РІШЕННЯ № І-014/2020
31 січня 2020 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Ульчака Б.І., Приходька О.І., Мельченка В.І., Мягкого А.В., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу судді Валківського районного суду Харківській області Особа_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 23.10.2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, –
ВСТАНОВИЛА:
До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга судді Валківського районного суду Харківській області Особа_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 23.10.2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.
Рішенням дисциплінарної палати КДКА Київської області від 23.10.2019 року відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2 у зв’язку з відсутністю ознак дисциплінарного проступку в його поведінці.
Не погодившись з вказаним рішенням, 22.11.2019 року Скаржник оскаржив його до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Скарга надійшла до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури 27.11.2019 року. Строки на оскарження рішення не порушені, так як з поштового повідомлення і фіскального чеку Укрпошта Експрес вбачається, що до ВКДКА скарга відправлена 22.11.2019 року.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури розглянувши скаргу, заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одновола В.К, інших учасників засідання, перевіривши матеріали, які надійшли від КДКА Київської області, встановила наступне.
Предметом розгляду дисциплінарної палати КДКА Київської області була ухвала від 06.08.2019 року Валківського районного суду Харківської області за підписом судді Особа_1, в якій він повідомив, що на розгляді в суді перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням Особа_3 за ч. 1 ст. 122 КК України. Згідно доручення № 6566 Регіонального центра з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Луганській та Харківській областях від 29.08.2017 року її захист здійснює адвокат Особа_2. Розгляд справи триває з 22.11.2017 року, майже два роки. Адвокат Особа_2 без поважних причин спрямовує дії на затягування розгляду кримінального провадження.
Так, він не з’явився без поважних причин в судові засідання 09.11.2017 року, 21.12.2017 року, 03.05.2018 року, 11.01.2019 року, 17.07.2019 року, 06.08.2019 року, всього шість разів. Крім того, 18.03.2019 року, адвокат безпідставно подав до суду заяву про відвід експерта. Також, 22.04.2019 року він безпідставно подав до суду заяву про відвід слідчого, і тому 24.04.2019 року слідчий експеримент не був проведений. Більш того, адвокат та його підзахисна умисно не отримували повістки від слідчого для проведення слідчого експерименту. Суддя вважає, що в поведінці адвоката є ознаки дисциплінарного проступку, та він повинен бути притягнутим до дисциплінарної відповідальності.
Адвокат Особа_2 надав пояснення до дисциплінарної палати КДКА Київської області з додатками, в якому повністю спростовує доводи ухвали, надав докази поважності чому не з’являвся в судові засідання, виклав свою правову позицію подання відводів, яка не суперечить поведінці адвоката та вимогам діючого законодавства, а також обґрунтував обставини відмови слідчому в отриманні повісток.
Підтвердив, що вказана кримінальна справа в суді розглядається майже два роки. Судові засідання відкладались багато разів з різних підстав, не тільки через неприбуття захисника, а здебільшого з ініціативи суду та через системну неявку свідків сторони обвинувачення, тощо. Крім того, вважає, що суддя Особа_1 зловживав вимогами ч. 1 ст. 324 КПК України, так як після ознайомлення із його відповідними заявами про поважність причин його неявки в судові засідання, безпідставно констатував, у вигляді ухвали суду, неприбуття захисника в судові засідання як неповажні, розуміючи суб’єктивність цих обставин. Вважає, що свої обв’язки захисника виконував належним чином, ознак дисциплінарного проступку в його поведінці немає, просив відмовити в порушенні дисциплінарної справи.
10.09.2019 року від обвинуваченої Особа_3 до дисциплінарної палати КДКА Київської області надійшла заява, в якій вона повідомила, що суддя Особа_1 відносно її захисника адвоката Особа_2 повідомляє неправдиву інформацію задля тиску на нього, наполягає на тому, що адвокат Особа_2 наполегливо і принципово відстоює її інтереси в суді, просила відмовити в задоволені скарги судді щодо притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
Перевірка відомостей про наявність чи відсутність ознак дисциплінарного проступку відносно адвоката Особа_2 була доручена члену дисциплінарної палати КДКА Київської області Особа_4, про що 17.10.2019 року нею складена довідка. Відповідно до її висновків визначено, що підстав для притягнення адвоката Особа_2 до дисциплінарної відповідальності немає за відсутністю в його поведінці ознак дисциплінарного проступку.
При розгляді скарги був складений протокол № 10 засідання дисциплінарної палати КДКА Київської області від 23.10.2019 року. За результатами голосування членами дисциплінарної палати прийнято рішення від 23.10.2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2 у зв’язку з відсутністю в його поведінці ознак дисциплінарного проступку. Рішення прийнято одноголосно.
В скарзі на рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області від 23.10.2019 року, Скаржник вказав, що адвокат Особа_2 системно не з’являвся без поважних причин в судові засідання, зловживав правом на заявлення відводів, безпідставно не отримав повістки від слідчого для проведення слідчого експерименту, чим створював умови для штучного затягування судового розгляду. Вважає, що в поведінці адвоката вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, його необхідно притягнути до дисциплінарної відповідальності за порушення присяги адвоката України, порушення правил адвокатської етики, невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків.
Також вказує, що під час перевірки, член дисциплінарної палати не надіслав відповідний запит до суду, який необхідний для проведення перевірки інформації, крім інформації з обмеженим доступом, проте прийняв докази, які були надані адвокатом Особа_2, оскільки в рішенні міститься посилання на них.
Просив скасувати оскаржуване рішення, справу направити на новий розгляду до КДКА Київської області та зобов’язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури відкрити дисциплінарне провадження стосовно адвоката Особа_2.
Дослідивши матеріали справи, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури не вбачає підстав для задоволення скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст. 32 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року № 120, із змінами та доповненнями (далі – Положення), дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Згідно ст. 12 Положення, дисциплінарну справу щодо адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката.
Відповідно до ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката є: порушення вимог несумісності, порушення присяги адвоката України, порушення Правил адвокатської етики, розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення, невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків, невиконання рішень органів адвокатського самоврядування, порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги.
Частиною 2 ст. 8 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним зꞌїздом адвокатів України 2017 року 09.06.2017 року, із змінами від 15.02.2019 року, визначено, що у межах дотримання принципу законності, адвокат зобов’язаний у своїй діяльності виходити з переваги інтересів клієнта.
Водночас, у відповідності до ст. 7 Положення, дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявністю в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
Стаття 70 Правил адвокатської етики також закріплює, що звинувачення адвоката не може грунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь. Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
Всупереч наведеному, Скаржник не надав до КДКА Київської області належних та допустимих доказів стосовно наявності в діях адвоката Особа_2 ознак дисциплінарного проступку, тому в цій частині скарга є безпідставною.
Посилання Скаржника, як на одну із підстав для скасування оскаржуваного рішення, що під час перевірки член дисциплінарної палати не надіслав відповідний запит до суду, який необхідний для проведення перевірки інформації, спростовується вимогами діючого законодавства щодо проходження стадій дисциплінарного провадження.
Згідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
На першій стадії, за дорученням голови палати член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури проводить перевірку відомостей про наявність чи відсутність ознак дисциплінарного проступку в поведінці адвоката.
Відповідно до ст. 28 Положення, під час проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, якім відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію.
Перша стадія дисциплінарного провадження закінчується прийняттям рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи.
Наведене свідчить про те, що надсилати чи не надсилати відповідний запит до суду є правом, а не обов’язком члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводить перевірку, а тому в цій частині скарга є також безпідставною.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає, що рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області від 23.10.2019 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2 є законним та вмотивованим. Підстави для скасування, зміни чи направлення матеріалів справи на новий розгляд відсутні.
Відповідно до ч. 5 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право залишити скаргу без задоволення, а рішення без змін; змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; направити справу для нового розгляду до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов’язати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вчинити певні дії.
На підставі викладеного, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу судді Валківського районного суду Харківській області Особа_1 – залишити без задоволення.
- Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 23.10.2019 року про відмову в порушенні дисциплінарного справи відносно адвоката Особа_2, – залишити без змін.
Матеріали справи повернути до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури С.В. Вилков
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури К.В. Котелевська