РІШЕННЯ № ХІІ-017/2019
06 грудня 2019 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Приходька О.І., Мельченка В.І., Василевської О.А., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу адвоката Особа_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області № 099/19 від 27.09.2019 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців, –
ВСТАНОВИЛА:
До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга адвоката Особа_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області № 099/19 від 27.09.2019 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців.
У скарзі адвокат Особа_1 (далі – Скаржник), не погоджуючись з вищевказаним рішенням, вважає його незаконним та необґрунтованим, просить скасувати рішення ДП КДКА Волинської області № 099/19 від 27.09.2019 року, ухвалити нове рішення, яким дисциплінарну справу відносно нього закрити.
На обґрунтування своєї позиції Скаржник зазначає, що ним не укладався договір про надання правової допомоги з Особа_2 на користь третіх осіб, не надавались усні і письмові консультації, роз’яснення із правових питань з подальшим записом про це в журналі. Вважає що його дії не дозволили заволодіти в незаконний спосіб спадковим майном Особа_2, яка не має жодного відношення до спадкового майна та бажає ним заволодіти у незаконний спосіб, а також вважає, що прийняте рішення є невмотивованим щодо строків притягнення до дисциплінарної відповідальності та щодо наявності підстав притягнення до відповідальності у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.
Розглянувши доводи скарги, поданої адвокатом Особа_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, матеріали дисциплінарної справи, що надійшли з КДКА Волинської області, заслухавши доповідь члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Приходька О.І. та інших учасників засідання, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.
Згідно з відомостями з Єдиного реєстру адвокатів України Особа_1 здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № ___ від 11.04.2012 року, виданого Волинською обласною КДКА. Адреса робочого місця є наступною: Адреса_1.
Таким чином, розгляд скарги відносно адвоката Особа_1 здійснено належною КДКА за адресою робочого місця адвоката, відповідно до частини третьої статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Строк на оскарження рішення, визначений частиною 3 статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Скаржником не пропущено.
З матеріалів дисциплінарної справи вбачається, що 22 липня 2019 року до КДКА Волинської області надійшла скарга Особа_2 (датована 19.07.2019 року) на дії адвоката Особа_1.
Особа_2 посилалась на наступні обставини. До 2011 року вона доглядаючи свою знайому Особа_3, спільно проживала з нею за адресою: Адреса_2. В січні 2011 року Особа_3 померла.
Після смерті Особа_3 у володінні Особа_2 залишилися документи на квартиру за адресою: Адреса_3, які їй ще до моменту смерті передала Особа_3.
Маючи намір оформити право спадщини на дану квартиру Особа_2, за порадою подруги на ім’я Особа_4 звернулась до адвоката Особа_1.
За словами Скаржниці, при зустрічі у вересні 2013 року адвокат Особа_1 погодився допомогти у оформленні спадкових прав власності на цю квартиру, одночасно зазначивши, що Скаржниця має повне право негайно вселятись у спірне майно та проводити відповідний ремонт, що і зробила остання, остаточно вселившись у квартиру у січні 2014 року. Також між ними було досягнуто домовленість, що вартість послуг адвоката буде становити 8 000 грн.
В липні 2014 року до Особа_2 зателефонував син Особа_5, який повідомив, що до нього приходив адвокат Особа_1 і взяв 4 000 грн. Як зазначила Скаржниця, в жовтні 2014 року адвокат Особа_ 1 знову звернувся до сина Скаржниці, зазначаючи, що у зв’язку з ростом курсу долара вартість робіт буде становити не 8 000 грн., а 12 000 грн.
У зв’язку зі збільшенням суми гонорару Скаржниця повідомила адвоката Особа_1 про відмову від його послуг та вимагала повернення переданих йому правовстановлюючих документів на квартиру за адресою: Адреса_3, на що останній відповів, що подумає, однак документи так і не повернув.
В липні 2018 року до Скаржниці додому прийшла Особа_6, пред’явивши свідоцтво про право на спадщину на спірну квартиру і вимогу про добровільне звільнення житла протягом 15-ти днів.
Скаржниця вважає, що документи, якими адвокат заволодів обманним шляхом, адвокат Особа_1 міг передати лише останній. При цьому, адвокат Особа_1 на момент звернення з цією скаргою надає правову допомогу Особа_6 у Нововолинському міському суді Волинської області у цивільній справі № ____ за позовом Особа_2 до Особа_6 про встановлення факту проживання однією сім’єю зі спадкодавцем, слухання у якій призначено на 30.09.2019 року.
На думку Скаржниці, дії адвоката Особа_1 свідчать про наявність достатніх підстав, які вказують на наявність конфлікту інтересів, оскільки вважає, що з адвокатом Особа_1 у неї було укладено договір про надання правової допомоги, при цьому адвокат прийняв її доручення шляхом отримання у неї документів для ведення справи в її інтересах та отримав відповідний гонорар, що перешкоджало йому в подальшому використовувати належні їй документи проти її волі, всупереч її інтересам, а також приймати доручення з надання правової допомоги від опонентки Особа_6 щодо того ж спірного майна, на яке претендує Особа_2. Вважає, що це свідчить про допущення грубого порушення адвокатом Особа_1 присяги адвоката України, Правил адвокатської етики та невиконання професійних обов’язків, а тому просить притягнути адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності без конкретизації виду відповідальності.
У своїх письмових поясненнях адвокат Особа_1 зазначив, що заперечує проти доводів скарги та вказував, що факти та події спотворені з метою втілення Особа_2 у життя свого протиправного задуму по захопленню спірного житлового приміщення. Лише частково обставини, події та дати відповідають дійсності обставинам справи.
Восени 2013 року до нього дійсно зверталась Особа_2 з проханням допомогти сину власниці квартири за адресою: Адреса_3, – Особа_7 оформити спадщину на квартиру, яку він пообіцяв після прийняття спадщини та набуття статусу власника продати їй, на що він погодився допомогти.
Приблизно на початку кінця весни – початку літа 2015 року йому вдалось розшукати Особа_7, який зловживав спиртними напоями та постійно міняв місце проживання, на що останній повідомив, що пропустив строк звернення до суду щодо прийняття спадщини після смерті його матері – Особа_3 і при цьому Особа_7 передав йому пакет документів, який підтверджував звернення останнього до суду щодо продовження строку на прийняття спадщини, яку ще 11.09.2012 року судом було повернуто без розгляду.
Після цього він погодився вивчити справу та по можливості допомогти. Особа_7 повідомив, що вже не має наміру здійснювати купівлю-продаж квартири, бо Особа_2 обманула його, а тому попросив за будь-яких умов не переоформляти на Особа_2 квартири до моменту остаточного розрахунку, не повертати їй документи на квартиру та зберігати їх у себе, на що він погодився, пообіцяв захистити права та не повертати документи Особа_2.
Через деякий час він зустрічався з Особа_2 та повідомив їй, що у зв’язку з забороною Особа_7 він не буде вчиняти протизаконних дій допоки вона не розрахується зі спадкоємцем і за будь-яких умов поверне правовстановлюючі документи на спірну квартиру лише законному спадкоємцю, на що вона відповіла, що сама розбереться з Особа_7, після чого він розірвав будь-які стосунки з Особа_2.
В 2016 році йому стало відомо, що Особа_7. помер. 16.05.2018 року до нього разом з Особа_6 з’явився брат Особа_7 – Особа_8 з проханням повернути йому правовстановлюючі документи на спадкове майно, чому він зрадів, надіючись, що спадкове майно нарешті буде належати законному спадкоємцю.
Віддаючи під розписку документи Особа_8, він не знав, що Особа_6 також є спадкоємицею майна і дізнався про це лише в квітні 2019 року, коли остання знову прийшла до нього і повідомила, що на цей момент є одноосібною власницею спірної квартири; також з її слів стало відомо, що 27.09.2018 року вона звернулась до суду з позовом до Особа_2 про усунення перешкод в користуванні власністю та виселення без надання іншого житлового приміщення, при цьому її інтереси представляє адвокат Особа_9.
Крім того, своє звернення Особа_6 мотивувала тим, що у неї відсутні кошти на оплату адвоката, в той самий час, як у суді є справа за позовом Особа_2 до неї про встановлення факту проживання однією сім’єю зі спадкодавцем, тому просить її захистити, оскільки внаслідок вчинення з боку Особа_2 перешкод та спроб незаконно заволодіти майном, остання не може продовжувати боротьби за таке майно, на що він погодився допомогти шляхом представництва на безоплатній основі.
За таких обставин Адвокат Особа_1 вважає, що оскільки жодних коштів від Особа_2 не брав, а згода про надання допомоги Особа_7 мала усний характер, жодних перешкод для укладення договору з Особа_6 він не вбачає, оскільки не допустив жодних порушень Правил адвокатської етики, а тому просив у задоволенні скарги Особа_2 щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку відмовити.
Членом дисциплінарної палати КДКА Волинської області Особа_10 проведено перевірку відомостей, викладених в зазначеній скарзі, за результатом якої складена довідка.
Рішенням дисциплінарної палати КДКА Волинської області № 097/19 від 29 серпня 2019 року було порушено дисциплінарну справу стосовно адвоката Особа_1.
В засіданні дисциплінарної палати КДКА Волинської області первинна скаржниця підтримала скаргу.
Присутній на засіданні дисциплінарної палати КДКА Волинської області адвокат Особа_1 заперечував щодо задоволення скарги.
Також під час слухання дисциплінарної справи КДКА Волинської області було заслухано свідка Особа_6 яка повідомила наступне. В 2018 році від односельців їй стало відомо, що в адвоката Особа_1 знаходяться документи на квартиру Адреса_3.
В травні 2018 року вона разом з сином покійної Особа_3 – Особа_8 звернулась з проханням передати їм ці документи до адвоката Особа_1, який передав під розписку від Особа_8 ці документи (свідоцтво про смерть Особа_3, свідоцтво про право власності на дану квартиру, будинкову книгу тощо). На підставі зазначених документів в подальшому нею було оформлено право власності на зазначену квартиру.
У зв’язку з тим, що в даній квартирі проживала Особа_2 та не бажала добровільно виселятися з неї, Особа_6 була змушена звернутись з позовною заявою до Особа_2 про усунення перешкод в користуванні власністю. На початку її інтереси представляла адвокат Особа_9. Але у зв’язку з відсутністю коштів, вона розірвала договірні відносини з адвокатом Особа_9 та звернулась по правову допомогу до адвоката Особа_1 з проханням представлення її інтересів у справах № ____ та № ____, опонентом по яким є скаржниця Особа_2. На сьогоднішній день її інтереси в зазначених справах на безоплатній основі здійснює адвокат Особа_1.
За результатом розгляду скарг та матеріалів перевірки дисциплінарна палата КДКА Волинської області 27.09.2019 року прийшла до висновків про наявність підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката Особа_1 та прийняла рішення притягнути його до дисциплінарної відповідальності та застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 6 місяців.
При цьому дисциплінарна палата КДКА Волинської області виходила з наступних встановлених фактичних обставин.
В ході розгляду справи дисциплінарною палатою було встановлено факт надання правової допомоги адвокатом Особа_1 громадянці Особа_2. Зокрема і сам адвокат підтверджує той факт, що скаржниця зверталася до нього за наданням правової допомоги.
Як випливає з обставин даної справи, адвокат Особа_1 дійсно передав документи, які отримав від Особа_2 для оформлення спадкових прав власності на спірну квартиру третім особам (Особа_6 та Особа_8), що є порушенням Правил адвокатської етики та розголошенням адвокатської таємниці, адже без згоди клієнта (Особа_2) він не мав права розголошувати та передавати будь-які відомості та інформацію, яка стала відома йому у зв’язку з наданням правової допомоги скаржниці.
В подальшому, не зважаючи на конфлікт інтересів, адвокат Особа_1 без письмового погодження з Особа_2 уклав угоду з її опонентом по судовій справі (Особа_6) та представляє інтереси останньої на момент розгляду дисциплінарного провадження.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури погоджується з вказаними висновками КДКА Волинської області.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Як вбачається із ч. 1 ст.34 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Виключний перелік дисциплінарних проступків визначено в ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що видами адвокатської діяльності є надання правової інформації, консультацій і роз’яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що видами адвокатської діяльності є, зокрема, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Згідно ч. 1 ст. 22 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатською таємницею є будь-яка інформація, що стала відома адвокату, помічнику адвоката, стажисту адвоката, особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, про клієнта, а також питання, з яких клієнт (особа, якій відмовлено в укладенні договору про надання правової допомоги з передбачених цим Законом підстав) звертався до адвоката, адвокатського бюро, адвокатського об єднання, зміст порад, консультацій, роз’яснень адвоката, складені ним документи, інформація, що зберігається на електронних носіях, та інші документи і відомості, одержані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності.
Обов’язок зберігати адвокатську таємницю поширюється на адвоката, його помічника, стажиста та осіб, які перебувають у трудових відносинах з адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням, а також на особу, стосовно якої припинено або зупинено право на заняття адвокатською діяльністю. Адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об’єднання зобов’язані забезпечити умови, що унеможливлюють доступ сторонніх осіб до адвокатської таємниці або її розголошення (ч. 3 ст. 22 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Пунктом 2 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокату забороняється без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб.
Крім того, п. 3 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокат зобов’язаний невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів.
Згідно ст. 9 Правил адвокатської етики, під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов’язками перед клієнтом, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов’язків, а також на вчинення чи не вчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.
Адвокат без письмового погодження з клієнтами, щодо яких виник конфлікт інтересів, не може представляти або захищати одночасно двох або більше клієнтів, інтереси яких є взаємно суперечливими, або вірогідно можуть стати суперечливими, а також за таких обставин надавати їм професійну правничу (правову) допомогу.
Адвокат без письмового погодження з клієнтом, щодо якого виник конфлікт інтересів, не може представляти, захищати клієнта чи надавати йому професійну правничу (правову) допомогу, якщо інтереси клієнта суперечать власним інтересам адвоката.
За відсутності письмового погодження клієнта, в разі виникнення конфлікту інтересів в процесі реалізації адвокатом договору, такий договір має бути розірваний з дотриманням умов, визначених цими Правилами.
Крім того, відповідно до ст. 22 Правил адвокатської етики адвокат не повинен приймати доручення, виконання якого може призвести до розголошення відомостей, що складають предмет адвокатської таємниці, крім випадків наявності письмової згоди клієнта, зацікавленого в збереженні конфіденційності такої інформації. У випадку відмови від прийняття доручення, адвокат зобов’язаний зберігати конфіденційність інформації, що стала йому відома від клієнта або іншої особи, яка звернулась в інтересах клієнта з пропозицією укладення договору. Отримані в процесі цього відомості складають окремий предмет адвокатської таємниці.
Статтею 35 Правил адвокатської етики передбачено, що при розірванні договору (незалежно від причин) адвокат зобов’язаний: повернути клієнту отримані від нього документи, а також документи, видані адвокату для клієнта іншими особами в ході виконання доручення; поінформувати клієнта щодо здійсненої адвокатом роботи (наданих послуг) і передати клієнту копії процесуальних документів, наявних у адвоката.
Обов’язки адвоката, що випливають з принципів конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів, продовжують діяти і після завершення виконання адвокатом договору.
Приписи, визначені в цій статті Правил, не поширюється на випадки розірвання договору адвокатом з підстав грубого порушення клієнтом зобов’язань, прийнятих на себе згідно з договором.
Адвокат, який надає безоплатну правову допомогу, у випадку розірвання (припинення) договору про надання правової допомоги або скасування доручення, зобов’язаний діяти за правилами, визначеними у цій статті.
Щодо доводів Скаржника стосовно спливу річного терміну притягнення до дисциплінарної відповідальності, ВКДКА зазначає наступне.
Відповідно до вимог частини 2 статті 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може бути притягнений до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
В той же час при дослідженні доводів скарги дисциплінарна палата КДКА Волинської області обґрунтовано врахувала, що на час розгляду дисциплінарної справи адвокат Особа_1 здійснює представництво інтересів Особа_6 на підставі договору про надання правової допомоги від 24.04.2019 року (зі строком дії до 24 квітня 2020 року), тому річний строк притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності станом на дату прийняття дисциплінарною палатою КДКА Волинської області рішення (27.09.2019 року) не сплив.
Твердження Скаржника про відсутність підстав притягнення його до відповідальності у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю спростовується наступним.
Частина 1 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає, що за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України – позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав – виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
Згідно ст. 53 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від «30» серпня 2014 року № 120, із змінами та доповненнями (далі – Положення) накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку; 2) порушення адвокатом вимог щодо несумісності; 3) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.
Відповідно до ст. 54 Положення накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) порушення присяги адвоката України; 2) розголошення адвокатом відомостей, що становлять адвокатську таємницю, використання їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб; 3) заподіяння протиправними діями адвоката, пов’язаними із здійсненням ним адвокатської діяльності, значної шкоди клієнту, якщо така шкода встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили; 4) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.
Відповідно до ст. 7 Положення дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку; адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності; адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку; обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката; звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачяться на його користь.
Ст. 67 Правил адвокатської етики, затверджених Установчим З’їздом адвокатів України 17.11.2012 р., визначає, що при застосуванні дисциплінарних стягнень за порушення Правил адвокатської етики та/або Професійних етичних (деонтологічних) норм поведінки адвокатів іноземної держави (у випадках, передбачених цими Правилами), що діють в країнах в яких такі адвокати мають право здійснювати адвокатську діяльність дисциплінарні органи адвокатури України мають виходити із загальних засад юридичної відповідальності, зокрема повинні застосовувати дисциплінарні стягнення лише за винні порушення; щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості; адвокат несе особисту відповідальність за порушення Правил адвокатської етики перед клієнтом.
З матеріалів дисциплінарної справи вбачається, що адвокат Особа_1 вчинив дисциплінарний проступок, за який передбачена можливість застосування дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю, а саме розголошення адвокатом відомостей, що становлять адвокатську таємницю, а також укладення договору про надання правової допомоги Особа_6 в умовах конфлікту інтересів з Особа_2 (як грубе одноразове порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України).
Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у ч. 2 ст. 41 закріплює, що рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
Із документів, що наявні у матеріалах дисциплінарної справи, вбачається, що адвокат раніше до дисциплінарної відповідальності не притягувався і ці дані обґрунтовано враховані ДП КДКА Волинської області при визначенні строку зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, враховуючи все вищевикладене, вважає, що у даному випадку у діях адвоката Особа_1 наявний склад дисциплінарного проступку, що є підставою для застосування дисциплінарного стягнення, а обране дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 6 місяців відповідає характеру та змісту встановлених порушень з боку адвоката.
З урахуванням викладеного, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу адвоката Особа_1 – залишити без задоволення.
- Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області № 099/19 від 27.09.2019 року про притягнення адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців, – залишити без змін.
Матеріали дисциплінарної справи повернути до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури С.В. Вилков
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури К.В. Котелевська