Рішення № ХІІ-005/2020 у справі за скаргою на рішення дисциплінарної палати Київської області №166/2020 від 15.07.2020 року про закриття дисциплінарної справи

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

РІШЕННЯХІІ-005/2020

21 грудня 2020 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Приходька О.І., Клечановської Ю.І., Василевської О.А., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області №166/2020 від 15.07.2020 року про закриття дисциплінарної справи відносно нього, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА та процедура розгляду скарги у ВКДКА

  1. 10.03.2020 року, за вх. № 296, на адресу КДКА Київської області надійшла скарга Особа_2 від 04.03.2020 на дії адвоката Особа_1.
  2. 12.03.2020 голова ДП КДКА Київської області доручив члену дисциплінарної палати КДКА Київської області Особа_3 провести перевірку відомостей, викладених у скарзі.
  3. 12.03.2020 член ДП КДКА Київської області Особа_3 звернувся з листом № 321 до адвоката Особа_1 з повідомленням про проведення щодо нього перевірки та з метою витребування пояснень щодо порушених питань.
  4. 16.04.2020 від адвоката Особа_1 надійшли письмові пояснення на адресу КДКА Київської області.
  5. 21.05.2020 член ДП КДКА Київської області Особа_3 подав на розгляд дисциплінарної палати довідку за результатами перевірки та матеріали перевірки по скарзі на адвоката Особа_1
  6. 27.05.2020 року за результатами розгляду скарги щодо поведінки адвоката Особа_2, довідки та матеріалів перевірки, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати прийняла рішення №101/2020, яким порушила дисциплінарну справу стосовно адвоката Особа_1, за ознаками дисциплінарного проступку, передбаченого ч. 2 ст. 34 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме порушення правил адвокатської етики (пункт 3), невиконання своїх професійних обов’язків (пункт 5), порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
  7. 15.07.2020 року за результатами розгляду у відкритому засіданні зазначеної вище скарги, довідки за результатами перевірки відомостей, викладених у скарзі та матеріалів перевірки, дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області прийнято рішення №166/2020 про закриття дисциплінарної справи за скаргою Особа_2 від 04.03.2020 на дії адвоката Особа_1.
  8. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Особа_1 звернувся до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргою на таке рішення.
  9. Строк на оскарження рішення, передбачений ч. 1 ст. 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Скаржником не пропущено.
  10. Листом за вих. № 2921 від 24.07.2020 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури витребувала у КДКА Київської області матеріали дисциплінарної справи відносно Особа_1.
  11. 17.08.2020 року на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла дисциплінарна справа відносно адвоката Особа_1.
  12. 03.09.2020 року Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.

Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження

  1. Скарга Особа_2 обґрунтована тим, що адвокат Особа_1 систематично вчиняє дії, які зухвало порушують правила адвокатської етики та Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що підтверджується наступним.
  2. У справі №Інформація_3 про банкрутство «ОСОБА_4», де Особа_2 виконував повноваження ліквідатора, адвокат Особа_1 подав заяву про відсутність правових підстав призначення Особа_2 ліквідатором на державне підприємство. Як зазначає Особа_2. В скарзі, адвокат Особа_1 не є ані учасником провадження у справі про банкрутство, ані представником учаника у справі з огляду на відсутність договору про надання правової допомоги у матеріалах справи.
  3. До вказаної заяви адвокатом Особа_1 було надано документи, отримані адвокатом при наданні правової допомоги ПАТ «ОСОБА_5» у іншій справі, де Особа_1 є одним з постійних представників, що на думку Особа_2 порушує ст. 7 Правил адвокатської етики (щодо належного захисту й представництва прав та законних інтересів кліента), ст. 10 Правил адвокатської етики (щодо дотримання принципу конфіденційності).
  4. Особа_2 зазначив, що документи було отримано Особа_1 з використанням адвокатського ордеру, належного адвокату Особа_6 (рішенням КДКА Київської області такі дії адвоката визнані неправомірними). Тобто Особа_2 вважає, що адвокатом Особа_1 умисно використано відомості та документи, що стали йому відомі завдяки незаконному використанню ордеру іншого адвоката у власних цілях.
  5. Особа_2 повідомив, що станом на день звернення зі скаргою до КДКА Київської області ГУНП в Черкаській області проводить досудове розслідування в межах кримінального провадження №Інформація_2 за ч. 1 ст. 358 Кримінального Кодексу України, що стосується факту підроблення адвокатом Особа_1 документів, а саме адвокатських ордерів.
  6. Особа_2 вказав, що подана Особа_1 заява до господарського суду Черкаської області у справі №Інформація_3 про банкрутство ДП «ОСОБА_4» підписана Особа_1 як адвокатом і скріплена печаткою адвоката в той час, як в Єдиному державному реєстрі адвокатів у полі «форма адвокатської діяльності» зазначено, що Особа_1 входить до адвокатського об’єднання «ОСОБА_7», що виключає використання особистої печатки адвоката на заявах та вчергове доводить той факт, що відомості, отримані адвокатом із використанням чужого ордеру були використані адвокатом виключно у особистих цілях. Обґрунтовуючи наведене Особа_2 посилається на положення ст. 15 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльнсть», ст. ст. 7, 14 Правил адвокатської етики.
  7. Особа_2 також зазначив, що на поданій до господарського суду Черкаської області заяві від 06.11.2019 міститься відбиток печатки адвоката України Особа_1, на якій зазначено: «Ügyvéd Magyarország» (адвокат Угорщини). Водночас адвокат Особа_1 не є іноземним адвокатом у розумінні чинного законодавства України, до того ж в Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні відомості про те, що Особа_1 було видане свідоцтво про право здійнснення адвокатської діяльності компетентним органом Угорщини. Тому, з огляду на положення ст. 2 Правил адвокатської етики, Особа_2 вбачає в діях адвоката Особа_1 порушення вимог ст. ст. 6, 7, 42 Правил адвокатської етики.
  8. У наданих адвокатом Особа_1 поясненнях останній заперечив проти скарги, обґрунтовуючи свою позицію наступним.
  9. Всі вимоги, підстави і обставини, викладені у скарзі Особа_2, були предметом розгляду дисциплінарної справи за результатами якої дисциплінарною палатою КДКА Київської області було прийнято рішення від 29.01.2020, яке наразі оскаржується адвокатом Особа_1 в Окружному адміністративному суді м. Києва (справа №Інформація_4). Натомість Особа_2 вказане рішення не оскаржив, але, на думку Особа_1 продублював скаргу вдруге.
  10. Відповідно до листів АТ «ОСОБА_5», зокрема від 16.03.2020, адвокату Особа_1 було надано згоду на розголошення, оприлюдення, використання в будь-якій спосіб будь-якої інформації, отриманої ним, як адвокатом під час представництва АТ «ОСОБА_5». Відповідно до цього ж листа жодні претензії до якості роботи у АТ «ОСОБА_5» до адвоката Особа_1, як у довірителя відсутні.
  11. Щодо доводів Особа_2 про те, що рішенням КДКА Київської області від 29.01.2020 визнано неправомірними дії адвоката Особа_1 щодо використання ордеру, наданому іншому адвокату, Особа_1 пояснив, що у вказаному рішенні йшла мова про бланк ордеру, а не самого ордеру, адже бланк ордеру був заповнений на ім’я адвоката Особа_1, який і використовував цей оформлений на своє ім’я ордер, отже жодні порушення, на думку Особа_1, відсутні.
  12. Щодо доводів про використання адвокатом Особа_1 печатки, на якій містяться записи, викладені іноземною мовою, то Особа_1 зазначив, що Особа_2 не довів те, що він є спеціалістом з іноземних мов індокитайської, романо-германської або ж фіно-угорської чи яких-небудь інших мовних груп. Печатку адвокат має і використовує в силу ст. 19 Конституції України. Питання про те, чи виконує адвокат Особа_1 повноваження на територій інших держав і яким саме чином, не стосується Особа_2, оскільки фактів про протиправну діяльність Особа_1 на території інших держав у скарзі Особа_2 не доведено. Саму печатку, на переконання Особа_1, він може використовувати в силу принципів, закріплених ст. ст. 8, 19 Конституції. України, в т.ч. і з використанням, окрім кирилиці, позначень латинськими буквами (як це робить і сама КДКА).
  13. Подану Особа_2 скаргу вважає проявом тиску, що має на меті вчинення перешкод у здійсненні правової діяльності і такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України, нормах моралі, прийнятих у суспільстві. Крім того, на думку адвоката Особа_1, всі вимоги скарги Особа_2 були предметом розгляду дисциплінарної палати КДКА Київської області (рішення від 29.01.2020), отже скарги є відвертим зловживанням, а тому Особа_1 просив відмовити у відкритті дисциплінарної справи.
  14. У своїй скарзі до ВКДКА Особа_1 зазначає наступне.
  15. Оскаржуване рішення КДКА винесено по аргументах, викладених у скарзі Особа_2 на дії адвоката Особа_1, які вже були предметом дослідження (рішення КДКА від 29.01.2020 року), що на думку Особа_1 є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. ДП КДКА не обґрунтовало, у чому полягають ознаки невиконання адвокатом своїх обов’язків або неналежності виконання таких обов’язків.
  16. Зазначає, що подання скарги Особа_2 на дії адвоката Особа_1 є вчиненням протиправного впливу, що проігноровано КДКА.
  17. Оскаржуване рішення КДКА Київської області від 15.07.2020 оформлене неналежним чином, що робить його нелегітимним з огляду на те, що текст рішення виготовлено комбіновано-українською мовою на «кирилиці», та іноземною мовою (перша сторінка) – що використовує в правописанні латинські літери; крім того оскаржуване рішення надійшло на адресу Особа_1 у непрошитому вигляді.
  18. Вважає, що КДКА Київської області в порушення приписів п. 18 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність від 30.08.2014 № 120, неправомірно не повернула повторно подану скаргу пана Особа_2, а незаконно винесла оскаржуване рішення, при цьому надавши незаконні переваги скаржнику Особа_2, та розпочавши незаконне переслідування стосовно адвоката.
  19. КДКА діяло відверто зловмисно, в інтересах Звєдічева , обрала звинувачувальну позицію стосовно адвоката та розпочала відкрите, незаконне представництво скаржника проти адвоката.
  20. Азначає, що оскаржуване рішення прийнято у незаконному складі дисциплінарної палати КДКА Київської області. Адвокат вважає, що йому незаконно відмовлено у відводах заявлених на засіданні 22.06.2020 та незаконно не надано можливості заявити відвід члену ДП КДКА Особа_8.
  21. Щодо своєї участі у справі № Інформація_3, як представника АТ «ОСОБА_5», що зокрема підтверджується роздруківкою з ЄДРСР, Скаржник зазначає про відсутність у процесуальному законодавстві заборон щодо звернень до суду осіб, які не є учасниками відповідної справи про банкрутство, а відтак в силу приписів ст.ст. 8, 19 Конституції України його звернення не суперечать закону.
  22. Зазначає, що в оскаржуваному рішенні КДКА не досліджувала і навіть не згадувала доводи, аргументи та докази Особа_1, що на його думку свідчить про самоусунення від здійснення об’єктивного розгляду скарги.
  23. Щодо використання ордеру іншого адвоката, Особа_1 заявляє, що у рішенні від 29.01.2020 мова йшла про використання бланку ордеру, а не самого ордеру, оскільки ордер був заповнений на ім’я Особа_1.
  24. Зазначає, що має право використовувати печатку із використанням окрім кирилиці окремих позначень на латиниці.
  25. Зазначає, що КДКА було достовірно відомо, але не враховано, що адвокат Особа_1 став на облік до Ради адвокатів Київської області як адвокат, який займається адвокатською діяльністю індивідуально, і в цей час отримав печатку.
  26. Вважає, що рішення КДКА немотивоване.
  27. Адвокат просив звернути увагу на те, що при слуханні справи, за результатами якої винесено рішення 29.01.2020, не спростовано доводи щодо підкидування бланків ордерів адвокатом, членом ДП КДКА Київської області Особа_8 (у якого був вільний доступ до бланків адвокатів) іншим адвокатам з метою дискредитації відомих адвокатів.
  28. КДКА безпідставно і немотивовано не розглянуло клопотання адвоката Особа_1 про зупинення розгляду дисциплінарної справи до розгляду судом справи №Інформація_4, у якій Особа_1 оскаржує рішення КДКА Київської області від 29.01.2020.
  29. Щодо аргументів Особа_2 по скарзі на дії адвоката Особа_1 щодо записів на печатці адвоката, зроблених іноземною мовою, останній зазначив, що Особа_2 не є спеціалістом з іноземних мов, а жодних фактів про протиправну діяльність адвоката Особа_1 на території інших держав не наведено. Як зазначає Особа_1, саму ж печатку він може використовувати в силу принципів, закріплених ст. ст. 8 та 19 Конституції України, в т.ч. і з використанням окрім кирилиці позначень латинськими буквами (як це робить і сама КДКА).
  30. Щодо тверджень про долучення до заяви Особа_1 документів, отриманих з використанням ордеру іншого адвоката, останній вказує на непідтвердження Особа_2 таких доводів відповідними доказами, а відтак такі доводи не могли бути підставою для порушення дисциплінарної справи.
  31. Особа_1 посилається на порушення зі сторони КДКА Київської області положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 19 Конституції України, пунктів 7, 14 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність.
  32. Вважає, що КДКА не враховано, що діюче законодавство не містило жодних заборон по використанню або ж невикористанню печатки і такі дії адвоката не містять, на думку Особа_1, жодних ознак порушень.
  33. Особа_1 ставить під сумнів докази, надані до КДКА Київської області Особа_2, з огляду на їх невідповідність п. 1.1. та п. 5.7. Національного стандарту України «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 №55.
  34. КДКА виготовило оскаржуване рішення з використанням комбінованих мов (української та ще якоїсь), чим позбавила Особа_1 права на справедливий суд, що закріплене у ст. 6 Конвенції.
  35. Зазначає, що КДКА відмовилось приймати та досліджувати у засіданні в якості доказу договір, на підставі якого адвокат Особа_1 у 2019-2020 роках здійснював представництво АТ «ОСОБА_5».
  36. З огляду на викладене, Особа_1 просить визнати неправомірними і скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 15.07.2020 №166/2020; ухвалити нове рішення про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1.

Встановлені фактичні обставини

  1. За даними Єдиного реєстру адвокатів України Особа_1 має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Інформація_1.
  2. 29.09.2020 від Особа_1 на адресу ВКДКА надійшли пояснення до рішення №166/2020 від 15.07.2020 про закриття дисциплінарного провадження стосовно адвоката.
  3. В поясненнях зазначено наступне:

– скарга, за результатами якої прийнято оскаржуване рішення, повністю тотожна тій, вже розглядалась КДКА у січні 2020 року і була розділена скаржником Особа_2 на 2-і інші, з однаковим змістом;

– КДКА практикує притягнення до відповідальності за факти щодо яких не проводилась попередня перевірка, не складалась довідка, не порушувалась дисциплінарна справа – без відібрання пояснень від адвоката, стосовно якого неправдиві дані викладено;

– КДКА помилково посилаючись на факти, нібито встановлені іншим рішенням КДКА, що оскаржується в суді, сама вчиняє перешкоди у здійсненні судочинства у тій справі, судові рішення не виконує, витребувані документи суду не надає, матеріали дисциплінарної справи до суду не направляє;

– КДКА систематично приймає від скаржника Особа_2 скарги, які останній подає без надання копій та доданих до неї документів для адвоката, тобто надає відкриті переваги пану Особа_2 і безпідставно порушує дисциплінарні справи;

– в основу оскаржуваного рішення покладено лист ради адвокатів Київської області, копія якого (як і зміст) не доводились і не надавались адвокату Особа_1 взагалі.

  1. 30.09.2020 від Особа_1 на адресу ВКДКА надійшла заява про приєднання до матеріалів скарги додаткових матеріалів.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА регіону рішення

  1. КДКА Київської області під час розгляду дисциплінарної справи не знайшла підтвердження в діях адвоката Особа_1 факту вчинення ним дисциплінарного проступку, що зафіксовано в оскаржуваному рішенні № 166/202 від 15.07.2020 з огляду на наступне.
  2. Нормами ГПК України, як і нормами діючого на час викладених у скарзі подій Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», не було встановлено прямих заборон щодо звернень до суду осіб, які не є учасниками або представниками учасників відповідної справи про банкрутство.
  3. Посилання скаржника на факт долучення адвокатом Особа_1 до своєї заяви копії документів, які були отримані ним під час надання правової допомоги ПАТ «ОСОБА_5» в іншій господарській справі №Інформація_5 про банкрутство ВАТ «ОСОБА_9», не може бути підставою для притягнення адвоката до дисціплінарної відповідальності з огляду на зміст наявних у матеріалах справи листів ПАТ «ОСОБА_5» від 16.03.2020 № 3175/4/06-2 та від 23.12.2019 за № 19843/4-06-2, якими підтверджується, що Банк надавав згоду адвокату Особа_1 на «розголошення/оприлюднення будь-яким чином у будь-який спосіб інформації, отриманої в рамках правового супроводу, зокрема, ВАТ «ОСОБА_9», ТОВ «ОСОБА_10», ЗАТ «ОСОБА_11» тощо (зокрема-стосовно протиправної діяльності арбітражного керуючого Особа_2, системна незаконна діяльність якого встановлена чисельними судовими рішеннями), ряду інших підприємств, перелік яких Банк може надати (для пред’явлення третім особам) з конкретизацією в запиті переліку таких установ/організацій».
  4. У листах міститься підтвердження ПАТ «ОСОБА_5» про те, що адвокат Особа_1 без його згоди, як клієнта – не розголошував відомостей, що становлять адвокатську таємницю.
  5. Під час розгляду справи встановлено, що Єдиний реєстр адвокатів України містить інформацію про здійснення адвокатом Особа_1 адвокатської діяльності також в індивідуальній формі, що відповідає рішенню РАУ № 71 від 4-5 липня 2014 року «Про надання роз’яснень практичних питань реалізації Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо організаційних форм адвокатської діяльності».
  6. Щодо наявності на печатці адвоката Особа_1 інформації «Ügyvéd Magyarország» (адвокат Угорщини, з угорської), то оцінюючи вказану обставину ДП КДКА Київської області виходила з аналогій положень інших норм чинного законодавства України щодо відбитку печатки як необов’язкового реквізиту документу (ст. 58-1 ГК України, ст. 166-24 КУпАП України, ст. 59 КАС України та ін.), а також Рішення РАУ № 118 від 21.09.2019 «Про затвердження роз’яснення щодо обов’язкового використання печатки адвокатським об’єднанням при оформленні ордеру».
  7. Не знайшло свого підтвердження під час розгляду дисциплінарної справи твердження скаржника і про те, що документи, які були долучені до поданої в суд заяви, були отримані адвокатом Особа_1 з використанням адвокатського ордеру, належного іншому адвокату (Особа_6).

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню

  1. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI (у відповідній редакції).
  2. Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120 (з наступними змінами та доповненнями).
  3. Закон України «Про рекламу» від 3 липня 1996 року № 270/96-ВР (у відповідній редакції).
  4. Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09.06.2017 року (зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15.02.2019 року).
  5. Статтею 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокат під час здійснення адвокатської діяльності зобовꞌязаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.
  6. Стаття 13 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09.06.2017 року, зі змінами від 15.02.2019 року, визначає, що адвокат має право рекламувати свою професійну діяльність з дотриманням чинного законодавства і цих Правил.
  7. Рекламні матеріали про адвокатську діяльність (та будь-які інші матеріали такі як бланки, візитівки та інше) не можуть містити: оціночних характеристик відносно адвоката; критики адвокатами інших адвокатів; заяв про вірогідність успішного виконання доручень та інших заяв, що можуть викликати безпідставні надії у клієнтів; вказівок, які можуть сформувати уявлення, що діяльність саме цього адвоката характеризується рисами і показниками, притаманними, в дійсності, адвокатурі як такій (абзац 2 ст. 13 ПАЕ).
  8. Рекламні матеріали про діяльність адвоката мають бути об’єктивними, достовірними, чіткими та зрозумілими й не повинні містити натяків, двозначностей або іншим чином утворювати підґрунтя для введення потенційних клієнтів в оману, а також мають відповідати розумним естетичним вимогам. Рекламні матеріали не можуть демонструватись (розміщуватись) за допомогою способів (у способи), які дискредитують інститут адвокатури, створюють умови для його зневаги, принижують професію та статус адвоката України (абзац 3 ст. 13 ПАЕ).
  9. Адвокати, що здійснюють адвокатську діяльність індивідуально або через адвокатське бюро чи об’єднання (керівники адвокатського об’єднання) несуть персональну відповідальність за достовірність рекламних матеріалів про них (про адвокатські бюро, об’єднання), а також за їх відповідність чинному законодавству та цим Правилам (абзац 4 ст. 13 ПАЕ).
  10. Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
  11. Відповідно до ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, яким є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
  12. Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку (ч. 2 ст.35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
  13. Згідно зі ст. 70 Правил адвокатської етики та ст. 7 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року №120, із змінами (далі – Положення), дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
  14. Згідно зі ст. 70 Правил адвокатської етики щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.
  15. Абзацем 2 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим.
  16. Відповідно до статті 49 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його відповідальність, рішення про закриття дисциплінарної справи приймається у разі закінчення строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, у разі встановлення дисциплінарного проступку в діях адвоката

Мотиви та висновки ВКДКА

  1. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури погоджується із висновками дисциплінарної палати КДКА Київської області щодо відсутності доказів вчинення дисциплінарного проступку адвокатом Особа_1 за фактом звернення до господарського суду Черкаської області з письмовою заявою від 06.11.2019 у справі №Інформація_3, а також недоведеності належними та допустимим доказами факту отримання адвокатом Особа_1 документів, долучених до заяви від 06.11.2019, з використанням бланку ордеру, належного адвокату Особа_6 (в матеріалах справи відсутній бланк (копія бланку) ордеру, на який посилається Особа_2).
  2. Також КДКА Київської області вірно зазначила щодо правомірності здійснення адвокатом Особа_1 як індивідуальної діяльності, так і діяльності у складі адвокатського об’єднання, що також не протирічить Рішенню Ради адвокатів України № 71 «Про надання роз’яснень практичних питань реалізації Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо організаційних форм адвокатської діяльності» від 4-5 липня 2014 року.
  3. Водночас Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури не погоджується із рішенням КДКА Київської області щодо відсутності в діях адвоката Особа_1 дисциплінарного проступку при використанні відбитку печатки, яка містить напис з інформацією на іноземній мові, а саме: «Ügyvéd Magyarország» (адвокат Угорщини) з огляду на наступне.
  4. У довідці ДП КДКА Київської області, складеної за результатами перевірки відомостей, викладених у скарзі Особа_2, член дисциплінарної палати Особа_3 встановив, що виходячи з аналогій положень інших норм чинного законодавства України щодо відбитку печатки, а також Рішення РАУ № 118 від 21.09.2019 «Про затвердження роз’яснення щодо обов’язкового використання печатки адвокатським об’єднанням при оформленні ордеру», відбиток печатки є небов’язковим реквізитом документа (ст. 58-1 ГК України, ст. 166-24 КУпАП України, ст. 59 КАС України та ін.).
  5. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, вважає, що обставина використання адвокатом Особа_1 печатки, яка містить напис з інформацією на іноземній мові, а саме: «Ügyvéd Magyarország» (адвокат Угорщини) не досліджена дисциплінарною палатою у контексті наступних норм чинного законодавства.
  6. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про рекламу» реклама – інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
  7. Статтею 13 Правил адвокатської етики передбачено, що адвокат має право рекламувати свою професійну діяльність з дотриманням чинного законодавства і цих Правил.
  8. Рекламні матеріали про адвокатську діяльність (та будь-які інші матеріали такі як бланки, візитівки та інше) не можуть містити: оціночних характеристик відносно адвоката; критики адвокатами інших адвокатів; заяв про вірогідність успішного виконання доручень та інших заяв, що можуть викликати безпідставні надії у клієнтів; вказівок, які можуть сформувати уявлення, що діяльність саме цього адвоката характеризується рисами і показниками, притаманними, в дійсності, адвокатурі як такій.
  9. Рекламні матеріали про діяльність адвоката мають бути об’єктивними, достовірними, чіткими та зрозумілими й не повинні містити натяків, двозначностей або іншим чином утворювати підґрунтя для введення потенційних клієнтів в оману, а також мають відповідати розумним естетичним вимогам. Рекламні матеріали не можуть демонструватись (розміщуватись) за допомогою способів (у способи), які дискредитують інститут адвокатури, створюють умови для його зневаги, принижують професію та статус адвоката України.
  10. Адвокати, що здійснюють адвокатську діяльність індивідуально або через адвокатське бюро чи об’єднання (керівники адвокатського об’єднання) несуть персональну відповідальність за достовірність рекламних матеріалів про них (про адвокатські бюро, об’єднання), а також за їх відповідність чинному законодавству та цим Правилам.
  11. З огляду на викладені норми законодавства ВКДКА вважає, що адвокат Особа_1, проставляючи відтиск своє печатки, на якому міститься інформація Ügyvéd Magyarország» (адвокат Угорщини), фактично може викликати безпідставні надії у клієнтів, що він є адвокатом Угорщини, при тому, що відомості у ЄРАУ або будь-які інші докази таку інформацію не підтверджують.
  12. За таких обставин, адвокат Особа_1 порушує ст. 13 Правил адвокатської етики, оскільки подібний відтиск печатки адвоката може викликати безпідставні надії у клієнтів щодо здійснення адвокатом Особа_1 адвокатської діяльності на території Угорщини.
  13. Щодо доводів скаржника Особа_1 про сумнівність доказів, наданих до скарги Особа_2, з огляду на їх невідповідність п. 1.1. та п. 5.7. Національного стандарту України «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації», ВКДКА звертає увагу, що Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням РАУ № 120 від 30.08.2014, не передбачено спеціальний порядок засвідчення документів, що надаються до скарги.
  14. Також Особа_1 не спростовано факту складання заяви від 06.11.2019 до господарського суду Черкаської області та подання вказаної заяви і доданих до ней документів у справі №Інформація_3.
  15. Щодо неналежного оформлення оскаржуваного рішення КДКА регіону, а саме невідповідності пункту 81, 271 Інструкції з діловодства (наказ 32/1/3-13 від 20 червня 2013 року) ВКДКА зазначає наступне: оскаржуване рішення, що міститься в матеріалах справи виконане на оригіналу бланку КДКА Київської області, містить назву КДКА Київської області викладену українською мовою, а за таких обставин аргументи скаржника спростовуються матеріалами дисциплінарної справи.
  16. Особа_1 зазначив, що після відкриття дисциплінарної справи у травні 2020 року за доводами скаржника Особа_2 за день до засідання 14.07.2020, на якому було винесено рішення про притягнення адвоката до відповідальності, КДКА регіону прийняла лист Ради адвокатів Київської області № 806/0/2.20 від 14.07.2020 з неправдивими, на думку Особа_1, даними про те, що останнім, як адвокатом, не сплачені внески на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування за 2017, 2018 роки. При цьому, КДКА залучено вказаний лист без складання довідки, без доведення до адвоката Особа_1 змісту такого листа, без можливості надання адвокату Особа_1 пояснень та доказів з цього приводу та прийнято рішення про позбавлення адвоката права на заняття адвокатською діяльністю.
  17. Відповідно до пункту 4 статті 14 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, до заяви (скарги) додається її копія та копії всіх документів, що приєднуються до неї, для вручення адвокату, щодо поведінки якого подається заява (скарга), а також копія платіжної квитанції банківської установи про оплату за організаційне забезпечення її розгляду.
  18. З матеріалів дисциплінарної справи вбачається, що 06.03.2020 КДКА Київської області направлено копію скарги Особа_2 з додатками на 15 аркушах на адресу Особа_1, про що свідчить супровідний лист вих. № 321 від 12.03.2020 та фіскальний чек АТ «Укрпошта» (т. 1, арк. спр. 331).
  19. Скарга із відповідними додатками була отримана Особа_1 11.03.2020, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення, що також міститься у матеріалах дисциплінарної справи.
  20. Натомість Особа_1 стверджує, що не був обізнаний із надходженням та змістом листа лист Ради адвокатів Київської області № 806/0/2.20 від 14.07.2020, з якого вбачається, що адвокат Особа_1 у 2017 та 2018 роках не сплачував щорічні внески на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування.
  21. З матеріалів дисциплінарної справи вбачається, що даний лист не був поданий Особа_2 до КДКА Київської області як окрема скарга на дії адвоката Особа_1.
  22. Витяг з протоколу № 8 засідання дисциплінарної палати КДКА Київської області від 15.07.2020 містить відомості про те, що голова палати Лісніченко Є.В. поставила Особа_1 наступне питання: «Чому Вами не сплаченіі адвокатські внески за 2017 та 2018 роки?». Відповідь Особа_1: «Хороший вопрос. Отвечу так, что за меня платит представитель, я уже не помню, кто іменно платил в те годы, но за прошлый год взносы за меня уплатило адвокатськое объдинение, в котором я нахожусь.»
  23. З витягу з протоколу засідання КДКА № 8 від 15.07.2020 вбачається, що Особа_1 надав пояснення, щодо фактів викладених в листі і при цьому не зазначив підставу несплати внесків за 2017 та 2018 роки.
  24. Згідно з пунктом 2.1. Положення про внески на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, затвердженого рішенням Ради адвокатів України №4 від 03.02.2017 року (зі змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України 13.10.2018 року №176), сплата щорічного внеску на реалізацію повноважень органів адвокатського самоврядування, відповідно до рішень З’їзду адвокатів України, Ради адвокатів України, актів НААУ є професійним обов’язком кожного адвоката.
  25. Згідно з пунктом 2.2. Положення про внески на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, адвокати України сплачують встановлений розмір щорічного внеску на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування в національній валюті України на банківські рахунки органів адвокатського самоврядування двома платежами, оприлюдненими відповідно до п. 2.13. цього Положення, згідно наступного розподілу:

– шляхом перерахування 70% від встановленого розміру щорічного внеску на поточний рахунок відповідної ради адвокатів регіону;

– шляхом перерахування 30% від встановленого розміру щорічного внеску на поточний рахунок Національної асоціації адвокатів України.

  1. Згідно з 2.16. Положення про внески на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, порушення адвокатом порядку та строків сплати щорічних внесків вважається невиконанням рішення органу адвокатського самоврядування та відповідно вважається дисциплінарним проступком, що також передбачено статтею ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правилами адвокатської етики.
  2. Несплата адвокатом щорічних внесків не є предметом розгляду даних дисциплінарних проваджень за скаргами Особа_2 на дії адвоката Особа_1.
  3. Водночас, КДКА Київської області надала оцінку обставинам, що викладені у листі Ради адвокатів Київської областії № 806/0/2.20 від 14.07.2020 року, та надала можливість Особа_1 під час засідання дисциплінарної палата надати пояснення з приводу інформації, що викладена в такому листі.
  4. З урахуванням викладеного Особа_1 не спростовує несплату щорічних внесків на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування за 2017-2018 та не надає доказів сплати таких внесків, з огляду на що КДКА Київської області обґрунтовано зазначила про невиконання адвокатом рішень органів адвокатського самоврядування щодо сплати щорічних внесків.
  5. Отже Вища кваліфікаційно-дисциплінарної комісія адвокатури не вбачає, що при розгляді скарг Особа_2 КДКА Київської області надала переваги будь-кому із сторін дисциплінарного провадження.
  6. Інші доводи, зазначені Особа_1 у поясненнях від 29.09.2020 є аналогічними доводам, що викладені в його скарзі, поданої до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
  7. Крім вищезазначених пояснень, адвокат Особа_1 звернувся до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (вхід. № 14420 від 30.09.2020), у якій просив долучити до матеріалів справи три публікації, що, на його думку, опосередковано стосуються характеристик його дій, неправомірну оцінку яким, як зазначає Особа_1 надавала дисциплінарна палата КДКА Київської області.
  8. З приводу вказаної заяви Вища кваліфікаційно-дисциплінарної комісія адвокатури зазначає наступне.
  9. Зі змісту поданої заяви вбачається, що заявник жодним чином не обґрунтував, яким чином вказані заявником публікації стосуються обставин порушення дисциплінарного провадження за скаргою Особа_2 відносно адвоката Особа_1. Надані публікації стосується інших осіб та обставин, не підтверджують та не спростовують жодних доводів скарги.
  10. Як вбачається із частин 1 та 2 статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком, зокрема, є порушення Правил адвокатської етики.
  11. Згідно з абз. 1 ст. 7 Правил адвокатської етики у своїй професійній діяльності адвокат зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України.
  12. Відповідно до абз. 3 ст. 7 Правил адвокатської етики, адвокат не має права у своїй професійній діяльності вдаватись до засобів і методів, які суперечать чинному законодавству або цим правилам.
  13. Відповідно до ст. 12 Правил адвокатської етики, всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї у суспільстві.
  14. Згідно з приписами абз. 1 ст. 12-1 Правил адвокатської етики, адвокат повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обов’язки.
  15. Стаття 42 Правил адвокатської етики регламентує, що представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат повинен дотримуватись вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу.
  16. Вища кваліфікаційна комісія адвокатури приходить до висновку щодо вчинення адвокатом Особа_1 дисциплінарного проступку, передбаченого ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  17. Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
  18. Оскільки Особа_1 було порушено правила адвокатської етики при складенні заяви поданій 06.11.2019 до господарського суду Черкаської області, то на дату розгляду Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури матеріалів даної дисциплінарної справи, річний строк притягнення адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності за порушення останнім Правил адвокатської етики сплив.
  19. Відповідно до статті 49 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його відповідальність, рішення про закриття дисциплінарної справи приймається у зв’язку із закінчення строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, у разі встановлення дисциплінарного проступку в діях адвоката.
  20. З огляду на викладене, ВКДКА вважає, що рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області №166/2020 від 15.07.2020 року про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1 підлягає зміні в мотивувальній частині, оскільки підставою для закриття дисциплінарної справи відносно адвоката є закінчення строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
  21. Згідно п. 2 ч. 5 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
  22. Враховуючи викладене, керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури,
ВИРІШИЛА:
  1. Скаргу Особа_1 – задовольнити частково.
  2. Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області №166/2020 від 15.07.2020 року про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1, – змінити в мотивувальній частині.

Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.

Відповідно до ч.7 ст.52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                     С.В. Вилков

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                     К.В. Котелевська