РІШЕННЯ № І-002/2022
31 січня 2022 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступника голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Приходька О.І., Клечановської Ю.І., Василевської О.А., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу адвоката Особа_1 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва № 549 від 05.08.2021 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік, –
ВСТАНОВИЛА:
Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА
- 08.02.2021 до КДКА м. Києва надійшла скарга ректора Вищого навчального закладу «Особа_2» у формі товариства з обмеженою відповідальністю стосовно Особа_1 щодо порушення ним норм Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правил адвокатської етики та притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
- Дорученням № 444 від 05 лютого 2021 року проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката доручено члену ДП КДКА м. Києва Особа_3.
- Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва №535 від 08.07.2021 року порушено дисциплінарну справу відносно адвоката Особа_1.
- Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва №549 від 05.08.2021 року адвоката Особа_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю на строк один рік.
- 13.09.2021 р. на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга Особа_1 від 03.09.2021 року на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №549 м. Києва від 05.08.2021 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у виді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю на строк один рік.
- Строк на оскарження рішення КДКА, визначений ч. 1 ст. 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Скаржником не пропущений.
- Листом Голови ВКДКА за вих.№2063 від 23.09.2021 р. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури витребувала у КДКА м. Києва матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1.
- 03.11.2021 року на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшли матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1.
- Листом за вих.№2323 від 05.11.2021 Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА Особа_4 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі адвоката Особа_1.
Короткий виклад позиції та доводів Скаржника
- Скаржник зазначає, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва є безпідставним та необґрунтованим, виходячи із наступного.
- Скарга на адвоката Особа_1 була подана ректором Вищого навчального закладу «Особа_2» у формі товариства з обмеженою відповідальністю – Особа_5, тобто скарга від імені юридичної особи подана її керівником.
- Таким чином, для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за порушення ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», КДКА м. Києва мала достеменно встановити порушення з боку адвоката Правил адвокатської етики щодо конфлікту інтересів у відносинах саме із клієнтом – юридичною особою, зокрема з Вищим навчальним закладом «Особа_2» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, чого зроблено не було.
- Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури м. Києва залишено поза увагою, що починаючи з кінця 2014 р. адвокат надавав правову допомогу Особа_6 у питаннях пов’язаних із відкриттям, прийняттям, оформленням та переоформленням спадщини, що залишилась після смерті його батька Особа_7.
- Всі його контакти із Особа_5 (як фізичною особою спадкоємцем, але не посадовою особою – ректором) стосувалися лише питань, пов’язаних із виконанням укладених із Особа_6 договорів про надання правової допомоги.
- Зокрема, на протязі 2015-2016 років спадкоємцями Особа_7 – Особа_5, Особа_8 та Особа_6 були отримані свідоцтва про право на спадщину за законом на значний обсяг майна та укладений попередній договір від 30.06.2016 про обмін частками в нерухомому та рухомому майні, на виконання якого Особа_6 10.04.2019 став одноособовим власником нежитлових приміщень за адресою: Адреса_1, які на підставі договору оренди від 01.10.2015 р. перебували в оренді у Вищого навчального закладу «Особа_2» та мали бути звільненні університетом 01.02.2017 р.
- У зв’язку із невиконанням Особа_5 (як фізичною особою) та Особа_8 їх зобов’язань по передачі часток в нерухомому майні на користь Особа_6 (відповідно до умов попереднього договору), в жовтні 2019 р. Особа_6 відчужив належну йому частку у статутному капіталі Вищого навчального закладу «Особа_2» – приватному підприємству «Особа_9».
- Скаржник зазначає, що в п. 38 оскаржуваного рішення, КДКА м. Києва безпідставно встановила, що «Виходячи зі змісту вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», з урахуванням видачі Скаржницею на ім’я адвоката Особа_1 довіреностей, відповідно до повноважень, останній надавав правову допомогу скаржниці Особа_5, а також Особа_6, які є протилежними сторонами в судовому провадженні у справі, яка розглядається Дарницьким районним судом м. Києва», що не відповідає дійсності, оскільки на розгляді у суді перебувала цивільна справа №Інформація_1 за позовом Особа_6 до Вищого навчального закладу «Особа_2» про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за користування нерухомим майном.
- В листопаді 2019 р. Вищий навчальний заклад «Особа_2» звернувся до Господарського суду м. Києва із позовом до Особа_6, ПП «Особа_9» про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі та скасування реєстраційної дії.
- Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.05.2020 по справі №Інформація_2 позов було залишено без розгляду на підставі клопотання університету, представництво інтересів Особа_6 здійснювалося адвокатом.
- Скаржник зазначає, що жодна із довіреностей Особа_5 (перелік яких наведений в повному витязі з Єдиного реєстру довіреностей №Інформація_3 від 27.02.2020 р.) не була видана виключно і тільки на його прізвище. Доказів вчинення ним на підставі цих довіреностей представництва інтересів Особа_5 перед третіми особами не надані, як і докази передачі йому цих довіреностей або оплати Особа_5 гонорарів за надання правової допомоги, а відтак твердження КДКА м. Києва про їх отримання ним особисто є припущенням.
- В скарзі на рішення КДКА м. Києва зазначено, що безпідставно та невірно врахованим є твердження КДКА м. Києва в п. 45 оскаржуваного рішення, що «при визначенні міри дисциплінарного стягнення, ДП КДКА м. Києва врахувала показники діяльності адвоката. За даними ЄРАУ адвокат Особа_1 заходи підвищення кваліфікації за 2020 та 2021 роки не виконав».
- Скаржник зазначає, що ним виконані вимоги щодо підвищення кваліфікації за 2020 рік, що підтверджується як сертифікатом Центру акредитації ВША НААУ від 04.12.2020, так і відкритою інформацією з ЄРАУ.
- Згідно із особистою картою облікових балів адвоката, що ведеться Вищою школою адвокатури НААУ в 2021 р., станом на день прийняття оскаржуваного рішення, він прийняв участь у заходах з підвищення кваліфікації адвокатів у кількості 4-х годин (залікових балів), що не виключало можливість отримання ним ще 6-х залікових балів за п’ять місяців, що залишались до кінці 2021 р., а тому висновок КДКА м. Києва про невиконання ним вимог щодо підвищення кваліфікації в 2021 р. є передчасним та необґрунтованим.
- У скарзі адвокат Особа_1 просить скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва №549 від 05.08.2021 року, в притягненні його до дисциплінарної відповідальності відмовити.
Встановлені фактичні обставини
- Згідно відомостей у Єдиному реєстрі адвокатів України, робоче місце адвоката Особа_1: Адреса_2; адвокат обліковується у Раді адвокатів міста Києва, отже розгляд матеріалів дисциплінарної справи відноситься до компетенції дисциплінарної палати КДКА м. Києва.
- До КДКА м. Києва надійшла скарга ректора Вищого навчального закладу «Особа_2» у формі товариства з обмеженою відповідальністю стосовно Особа_1 про порушення ним норм Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правил адвокатської етики та притягнення його до дисциплінарної відповідальності в зв’язку із допущенням адвокатом конфлікту інтересів.
- За результатами перевірки відомостей та фактів, викладених у скарзі ректора Вищого навчального закладу «Особа_2» у формі товариства з обмеженою відповідальністю стосовно Особа_1, членом дисциплінарної палати КДКА міста Києва Особа_3 складена довідка про наявність підстав для порушення дисциплінарної справи відносно адвоката.
- Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва №535 від 08.07.2021 року порушено дисциплінарну справу відносно адвоката Особа_1.
- Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва №549 від 05.08.2021 року адвоката Особа_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у виді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю на строк один рік.
Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення
- Скарга мотивована тим, що адвокатом Особа_1 під час здійснення своєї професійної діяльності були грубо порушені вимоги норми статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», статті 9 Правил адвокатської етики, з наступних обставин.
- Згідно вимог ст. 21 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики, невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів.
- Адвокату забороняється без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб.
- Стаття 9 Правил адвокатської етики не допускає конфлікту інтересів під час здійснення адвокатом своєї діяльності.
- В провадженні Деснянського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом Особа_6 до Вищого навчального закладу «Особа_2» у формі ТОВ про стягнення заборгованості з орендної плати за користування майном.
- Представником позивача по справі виступає адвокат Особа_1, який підписував та подавав до суду позовну заяву, а також завіряв документи.
- Адвокат Особа_1 з 08.08.1994 р. працював юрисконсультом «Особа_10», правонаступником якого є Вищий навчальний заклад «Особа_2» у формі ТОВ.
- Після отримання в 2000 р. свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, Особа_1 почав надавати правову допомогу як Вищому навчальному закладу «Особа_2» у формі ТОВ, так і його керівництву, колишньому ректору Особа_7 та нинішньому ректору Особа_5, в зв’язку із чим йому надавалася інформація, яка є в т.ч. адвокатською таємницею.
- На сьогодні адвокат Особа_1 представляє інтереси осіб, які є опонентами Вищого навчального закладу «Особа_2» у формі ТОВ у цивільних та кримінальних процесах.
- Крім того, також здійснює представництво інтересів ПП «Особа_9», керівництво якого в 2019 та 2020 здійснило спробу рейдерського захоплення приміщення Вищого навчального закладу «Особа_2» у формі ТОВ.
- Із наданих адвокатом Особа_1 пояснень слідує, що з 1994-1999 р. працював в ДП «Особа_10» на посаді юрисконсульта та завідувача юридичним відділом.
- У Вищому навчальному закладі «Особа_2» у формі ТОВ – не працював, договорів про надання правової допомоги не укладав, повноваження представляти інтереси йому не надавалося.
- По цивільній справі за позовом Особа_6 до Вищого навчального закладу «Особа_2» у формі ТОВ про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати, Особа_5 не є учасником справи, рішення суду жодним чином не стосується її особистих прав.
- В рішенні КДКА м. Києва зазначено, що відповідно до матеріалів скарги та їх перевірки вбачається, що Скаржницею неодноразово були видані на ім’я Особа_1 довіреності.
- Відповідно до вимог Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
- Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженої законом на надання безоплатної вторинної правової допомоги.
- Тобто, довіреність є документом, який підтверджує повноваження адвоката, тому пояснення адвоката в частині відсутності договору є порушенням вимог ст. 26 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», так як отримуючи довіреність адвокат все одно має укласти договір про надання правової допомоги. Разом із тим, за змістом скарги скаржниця не порушувала питання щодо даної обставини.
- Під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов’язками перед клієнтом, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом своїх професійних обов’язків, а також на вчинення чи не вчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.
- З урахуванням видачі Скаржницею на ім’я адвоката Особа_1 довіреностей, відповідно до повноважень, останній надавав правову допомогу скаржниці Особа_5, а також Особа_6, які є протилежними сторонами в судовому провадженні у справі, що розглядається Дарницьким районним судом м. Києва.
- Відповідно до доданих представником скаржниці матеріалів, підтверджено факт представництва інтересів ВНЗ «Особа_2» адвокатом Особа_1, який цього факту не спростував.
- Члени дисциплінарної палати прийшли до наступних висновків.
- Аналізуючи положення ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правила адвокатської етики, Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку про вчинення адвокатом дисциплінарного проступку, а саме порушення статті 9 Правил адвокатської етики.
- За таких умов, ДП КДКА м. Києва вважає за необхідне притягнути адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності у зв’язку із грубим порушенням Правил адвокатської етики.
- При визначенні міри дисциплінарного стягнення, ДП КДКА м. Києва врахувала показники діяльності адвоката. За даними ЄРАУ адвокат Особа_1 заходи щодо підвищення кваліфікації за 2020 та 2021 роки не виконав.
- За таких умов, ДП КДКА м. Києва, з урахуванням положень ст. 31 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо вчинення грубого дисциплінарного проступку, вважає за необхідне накласти на адвоката Особа_1 дисциплінарне стягнення у виді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на 1 рік.
Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню
- Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
- Згідно ч. 1, 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
- Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
- Уникнення конфлікту інтересів є одним із основних принципів здійснення адвокатської діяльності. Про виникнення конфлікту інтересів адвокат зобов’язаний невідкладно повідомляти клієнта (п. 3 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
- Згідно з абз. 1 ст. 9 Правил адвокатської етики, під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов’язками перед клієнтом, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов’язків, а також на вчинення чи не вчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.
- Відповідно до абз. 2 ст. 9 Правил адвокатської етики, адвокат без письмового погодження з клієнтами, щодо яких виник конфлікт інтересів, не може представляти або захищати одночасно двох або більше клієнтів, інтереси яких є взаємно суперечливими, або вірогідно можуть стати суперечливими, а також за таких обставин надавати їм професійну правничу (правову) допомогу.
- Згідно абз. 2 ст. 35 Правил адвокатської етики, обов’язки адвоката, що випливають з принципів конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів, продовжують діяти і після завершення виконання адвокатом договору.
- У відносинах з клієнтом – юридичною особою, правила щодо конфлікту інтересів мають певні особливості застосування, встановленні ст. 39 Правил адвокатської етики.
- На відносини щодо надання професійної правничої (правової) допомоги клієнту – юридичній особі в повному обсязі поширюються норми Правил, що регламентують поведінку адвоката в ситуаціях наявності або наступного виникнення конфлікту інтересів (абзац 1 ст. 39 ПАЕ).
- Адвокат не може приймати доручення від клієнта, якщо суть доручення зводиться до необхідності вчинення дій в інтересах такого клієнта, спрямованих на захист його прав, які перебувають в конфлікті інтересів з юридичною особою, в якій адвокат раніше працював, або надавав професійну правничу (правову) допомогу, якщо адвокат володіє інформацією, що може бути використана проти такої юридичної особи. (абзац 4 ст. 39 ПАЕ).
- Частиною 1 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України – позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав – виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
- Частиною другою статті 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що накладання на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді припинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) порушення присяги адвоката України; 2) розголошення адвокатом відомостей, що становлять адвокатську таємницю, використання їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб; 3) заподіяння протиправними діями адвоката, пов’язаними із здійсненням ним адвокатської діяльності, значної шкоди клієнту, якщо така шкода встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили; 4) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури.
- Згідно абзацу 2 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
Мотиви та висновки ВКДКА
- Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури. (ч. 1 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
- У свою чергу, відповідно до ч. 5 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ВКДКА за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: 1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; 2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; 4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов’язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.
- Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, розглянувши доводи скарги, проаналізувавши матеріали дисциплінарної справи, заслухавши учасників засідання, виходить з таких міркувань.
- При прийнятті рішення № 549 від 05.08.2021 року про притягнення адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік, дисциплінарна палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва дійшла помилкових висновків щодо кваліфікації дій адвоката, тобто невірно їх кваліфікувала.
- Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія встановила, що адвокат Особа_1 своїми діями вчинив грубе одноразове порушення правил адвокатської етики – статей 9, 39 ПАЕ, що підриває авторитет адвокатури України.
- До таких висновків ВКДКА прийшла, зважаючи на наступне.
- 12.06.2001 року між Державним підприємством «Особа_10» (код ЄДРПОУ Інформація_4), в особі Особа_7, який діє на підставі статуту, та адвокатом Особа_1, який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №Інформація_5, укладено Договір на юридичне обслуговування (а.с. 58-61).
- Предмет даного договору – надання постійного юридичного супроводу і правової допомоги клієнту адвокатом в здійсненні клієнтом його господарської діяльності на території України (п. 1.1. договору).
- Окрім того, матеріали справи містять копію Договору про співробітництво (без дати), укладений між Особа_10 (код ЄДРПОУ Інформація_4), в особі ректора Особа_7, та адвокатом Особа_1 (а.с. 63-64).
- Більше того, в своїх поясненнях до КДКА м. Києва адвокат Особа_1 зазначив, що з 08.08.1994 по 23.03.1999 працював на Державному підприємстві «Особа_10» на посадах юрисконсульта та завідуючого юридичним відділом (а.с. 89).
- Даний факт підтверджується копією трудової книжки Особа_1 (а.с. 94), копією Наказу від 05.08.1994 р. № 85 (а.с. 141), копією контракту від 08.08.1994 р. (а.с. 142-143).
- Як вбачається з коду ЄДРПОУ – Інформація_4, правонаступником Державного підприємства «Особа_10» (код ЄДРПОУ Інформація_4), є Вищий навчальний заклад «Особа_2» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ Інформація_4).
- 01.07.2008 року між Вищим навчальним закладом «Особа_2» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ Інформація_4), в особі ректора Особа_7, та ФОП Особа_1 було укладено Договір №04-07 про надання юридичних та інформаційно-консультаційних послуг (а.с. 8-12).
- Відповідно до п. 1.3. Договору, послуги можуть надаватися на наступних формах та способах: надання керівництву та працівникам Замовника усних та письмових консультацій та розꞌяснень юридичного характеру, що мають відношення до господарської та іншої не забороненої законом діяльності Замовника; юридичний супровід та правова підтримка Замовника у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, державними і громадськими організаціями та установами, юридичними особами публічного і приватного права; складання різноманітних заяв, скарг, клопотань тощо, необхідних для забезпечення належного юридичного супроводу відносин Замовника з іншими особами; складання різноманітних проектів договорів, угод, контрактів та ін. документів, необхідних для забезпечення належного юридичного супроводу господарської діяльності Замовника; захист майнових та немайнових прав і охоронюваних законом інтересів Замовника у випадку їх порушення або виникнення загрози їх порушення; складання документів (позовні заяви, скарги тощо) та підготовка матеріалів, необхідних для судового захисту прав та інтересів Замовника; надання інших необхідних видів юридичних послуг.
- Згідно Договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 02.04.2010 р., укладеного між Вищим навчальним закладом «Особа_2» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, в особі Особа_1, який діє на підставі довіреності (Продавець), та Особа_7 (Покупець), – продані нежилі приміщення № 1а, з №1 по №14 (групи приміщень №70) (в літ. А), що знаходиться за адресою: Адреса_1 (а.с. 27-28).
- На 22 аркуші матеріалів дисциплінарної справи міститься копія нотаріально посвідченої заяви Особа_1 від 28.04.2010 р., згідно якої ВНЗ «Особа_2» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, в особі представника Особа_1, не заперечує проти переходу до Особа_7 права власності на нежилі приміщення № 1а, з №1 по №14 (групи приміщень №70) (в літ. А), що знаходиться за адресою: Адреса_1.
- На аркушах 23-25 матеріалів дисциплінарної справи міститься копія Договору купівлі-продажу квартири від 30.12.2013 року, сторонами якого є Вищий навчальний заклад «Особа_2» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, в особі Особа_1, який діє на підставі довіреності (Продавець), та Особа_7 (Покупець).
- Те, що Особа_1 був представником Вищого навчального закладу «Особа_2» у формі товариства з обмеженою відповідальністю підтверджується також Повним витягом з Єдиного реєстру довіреностей від 04.08.2021, в якому міститься інформація про довіреності від 19.08.2009, від 02.04.2010, від 09.08.2011, від 30.12.2013, від 25.03.2014, які видавалися Вищим навчальним закладом «Особа_2» (а.с. 71-74).
- В подальшому, адвокат Особа_1 почав надавати правову допомогу Особа_6, зокрема, у спорах з Вищим навчальним закладом «Особа_2» у формі товариства з обмеженою відповідальністю.
- 22.10.2014 року між адвокатом Особа_1 та Особа_6 укладено Договір про надання правової допомоги (а.с. 118-119). Предмет договору – надання правової допомоги щодо захисту прав та інтересів клієнта з усіх питань, повꞌязаних з прийняттям, оформленням спадщини, що відкрилась після смерті його батька Особа_7, а також щодо подальшого обміну частками в спадщині з іншими спадкоємцями Особа_7.
- 24 липня 2019 року між адвокатом Особа_1 та Особа_6 укладено ще один Договір про надання правової допомоги (а.с. 120-121). Предмет договору – надання правової допомоги щодо захисту клієнта з усіх питань повꞌязаних із реалізацією клієнтом його прав та обовꞌязків як учасника Вищого навчального закладу «Особа_2» у формі товариства з обмеженою відповідальністю.
- Як вбачається з матеріалів дисциплінарної справи, адвокат Особа_1 представляв інтереси Особа_6 у Дарницькому районному суді м. Києва по справі № Інформація_1 за позовом Особа_6 до Вищого навчального закладу «Особа_2» у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за користування нерухомим майном (а.с. 42-43), та в подальшому – в Київському апеляційному суді (а.с. 51).
- Безпосередньо адвокатом Особа_1 підписано позовну заяву, в інтересах Особа_6, про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за користування нерухомим майном з Вищого навчального закладу «Особа_2» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (а.с. 123-128).
- Як вбачається з копії ухвали Київського апеляційного суду від 13.07.2021 по справі № Інформація_1, саме адвокатом Особа_1 як представником Особа_6 подано апеляційну скаргу на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 06.05.2021 року (а.с. 39-41).
- Предметом позову у справі № Інформація_1 є стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за користування нежилими приміщеннями № 1а, з №1 по №14 (групи приміщень №70) (в літ. А), що знаходиться за адресою: Адреса_1.
- Щодо даного нерухомого майна, ВКДКА встановила наступне.
- Відповідно до Договору оренди від 01.10.2015 року, Особа_5, Особа_8 та Особа_6, які на підставі свідоцтв про право на спадщину законом (після Особа_7) є власниками нежилих приміщень № 1а, з №1 по №14 (групи приміщень №70) (в літ. А), що знаходиться за адресою: Адреса_1, – передали їх в оренду Вищому навчальному закладу «Особа_2» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (а.с. 29-35).
- 01.02.2016 року між Особа_5, Особа_8, Особа_6 та Вищим навчальним закладом «Особа_2» у формі товариства з обмеженою відповідальністю укладено новий договір оренди нежилих приміщень № 1а, з №1 по №14 (групи приміщень №70) (в літ. А), що знаходиться за адресою: Адреса_1 (а.с. 112-114).
- Відповідно до Договору міни від 30.11.2016 року, укладеного між Особа_5 та Особа_6, Особа_6 перейшла у власність частина нежилих приміщень № 1а, з №1 по №14 (групи приміщень №70) (в літ. А), що знаходиться за адресою: Адреса_1, яка належала Особа_5 (а.с. 102-105).
- Зважаючи на вищевикладені обставини, ВКДКА вбачає в діях адвоката Особа_1 дисциплінарний проступок – грубе одноразове порушення правила адвокатської етики, зокрема статей 9 та 35 Правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.
- Адвокат зневажив один з основних принципів здійснення адвокатської діяльності – принцип уникнення конфлікту інтересів, визначений ч. 1 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Протягом багатьох років адвокат Особа_1 був представником Вищого навчального закладу «Особа_2» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, а в подальшому почав надавати правову допомогу Особа_6 – опоненту Вищого навчального закладу «Особа_2» у формі товариства з обмеженою відповідальністю у судових справах.
- Адвокат не зважив на той факт, що обов’язки адвоката, що випливають з принципів конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів, продовжують діяти і після завершення виконання адвокатом договору (абзац 2 статті 35 Правил адвокатської етики).
- Верховний Суд у постанові від 26 листопада 2020 року у справі №818/1718/17 зазначив, що порушенням правил адвокатської етики є, у тому числі, не лише дії чи бездіяльність, що призвели до настання конкретних негативних наслідків для особи внаслідок наявного конфлікту інтересів, а й сама ймовірність такого настання, виходячи з обставин справи, більш того є розумні підстави вважати, що розвиток інтересів в подальшому призведе до виникнення такого конфлікту. Верховний Суд звертає увагу що обовꞌязки адвоката, що випливають із принципу уникнення конфлікту інтересів, продовжують діяти і після завершення виконання адвокатом договору.
- Абзацом 3 статті 9 Правил адвокатської етики визначено, що у разі отримання адвокатом конфіденційної інформації від клієнта, якому він надавав професійну правничу (правову) допомогу, пов’язаної з інтересами нового клієнта при наданні правничої допомоги, адвокат зобов’язаний отримати письмове погодження клієнтів, між якими виник конфлікт інтересів.
- ВКДКА звертає увагу, що спершу адвокат Особа_1, працював на посаді завідуючого юридичним відділом на Державному підприємстві «Особа_10», правонаступником якого є Вищий навчальний заклад «Особа_2» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, та в подальшому надавав йому юридичні послуги на підставі договору, представляв інтереси на підставі довіреностей.
- Як зазначалося вище, адвокат Особа_1 діяв від імені, представляв інтереси Вищого навчального закладу «Особа_2» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, зокрема, і під час продажу належних навчальному закладу нежилих приміщень № 1а, з №1 по №14 (групи приміщень №70) (в літ. А), що знаходяться за адресою: Адреса_1, – Особа_7.
- Таким чином, адвокат в будь-якому разі володів певною конфіденційною інформацією, отриманою від такої юридичної особи, яка стосувалася вказаних вище приміщень, оскільки приймав участь у їх відчуженні.
- В подальшому, адвокат почав надавати правову допомогу Особа_6 у спорі, в тому числі, і щодо стягнення з Вищого навчального закладу «Особа_2» у формі товариства заборгованості за договором оренди, предметом якого є ті ж самі нежилі приміщення.
- Це свідчить про порушення адвокатом статті 9 Правил адвокатської етики.
- Окрім того, визначальним є те, що на відносини щодо надання професійної правничої (правової) допомоги клієнту – юридичній особі в повному обсязі поширюються норми Правил, що регламентують поведінку адвоката в ситуаціях наявності або наступного виникнення конфлікту інтересів (абзац 1 статті 39 Правил адвокатської етики).
- Абзац 4 статті 39 Правил адвокатської етики чітко регламентує, що адвокат не може приймати доручення від клієнта, якщо суть доручення зводиться до необхідності вчинення дій в інтересах такого клієнта, спрямованих на захист його прав, які перебувають в конфлікті інтересів з юридичною особою, в якій адвокат раніше працював, або надавав професійну правничу (правову) допомогу, якщо адвокат володіє інформацією, що може бути використана проти такої юридичної особи.
- В даному випадку, адвокат Особа_1 прийняв доручення від Особа_6 для вчинення дій в його інтересах, спрямованих на захист його прав, які перебувають в конфлікті інтересів з Вищим навчальним закладом «Особа_2» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, в якому адвокат раніше працював та в подальшому надавав правову допомогу на підставі договору, у звꞌязку із чим адвокат Особа_1 володіє інформацією, яка потенційно може бути використана проти такої юридичної особи.
- Таким чином, адвокатом також порушено вимоги статті 39 Правил адвокатської етики.
- Окрім того, окремою дослідженою ВКДКА обставиною є те, що між адвокатом Особа_1 та нинішнім ректором Вищого навчального закладу «Особа_2» Особа_5 також мали місце відносини надання юридичних послуг, правової допомоги.
- Зокрема, як вбачається з Повного витягу з Єдиного реєстру довіреностей від 27.02.2020, Особа_1 був представником Особа_5: довіреності від 30.04.2008, від 11.02.2010, від 21.12.2010, від 07.07.2015, від 12.02.2016, від 12.02.2016 (а.с.75- 81), а згідно Наказу від 15.12.2015 р. № 170 в/к «Про призначення ректора університету», Особа_5 призначено на посаду ректора вищого навчального закладу «Особа_2» (а.с. 82).
- В свою чергу, ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає, що документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, може бути, зокрема, довіреність.
- Таким чином, за викладених вище обставин, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приходить до висновку, що допущені адвокатом Особа_1 порушення підривають авторитет адвокатури України.
- Порушено один з основних принципів адвокатської діяльності – принцип уникнення конфлікту інтересів.
- Основна загроза таких дій адвоката полягає у тому, що іншим адвокатам здійснюється посил про можливість недотримання принципу уникнення конфлікту інтересів, та про можливість уникнення відповідальності за це, що свідчить про підрив авторитету адвокатури в цілому.
- Щодо доводів адвоката Особа_1 про те, що КДКА м. Києва безпідставно та невірно зазначено в рішенні №549 від 05.08.2021 про те, що за даними ЄРАУ адвокат Особа_1 заходи підвищення кваліфікації за 2020 та 2021 роки не виконав, ВКДКА зазначає наступне.
- Згідно даних ЄРАУ, адвокат Особа_1 підвищив кваліфікацію за 2020 рік, а станом на день прийняття рішення КДКА – 05.08.2021, в адвоката було ще майже п’ять місяців щоб в повному обсязі підвищити кваліфікацію за 2021 рік.
- Таким чином, КДКА регіону необгрунтовано зазначила у своєму рішенні щодо непідвищення адвокатом кваліфікації за 2020 та 2021 роки.
- На підставі викладеного вище, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу адвоката Особа_1 – задовольнити частково.
- Рішення дисциплінарної палати КДКА м. Києва № 549 від 05.08.2021 року про притягнення адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік, – скасувати.
- Ухвалити нове рішення про притягнення адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.
Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
С.В. Вилков
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
К.В. Котелевська
31.01.2022