РІШЕННЯ № І-002/2020
31 січня 2020 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Голови Вищої Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Ульчака Б.І., Приходька О.І., Мельченка В.І., Мягкого А.В., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу адвоката Особа_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва № 168 від 19.09.2019 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, –
ВСТАНОВИЛА:
До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга адвоката Особа_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва №168 від 19.09.2019 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.
Скаржник просить рішення №168 від 19.09.2019 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності скасувати, а дисциплінарну справу щодо нього закрити.
Зазначає, що рішення про порушення дисциплінарної справи щодо нього ним не отримувалось ні під розписку, ні по пошті. Вказує, що в матеріалах справи відсутні підтвердження отримання ним цього рішення, що є порушенням ч. 2 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Адвокат вважає, що було порушено принцип змагальності при розгляді скарги Генеральної прокуратури України, у зв’язку з неповідомленням адвоката Особа_1 про час та місце розгляду дисциплінарної справи. У зв’язку з цим адвокат був відсутній на засіданні, не мав можливості надати пояснення з приводу скарги, задавати уточнюючі питання скаржнику і висловлювати свої заперечення з приводу доводів, які містяться в скарзі Особа_2. Натомість представник прокуратури Особа_2 був присутній при розгляді скарги.
Щодо порушення ч. 6 ст. 104 КПК України (Якщо особа, яка брала участь у проведенні процесуальної дії, відмовилася підписати протокол, про це зазначається в протоколі. Такій особі надається право дати письмові пояснення щодо причин відмови від підписання, які заносяться до протоколу. Факт відмови особи від підписання протоколу, а також факт надання письмових пояснень особи щодо причин такої відмови засвідчується підписом її захисника (законного представника), а у разі його відсутності – понятих.), адвокат зазначає, що запропонований аркуш паперу Особа_2 на підпис, не був протоколом. Він не містив усіх ознак протоколу, які вказані у ч. 3 ст. 104 КПК України, був записаний слідчим в кабінеті від руки, а не надрукований, хоча була така можливість у прокурора. Окрім того, даний протокол було надано вже по завершенню досудового слідства, з огляду на що адвокат та його підзахисна такий документ не підписали.
У додаткових поясненнях до скарги, які надійшли до ВКДКА, адвокат зазначає про нововиявлені обставини.
Зокрема, 28.12.2019 року під час вручення копії обвинувального акту йому та його підзахисній повторно було надано протокол про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 27.02.2019 року, який підписаний підозрюваною ще 27.02.2019 року.
Зазначає, що першочергово 27.02.2019 року протокол був підписаний його підзахисною та налічував лише 3 аркуша, та враховуючи те, що 3-й аркуш був останнім, слідчим було додано до протоколу шаблонний аркуш, аналогічний зі змістом аркушу №2, а потім на аркуші, який слідчий написав від руки, ним було надруковано на принтері шапку документу і цей аркуш долучено до протоколу від 27.02.2019 року, як аркуш №4.
Враховуючи такі дії слідчого, першочерговий аркуш протоколу №3, який був останнім, необхідно було змінити на аркуш №5, що і зробив слідчий виправивши надис «3» на «5».
Такі дії слідчого були виявлені адвокатом, та свідчать про те, що записи скаржника Особа_2 ніяким чином не відносились до протоколу надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 27.02.2019 року, який підписаний підозрюваною ще 27.02.19 року і були вставлені в зазначений протокол із виправленням нумерації сторінок.
Адвокат Особа_1 вважає, що рішення регіональної КДКА прийняте з порушенням вимог ст.ст. 39, 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Просить рішення комісії від 19.09.2019 року за № 168 скасувати та закрити дисциплінарну справу щодо нього.
Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Ульчака Б.І., розглянувши доводи скарги та додатки до неї, перевіривши матеріали, що надійшли з дисциплінарної палати КДКА м. Києва, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру адвокатів, що міститься в матеріалах, наданих КДКА м. Києва, адвокат отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Інформація_1; адреса робочого місця адвоката знаходиться у місті Києві Адреса_1. Таким чином, скарга стосовно адвоката Особа_1 подана відповідно до вимог ч. 3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та розглянута належною КДКА регіону.
Скарга на дії адвоката від заступника начальника управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Особа_2 надійшла до КДКА міста Києва 13 травня 2019 року за вх. № 01/775-19.
Відповідно до ст. 20 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року № 120, із змінами та доповненнями (далі – Положення), усі заяви (скарги) підлягають обов’язковому прийняттю без здійснення їх реєстрації. Заяви (скарги), що відповідають вимогам до заяви (скарги), підлягають обов’язковій реєстрації та розгляду. Забороняється відмова в прийнятті, реєстрації та розгляді заяви (скарги) з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення, інші дискримінаційні ознаки.
Відповідно до ст. 21 Положення, заява (скарга), яка відповідає вимогам до заяви (скарги) і може мати наслідком дисциплінарну відповідальність адвоката, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати для перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.
З матеріалів справи вбачається, що скарга була зареєстрована в КДКА міста Києва 13.05.2019 року за вхід. № 01/775-19 та доручення на проведення перевірки про дисциплінарний проступок адвоката було видано на ім’я члена дисциплінарної палати КДКА міста Києва Розметова Р.Н. лише 13.06.2019 року за № 209, що є порушенням ст. 21 Положення.
Відповідно до ст. 44. Положення, адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, повідомляються про проведення засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше як за п’ять днів до дня його проведення, та мають право брати участь у засіданні, надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.
З матеріалів справи вбачається, що дисциплінарною палатою КДКА міста Києва було винесено рішення №165 від 29 серпня 2019 року, згідно якого було вирішено порушити дисциплінарну справу відносно адвоката Особа_1 та одразу призначити розгляд даної справи на 19 вересня 2019 року.
Згідно поштової квитанції вбачається, що вищезазначене рішення було надіслано адвокату Особа_1 03 вересня 2019 року та було отримано, відповідно до відомостей з реєстру поштових відправлень щодо відстеження трек номеру «Інформація_2», лише 21 жовтня 2019 року, тобто вже після винесення рішення дисциплінарною палатою КДКА міста Києва №168 від 19.09.2019 року про притягнення адвоката Особа_1 до відповідальності у вигляді попередження.
Однак, в матеріалах дисциплінарної справи відсутні належні докази щодо повідомлення адвоката про час та дату розгляду дисциплінарної справи, а саме про засідання, яке відбулося 19.09.2019 року.
У завзятку із чим, було порушено принцип змагальності, який беззаперечно повинен бути застосований під час розгляду дисциплінарної справи, визначений у ч. 2 ст. 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Відповідно до ст. 51 Положення, рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
Згідно ст. 52 Положення, до адвоката застосовується дисциплінарне стягнення у вигляді попередження, якщо можливість застосування іншого стягнення за вчинений ним дисциплінарний проступок не передбачена законом.
В рішенні дисциплінарної палати КДКА м. Києва не зазначено в яких діях адвоката вбачається дисциплінарний проступок. Оскаржуване рішення є невмотивованим, оскільки мотивація рішення зводиться до повного цитування скарги та пояснень, наданих адвокатом.
Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим.
Визначальною є оцінка наявності складу дисциплінарного проступку у діях адвоката Особа_1. Як вбачається з матеріалів дисциплінарної справи, факти викладені у скарзі та обставини, на які посилається регіональна кваліфікаційно-дисциплінарна комісія, не знайшли свого підтвердження.
За наведених обставин, дисциплінарна палата КДКА м. Києва помилково дійшла висновку про вчинення адвокатом Особа_1 дисциплінарного проступку.
Відповідно до ст. 70 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним зꞌїздом адвокатів України 2017 року від 09.06.2017 року, із змінами від 15.02.2019 року, адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному стягненню, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката.
Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачиться на його користь.
Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.
На підставі викладеного, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу адвоката Особа_1 – задовольнити.
- Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва № 168 від 19.09.2019 року про притягнення адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, – скасувати.
- Ухвалити нове рішення про закриття дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_1.
Матеріали дисциплінарної справи повернути до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури С.В. Вилков
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури К.В. Котелевська
31.01.2020