РІШЕННЯ № ХІІ-011/2019
05 грудня 2019 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Приходька О.І., Мельченка В.І., Василевської О.А., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу Особа_1 на рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва № 191 від 28.08.2019 року про затвердження результатів складення кваліфікаційного іспиту та відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту, –
ВСТАНОВИЛА:
До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі – ВКДКА) надійшла скарга Особа_1 на рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва № 191 від 28.08.2019 року про затвердження результатів складення кваліфікаційного іспиту та відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.
В обгрунтування скарги Особа_1 зазначає, що КДКА під час оцінювання здійснювала тиск на Скаржника. Результати оцінювання усного іспиту вважає заниженими, необʼєктивними, вважає, що невірно та неповно виявлено, перевірено її теоретичні знання, внаслідок чого членами місцевої КДКА виставлено надто низьку кількість балів.
У звʼязку з цим Скаржник просить рішення КДКА міста Києва № 191 від 28.08.2019 рок про відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту – скасувати, та зобовʼязати КДКА міста Києва видати Особа_1 свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту адвоката.
Скарга до ВКДКА на вищевказане рішення КДКА від 28.08.2019 року подана 15.10.2019 року. Разом із тим, лист із копією оскаржуваного рішення КДКА, надісланий на адресу Особа_1, повернувся за закінченням строку зберігання. При цьому, Скаржниця зазначає, що копію рішення отримала 17.09.2019 року засобами електронного звʼязку, а відтак ВКАДКА вважає за можливе розглянути дану скаргу як таку, що подана з дотриманням строку, встановленого ч. 5 ст. 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» для оскарження рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Інформація про оскарження до суду вищевказаного рішення відсутня.
Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Притулу О.Б., перевіривши матеріали, що надійшли з КДКА міста Києва, ВКДКА встановила наступне.
Рішенням КДКА міста Києва від 18.03.2019 року Особа_1, у відповідності до її заяви, в порядку та строки, встановлені Порядком допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядком складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, допущена до складання кваліфікаційного іспиту.
21.08.2019 року Особа_1 склала письмову частину кваліфікаційного іспиту згідно з білетом № 11, фабула № 10, з результатом 92 бали та була допущена до складання усного іспиту.
28.08.2019 року Особа_1 складала усну частину кваліфікаційного іспиту згідно з білетом № 3.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закону) кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка виявила бажання стати адвокатом.
Кваліфікаційний іспит полягає у виявленні теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, а також у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у застосуванні закону (абз. 1 ч. 2 ст. 9 Закону).
Організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (абз. 2 ч. 2 ст. 9 Закону).
Порядок складення кваліфікаційних іспитів, методика оцінювання та програма кваліфікаційних іспитів затверджуються Радою адвокатів України (абз. 3 ч. 2 ст. 9 Закону).
Проведення усного іспиту та оцінювання результатів його складення регламентовано положеннями Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, Порядку складення кваліфікаційного іспиту та методиці оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року №270, зі змінами (далі – Порядок).
Відповідно до пункту 14.3 Розділу 4 Порядку, для складення усного іспиту особа, яка складає кваліфікаційний іспит, має дати відповіді на 15 питань, зазначених в обраному екзаменаційному білеті. Під час складення усного іспиту особа, яка складає іспит, має продемонструвати знання законодавства та судової практики.
Згідно пункту 14.4 Розділу 4 Порядку, для підготовки до складення усного іспиту особам, які складають іспит та бажають готуватись письмово, надаються чисті аркуші з відміткою кваліфікаційної палати (КДКА) про їх призначення для підготовки для складення усного іспиту.
При цьому, мотивація Скаржника про те, що на неї під час складання усної частини іспиту здійснювався тиск членами комісії є непідтвердженою жодним доказом. Зокрема, в справі відсутні будь-які заяви про відвід членів комісії з наведених мотивів.
Згідно пунктом 14.9 Розділу 4 Порядку, оцінка (середній бал) за усний іспит, вирахувана відповідно до пункту 14.8. цього Розділу, не може перевищувати 60 та бути меншою за 45 балів. Особа вважається такою, яка успішно склала усний іспит, якщо за результатами оцінювання вона отримала не менше 45 балів.
Разом із тим, згідно з відомостями з оцінювання від 28.08.2019 року (а.с. 32-33), кожним із 4 присутніх членів кваліфікаційної палати, а також голови КДКА м. Києва, який брав участь у даному засіданні, проставлені відповідні оцінки за кожне з питань білету № 3 визначено оцінку 17,5 (середній бал) за складання Особа_1 усного іспиту, як середньоарифметичне число, вирахуване з сумарної кількості балів за відповіді на всі питання екзаменаційного білету у відповідності до п. 14.6-14.8 Розділу 4 Порядку.
З витягу з протоколу засідання кваліфікаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва від 28.08.2019 року вбачається, зокрема те, що Особа_1 під час надання відповідей продемонструвала низький рівень знання законодавства у різних галузях права та судової практики з зазначенням обґрунтування відповідного оцінювання кожної відповіді Особа_1 на відповідне питання білету № 3, у звʼязку з чим за результатами складання усної частини іспиту отримала 17,5 балів, що в підсумку з результатами письмового іспиту складає 109,5 балів, що є нижчою за суму балів, ніж та, що передбачена п. 14.11 Розділу 4 Порядку.
Таким чином, доводи Скаржника стосовно заниження членами кваліфікаційної палати результатів, необ’єктивності, неповного виявлення її теоретичних знань є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, розглянувши скаргу по суті, дослідивши матеріали кваліфікаційної справи, прийшла до висновку, що відсутні підстави для задоволення скарги Особа_1.
Матеріалами кваліфікаційної справи чи будь-якими іншими доказами не підтверджуються наведені Скаржницею обставини.
Скаржниця за результатами оцінювання не отримала необхідної кількості балів, а тому рішення КДКА регіону про відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту є законним.
Разом із тим, Особа_1 в прохальній частині скарги просить рішення КДКА міста Києва № 191 від 28.08.2019 року – скасувати, та зобов’язати КДКА міста Києва видати Особа_1 свідоцтво про складання кваліфікаційного іспиту адвоката.
Однак, відповідно до ч. 5 ст. 9 Закону, особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може протягом тридцяти днів з дня отримання рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури оскаржити його до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду, які можуть залишити оскаржуване рішення без змін, або зобов’язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури провести повторний кваліфікаційний іспит у найближчий час проведення таких іспитів.
Таким чином, повноваження щодо зобов’язання місцевих КДКА видати свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту адвоката у ВКДКА відсутні.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 9, 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу Особа_1 – залишити без задоволення.
- Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва № 191 від 28.08.2019 року про затвердження результатів складення кваліфікаційного іспиту та відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту, – залишити без змін.
Матеріали кваліфікаційної справи повернути до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури С.В. Вилков
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури К.В. Котелевська
05.12.2019