РІШЕННЯ № ХІІ-007/2019
05 грудня 2019 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Приходька О.І., Мельченка В.І., Василевської О.А., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу Особа_1 на рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області №82/В від 11.10.2019 року про відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту, –
ВСТАНОВИЛА:
До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга Особа_1 на рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області №82/В від 11.10.2019 року про відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.
У скарзі вказано, що під час складання усної частини іспиту членами комісії їй було зроблено зауваження відносно того, що вона висловлюється українською мовою незрозуміло, однак вона складала тест на знання Конституції України, має посвідчення атестації щодо вільного володіння мовою, а тому питання на знання Конституції України (право на працю, право на житло) не зараховані комісією неправомірно. Інші питання (по сімейному праву, по трудовому праву) також не зараховані комісією неправомірно.
Скаржниця просить надати інформацію про компетентність членів кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області щодо знання української мови досконало, що повинно підтверджуватися відповідним документом та скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у Запорізької області від 11.10.2019 р. щодо не складення іспиту Особа_1.
Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Василевської О.А., розглянувши доводи скарги, перевіривши матеріали кваліфікаційної справи, які надійшли з КДКА Запорізької області, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та пункту 5 Розділу 1 Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на зайняття адвокатською діяльністю в Україні, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року №270, зі змінами (далі – Порядок), кваліфікаційний іспит є атестування особи, яка виявила бажання стати адвокатом.
Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та пункту 6 Розділу 1 Порядку, кваліфікаційний іспит полягає у виявленні теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, а також у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у застосуванні закону.
Згідно п. 9 Розділу 4 Порядку, кваліфікаційний іспит складається з двох частин: письмового іспиту та усного іспиту, які складаються окремо.
Згідно п.13.12 Розділу 4 Порядку, особа, яка за результатами складення письмового іспиту отримала 80 балів і більше (максимум 120 балів), вважається такою, що успішно склала письмовий іспит.
Із відомості з оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області від 11 жовтня 2019 року, встановлено, що Особа_1 складала письмовий іспит за білетом № 3/3, який перевірено членами кваліфікаційної палати КДКА Запорізької області Особа_2 та Особа_3. Кількість балів за кожне завдання окремо вказано по 20 балів, загалом результат письмового іспиту складає 80 балів.
Відповідно, Особа_1 є такою, що успішно склала письмовий іспит та була допущена до складання усного іспиту.
Згідно п.14.3 Розділу 4 Порядку, для складення усного іспиту особа, яка складає кваліфікаційний іспит, має дати відповіді на 15 питань, зазначених в обраному екзаменаційному білеті. Під час складення усного іспиту особа, яка складає іспит, має продемонструвати знання законодавства та судової практики.
Відповідно до 14.6 Розділу 4 Порядку, відповіді особи на питання екзаменаційного білету для складання усного іспиту оцінюються кожним членом кваліфікаційної палати та головою КДКА, якщо він бере участь у засіданні палати за чотирьохбальною шкалою від 0 до 4 балів за кожне із п’ятнадцяти питань.
Пунктом 14.8 Розділу 4 Порядку визначено, що кваліфікаційна палата визначає оцінку (середній бал), що отримує особа, яка складала усний іспит, як середньоарифметичне число, вирахуване з сумарної кількості балів за відповіді на всі питання екзаменаційного білету, виставлені членами кваліфікаційної палати КДКА, які брали участь у її засіданні, та головою КДКА, якщо він брав участь у засіданні палати.
Пунктом 14.9 Розділу 4 Порядку визначено, що оцінка (середній бал) за усний іспит, вирахувана відповідно до пункту 14.8. цього Розділу, не може перевищувати 60 та бути меншою за 45 балів. Особа вважається такою, яка успішно склала усний іспит, якщо за результатами оцінювання вона отримала не менше 45 балів.
В оскаржуваному рішенні детально викладені підстави, з яких КДКА дійшла висновку про недостатній рівень знань Скаржником законодавства та судової практики.
У відомості з оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 11.10.2019 року Особа_1 зазначено, що за усний іспит на білет №16 загальна оцінка складання іспиту складає 22 бали.
Загальна оцінка (сумарна кількість балів) за результатами складання кваліфікаційного іспиту (письмового та усного іспитів) складає 102 бали.
У матеріалах кваліфікаційної справи міститься Витяг з протоколу №82 засідання кваліфікаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області від 11 жовтня 2019 року, де детально обґрунтовано у чому полягли неправильні та неповні відповіді Особа_1 на запитання. Усні відповіді на більшість із 15 питань по білету №16 заявниця не надала, або надала неповні відповіді, продемонструвавши при цьому низький рівень знань у низці галузей права, включаючи цивільне, цивільне процесуальне, кримінальне, кримінально-процесуальне, трудове, адміністративний процес, а також низький рівень знань з питань, що регулюють адвокатську діяльність в Україні.
Доводи Скаржниці про неправильне оцінювання її усних відповідей не підтверджуються матеріалами справи та жодним чином не доведені. Наявні матеріали справи та доводи Скаржниці не дають підстав вважати оцінки, які їй виставлені, необґрунтованими.
Таким чином, висновок кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області про те, що Особа_1 не набрала необхідної кількості балів для визнання її такою, що успішно склала усний іспит є правомірним, а оскаржуване рішення обґрунтованим.
Враховуючи зазначене вище та керуючись ст.ст. 9, 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу Особа_1 – залишити без задоволення.
- Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області №82/В від 11.10.2019 року про відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту, – залишити без змін.
Матеріали кваліфікаційної справи повернути до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури С.В. Вилков
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури К.В. Котелевська
05.12.2019