РІШЕННЯ № ІХ-007/2019
04 вересня 2019 року
с. Залізний Порт
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступника голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П., секретаря Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Котелевської К.В., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Приходька О.І., Мельченка В.І., Василевської О.А., Соботника В.Й., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Притули О.Б., Тарасової А.М., Дімчогло М.І., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу Особа_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва № 141 від 17.05.2019 року про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.
ВСТАНОВИЛА:
До Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга Особа_1 на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва № 141 від 17.05.2019 року про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.
Скаржник вважає, що рішення дисциплінарної палати КДКА м. Києва № 141 від 17.05.2019 року є необґрунтованим, таким, що має бути скасованим, а відносно адвоката Особа_2 слід порушити дисциплінарну справу, притягнути його до дисциплінарної відповідальності та застосувати відносно нього дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.
В обґрунтування своєї скарги, Скаржник вказує на те, що адвокат Особа_2 вчинив та продовжує вчиняти ряд протиправних дій, порушує норми чинного законодавства, зокрема порушує її права, як власника земельної ділянки, позбавив її права власності, користування та розпорядження належним їй майном, умисно зловживає процесуальними правами та вчиняє дії, які суперечать завданню судочинства; вчиняє наклеп на її представника, адвоката Особа_3 та суддю Дарницького районного суду м. Києва Особа_4; звертається до суду із завідомо безпідставними позовами; заявляє завідомо безпідставні відводи; не з’являється в судові засідання, чим порушує Правила адвокатської етики, присягу адвоката України, вчиняє дії спрямовані на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підриває престиж адвокатури та адвокатської діяльності.
З витягу з Єдиного реєстру адвокатів України у вигляді профайлу адвоката Особа_2 вбачається, що робочою адресою даного адвоката є: Адреса_1, «Індивідуальна адвокатська діяльність», тобто, дисциплінарне провадження здійснено належною КДКА, відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Розглянувши доводи скарги, перевіривши матеріали справи, які надійшли з КДКА м. Києва, заслухавши доповідача – члена Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Усманова М.А., інших учасників засідання, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури встановила наступне.
Як вбачається з наданих до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури матеріалів, за результатами перевірки членом дисциплінарної палати м. Києва Особа_5 складено довідку із підсумковим висновком про те, що в діях адвоката Особа_2 наявні ознаки порушень Правил адвокатської етики та Закону України «Про адвокатуру та адвокатуру діяльність» та наявні підстави для порушення дисциплінарної справи.
При наданні пояснень адвокат Особа_2 вказав, що скаржниця в січні 2019 року втретє звернулася із аналогічними скаргами, які вже були предметом розгляду в 2016 та 2017 роках і скарга відрізняється лише додатковою аргументацією щодо лінії захисту та правової позиції як відповідача. Також вказав, що поведінка головуючого судді Дарницького районного суду м. Києва буде предметом розгляду Вищою радою правосуддя, а дії Особа_1 є предметом досудового розслідування кримінального провадження №________.
Рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва від 17.05.2019 року відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, у звꞌязку з відсутністю підстав для такого порушення.
В обгрунтування рішення від 17.05.2019 року зазначається ч. 2 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідно до якої адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку, а тому відсутні підстави для порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2.
При цьому, ВКДКА звертає увагу, що дисциплінарне провадження складається з таких чотирьох стадій, встановлених ч. 1 ст. 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
В силу ч. 1 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» на другій стадії дисциплінарного провадження «порушення дисциплінарної справи» перевіряється лише наявність ознак дисциплінарного проступку в діях адвоката, та за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
Виходячи з системного аналізу норм статей 38-41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», застосування ч. 2 ст. 35 Закону може мати місце на стадії «прийняття рішення у справі» після встановлення факту вчинення адвокатом дисциплінарного проступку
Зазначене обумовлено тим, що в положенні ч. 2 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» чітко зазначається про строки саме притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. У свою чергу, питання притягнення до дисциплінарної відповідальності розглядається кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури лише починаючи зі стадії «розгляду дисциплінарної справи» та закінчується стадією «прийняття рішення у справі».
Отже, оскільки передумовою застосування ч. 2 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у зв’язку зі спливом строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є встановлення в діях адвоката складу дисциплінарного проступку, наявність якого перевіряється саме під час розгляду дисциплінарної справи по суті вже після порушення дисциплінарної справи, то вищезазначене унеможливлює застосування ч. 2 ст. 35 Закону на першій та другій стадіях дисциплінарного провадження, під час проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок та при вирішенні питання про порушення чи відмову в порушенні дисциплінарної справи.
Разом з тим, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, розглядаючи скаргу по суті, прийшла до висновку, що в діях адвоката Особа_2 відсутні ознаки дисциплінарного проступку, а тому відсутні підстави для порушення дисциплінарної справи відносно адвоката.
Так, встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.12.2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2012 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.04.2013 року в адміністративній справі №_______, за адміністративним позовом Особа_1 до Київської міської ради, треті особи: Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради, Особа_6, Особа_2, приватний нотаріус Попільнянського районного нотаріального округу Житомирської області Особа_7 про скасування рішення та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, позовні вимоги задоволено повністю.
Суд постановив скасувати рішення Київської міської ради №691/691 від 27 листопада 2008 року «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 31.03.2005р. №237/2812 «Про передачу громадянам у приватну власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд». Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. Адреса_2 у Дарницькому районі м. Києва, виданий на ім’я Особа_6 серія КВ № ______від 19 лютого 2009 року.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 14.05.2013 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 25.09.2013 року, у цивільній справі №________ позовні вимоги Особа_1 до Особа_6, Особа_2, треті особи: Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, Київська міська рада, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Особа_8., Київське міське управління юстиції про визнання договору купівлі-продажу недійсним, визнання недійсним та скасування державної реєстрації переходу права власності та визнання права власності на земельну ділянку та за зустрічним позовом Особа_2 до Особа_1, Особа_9, третя особа: Особа_10 про усунення перешкод в користуванні майном та зобов’язання знести огорожу – задоволено частково. Визнано договір купівлі-продажу земельної ділянки від 11.04.2009 року укладений між Особа_6 та Особа_ 2 (номер правочину ____), посвідченим Приватним нотаріусом Особа_8 за реєстровим № ___, кадастровий номер земельної ділянки: _________, адреса: Адреса_3 гектара, – недійсним. Визнано недійсною та скасовано державну реєстрацію переходу права власності від Особа_6 та Особа_2 за договором купівлі-продажу від 11.04.2009 року (номер правочину ____), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Особа_8 за реєстровим №___, на земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. Адреса_2, кадастровий номер земельної ділянки: ______, проведеної Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) від 17.08.2009 року за № _____. В іншій частині позовних вимог відмовлено. В задоволенні зустрічного позову Особа_2 до Особа_1, Особа_9, третя особа: Особа_10 про усунення перешкод в користуванні майном та зобов’язання знести огорожу, відмовлено.
Разом з цим, в Дарницькому районному суді м. Києва з 24 травня 2016 року розглядається цивільна справа № ______ за позовом Особа_1 до Особа_2 та ТОВ «Інформація_2», власником та директором якого є Особа_2, про визнання дій протиправними, визнання права власності на земельну ділянку, витребування майна з чужого незаконного володіння.
Рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м.Києва від 15.12.2016 року притягнуто адвоката Особа_2 до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на один рік, тобто з 15.12.2016 року по 15.12.2017 року.
Обставини справи та основні аргументи, які зазначаються Скаржницею, Особа_1 в первісній скарзі та поданій скарзі до ВКДКА, уже були предметом розгляду дисциплінарної палати КДКА м. Києва в 2016 році, за наслідком якого адвоката Особа_2 притягнуто до дисциплінарної відповідальності, а тому не підлягають повторному розгляду та переоцінці в силу ст. 61 Конституції України.
Скаржницею також наводиться додаткова аргументація, щодо неналежної поведінки адвоката Особа_2 по цивільній справі, що на її думку є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності. Так, Особа_1 вказує, що дана цивільна справа №_______ за її позовом до Особа_2 слухається понад два роки у зв’язку з тим, що останній будучи відповідачем не з’являвся без поважних причин в судові засідання, які були призначені, зокрема, на 09.03.2017 р., 08.06.2017 р., 31.10.2017 р. Крім цього, в судовому засіданні 30.05.2018 року адвокат Особа_2 вів себе нахабно та зневажливо по відношенню до суду й до сторони позивача Особа_1, в особі її представника – адвоката Особа_3, та відклав справу в зв’язку з тим, що не ознайомився з матеріалами справи. Також вказує, що адвокат Особа_2 26.10.2018 р., 28.11.2018 р., 09.01.2019 р., 28.02.2019 р., 17.04.2019 р. не з’являвся без поважних причин в судові засідання та кожного разу заявляв відводи головуючому судді Особа_4., що призвело до затягування розгляду справи, зловживання процесуальними правами, тощо.
Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури встановлено, що заявлені Особа_2 неодноразові відводи головуючому судді Особа_4 по цивільній справі №_____ залишено без задоволення ухвалами Дарницького районного суду м. Києва від 26.10.2018 р., від 11.12.2018 р., від 16.01.2019 р., від 11.03.2019 р. та від 22.04.2019 р.
Крім цього, ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 21.01.2019 р., яка залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 04.06.2019 р., заяву представника позивача Особа_1 – Особа_3 про застосування заходу процесуального примусу – задоволено частково. Застосовано до Особа_2., заходи процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі ____ грн. Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 26.03.2019 р. у справі №______ до Особа_2застосовано заходи процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі _____ грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат зобов’язаний дотримуватись присяги та правил адвокатської етики, виконувати інші обов’язки передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
За приписами статті 7 Правил адвокатської етики, якими визначено, у своїй професійній діяльності адвокат зобов’язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.
У відповідності до ст. 2 Правил адвокатської етики, їх дія поширюється на всі види адвокатської діяльності та в частині, визначеній Правилами,- на іншу діяльність (дії) адвоката, в тому числі соціально – публічну діяльність адвоката, яка може вступити в суперечність з професійними обов’язками адвоката, або підірвати престиж адвокатської професії.
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, розглядаючи скаргу по суті прийшла до висновку, що в діях адвоката Особа_2 відсутні ознаки дисциплінарного проступку, оскільки він по цивільній справі №_____ не надає професійну правничу допомогу в якості адвоката, а є відповідачем, як фізична особа, до якого заявлені позовні вимоги про визнання дій протиправними, визнання права власності на земельну ділянку, витребування майна з чужого незаконного володіння.
Дії Особа_2 по заявленню клопотань про ознайомлення з матеріалами справи, про відвід головуючому судді, які в свою чергу були підставами для перенесення слухання справи, пред’явлення позовів до суду, які на думку Скаржника є завідомо безпідставними, є його позицією як відповідача та лінією захисту своїх прав.
При цьому, використання таких методів не заборонені чинним процесуальним законодавством України та є правом відповідача.
Тривалий розгляд цивільної справи №______ Дарницьким районним судом м. Києва, в тому числі і оголошення перерв між судовими засіданнями строком на чотири місяці і більше, може свідчити лише про неналежну організацію судом слухання справи, однак дані обставини не є підставою для притягнення адвоката Особа_2 до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до частини 2 статті 33 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Як вбачається із частини 1 статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Частиною 1 статті 36 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
Проте, Скаржник не надав обгрунтованих відомостей щодо порушень адвокатом законодавства, яке регулює адвокатську діяльність, наявності в діях адвоката ознак жодного з наведених в ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» проступків Скаржником доведено не було.
Згідно з ч. 2 статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
Відповідно до ст. 12 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120, із змінами та доповненнями, та ст. 70 Правил адвокатської етики, дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката.
Згідно ст. 70 Правил адвокатської етики, обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь. Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.
Таким чином, ВКДКА не встановлено в діях адвоката Особа_2 ознак дисциплінарного проступку.
З урахуванням викладеного, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу Особа_1– залишити без задоволення.
- Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва від 17.05.2019 року про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_2, – залишити без змін.
Матеріали дисциплінарної справи повернути до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури С.В. Вилков
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури К.В. Котелевська