РІШЕННЯ
№ І-021/2015
29 січня 2015 року м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі головуючого засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Петренка В.М., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Піх І.Б., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Безеги Т.М., Бірюкової А.М., Борсука П.Й., Вишаровської В.К., Волчо В.В., Дроботущенко Т.О., Жукова С.В., Котелевської К.В., Кравченка П.А., Левчук Т.В., Місяця А.П., Мягкого А.В., Ноцького О.В., Одновола В.К., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Соботника В.Й., Стройванса В.Л., Тарасової А.М., Удовиченка С.В., розглянувши у відкритому засіданні скаргу ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 05 червня 2014 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2, –
ВСТАНОВИЛА:
До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга ОСОБА_1 від 03.07.2017 року (вх. № 3011) на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 05 червня 2014 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2.
ОСОБА_1 не згодна із прийнятим рішенням, просить його скасувати, відкрити дисциплінарне провадження та за вчинення дисциплінарного проступку застосувати до адвоката ОСОБА_2 дисциплінарне стягнення. На обґрунтування своєї позиції зазначає, що дисциплінарна палата неповно дослідила докази, в результаті чого неправильно встановила обставини у справі, що призвело до залишення поза увагою порушення адвокатом Присяги адвоката (в частині принципу забезпечення права на захист) та Правил адвокатської етики (п.п.2, п. 2.3 ст. 43). Вважає, що у поведінці адвоката є ознаки дисциплінарного проступку. При цьому посилається на витяг з пояснення адвоката ОСОБА_2 до суду від 13.07.2011 року, недійсність довіреностей від 22.10.2008 року та 12.07.2011 року у зв’язку з недієздатністю ОСОБА_3, на факт складення акту судово-психіатричної експертизи № 94 від 09.07.2009 року. Зазначає, що дисциплінарною палатою не досліджувався висновок фахівця №8 від 21.10.2011 року ОСОБА_4, що наводить аргументовані спростування висновків акту судово-психіатричної експертизи №160 від 26.04.2011 року. Вважає, що постановлене рішення є необґрунтованим та незаконним.
07.08.2014 року до ВКДКА надійшла заява ОСОБА_1 з додатками, в якій також ставиться питання про поновлення її реєстрації в квартирі 21, будинку 2а по вул. Якубовського в м. Києві, направлення на повторну експертизу ОСОБА_4.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, заслухавши доповідь члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ОСОБА_5, вивчивши матеріали стосовно адвоката ОСОБА_2, що надійшли з КДКА Київської області, та заслухавши інших учасників засідання, вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
07.05.2014 року з Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області надійшла скарга ОСОБА_1 від 25.03.2014 року (направлена скаржницею до Міністерства юстиції України й переслана адресатом до ВКДКА за належністю) щодо адвоката ОСОБА_2.
Відповідно до ч.2 ст. 63 Правил адвокатської етики у разі звернення із скаргами щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності за порушення Правил адвокатської етики адвокатів, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, чи якщо скаржниками стосовно порушення цих Правил виступають адвокати, яких обрано до органів адвокатського самоврядування, з метою забезпечення неупередженості та об’єктивності при розгляді зазначених скарг Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури забезпечує перерозподіл та направлення таких заяв (скарг) для розгляду до КДКА іншого регіону, ніж регіон, в якому зазначений адвокат входить до органів адвокатського самоврядування.
Згідно з даними Єдиного реєстру адвокатів України адвокат ОСОБА_2 має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ІНФОРМАЦІЯ_1, видане Хмельницькою обласною КДКА, адресою робочого місця адвоката є місто Київ. Зважаючи на те, що адвокат є заступником Голови Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України, на підставі п. 3.10.2 Регламенту ВКДКА останньою вжито заходів до передачі скарги для розгляду до КДКА Київської області, отже, скарга розглянута належною КДКА.
Терміни оскарження рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, визначені ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», не порушені.
У первинній скарзі ОСОБА_1 повідомляє про обставини, в яких був задіяний адвокат і які, на її думку, свідчать про дисциплінарний проступок з його боку. Викладені скаржницею обставини полягають у такому:
В цивільних справах, у яких в 2009 році та в 2011 році судові рішення набрали законної сили, одна із сторін, котру представляв адвокат, була недієздатна і, відтак, не могла видати адвокату відповідні нотаріальні довіреності.
Скарга зводиться до викладу обставин, що були розглянуті судами, або ж обставин, розгляд і оцінка яких не належить до компетенції кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Скаржниця просить дослідити та перевірити викладені факти, що стосуються описаних у скарзі цивільних справ та спірних правовідносин; скасувати вже постановлені у цивільних справах судові рішення першої та апеляційної інстанції, які вважає несправедливими, та направити справи на новий розгляд; виявити та зайнятися розслідуванням діяльності осіб, причетних до описаних у скарзі справ та правовідносин; повернути скаржниці її реєстрацію за вказаною у скарзі адресою в місті Києві; винести справедливі та виважені рішення, щоб повернути до Києва згадувану у скарзі відому скаржниці особу на прізвище ОСОБА_3 (іноді у скарзі – ОСОБА_3) та встановити юридичний факт недієздатності чи дієздатності ОСОБА_3.
Адвокат ОСОБА_2 надав письмові пояснення по скарзі з додатком копій документів на підтвердження того, що всі твердження, вказані ОСОБА_1, є неправдивими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, та зазначив, що дійсно надавав юридичну допомогу та здійснював представництво інтересів Бондар М.Я. в цивільних справах, рішення по яким вже набрали законної сили. Представництво здійснювалося на підставі довіреності від 22.10.2008 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, та на підставі довіреності від 12.07.2011 року, посвідченої приватним нотаріусом Теофіпольського районного нотаріального округу Хмельницької області ОСОБА_6. Твердження скаржниці про те, що ОСОБА_3 на момент підписання вище вказаних довіреностей була недієздатною та не могла видавати відповідні довіреності, не відповідають дійсності. Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 40 ЦК України, фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це. Як на момент підписання довіреностей, так і станом на сьогоднішній день, жодне судове рішення, що б набрало законної сили про визнання ОСОБА_3 недієздатною або обмежено дієздатною, відсутнє. Також звернув увагу, що питання визнання недійсними вище вказаних довіреностей вже було предметом розгляду в судовій справі, що розглядалась Голосіївським районним судом м. Києва, рішення по якій також вже набрало законної сили. Враховуючи необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для визнання недійсними оскаржуваних довіреностей від 22.10.2008 р. і 12.07.2011 р., рішенням від 30.0.2014 року Голосіївський районний суд м. Києва відмовив в задоволенні позовних вимог. Вказане рішення було залишено в силі і ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 16.04.2014 року.
Проведення перевірки відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_1, головою дисциплінарної палати КДКА Київської області було доручено члену дисциплінарної палати ОСОБА_7, який за результатами перевірки склав довідку із підсумковим висновком про відсутність у поведінці адвоката ОСОБА_2 ознак дисциплінарного проступку та відсутність підстав для порушення відносно адвоката дисциплінарної справи.
Матеріали перевірки скарги, разом із зазначеною довідкою, були розглянуті дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області 05.06.2014 року.
Рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 05.06.2014 року відмовлено в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 Приймаючи таке рішення, дисциплінарна палата дійшла висновку про відсутність підстав для порушення дисциплінарної справи відносно адвоката та зазначила наступне.
Стаття 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає повноваження кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, до повноважень яких не входить розгляд обставин інших, ніж ті, що мають ознаки дисциплінарного проступку з боку адвоката. Тому стосовно твердження скаржниці про незаконність винесених у спірних правовідносинах судових рішень, палата зауважує, що не може давати оцінку обставинам, котрі були або є предметом судового розгляду, або ж підлягають розгляду й оцінці судовими, іншими органами з визначеними профільними повноваженнями. В своїй скарзі скаржниця не зазначає, що саме вона розцінює як дисциплінарний проступок з боку адвоката, а по суті оскаржує результати судового розгляду цивільних справ, не погоджуючись із рішеннями судів у справах. З участі адвоката в судовому розгляді прав не випливають ознаки будь-яких дисциплінарних проступків з його боку. Скаржницею не надано жодних доказів на підтвердження факту дисциплінарного проступку з боку адвоката. У свою чергу, надані адвокатом пояснення нічим не спростовуються.
В письмових поясненнях, що надійшли до ВКДКА 11.12.2014 року, адвокат ОСОБА_2 зазначає, що рішення дисциплінарної палати КДКА Київської області від 05.06.2014 року є законним, обґрунтованим, прийнятим із повним дослідженням матеріалів справи та наявних в справі доказів, при повному дотриманні вимог законодавства. Заперечує проти доводів скаржниці, вважає їх безпідставними та надуманими, та наводить відповідне обґрунтування.
Зазначає, що питання недійсності вказаних довіреностей було предметом судової справи № 752/6526/13 –ц за позовом ОСОБА_8 (доньки ОСОБА_1) до ОСОБА_3 про визнання недійсними довіреностей, що розглядалася Голосіївським районним судом м. Києва. Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 30.01.2014 року, що залишено в силі Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 16.04.2014 року у задоволенні даного позову відмовлено.
На момент уповноваження його на представництво своїх інтересів обсяг цивільної дієздатності ОСОБА_3 у встановленому законодавством порядку обмежений не був, що також було перевірено нотаріусами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у відповідності до Закону України «Про нотаріат» перед посвідченням вказаних довіреностей.
Посилаючись на його пояснення від 13.07.2011 до суду, ОСОБА_1 інформацію, викладену у вказаних поясненнях, вириває із контексту, чим вводить в оману Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури. У вказаних письмових поясненнях він, як представник ОСОБА_3, здійснює лише посилання на акт амбулаторної судово-психіатричної експертизи Хмельницької обласної психіатричної лікарні № 1 – № 94 від 09.07.2009 року. При цьому звертає увагу комісії, що в даному випадку має місце виключне цитування положень акту, без надання будь-яких суб’єктивних оцінок з його боку, та звертає увагу на дату складення вказаного акту – 09.07.2009 року. Отже, наведений скаржницею тезис є лише частиною із вищезазначеного акту від 09.07.2009 року, а не його твердженням, як це описує ОСОБА_1 в своїй скарзі.
Ствердження ОСОБА_1 щодо суперечностей в його поясненнях до суду і до дисциплінарної палати не відповідають дійсності, оскільки:
1. Довіреності, видані ОСОБА_3, не були визнані судом недійсними.
2. Жодного судового рішення про визнання ОСОБА_3 недієздатною, яке вступило в законну силу, не існує.
3. Під час здійснення юридичного супроводу цивільної справи № 2-37/11 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа Головне управління юстиції у м. Києві про визнання договору дарування квартири недійсним, ним підтримувалася позиція, що саме в момент укладення оспорюваного договору дарування квартири від 10.03.2004 року ОСОБА_3 не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними. При цьому вказане рішення, яким задоволені позовні вимоги, залишено без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 15.02.2012 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20.04.2012 р.
Щодо факту складання акту судово-психіатричної експертизи № 94 від 09.07.2009 року, пояснив, твердження скаржниці щодо дефектності цього акту є необґрунтованим та нічим не підтвердженим. Вказаний доказ було досліджено судом в рамках розгляду справи та визнано належним та допустимим доказом в розумінні ст. .ст. 58, 59 Цивільного процесуального кодексу України.
Щодо недослідження дисциплінарною палатою КДКА Київської області Висновку фахівця № 8 від 21.10.2011 року ОСОБА_4, пояснив, що вказаний висновок, наданий ОСОБА_1 до своєї скарги, не може вважатися доказом, оскільки його винесення проведено з порушенням вимог ст. ст. 143, 144, 147 ЦПК України, і на такий висновок не поширюються процесуальні правила, передбачені Цивільним процесуальним кодексом України. Саме в зв’язку із відсутністю будь-якої відповідальності фахівців при видачі подібних висновків та їхній заангажованості, подібні висновки не враховуються судами при винесенні рішення. Вважає, що висновок фахівця ОСОБА_4 є необ’єктивним і цілком законно не взято до уваги кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Київської області при прийнятті рішення від 03.07.2014 року.
Враховуючи факти, викладені вище, наголошує, що ознак дисциплінарного проступку та порушень вимог Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» , Правил адвокатської етики з його боку не було, а тому відсутні підстави для порушення дисциплінарної справи відносно нього.
При вирішенні питання про порушення дисциплінарної справи за скаргою ОСОБА_1, дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області були дотримані вимоги статей 33, 34, 36-39, 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Встановивши відсутність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, дисциплінарна палата КДКА Київської області 05.06.2014 року одноголосно прийняла рішення про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 Протокол засідання дисциплінарної палати від 05.06.2014 року наявний у матеріалах перевірки.
Скарга, подана ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, не містить відомостей, які не були б перевірені дисциплінарною палатою КДКА Київської області.
Відповідно до частини другої статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката.
У наявних матеріалах перевірки скарги відносно адвоката ОСОБА_2 відсутні докази, які б свідчили про наявність у його поведінці ознак дисциплінарного проступку, що підтверджує відсутність підстав для порушення дисциплінарної справи стосовно нього.
Враховуючи викладене, керуючись п.1 ч. 5 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
1. Скаргу ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 05 червня 2014 року про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 залишити без задоволення.
2. Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 05 червня 2014 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 залишити без змін.
3. Секретарю Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.
4. Матеріали справи повернути до КДКА Київської області.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури В.М. Загарія
Секретар Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури І.Б. Піх
29.01.2015