РІШЕННЯ № І-026/2018 у справі за скаргою на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області № 96/ДПР-17 від 04 жовтня 2017 року про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

РІШЕННЯ № І-026/2018

30 січня 2018 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі: голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дроздова О.М., заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Приходька О.І., Василевської О.А., Чундак М.В., Соботника В.Й., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу ОСОБА_ на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області № 96/ДПР-17 від 04 жовтня 2017 року про притягнення адвоката ОСОБА_ до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, –

ВСТАНОВИЛА:

До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга ОСОБА_ на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області № 96/ДПР-17 від 04 жовтня 2017 року про притягнення адвоката ОСОБА_ до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.

Скаржниця не погоджується з оскаржуваним рішенням, вважає стягнення таким, що не відповідає важкості проступку як занадто м’яке.

Власну скаргу ОСОБА_ мотивує тим, що адвокат ОСОБА_ був задіяний у сумнівній схемі відчуження належного їй майна та без її згоди вступив до розгляду справи в суді без наданих нею на це повноважень і лише тільки завдяки своєчасному втручанню її дійсно законної довіреної особи не настало тяжких негативних наслідків у вигляді відмови суду у скасуванні незаконних рішень.

Скаржниця просить рішення дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області № 96/ДПР-17 від 04.10.2017 про притягнення адвоката ОСОБА_ до дисциплінарної відповідальності скасувати та ухвалити нове рішення, яким позбавити адвоката ОСОБА_ права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.

Скарга ОСОБА_ на рішення дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області від 04.10.2017 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла 17.11.2017, тобто з порушенням строків, визначених ч. 1 ст. 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

З матеріалів дисциплінарної справи вбачається, що копія рішення скаржниці була направлена листом від 09.10.2017 за вих. № 423., але в справі відсутні дані про направлення копії рішення скаржниці поштою, а також відсутні дані про отримання нею копії рішення.

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, дослідивши поважність причин пропуску строку вважає за можливе розглянути скаргу на рішення дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області від 04.10.2017.

Заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Подольну Т.А., перевіривши матеріали дисциплінарної справи, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.

Згідно з витягом з Єдиного реєстру адвокатів України адвокат ОСОБА_ має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № ___, видане КДКА Дніпропетровської області _____. Адреса робочого місця адвоката: _______________.

Таким чином, розгляд скарги відносно адвоката ОСОБА_ здійснено належною КДКА регіону, відповідно до частини 3 статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

ОСОБА_ зазначає, що Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом розглядалася апеляційна скарга приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_ на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2017 у справі за позовом ОСОБА_, ОСОБА_, ОСОБА_ до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_, треті особи – ТОВ «_____»,ОСОБА_, про скасування рішень.

Під час розгляду справи їй стало відомо, що від її імені до суду звертався адвокат ОСОБА_, надавши суду договір про надання правової допомоги від 30.05.2017, начебто укладений зі нею – ОСОБА_.

Проте скаржниця зауважила, що ніякого договору про надання правової допомоги з адвокатом ОСОБА_ вона ніколи не укладала. Її законним представником є і залишається ОСОБА_.

В своїх поясненнях адвокат ОСОБА_ вказує, що приблизно в 20-х числах травня 2017 року до нього звернувся його знайомий ОСОБА_, якому він в 2016 році надавав правову допомогу у адміністративній справі.

ОСОБА_ зазначив, що його знайомому ОСОБА_ потрібна допомога у юридичному супроводі адміністративної справи № _____, що знаходиться в провадженні Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду. ОСОБА_ зазначив, що ОСОБА_ є представником позивачів в даній справі, в тому числі ОСОБА_ на підставі нотаріальної довіреності, та що крім нього, представником позивачів, на підставі тієї ж довіреності, є адвокат ОСОБА_.

Того ж дня, погодивши з ним надання правової допомоги ОСОБА_ та оплату його праці з боку ОСОБА_ після виконання роботи в розмірі _____ грн., ОСОБА_ передав йому через ОСОБА_ копію адміністративного позову по справі та копію паспорту і ідентифікаційного податкового номеру ОСОБА_ для складання договору про надання правової допомоги з нею.

В період дат з 27.05.2017 по 30.05.2017 адвокат ОСОБА_ склав договір про надання правової допомоги з ОСОБА_ та він з ОСОБА_ домовились про зустріч зі ОСОБА_ і ОСОБА_ на вул. Гоголя в м. Дніпро. На вказану зустріч з’явився тільки ОСОБА_ та зазначив, що у його клієнта ОСОБА_ виникли термінові справи та вона приїхати не змогла. ОСОБА_ черговий раз надав для огляду свою нотаріальну довіреність від ОСОБА_ та взяв у адвоката ОСОБА_ договори про надання правової допомоги з його підписами, з метою їх підписання у ОСОБА_, зазначивши, що зекономить час, оскільки судове засідання призначене на 01.06.2017.

Приблизно через день ОСОБА_ передав йому підписаний договір від імені ОСОБА_.

В подальшому адвокат ОСОБА_ почав роботу з надання правової допомоги, підготувався до судового засідання та прийняв участь у ньому 01.06.2017, надавши секретарю копію та оригінал договору про надання правової допомоги з ОСОБА_ В судовому засіданні також як представник був присутній адвокат ОСОБА_, з яким вони виступали в суді на боці позивачів.

13 липня 2017 року у судовому засіданні та при наданні ним оригіналу договору про надання правової допомоги ОСОБА_, головуючою суддею було оголошено заяву ОСОБА_, якою вона повідомила, що не укладала із ним будь-якого договору про надання правової допомоги, просила відсторонити його від представництва її в суді та надала суду копію скарги до КДКА регіону. Оригінал договору про надання правової допомоги залишився в матеріалах адміністративної справи.

Адвокат ОСОБА_ наполягає, що договір про надання правової допомоги брав для підпису ОСОБА_, як повноважний представник ОСОБА_, для підписання у неї та повертав його з нібито її підписом. Адвокат вважає, що саме він особисто або з використанням невстановлених осіб підробив підпис ОСОБА_ у договорі та не погоджував з нею залучення інших представників в суді від її імені, тим самим ввівши його оману з метою власного збагачення.

За даним фактом ОСОБА_ звернувся до АНД РВП м. Дніпро із заявою про кримінальне правопорушення, про що до ЄРДР внесено відомості за № _____від 20.07.2017 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.

Адвокат ОСОБА_ наголошував, що виконав певний обсяг робіт з надання правової допомоги ОСОБА_, виступав в судовому засідання саме на стороні захисту її прав, але ані ОСОБА_, ані ОСОБА_ не оплатили йому його роботу.

В подальшому 28.08.2017 аналогічні пояснення та копію витягу з кримінального провадження №12017040630001793 про внесення відомостей за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, до КДКА Дніпропетровської області надав ОСОБА_.

В свою чергу ОСОБА_ надав пояснення до дисциплінарної палати, в яких зазначив, що ОСОБА_ він ніяких документів не передавав і ні про що не прохав. Інтереси ОСОБА_ в суді представляв він та адвокат ОСОБА_.

Дисциплінарна палата КДКА Дніпропетровської області дійшла висновку, із яким погоджується Вища кваліфікаційно-дисциплінарної комісія адвокатури, що адвокатом ОСОБА_ було порушено ст.ст. 14, 15 та 18 Правил адвокатської етики, які затверджені Установчим з’їздом адвокатів України 17.11.2012 (надалі – Правила).

Відповідно до ст. 14 Правил адвокат надає правову допомогу відповідно до законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно з ст. 15 Правил договір про надання правової допомоги може укладатись клієнтом або на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах. Особливості укладення та змісту контрактів (договорів) з адвокатами, які надають безоплатну правову допомогу, встановлюються законом, що регулює порядок надання безоплатної правової допомоги. Якщо договір про надання правової допомоги укладено на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах, адвокат зобов’язаний отримати підтвердження згоди клієнта на надання йому правової допомоги цим адвокатом виключно у випадку, якщо цього вимагає закон.

Статтею 18 Правил передбачено, що якщо після виконання вимог, викладених у частині п’ятій статті 17 цих Правил, адвокат переконається у наявності фактичних і правових підстав для виконання певного доручення, він повинен неупереджено й об’єктивно викласти їх клієнту і повідомити в загальних рисах, який час і обсяг роботи вимагатиметься для виконання цього доручення та які правові наслідки досягнення результату, якого бажає клієнт. Якщо за наявності фактичних і правових підстав для виконання доручення, свідомо для адвоката існує поширена несприятлива (з точки зору гіпотетичного результату, бажаного для клієнта) практика застосування відповідних норм права, адвокат зобов’язаний повідомити про це клієнта.

Відповідно до статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Згідно з статтею 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», встановлено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Статтею 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано зокрема, таке дисциплінарне стягнення, як попередження. Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

З урахуванням викладеного, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:
  1. Скаргу ОСОБА_, – залишити без задоволення.
  2. Рішення дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області № 96/ДПР-17 від 04 жовтня 2017 року про притягнення адвоката ОСОБА_ до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, – залишити без змін.
  3. Секретарю Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
  4. Матеріали дисциплінарної справи повернути до КДКА регіону.

Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури           О.М. Дроздов

Секретар Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури           К.В. Котелевська