РІШЕННЯ № ХII-027/2025 від 13.12.2025 року за скаргою ВША НААУ на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області у складі дисциплінарної палати № 22/3 від 02.05.2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката

РІШЕННЯ № ХII-027/2025

13 грудня 2025 року
с. Плав’я

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., Приходька О.І., Волчо В.В., Пшеничного О.Л., Лучковського В.В., Соботника В.Й., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., Котелевської К.В., Ульчака Б.І, Притули О.Б., Тарасової А.М., Вишаровської В.К., Дуліч Т.В., Дроботущенко Т.О., Чернобай Н.Б., Прокопчука О.М., Мягкого А.В., Одновола В.К., розглянувши, у відкритому засіданні скаргу ВША НААУ на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області у складі дисциплінарної палати № 22/3 від 02.05.2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1,-

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА та процедура розгляду скарги у ВКДКА.

1. Вища школа адвокатури Національної асоціації адвокатів України (надалі ВША НААУ) в особі директора 08 серпня 2024 року (вх. № 189) звернулася до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області (надалі КДКА Житомирської області) зі скаргою щодо вчинення адвокатом Особа_1 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Інформація_1) дисциплінарного проступку.
2. 12 серпня 2024 року скарга передана до дисциплінарної палати КДКА Житомирської області для перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката Особа_1.
3. 12 серпня 2024 року Голова дисциплінарної палати КДКА Житомирської області доручив члену дисциплінарної палати провести перевірку відомостей, викладених у скарзі.
4. 10 грудня 2024 року листом вих. № 247/д копія скарги директора ВША НААУ направлена поштою на адресу робочого місця адвоката Особа_1 з пропозицією надати письмові пояснення по суті порушених в скарзі питань.
5. Вказане відправлення 02.01.2025 року повернуто відправнику у зв’язку із закінченням встановленого терміну зберігання.
6. Письмових пояснень від адвоката Особа_1 на адресу КДКА Житомирської області не надходило.
7. Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області у складі дисциплінарної палати від 02 травня 2025 року відмовлено у відкритті дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Інформація_1).
8. Рішення КДКА Житомирської області від 02.05.2025 року було доведене до відома скаржника засобами поштового звʼязку 12.05.2025 року.
9. Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Вища школа адвокатури Національної асоціації адвокатів України 09.06.2025 звернулась зі скаргою на зазначене рішення КДКА Житомирської області у складі дисциплінарної палати від 02.05.2025 року до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, де зареєстрована 09.06.2025 за вхід. №28565, тобто в межах встановлених строків.
10. У зв’язку із вищенаведеним, строк на оскарження рішення КДКА, ч. 8 ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» скаржником не пропущений.
11. Інформація про оскарження до суду рішення КДКА Житомирської області від 02.05.2025 відсутня.
12. Листом за вих. № 3620 від 09.06.2025 р. ВКДКА витребувала у КДКА Житомирської області матеріали справи відносно адвоката Особа_1.
13. 20.06.2025 р. за вхід. № 28746 матеріали справи відносно адвоката Особа_1 надійшли до ВКДКА.
14. Листом за вих. № 3740 від 20.06.2025р. т.в.о. Голови ВКДКА доручив члену ВКДКА провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 02.05.2025.

Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА.

15. 08.08.2024 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області надійшла скарга Вищої школи адвокатури НААУ про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката Особа_1 у якій наводились відомості щодо вчинення адвокатом Особа_1 дисциплінарного проступку.
16. У вказаній скарзі ВША НААУ зазначається та з доданих до неї матеріалів вбачається, що адвокат Особа_1 у 2019, 2020, 2021, 2022 і 2023 роках не виконала свій професійний обов’язок з підвищення кваліфікації, встановлений ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо підвищення професійного рівня та порушила правила адвокатської етики абз. 3 ст. 11, абз. 1 ст. 65 Правил адвокатської етики.
17. З огляду на це скаржник вважає, що адвокат Особа_1 вчинила дисциплінарний проступок, а тому просить притягнути її до дисциплінарної відповідальності.
18. До скарги додано: письмову згоду на обробку персональних даних органами адвокатського самоврядування; копію рішення кваліфікаційно – дисциплінарної комісії адвокатури регіону, що оскаржується; виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань; доказ надіслана копії скарги та доданих до неї письмових матеріалів іншій стороні, кваліфікаційно – дисциплінарній комісії адвокатури, рішення якої оскаржується листом з описом вкладення.
19. Письмових пояснень адвоката Особа_1 до дисциплінарної палати КДКА Житомирської області не надходило.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.

20. Проаналізувавши наявні матеріали та вивчивши доводи, які були покладені в основу скарги ВША НАУ, надані на її обґрунтування докази, дисциплінарна палата КДКА Житомирської області вважає, що правових підстав для порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_1 не вбачається, виходячи з наступного.
21. Системний аналіз п. 23, 24 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України дозволяє дійти висновку, що сам факт не підвищення кваліфікації не є самостійним дисциплінарним проступком.
22. У п. 23 Порядку вказано, що “Вищою школою адвокатури НААУ ведеться особиста картка обліку залікових балів адвоката. У разі відсутності необхідної кількості балів в заліковій картці обліку балів з підвищення кваліфікації адвоката, Вища школа адвокатури зобов’язана проінформувати раду адвокатів регіону та відповідну кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури регіону про порушення даного Порядку. В свою чергу у разі надходження скарги на такого адвоката у КДКА за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в ЄРАУ, про вчинення інших порушень, ці дані повинні бути враховані при розгляді дисциплінарної справи”.
23. Враховуючи положення Порядку, вказане у скарзі правопорушення не є самостійним дисциплінарним проступком і не може бути самостійною підставою для відкриття дисциплінарного провадження відносно адвоката. Тому скарга ВША НААУ не містить ознак дисциплінарного проступку, і може враховуватись лише у разі отримання скарги до КДКА регіону відносно адвоката за скоєння будь-якого іншого дисциплінарного проступку.
24. Таким чином, ці дані повинні будуть враховуватися під час розгляду скарги на адвоката, тобто не підвищення кваліфікації може слугувати лише обтяжуючою обставиною при притягненні адвоката до дисциплінарної відповідальності.
25. В п. 24 Порядку вказано, що “У випадку, якщо кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури регіону або Вищого кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури адвоката притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення Правил адвокатської етики, то своїм рішенням такі комісії можуть також встановити обовʼязок для такого адвоката пройти спеціалізоване додаткове підвищення кваліфікації з питань адвокатської стики у Вищій школі адвокатури НААУ”.
26. Також в п. 24 Порядку вказано, що “Копія відповідного рішення направляється до Вищої школи адвокатури НААУ, яка забезпечує моніторинг виконання адвокатом вказаного рішення та надсилає відповідному адвокату перелік запланованих заходів з питань адвокатської етики на найближчі три місяці. Адвокат зобовʼязаний пройти таке навчання протягом трьох місяців з дати винесення рішення комісією. Порушення адвокатом порядку проходження такого навчання без поважних причин вважається невиконанням рішення органу адвокатського самоврядування та відповідно вважається дисциплінарним проступком. У випадку не проходження адвокатом такого навчання у встановлений строк Вища школа адвокатури НААУ повідомляє КДКА відповідного регіону про невиконання рішення органу адвокатського самоврядування”.
27. Тобто, лише на цій стадії, якщо адвокат не виконав таке рішення і на протязі 3-х місяців не підвищив кваліфікацію, в п. 24 вказано, що такі дії можуть вважатись дисциплінарним проступком.
28. Також скаржник вказує про те, що згідно ст. 21 закону, та ст. 11 ПАЕ адвокат повинен постійно підвищувати свій професійний рівень і кваліфікацію, мати достатню інформацію про зміни чинного законодавства.
29. Проте варто зазначити, що у даному випадку, ст. 21 Закону не наділяє Раду адвокатів України дискреційними повноваженнями визначення порядку та кількості отримання балів щодо підвищення кваліфікації.
30. Дані норми не можуть застосовуватись до випадків не підвищення кваліфікації як окремого дисциплінарного проступку, так як такі положення вказують лише про обовʼязок підвищення кваліфікації, але не вказують про те, як і яким чином, період, необхідні бали і тим більше їх кількість.
31. Вони містять тільки посилання на необхідність підвищення кваліфікації, що є безумовним, проте будь-яке підвищення кваліфікації, без врахування кількості балів, вважається виконанням вимог Закону та ПАВ.
32. Безпідставними є посилання скаржника на судову практику Верховного Суду, викладену у постановах від 11.04.2018 у справі № 804/401/17, від 23.05.2018 у справі № 490/8624/15-а, від 25.03.2020 у справі № 175/3995/17-ц, від 09.08.2019 у справі № 1540/4358/18 з огляду на те, що досліджені судом обставини у цих справі не є подібними до обставин, викладених ним у скарзі, а саме: – у справі № 804/401/17 предметом позову є стягнення з КП «Жовтоводський водоканал” Дніпропетровської області на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій; – у справі №490/8624/15-а предметом позову є вимога позивача до Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про скасування постанови управління ДАБІ у Миколаївській області про притягнення його до адміністративної відповідальності; – у справі № 175/3995/17- предметом позову є визнання неправомірною бездіяльність начальника управління ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області повторно розглянути його скаргу подану у виконавчому провадженні № 44936519; визнання неправомірною відмову в задоволенні його скарги; зобовʼязання управління ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області повторно розглянути його скаргу, подану у виконавчому провадженні; – у справі №1540/4358/18 предметом позову є оскарження адвокатом рішення КДКА Одеської області про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк шість місяців за несплату обов’язкових щорічних внесків на реалізацію діяльності органів адвокатського самоврядування.
33. Водночас, заслуговує на увагу правова позиція Пʼятого апеляційного адміністративного суду, викладена у постанові від 11.06.2024 у справі № 420/32072/23 за позовом адвоката Дячука П.М. до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, третя особа Ватулін А.М. про визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 27 жовтня 2023 року № X-001/2023 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на десять місяців за невиконання ним, в т.ч., вимог Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України у 2020-2022 роках.
34. Зокрема, у постанові від 11.06.2024 у справі № 420/32072/23, яка набрала законної сили, Пʼятий апеляційний адміністративний суд зробив наступні правові висновки: “Перевірка оскаржуваного рішення ВКДКА на предмет співмірності/пропорційності застосованого дисциплінарного стягнення щодо позивача входить до повноважень апеляційного адміністративного суду та не містить втручання у дискреційні повноваження відповідача.
35. Отже, для висновку про співмірність/неспівмірність (пропорційність/непропорційність) накладеного дисциплінарного стягнення суду слід зʼясувати чи дійсно порушення відповідача мали систематичний та триваючий характер.
36. Проте, перш ніж вирішити питання щодо систематичного і триваючого характеру дисциплінарного проступку позивача, яке виразилось у непідвищені професійної кваліфікації позивачем за 2020, 2021, 2022 роки, та відповідно співмірності (пропорційності) застосованого до відповідача дисциплінарного стягнення, на думку апеляційного суду необхідно встановити момент (день) вчинення такого проступку.
37. Статтею 21 Закону № 5076-VI встановленні професійні обовʼязки адвоката.
38. Відповідно до пункту 4 частини і вказаної статті під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний підвищувати свій професійний рівень.
39. Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України затверджено рішенням Ради адвокатів України від 03.07.2021 року № 63.
40. Положеннями пункту 2 Порядку № 63 встановлено, що підвищення кваліфікації є підвищенням професійного рівня адвоката, що є його важливим професійним обов’язком, дотримання якого має забезпечувати адвокатами своїх безперервне поглиблення, розширення й оновлення адвокатами своїх професійних знань, вмінь та навичок, за бажанням адвоката здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці його тлумачення та застосування.
41. Відповідно до пункту 16 Порядку № 63 всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України зобовʼязані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).
42. Відповідно до частини 1 статі 34 Закону № 5076-VI підставою для припинення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
43. Частиною 2 вказаної статті визначено, що дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, яо призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; б) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обовʼязків адвоката, передбачених законом.
44. Положеннями частини 2 статі 31 Закону № 5076-VI регламентовано, що накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно. у разі: 1) повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку; 2) порушення адвокатом вимог щодо несумісності; 3) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.
45. Згідно зі статтею 35 Закону № 5076-VI за вчинення дисциплінарного проступку додо адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України – позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав – виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
46. Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
47. Пунктами 20, 23 Порядку № 63 встановлено, що всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у пункті 19 цього порядку, зобовʼязані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів).
48. Звітним роком з підвищення кваліфікації адвокатів є календарний рік, з 01 січня по 31 грудня кожного року. Вищою школою адвокатури НААУ ведеться особиста картка обліку залікових балів адвоката. У разі відсутності необхідної кількості балів в заліковій картці обліку балів з підвищення кваліфікації адвоката, Вища школа адвокатури зобовʼязана проінформувати раду адвокатів регіону та відповідну кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури регіону про порушення даного Порядку. В свою чергу у разі надходження скарги на такого адвоката у КДКА за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в ЄРАУ, про вчинення інших порушень, ці данні повинні бути враховані при розгляді дисциплінарної справи.
49. З аналізу наведених положень виходить, що обʼєктивна сторона дисциплінарного проступку непідвищення кваліфікації адвокатом протягом року, полягає у бездіяльності, а саме, не набранні адвокатом встановленої Порядком № 63 кількості балів протягом відповідного календарного року, а саме з 1 січня по 31 грудня.
50. Колегія суддів зауважує, що при встановленні чи своєчасно вчинена певна дія, або ж чи має місце бездіяльність, визначальним є дотримання субʼєктом темпоральних рамок, передбачених у нормативно-правовому акті, без невиправданого для конкретної ситуації зволікання.
51. Днем бездіяльності, у свою чергу, с останній день встановленого законом строку, в який мало бути вчинено дію або прийнято рішення. Визнанню бездіяльності протиправного передує встановлення обовʼязку виконання субʼєктом певних дій (прийняття рішення) у визначений законом строк.
52. Тотожних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.09.2019 по справі № 9901/120/19.
53. Отже, останнім дном бездіяльності адвоката у формі не підвищення кваліфікації є 31 грудня календарного року, в якому адвокат зобовʼязаний підвищити кваліфікацію.
54. Тобто, з наступного дня 1 січня календарного року, що йде за роком, в якому адвокат повинен був підвищити кваліфікацію (звітній рік), адвокат вважається таким, що вчинив відповідний дисциплінарний проступок.
55. Відтак, встановлений частиною 2 статті 35 Закону № 5076-VІ строк притягнення обраховується з 1 січня календарного року, що звітнім роком, та триває до 31 грудня відповідного року.
56. Разом з цим, строк притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності має присічний характер. Тобто, за спливом такого строку адвокат не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності і вказаний строк не може бути поновлений.
57. Колегія суддів також акцентує, що не підвищення кваліфікації за кожний календарний рік містить в собі склад самостійного дисциплінарного проступку.
58. Щодо триваючого характеру дисциплінарного проступку, КДКА регіону зазначає наступне.
59. В апеляційній скарзі апелянт наголошує, що вказані порушення не є систематичними та триваючими та можуть бути поставлені в провину позивачу в межах строку притягнення до дисциплінарної відповідальності один рік з дня вчинення.
60. Проте, строк притягнення до відповідальності за непідвищення кваліфікації за 2020-2021 роки вийшов, що, як наслідок, виключає триваючий і систематичний характер проступку.
61. Натомість, відповідач в заявах по суті оправи, навпаки, акцентує на тому, що не підвищення кваліфікації відповідачем за спірний період є систематичним і триваючим дисциплінарним проступком, позаяк повʼязане з безперервним невиконанням позивачем обовʼязків, передбачених законом. Тобто, позивач вчинивши протиправну бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження бездіяльності. Така бездіяльність безперервно порушує закон протягом певного часу. Увесь цей час позивач безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обовʼязків. Окрім того зазначає, що триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого обʼєктивно існує цей обовʼязок, виконанням обовʼязку відповідним субʼєктом або припиненням дії відповідної норми закону. Відтак, відповідачем дотримано строк притягнення відповідача до дисциплінарної відповідальності.
62. Проте, апеляційний суд відхиляє посилання відповідача на триваючий характер проступку, та відповідно не поширення строків притягнення до дисциплінарної відповідальності, з огляду на таке.
63. Апеляційний суд звертає увагу, що у постанові від 11.12.2018 у справі № 810/1224/17 (K/9901/17539/18), провадження Nº11-73Запл18, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у чинному законодавстві України не визначено поняття “триваюче правопорушення”. Разом з тим, за загальноприйнятим у теорії права визначенням триваючим вважають правопорушення, яке починається з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, коли винна особа не виконує конкретний покладений на неї обовʼязок або виконує його неповністю чи неналежним чином, а потім така бездіяльність триває протягом певного проміжку часу до моменту виконання установлених обовʼязків або виявлення правопорушення.
64. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 21.02.2024 у справі №160/17189/21.
65. Враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду щодо ієрархії застосування висновків касаційного суду, викладену в ухвалі від 09.08.2019 у справі № 910/12968/17, у постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17, колегія суддів вважає застосовним до спірних правовідносин саме наведене вище визначення триваючого правопорушення.
66. Отже, триваюче правопорушення припиняється за наявності однієї з двох вищевказаних умов: 1) виконання установлених обовʼязків; 2) виявлення правопорушення.
67. Тобто, у спірних правовідносинах моментом припинення триваючого правопорушення (дисциплінарного проступку) є виконання установлених обовʼязків або виявлення правопорушення.
68. Обираючи підхід до визначення моменту припинення триваючого правопорушення (дисциплінарного проступку) апеляційний суд враховує положення чинного законодавства України.
69. Так, визначення триваючого правопорушення міститься у п. 111.5 статті 11 Податкового кодексу України, згідно з яким триваюче правопорушення безперервне невиконання норм цього Кодексу платником податків, який вчинив певні дії чи допустив бездіяльність і не вчиняв подальших дій для його усунення до моменту виявлення такого правопорушення контролюючим органом.
70. З наведеного визначення слідує, що моментом припинення триваючого правопорушення є момент виявлення такого правопорушення уповноваженим органом.
71. Положеннями частини 6 статті 7 КАС України встановлено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права аналогія права).
72. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.06.2022 у справі № 2- 591/11 (провадження № 14-31цс21), від 26.06.2019 у справі № 905/1956/15 (провадження № 12-62гс19) зазначила, що саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення.
73. З огляду на викладене, за умови відсутності законодавчо визначеного поняття триваючого правопорушення (дисциплінарного вищевказане визначення, зокрема в частині моменту припинення такого проступку) правопорушення (з моменту його виявлення), в силу аналогії закону, враховується апеляційним судом при розгляді даної справи. На користь такого висновку апеляційного суду свідчить також правова позиція Європейського суду з прав людини (далі – Суд), викладена, зокрема, в рішенні від 14.10.2010 у справі “Щокін проти України” (заяви № 23759/03 та № 37943/06).
74. У разі, холи національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обовʼязків осіб, національні органи зобовʼязані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід.
75. Тобто, норма законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
76. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.11.2018 року.
77. Відтак, у спірних правовідносинах моментом припинення триваючого дисциплінарного проступку позивача є момент виявлення правопорушення уповноваженими органами адвокатського самоврядування.
78. Відповідно до пункту 11 Порядку № 63 Вища школа адвокатури НААУ, зокрема, готує та передає НАДУ інформацію для . розміщення її в ЄРАУ про щорічне проходження підвищення кваліфікації адвокатами.
79. Також, як зазначалось вище, пунктом 23 Порядку № 63 встановлено, що звітним роком з підвищення кваліфікації адвокатів є календарний рік, з 01 січня по 31 грудня кожного року. Вищою школою адвокатури НАДУ ведеться особиста картка обліку залікових балів адвоката. У разі відсутності необхідної кількості балів в заліковій картці обліку балів з підвищення кваліфікації адвоката, Вища школа адвокатури зобовʼязана проінформувати раду адвокатів регіону та відповідну кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури регіону про порушення даного Порядку. В свою чергу у разі надходження скарги на такого адвоката у КДКА за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в ЄРАУ, про вчинення інших порушень, ці данні повинні бути враховані при розгляді дисциплінарної справи.
80. Водночас, апеляційний суд звертає увагу, що держава (суб’єкт владних повноважень) має дотримуватися принципу “належного урядування” та не може отримувати вигоду від порушення правил та обовʼязків, встановлених нею ж (див. постанову Верховного Суду від 26.02.2020 у справі № 804/15772/15).
81. Наведене свідчить про те, що чинним законодавством презюмується наявність у розпорядженні органів адвокатського самоврядування інформації про підвищення/непідвищення адвокатом професійної кваліфікації станом на 01 січня року, ступного за звітним.
82. Відтак, саме 01 січня року, наступного за звітним, є днем коли відповідач повинен в виявити вчинення відповідачем дисциплінарного проступку, а саме непідвищення кваліфікації.
83. Позаяк триваюче правопорушення позивача припиняється з дня виявлення 01 чия року відповідного календарного року, наступного за звітним, саме з цієї дати має розраховуватись річний строк притягнення позивача до відповідальності.
84. 3 огляду на викладене, твердження відповідача про триваючий характер рушення позивача, яке припиняється в момент виконання позивачем установлених обовʼязків, не заслуговують на увагу та не мають визначального значення при вирішенні даної справи.”
85. Обставини вказаної адміністративної справи є подібними до обставин, викладених скарзі директора Вищої школи адвокатури НААУ на дії адвоката Особа_1, з чим погоджується і дисциплінарна палата КДКА Житомирської області.
86. Також, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2024 у справі № 640/1859/22 за позовом адвоката Плескача В.Ю. до недержавної некомерційної професійної організації “Національна асоціація адвокатів України”, третя особа Вища школа адвокатури НААУ про визнання протиправним та скасування рішення, яка набрала законної сили, визнано протиправними та скасовано пункти 18, 19, 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України від 03.07.2021 № 63.
87. Дисциплінарна палата КДКА Житомирської області при прийнятті рішення також покликається на статтею 14 КАС України, згідно якої судові рішення, що набрали законної сили, є обовʼязковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх обʼєднаннями на всій території України.
88. Крім цього, рішенням Ради адвокатів України № 30 від 16.03.2022 “Про призупинення дії пунктів 19, 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів У країни на період дії воєнного стану в Україні” призупинено дію пунктів 19, 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, затверджених рішенням ради адвокатів України № 63 від 03.07.2021, на період дії воєнного стану в Україні (пункт 1 рішення).
89. Рішенням Ради адвокатів України № 185 від 27.12.2022 “Щодо деяких питань виконання адвокатами вимог Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України” внесено зміни до рішення Ради адвокатів України від 16.03.2022 №30, а саме: – назву рішення викладено у новій редакції: “Про призупинення дії пунктів 19, 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України”; – перше речення пункту 1 резолютивної частини рішення викладено у новій редакції: “Призупинити до 31 грудня 2022 року дію пунктів 19, 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України Nº 63 від 03.07.2021 зі змінами”.
90. Також, в послідуючому, рішенням Ради адвокатів України № 88 від 11-12 серпня 2023 “Про виконання обовʼязку підвищення кваліфікації адвокатами за 2022 рік” звернуто увагу адвокатів, що призупинення дії пунктів 19, 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів рішенням Ради адвокатів України № 30 від 16.03.2022, у звʼязку з бойовими діями на території України та неможливістю проведення у деяких регіонах України акредитованих заходів з підвищення кваліфікації, не скасовувало передбачений Законом України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” обовʼязок підвищення професійного рівня адвоката у 2022 році, а лише надавало право адвокату підвищувати свій професійний рівень у меншому обсязі, ніж встановлено вимогами Порядку (пункт 1 рішення).
91. Згідно пункту 2 цього ж рішення встановлено, що невиконання адвокатом за 2022 рік у повному обсязі вимог, передбачених пунктами 19, 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів, не є дисциплінарним проступком і не може слугувати підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
92. У звʼязку з прийняттям Радою адвокатів України вказаних рішень, які по своїй правовій природі є нормативно-правовими актами, що неоднозначно трактують позицію керівного органу адвокатського самоврядування щодо необхідності підвищення кваліфікації.
93. Згідно з положеннями статті 7 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120 (з наступними змінами та доповненнями), адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобовʼязаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обовʼязок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
94. Як визначено в пункті 3 ст. 14 Положення, на підтвердження обставин, якими обґрунтовується заява (скарга), заявник (скаржник) надає докази, а в разі неможливості – зазначає докази, надання яких самостійно є неможливим, із обовʼязковим зазначенням причин та прохання до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про їх витребування.
95. Тому, з огляду на викладені в скарзі директора Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України обставини справи, матеріали перевірки, положення чинного законодавства України, якими визначено підстави притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, правову позицію судових органів у справах з подібними правовідносинами дисциплінарна палата КДКА Житомирської області прийшла до висновку про відсутність в діях адвоката Особа_1 ознак складу дисциплінарного проступку.
96. На цій підставі, рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області у складі дисциплінарної палати від 02 травня 2025 року відмовлено у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Інформація_1).

Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА.

97. Скаржник не погоджується з рішенням КДКА Житомирської області від 02.05.2025 року, яким відмовлено у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_1 за відсутності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Вважає, що таке рішення прийнято упереджено, а тому порушує вимоги законодавства. В обґрунтування такої позиції наводить наступні аргументи та факти.
98. Скаржник зазначає, що КДКА Житомирської області було порушено строки, передбачені статтею 58 Положення, оскільки колія рішення була направлена скаржнику тільки 12 травня 2025 року.
99. Таким чином, реалізуючи право на оскарження рішення у дисциплінарній справі, ВША НААУ вважає за необхідне оскаржити рішення КДКА Житомирської області від 02 травня 2024 року, оскільки не погоджується з ухваленим рішенням та доводами, викладеними у ньому.
100. Скаржник зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону, адвокат під час здійснення адвокатської діяльності зобовʼязаний дотримуватися правил адвокатської етики (пункт 2 вказаної статті), підвищувати професійний рівень (пункт 4 вказаної статті) і виконувати рішення органів адвокатського самоврядування (пункт 5 вказаної статті).
101. Абц. 3 ст.11 Правил адвокатської етики (далі – Правила) також зобов’язує адвоката постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, бути обізнаним про зміни у законодавстві.
102. Ч. 1 ст. 57 Закону прямо передбачає обовʼязковість до виконання всіма адвокатами рішень з’їзду адвокатів України та Ради адвокатів України. Водночас, абз. 1 ст. 65 Правил адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції.
103. З метою належного забезпечення цього обовʼязку, Рада адвокатів України відповідно до п. 1.23 Положення «Про Раду адвокатів України» затвердила Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (рішення № 63 від 03.07.2021, зі змінами), яким визначено організаційні засади та вимоги до щорічного професійного навчання адвокатів.
104. Згідно з п. 2 даного Порядку визначено, що підвищення кваліфікації є підвищенням професійного рівня адвоката, що є його важливим професійним обовʼязком, дотримання якого має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення й оновлення адвокатами своїх професійних знань, вмінь та навичок, за бажанням адвоката здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці його тлумачення та застосування.
105. Стаття 34 Закону встановлює підстави для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Так, відповідно до частини першої цієї статті вбачається, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
106. В ч. 2 цієї ж статті наведено перелік видів діянь, що можуть становити дисциплінарним проступок адвоката. Зокрема, дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обовʼязків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обовʼязків адвоката, передбачених законом.
107. Таким чином, невиконання вимог Порядку одночасно охоплюється щонайменше трьома окремими підставами дисциплінарної відповідальності, прямо передбаченими Законом.
108. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону, право звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою про поведінку адвоката має кожен, кому стали відомі відповідні факти. Це право не обмежене статусом заявника чи належністю до органів адвокатського самоврядування.
109. Пунктом 23 Порядку передбачено, що у разі відсутності в адвоката належної кількості балів, ВША НААУ зобовʼязана поінформувати раду адвокатів регіону та відповідну кваліфікаційно – дисциплінарну комісію надати яка інформація передається щорічно та формується на основі даних з онлайн-платформи Центру акредитації ВША НААУ, що автоматично відображає актуальний перелік адвокатів, які не виконали вимоги Порядку.
110. Вища школа адвокатури НААУ, як адміністратор процесу підвищення професійного ня та кваліфікації, уповноважена організовувати навчальні заходи, вести облік балів, здійснювати моніторинг та інформування відповідних органів адвокатського самоврядування (п. 11 Порядку).
111. Згідно з п. 20 Порядку, всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у пункті цього порядку, зобовʼязані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік ) залікових балів).
112. Пунктом 20 Порядку вказано, що адвокат за рік має отримати не менше ніж 2 залікових бали за навчання з питань Правил адвокатської етики.
113. Відповідно до картки обліку залікових балів адвоката вдається встановити, що починаючи з 2019 року вона не здійснювала підвищення професійного рівня, що підтверджується 0 показниками та свідчить про невиконання вимог, передбачених Порядком.
114. Відтак, як субʼєкт, що володіє повною інформацією щодо дотримання адвокатами вимог Порядку, вона має повне право звертатися зі скаргами до КДКА в межах чинного законодавства.
115. Таким чином, твердження адвоката про те, що невиконання вимог Порядку не є самостійною підставою для відкриття дисциплінарного провадження, є підставним. Закон та підзаконні акти адвокатського самоврядування встановлюють прямі обовʼязки адвоката щодо підвищення професійного рівня та виконання відповідних рішень, недотримання яких утворює склад дисциплінарного проступку.
116. Щодо посилання на постанову Пʼятого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2024 року у справі № 420/32072/23 за позовом адвоката Дячука П.М. до ВКДКА., скаржник зазначає наступне.
117. Серед іншого в оскаржуваному рішення мається посилання на Постанову Пʼятого адміністративного суду від 11 червня 2024 року по справі № 420/32072/23, на підставі чого зазначається, що саме 01 січня року, наступного за звітним, скаржник повинен був виявити вчинення адвокатом дисциплінарного проступку у вигляді не підвищення професійного рівня.
118. Таким чином, КДКА регіону доходить висновку, що триваюче правопорушення адвоката припиняється з дня виявлення 01 січня відповідного календарного року, наступного за звітним, і вважає, що саме з цієї дати має обраховуватись річний строк притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
119. Оскільки ця позиція врахована у висновку, що зібрані матеріали дисциплінарного провадження не підтверджують обставин, зазначених у скарзі, а також у подальшому в рішенні про відмову в порушенні дисциплінарної справи, Вища школа адвокатури НААУ на заперечення зазначеного повідомляє наступне.
120. Відповідно до пункту 23 Порядку, який регулює, зокрема, питання інформування ради адвокатів регіону та відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону про порушення Порядку, встановлено, що звітним роком з підвищення кваліфікації адвокатів є календарний рік з 01 січня по 31 грудня. Також цей пункт передбачає, що у разі надходження скарги на адвоката до КДКА, такі дані мають бути враховані під час розгляду дисциплінарної справи.
121. Разом із тим, скаржник звертає увагу, що із тексту згаданого вище пункту не передбачено, що виконання такого інформування або його невиконання скасовує факту вчинення адвокатом проступку у вигляді непідвищення кваліфікації. У тексті пункту 23 йдеться виключно про інформування як форму повідомлення, а не як обов’язкову умову для скарги, що впливає на прийняте КДКА регіону рішення.
122. Крім того, скаржник вказує про те, що вимогами пункту 23 Порядку не визначено конкретних термінів або строків для виконання обовʼязку щодо інформування.
123. Зазначене свідчить про те, що це питання залишено на розсуд суб’єкта, відповідального за надання інформації, без конкретно прив’язування до певного періоду чи строку.
124. Відтак, ВША НААУ, діючи в межах закону, не обмежена у часі для виконання пункту 23 Порядку в частині інформування. Відтак, якщо за 2022 рік таке інформування не було здійснено, Вища школа адвокатури НААУ вправі здійснити таке інформування у 2024 році.
125. Відповідно до статті 36 Закону, яка регулює питання ініціювання дисциплінарної відповідальності адвоката, кожен, кому відомі факти порушень, має право звертатися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргою.
126. Відтак, Вища школа адвокатури НААУ, керуючись цим правом, подала скаргу до КДКА регіону на дії адвоката.
127. Отже, висновки про те, що скаржник повинен був виявити вчинення проступку до 01 січня, є юридично хибним, оскільки законодавство не покладає на Вища школа адвокатури НААУ обовʼязок контролювати виконання адвокатами вимог підвищення кваліфікації або реагувати на їх невиконання.
128. Вища школа адвокатури НААУ, якій стали відомі факти протиправної поведінки, а саме непідвищення професійного рівня, реалізувала надане Законом право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із скаргою на адвоката.
129. Водночас перелік адвокатів, які не виконали вимоги Порядку, доступний на платформі Центру акредитації ВША НААУ. Такі дані передаються в режимі реального часу онлайн (цілодобово) і знаходяться у кабінетах регіональних органів адвокатського самоврядування.
130. Крім того, інформація про виконання або невиконання адвокатом вимог підвищення кваліфікації є відкритою та загальнодоступною. Зазначені дані можна отримати на офіційному веб-сайті ВША НААУ за таким посиланням: https://www.hsa.org.ua/lawyer.
131. Отже, Вища школа адвокатури НАУ належним чином проінформувала КДКА регіону щодо порушення адвокатом Порядку, забезпечивши доступ до відповідної інформації через платформу Центру акредитації, у такий спосіб виконавши вимоги пункту 23 Порядку.
132. Водночас, з огляду на статтю 36 Закону факт виконання чи невиконання такої вимоги жодним чином не може впливати на рішення КДКА щодо порушення або відмови в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката, оскільки це не є обставиною, що пом’якшує, скасовує проступок адвоката або звільняє його від відповідальності.
133. Таким чином, проступок адвоката у вигляді непідвищення свого професійного рівня є триваючим. Строк притягнення до відповідальності має відраховуватися з моменту припинення правопорушення, а не з моменту його початку.
134. Заперечуючи проти тверджень Вищої школи адвокатури НААУ щодо триваючого характеру порушень з боку адвоката, які припиняються з моменту виконання адвокатом установлених обовʼязків, КДКА регіону вдається до аналізу як судової практики так й фактичних норм чинного законодавства.
135. Відтак, КДКА наголошує, що у спірних правовідносинах моментом припинення триваючого дисциплінарного проступку адвоката є момент виявлення правопорушення.
136. Однак скаржник не погоджується із таким висновком з огляду на наступне.
137. У постанові від 11.05.2018. у справі Nº804/401/17 зазначено, що триваючі дисциплінарні правопорушення – це порушення, пов’язані з постійним невиконанням обовʼязку, покладеного на особу.
138. Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2018 у справі № 810/1224/17 (K/9901/17539/18), провадження № 11-733апп18, підтвердила, що відсутність законодавчого визначення терміну «триваюче правопорушення» не виключає його застосування за загальновизнаною теорією права.
139. Зокрема, у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09.08.2019 у справі № 1540/4358/18 прямо зазначено, що несплата щорічних внесків адвокатом є триваючим правопорушенням, яке триває безперервно з моменту виникнення обовʼязку і до моменту його виконання або припинення. При цьому строк притягнення до дисциплінарної відповідальності не обчислюється лише з моменту виявлення порушення.
140. Суд наголосив, що початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли особа не виконує обовʼязок або виконує його неналежно. Таким чином, відсутність у Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначення поняття “триваюче правопорушення” не є підставою для уникнення відповідальності, зокрема у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю за несплату внесків.
141. Суд підкреслив, що початковим моментом триваючого правопорушення може бути як активна дія, так і тривала бездіяльність, повʼязана з невиконанням встановленого законом обов’язку.
142. Таким чином, за аналогією права, невиконання адвокатом обовʼязку щодо підвищення професійного рівня протягом відповідного звітного періоду також має вважатися триваючим дисциплінарним проступком. Це не одноразове порушення, а систематична бездіяльність, що призводить до порушення професійного обовʼязку, закріпленого у статті 21 Закону та деталізованого в Порядку.
143. Відтак, твердження про те, що моментом припинення триваючого дисциплінарного проступку адвоката є момент виявлення правопорушення – є неправомірним.
144. Окрім цього, відповідно до положень пункту 32 Порядку вказано, що адвокатам, які виконали вимоги щодо підвищення кваліфікації Вищою школою адвокатури НАДУ видається електронний сертифікат про підвищення кваліфікації (направляється на електронну адресу адвоката) з відповідним внесенням НААУ такої інформації до ЄРАУ.
145. Також ВША НААУ звертає увагу на те, що згідно з пунктом 32 Порядку, затвердженого рішенням Ради адвокатів № 63 від 03 липня 2021 року передбачено, що адвокати, які не виконали вимоги підвищення кваліфікації за попередні роки (в нашому випадку за 2019 рік), мають можливість усунути це порушення шляхом успішного проходження спеціальних тестувань у Вищій школі адвокатури НААУ. У разі успішного проходження адвокат отримує електронний сертифікат, який є підтвердженням виконання ним вимог щодо підвищення професійного рівня.
146. Крім того, пунктом 1 Рішення Ради адвокатів Nº 22 від 7 червня 2024 року «Про надання роз’яснення окремих норм Порядку та внесення доповнень до Положення», встановлено, що невиконання адвокатом вимог підвищення кваліфікації за кожен рік є триваючим дисциплінарним проступком до моменту отримання відповідного сертифіката або притягнення особи до дисциплінарної відповідальності. Таким чином, дисциплінарний проступок вважається припиненим лише за однієї з двох умов: Адвокат виконав вимоги підвищення кваліфікації за звітний період і отримав сертифікат; Адвоката притягнуто до відповідальності за невиконання цього обовʼязку.
147. Відповідно до підпункту “а” пункту 2 статті 49 Порядку, дисциплінарне провадження може бути закрито лише за умови наявності сертифіката про підвищення кваліфікації, що підтверджує виконання вимог за звітний рік і попередні роки.
148. Отже, отримання адвокатом електронного сертифікату про підвищення кваліфікації за формою затвердженою Вищою школою адвокатури НААУ за звітний календарний рік (з 01 січня по 31 грудня) та попередні роки є підтвердженням виконання ним встановлених вимог з підвищення професійного рівня, а також підставою для відмови у відкритті дисциплінарного провадження або його закриття, у разі, якщо таке дисциплінарне провадження було відкрито.
149. Разом із тим, згідно з відомостями Центру акредитації ВША НААУ станом на 2025 рік адвокатом не пройдено спеціальні тестування і не отримано електронних сертифікатів, які б підтверджували виконання вимог підвищення професійного рівня.
150. Щодо посилання на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2024 року у справі № 640/1859/22 за позовом адвоката Плескача В.Ю. до НААУ, скаржник зазначає наступне.
151. КДКА регіону, при вирішенні питання щодо порушення дисциплінарної справи відносно адвоката, робить посилання на Постанову 6ААС від 10.09.2024р. у справі Nº 640/1859/22, якою визначено протиправність та скасовано п.п. 18, 19, 20 Порядку від 03.07.2021р. № 63 (далі – Постанова).
152. Зокрема, відповідно до тексту Постанови, КДКА регіону не вбачає правових підстав для порушення дисциплінарної справи за скаргою Вищої школи адвокатури НААУ відносно адвоката, з огляду на нібито скасоване Положення підвищення кваліфікації.
153. Вважаємо, що таке посилання на Постанову та прийняте на його основі рішення є не правомірним з огляду на такі обставини:
154. По-перше, відповідно до ч. 2 ст. 265 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАСУ, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. При цьому, згідно з ч. 1 ст. 325 КАСУ, постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Згідно з Постановою, такою датою є 10 вересня 2024 року.
155. Керуючись зазначеними положеннями, звертаємо увагу, що судове рішення не передбачає зворотної дії у часі для пунктів 18, 19, 20 Порядку, а відтак ці пункти втрачають чинність лише з 10.09.2024 і не можуть застосовуватися до періодів, що передували цій даті.
156. Таким чином, КДКА регіону некоректно тлумачить Постанову. Згідно з резолютивною частиною Постанови, визнані протиправними та скасовані пункти втрачають чинність саме з моменту прийняття самої Постанови. Це дозволяє стверджувати, що до 10.09.2024 вони були чинними, а отже, діяли для періодів 2019, 2020, 2021, 2022 та 2023 років. Відповідно, посилання КДКА на зазначену Постанову не охоплює періоди, в яких фіксується самостійне вчинення дисциплінарних проступків адвокатом.
157. По-друге, відповідно до пункту 20 Порядку, всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у пункті 19 цього порядку, зобовʼязані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів). Цей пункт лише регламентує кількість залікових балів і не стосується питання відповідальності адвокатів за невиконання обовʼязку підвищення кваліфікації.
158. Більше того, стаття 21 Закону встановлює професійні обовʼязки адвоката, серед яких зазначено прямий обовʼязок підвищувати свій професійний рівень.
159. Виходячи з цієї норми, можемо стверджувати, що навіть у разі скасування пунктів Порядку, які визначають кількість залікових балів, сам обовʼязок підвищувати кваліфікацію залишається чинним. Це свідчить про те, що адвокат зобовʼязаний виконувати цей професійний обовʼязок, хоча його кількісні показники можуть зазнавати змін.
160. Таким чином, доводи КДКА регіону про відсутність у адвоката обовʼязку підвищення кваліфікації за попередні періоди є необґрунтованими, а застосування до них положень Постанови 6ААС від 10.09.2024 р. – помилковим.
161. По-третє, важливо звернути увагу на обовʼязок адвоката підвищувати свій професійний рівень, що регламентовано положенням пункту 4 частини 1 статті 21 Закону.
162. Так, у тексті Постанови зазначено, що обовʼязок кожного адвоката підвищувати свій По-третє, важливо звернути увагу на обовʼязок адвоката підвищувати свій професійний рівень, що регламентовано положенням пункту 4 частини 1 статті 21 Закону.
163. Так, у тексті Постанови зазначено, що обовʼязок кожного адвоката підвищувати свій професійний рівень прямо передбачений Законом і не є дискримінацією в розумінні Конституції України, Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” та Закону України “Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні”.
164. Разом із тим, у резолютивній частині цієї Постанови передбачено, що окрім визнання протиправними та скасування пунктів 18, 19 і 20 Порядку, таким самим визнається і пункт 2 розділу IV “Перехідні положення” Порядку. Це, своєю чергою, суперечить позиції, викладеній у мотивувальній частині, де чітко зазначено, що Рада адвокатів України беззаперечно є органом адвокатського самоврядування. Ба більше, мотивувальна частина
165. Постанови підтверджує, що пункт 2 розділу IV “Перехідні положення”, відповідно до якого Порядок набирає чинності з дня його прийняття, повністю відповідає нормам чинного законодавства.
166. У звʼязку з цим, 24 вересня 2024 представником відповідача до Шостого ААС надіслано заяву про виправлення описки у постанові від 10 вересня 2024 року по справі: 640/1859/22, а також у повному тексті цієї Постанови, складеному 22 жовтня 2024 року, зокрема, шляхом виключення із пунктів 2 та 3 резолютивної частини постанови посилання з пункт 2 розділу IV “Перехідні положення” Порядку підвищення кваліфікації адвокатів країни від 03 липня 2021 року № 63, адже згідно із змістом мотивувальної частини постанови такий пункт скасуванню не підлягає.
167. 6 листопада 2024 року Шостий ААС задовольнив заяву Представника Відповідача, видавши відповідну ухвалу.
168. Виходячи з цього, Порядок залишається чинним щодо періодів, які передують 10.09.2024. Зокрема, це стосується і пункту 21 Порядку, що доповнює положення пункту 20, яким встановлено, що адвокат за рік має отримати не менше ніж 2 залікових бали за навчання з питань Правил адвокатської етики.
169. Також, згідно з пунктом 21-1 Порядку, адвокати, які включені до Реєстру адвокатів, що надають безоплатну правничу допомогу (БВПД), та/або уклали контракт про надання БВПД на постійній основі чи договір про надання БВП на тимчасовій основі, мають отримати щороку не менше ніж 2 залікових бали за навчання з питань, пов’язаних із наданням безоплатної правничої допомоги.
170. Таким чином, адвокати зобовʼязані дотримуватися вимог, що діяли в попередні роки, зокрема: • пункту 20 Порядку, згідно з яким необхідно набирати не менше ніж 10 залікових балів на рік; • пункту 21 Порядку, що вимагає 2 залікових бали на рік за навчання з питань Правил адвокатської етики; • пункту 21-1 Порядку, який передбачає 2 залікових бали на рік за навчання з питань БВПД.
171. Враховуючи наведені аргументи, можна зробити висновок, що посилання на постанову 6ААС у рішенні КДКА про відмову в порушенні дисциплінарної справи є протиправним і незаконним. Рішення КДКА не базується на фактичних підставах, оскільки положення Порядку залишаються чинними для періодів, що передували 10 вересня 2024 року.
172. 16 березня 2022 року Рада адвокатів України прийняла рішення № 30 «Про зупинення дії пунктів 19 і 20 Порядку на період воєнного стану», яким тимчасово призупинила дію зазначених пунктів. Указані пункти визначають необхідний обсяг підвищення кваліфікації адвокатами у годинах і залікових балах.
173. 11-12 серпня 2023 року Рада адвокатів України своїм рішенням № 88 надала роз’яснення щодо обовʼязку підвищення кваліфікації адвокатами за 2022 рік. Відповідно за своєю юридичною силою пункти 19 та 20 Порядку встановлюють необхідний обсяг підвищення професійного рівня адвокатом, який визначається у годинах і залікових балах.
174. Згідно наданого розʼяснення призупинення дії пунктів 19, 20 Порядку, не скасовувало передбачений Законом обовʼязок підвищення професійного рівня, а лише надало дозвіл адвокатам підвищувати свій професійний рівень у меншому обсязі, ніж встановлено вимогами Порядку.
175. З огляду на відомості Центру акредитації ВША НААУ, встановлено, що адвокат не здійснювала підвищення професійного рівня, що свідчить не лише про невиконання ним професійного обовʼязку, а й про невикористання можливості пройти підвищення кваліфікації у зменшеному обсязі, передбаченому рішенням РАУ № 30 від 16 березня 2022 року.
176. Таким чином, КДКА регіону неправильно тлумачить правову природу рішення РАУ № 30 від 16 березня 2022 року, ототожнюючи призупинення окремих положень рядку із повним звільненням адвокатів від обовʼязку підвищення кваліфікації. Такий підхід є юридично необґрунтованим і суперечить офіційній позиції РАУ, кладеній у рішенні № 88.
177. Зважаючи на викладені обставини, вважаємо за необхідне наголосити, що адвокат у 2019, 2020, 2021, 2022 та 2023 роках систематично не виконувала свій професійний обовʼязок щодо підвищення професійного рівня, чим порушила вимоги Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, рішення Ради адвокатів України та положення Правил адвокатської етики. Дані порушення підтверджені матеріалами справи, однак не встановлені самою КДКА Житомирської області.
178. Аргумент, щодо відсутності в діях адвоката дисциплінарного проступку не є логічним й не відповідає положенням законодавства.
179. Беручи до уваги систематичний характер дисциплінарних порушень, які охоплюють пʼятирічний період, та їхній триваючий характер, вважаємо, що поведінка адвоката відповідає критеріям, які передбачають застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю згідно зі статтею 53 Положення.
180. Більше того, рішення КДКА створює небезпечний прецедент, який підриває довіру до інституту адвокатури. Вона фактично легітимізує можливість уникнення відповідальності за серйозні та тривалі порушення, що не лише порушує принцип верховенства права, але й негативно впливає на авторитет адвокатського самоврядування та сприйняття професії адвоката в суспільстві.
181. Скаржник просить ВКДКА скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 02 травня 2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_1 та ухвалити нове рішення, яким порушити дисциплінарну справу стосовно адвоката Особа_1.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.

182. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
183. Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09.06.2017 року (зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15.02.2019 року).
184. Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року №120, із змінами і доповненнями (далі Положення № 120).
185. Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 14.02.2019 № 20 із змінами і доповненнями.
186. Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 03.07.2021 року № 63 із змінами і доповненнями (далі Порядок).

Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.

187. Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
188. Відповідно до п.п.11 Порядку про підвищення кваліфікації адвокатів України ВША НААУ готує і передає НААУ інформацію для розміщення в ЄРАУ про щорічне проходження підвищення кваліфікації адвокатами.
189. За поданою інформацією ВША НААУ адвокатом не підвищувалась кваліфікація протягом 2019-2023 років.
190. Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
191. Частиною 2 цієї статті визначено, що дисциплінарне провадження це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
192. Частиною 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
193. Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
194. Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 цього Закону.
195. На стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката встановляються наявність чи відсутність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
196. Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
197. Відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення з’їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов’язковими до виконання всіма адвокатами.
198. Відповідно до абз. 3 ст. 11 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, зі змінами, затвердженими З’їздом адвокатів України 2019 року 15 лютого 2019 року, адвокат має постійно підвищувати свій професійний рівень та кваліфікацію, володіти достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві.
199. Згідно абз. 2 ст. 12 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку.
200. Відповідно до абз. 1 ст. 65 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
201. Рішенням від 21.09.2019 року № 111 Рада адвокатів України затвердила Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), який діяв до 03 липня 2021 року (далі – Порядок № 111).
202. Рішенням від 21.09.2019 року № 111 Рада адвокатів України затвердила Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція), який діяв до 03 липня 2021 року (далі – Порядок № 111).
203. Відповідно до п. 17 Порядку № 111, всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, зобов’язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).
204. Рішенням від 03.07.2021 року № 63 Рада адвокатів України затвердила Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) (далі – Порядок № 63).
205. Пункт 16 Порядку №63 також передбачає, що всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України зобов’язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).
206. Перевіряючи висновки КДКА регіону, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури звертає увагу, що згідно зі статтею 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та статті 2 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
207. Отже, визначальним при прийнятті рішення про порушення або відмову у порушенні дисциплінарної справи у дисциплінарній справі стосовно адвоката є встановлення у діях адвоката наявності/відсутності ознак дисциплінарного проступку.
208. На етапі вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи КДКА не дає правової оцінки діям адвоката, з приводу яких надійшла скарга. На цій стадії КДКА з’ясовує наявність ознак дисциплінарного проступку як підстави для відкриття дисциплінарної справи, тоді як під час розгляду дисциплінарної справи КДКА вже надаватиме правову кваліфікацію того, що адвокату поставлено за провину та надавати оцінку наданим сторонами доказам.
209. До того ж сам факт відкриття дисциплінарної справи не вказує, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок; для такого висновку (чи для спростування того, що адвокат вчинив дисциплінарний проступок) КДКА повинна з’ясувати усі обставини, що на етапі відкриття дисциплінарної справи КДКА зробити не може. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.02.2019 року по справі 822/570/17.
210. Відповідно до абзацу 2 ст. 12 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку).
211. Згідно абзацу 1 ст. 65 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний виконувати рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції в спосіб, передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
212. Крім того, ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний: 1) дотримуватися правил адвокатської етики; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування.
213. Таким чином, в діях адвоката, які виразилася у не підвищенні кваліфікації за 2019-2023 роки, наявні ознаки:
214. порушення правил адвокатської етики (а саме статей 11, 65 Правил адвокатської етики);
215. неналежного виконання професійних обов’язків, визначених статтею 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (в частині дотримання правил адвокатської етики; підвищення свого професійного рівня та виконання рішень органів адвокатського самоврядування);
216. невиконання рішень органів адвокатського самоврядування (а саме рішення РАУ від 21.09.2019 № 111, яким затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) та рішення РАУ від 03.07.2021 №63, яким затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) з наступними змінами та доповненнями.
217. На підставі викладеного, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури,

ВИРІШИЛА:

218. Скаргу Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України, – задовольнити.
219. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області у складі дисциплінарної палати № 22/3 від 02.05.2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1, – скасувати.
220. Ухвалити нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1.
221. Матеріали дисциплінарної справи направити до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області на стадію розгляду дисциплінарної справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Юлія КЛЕЧАНОВСЬКА