РІШЕННЯ № ХІІ-018/2019 у справі за скаргою на рішення кваліфікаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області №КІ/24-1 від 15.08.2019 року про затвердження результатів складення кваліфікаційного іспиту та відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

 

РІШЕННЯ № ХІІ-018/2019

06 грудня 2019 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Приходька О.І., Мельченка В.І., Василевської О.А., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу Особа_1 на рішення кваліфікаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області №КІ/24-1 від 15.08.2019 року про затвердження результатів складення кваліфікаційного іспиту та відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту, –

ВСТАНОВИЛА:

До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга Особа_1 (далі – Скаржник) на рішення кваліфікаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області №КІ/24-1 від 15.08.2019 року про затвердження результатів складення кваліфікаційного іспиту та відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.

Скаржник вважає рішення КДКА області необґрунтованим, немотивованим, упередженим та таким, що не відповідає пункту 15 Розділу 4 Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні. Вказує, що в рішенні зазначено необгрунтовані та такі, які носять прямий умисел та суб’єктивний характер мотиви, підстави та конкретні суттєві недоліки у виконаних письмових завданнях, на підставі яких комісією знижено оцінку за виконані завдання №1, 3 до 0 балів (незадовільний рівень), а завдання № 2 взагалі оцінено в 20 балів (задовільний рівень).

Особа_1 вбачає явно занижене та необ’єктивне оцінювання письмової роботи кваліфікаційного іспиту членами кваліфікаційної палати КДКА Рівненської області, що позбавило його права скласти усну частину кваліфікаційного іспиту та отримати свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю. В своїй скарзі наводить детальний аналіз ст. 125 Конституції України, ст.ст. 32, 34, 314 КПК України, ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», положень Закону України «Про вищий антикорупційний суд» № 2447- VIII від 07.06.2018, та вказує на відсутність базових знань у самих членів кваліфіка­ційної палати – адвокатів Особа_2 та Особа_3, а тому вважає, що висновки носять прямий умисел та суб’єктивний характер мотивів, підстав та зазначення недоліків з метою заниження та необ’єктивного оцінювання його письмової роботи кваліфікаційного іспиту.

Посилаючись по першому завданню на навчальний посібник «Адвокатський іс­пит: зразки процесуальних документів, 2 видання, складений авторським колекти­вом Бауліним О.В., Лебідь В.І., Матвеєв П.С., Матвеєва С.П. у 2018 році, виданий редакцією юридичних видань «правова Єдність», детально аналізуючи по другому завданню ст.ст. 133, 134, 175-177 ЦПК України, по третьому завданню ст.ст. 174, 258, 260, 277, 280 ГПК України вважає, що письмова частина 1, 2 та 3 завдань кваліфікаційного іспиту відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам проце­суального законодавства, а також демонструє знання правових понять і кате­горій та взаємозв’язку між ними; знання назв і змісту нормативно правових актів; знання та вірне розуміння змісту правових норм, їх характерних рис та особливо­стей; вміння давати змістовний та логічний аналіз правових норм; здатність роби­ти власні висновки в разі неоднозначності, спірного чи проблемного характеру поставленого питання чи проблеми; відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства, а тому у відповідності до п. 15 Розді­лу 4 Порядку допуску має бути оцінена як відмінний рівень (26-30 балів).

Зазначає, що вказівка на Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних прав носить орфографічну помилку, яка не має істотного значення, оскільки правонаступни­ком вказаного суду є Касаційний кримінальний суд Верховного Суду в частині кримінального судочинства і рішення про направлення приймається судом.

Третє завдання, на думку Скаржника, не можна вважати виконаним неправильно, оскільки заява про перегляд судового рішення Верховним Судом була підготовлена аргументовано та відповідала визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства, а використання терміну «переглянути» замість слів «скасувати» не можна вважати грубою змістовною помилкою, яка має наслідком незадовільну оцінку завдання в цілому, оскільки термінологічно ці слова є синонімами.

Вважає, що середньоарифметичне число від сумарної кількості виставлених балів за чотири завдання повинно було становити як мінімум 96 балів.

Просить його скаргу задовольнити, оскаржуване рішення скасувати або скасувати та ухвалити нове рішення. У разі скасування та не ухвалення нового рішення зобов’язати КДКА Рівненської області провести повторний кваліфікаційний іспит у найближчий час проведення таких іспитів.

Строк на оскарження рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, встановлений частиною 5 статті 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Скаржником не порушений.

Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Усманова М.А., перевіривши матеріали кваліфікаційної справи КДКА регіону, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.

Рішенням КДКА Рівненської області №КД-22/18 від17.07.2018 року Особа_1 допущено до складення кваліфікаційного іспиту (а.с.19).

За результатами складання кваліфікаційного іспиту рішенням КДКА Рівненської області результат його письмового іспиту було оцінено у 50 балів (а.с.31).

Рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області №КІ/24-1 від 15.08.2019 року про затвердження результатів складення кваліфікаційного іспиту та відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту затверджено результати складання письмової частини кваліфікаційного іспиту Особа_1 в кількості 50 балів, не допущено Особа_1 до складання усної частини кваліфікаційного іспиту та відмовлено йому у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту (а.с.34-39).

Відповідно до статті 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка виявила бажання стати адвокатом.

Кваліфікаційний іспит полягає у виявленні теоретичних знань у галузі права, історії Кваліфікаційний іспит полягає у виявленні теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, а також у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у застосуванні закону (абз. 1 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (абз. 2 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Порядок складення кваліфікаційних іспитів, методика оцінювання та програма кваліфікаційних іспитів затверджуються Радою адвокатів України (абз. 3 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Порядок оцінювання письмового іспиту здійснюється відповідно до положень Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, Порядку складення кваліфікаційного іспиту та методиці оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року №270, зі змінами (далі – Порядок).

Письмовий іспит складається першим (п. 13.1 Розділу 4 Порядку).

Порядком визначено, що оцінка кожного із чотирьох письмових завдань здійснюється двома членами кваліфікаційної палати, і головою КДКА, якщо останній приймає участь у її засіданні, за шкалою від 0 до 30 балів. Середній бал за результатами складення письмового іспиту, вирахуваний як середньоарифметичне число від сумарної кількості виставлених балів, та не може перевищувати 120 і бути меншим за 80 балів (п.13.9. Розділу 4 Порядку).

Особа, яка за результатами складення письмового іспиту отримала 80 балів і більше (максимум 120 балів), вважається такою, що успішно склала письмовий іспит (п. 13.12. Розділу 4 Порядку). Згідно із п. 14.1. Розділу 4 Порядку, до складення усного іспиту допускаються особи, які успішно склали письмовий іспит.

Відповідно до пункту 15 Розділу 4 Порядку, оцінювання завдань письмового іспиту здійснюється за наступними критеріями: відмінний рівень – 26-30 балів; добрий рівень – 21-25 балів; задовільний рівень – 20 балів; незадовільний рівень – 0 балів.

Критеріями незадовільного рівня, що оцінюється в 0 балів є наступні: письмове завдання не було підготовлене або було підготовлене неправильно тобто містить грубі змістовні помилки щодо принципових аспектів поставленого питання. Аргументація відсутня взагалі або ж є абсолютно безсистемною чи алогічною. Не відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.

Під час складення письмового іспиту Скаржником обрано екзаменаційний білет №18 (а.с.29).

Згідно відомостей з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту, оцінювання письмового іспиту проводилось двома членами кваліфікаційної палати – адвокатами Особа_2 та Особа_3 (а.с.31).

У відповідності до Порядку завдання письмового іспиту Особа_1 оцінено: питання №1 – по 0 балів двома членами палати; питання №2 – по 20 балів двома членами палати; питання №3 – по 0 балів двома членами палати; письмовий висновок по фабулі справи – по 30 балів двома членами палати. Середній бал за результатами письмового іспиту склав 50 балів.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вирішуючи скаргу по суті, дослідивши матеріали справи та перевіривши письмовий іспит Скаржника, прийшла до висновку, що рішення КДКА Рівненської області мотивоване, обґрунтоване та відповідає Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методиці оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні.

По першому завданню рішення КДКА Рівненської області мотивовано тим, що Особа_1 не вірно застосовано ст. 34 КПК України, оскільки у відповідності до ч. 3 зазначеної статті питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п’яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала. Таким чином, клопотання повинно було подаватися безпосередньо до Верховного Суду. У виконаному ж Особа_1 завданні, клопотання адресовано Рівненському міському суду. Більше того, з аналізу тексту завдання вбачається, що Особа_1 використовував при підготовці застарілі норми права, оскільки в завданні містяться посилання на неіснуючий на сьогоднішній день суд – Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ. Таке посилання свідчить про відсутність базових знань. Прохальна частина виконаного проекту завдання, також викладена неправильно. Особа_1 просить Рівненський міський суд звернутися до апеляційного суду з відповідним поданням, а апеляційний суд, в свою чергу звернутися до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, що не відповідає процитованій вище ч. 3 ст. 34 КПК України.

По третьому завданню КДКА Рівненської області в рішенні вказує, що проект апеляційної скарги не містить посилання на відповідні джерела правового регулювання, що свідчить про прогалини у знаннях з відповідного питання. По суті апеляційна скарга містить лише виклад обставин зазначених у самому завданні. Крім того, Особа_1 було невірно застосовано норми ГПК України. Так, в проекті апеляційної скарги, що підготовлена Особа_1, міститься посилання на ст. 280 ГПК України щодо підстав скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. В той же час зі змісту завдання вбачається, що оскарженню підлягає саме рішення суду, а не ухвала. В даному випадку підлягала до застосування ст. 277 ГПК України щодо підстав скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення. Втім, проект апеляційної скарги Особа_1 в прохальній частині містить вимогу про передачу справи для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури проаналізовано по суті письмову роботу Особа_1, розглянуто його скаргу та встановлено, що по першому завданню фабули справи здобувачем неправильно підготовлене клопотання, оскільки його необхідно подавати безпосередньо до Верховного Суду. Особа_1 використано при підготовці застарілі норми права, невірно вказано назву суду касаційної інстанції та не вірно сформовано прохальну частину клопотання, що не відповідає ст.34 КПК України. По третьому завданню Особа_1 не вірно застосовано норми ГПК України. В проекті апеляційної скарги міститься посилання на ст. 280 ГПК України, щодо підстав скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, однак зі змісту завдання вбачається, що оскарженню підлягало саме рішення суду, а не ухвала. В даному випадку підлягала до застосування ст. 277 ГПК України щодо підстав скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення. Проект апеляційної скарги Особа_1 в прохальній частині містить вимогу про передачу справи для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає, що письмова відповідь Особа_1 на завдання №1 та №3 вірно оцінене в 0 (нуль) балів. Рішення КДКА Рівненської області №КІ/24-1 від 15.08.2019 року про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту та відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту є мотивованим та обґрунтованим.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 9, 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:
  1. Скаргу Особа_1 – залишити без задоволення.
  2. Рішення кваліфікаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області №КІ/24-1 від 15.08.2019 року про затвердження результатів складення кваліфікаційного іспиту та відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту, – залишити без змін.

Матеріали кваліфікаційної справи повернути до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області.

Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                    С.В. Вилков

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                    К.В. Котелевська