РІШЕННЯ № І – 001/2019
31 січня 2019 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дроздова О.М., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Мельченка В.І., Василевської О.А., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу ОСОБА_ на рішення кваліфікаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області №_ від 22.08.2018 року про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту, –
ВСТАНОВИЛА:
До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури звернулася ОСОБА_ зі скаргою на рішення кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області № __ від 22.08.2018 року про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту.
У своїй скарзі ОСОБА_ зазначає, що рішення кваліфікаційної палати КДКА Харківської області № _ від 22.08.2018 року про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту є неправомірним, оскільки КДКА Харківської області надала неправильну оцінку результатам її усного екзамену. Рішення вважає постановленим всупереч Порядку допуску до складання кваліфікаційного іспиту, порядку складання кваліфікаційного іспиту та методиці оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні (далі – Порядок), затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року за №270 (з наступними змінами).
Скаржниця вважає, що результати оцінювання усного іспиту в середній кількості балів є такими, що не відповідають змістам відповідей як на запитання білету, так і на додаткові питання. Вона категорично не погоджується з відомостями з оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту в частині усного іспиту і допускає, що комісією могла бути допущена технічна помилка при перенесенні з чернеток оцінювання до відмостей оцінок на відповіді, чи то взагалі свідчить про необ’єктивний підхід до оцінювання декількома членами комісії.
Просить скасувати рішення кваліфікаційної палати КДКА Харківської області №_ від 22.08.2018 року та зобов’язати КДКА Харківської області призначити їй повторний іспит в найближчий час проведення таких іспитів.
Одночасно скаржниця зазначає, що вона отримала рішення кваліфікаційної палати КДКА Харківської області №_ від 22.08.2018 року лише 02.11.2018 р., оскільки направленого КДКА Харківської області листа (вих. № ______ від 12.10.2018 року) вона отримала тільки 01.11.2018 року, у зв’язку з чим вважає, що скарга до ВКДКА на оскаржуване рішення подається без пропуску строку, визначеного законом для його оскарження.
Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Котелевську К.В., дослідивши матеріали кваліфікаційної справи, заслухавши пояснення скаржниці, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.
Матеріалами особової справи встановлено, що ОСОБА_ була допущена до складання кваліфікаційного іспиту для отримання свідоцтва про складання іспиту. Рішенням кваліфікаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області № _ від 22.08.2018 року затверджено результати складання кваліфікаційного іспиту, як незадовільні.
За результатами письмового кваліфікаційного іспиту ОСОБА_ отримала 86 балів, за результатами усного кваліфікаційного іспиту ОСОБА_ отримала 36,8 балів. За підсумками результатів складання кваліфікаційного іспиту ОСОБА_ отримала 122,8 балів, у зв’язку з чим оскаржуваним рішенням кваліфікаційної палати КДКА Харківської області № __ від 22.08.2018 р. скаржниці затверджено результати складання кваліфікаційного іспиту, як незадовільні.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» кваліфікаційний іспит полягає у виявленні теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, а також у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у застосуванні закону.
Організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Порядок складання кваліфікаційних іститів, методика оцінювання та программа кваліфікаційних іспитів затверджується Радою адвокатів України.
Відповідно до п.13.1 Розділу 4 Порядку допуску до складання кваліфікаційного іспиту, порядку складання кваліфікаційного іспиту та методиці оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні (далі – Порядок), затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року за №270 (з наступними змінами), письмовий іспит складається першим.
Особа, яка за результатами складання письмового іспиту отримала 80 балів і більше (максимум 120 балів), вважається такою, що успішно склала письмовий іспит (п.13.12. Розділу 4 Порядку).
Згідно із п.п.14.1, 14.3, 14.6-14.10 Розділу 4 Порядку, до складання усного іспиту допускаються особи, які успішно склали письмовий іспит.
Для складання усного іспиту особа, яка складає кваліфікаційний іспит, має дати відповіді на 15 питань, зазначених в обраному екзаменаційному білеті. Під час складення усного іспиту особа, яка складає іспит, має продемонструвати знання законодавства та судової практики.
Відповіді особи на питання екзаменаційного білету для складення усного іспиту оцінюються кожним членом кваліфікаційної палати, який бере участь у засіданні палати, та головою КДКА, якщо він бере участь у засіданні палати, за чотирьохбальною шкалою від 0 до 4 балів за кожне із п’ятнадцяти питань. Результати оцінювання фіксуються у відомості з оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту особи одразу після закінчення особою відповіді та негайно передаються голові кваліфікаційної палати.
Кваліфікаційна палата визначє оцінку (середній бал), що отримує особа, яка складала усний іспит, як середньоарифметичне число, вирахуване з сумарної кількості балів за відповіді на всі питання екзаменаційного білету, виставлених членами кваліфікаційної палати КДКА, які брали участь у її засіданні, та головою КДКА, якщо він брав участь у засіданні палати.
Оцінка (середній бал) за усний іспит, вирахувана відповідно до п.14.8 цього Розділу, не може перевищувати 60 та бути меншою за 45 балів. Особа вважається такою, яка успішно склала усний іспит, якщо за результатами оцінювання вона отримала не менше 45 балів. Загальна оцінка (сумарна кількість середньоарифметичних балів) за результатами сладення письмового та усного іспитів вноситься до відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту особи.
Відповідно до п.п. 3, 4 Розділу 5 Порядку, рішення про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту, відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту може бути оскаржене особою, якої воно стосується, до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду пртягом тридцяти днів з дати його отримання. Рішення викладається українською мовою в письмовій формі і повинно містити: дані про дати його прийняття, персональний склад членів кваліфікаційної палати, прізвище, ім’я, по-батькові особи, відносно якої приймається рішення, інформацію про кількість балів за результатами оцінювання іспиту, дані про прийняте рішення щодо видачі/відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту.
Відповідно до п.14.1 Порядку допуску до складання кваліфікаційного іспиту, порядку складання кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, особа, яка за результатами оцінювання письмового та усного іспитів отримала у сумі 125 балів і більше, з урахуванням положень п.п.13.9 і 14.9 Положення за результатами письмового іспиту отримала не менше 80 балів, а за результатами усного іспиту отримала не менше 45 балів, вважається такою, що успішно склала іспит.
Так, відповідно до пункту 3.16 Регламенту ВКДКА розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури здійснюється у відповідності з правовими основами діяльності адвокатури України та рішеннями органів адвокатського самоврядування, а також згідно з вимогами положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
У свою чергу, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі “Кузнєцов та інші проти Російської Федерації” зазначено, що вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи “Серявін та інші проти України”, “Проніна проти України” ).
Також, за змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі “Хаджинастасиу проти Греції” , національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого, дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію.
В той же час, прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов’язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Одночасно щодо обґрунтованості та вмотивованості прийнятого рішення зазначено у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29.
Таким чином, зі змісту рішення кваліфікаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області № __ від 22.08. 2018 року про затвердження результатів складання ОСОБА_ кваліфікаційного іспиту не вбачається, що кваліфікаційна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Харківської області не зазначила детально, на які питання білету № __ по усному іспиту ОСОБА_ дала неповні чи направильні відповіді, або на які запитання взагалі не відповіла, що свідчить про відсутність вмотивованості рішення.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія приходить до висновку, що рішення кваліфікаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області № __ від 22.08. 2018 року є невмотивованим, необгрунтованим, а тому підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 9, 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу ОСОБА_, – задовольнити.
- Рішення кваліфікаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області №__ від 22.08. 2018 року про затвердження результатів складання ОСОБА_ кваліфікаційного іспиту, – скасувати.
- Зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Харківської області провести повторний іспит для ОСОБА_ у найближчий час проведення таких іспитів.
- Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури О.М. Дроздов
Секретар Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури К.В. Котелевська