РІШЕННЯ № ХІІ-007/2021
01 грудня 2021 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Приходька О.І., Клечановської Ю.І., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу адвоката Особа_1 на рішення КДКА м. Києва у складі дисциплінарної палати № 569 від 02.09.2021 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців, –
ВСТАНОВИЛА:
Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА
- 03.06.2021 року до КДКА м. Києва надійшла скарга адвоката Особа_2 про вчинення дисциплінарного проступку адвокатом Особа_1. Скарга зареєстрована за № 01/361-3/70-21 від 03.06.2021 року.
- На підставі доручення № 510 від 09 червня 2021 року членом дисциплінарної палати КДКА м. Києва Особа_7 проведено перевірку відомостей, викладених в скарзі та складено відповідну довідку.
- Рішенням дисциплінарної палати КДКА м. Києва № 554 від 05.08.2021 року порушено дисциплінарну справу відносно адвоката Особа_1; розгляд справи призначено на 02.09.2021 року.
- На засідання дисциплінарної палати КДКА м. Києва адвокат Особа_1 та адвокат Особа_2 не з’явились; заяв або клопотань не надходило.
- 02.09.2021 КДКА м. Києва у складі дисциплінарної палати за результатами розгляду адвоката Особа_2 про вчинення дисциплінарного проступку адвокатом Особа_1, довідки та матеріалів перевірки, прийняла рішення № 569 про притягнення адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування відносно нього дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк шість місяців.
- 02.10.2021 адвокат Особа_1, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргою, яка надійшла на адресу ВКДКА 04.10.2021 року та була зареєстрована за вх. № 16540.
- Строк на оскарження рішення КДКА, визначений ст. 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Скаржником не пропущено.
- 12.10.2021 листом за вих. № 2146 Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури витребувала у КДКА м. Києва матеріали справи відносно адвоката Особа_1.
- 03.11.2021 за вх. № 16742 на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшли матеріали справи відносно адвоката Особа_1.
- 05.11.2021 листом за вих. № 2317 Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА Особа_3 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.
Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження
- Доводи скаржника по первісній скарзі – адвоката Особа_2 є наступними.
- У скарзі до КДКА регіону Особа_2 повідомляє, що, на його переконання, адвокатом Особа_1 було вчинено ряд дисциплінарних проступків у межах судової справи № Інформація_3 у Вищому антикорупційному суді, де останній за дорученням Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги здійснював та здійснює захист відповідних обвинувачених, незважаючи на наявність у справі захисника за договором, що призвело до розірвання договору адвоката Особа_2 з його клієнтом.
- Так, 30 жовтня 2019 року на розгляд Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № Інформація_5 від 25.10.2013 року, за обвинуваченням, зокрема, Особа_5 та Особа_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, захист яких, починаючи з 24 березня 2019 року, здійснював адвокат Особа_2.
- 03 липня 2020 року у справі № Інформація_3 (пров. № ) колегією суддів у складі: Особа_8, Особа_9, Особа_10 у межах кримінального провадження № Інформація_2, незважаючи на наявність у Особа_5 та Особа_6 адвоката за договором, постановлено ухвалу, якою, зокрема:
- доручено Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві призначити Особа_5 та Особа_6 адвокатів для здійснення їх захисту у кримінальному провадженні № Інформація_2;
- доручено керівнику Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві забезпечити безперервну участь призначеного захисника незалежно від подальшої участі у судових засіданнях захисників обраних обвинуваченими.
- На підставі вказаної ухвали, Центром видано доручення на здійснення адвокатом Особа_1 захисту за призначенням Особа_5 у межах розгляду судової справи № Інформація_3 (пров. № ).
- Адвокат Особа_2 вважає, що під час здійснення адвокатом Особа_1 так званого захисту за призначенням Особа_5 у межах судової справи № Інформація_3 (пров. № ) було вчинено такі дисциплінарні проступки, як порушення присяги адвоката; порушення правил адвокатської етики; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
- Вказані порушення, на думку адвоката Особа_2, призвели до того, що 19.01.2021 року за ініціативою Клієнта з ним було розірвано договір про надання професійної правничої допомоги.
- Вказане скаржник обґрунтовує наступним.
- На думку адвоката Особа_2, адвокат Особа_1 повинен був відмовитися від надання правової допомоги за дорученням його клієнту Особа_5, оскільки у неї був захисник за договором – адвокат Особа_2, у зв’язку із чим, адвокатом Особа_1, на його думку, було порушене конституційне право Особа_5 на вільний вибір захисника.
- Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», надання безоплатної вторинної правової допомоги припиняється за рішенням Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у разі, якщо, зокрема, особа користується захистом іншого захисника або залучила іншого представника у справі, за якою їй призначено захисника чи представника відповідно до цього Закону.
- Також, адвокат Особа_1 не намагався жодного разу зв’язатися з Особа_5, не запитував про її контактні дані або дані її родичів задля, щонайменше, погодження правової позиції. Вказане питання також не ставилося ним під час судових засідань у вказаній справі, як таке, що перешкоджає подальшому захисту адвокатом Особа_1 Особа_5.
- При цьому, як вбачається із копії технічних записів заключних судових засідань підготовчого провадження, жодного процесуального документа, що спрямований на захист Особа_5, адвокатом Особа_1 подано не було. Увесь процес надання адвокатом Особа_1 правової допомоги Особа_5 зводився до прохання колегії суддів дослухатися до позиції адвоката Особа_2, оскільки він здійснював захист зі стадії досудового розслідування.
- Скаржник переконаний у тому, що здійснення захисту Особа_5 адвокатом Особа_1 зашкодило правовій позиції обвинуваченого, оскільки адвокат був пасивним та лише формально присутнім на судових засіданнях.
- Так, у судовому засіданні, яке відбулося 18.12.2020 року, яке стало останнім засіданням стадії підготовчого судового засідання, адвокат Особа_2 брав у ньому участь до виходу суду у нарадчу кімнату щодо вирішення питання про прийняття обвинувального акту до розгляду.
- При цьому, за встановленим судом порядком, розгляд скарг на дії органу досудового розслідування, які не могли бути оскаржені слідчому судді на досудовому розслідуванні, мав здійснюватися після вирішення питання про призначення обвинувального акту до розгляду.
- Проте, враховуючи, що в судовому засіданні 18.12.2020 року було розглянуто питання щодо призначення обвинувального акту до розгляду та суд вийшов до нарадчої кімнати на невизначений час, а у адвоката Особа_2 в той же день було призначене інше судове засідання, то він подав заяву про відкладення засідання та залишив приміщення суду.
- Натомість, адвокат Особа_1 залишився чекати виходу суду із нарадчої кімнати, і після виходу судове засідання продовжилося вже без адвоката Особа_2, а адвокат Особа_1 навіть не підняв питання щодо відсутності захисника.
- Якби адвокат Особа_1 виконав вимоги закону щодо припинення надання, правової допомога у зв’язку із наявністю захисника за договором, або у зв’язку із конфліктом інтересів, то, враховуючи обов’язкову участь захисника, суд відклав би судове засідання, що дозволило б розглянути відповідні скарги та клопотання захисника Особа_2.
- Таким чином, скаржник переконаний, що адвокат Особа_1, будучи не підготовленим до судового засідання, не маючи погодженої правової позиції, не виконавши вимоги щодо припинення надання правової допомоги, фактично підіграв стороні обвинувачення та самим фактом своєї безпідставної участі у судовому засіданні позбавив захисника за договором можливості захистити права свого клієнта.
- Наведені обставини, за словами скаржника, призвели до того, що його клієнт Особа_5 вирішила відмовитися від подальшого надання їй правової допомоги адвокатом Особа_2, оскільки вважає, що його участь нічого не змінить, і що адвокат Особа_1 буде підігрувати й далі стороні обвинувачення та перешкоджати йому здійснювати її захист, а тому вона не бажає витрачати грошові кошти.
- Окрім того, на думку скаржника, адвокат Особа_1, який також здійснює за дорученням захист іншого обвинуваченого у кримінальному провадженні – Особа_4, повинен був відмовитися від здійснення захисту Особа_5, оскільки, нібито, між інтересами цих обвинувачених є конфлікт.
- Позиція адвоката Особа_1 є наступною.
- 20.07.2021 року одержані письмові пояснення адвоката Особа_1, у яких він підтвердив, що за дорученням Регіонального центру з надання безоплатне вторинної правової допомоги здійснює захист Особа_5, у процес вступив «з середини».
- За його словами, був призначений через систематичні зриви адвокатом Особа_2 розгляду справи, що зазначено в ухвалі суду.
- У судовому процесі він всіляко підтримував професійні дії адвоката Особа_2, оскільки останній у цій справі з самого початку, а у нього немає контакту з Особа_5, і свою задачу на цьому етапі він бачив у необхідності підтримки «штатного адвоката».
- Також, адвокат Особа_1 вважає, що, дізнавшись від свого «штатно адвоката» про наявність ще одного свого захисника, саме Особа_5 необхідно було з ним зв’язатися, враховуючи відсутність у нього відомостей про її місце перебування.
- Окрім цього, зазначає, що в цій ситуації він не може припинити надання правової допомоги Особа_5, бо остання розірвала договір з адвокатом Особа_2.
- Адвокат просив звернути увагу на системні порушення Вищим антикорупційним судом положень Закону України «Про безоплатну правову допомогу» в питаннях призначення адвоката від держави при наявності адвоката за договором.
- Це призводить, на його переконання, до незаконних виплат з бюджету України на послуги адвокатів від держави, і потребує негайного врегулювання на законодавчому рівні.
- У скарзі до ВКДКА адвокат Особа_1 зазначає про недотримання КДКА регіону вимог статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо надіслання йому рішення про порушення дисциплінарної справи та довідки члена дисциплінарної палати КДКА.
- Звернув увагу, що здійснював захист Особа_5 у кримінальному провадженні за дорученням Регіонального центру з надання безоплатної правової допомоги, та, як зазначено в ухвалі колегії судців Особа_8, Особа_9, Особа_10, був призначений в даний процес через систематичні зриви адвокатом Особа_2 розгляду справи, що суперечить Закону, через що 03.07.2020 зазначена колегія суддів ініціювала притягнення Особа_2 до відповідальності за нез’явлення до суду 11.11.2019, 21,11.2019, 27.11.2019, 11.12.2019.
- У скарзі адвокат Особа_1 зазначає, що твердження КДКА регіону, викладене в пунктах 24-26 рішення, щодо того, що він не повідомив Центр про наявність адвоката за договором (Особа_2), – не відповідає дійсності, оскільки Центр був повідомлений. Адвокат звернувся до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у м. Києві з вимогою анулювати його доручення і видати доручення на проведення ОПД (копія звернення і відповіді додані до скарги). Відповідь негативна.
- Вказав, що заявив відвід судді Особа_8 через незаконну дію по призначенню адвоката з Центру БПД, відвід зафіксовано в ухвалі від 28.08.2021, про що надається роздруківка.
- Адвокат просить скасувати рішення дисциплінарної палати КДКА м. Києва № 569 від 02.09.2021.
Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення
- Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про безоплатну правої допомогу», надання безоплатної вторинної правової допомоги припиняється за рішенням Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у разі, якщо, зокрема, особа користується захистом іншого захисника або залучила іншого представника у справі, за якою їй призначено захисника представника відповідно до нього Закону.
- Як вбачається з матеріалів справи, адвокат Особа_1 не повідомив Центр про наявність у обвинуваченого Особа_5 адвоката за договором – Особа_2 для подальшого визначення Центром щодо прийняття відповідних рішень.
- Згідно абзацу 2 статті 41 Правил адвокатської етики, адвокат зобов’язаний відмовитися від здійснення захисту за дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або в разі залучення захисника для проведення окремої процесуальної дії, в порядку, передбаченому чинним кримінальним процесуальним законодавством, а також законодавством про надання безоплатної правової допомоги у випадку, коли прийняття доручення або залучення для проведення окремої процесуальної дії через конкретні об’єктивні причини може потягнути порушення прав і законних інтересів цієї особи чи зашкодити її позиції захисту.
- Як убачається з матеріалів справи, адвокат Особа_1 проігнорував відповідну вимогу статті 41 Правил адвокатської етики.
- Відповідно до абзацу 2 статті 11 ПАЕ, адвокат зобов’язаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.
- Згідно пункту 1 частини 1 статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.
- З огляду на обставини зазначені у скарзі та пояснення адвоката встановлено, що адвокатом Особа_1 при здійсненні захисту за дорученням Особа_5 не було вжито усіх потрібних заходів для належного захисту прав та інтересів клієнта, а саме – не узгоджено позиції захисту, адвокат не мав контакту зі своїм клієнтом та не надав доказів, що намагався його встановити.
- Підтримання позиції іншого захисника (за договором) та формальну присутність на судових засіданнях не можна вважати належним виконання своїх професійних обов’язків.
- Також, Адвокатом не було оцінено можливість припинення надання правової допомоги за дорученням, оскільки у обвинуваченої був захисник за договором, який здійснював її захист ще зі стадії досудового розслідування досконало, як підтвердив це сам адвокат Особа_1, володів інформацією про обставини справи та проводив лінію захисту. Крім того, адвокат не оцінив, чи не зашкодить інтересам клієнта його участь цій справі.
- Відповідно до пункту 9 Розділу 1 Стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 21.12.2017 № 4125/5, у разі настання обставин, що передбачають припинення або унеможливлюють надання безоплатної вторинної правової допомоги, адвокат негайно письмово інформує центр та клієнта.
- Як убачається з матеріалів дисциплінарної справи, адвокат Особа_1 своїми діями порушив положення статей 11 і 41 Правил адвокатської етики.
- Аналізуючи положення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», норми Правил адвокатської етики, Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, дослідивши матеріали дисциплінарного провадження, дисциплінарна палата КДКА м. Києва дійшла висновку про вчинення адвокатом Особа_1 грубого дисциплінарного проступку.
- При визначені міри дисциплінарного стягнення, дисциплінарна палата КДКА м. Києва вважає за необхідним застосувати до адвоката Особа_1 таке дисциплінарне стягнення, як зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк шість місяців.
Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню
- Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України 30.08.2014 р. № 120, зі змінами (далі – Положення № 120).
- Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року, зі змінами від 15.02.2019 року
- Кримінальний процесуальний кодекс України.
Мотиви та висновки ВКДКА
- Перевіривши доводи поданої скарги, дослідивши матеріали дисциплінарної справи, заслухавши учасників засідання, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
- Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
- Згідно ч. 1, 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
- Відповідно до статті 70 Правил адвокатської етики та статті 7 Положення № 120, дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
- Згідно ч. 2 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
- Згідно зі ст. 70 Правил адвокатської етики, щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості, при цьому дисциплінарні органи адвокатури України при застосування дисциплінарних стягнень мають виходити із загальних засад юридичної відповідальності, зокрема повинні застосовувати дисциплінарні стягнення лише за винні порушення.
- Як вбачається з наданих до ВКДКА матеріалів, дисциплінарна палата КДКА м. Києва від 02.09.2021 року ухвалила рішення № 569 про притягнення адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності із застосуванням до нього дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 6 (шість) місяців, оскільки він своїми діями порушив положення статей 11 та 41 Правил адвокатської етики.
- В рішенні зазначено, що дисциплінарна палата дійшла висновку про вчинення адвокатом Особа_1 грубого дисциплінарного проступку.
- ВКДКА звертає увагу, що накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку; 2) порушення адвокатом вимог щодо несумісності; 3) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики (ч. 2 ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
- З вищезазначеного вбачається, що КДКА регіону зупинила адвокату право на заняття адвокатською діяльністю без зазначення конкретної підстави, визначеної ч. 2 ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». В рішенні № 569 від 02.09.2021 року дисциплінарна палата КДКА м. Києва не зазначила в чому саме полягає грубе одноразове порушення адвокатом Особа_1 правил адвокатської етики.
- Дослідивши матеріали дисциплінарної справи та безпосередньо скаргу адвоката Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва № 569 від 02.09.2021 р., ВКДКА вважає, що воно є невмотивованим, таким, що грунтується на обставинах, які не підтверджені відповідними доказами.
- Стаття 23 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» визначає, що надання безоплатної вторинної правової допомоги припиняється саме за рішенням Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
- Таким чином, адвокат не може без відповідного рішення Центру БПД припинити надавати правову допомогу особі, визначеній в дорученні центру.
- Адвокат Особа_1 надав до ВКДКА роздруківку його електронного листування з Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві, з якої вбачається, що 26 серпня 2021 року адвокат направив в Центр доповідну про те, що відпрацьовуючи доручення № 4736 від 08.07.2020 (захист Особа_5), ним зꞌясовано, що у зазначеної особи є захисник за договором Особа_2 На підставі наведеного, адвокат просив анулювати доручення № 4736 та видати нове доручення на вчинення ОПД у даному кримінальному провадженні на 27.08.2020.
- Також з роздруківки вбачається, що того ж дня Центром надано відповідь на звернення Особа_1, та повідомлено, що Центр не має підстав для внесення змін у форму доручення № 4736, оскільки дане доручення видане для здійснення захисту за призначенням на підставі ухвали головуючого судді Вищого антикорупційного суду Особа_8.
- Таким чином, ВКДКА не вбачає в діях адвоката Особа_1 порушення вимог статті 41 Правил адвокатської етики.
- Окрім того, ВКДКА вважає, що скаржником не доведено, а КДКА безпідставно встановлено, що адвокатом порушено статтю 11 Правил адвокатської етики.
- Згідно підпункту 4.8.2 пункту 4.8. Розділу 4 Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року № 268, дисциплінарна палата вирішує питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, розглядає порушені з цих питань справи. При розгляді справ досліджує усі обставини вчинення адвокатом дій та/або бездіяльності, що можуть містити ознаки дисциплінарного проступку. Встановлює підстави, що можуть мати наслідком його дисциплінарну відповідальність з урахуванням, зокрема тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, наслідків для клієнта тощо. При наявності підстав приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення, при відсутності – про закриття дисциплінарної справи.
- КДКА м. Києва при розгляді дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_1 не досліджено усіх обставин вчинення адвокатом дій та/або бездіяльності, що можуть містити склад дисциплінарного проступку, не встановлено підстав, що можуть мати наслідком його дисциплінарну відповідальність з урахуванням, зокрема, тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, наслідків для клієнта тощо.
- Таким чином, враховуючи вищезазначене та дослідивши матеріали справи, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури дійшла до висновку, що дисциплінарна справа відносно адвоката Особа_1 підлягає закриттю у зв’язку з відсутністю в діях адвоката складу дисциплінарного проступку.
- На підставі викладеного, керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу адвоката Особа_1 – задовольнити.
- Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва № 569 у складі дисциплінарної палати від 02.09.2021 року про притягнення адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців, – скасувати.
- Ухвалити нове рішення про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1.
Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури С.В. Вилков
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури К.В. Котелевська
01.12.2021