РІШЕННЯ № ХІІ-006/2020
23 грудня 2020 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Ульчака Б.І., Клечановської Ю.І., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Подольної Т.А., Прокопчука О.М., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу суддів Вищого антикорупційного суду Особа_1, Особа_2, Особа_3 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 193/2020 від 09.09.2020 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_4, –
ВСТАНОВИЛА:
Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА та процедура розгляду скарги у ВКДКА
- 29 липня 2020 року, за вх. № 928, на адресу КДКА Київської області надійшла Ухвала Вищого антикорупційного суду від 16 липня 2020 року про порушення перед КДКА Київської області питання про дисциплінарну відповідальність адвоката Особа_4.
- 09 вересня 2020 року за результатами розгляду скарги суддів Вищого антикорупційного суду Особа_1, Особа_2, Особа_3 щодо поведінки адвоката Особа_4, довідки та матеріалів перевірки, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати прийняла рішення №193/2020, яким відмовлено у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_4, за ознаками дисциплінарного проступку, передбаченого ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Не погоджуючись з прийнятим рішенням, 02 жовтня 2020 року судді Вищого антикорупційного суду Особа_1, Особа_2, Особа_3 звернулись до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України із скаргою на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області №193/2020 від 09 вересня 2020 року про відмову у порушенні відносно адвоката Особа_4 дисциплінарної справи.
- Строк на оскарження рішення, передбачений ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», не пропущено.
- 13 жовтня 2020 Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури листом витребувала у КДКА Київської області матеріали відносно адвоката Особа_4.
- 03 листопада 2020 року на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшли матеріали дисциплінарного провадження відносно адвоката Особа_4
- 05 листопада 2020 року Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА Особа_9 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.
Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження
- У своїй скарзі Скаржники зазначають, про те, що дисциплінарна палата КДКА Київської області протиправно та безпідставно відмовила у порушенні дисциплінарної справи щодо адвоката Особа_4 Також вказують, що дисциплінарна палата КДКА Київської області вийшла за межі своїй повноважень, висновки зроблені без належних обгрунтувань.
- Скаржники описують у своїй скарзі те, що КДКА Київської області не надала оцінку, викладеним в ухвалі доводам, а саме тому, що на переконання суду частина заявлених клопотань мали ознаки зловживання правом; поведінка адвоката була спрямована на затягування кримінального провадження; Особа_4 ігнорувала неодноразові зауваження головуючої.
- Скаржники, з посиланням на статті 32, 33, 38, 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», вважають, що зазначені вище дії адвоката є такими що порушують принципи законності і верховенства права, грубо порушують Правила адвокатської етики, підривають авторитет адвокатури та знищують повагу до статусу адвоката в цілому.
- Скаржники вважають, що КДКА Київської області не надала належної оцінки описаній в скарзі поведінці адвоката Особа_4 та безпідставно відмовила в порушенні дисциплінарної справи.
- Просять скасувати рішення КДКА Київської області №193/2020 від 09 вересня 2020 року про відмову у порушенні відносно адвоката Особа_4 дисциплінарної справи.
- Адвокат Особа_4 в поясненнях до КДКА Київської області щодо скарги на її дії зазначає, що вказані в ухвалі дії не відповідають критеріям затягування кримінального провадження, а лише вказують на якісну роботу адвоката в межах захисту прав клієнта.
- Зазначає, що в судовому засіданні 14.07.2020 р. суд за власною ініціативою змінив встановлений порядок дослідження доказів, надавши перевагу прокурору в оголошенні документів, а стороні захисту в даному засіданні не надано право заявляти клопотання.
- 16 липня 2020 року після оголошення рішення стосовно клопотання сторони захисту, щодо відводу колегії суддів, головуючою суддею адвокату вкотре не було надано можливості оголосити клопотання, заперечення та зауваження.
- В подальшому, в цьому судовому засіданні, при спробі захисників заявити клопотання, в тому числі про оголошення доказу, головуючий суддя забороняла висловлюватись та саджала захисників на місце, після чого суд постановив ухвалу про те, що дії захисників порушують порядок в судовому засіданні, у зв’язку з чим необхідно звернутися до дисциплінарної комісії адвокатури, щодо притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності.
Встановлені фактичні обставини
- Як вбачається із відомостей із Єдиного реєстру адвокатів України, Особа_4 має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №Інформація_1.
- Дисциплінарною палатою КДКА Київської області встановлено, що судді Особа_1, Особа_2, Особа_3 звернулись із скаргою про те, що адвокат Особа_4, під час судового засідання порушила Правила адвокатської етики та вимоги Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- В ухвалі Вищого антикорупційного суду у складі колегії суддів: головуюча – Особа_1, суддів Особа_2, Особа_3, від 16 липня 2020 року по справі № Інформація_2 зазначено, що захист обвинувачених у цьому провадженні здійснюють, зокрема, адвокати Особа_5, Особа_6, Особа_7, Особа_8, Особа_4.
- У судовому засіданні, яке відбувалося 16 липня 2020 року стороною захисту заявлялись відводи колегії суддів, а також клопотання, які стали предметом судового розгляду. Загалом розгляд заяв та клопотань захисників тривав понад три години.
- Оскільки повторний відвід та частина заявлених клопотань сторони захисту, на переконання суду, мали ознаки зловживання правом, суд залишив їх без розгляду.
- З урахуванням зазначеного, під час судового засідання, суд вказав, що поведінка сторони захисту щодо заявлення безпідставних клопотань, а також повторного заявлення відводу, який становив собою не згоду з судовим рішенням, вказує на узгоджену поведінку сторони захисту, спрямовану на затягування кримінального провадження.
- Також в ухвалі зазначено, що під час оголошення прокурором змісту документів (при дослідженні доказів), адвокати Особа_5, Особа_6, Особа_7, Особа_8, Особа_4, як кожен окремо так і разом, без дозволу головуючої, почали голосно висловлюватись у судовому засіданні з питань, які не були поставлені на розгляд головуючою.
- З огляду на таку поведінку, головуючою було здійснено ряд зауважень щодо неприпустимості порушення порядку судового засідання. Також, головуюча надала відповідне розпорядження захисникам припинити висловлювання без дозволу суду.
- Проте, ігноруючи неодноразові зауваження головуючої та встановлений порядок судового засідання, зазначені захисники продовжили дії, спрямовані на перешкоджання здійсненню провадження, зокрема, всупереч зауваженням та розпорядженням головуючої, голосно проголошували клопотання, заперечення щодо рішень суду. При цьому, здійснювали такі дії під час оголошення прокурором доказів та під час того, як головуюча зверталася з вимогою припинити порушення. Тим самим захисники унеможливлювали оголошення прокурором доказів сторони обвинувачення та проявляли неповагу до суду.
- Зрештою, судове засідання не було продовжено через неналежну поведінку захисників, оскільки здійснення провадження у таких умовах, що були створені у судовому засіданні зазначеними захисниками, було не можливе.
- В ухвалі зазначено, що відповідна поведінка адвокатів, яка спрямована на затягування кримінального провадження, шляхом зловживання своїми правами, а також на порушення порядку судового засідання мала місце і в судовому засіданні 14 липня 2020 року.
- На думку суду захисники допустили порушення ст. 7, 12, 19, 42 Правил адвокатської етики, ч.1, 2 ст. 329 КПК України.
- Суд постановив порушити перед органом, що згідно із законом уповноважений притягати адвокатів до дисциплінарної відповідальності, питання про дисциплінарну відповідальність адвокатів Особа_5, Особа_6, Особа_7, Особа_8, Особа_4.
- Адвокат Особа_4 у свою чергу надала письмові пояснення про те, що така скарга не відповідає фактичним обставинам справи, та є необґрунтованою.
Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення
- На основі відомостей, викладених у скарзі суддів Особа_1, Особа_2, Особа_3, доданих скаржниками та адвокатом Особа_4 копій документів, КДКА регіону зробила висновок про відсутність підстав для порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_4
- Разом з тим, з досліджених під час проведення перевірки документів, що надані сторонами, встановлено, що адвокат Особа_4 діяла в межах повноваженнях, в інтересах свого клієнта, виконувала свої зобов’язання та не порушувала Правила адвокатської етики чи Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню
- Частиною 2 ст. 59 Конституції України встановлено, що для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.
- Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» правовою основою діяльності адвокатури України є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України.
- Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
- Відповідно до ч. 4 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат зобов’язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
- Відповідно до ст. 42 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з’їздом адвокатів України від 09.06.2017 р., зі змінами від 15.02.2019, представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов’язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог цих Правил.
- Так, згідно ч. 2 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність, не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
- Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність, забороняється втручання в правову позицію адвоката.
- Також, відповідно до ст. 6 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року №120, із змінами (далі – Положення), не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
- Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
- Відповідно до п. 1, 6 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
- Пунктами 1, 4 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокату забороняється використовувати свої процесуальні права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта; відмовлятися від надання правової допомоги, крім випадків, установлених законом.
- Відповідно до абз. 1 ст. 43 Правил адвокатської етики, дотримуючись принципу законності, адвокат водночас має бути наполегливим і принциповим у відстоюванні інтересів клієнта в суді, не поступатися своєю незалежністю у захисті й представництві прав та інтересів клієнта з метою не погіршити стосунків з суддями; у випадку вчинення судом тиску на адвоката – не йти на компроміси, які суперечать охоронюваним законом інтересам клієнта; послідовно дотримуватися принципу домінантності інтересів клієнта перед всіма іншими інтересами й міркуваннями, що пов’язані з відносинами адвоката з судом.
- Абзацом 2 ст. 43 Правил адвокатської етики встановлено, що адвокат не повинен полишати без уваги порушення закону, нетактовне і зневажливе ставлення суду та інших учасників процесу до його клієнта, його самого або адвокатури в цілому і повинен реагувати на відповідні дії у формах, передбачених чинним законодавством та/або актами НААУ.
- Відповідно до абз. 2 ст. 8 Правил адвокатської етики у межах дотримання принципу законності адвокат зобов’язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнта.
- Згідно із абз. 1 ст. 6 Правил адвокатської етики, специфіка цілей і завдань адвокатури вимагає як необхідної умови належного здійснення адвокатської діяльності максимальної незалежності адвоката у виконанні своїх професійних прав і обов’язків, що передбачає його свободу від будь-якого зовнішнього впливу, тиску чи втручання в його діяльність з надання правової допомоги, здійсненню захисту або представництва клієнта, зокрема з боку державних органів, політичних партій, інших адвокатів тощо, а також від впливу своїх особистих інтересів.
- З метою дотримання цього принципу в своїй професійній діяльності адвокат зобов’язаний протистояти будь-яким спробам посягання на його незалежність, бути мужнім і принциповим у виконанні своїх професійних обов’язків, відстоюванні професійних прав, гарантій адвокатської діяльності та їх ефективному використанні в інтересах клієнтів (абз. 2 ст. 6 Правил адвокатської етики).
- Статтею 70 Правил адвокатської етики встановлено, що щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.
- Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги.
- Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
- Дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку (ч. 2 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
- Відповідно до ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, яким є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
- Згідно з ч. 2 статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
- Відповідно до ст. 12 Положення, дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
Мотиви та висновки ВКДКА
- Вивчивши матеріали справи, ВКДКА зазначає, що в діях адвоката не вбачається ознак вчинення дисциплінарного проступку щодо порушення правил адвокатської етики.
- Скаржники не надали доказів порушень Особа_4 законодавства, яке регулює адвокатську діяльність.
- Дії адвоката Особа_4 в судовому засіданні 16.07.2020 року, про які зазначено в скарзі, були вчинені з дотриманням принципу домінантності інтересів підзахисного, з метою недопущення порушення прав підозрюваного та у спосіб, який не заборонений законодавством і з дотриманням чинного процесуального законодавства.
- Таким чином, відомості, викладені в Ухвалі Вищого антикорупційного суду від 16 липня 2020 року та у скарзі від 01.10.2020 р., не містять ознак дисциплінарного проступку, передбаченого частиною другою статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Рішення КДКА регіону є вмотивованим та обґрунтованим, відповідно відсутні підстави для порушення дисциплінарної справи стосовно зазначеного адвоката.
- На підставі викладеного вище, керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу суддів Вищого антикорупційного суду Особа_1, Особа_2, Особа_3, – залишити без задоволення.
- Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 193/2020 від 09.09.2020 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_4, – залишити без змін.
Матеріали перевірки повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.
Відповідно до ч.7 ст.52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури С.В. Вилков
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури К.В. Котелевська
23.12.2020