406, від Особа_1 на адресу ВКДКА надійшли «Пояснення до рішення №173/2020 від 15.07.2020 про порушення дисциплінарного провадження стосовно адвоката».
  2. В поясненнях зазначено наступне:

– скарга, за результатами якої прийнято оскаржуване рішення, повністю тотожна тій, вже розглядалась КДКА у січні 2020 року і була розділена скаржником Особа_2 на 2-і інші, з однаковим змістом;

– КДКА практикує притягнення до відповідальності за факти щодо яких не проводилась попередня перевірка, не складалась довідка, не порушувалась дисциплінарна справа – без відібрання пояснень від адвоката, стосовно якого викладено неправдиві дані;

– КДКА помилково посилаючись на факти, нібито встановлені іншим рішенням КДКА, що оскаржується в суді, сама вчиняє перешкоди у здійсненні судочинства у тій справі, судові рішення не виконує, витребувані документи суду не надає, матеріали дисциплінарної справи до суду не направляє;

– КДКА систематично приймає від скаржника Особа_2 скарги, які останній подає без надання копій та доданих до неї документів для адвоката, тобто надає відкриті переваги пану Особа_2 і безпідставно порушує дисциплінарні справи;

– Особа_2 поклав в основу оскаржуваного рішення №173/2020 року лист ради адвокатів Київської області, копія якого (як і зміст) не доводились і не надавались адвокату Особа_1 взагалі.

  1. 30.09.2020, за вхід. № 14417, від Особа_1 на адресу ВКДКА надійшла заява про приєднання до матеріалів скарги додаткових матеріалів.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА регіону рішення

  1. У рішенні дисциплінарної палати встановлено, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2019 у справі № Інформація_2 визнано зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.
  2. Дисциплінарна палата встановила порушення адвокатом Особа_1 статей 7, 42, 44 Правил адвокатської етики, водночас зазначила що по даних фактах минув річний строк притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
  3. Ухвалою Північного апеляційного суду господарського суду від 17.10.2019 у справі № Інформація_4 визнано зловживанням процесуальними правами подання представником АТ «ОСОБА_7» Особа_1 заяви про відвід судді Особа_5 та Особа_6 у справі №Інформація_4, що свідчить про порушення адвокатом ч. 3 ст. 38, ст. 43 ГПК України, ст. ст. 7, 42, 44 Правил адвокатської етики, що знайшло підтвердження у наявних матеріалах дисциплінарної справи та не спростовано Особа_1.
  4. Дисциплінарна палата встановила, що характер і зміст допущеної адвокатом Особа_1 поведінки 16.10.2019 та 17.10.2019 є грубим порушенням Правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури.
  5. Встановлено вчинення адвокатом Особа_1 дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 3, 5 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  6. Додатково КДКА Київської області на підставі листа Ради адвокатів Київської області в рішенні зазначила, що станом на 14.07.2020 щорічні внески на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування адвокатом Особа_1 (свідоцтво № Інформація_1) несплачені за 2017 та 2018 рік.
  7. З урахуванням обставин вчинення проступку, його характеру та змісту, наслідків, особи адвоката Особа_1 , КДКА Київської області дійшла до висновку про застосування до адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного державного реєстру адвокатів України.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню

  1. Господарський процесуальний кодекс України 6 листопада 1991 року № 1798-XII (у відповідній редакції).
  2. «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI (у відповідній редакції).
  3. Правила адвокатської етики, затверджені звітно-виборним З’їздом адвокатів України 2017 року 09.06.2017 року (зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15.02.2019 року).
  4. Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120 (з наступними змінами та доповненнями).
  5. Статтею 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокат під час здійснення адвокатської діяльності зобовꞌязаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.
  6. Стаття 42 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09.06.2017 року, зі змінами від 15.02.2019 року, визначає, що представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов’язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.
  7. Стаття 44 Правил адвокатської етики встановлює, що під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії. Адвокат має поважати процесуальні права адвоката, який представляє іншу сторону, і не вдаватись до дій, що грубо порушують останні. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.
  8. Статтею 7 Правил адвокатської етики передбачено, що у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення вчинення правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх вчиненню його клієнтом або іншими особами. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
  9. Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
  10. Відповідно до ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, яким є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
  11. В ч. 1 статті 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України – позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав – виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
  12. Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку (ч. 2 ст.35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
  13. Згідно зі ст. 70 Правил адвокатської етики та ст. 7 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року №120, із змінами (далі – Положення), дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
  14. Частиною 2 ст. 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) порушення присяги адвоката України; 2) розголошення адвокатом відомостей, що становлять адвокатську таємницю, використання їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб; 3) заподіяння протиправними діями адвоката, пов’язаними із здійсненням ним адвокатської діяльності, значної шкоди клієнту, якщо така шкода встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили; 4) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.
  15. Частиною 2 ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку; 2) порушення адвокатом вимог щодо несумісності; 3) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.
  16. Абзацем 2 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Мотиви та висновки ВКДКА

  1. Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
  2. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури погоджується із доводами КДКА Київської області щодо спливу строку притягнення адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинене дисциплінарне правопорушення, що мало місце при розгляді судової справи № Інформація_2 (ухвала суду від 04.04.2019).
  3. Щодо висновку дисциплінарної палати про недотримання адвокатом положень статей 7, 42, 44 Правил адвокатської етики у зв’язку із визнанням Північним апеляційним господарським судом в ухвалі від 04.04.2019 року по справі № Інформація_2 факту зловживання адвокатом Особа_1 процесуальними правами при поданні заяв від 18.02.2019 та від 04.03.2019 про відвід судді Особа_5, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури не погоджується із вищевикладеним висновком дисциплінарної палати, з огляду на таке.
  4. До скарги Особа_2 не надано, а дисциплінарною палатою не витребувано заяви про відводи суддям від 18.02.2019 та від 04.03.2019 та не досліджено їх зміст.
  5. Із тексту ухвали, на яку посилаєтеся дисциплінарна палата не вбачається, чому зазначені ухвали визнані зловживанням (не наведено мотивів та обґрунтувань), що необхідно було дослідити дисциплінарній палаті КДКА Київської області під час встановлення обставин, викладених у скарзі.
  6. Відповідно до ст. 70 Правил адвокатської етики звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь. Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.
  7. Згідно статті 7 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
  8. Статтею 14 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, передбачено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовується заява, (скарга), заявник (скаржник) надає докази.
  9. З урахуванням викладеного, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури не погоджується з висновками дисциплінарної палати КДКА Київської області щодо наявності дисциплінарного проступку в діях адвоката Особа_1 щодо звернення до Північного апеляційного господарського суду із заявами про відвід суддів від 18.02.2019 та 04.03.2019, оскільки такі обставини дисціплінарної палатою не встановлювались, а відповідні докази (тексти заяв) не досдіджувалісь і відсутні в матеріалах дисциплінарної справи.
  10. ВКДКА також враховуючи положення ст. 70 Правил адвокатської етики, статей 7 та 14 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, зазначає, що Особа_2 не довів причетність адвоката Особа_1 до обставин відновлення запису на приватне обтяження у вигляді застави рухомого майна, зареєстрованого 28.05.2012 року в Державному реєстрі рухомого майна № 12550275, шляхом вчинення 07.04.2017 року змін про об’єкт обтяження, отже такі обставини не можуть бути підставою для встановлення факту неправомірних дій адвоката Особа_1.
  11. Щодо порушення адвокатом норм процесуального законодавства під час розгляду справи № Інформація_4 ВКДКА зазначає, що відвід суддям Північного апеляційного господарського суду Особа_5 та Особа_6 подано з порушенням строку, передбаченого ч. 3 ст. 38 ГПК України.
  12. Так відповідно до ч. 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
  13. Заявлені адвокатом Особа_1 у заяві від 16.10.2019 підстави відводу були відомі АТ «ОСОБА_7» та його представнику Особа_1 заздалегідь, зокрема, під час подання первісної заяви про відвід та під час підтримання її у судовому засіданні 26.09.2019 адвокатом Особа_1.
  14. У судовому засіданні Особа_1 зазначив додаткову підставу відводу суддів Особа_5 та Особа_6, а саме скасування Верховним Судом постанови суду апеляційної інстанції від 14.06.2018, але факт наявності скарг до ВРП та правоохоронних органів суду не повідомив, хоча достеменно знав такі факти (в матеріалах справи наявні копії відповідних заяв адвоката Особа_1 щодо суддів Особа_5 та Особа_6 до правоохоронних органів та ВРП датовані періодом 2018-2019 рік).
  15. Заява про відвід суддів, подана Особа_1 16.10.2019 у судовому засіданні не була підтримана присутніми представниками АТ «ОСОБА_7», а сам заявник у судове засідання не з’явився, при цьому зазначаючи у поясненнях до КДКА та скарзі до ВКДКА три суперечливі підстави своєї неявки, не підтверджені належними та допустимими доказами: залучення с 09-00 год. 17.10.2019 (у день судового засідання) до невідкладних дій по аналізу та підготовці правових висновків з термінових питань, що виникли у поточній діяльності АТ «ОСОБА_7»; транспортні пробки; черги, які були на двох почергових входах (поліцейських пунктах пропуску) до апеляційного суду.
  16. Пояснення адвоката Особа_1 щодо здійснення представництва інтересів АТ «ОСОБА_7» у якості представника, а не адвоката, що на його думку виключає відповідну відповідальність, суперечать положенням ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.
  17. Щодо доводів Особа_1 про сумнівність доказів, наданих до скарги Особа_2, з огляду на їх невідповідність п. 1.1. та п. 5.7. Національного стандарту України «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 №55.
  18. ВКДКА звертає увагу, що Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність», затверджене рішенням РАУ № 120 від 30.08.2014, не передбачено спеціальний порядок засвідчення документів, що додаються до скарги.
  19. Також Особа_1 не спростовано факту складання заяви від 06.11.2019 до господарського суду Черкаської області та подання вказаної заяви і доданих до ней документів у справі № Інформація_5.
  20. Щодо неналежного оформлення оскаржуваного рішення КДКА регіону, а саме невідповідність пунктам 81, 271 Інструкції з діловодства (наказ 32/1/3-13 від 20 червня 2013 року) ВКДКА зазначає наступне: оскаржуване рішення, що міститься в матеріалах справи виконане на оригіналі бланку КДКА Київської області, містить назву КДКА Київської області, викладену українською мовою, а за таких обставин аргументи Скаржника спростовуються матеріалами дисциплінарної справи.
  21. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури погоджується із висновком КДКА регіону про те, що обставини, викладені у скарзі Особа_2 24.02.2020, по суті не вирішувались під час розгляду дисциплінарної справи і прийняття дисциплінарною палатою (рішення від 29.01.2020 року), у якому надавалась оцінка виключно одному питанню, а саме використанню адвокатом Особа_1 бланку ордеру іншого адвоката.
  22. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна палата адвокатури зауважує, що процесуальне законодавство не надає право його порушувати ані представнику, ані адвокату під час здійснення представництва інтересів клієнта/довірителя.
  23. Доводи скарги адвоката Особа_1, що адресована ВКДКА, не є новими і вже були предметом перевірки дисциплінарної палати.
  24. Особа_1 зазначив, що після відкриття дисциплінарної справи у травні 2020 року за доводами скаржника Особа_2 за день до засідання 14.07.2020, на якому було винесено рішення про притягнення адвоката до відповідальності, КДКА регіону прийняла лист Ради адвокатів Київської області № 806/0/2.20 від 14.07.2020 з неправдивими, на думку Особа_1, даними про те, що останнім, як адвокатом, не сплачені внески на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування за 2017, 2018 роки. При цьому КДКА залучено вказаний лист без складання довідки, без доведення до адвоката Особа_1 змісту такого листа, без можливості надання адвокату Особа_1 пояснень та доказів з цього приводу, та прийнято рішення про позбавлення адвоката права на заняття адвокатською діяльністю.
  25. Відповідно до пункту 4 статті 14 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, до заяви (скарги) додається її копія та копії всіх документів, що приєднуються до неї, для вручення адвокату, щодо поведінки якого подається заява (скарга), а також копія платіжної квитанції банківської установи про оплату за організаційне забезпечення її розгляду.
  26. З матеріалів дисциплінарної справи вбачається, що 06.03.2020 КДКА Київської області направлено копію скарги Особа_2 з додатками на 15 аркушах на адресу Особа_1, про що свідчить супровідний лист вих. № 304 від 06.03.2020 та фіскальний чек АТ «Укрпошта» (т. 1, арк. спр. 326).
  27. Скарга із відповідними додатками була отримана Особа_1 11.03.2020, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення, що також міститься у матеріалах дисциплінарної справи.
  28. Натомість Особа_1 стверджує, що не був обізнаний із надходженням та змістом листа Ради адвокатів Київської області № 806/0/2.20 від 14.07.2020, з якого вбачається, що адвокат Особа_1 у 2017 та 2018 роках не сплачував щорічні внески на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування.
  29. З матеріалів дисциплінарної справи вбачається, що даний лист не був поданий Особа_2 до КДКА Київської області, як окрема скарга на дії адвоката Особа_1.
  30. Витяг з протоколу № 8 засідання дисциплінарної палати КДКА Київської області від 15.07.2020 містить відомості про те, що голова палати Лісніченко поставила Особа_1 наступне питання: «Чому Вами не сплаченіі адвокатські внески за 2017 та 2018 роки?». Відповідь Особа_1: «Хороший вопрос. Отвечу так, что за меня платит представитель, я уже не помню, кто именно платил в те годы, но за прошлый год взносы за меня уплатило адвокатськое объдинение, в котором я нахожусь.».
  31. З витягу з протоколу засідання КДКА № 8 від 15.07.2020 вбачається, що Особа_1 надав пояснення щодо фактів, викладених у листі, і при цьому не зазначив підставу несплати внесків за 2017 та 2018 роки.
  32. Згідно з пунктом 2.1. Положення про внески на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, затвердженого рішенням Ради адвокатів України №4 від 03.02.2017 року (зі змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України 13.10.2018 року №176), сплата щорічного внеску на реалізацію повноважень органів адвокатського самоврядування, відповідно до рішень з’їзду адвокатів України, Ради адвокатів України, актів НААУ є професійним обов’язком кожного адвоката.
  33. Згідно з пунктом 2.2. Положення про внески на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, адвокати України сплачують встановлений розмір щорічного внеску на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування в національній валюті України на банківські рахунки органів адвокатського самоврядування двома платежами, оприлюдненими відповідно до п. 2.13. цього Положення, згідно наступного розподілу:

– шляхом перерахування 70% від встановленого розміру щорічного внеску на поточний рахунок відповідної ради адвокатів регіону;

– шляхом перерахування 30% від встановленого розміру щорічного внеску на поточний рахунок Національної асоціації адвокатів України.

  1. Згідно з 2.16. Положення про внески на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, порушення адвокатом порядку та строків сплати щорічних внесків вважається невиконанням рішення органу адвокатського самоврядування та відповідно вважається дисциплінарним проступком, що також передбачено статтею ст. 34 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правилами адвокатської етики.
  2. Несплата адвокатом щорічних внесків не є предметом розгляду даних дисциплінарних проваджень за скаргами Особа_2 на дії адвоката Особа_1.
  3. Водночас, КДКА Київської області надала оцінку обставинам, що викладені у листі Ради адвокатів Київської областії № 806/0/2.20 від 14.07.2020 року, та надала можливість Особа_1 під час засідання дисциплінарної палати надати пояснення з приводу інформації, що викладена в такому листі.
  4. З урахуванням викладеного Особа_1 не спростовує несплату щорічних внесків на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування за 2017-2018 та не надає доказів сплати таких внесків, з огляду на що КДКА Київської області обґрунтовано зазначила про невиконання адвокатом рішень органів адвокатського самоврядування щодо сплати щорічних внесків.
  5. Відповідно до статті 51 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його відповідальність, рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
  6. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури не вбачає, що при розгляді скарг Особа_2 КДКА Київської області надала переваги будь-кому із сторін дисциплінарного провадження.
  7. Інші доводи, зазначені Особа_1 у поясненнях № 14406 від 29.09.2020, є аналогічними доводам, що викладені в його скарзі, поданої до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
  8. Крім вищезазначених пояснень, адвокат Особа_1 звернувся до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (вхід. № 14417 від 30.09.2020), у якій просив долучити до матеріалів справи три публікації, що, на його думку, опосередковано стосуються характеристик його дій, неправомірну оцінку яким, як зазначає Особа_1, надавала дисциплінарна палата КДКА Київської області.
  9. З приводу вказаної заяви Вища кваліфікаційно-дисциплінарної комісія адвокатури зазначає наступне.
  10. Зі змісту поданої заяви вбачається, що заявник жодним чином не обґрунтував, яким чином вказані заявником публікації стосуються обставин порушення дисциплінарного провадження за скаргою Особа_2 відносно адвоката Особа_1. Надані публікації стосується інших осіб та обставин, не підтверджують та не спростовують жодних доводів скарги.
  11. Враховуючи викладене, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури погоджується з висновками дисциплінарної палати КДКА регіону щодо необхідності притягнення адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності, водночас вважає застосоване дисциплінарне стягнення занадто суворим з огляду на відсутність у діях адвоката систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.
  12. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури звертає увагу, що під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини (абз. 2 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
  13. За таких обставин Вища кваліфікаційно – дисциплінарна комісія адвокатури не в повній мірі погоджується з висновками дисциплінарної палати КДКА регіону, вважає застосоване дисциплінарне стягнення до адвоката занадто суворим, таким, що не можна визнати справедливим, оскільки воно не відповідає обставинам вчинення проступку, його наслідкам, відношенню адвоката до виконання своїх обов’язків у відносинах із клієнтом.
  14. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури звертає увагу на рішення Європейського Суду з прав людини Касадо Кока проти Іспанії, 24 лютого 1994 року, § 46, Серія А № 285-А; Штойр проти Нідерландів, № 39657/98, § 38, ЄСПЛ 2003-XI; Фераарт проти Нідерландів, № 10807/04, § 51, 30 листопада 2006 року, в яких зазначено, що роль адвокатів у системі правосуддя тягне за собою ряд обовꞌязків і обмежень, особливо у звꞌязку з їх професійною діяльністю, яка повинна бути прямою, чесною і гідною. Професія адвоката є однією з професій, представники якої повинні дотримуватися вищих і більш суворих стандартів поведінки. Не лише загальні стандарти поведінки, але також спеціальні вимоги, встановлені законами, які регулюють діяльність колегії, та правила професійної етики, застосовуються до практики адвоката. Необхідність вимог, встановлених правилами професійної етики, є об`єктивною: лише особі з високою моральною репутацією можливо довіряти брати участь у процесі здійснення правосуддя. Дозвіл будь-якій особі брати участь у цьому процесі незалежно від його або її поведінки дискредитує ідею здійснення правосуддя» (Рішення по справі Lekavičienė v. Lithuania, 27 червня 2017 року, № 48427/09, ECHR 2017).
  15. Стосовно правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися, насамперед, на такому: чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; чи дійсно у діянні адвоката є склад дисциплінарного проступку; чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; чи відповідає застосований вид стягнення вимогам закону та чи є він пропорційним (співмірним) із учиненим діянням (позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 08.09.2020 у справі №П/811/2499/17).
  16. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, дослідивши наявні матеріали, вважає, що адвокат Особа_1, допустив грубе одноразове порушення правил адвокатської етики, за мотивів викладених вище, у зв’язку з чим наявні підстави для застосування дисциплінарного стягнення, передбаченого пунктом 2 ч. 1 статті 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  17. Згідно п. 2 ч. 5 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
  18. Враховуючи викладене вище, керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
  1. Скаргу Особа_1 – задовольнити частково.
  2. Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області №173/2020 від 15.07.2020 року про притягнення адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, – змінити в частині застосування виду дисциплінарного стягнення.
  3. Застосувати до адвоката Особа_1 дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на вісім місяців, який обраховувати з моменту прийняття рішення КДКА регіону.

Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.

Відповідно до ч.7 ст.52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                     С.В. Вилков

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно
дисциплінарної комісії адвокатури                     К.В. Котелевська