Рішення № ІХ-002/2021 за скаргою на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області у складі дисциплінарної палати від 10.06.2021 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката

РІШЕННЯ № ІХ-002/2021

 30 вересня 2021 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі заступників голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В. та Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Ульчака Б.І., Приходька О.І., Клечановської Ю.І., Василевської О.А., Кострюкова В.І., Особа_5, Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Прокопчука О.М., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу директора ОСОБА_1 Особа_2 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області у складі дисциплінарної палати від 10.06.2021 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА

1. 21 квітня 2021 року на адресу КДКА Донецької області надійшла скарга директора ОСОБА_1 Особа_2 на дії адвоката Особа_3 (а.с.2-50).
2. 10 червня 2021 року, за результатами розгляду скарги директора ОСОБА_1 Особа_2 щодо поведінки адвоката Особа_3, довідки та матеріалів перевірки, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Донецької області у складі дисциплінарної палати прийняла рішення, яким відмовила в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_3 (а.с.167-174).
3. 30 червня 2021 року директор ОСОБА_1 Особа_2, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернулася зі скаргою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
4. Строк на оскарження рішення, передбачений частиною 3 статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Скаржником не пропущено.
5. 06 липня 2021 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури листом витребувала у КДКА Донецької області матеріали дисциплінарної перевірки стосовно адвоката Особа_3.
6. 27 липня 2021 року на адресу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшли матеріали дисциплінарної перевірки щодо адвоката Особа_3.
7. 29 липня 2021 року Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури доручив члену ВКДКА Особа_5 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.

Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА

8. Скаржник не погоджується з рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області від 10 червня 2021 року, вважає вказане рішення незаконним та необґрунтованим, таким що не відповідає приписам статей 33-41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також фактичним обставинам, прийнятим з перевищенням встановленого 30-денного строку на перевірку, за відсутністю виняткових випадків та надісланням скаржнику з порушенням встановленого триденного строку.
9. Скаржник вважає, що в діях адвоката вбачаються ознаки дисциплінарних проступків, визначених пунктами 3, 4, 5, 6, 7 частини 2 статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що є наслідком дисциплінарної відповідальності адвоката.
10. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що адвокат Особа_3 неодноразово звертався з адвокатськими запитами за отриманням однакової інформації до інституту і університету. Запитувана адвокатом інформація стосується захищених законом персональних даних на фізичних осіб.
11. Крім того, адвокат Особа_3 ініціював три справи щодо Скаржниці за своїми запитами. Одна справа закрита апеляційним судом за спливом тримісячного строку, встановленого ст. 38 КУпАП. Дві інші справи щодо неї, адвокат Особа_3 ініціював штучно, за своїми неодноразовими запитами, без належних юридичних підстав, без її вини, за відсутністю, на думку Скаржниці, в її діях події та складу адміністративного правопорушення за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП.
12. Скаржниця зазначає, що адвокатом Особа_3 систематично надсилаються однакові за складом запрошуваної інформації адвокатські запити до ОСОБА_1 як структурного підрозділу, або до університету – ОСОБА_1: № 18/02-2 від 18.02.2021 р., № 03/03-2 від 03.03.2021 р. (запит адвоката (повторно) – через цей запит адвокат попереджає її, фактично здійснює незаконний, недозволений тиск на неї, примушує надати відповідь на запит, погрожує їй посиленою відповідальністю за ненадання відповіді на його запит за ч. 9 ст. 212-3 КУпАП), № 03/03-3 від 03.03.2021 р., № 31/03-2 від 31.03.2021 р., № 31/03-3 від 31.03.2021р., № 11/06-3 від 11.06.2021 р.
13. Скаржниця вважає, що в діях адвоката Особа_3 вбачаються системні порушення діючого законодавства, Правил адвокатської етики, рішень Ради адвокатів України, які не виправляються адвокатом, не зважаючи на системні письмові відповіді адвокату.
14. На думку Скаржниці, адвокат Особа_3 в усіх своїх адвокатських запитах, постійно не виконував вимоги законодавства та не забезпечував гарантій захисту персональних даних фізичних осіб, не зважаючи на надані йому письмові відповіді, чим постійно порушував вимоги п. 1 ч. 1 ст. 1, ч. 3 ст. 21, ст. 24, ст. 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ч. 1, ч. 2 ст. 16, ч. 1 ст. 24 Закону України «Про захист персональних даних».
15. Також зазначає, що своєю неналежною поведінкою та діями, які ідуть в супереч профільного закону, Правил адвокатської етики, адвокат Особа_3 підриває повагу до себе, як адвоката. Всі запити адвоката Особа_3 стосуються надання захищених законом персональних даних на однакових фізичних осіб.
16. Скаржниця вважає, що додані до адвокатських запитів завірені адвокатом Особа_3 копії ордерів серії АН № Інформація_2 від 18.02.2021 р., серії АН № Інформація_3 від 03.03.2021 р., не відповідають вимогам п. 1 ч. 1 ст. 1, ст. 17, ст. 19, ч. 2 ст. 24, ч. 1 ст. 43, ст. 57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», вимогам Положення про ордер про надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 41 від 12 квітня 2019 року з наступними змінами, п. 4.1., пп. 4.1.5., пп. 4.6.1- 4.6.5., пп.4.6.7. – 4.6.10. Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 26 (із змінами та доповненнями), а саме:

– в розділі «на підставі» чітко не зазначено адвокатом, що є підставою видачі ним ордеру – договір про надання правової допомоги або доручення органу (установи), уповноваженої законом на надання безоплатної правової допомоги № б/н від 28.11.2020 р.;

– не вказаний вид адвокатської діяльності, відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

– адреса робочого місця адвоката Особа_3, така як: Адреса_1 відрізняється з даними місцезнаходження адвоката Особа_3, зазначеними в адвокатському запиті, а саме: Адеса_2;

– в ордерах посвідчення і свідоцтво адвоката Особа_3 зазначені як однакові за номером і датою № Інформація_4 від 11.03.2005 р.

– ордери адвоката Особа_3 згенеровані відповідно до регіону Донецької області (серія АН) за окупованою територією м. Горлівки, Донецької області, а адвокатські запити скеровані адвокатом Особа_3 з м. Запоріжжя, Запорізької області, де генерується ордер (серії АР). Серія генерації ордерів адвоката Особа_3 не співпадає з фактичним робочим місцем адвоката в м. Запоріжжя згідно вимог Положення.

17. Відповідно до Указу Президента України від 7 лютого 2019 року № 32/2019 м. Горлівка є тимчасово окупованою територією у Донецькій області, тобто робоча адреса адвоката не може бути у місті Горлівка. Сам адвокат зазначає в своїх запитах фактичну адресу свого робочого місця – м. Запоріжжя, яка не співпадає з зазначеною в ордерах Горлівкою. Це потребує внесення відповідних змін в ЄРАУ адвоката Особа_3, так і в наданих адвокатом ордерах, згідно Порядку і Положення, затверджених Радою адвокатів України.
18. Просить скасувати рішення дисциплінарної палати КДКА Донецької області від 10 червня 2021 року та зобов’язати дисциплінарну палату КДКА Донецької області порушити дисциплінарну справу відносно адвоката Особа_3 за ознаками його дисциплінарних проступків.
19. 13 вересня 2021 року до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від адвоката Особа_3 надійшли письмові заперечення.

Встановлені фактичні обставини

20. Згідно витягу з Єдиного реєстру адвокатів України, адвокат Особа_3 здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № Інформація_4, виданого Донецькою обласною КДКА. Робоче місце адвоката знаходиться за адресою: Адеса_1 (а.с.50).
21. Таким чином, розгляд скарги стосовно адвоката Особа_3 здійснено належною КДКА регіону, відповідно до частини 3 статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
22. 21 квітня 2021 року на адресу КДКА Донецької області надійшла скарга директора ОСОБА_1 Особа_2 на дії адвоката Особа_3 (а.с.2-50).
23. На виконання вимог ч. 1 ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Донецької області вказана скарга прийнята та зареєстрована.
24. 27 квітня 2021 року Голова дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області Особа_6 доручив члену дисциплінарної палати КДКА Донецької області Особа_7 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі (а.с.1).
25. Листом за вих. № 251 від 26 квітня 2021 року адвоката Особа_3 було повідомлено про надходження до КДКА Донецької області скарги директора ОСОБА_1 Особа_2 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та запропоновано протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання листа, надати дисциплінарній палаті КДКА Донецької області письмові пояснення по суті питань, порушених у скарзі (а.с.56).
26. Відповідно до правил ч. 2 ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», членом дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області адвокатом Особа_7 проведено перевірку за скаргою, досліджено всі надані докази та 08 червня 2021 року складено за її результатами довідку.
27. 27 травня 2021 року до КДКА Донецької області надійшла заява адвоката Особа_3 про відкладення розгляду скарги директора ОСОБА_1 Особа_2 на дії адвоката Особа_3, розгляд якої призначений на 27.05.2021 року о 12 год. 30 хв. та надання часу для подачі письмових пояснень з приводу скарги та підтверджуючих документів (а.с.108).
28. Згідно витягу з протоколу №12/2021 засідання дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області від 27 травня 2021 року, заява адвоката Особа_3 задоволена, розгляд матеріалів дисциплінарної перевірки №74 за скаргою директора ОСОБА_1 Особа_2 на дії адвоката Особа_3 відкладено на 10 червня 2021 року на 13 годину 00 хвилин (а.с. 109-112).
29. Листами за вих. №414 та 415 від 31 травня 2021 року адвоката Особа_3 та Скаржника було повідомлено про проводження строку проведення перевірки фактів, викладених у скарзі (а.с.114-115).
30. 08 червня 2021 року на адресу КДКА Донецької області надійшли письмові пояснення від адвоката Особа_3 по суті порушених питань щодо імовірного дисциплінарного проступку адвоката (а.с.119-162).
31. 10 червня 2021 року, відповідно до правил частини першої статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за результатами розгляду у відкритому засіданні, зазначеної вище скарги, дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області прийнято рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3 (а.с. 167-174).
32. Відповідно до змісту витягу з протоколу №14/2021 засідання дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області від 10 червня 2021 року, виписка з якого міститься в матеріалах справи, а також змісту рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про відмову в порушенні дисциплінарної справи від 10 червня 2021 року, при його прийнятті враховувались та досліджувались довідка члена дисциплінарної палати Особа_7, письмові пояснення адвоката, а також матеріали перевірки.
33. Відповідно до супровідних листів від 14 червня 2021 року за вих. № 447, 448 та списку №1740 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів відділення №33 Укрпошти, копія рішення дисциплінарної палати КДКА Донецької області від 10 червня 2021 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи були направлені на адресу Скаржника та адвоката 14.06.2021 року (а.с.175-176).
34. Не погоджуючись із рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області від 10 червня 2021 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3, директор ОСОБА_1 Особа_2 звернулася зі скаргою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення

35. Згідно рішення, дисциплінарною палатою КДКА Донецької області встановлено відсутність ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката Особа_3, передбачених ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
36. Відмовляючи в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3 дисциплінарна палата виходила з того, що факти викладені у скарзі ОСОБА_1 в особі директорки Особа_2 не підтверджуються доданими до скарги доказами та матеріалами перевірки.
37. В матеріалах відсутні докази на підтвердження непорядної, недобросовісної поведінки адвоката Особа_3, неетичної та протиправної поведінки адвоката щодо Скаржника та третіх осіб, порушення прав Скаржника, порушення правил адвокатської етики, надсилання невмотивованих адвокатських запитів, що за формою не відповідають вимогами чинному законодавству.
38. Так, в ході розгляду вказаної матеріалів дисциплінарного провадження адвокатом Особа_3 були надані письмові пояснення, відповідно до яких, відмовляючи адвокатові у наданні інформації Скаржник посилався на невідповідність ордерів вимогам закону, проте такі твердження є безпідставними, оскільки вони цілком відповідають вимогам Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
39. Крім того, припущення Скаржника про, начебто, невідповідність адвокатського запиту вимогам Закону України «Про захист персональних даних» не відповідають фактичним обставинам і нормам матеріального права. Так, адвокатськими запитами витребовувалась як відкрита інформація, яка не підпадає під регулювання законодавства про захист персональних даних (інформація про прізвище, ім’я, по батькові директора інституту; інформація щодо осіб, які підписали від імені директора та секретаря інституту довідку № 583 від 22 вересня 2020 року; інформація щодо отримання фізичною особою бюджетних коштів, а саме отримання студентом стипендії; інформація щодо видачі інститутом № 583 від 22 вересня 2020 року), так й інформація, яка була оприлюднена раніше самим інститутом як розпорядником інформації на його офіційному сайті.
40. Також палата зауважує, що запитувана адвокатом інформація була необхідна для здійснення ним захисту інтересів Особа_4 при розгляді цивільної справи про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання. Крім того, адвокат вважає, що посилання Скаржника як на підставу відмови у наданні інформації на його запит, що ОСОБА_1 не є юридичною особою та вона не мала повноважень щодо надання будь-якої інформації, є такими, що не відповідають дійсності.
41. Так, у своїй відповіді Скаржник від 23 лютого 2021 року взагалі не посилається на таку обставину як на підставу для відмови у наданні інформації. Крім того, ОСОБА_1, керівником якого є Особа_2, є філією ОСОБА_1.
42. При цьому довідка, з приводу якої запитувалась адвокатом інформація була видана саме філією та мала відбиток печатки філії, отже і адвокатський запит був скерований до керівника цієї філії, яка згідно з положенням та виданої на її ім’я довіреності, діє від імені та в інтересах юридичної особи ОСОБА_1, а не від імені філії (відокремленого підрозділу).
43. Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов’язані не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
44. У відповідності до ст. 11 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (надалі – Закон), адвокат зобов’язується сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правову допомогу відповідно до Конституції України і законів України, з відповідальністю виконувати покладені на нього обов’язки.
45. Статтею 23 Закону передбачено, що професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокрема, забороняються будь-які втручання і перешкоди здійсненню адвокатської діяльності.
46. Відповідно до положень ст. 24 Закону, адвокатський запит – письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.
47. Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону, відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.
48. Відповідно до статей 20, 21 Закону України «Про інформацію» від 02 жовтня 1992 року № 2657-ХІІ (із відповідними змінами та доповненнями), за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом, яка в свою чергу поділяється на: конфіденційну, таємну та службову. Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.
49. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року № 2939-УІ (із відповідними змінами та доповненнями), конфіденційна інформація – інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону, а саме: розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб’єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, – стосовно інформації, пов’язаної з виконанням їхніх обов’язків.
50. Відповідно до ст. 12 Закону України «Про доступ до публічної інформації», суб’єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації – фізичні, юридичні особи, об’єднання громадян без статусу юридичної особи, та розпорядники інформації – суб’єкти, визначені ст. 13 цього Закону, якими зокрема визнаються не тільки суб’єкти владних повноважень, а й юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевого бюджетів.
51. Крім того, абз. 2 п. 11 ч. 1 ст. 15 зазначеного Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлено, що розпорядники інформації зобов’язані оприлюднювати інформацію про діяльність суб’єктів владних повноважень, а саме про: їхні місцезнаходження, поштову адресу, номери засобів зв’язку, адреси офіційного веб-сайту та електронної пошти; прізвище, ім’я та по батькові, службові номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти керівника органу та його заступників, а також керівників структурних та регіональних підрозділів, основні функції структурних та регіональних підрозділів, крім випадків, коли ці відомості належать до інформації з обмеженим доступом; розклад роботи та графік прийому громадян; вакансії, порядок та умови проходження конкурсу на заміщення вакантних посад; перелік та умови надання послуг, форми і зразки документів, необхідних для надання послуг, правила їх оформлення; перелік і службові номери засобів зв’язку підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління, та їх керівників, крім підприємств, установ та організацій, створених з метою конспірації, оперативно-розшукової або контррозвідувальної діяльності; порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень суб’єктів владних повноважень, їх дій чи бездіяльності; систему обліку, види інформації, якою володіє суб’єкт владних повноважень.
52. Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов’язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов’язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п’ятою етапі 19 цього Закону.
53. Відповідно до ч. 2 ст. 6 цього Закону, обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
54. Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про захист персональних даних» від 01 червня 2010 року № 2297-VІ персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою. Не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, яка займає посаду, пов’язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень.
55. Таким чином, враховуючи наведене, дисциплінарна палата прийшла до висновку, що за змістом адвокатських запитів адвоката Особа_3, запитувана ним інформація та копії документів не містять інформації з обмеженим доступом. Запитувана адвокатом Особа_3 інформація є цілком публічною інформацією, а тому адвокат мав право звертатися із відповідними запитами до Скаржника.
56. Вимоги Скаржника щодо форми та змісту ордерів адвоката Особа_3, наданих ним на підтвердження своїх повноважень, є безпідставними, надуманими та такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, зокрема Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року №41.
57. Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адресою робочого місця адвоката є місцезнаходження обраної адвокатом організаційної форми адвокатської діяльності або адреса фактичного місця здійснення адвокатської діяльності, якщо вона є відмінною від місцезнаходження обраної адвокатом організаційної форми адвокатської діяльності. У разі наявності декількох адрес робочих місць адвоката до Єдиного реєстру адвокатів України вноситься лише одна адреса робочого місця адвоката. За таких обставин, наявність у адвоката декількох адрес робочих місць, частина з яких не зазначена в Єдиному реєстрі адвокатів України, не є порушенням вимог законодавства та не є підставою для відмови у наданні запитуваної адвокатом інформації у разі, якщо в реєстрі зазначена одна адреса робочого місця, а в запиті адвоката – інша.
58. Крім того, факт направлення адвокатом декількох запитів із одними й тими вимогами надати певну інформацію – не свідчить про його тиск на Скаржника, а навпаки свідчить про те, що адвокатом не було отримано відповіді на зазначені у запиті питання. Відповідна правова оцінка по зазначеному питанню дана в постанові Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 25.05.2021 р. по справі № Інформація_1, якою Особа_2 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП, за фактом несвоєчасного надання інформації у відповідь на адвокатський запит адвоката Особа_3 № 03/03-2 від 03.03.2021 р., а також в постанові Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 03.06.2021 р. по справі № Інформація_2, якою Особа_2 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП, за фактом відмови в наданні інформації у відповідь на адвокатський запит адвоката Особа_3 № 18/02-2 від 18.02.2021 р..
59. Дисциплінарна палата зазначає, що відповідна скарга в розумінні статті 36 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» розцінюється нею, як зловживання Скаржником своїм правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката Особа_3 у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
60. З огляду на викладе вище, дисциплінарна палата дійшла висновку про те, що адвокатом Особа_3 не було порушено Правила адвокатської етики та норми Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», тому підстави для порушення дисциплінарної справи відсутні.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню

61. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року № 5076-VI (далі – Закон № 5076-VI).
62. Статтею 1 Закону № 5076-VI визначено, що адвокатська діяльність – це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; адвокат – це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
63. Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів. Держава створює належні умови для діяльності адвокатури та забезпечує дотримання гарантій адвокатської діяльності (статті 4, 5 Закону № 5076-VI).
64. Згідно статті 20 Закону 5076-VI, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб); збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою.
65. Відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону 5076-VI, адвокат забезпечує захист персональних даних про фізичну особу, якими він володіє, відповідно до законодавства з питань захисту персональних даних.
66. Частиною 1 ст. 24 Закону 5076-VI визначено, що адвокатський запит – письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.
67. Згідно ч. 2 ст. 24 Закону 5076-VI, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов’язані не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
68. Відповідно до ч. 3 ст. 24 вказаного Закону, відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.
69. Згідно ч. 2 ст. 17 Закону 5076-VI, адресою робочого місця адвоката є місцезнаходження обраної адвокатом організаційної форми адвокатської діяльності або адреса фактичного місця здійснення адвокатської діяльності, якщо вона є відмінною від місцезнаходження обраної адвокатом організаційної форми адвокатської діяльності. У разі наявності декількох адрес робочих місць адвоката до Єдиного реєстру адвокатів України вноситься лише одна адреса робочого місця адвоката.
70. Відповідно до частин першої та другої статті 33 Закону № 5076-VI, адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
71. Дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
72. Згідно зі статтею 34 Закону№ 5076-VI, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
73. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.
74. Відповідно до статті 38 Закону № 5076-VI, заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати. За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи. Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
75. Частиною першою статті 39 Закону № 5076-VI передбачено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
76. Відповідно до частини третьої статті 39 Закону № 5076-VI, рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
77. Згідно вимог частини 2 статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
78. Правила адвокатської етики, затверджені звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року, зі змінами (далі – ПАЕ).
79. Відповідно до Преамбули ПАЕ, Конституція України проголосила щонайважливішу соціальну функцію адвокатури – забезпечення права на захист від обвинувачення та надання професійної правничої допомоги (правової допомоги). Надзвичайна важливість функціонального навантаження адвокатури вимагає від адвокатів слідування високим етичним стандартам поведінки. При цьому специфіка, комплексний характер обов`язків, що покладені на адвокатуру, обумовлюють необхідність збалансування засад служіння адвоката інтересам окремого клієнта та інтересам суспільства в цілому, дотримання принципів законності і верховенства права.
80. Статтею 7 ПАЕ передбачено, що у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення вчинення правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх вчиненню його клієнтом або іншими особами. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
81. Відповідно до ст. 70 ПАЕ, при застосуванні дисциплінарних стягнень за порушення Правил адвокатської етики та/або Професійних етичних (деонтологічних) норм поведінки адвокатів іноземної держави, що діють в країнах, в яких адвокати мають право здійснювати адвокатську діяльність дисциплінарні органи адвокатури мають виходити із загальних засад юридичної відповідальності, зокрема повинні застосовувати заходи дисциплінарної відповідальності лише за винні порушення. Звинувачення адвоката не можуть ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь. Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.
82. Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене Рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року № 120, зі змінами (далі – Положення № 120).
83. Згідно зі статтями 2, 3 Положення №120, дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознаки дисциплінарного проступку. Адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності лише в порядку дисциплінарного провадження, з підстав вчинення ним дисциплінарного проступку, види якого передбачені статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
84. Як передбачено статтею 9 Положення № 120, право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
85. Згідно статті 12 Положення № 120, дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
86. Вимоги до заяви (скарги) визначені статтею 14 Положення № 120.
87. Відповідно до статті 24 Положення №120, голова дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше трьох днів з дня надходження заяви (скарги) на дії адвоката, доручає одному із членів дисциплінарної палати провести перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі).
88. Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та за результатами перевірки складає довідку, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, з урахуванням, зокрема тактики, методів і прийомів адвокатської діяльності, наслідків для клієнта тощо, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи (ст. 25 Положення №120).
89. Згідно вимог статті 26 цього Положення, член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводить перевірку, протягом трьох днів з дати отримання ним доручення голови палати, звертається до адвоката з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката по суті порушених питань із зазначенням строку його надання. До повідомлення додається копія заяви (скарги) та копії всіх документів, приєднаних до неї. Адвокат має право ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та виготовляти копії його документів із застосуванням власних технічних засобів, за виключенням копій документів, що містять інформацію, яка є предметом адвокатської таємниці. У разі ненадання адвокатом пояснення по суті порушених питань на запит члена дисциплінарної палати, який проводить перевірку, в межах визначеного строку, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
90. Положеннями статті 31 Положення № 120 встановлено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня отримання матеріалів перевірки більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Перевищення зазначеного строку допускається виключно у виняткових випадках.
91. Закон України «Про інформацію» від 02 жовтня 1992 року № 2657-ХІІ (із відповідними змінами та доповненнями.
92. Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року № 2939-VI (із відповідними змінами та доповненнями).
93. Закон України «Про захист персональних даних» від 01 червня 2010 року № 2297-VI.

Мотиви та висновки ВКДКА

94. Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
95. Частиною 1 статті 34 Закону № 5076-VI встановлено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
96. Одним із видів дисциплінарних проступків адвоката, згідно з пунктом 3 частини 2 статті 34 цього Закону, є порушення правил адвокатської етики.
97. Відповідно до статті 37 Закону № 5076-VI дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
98. Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39,40 і 41 цього Закону.
99. Перевіряючи висновки КДКА регіону, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури враховує, що, згідно зі статтею 33 цього Закону № 5076-VI та Положенням №120, дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
100. Отже, визначальним при вирішенні питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката є встановлення наявності у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
101. Згідно статті 20 Закону № 5076-VI , під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб); збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою; представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об’єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами; складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.
102. Відповідно до пункту 1 статті 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» забороняються будь-які втручання і перешкоди здійсненню адвокатської діяльності.
103. Вища кваліфікаційно – дисциплінарна комісія адвокатури погоджується з висновком дисциплінарної палати КДКА Донецької області, що запитувана адвокатом інформація не містить інформації з обмеженим доступом, а є публічною, а тому адвокат мав право звертатися із відповідними запитами до Скаржника, з огляду на таке.
104. Згідно запиту № 18/02-2 від 18.02.2021 року, адвокат Особа_3 просив надати інформацію про прізвище, ім`я, по батькові директора інституту; інформацію щодо осіб, які підписали від імені директора та секретаря інституту довідку № 583 від 22 вересня 2020 року; інформацію щодо отримання фізичною особою бюджетних коштів, а саме отримання студентом стипендії; інформацію щодо видачі інститутом довідки № 583 від 22 вересня 2020 року, а також інформацію, яка була оприлюднена раніше самим інститутом як розпорядником інформації на його офіційному сайті (щодо директорату інституту, щодо включення студентки інституту Особа_4 до представників студентського наукового товариства факультету соціальної та мовної комунікації) (а.с.13).
105. З вказаного запиту та доданих до нього документів вбачається, що адвокат Особа_3 звернувся із запитом у зв`язку із здійсненням ним захисту інтересів Особа_4 при розгляді цивільної справи про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання.
106. Згідно листа №91/01 від 23.02.201 року за підписом директора ОСОБА_1 Особа_2, запит адвоката Особа_3 залишений без задоволення, оскільки на думку підписанта, запит не відповідає вимогам Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Положенню про ордер про надання правничої (правової) допомоги (а.с.16).
107. В подальшому, у зв’язку із ненаданням інформації на адвокатській запит, адвокат Особа_3 повторно звертався із аналогічними запитами до Скаржника та до ОСОБА_1, з метою отримання запитуваної інформації для здійснення захисту інтересів клієнта в суді, а саме: 03.03.3021 року за вих. №03/03-2, №03/03-3, та 31.03.2021 року за №31/03-2, №31/03-3 (а.с.21-26; 29-30; 33-34).
108. Згідно відповідей директора ОСОБА_1 Особа_2 за вих. № 129/01 від 30.03.2021; №143/01 від 06.04.2021; №164/01 від 14.04.2021 року адвокату відмовлено в доступі до персональних даних (а.с.27-28; 31; 35-41).
109. Керуючись вимогами ч. 3 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат Особа_3 звернувся до Голови Ради адвокатів Донецької області із заявами про складання та направлення до суду протоколів про вчинення директором ОСОБА_1 Особа_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП (а.с.19-20; 42-45).
110. Відповідно до положень ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатський запит – письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.
111. Згідно ч. 3 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.
112. Статями 20, 21 Закону України «Про інформацію» від 02 жовтня 1992 року № 2657-ХІІ (із відповідними змінами та доповненнями) визначено, що за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом, яка в свою чергу поділяється на: конфіденційну, таємну та службову. Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.
113. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року № 2939-VI (із відповідними змінами та доповненнями), конфіденційна інформація – інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону, а саме: розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, – стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків.
114. Згідно ст. 12 Закону України «Про доступ до публічної інформації», суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації – фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, та розпорядники інформації – суб`єкти, визначені ст. 13 цього Закону, якими зокрема визнаються не тільки суб`єкти владних повноважень, а й юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевого бюджетів.
115. Абзацом 2 п. 11 ч. 1 ст. 15 зазначеного Закону встановлено, що розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати інформацію про діяльність суб`єктів владних повноважень, а саме про: їхні місцезнаходження, поштову адресу, номери засобів зв`язку, адреси офіційного веб-сайту та електронної пошти; прізвище, ім`я та по батькові, службові номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти керівника органу та його заступників, а також керівників структурних та регіональних підрозділів, основні функції структурних та регіональних підрозділів, крім випадків, коли ці відомості належать до інформації з обмеженим доступом; розклад роботи та графік прийому громадян; вакансії, порядок та умови проходження конкурсу на заміщення вакантних посад; перелік та умови надання послуг, форми і зразки документів, необхідних для надання послуг, правила їх оформлення; перелік і службові номери засобів зв`язку підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління, та їх керівників, крім підприємств, установ та організацій, створених з метою конспірації, оперативно-розшукової або контррозвідувальної діяльності; порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, їх дій чи бездіяльності; систему обліку, види інформації, якою володіє суб`єкт владних повноважень.
116. Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.
117. Згідно ч. 2 ст. 6 цього Закону, обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до Закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
118. Частиною 2 ст. 5 Закону України «Про захист персональних даних» від 01 червня 2010 року № 2297-VI передбачено, що персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою. Не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, яка займає посаду, пов`язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень.
119. Аналіз зазначених вище норм права, дає права дійти висновку, що запитувана адвокатом Особа_3 інформація є публічною інформацією, а тому адвокат мав право звертатися із відповідними запитами до скаржника для здійснення належного захисту та представництва інтересів клієнта.
120. Конституцією України кожному гарантовано право будь якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (частина шоста статті 55), а також право на професійну правничу допомогу (частина перша статті 59).
121. Для реалізації останнього права в Україні діє недержавний самоврядний інститут адвокатури, що забезпечує здійснення на професійній основі захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги фізичним та юридичним особам.
122. Таким чином, звертаючись з адвокатським запитом до навчального закладу, адвокат діяв у відповідності до законодавства України, зокрема у відповідності до ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
123. Разом з тим, відмова директора ОСОБА_1 Особа_2 у наданні інформації на запит адвоката Особа_3 є незаконною, що підтверджується Постановою Донецького апеляційного суду від 24.06.2021 року у справі № Інформація_2.
124. Щодо внесення в Єдиний реєстр адвокатів України адвокатом додаткових адрес своїх робочих місць, це передбачено п.3.1.4 статті 3 Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України №26 від 17 грудня 2012, із змінами і доповненими, що стосується і адвокатів, які є внутрішньо переміщеними особами, відповідно до ч. 1 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», які перебували та перебувають в тяжких життєвих умовах ситуаціях та умовах, коли вони були змушені залишити або покинути своє основне місце проживання.
125. Матеріалами перевірки встановлено, що адвокат Особа_3 є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується копією довідки від 10.11.2014 року №2399000680 про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції (а.с.153).
126. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», за внутрішньо переміщеними особами зберігається їх реєстрація за місцем постійного проживання, а статтею 4 зазначеного закону передбачено їх прийом на облік, як внутрішньо переміщених осіб, за місцем тимчасового, фактичного проживання.
127. Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адресою робочого місця адвоката є місцезнаходження обраної адвокатом організаційної форми адвокатської діяльності або адреса фактичного місця здійснення адвокатської діяльності, якщо вона є відмінною від місцезнаходження обраної адвокатом організаційної форми адвокатської діяльності. У разі наявності декількох адрес робочих місць адвоката до Єдиного реєстру адвокатів України вноситься лише одна адреса робочого місця адвоката.
128. Таким чином, з урахуванням вимог Закону, невнесення додаткового робочого місця адвокатом Особа_3, не є порушенням вимог закону та вимог Положення про ведення ЄРАУ.
129. Також, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає, що Скаржником не надано доказів, як б свідчили про порушення його прав на звернення зі скаргою на дії адвоката Особа_3 у зв’язку із невнесенням змін робочого місця останнього, або що Скаржник не міг скористатися відомою йому адресою робочого місця адвоката Особа_3 на підконтрольній території України, яку адвокат зазначав в запитах, копії яких Скаржник надав разом із скаргою до КДКА регіону.
130. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури критично оцінює висловлювання Скаржника щодо невідповідності ордеру вимогам Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги через невнесення адвокатом, який є внутрішньо переміщеною особою, змін до ЄРАУ, коли Скаржнику відома була інша робоча адреса адвоката у м. Запоріжжі.
131. Таким чином, Скаржником не доведено, що взаємовідносини адвоката Особа_3 з Радою адвокатів Донецької області в частині невнесення додаткової адреси в Єдиний реєстр адвокатів України, вплинули на його права та обов’язки.
132. Положенням про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року №41 (далі – Положення №41), встановлено єдині для всіх адвокатів України, адвокатських об`єднань/адвокатських бюро правила виготовлення, оформлення, зберігання, обліку ордерів.
133. 133. Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ордер – письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами України. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
134. Відповідно до п. 5 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, ордер, встановленої форми, є обов`язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
135. Бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua слідуючи командам системи (п. 6 Положення №41).
136. Пунктом 12 цього Положення визначені реквізити, що повинні міститись в ордері. Реквізити 12.1, 12.5, 12.6, 12.7, 12.8, а саме: серія, порядковий номер ордера; прізвище, ім’я, по батькові адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі ордера; номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням (повне найменування адвокатського бюро/адвокатського об’єднання та його місцезнаходження); адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об’єднання, яке видає ордер; обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги – генеруються автоматично, всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці.
137. Таким чином, з урахуванням наведених норм права та дослідження змісту ордерів, що були долучені адвокатом до запитів, які скеровано до директора ОСОБА_1, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приходить до висновку, що ордери у повному обсязі відповідають вимогам чинного законодавства.
138. Доводи Скаржника про те, що адреса, зазначена в ордері, відрізняється від тієї, за якою адвокат фактично здійснює свою професійну діяльність та невнесення змін даних адвокатом Особа_3 до ЄРАУ, а також те, що в ордерах вказано ідентичні номера та дати посвідчення адвоката та свідоцтва, як підстави для відмови у наданні відповіді на його запити є надуманими та не ґрунтуються на вимогах закону.
139. Щодо тверджень Скаржника про порушення КДКА Донецької області трьохденного строку надсилання йому рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи та перевищення, встановленого 30-денного строку на перевірку, за відсутності, на думку Скаржника, виняткових випадків, слід зазначити наступне.
140. Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.
141. Процесуальні строки – це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
142. За загальним правилом, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок. Як правило, останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.
143. Згідно правової позиції, викладеної у п. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України, від 19 травня 2004 року у справі №11-рп/2004, термін «дні», якщо він вживається у правових актах без застережень, означає лише календарні дні, а якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, то днем його закінчення є наступний робочий день.
144. Як вбачається з матеріалів дисциплінарної перевірки, рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області від 10 червня 2021 року, було направлено Скаржнику 14 червня 2021 року.
145. Оскільки рішення за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката було прийнято 10 червня 2021 року, то останнім днем направлення його сторонам провадження є 13 червня 2021 року.
146. Разом з цим, 12 та 13 червня 2021 року є вихідними днями (субота та неділя), тому з урахуванням вимог закону, останнім днем направлення копії рішення сторонам слід вважати 14 червня 2021 року.
147. Отже, КДКА Донецької області було дотримано строків щодо направлення рішення сторонам, в зв’язку з чим, твердження Скаржника про порушення КДКА регіону процесуальних строків є помилковим.
148. Відповідно до ст. 30 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року № 120, заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки не пізніше тридцяти днів з дня початку перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Перевищення зазначеного строку допускається виключно у виняткових випадках.
149. Згідно ст. 31 цього Положення, за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня отримання матеріалів перевірки більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Перевищення зазначеного строку допускається виключно у виняткових випадках.
150. Згідно матеріалів перевірки, скарга директора ОСОБА_1 Особа_2 на дії адвоката Особа_3 надійшла на адресу КДКА Донецької області 21 квітня 2021 року (а.с.2-50).
151. 27 квітня 2021 року Голова дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області Особа_6 доручив члену дисциплінарної палати КДКА Донецької області Особа_7 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі (а.с.1).
152. Відповідно до правил ч. 2 ст. 38 цього Закону, членом дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області адвокатом Особа_7 проведено перевірку за скаргою, досліджено всі надані докази та складено за її результатами довідку від 08 червня 2021 року.
153. 27 травня 2021 року до КДКА Донецької області надійшла заява адвоката Особа_3 про відкладення розгляду скарги директора ОСОБА_1 Особа_2 на дії адвоката Особа_3, розгляд якої призначений на 27.05.2021 року о 12 год. 30 хв. та надання часу для подачі письмових пояснень з приводу скарги та підтверджуючих документів (а.с.108).
154. Таким чином, здійснення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката проведено КДКА регіону в межах строку, встановленого Положенням №120.
155. Відповідно до п.7.7. Регламенту КДКА регіону, розгляд питання, справи, віднесених до порядку денного засідання КДКА (Палати), може бути відкладений або зупинений.
156. Згідно витягу з протоколу №12/2021 засідання дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області від 27 травня 2021 року, заява адвоката Особа_3 задоволена, розгляд матеріалів дисциплінарної перевірки №74 за скаргою директора ОСОБА_1 Особа_2 на дії адвоката Особа_3 відкладено на 10 червня 2021 року на 13 годину 00 хвилин (а.с. 109-112).
157. Листами за вих. №414 та 415 від 31 травня 2021 року адвоката Особа_3 та Скаржника було повідомлено про проводження строку проведення перевірки фактів, викладених у скарзі (а.с.114-115).
158. 10 червня 2021 року, відповідно до правил частини першої статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за результатами розгляду у відкритому засіданні, зазначеної вище скарги, дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області прийнято рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3 (а.с. 167-174).
159. Таким чином, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає, що дисциплінарною палатою КДКА Донецької області було дотримано вимоги норм статей 38, 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Положення №120, при проведені перевірки відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку у діях адвоката Особа_3
160. Відповідно до ст. 32 Положення , дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
161. Відповідно до статті 70 Правил адвокатської етики при застосуванні дисциплінарних стягнень за порушення Правил адвокатської етики та/або Професійних етичних (деонтологічних) норм поведінки адвокатів іноземної держави, що діють в країнах, в яких адвокати мають право здійснювати адвокатську діяльність дисциплінарні органи адвокатури мають виходити із загальних засад юридичної відповідальності, зокрема повинні застосовувати заходи дисциплінарної відповідальності лише за винні порушення. Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.
162. Згідно вимог частини 2 статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
163. Зі змісту рішення дисциплінарної палати КДКА Донецької області про відмову у порушенні дисциплінарної справи від 10 червня 2021 року вбачається, а матеріалами перевірки підтверджується, що відсутні будь-які належні докази, які б свідчили про наявність ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката Особа_3.
164. Підстави для порушення стосовно адвоката дисциплінарної справи відсутні.
165. Оскаржуване рішення є правильним по суті і підстав для його скасування немає.
166. З огляду на викладене вище, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

ВИРІШИЛА:

167. Скаргу директора ОСОБА_1 Особа_2, – залишити без задоволення.
168. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області у складі дисциплінарної палати від 10 червня 2021 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_3, – залишити без змін.

Матеріали справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Заступник Голови Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури                     А.П. Місяць

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно –
дисциплінарної комісії адвокатури                     К.В. Котелевська