Рішення

Print This Post

РІШЕННЯ № І-005/2020

31 січня 2020 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Ульчака Б.І., Приходька О.І., Мельченка В.І., Мягкого А.В., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу адвоката Особа_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 25.09.2019 року про порушення відносно неї дисциплінарної справи, –

ВСТАНОВИЛА:

До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга адвоката Особа_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 25.09.2019 року про порушення відносно неї дисциплінарної справи.

У скарзі адвокат Особа_1, не погоджуючись з вищевказаним рішенням, просить скасувати рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області від 25.09.2019 року та ухвалити нове рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно неї, у зв’язку з відсутністю ознак дисциплінарного проступку в її діях.

На обґрунтування своєї позиції Скаржниця зазначає, що доданий до скарги щодо неї диск не містить технічного запису судового засідання Вінницького окружного адміністративного суду від 27.11.2018 року, отже не може вважатись належним доказом на підтвердження наведених скаржником відомостей про порушення адвокатом Правил адвокатської етики. Зазначає, що перевірка відомостей членом дисциплінарної палати КДКА Київської області фактично не проводилась. Також не погоджується з висновком про те, що вона в достатній мірі не спростувала доводи скарги.

Листом за вих. № 1925 від 25.11.2019 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури витребувала матеріали справи у кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.

12.12.2019 року за вх. № 12986 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшли матеріали справи відносно адвоката Особа_1 від КДКА Київської області.

Листом за вих. № 2080 від 23.12.2019 року, Головою Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури було доручено члену Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Приходьку О.І. провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі адвоката Особа_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 25.09.2019 року.

Розгляд скарги було включено до порядку денного засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, призначеного на 31.01.2020 року, про що адвоката та первинного скаржника повідомлено листом за вих. № 2199 від 17.01.2020 року.

Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Приходька О.І., розглянувши доводи скарги, дослідивши матеріали справи, що надійшли з КДКА Київської області, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.

Рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 25.09.2019 року порушено дисциплінарну справу відносно адвоката Особа_1.

Згідно з відомостями з Єдиного реєстру адвокатів України, Особа_1 здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Інформація_1. Адреса робочого місця: Адреса_1.

Таким чином, розгляд скарги відносно адвоката Особа_1 здійснено належною КДКА за адресою робочого місця адвоката, відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Не погоджуючись з рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 25.09.2019 року, адвокат подала до ВКДКА скаргу на вказане рішення.

Скарга Особа_1 на рішення від 25.09.2019 року, датована 14.11.2019 року, надійшла до ВКДКА 15.11.2019 року.

Таким чином, скарга до ВКДКА подана з порушенням 30-денного строку для оскарження рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, встановленого ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Адвокат подала до ВКДКА клопотання, в якому просила поновити пропущений строк на оскарження рішення КДКА Київської області, посилаючись на те, що оскаржуване рішення від 25.09.2019 року отримано нею лише 06.11.2019 року, після ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи, тобто вже після закінчення строку на його оскарження.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Відповідно до ч. 8 ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Відповідно до п. 3.30 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року № 78, із змінами (далі – Регламент ВКДКА), строк на оскарження рішення КДКА, встановлений статтею 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», може бути поновлено за рішенням ВКДКА згідно заяви скаржника про поважність причин його пропуску.

Згідно ст. 34 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року № 120, рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Строк на оскарження до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути поновлено за рішенням цієї Комісії згідно заяви скаржника про поважність причин його пропуску.

Враховуючи викладені норми чинного законодавства, останнім днем 30-денного строку для оскарження рішення КДКА є 25.10.2019 року. Скарга була подана до ВКДКА 15.11.2019 року, тобто з пропуском строку на 21 день.

Поважні причини пропуску строку оскарження рішень КДКА повинні бути підтверджені скаржником належними доказами.

Такими доказами можуть бути документи, що засвідчують фактичне існування перешкод чи труднощів для своєчасного звернення зі скаргою, якими заявник обґрунтовує поважні причини пропуску строків.

Відсутність доказів поважності пропуску строку оскарження, як і відсутність доказів своєчасного подання скарги (за наявності об’єктивної інформації про пропуск таких строків), має наслідком відмову ВКДКА у поновленні строку на оскарження рішення КДКА.

Відповідно до пункту 3.16. Регламенту ВКДКА розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури здійснюється у відповідності з правовими основами діяльності адвокатури України та рішеннями органів адвокатського самоврядування, а також згідно з вимогами положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.

ВКДКА звертає увагу, що у своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує на те, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata – принципу остаточності рішень суду (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-X).

У п. 41 рішення від 03.04.2008 року «Пономарьов проти України» ЄСПЛ вказав, що: «правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків».

У рішенні ЄСПЛ від 19.02.2009 «Христов проти України», заява №24465/04 Європейський суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка зокрема проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.»

Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об’єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

У свою чергу, відповідно до частини 2 статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

З матеріалів дисциплінарної справи вбачається, що КДКА регіону виконано належним чином вимоги частини 2 статті 39 Закону.

Так, копія рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 25.09.2019 року про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1, а також довідка, були направлені адвокату Особа_1 на адресу, зазначену в ЄРАУ.

Матеріали справи не містять, а стороною не надано, доказів щодо поважності причин пропуску строку на оскарження рішення КДКА Київської області, а відтак ВКДКА не вбачає підстав для його поновлення.

Відповідно до п. 3.29. Регламенту ВКДКА, порушення строку на оскарження рішення КДКА без поважних причин є підставою для відхилення скарги, про що зазначається в рішенні ВКДКА про залишення скарги без задоволення, а рішення без змін.

З урахуванням викладеного, керуючись пунктом 3.29 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:
  1. Скаргу адвоката Особа_1, – залишити без задоволення.
  2. Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 25.09.2019 року про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1, – залишити без змін.

Матеріали дисциплінарної справи повернути до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.

Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                       С.В. Вилков

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                       К.В. Котелевська