РІШЕННЯ № І-008/2018 у справі за скаргою на рішення дисциплінарної палати КДКА Хмельницької області від 10.10.2017 про притягнення до дисциплінарної відповідальності та застування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

РІШЕННЯ № І-008/2018

30 січня 2018 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі: голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дроздова О.М., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Приходька О.І., Василевської О.А., Чундак М.В., Соботника В.Й., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданніскаргу адвоката ОСОБА_ на рішення дисциплінарної палати КДКА Хмельницької області від 10.10.2017 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік, –

ВСТАНОВИЛА:

До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури разом із заявою про усунення недоліків та поновлення строку на оскарження надійшла скарга адвоката ОСОБА_ на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області від 10.10.2017 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік.

Вказану скаргу двічі, – 02.11.2017 та 21.11.2017 – листами ВКДКА за № 2218 та № 2340 було повернуто скаржнику для усунення недоліків.

ОСОБА_, вказує, що з рішенням дисциплінарної палати не згоден, так як вважає його необ’єктивним, винесеним на припущеннях і таким, що не відповідає дійсним обставинам справи. Просить скасувати рішення, а дисциплінарну справу відносно нього закрити.

Скаржник вказує, що КДКА Хмельницької області неправомірно зробила висновок про те, що він в односторонньому порядку припинив відносини з клієнтами. Скаржнику невідомо, хто замінив його, як адвоката громадян ОСОБА_ і ОСОБА_ без його відома та присутності, а підзахисному ОСОБА_ він взагалі не надавав правової допомоги, оскільки в нього був інший адвокат. У зв’язку з цим, скарги ОСОБА_, ОСОБА_ та ОСОБА_, не мають доказів на своє підтвердження.

Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнову Л.В., перевіривши безпосередньо на засіданні ВКДКА доводи заяви (скарги) та матеріали, які надійшли з КДКА Хмельницької області, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.

Згідно з даними Єдиного реєстру адвокатів України адвокат ОСОБА_ має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №_____ від _____, видане Хмельницькою обласною КДКА, займається індивідуальною адвокатською діяльністю. Робоче місце адвоката знаходиться за адресою: _______________.

З матеріалів дисциплінарної справи вбачається, що 10.07.3017 за вx № 264/1/16-17, № 265/1/16-17 на адресу КДКА Хмельницької області надійшли скарги ОСОБА_ та ОСОБА_, а 27.07.2017 – від ОСОБА_ – про притягнення адвоката ОСОБА_ до дисциплінарної відповідальності за порушення зобов’язань згідно з укладеними між ними та адвокатом угод.

Рішеннями дисциплінарної палати КДКА Хмельницької області від 15.08.2017 та від 27.09.2017 відносно адвоката ОСОБА_ було порушено дисциплінарну справу, а вищезазначені скарги ОСОБА_, ОСОБА_ та ОСОБА_ об’єднано в одне дисциплінарне провадження за № _____.

Підставою прийняття рішення про порушення дисциплінарної справи слугували факти, викладені скаржниками у письмових скаргах щодо порушення адвокатом ОСОБА_ своїх професійних обов’язків. Зокрема. ОСОБА_, який проживає в с. Роговичі Полонського району Хмельницької області, вказує на порушення адвокатом ОСОБА_ своїх зобов’язань згідно укладеної між ними угоди про надання правової допомоги та захисту інтересів його сина ОСОБА_ під час досудового розслідування, яке здійснювалось СВ Любарського райвідділу поліції та СУ ГУНП України в Житомирській області. Скаржник, вказуючи на порушення адвокатом угоди, зазначає, що під час її укладання сплатив адвокату ОСОБА_ гонорар в сумі ___ грн. проте останній вимагав і отримав від нього значно більшу суму – _____ грн. нібито на відшкодування збитків, яких зазнали потерпілі особи від злочину. Натомість, в ході підготовчого судового засідання, яке відбулося в червні 2017 року в Баранівському районному суді Житомирської області, вияснилося, що адвокат кошти на покриття збитків потерпілим не передавав, а їх привласнив. Будь-яких письмових документів (чеків, квитанцій) про отримання суми коштів адвокат заявнику не надавав, як не надав і примірник угоди. Окрім того, адвокат, всупереч своїм обов’язкам, на судове засідання не з явився, а причини неприбуття суду не пояснив. На неодноразові прохання скаржника повернути йому кошти для виплати потерпілим адвокат відмовився, вважаючи їх своїм гонораром. При неодноразових зустрічах в офісі адвоката останній погрожував скаржнику розправою. Вважає дії адвоката неправомірними і злочинними.

ОСОБА_, яка проживає в с. Сягрів Полонського району Хмельницької області, у своїй скарзі теж вказує на той факт, що в грудні 2016 року уклала з адвокатом ОСОБА_ угоду про захист інтересів її неповнолітнього сина ОСОБА_ на стадії досудового розслідування по кримінальному провадженню за фактами низки скоєних кримінальних правопорушень, які той скоїв на території Житомирської області. Скаржниця зазначає, що під час першої зустрічі вона уклала з адвокатом угоду та сплатила йому ___ грн. в якості гонорару. В подальшому, адвокат під різними приводами став вимагати від неї додаткові кошти, які нібито мав повернути в рахунок відшкодування збитків потерпілим від цих злочинів. Всього адвокат отримав від неї, окрім гонорару, ще ___ грн. які мав передати потерпілим від злочину Згодом скаржниця дізналася, що адвокат ОСОБА_ потерпілим цих коштів від імені підозрюваного не повертав. На підготовче судове засідання у Баранівському районному суді Житомирської області не з’явився. Окрім того, на неодноразові її звернення до адвоката про повернення коштів з метою сплати їх потерпілим, адвокат ОСОБА_ всіляко ухилявся та вигнав її зі свого офісу. Також відмовився надати їй примірник угоди між клієнтом та адвокатом. Оскільки адвокат не з’явився на судові засідання, скаржниця змушена була звертатися до суду з клопотанням про призначення її неповнолітньому сину адвоката за рахунок державного бюджету. Просить притягнути адвоката до відповідальності та сприяти їй у поверненні коштів.

ОСОБА_, яка теж проживає в с. Сягри Полонського району Хмельницької області, у своїй скарзі вказує, що в грудні 2016 року уклала з адвокатом ОСОБА_ угоду про надання правової допомоги її сину ОСОБА_, який підозрювався у вчиненні ряду злочинів (крадіжках майна) на території Житомирської області. Скаржниця зазначає, що при укладенні угоди про правову допомогу, сплатила адвокату ___ в якості гонорару. Примірник угоди та квитанцію про отримання коштів адвокат їй не надав. В подальшому, під приводом повернення коштів потерпілим від злочину адвокат отримав від скаржниці ще ___ грн. На підготовчому судовому засіданні у Баранівському районному суді Житомирської області скаржниця дізналася, що адвокат ОСОБА_ потерпілим цих коштів від імені обвинуваченого ОСОБА_ не повертав, а на підготовче засідання суду не з’явився з невідомих причин, не попередивши її про своє неприбуття, чим зірвав судове засідання. Скаржниця змушена була звертатися до суду з клопотанням про призначення її синові адвоката за рахунок державного бюджету. Тим самим, адвокат порушив умови договору про правову допомогу. Окрім того, на неодноразові її звернення про повернення коштів для виплати їх потерпілим, адвокат ОСОБА_ відповідав нецензурною лайкою, від повернення коштів всіляко ухилявся. Просить притягнути адвоката до відповідальності та сприяти їй у поверненні коштів.

Адвокат ОСОБА_ надав свої пояснення по суті викладених у скаргах фактів, частково підтвердив їх, проте заперечував, що отримав від скаржників суми, які вказані у скаргах. Зокрема. ОСОБА_ не заперечує того факту, що він дійсно уклав угоду з ОСОБА_ про захист інтересів її неповнолітнього сина ОСОБА_, 1999 р.н., у кримінальному провадженні, яке розслідувалося у кількох районних відділах поліції Житомирської області. Вказує, що неодноразово приймав участь у слідчих діях, використовуючи свій власний автомобіль, а також приймав участь у судових засіданнях, де вирішувалося питання про продовження міри запобіжного заходу ОСОБА_. Також вказує, що не прибув у судове засідання по кримінальній справі, оскільки не був проінформований про дату та час судового засідання. На його думку, скаржниця ОСОБА_ відмовилася від його послуг як адвоката, оскільки він захищав інших учасників злочинної групи в одному і тому ж кримінальному провадженні. Водночас, адвокат ОСОБА_, заперечує той факт, що одночасно надавав правову допомогу у одному і тому ж кримінальному провадженні неповнолітньому ОСОБА_ та ОСОБА_. Щодо укладеного між ним та батьком підозрюваного ОСОБА_ договору про надання правової допомоги від 07.12.2016, пояснює, що такий договір було укладено з «метою підтримки психологічного стану» його сина, надання йому правової допомоги та можливості побачень з ним. оскільки ОСОБА_ перебував під вартою в Житомирському СІЗО. Адвокат заперечує отримання коштів у сумі, про яку вказує скаржник, оскільки вважає, що захисником підозрюваного ОСОБА_ він особисто не був, а той мав іншого захисника, а відтак, адвокат ОСОБА_ не мав обов’язків щодо примирення підозрюваного з потерпілими та повернення їм коштів, отриманих від свого клієнта. Свою відсутність на підготовчому засіданні пояснив тим, що у підозрюваного ОСОБА_ був інший захисник, а укладена між ним та ОСОБА_ угода про правову допомогу діяла лише для побачень в слідчому ізоляторі.

Проведеною перевіркою встановлено, що в грудні 2016 року до адвоката ОСОБА_ звернулись мешканці Полонського району ОСОБА_, ОСОБА_ та ОСОБА_ з проханням надати правову допомогу їх синам, неповнолітньому ОСОБА_, повнолітнім ОСОБА_ і ОСОБА_, які підозрювалися у скоєнні ряду злочинів, а саме крадіжки майна на території Житомирської області. В той же день між адвокатом та скаржниками було укладено угоди про правову допомогу, тобто ОСОБА_. ОСОБА_ та ОСОБА_. За твердженнями скаржників, при укладанні такого договору кожен з них оплатив послуги адвоката в сумі по ___ грн. Згідно з копіями угод в них відсутні відомості по оплаті сум. про які вказують скаржники, проте сам адвокат їх не заперечує. Натомість, будь-яких інших доказів надання коштів адвокатові для передачі їх потерпілим, скаржники не надали, а адвокат ОСОБА_ заперечує факт отримання ним коштів від клієнтів для сплати їх потерпілим у кримінальному провадженні.

На запит КДКА Хмельницької області Баранівський районний суд Житомирської області листом від 27.07.2017 вх.№1499 повідомив, що адвокат ОСОБА_ на стадії досудового розслідування надавав правову допомогу та був захисником неповнолітнього ОСОБА_ і повнолітнього ОСОБА_, які входили до складу організованої злочинної групи та були її учасниками. Водночас, як свідчить зміст договору про правову допомогу від 07.12.2016, укладеного між ОСОБА_ та адвокатом ОСОБА_ про захист інтересів ОСОБА_, адвокат теж здійснював захист останнього на стадії досудового розслідування, не зважаючи на те, що у ОСОБА_ із самого початку досудового розслідування був інший захисник – адвокат ОСОБА_., який діяв за дорученням регіонального центру з БПД. Таким чином, як свідчать матеріали перевірки, адвокат ОСОБА_ одночасно надавав правову допомогу підозрюваним ОСОБА_,. ОСОБА_ та ОСОБА_ в одному кримінальному провадженні. Враховуючи, що його підзахисними були особи різного віку, адвокат повинен був керуватися роз’ясненнями, які містить п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 27 лютого 2004 року «Про застосування судами законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність» та п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх», відповідно до яких здійснення захисту неповнолітнього і дорослого співучасника злочину одним і тим самим захисником не допускається. Відтак, в діях адвоката ОСОБА_ вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, оскільки відповідно до ч.1 ст. 46, ч.2 ст.78 КПК України особа не має права брати участь у кримінальному провадженні як захисник або представник, коли вона у цьому провадженні надає або раніше надавала правову допомогу особі, інтереси якої суперечать інтересам особи, яка звернулася з проханням про надання правової допомоги.

На момент укладання зазначених договорів в грудні 2016 року про захист інтересів ОСОБА_, ОСОБА_ та ОСОБА_ не було з’ясовано та усунуто можливі суперечності щодо їх позицій, різних ролей у вчиненні злочинів щодо всіх учасників злочинної групи, а відтак адвокат ОСОБА_ не повинен був захищати кількох членів злочинної групи, у яких можливий був або є на даний час конфлікт інтересів та може призвести до порушення конституційного права на захист.

Крім того, адвокат не надав доказів того, що суд не повідомляв його, а він в свою чергу не отримував виклики суду про дату і час судового засідання, на яке не з’явився без поважних причин. При цьому, заперечення адвоката, що ним надавалися послуги ОСОБА_ тільки з питань відвідування останнього в слідчому ізоляторі та передачі тому продуктів харчування від імені батьків, не приймаються до уваги, оскільки захисник не мав правових підстав для побачень з підозрюваним, чиї інтереси могли зашкодити інтересам інших його підзахисних, в т.ч. неповнолітнього ОСОБА_.

На думку дисциплінарної палати КДКА Хмельницької області, в діях адвоката ОСОБА_ містяться порушення ст.ст. 7, 9, 20, 35 Правил адвокатської етики (далі- Правил), затверджених 17.11.2012 Установчим з’їздом адвокатів України.

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 7 Правил, у своїй професійній діяльності адвокат зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, дотримуватися чинного законодавства, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Згідно ч. 2 ст. 9 Правил, адвокат без письмового погодження з клієнтами, щодо яких виник конфлікт інтересів, не може представляти або захищати одночасно двох або більше клієнтів, інтереси яких є взаємно суперечливими, або вірогідно, можуть стати суперечливими, а також за таких обставин надавати їм правову допомогу. Водночас, відповідно до ч. 1 ст.20 Правил, адвокат не має права приймати доручення, якщо інтереси клієнта об’єктивно суперечать інтересам іншого клієнта, з яким адвокат зв’язаний договором про надання правової допомоги або якщо є розумні підстави вважати, що передбачуваний розвиток інтересів нового і попереднього клієнта призведе до виникнення конфлікту інтересів.

Крім того, в порушення ст. 29 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», п. 4 ст. 47 КПК України, ст. 33 Правил адвокатської етики, адвокат ОСОБА_ фактично відмовився виконувати обов’язки захисника обвинувачених ОСОБА_ та ОСОБА_, не з’явившись без поважних причин в судове засідання, тим самим зумовив розірвання укладених ним угод про правову допомогу в односторонньому порядку з порушеннями встановлених правил.

У зв’язку з цим дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області прийшла до висновку про вчинення адвокатом дисциплінарного проступку.

Згідно ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Згідно ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1 ) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики: 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.

Перевіркою встановлені порушення адвокатом ОСОБА_ вимог ст.ст.27, 28, 29 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст.ст.7, 9, 20, 28, 29, 33, 35, 36 Правил адвокатської етики, затверджених 17.11.2012 Установчим з’їздом адвокатів України.

Відповідно до статей 20, 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики, вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги. Відповідно до статей 7, 8, 11 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний надавати правову допомогу клієнтам, здійснювати їх захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність в урахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення. У межах дотримання принципу законності адвокат зобов’язаний в своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнта перед своїми власними інтересами, інтересами інших осіб, а також перед будь-якими іншими міркуваннями.

Згідно ст.ст. 19, 20 Правил адвокатської етики адвокат повинен дотримуватися принципу законності на стадії виконання доручення, дотримання неприпустимості конфлікту інтересів.

Окрім того, своїми неетичними діями і засобами, як адвокат, ОСОБА_ сприяв формуванню неповаги і недовіри до адвокатської професії, її сутності та громадського призначення, некомпетентно та недобросовісно віднісся до своїх професійних обов’язків, що є порушенням ст.ст. 11, 12 Правил адвокатської стики.

Всупереч вимогам ст. 33 Правил адвокатської етики, без попередження, адвокатом ОСОБА_ в односторонньому порядку припинено відносини з клієнтами, незважаючи на незавершеність їх домовленості з представництва інтересів та невирішення фінансових питань зі своїми клієнтами.

КДКА Хмельницької області вважає, що вказані порушення Правил адвокатської етики, неналежне виконання своїх професійних обов’язків, що підриває авторитет адвокатури України, дають підстави для притягнення адвоката ОСОБА_ до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на один рік відповідно до ст.35 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.

Однак, відповідно до частини 1 статті 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Разом з тим, враховуючи особу адвоката, відсутність діючих дисциплінарних стягнень та те, що відсутні докази про отримання адвокатом ОСОБА_, коштів для передачі потерпілим від підозрюваних, а сам він заперечує вказаний факт, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає, що є підстави для зменшення терміну притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:
  1. Скаргу адвоката ОСОБА_, – задовольнити частково.
  2. Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області від 10.10.2017 про притягнення адвоката ОСОБА_, – скасувати.
  3. Ухвалити нове рішення про зупинення права ОСОБА_ на зайняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців.
  4. Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
  5. Матеріали дисциплінарної справи повернути до КДКА регіону.

Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його винесення.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури           О.М. Дроздов

Секретар Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури           К.В. Котелевська