РІШЕННЯ № ІХ-003/2025 на скаргу на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області у складі дисциплінарної палати від 03.06.2025 року (провадження № 1180/25) про закриття дисциплінарної справи

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

РІШЕННЯ № ІХ-003/2025

25 вересня 2025 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П., Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., Приходька О.І., Волчо В.В., Прокопчука О.М., Пшеничного О.Л., Лучковського В.В., Мягкого А.В., Подольної Т.А. Усманова М.А., Кузьмінського О.О., Одновола В.К., Соботника В.Й., Котелевської К.В., Ульчака Б.І., Притули О.Б., Тарасової А.М., Вишаровської В.К, розглянувши, у відкритому засіданні, дистанційно – в режимі відеоконференції, скаргу Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області у складі дисциплінарної палати від 03.06.2025 року (провадження № 1180/25) про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2,-

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА.

  1. До кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області 18.06.2024 року надійшла скарга Особа_1 (далі – скаржник) відносно адвоката Особа_2 (далі ­- адвокат).
  2. 02.12.2024 року скаржник звернувся до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі- ВКДКА) зі скаргою на бездіяльність КДКА, в якій просив порушити дисциплінарну справу стосовно адвоката.
  3. 03.01.2025 року, за результатами розгляду скарги щодо поведінки адвоката Особа_2, пояснень Особа_2, довідки та матеріалів перевірки, КДКА у складі дисциплінарної палати прийняла рішення, яким відмовила в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката Особа_2 (далі – рішення).
  4. Не погодившись з рішенням, скаржник звернувся зі скаргою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
  5. Рішенням ВКДКА №Ш-032/2025 від 20.03.2025р. скаргу задоволено та порушено дисциплінарну справу, матеріали дисциплінарної справи направлено до КДКА Одеської області на стадію розгляду дисциплінарної справи.
  6. Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 03.06.2025 року, за результатом розгляду, було закрито дисциплінарну справу відносно адвоката Особа_2 у зв’язку з відсутністю в діях адвоката дисциплінарного проступку.
  7. Не погодившись з рішенням, скаржник звернувся зі скаргою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, яка надійшла до ВКДКА 20.06.2025 р., з дотриманням 30-денного строку на оскарження рішення КДКА, передбаченого ст. 39 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.
  8. Т.в.о голови ВКДКА доручено члену ВКДКА провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.
  9. 26.08.2025 року на адресу ВКДКА надійшли витребувані матеріали справи.
  10. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури вважає доцільним розглянути скаргу по суті.

Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження.

  1. У первинній скарзі Особа_1 ставить питання про вжиття дисциплінарних заходів до адвоката Особа_2 у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк один рік.
  2. На переконання скаржника, адвокат Особа_2 вчинила дії які він вважає грубим систематичним порушенням адвокатської етики, зокрема ст. 7, 11, 14, 17, 42, 44 Правил адвокатської етики, вимог ст. 26, п.1 ч. 2 ст. 21 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” при поданні позовних заяв до Вінницького міського суду, предметом яких є витребування належного скаржнику на праві власності нерухомого майна.
  3. У своїй скарзі скаржник зазначив наступне:
  4. Адвокат Особа_2, починаючи з грудня 2023 р. подала три позовних заяви до Вінницького міського суду про витребування належного йому на праві власності нерухомого майна від імені громадянина Італії Особа_3.
  5. Вінницьким міським судом було встановлено, про що зазначено у відповідних ухвалах суду, що Особа_2 не має належних повноважень на представництво інтересів Особа_3. З огляду на це, позови було повернуто. Незважаючи на той факт, що суд неодноразово і чітко роз’яснив Особа_2 про відсутність у неї належним чином оформлених повноважень Особа_2 все одно з’явилась у судове засідання у справі № 127/32525/23, і в черговий раз подала документи, що не підтверджують належним чином наявність у неї повноважень на представництво інтересів громадянина Італії Особа_3. Такі дії адвоката скаржник вважає грубим систематичним порушенням адвокатської етики та просить зупинити адвокату Особа_2 право на заняття адвокатською діяльністю на строк один рік.
  6. Адвокат Особа_2 надала пояснення по суті скарги. Вважає звинувачення скаржника безпідставними та такими, що висунуті з метою тиску на неї.
  7. У своїх поясненнях адвокат зазначає наступне:
  8. В листопаді 2023 р. до неї звернувся Особа_4 з приводу надання правничої допомоги Особа_3, який перебуває в Бельгії. В 2009 р. Особа_3 придбав нежитлове приміщення по вул. Інформація_1, а в 2023 р. дізнався, що дане приміщення продане і на теперішній час належить Особа_1. Однак як зазначає Особа_3 він нічого не продавав і ніяких договорів не підписував. З Особа_4 було укладено угоду про надання правової допомоги в інтересах Особа_3.
  9. В подальшому адвокат Особа_2 узгодила з клієнтом всі питання щодо позиції та з’ясувала обставини справи. Щодо не зазначення інформації про номер посвідчення адвокат посилається на позицію Верховного Суду і вважає таку позицію надмірним формалізмом. У своїх поясненнях адвокат посилається на практику Верховного Суду, який вважає, що “дефективність” спірного ордеру в частині відсутності номеру посвідчення адвоката не може слугувати об’єктивною підставою вважати, що не додано належним чином оформлених документів, які б підтверджували волевиявлення клієнта на надання повноважень адвокату щодо його представництва у суді та права підпису процесуальних документів, які подаються до суду, а відтак не може бути підставою для повернення документів. Адвокат Особа_2 також зазначає, що нею отримано свідоцтво на заняття адвокатською діяльністю 27.10.2008р. Під час набуття нею статусу адвоката діяв Закон України “Про адвокатуру” від 19.12.1992р., який не передбачав видачу посвідчення адвоката України разом із свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю. У своїх поясненнях адвокат також посилається на висновки Постанови Верховного суду по справі 120/3230/ 23 від 26.09.2023р. Постанови Верховного Суду від 31.10.2023 року у справі №260/392/23, Постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2023 року у справі № 560/ 12135/22. Адвокат вважає, що скаржник здійснює на неї тиск і зазначає, що з боку Клієнта жодних претензій та скарг з приводу неналежного ведення справи або порушення його прав за результатами її роботи, а також жодних негативних наслідків не має.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.

  1. Після отримання дисциплінарної справи від адвокатки Особа_2 до КДКА Одеської області, надійшли копії деяких документів, а саме:
  2. нотаріально засвідченої довіреності, якою Особа_3 уповноважив Особа_4 діяти від його імені;
  3. договору про надання правової допомоги, датований 01 листопада 2023 року, укладений між Особа_4, (який діяв на підставі названої довіреності від імені Особа_3) та адвокаткою Особа_2;
  4. посвідчення № Інформація_2, яке 31 травня 2024 року видане Особа_2 Національною Асоціацією Адвокатів України.
  5. З цими копіями документів скаржник не був ознайомлений, оскільки на вимогу статті 22 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» вони є адвокатською таємницею.
  6. Адвокат Особа_2 набула право на заняття адвокатською діяльністю згідно рішення Вінницької обласної КДКА № 10 від 27.10.2008р., на підставі якого їй було видано свідоцтво № Інформація_3 від 27.10.2008 р. Таким чином право на заняття адвокатською діяльністю Особа_2. здобуто на підставі чинного на той час Закону України “Про адвокатуру” №2887-ХІІ від 19.12.1992р. Вимогу про видачу посвідчення адвокату вищезазначений закон не передбачав.
  7. В листопаді 2023 р. адвокатом Особа_2 була укладена угода з Крокус С. В. про надання правничої допомоги в інтересах Особа_3.
  8. В 2023 році адвокат Особа_5 діючий в інтересах Особа_1 подав до Вінницького міського суду позовну заяву до Особа_4, за участю третьої особи Особа_3 про поділ майна подружжя (справа № Інформація_4). З тексту ухвали вбачається, що суд вважав ордер наданий адвокаткою Особа_2, яка діяла в інтересах Особа_3, виданим з порушенням діючого законодавства.
  9. В грудні 2023р. адвокат Особа_2 звернулась до суду з позовом в інтересах Особа_3 про визнання недійсним договору купівлі продажу, скасування рішення про державну реєстрацію та припинення права власності. Ухвалою Вінницького міського суду від 18.12.2023р. зазначена позовна заява була повернута позивачу з тих підстав, що ордер, наданий адвокатом не містить інформацію про номер посвідчення адвоката, ким та коли воно видане .
  10. В подальшому адвокат Особа_2 знову звернулась з аналогічним позовом в інтересах Особа_3. Своєю ухвалою від 29.04.2024р. Вінницький міський суд повернув позивачу з тих підстав, що наданий адвокатом ордер не містить усіх необхідних реквізитів, а саме: інформацію про номер посвідчення адвоката України. Ким та коли воно видане.
  11. Своєю ухвалою від 29.05.2024р. Вінницький міський зупинив провадження у цивільній справі за позовом Особа_1 до Особа_4, за участю третьої особи Особа_3 про поділ майна подружжя. З тексту ухвали слідує, що судом не було допущено до участі в підготовчому засіданні адвоката Особа_2 діючу в інтересах Особа_3 з тих підстав, що наданий нею ордер виданий з порушенням діючого законодавства. При цьому суд у своїй ухвалі не зазначив, яким саме вимогам не відповідає наданий адвокатом ордер.
  12. Згідно тексту ухвали Вінницького міського суду від 18.12.2023р. та від 29.04.2024р. та від 28.05.2024р. суд виходив виключно з формальної сторони оформлення ордера і не оцінював наявність чи відсутність у адвоката повноважень, на чому акцентує увагу скаржник. Відсутність в ордері формального реквізиту ніяким чином не вказує на відсутність у адвоката повноважень на представництво в суді.
  13. Вінницький міський суд своєю ухвалою від 18.12.2023 р. у справі № Інформація_5 та ухвалою від 29.04.2024 р. у справі № Інформація_6 повернув позовну заяву про визнання недійсним договорів купівлі – продажу, яка була підписана адвокатом Особа_2. з тих підстав, що вона надала ордер, який не містить інформацію про номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане.
  14. Аналізуючи необхідність вказувати номер посвідчення в скерованому адвокатом ордері, дисциплінарна палата приймає до уваги, що на момент отримання адвокаткою Особа_2. права на заняття адвокатською діяльністю діяв Закон України «Про адвокатуру» № 2887-ХІІ від 19.12.1992 року. На той період КДКА регіону видавали особам, які набули право на заняття адвокатською діяльністю, лише свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Інші нормативні акти, а саме «Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури та Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури» (затверджені Указом Президента України № 155/93 від 05.05.1993 року), якими визначалися повноваження КДКА, також передбачали видачу виключно свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. У додатку до Положення містився затверджений зразок лише свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Таким чином, на той період (жовтень 2008 року) отримання посвідчення не було обов’язковою вимогою.
  15. У прийнятому Верховною Радою України 05 липня 2012 року Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI вже було передбачено документ під назвою «Посвідчення адвоката України». Згідно з вимогами, викладеними в частині 1 статті 12 цього Закону, на ради адвокатів регіонів покладено обов’язок видавати два документи, а саме – свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення. Таким чином, ті адвокати, які набули право на заняття адвокатською діяльністю до 05 липня 2012 року, могли не мати документа під назвою «посвідчення», і це не забороняло їм практикувати.
  16. У Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI (стаття 26, частина 1) передбачено, що документами, які посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Таким чином, кожен із цих документів підтверджує право адвоката на надання правової допомоги клієнту.
  17. Відповідно до пункту 3 Узагальнень дисциплінарної практики кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, що має наслідком направлення Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури справ для нового розгляду (затверджені Рішенням ВКДКА № Х-018/2019 від 04.10.2019), здійснюючи перевірку обставин на предмет наявності чи відсутності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, КДКА у першу чергу зобов’язані встановити наявність чи відсутність укладеного договору про надання правової допомоги, його предмет (представництво інтересів клієнта у відповідних органах, у конкретній справі тощо), обсяг повноважень та доручення клієнта, наявність чи відсутність документів, що підтверджують виконання чи невиконання адвокатом доручення клієнта, строк його дії тощо.
  18. Статтею 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Згідно зі статтею 14 Правил адвокатської етики адвокат надає правову допомогу на підставі договору про надання правової допомоги.
  19. Дисциплінарною палатою проаналізовано представлений адвокаткою Особа_2 договір про надання правової допомоги, який був 01 листопада 2023 року укладений між Особа_4 (який діяв на підставі належно засвідченої нотаріусом та апостильованої довіреності від іменіОсоба_3) та адвокаткою Особа_2. Цей договір відповідає вимогам статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI, в якій обумовлено, що «договір про надання правової допомоги може укладатися на користь клієнта (в цьому випадку Особа_3) іншою особою, яка діє в його інтересах».
  20. Щодо документа, який позначений у законодавстві як «ордер». Крім згадки про нього в Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», у відносинах він зазначений у статті 62 Цивільного процесуального кодексу України, де в частині 4 вказано, що повноваження адвоката як представника підтверджуються ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». У самому цитованому Законі немає посилання на інші вимоги.
  21. З 2019 року бланки ордерів генеруються онлайн через «Особистий кабінет адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України. Ордер містить обов’язкові реквізити, частина яких заповнюється при генерації автоматично, серед них – двовимірний штрих-код (QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ. Решту реквізитів адвокат заповнює самостійно. Оскільки, як вбачається із посвідчення № 618, виданого адвокатці Особа_2 вже після 30 травня 2024 року, цілком природно, що вказувати номер посвідчення та ким воно видане в ордерах, які надавалися нею для участі в цивільних справах, представляючи інтереси Особа_3, вона не могла.
  22. Ознайомившись з текстами ухвал Вінницького міського суду, на які посилається скаржник, дисциплінарна палата констатує, що:
  23. обставини, встановлені судом та викладені в ухвалах, не мають наперед встановленої сили та повинні розглядатися й оцінюватися дисциплінарними органами на загальних підставах відповідно до положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;
  24. цивільна справа № Інформація_4 ініційована не адвокаткою Особа_2. Таким чином, твердження скаржника в цій частині суперечать тексту ухвали суду. Крім того, в цій ухвалі суд не зазначив, яким саме вимогам не відповідає наданий адвокаткою ордер;
  25. відсутність в ордерах посилання на номер посвідчення та ким воно видане (сформованих адвокаткою Особа_2 для участі в цивільних справах № Інформація_5 та № Інформація_6) було обумовлено об’єктивною причиною, а саме тим, що на момент оформлення ордерів таке посвідчення ще не було виготовлено.
  26. Дисциплінарна палата вважає, що невідзначення в бланку ордера одного з реквізитів у цілому не свідчить про його неправомочність.
  27. Судова практика вже неодноразово наголошувала, що відсутність в ордері інформації про посвідчення адвоката не може перешкоджати такій особі здійснювати адвокатську діяльність. А вимога про зазначення вказаної інформації є формалізмом і призводить до порушення права на справедливий судовий захист. Зокрема, це вказано в постанові Верховного Суду від 26.09.2023 року у справі № 120/3230/23. У цій постанові розтлумачено таке: «хоча інформація про посвідчення адвоката є обов’язковим реквізитом ордеру відповідно до приписів Положення № 41, проте приписи цього Положення не можуть передбачати усіх ситуацій та обставин, які можуть виникнути з об’єктивних причин, коли така інформація, як то у ситуації представника позивача, не може бути зазначена адвокатом. Проте це не може перешкоджати такій особі здійснювати адвокатську діяльність».
  28. Аналізуючи практику Верховного Суду та Європейського суду з прав людини, а також судову практику, дисциплінарна палата вважає, що можливо зробити припущення: Вінницький міський суд, приймаючи зазначені ухвали, дійшов до необґрунтованих висновків, що повноваження адвокатки Особа_2 на представництво інтересів Особа_3 належним чином не підтверджено.
  29. За результатами розгляду дисциплінарної справи в повному обсязі дисциплінарна палата КДКА дійшла висновку, що в діях адвокатки Особа_2 відсутній склад дисциплінарного проступку, тому дисциплінарна справа підлягає закриттю.
  30. Крім іншого, дисциплінарна палата зазначає, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
  31. Водночас дисциплінарна палата звертає увагу адвокатки Особа_2 на необхідність більш уважного заповнення документів, що дають право на представництво (захист).
  32. Керуючись статтею 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарна палата КДКА Одеської області вирішила дисциплінарну справу відносно адвокатки Особа_2 (свідоцтво на право на заняття адвокатською діяльністю № Інформація_2 від 27.10.2008 року, видане ВКДКА) – закрити.

Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА.

  1. В скарзі до ВКДКА скаржник зазначив наступне:
  2. КДКА в рішенні свідомо маніпулятивно заявляє про застосування судом “надмірного формалізму” і посилається, та в подальшому розписує лише один факт – не зазначення в ордері Особа_2 номера і дати видачі посвідчення. Хоча насправді судом було звернено увагу, на те що ордер про надання правової допомоги не містить номеру та дати договору про надання правової допомоги (який є підставою для представлення інтересів клієнта) і є обов’язковим реквізитом ордеру про надання правової допомоги. Не зважаючи на те що скаржником було чітко і недвозначно вказано в скарзі, що Особа_2 не мала повноважень представляти інтереси Особа_3, КДКА не вжила належних заходів та не встановила наявність таких повноважень у Особа_2. У рішенні лише зазначено, що Особа_2 уклала угоду з Особа_4, який діяв у інтересах Особа_3. Проте з відомої мені інформації у Особа_3 немає жодних прав на укладення таких угод, та на представництво інтересів Особа_3. Але КДКА не вжила жодних заходів, щодо встановлення дійсного волевиявлення Особа_3 на укладення договору про надання правової допомоги з Особа_2, зокрема не звернулась з запитом до Особа_2 щодо отримання копії документа, яким Особа_3 уповноважив Особа_4 на укладення договору про надання правової допомоги.
  3. КДКА області не встановило факт наявності повноважень адвоката Особа_2 на представництво інтересів Особа_3, члени дисциплінарної палати обмежились лише письмовими поясненнями адвоката, проігнорувавши необхідність документального підтвердження цих пояснень. Матеріали справи за результатом розгляду скарги, не містять жодних доказів наявності належних повноважень Особа_2.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.

  1. Закон України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” від 05 липня 2012 року № 5076-VІ, який визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.
  2. Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 09.06.2017 року зі змінами.
  3. Положення про порядок прийняття до розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідками його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням РАУ від 30.08.2014 року №120 (із змінами та доповненнями).

Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.

  1. Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури погоджується з аргументами щодо необхідності вказувати номер посвідчення у виданому адвокатом ордері, який згадується в ухвалах суду. Однак, КДКА не дослідила та не могла дослідити відповідний ордер на предмет наявності в ньому номера посвідчення в ньому, оскільки такий ордер чи його копія відсутні в матеріалах справи. З цієї ж причини КДКА не дослідила та не могла дослідити відповідний ордер на предмет наявності в ньому номера та дати договору про надання правничої допомоги, що є обов’язковим реквізитом ордера, чим проігнорувала відповідні доводи скаржника.
  2. ВКДКА також критично ставиться щодо достатності повноважень адвоката Особа_2 на представництвоОсоба_3, з огляду на те що (1) довіреність на користь Особа_4 видана саме на судове представництво, яке мало здійснюватися особисто Особа_4 без права передоручення, (2) вказана довіреність не містить повноважень на укладення договору про надання правової допомоги з адвокатом, (3) довіреність обмежена діями щодо нежитлового приміщення по вул. Грушевського, 48 у м. Вінниця, а договір про надання правничої допомоги містить загальні повноваження на представництво й не обмежується лише нежитловим приміщенням, (4) попри наявну в матеріалах справи нотаріальну апостильовану довіреність Особа_3 на користь Особа_4, дійсну до 14.11.2026 р., Вінницький міський суд Вінницької області в рішенні від 05.05.2025 р. встановив, щоОсоба_3 надав пояснення про те що, зокрема, “невідомі йому особи звертаються до суду та поліції від його імені; він нікого не уповноважував представляти його в Україні (судах, поліції та інших державних органах) взагалі, а також щодо нерухомого майна”.
  3. Відповідно до статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком є винне порушення адвокатом вимог цього Закону та Правил адвокатської етики. Аналіз обставин справи свідчить про наявність у діях адвоката Особа_2 таких порушень.
  4. По-перше, адвокат уклала договір про надання правової допомоги з Особа_4, який діяв на підставі довіреності з обмеженим змістом і без права передоручення, що не давало йому повноважень укладати угоди з адвокатом. Це суперечить статті 7 Правил адвокатської етики, яка зобов’язує адвоката діяти виключно в межах закону на підставі підтверджених повноважень.
  5. По-друге, вчинення наведених дій, що призвели до представництва без повноважень, викликали сумніви у доброчесності адвоката та підривають довіру до адвокатури в цілому, що є порушенням статті 12 та статті 44 Правил адвокатської етики.
  6. Таким чином, у діях адвоката Особа_2 вбачаються порушення статей 7, 12, 44 Правил адвокатської етики, що утворюють склад дисциплінарного проступку у розумінні статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  7. Враховуючи, що з 29.05.2024 року сплинуло більше року (Ухвалою від 29.05.2024 р. Вінницький міський зупинив провадження у цивільній справі за позовом Особа_1 до Особа_4, за участю третьої особиОсоба_3 про поділ майна подружжя та інших даних щодо участі Особа_2 матеріали справи не містять), адвокат не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
  8. Рішення КДКА слід скасувати, а дисциплінарну справу відносно адвоката Особа_2 закрити у зв’язку із закінченням строку притягнення до дисциплінарної відповідальності, встановленого ч. 2 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та підпункту “б” частини другої статті 49 Положення про порядок прийняття до розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідками його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням РАУ від 30.08.2014 року №120 (із змінами та доповненнями).
  9. З урахуванням викладеного, керуючись ст. 52 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
  1. Скаргу Особа_1,- задовольнити частково.
  2. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області у складі дисциплінарної палати від 03.06.2025 року (провадження № 1180/25) про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, – скасувати.
  3. Ухвалити нове рішення про закриття дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.

Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області.

Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Юлія КЛЕЧАНОВСЬКА