РІШЕННЯ № І – 007/2019
31 січня 2019 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дроздова О.М., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Мельченка В.І., Василевської О.А., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Прокопчука О.М. Кравченка П.А., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу ОСОБА_ на рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва № 91 від 29.08.2018 про відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту, –
ВСТАНОВИЛА:
До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга ОСОБА_ на рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва №91 від 29.08.2018 про відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.
Скаржник зазначає, що КДКА м. Києва неправильно та необ’єктивно оцінила її відповіді при здачі усної частини кваліфікаційного іспиту, порушила умови підготовки, допуску та складення кваліфікаційного іспиту, а тому не погоджується з прийнятим кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури м. Києва рішенням № 91 від 29.08.2018, вважає його незаконним та необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, дослідивши доводи скаржника, перевіривши матеріали скарги, заслухавши доповідь заступника голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П., встановила наступне.
З досліджених матеріалів вбачається, що 05 грудня 2017 року ОСОБА_ звернулась до КДКА м. Києва із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту. Рішенням КДКА м. Києва від 26.12.2017 ОСОБА_ була допущена до складення кваліфікаційного іспиту.
При виконанні завдань письмового іспиту, який відбувся 22 серпня 2018 року (білет №22) ОСОБА_ продемонструвала достатній рівень знань та за результатами складення письмового іспиту ОСОБА_ було отримано 93,5 балів та допущено до здачі усного іспиту.
За наслідками складення усного іспиту, який відбувся 29 серпня 2018 року, ОСОБА_ отримано 17 балів, а сумарно за письмовий та усний іспити 110,5 балів. Тобто, ОСОБА_ за результатами складення усного кваліфікаційного іспиту не набрала необхідної кількості балів для визнання її такою, що успішно склала кваліфікаційний іспит.
Рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва №91 від 29.08.2018 ОСОБА_ відмовлено у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.
Відповідно до статті 9 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка виявила бажання стати адвокатом.
Кваліфікаційний іспит полягає у виявленні теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, а також у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у застосуванні закону.
Організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Порядок складення кваліфікаційних іспитів, методика оцінювання та програма кваліфікаційних іспитів затверджуються Радою адвокатів України.
Відповідно до п. 13.1. Розділу 4 Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на зайняття адвокатською діяльністю в Україні № 270 від 17.12.2013 (далі – Порядок), письмовий іспит складається першим.
Особа, яка за результатами складення письмового іспиту отримала 80 балів і більше (максимум 120 балів), вважається такою, що успішно склала письмовий іспит (п. 13.12. Розділу 4 Порядку). Згідно із п.п. 14.1, 14.3, 14.6-14.10 Розділу 4 Порядку, до складення усного іспиту допускаються особи, які успішно склали письмовий іспит.
Для складення усного іспиту особа, яка складає кваліфікаційний іспит, має дати відповіді на 15 питань, зазначених в обраному екзаменаційному білеті. Під час складення усного іспиту особа, яка складає іспит, має продемонструвати знання законодавства та судової практики. Відповіді особи на питання екзаменаційного білету для складення усного іспиту оцінюються кожним членом кваліфікаційної палати, який бере участь у засіданні палати, та головою КДКА, якщо він бере участь у засіданні палати, за чотирьохбальною шкалою від 0 до 4 балів за кожне із п’ятнадцяти питань.
Результати оцінювання фіксуються у відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту особи одразу після закінчення особою відповіді та негайно передаються голові кваліфікаційної палати.
Кваліфікаційна палата визначає оцінку (середній бал), що отримує особа, яка складала усний іспит, як середньоарифметичне число, вирахуване з сумарної кількості балів за відповіді на всі питання екзаменаційного білету, виставлених членами кваліфікаційної палати КДКА, які брали участь у її засіданні, та головою КДКА, якщо він брав участь у засіданні палати. Оцінка (середній бал) за усний іспит, вирахувана відповідно до пункту 14.8. цього Розділу, не може перевищувати 60 та бути меншою за 45 балів. Особа вважається такою, яка успішно склала усний іспит, якщо за результатами оцінювання вона отримала не менше 45 балів. Загальна оцінка (сумарна кількість середньоарифметичних балів) за результатами складення письмового та усного іспитів вноситься до відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту особи.
Відповідно до п.п. 3, 4 Розділу 5 Порядку, рішення про відмову видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту може бути оскаржене особою, якої воно стосується, до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури або до суду протягом тридцяти днів з дати його отримання. Рішення викладається українською мовою в письмовій формі і повинно містити: дані про дату його прийняття, персональний склад членів кваліфікаційної палати, прізвище ім‘я, по-батькові особи, відносно якої приймається рішення, інформацію про кількість балів за результатами оцінювання іспиту, дані про прийняте рішення щодо видачі/відмову видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.
Так, відповідно до пункту 3.16 Регламенту ВКДКА розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури здійснюється у відповідності з правовими основами діяльності адвокатури України та рішеннями органів адвокатського самоврядування, а також згідно з вимогами положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини. У свою чергу, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі “Кузнєцов та інші проти Російської Федерації” зазначено, що вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи “Серявін та інші проти України”, “Проніна проти України” ).
Також, за змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі “Хаджинастасиу проти Греції” , національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого, дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію.
В той же час, прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов’язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Одночасно щодо обґрунтованості та вмотивованості прийнятого рішення зазначено у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29.
Зі змісту рішення №91 від 26.06.2018 вбачається, що кваліфікаційно-дисциплінарна комісії адвокатури м. Києва не зазначила детально на які з питань білету № 9 по усному іспиту ОСОБА_ дала неповні чи неправильні відповіді, або на які запитання взагалі не відповіла.
Так ВКДКА приходить до висновку, що рішення КДКА м. Києва №91 від 26.06.2018 є необґрунтованим та невмотивованим, а тому підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу ОСОБА_, – задовольнити частково.
- Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва №91 від 26.06.2018 про відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту, – скасувати.
- Зобов’язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури м. Києва провести повторний кваліфікаційний іспит для ОСОБА_ у найближчий час проведення таких іспитів.
- Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
- Матеріали кваліфікаційної справи повернути до КДКА регіону.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури О.М. Дроздов
Секретар Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури К.В. Котелевська
31.01.2019