Рішення № ІХ-007/2020 у справі за скаргою на рішення КДКА Полтавської області від 30.07.2020 року про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік

РІШЕННЯ № ІХ-007/2020

30 вересня 2020 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступника голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Приходька О.І., Коблик М.І., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Притули О.Б., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу адвоката Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 30.07.2020 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік, –

ВСТАНОВИЛА:

1. 18 червня 2020 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області звернулась суддя Деснянського районного суду м. Києва Особа_2 зі зверненням про порушення дисциплінарного провадження відносно адвоката Особа_1 та притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
2. Звернення з додатками до нього зареєстровано КДКА Полтавської області за вх.№ 37/720 від 22.06.2020 р.
3. Члену дисциплінарної палати КДКА Полтавської області Особа_4 доручено проведення перевірки відомостей, викладених у зверненні скаржника.
4. Адвокату Особа_1 запропоновано надати пояснення по суті звернення.
5. 30.07.2020 р. адвокатом Особа_1 надано письмові пояснення з додатками.
6. За результатами перевірки відомостей, викладених у зверненні, 16.07.2020 р. членом ДП КДКА Полтавської області Особа_4 складено довідку, в якій рекомендується порушити дисциплінарну справу відносно адвоката Особа_1
7. 20 липня 2020 р. ДП КДКА Полтавської області на своєму засіданні прийняла рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1 та про призначення розгляду по суті дисциплінарної справи на 30.07.2020 р., про що належним чином повідомено адвоката Особа_1.
8. 30 липня 2020 року за результатами звернення судді Деснянського районного суду м. Києва Особа_2 щодо поведінки адвоката Особа_1, довідки та матеріалів перевірки, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Полтавської області у складі дисциплінарної палати прийняла рішення про притягнення адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік.
9. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, 12.08.2020 р. адвокат Особа_1 звернувся зі скаргою на рішення КДКА Полтавської області від 30.07.2020 р. до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (вх. № 14053 від 12.08.2020 р.), в якій просить скасувати рішення КДКА Полтавської області від 30.07.2020 р.
10. 08 вересня 2020 р. листом за вих. № 3324 Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Особа_9 доручив члену ВКДКА Особа_3 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.

Короткий виклад позиції та доводів Скаржника

11. У своїй скарзі адвокат Особа_1 зазначає, що оскаржуване рішення було винесене на підставі повторного, фактично ідентичного звернення судді Деснянського районного суду м. Києва Особа_2 про те, що він, нібито будучи належним чином повідомленим про дати слухання справи, не з’являвся на судові засідання, свідомо затягуючи процес, без поважних причин, враховуючи при цьому домінантність інтересів клієнта.
12. Вважає оскаржуване рішення таким, що винесене з метою здійснення тиску на адвоката у зв’язку з активно проявленою позицією у справі, при цьому не зважаючи на принцип домінантності інтересів клієнта та правову позицію обвинуваченого.
13. Допускає, що рішення про зупинення дії його свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю є наслідком тиску на КДКА Полтавської області представників Офісу Генерального прокурора та безпосередньо судді Деснянського районного суду м. Києва Особа_2.
14. Просить Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури скасувати рішення КДКА Полтавської області від 30.07.2020 р., яким зупинлено діючого свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю строком на один рік.

Встановлені фактичні обставини

15. Як вбачається з профайлу адвоката у Єдиному реєстрі адвокатів України, Особа_1 отримав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю за Інформація_1.
16. Адреса основного робочого місця адвоката: Адреса_1.
17. Таким чином, дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснено належною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури, відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
18. В оскаржуваному рішенні ДП КДКА Полтавської області зазначено як доводи скаржника, так і пояснення, надані адвокатом.

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення

19. ДП КДКА Полтавської області надала оцінку доводам скаржниці, наданим нею додаткам до звернення та доводам адвоката.
20. Скаржниця – суддя Деснянського районного суду м. Києва Особа_2 у своєму зверненні зазначає, що захист обвинуваченого Особа_6 на даний час здійснюють адвокати Особа_7, Особа_8 та Особа_1.
21. У справі відбулось близько 161 судове засідання, протягом яких сторона захисту систематично порушувала свої процесуальні права, вчиняла дії, спрямовані на затягування судового розгляду, не з’являлися на судові засідання без поважних причин, конвой систематично доставляв обвинуваченого до суду із запізненням у зв’язку з тим, що останній, зі слів працівників конвою, відмовлявся виходити з камери.
22. 24.02.2020 р. суд вже направляв на адресу КДКА Полтавської області звернення судді Особа_2 про порушення дисциплінарного провадження відносно адвоката Особа_1 з підстав вчинення ним дисциплінарного проступку та притягнення до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання своїх професійних обов’язків, однак, рішенням Полтавської КЛКА від 29.05.2020 р. у задоволенні такого звернення було відмовлено.
23. Скаржниця зазначила, що нереагування дисциплінарної палати КДКА Полтавської області на звернення судді Деснянського районного суду м. Києва Особа_2 призвело до того, що адвокат Особа_1 продовжує неналежно виконувати свої професійні обов’язки.
24. Так, він не з’явився у судове засідання 18.03.2020 р., хоча був повідомлений про нього під розписку ще 05.03.2020 р., причин неявки не повідомив.
25. 06.04.2020 р., 12.05.2020 р., 29.05.2020 р., 01.06.2020 р., 02.06.2020 р., 05.06.2020 р., 17.06.2020 р. адвокат Особа_1 не з’являвся у судові засідання, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового розгляду адвокат був повідомлений по телефону в режимі смс-повідомлення.
26. 15.06.2020 р. Особа_1 також не прибув у судове засідання, у зв’язку з його зайнятістю в кримінальному провадженні за дорученням регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у м. Києві від 15.06.2020 р.
27. За повідомленням директора центру адвокат не зобов’язаний брати участь в іншому кримінальному провадженні у разі його зайнятості в розгляді кримінальної справи – його у цей день в центрі правової допомоги не призначають. А факт не інформування адвокатом Особа_1 центру про його участь 15.06.2020 р. у розгляді кримінальної справи в суді свідчить про нехтування адвокатом своїми процесуальними обов’язками.
28. В заявах до суду від 18.03.2020 р., 29.04.2020 р., 01.06.2020 р. адвокат Особа_1 зазначив, що за погодження з обвинуваченим Особа_6 змінений формат надання правової допомоги ним обвинуваченому, а саме, ним надається правова допомога обвинуваченому без участі в судових засіданнях.
29. Обвинувачений Особа_6 заперечив погодження з адвокатом Особа_1 надання йому правової допомоги у такий спосіб, що підтверджується наданими комісії технічними записами судових засідань.
30. 24.11.2018 р. між адвокатом Особа_1 та Особа_6 укладено угоду про надання правової допомоги у кримінальному провадженні.
31. Порядок виклику захисника для участі у судовому засіданні визначений ст. ст. 133, 135, 136 КПК України.
32. В матеріалах дисциплінарної справи є копія розписки адвоката Особа_1 про призначення судового засідання на 18.03.2020 р. за його власним підписом, проти чого адвокат не заперечує.
33. Крім того, у матеріалах дисциплінарної справи є копії довідок, складених службовою особою Деснянського районного суду м. Києва про доставку SMS повідомлень щодо документу «Повістка про виклик до суду в кримінальному провадженні по справі № Інформація_2 від 18.03.2020 р. на 11 годину 06.04.2020 р., яке сформовано 18.03.2020 р. об 11 год.58 хв. одержувачу Особа_1 на номер телефону Інформація_3, доставлено 18.03.2020 р. о 12 год.45 хв.
34. Аналогічні довідки про доставку SMS повідомлень з інформацією про призначення справи до розгляду підтверджують повідомлення адвоката Особа_1 про призначення судових засідань у справі на 12.05, 29.05, 01.06, 02.06, 05.06, 15.06, 17.06.2020 року.
35. У матеріалах справи є також копія заяви адвоката Особа_1 до Деснянського районного суду м. Києва про те, що ним погоджено із підзахисним порядок надання правової допомоги «без необхідності бути присутнім у судових засіданнях»; копія електронного листа адвоката до судді Особа_2 від 29.04.2020 р., у якому він повідомляє, що надає правову допомогу без явки в судове засідання; копія заяви адвоката Особа_1 до Деснянського районного суду м. Києва від 01.06.2020 р., у якому він повідомляє суд про те, що ним погоджено порядок надання правової допомоги Особа_6 без присутності у судових засіданнях.
36. У своїх поясненнях, наданих КДКА Полтавської області, адвокат Особа_1 не заперечує, що був повідомлений шляхом здійснення телефонного дзвінка на його номер про чотири судові засідання, з тих, що перераховані у зверненні судді – 18.03.2020 р., 29.04.2020 р., 01.06.2020 р., 05.06.2020 р., 15.06.2020 р., і щодо кожного з них до суду надсилались електронні листи про неможливість явки.
37. Адвокат категорично заперечує, що був будь-яким чином повідомлений про призначення судових засідань на 06.04.2020, 12.05.2020, 29.05.2020, 02.06.2020 р.
38. Зазначає, що не подавав до суду заяви про направлення на його адресу SMS повідомлень про сповіщення про судові засідання, а тому вважає, що такі повідомлення є неналежними.
39. Адвокат зазначив, що з кінця лютого 2020 року не надає правової допомоги Особа_6, але договір про надання правничої допомоги між ними не розірвано.
40. Адвокатом не зміг надати жодного доказу поважності причин неможливості його участі у судових засіданнях, окрім 15.03.2020 р., коли вночі виконував доручення Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у м. Києві (кримінальна справа про обвинувачення Особа_6була призначена до розгляду у Деснянському районному суді на 14 год.).

41. Дисциплінарна палата КДКА Полтавської області прийшла до висновку, що адвокат Особа_1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце судових засідань 18.03, 06.04, 12.05, 29.05, 01.06, 02.06, 05.06, 15.06, 17.06.2020 року, але в судові засідання Деснянського районного суду не з’явився без поважних на те причин, що свідчить про вчинення дій, спрямованих на невиправдане затягування судового процесу.
42. Крім цього, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Полтавської області бере до уваги, що зазначені дії вчинені адвокатом на стадії судових дебатів, що позбавляє суд можливості вчиняти будь-які процесуальні дії, в тому числі приймати відмову від захисника.
43. Дії адвоката Особа_1 свідчать про неналежне виконання своїх професійних обов’язків, порушення Правил адвокатської етики та вказують на наявність в його діях складу дисциплінарного проступку, передбаченого п. 3, 5 частини 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що виразилося у недотриманні професійних обов’язків адвоката, визначених п.1, 5 ч. 1 ст. 21 вказаного закону, оскільки адвокат Особа_1 не виконав рішення органу адвокатського самоврядування – не надав пояснення відносно фактів, викладених у зверненні судді Деснянського районного суду м. Києва Особа_2 та систематично порушував Правила адвокатської етики, а саме ст.ст. 7, 11, 12-1, 25, 27, 42, ч. 2 ст. 44 Правил адвокатської етики, що свідчить про недотримання адвокатом Особа_1 принципів законності, компетентності, добросовісності, чесності, шо призвело до вчинення дій, направлених на порушення кримінально-процесуального законодавства та вчинення дій, направлених на невиправдане затягування судового розгляду справи під час надання правової допомоги.
44. КДКА дійшла висновку, що зазначені порушення свідчать про систематичне, грубе порушення адвокатом Особа_1 Правил адвокатської етики.
45. Адвокат Особа_1 не критично ставиться до своїх дій, не розуміє роль та місце адвоката в суспільстві, вчинив дії, що підривають авторитет адвокатури в цілому.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню

46. Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
47. Відповідно до ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, яким є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
48. Відповідно до ст. 7 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого Рішенням Ради адвокатів України 30.08.2014 р. № 120, з наступними змінами, дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов’язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачяться на його користь.
49. Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України – позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав – виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
50. Відповідно до ч. 2 ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку; 2) порушення адвокатом вимог щодо несумісності; 3) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.
51. Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим.
52. Відповідно до абз. 3 ст. 7 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з’їздом адвокатів України від 09.06.2017 р., зі змінами від 15.02.2019, адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
53. В абзаці 3 статті 44 Правил адвокатської етики визначено, що адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.

Мотиви та висновки ВКДКА

54. Як вбачається з наданої до ВКДКА дисциплінарної справи, рішенням дисциплінарної палати КДКА Полтавської області від 30.07.2020 р. адвоката Особа_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 3, 5 частини 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та застосовано відносно нього дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на 1 рік.
55. При цьому, як вбачається з мотивувальної частини оскаржуваного рішення, адвокатом порушено ст.ст. 7, 11, 12-1, 25, 27, 42 та ч. 2 ст. 44 Правил адвокатської етики.
56. Водночас, дисциплінарною палатою КДКА Полтавської області не наведено жодної мотивації та відповідного обґрунтування, що слугували підставами для прийняття відповідного рішення, не зазначено, яке саме порушення було вчинено адвокатом, у чому воно полягає та яку конкретну норму потрібно застосувати до конкретного порушення Правил адвокатської етики.
57. Таким чином, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, розглядаючи по суті скаргу адвоката Особа_1 на рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, прийшла до висновку, що рішення дисциплінарної палати КДКА Полтавської області від 30.07.2020 р. ухвалено без належного та відповідного мотивування та обґрунтування.
58. КДКА регіонів, як квазісудові органи, в частині додержання критеріїв обґрунтованості та вмотивованості рішень також мають враховувати усталену практику Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ).
59. Відповідно до неї, рішення мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими. Також у рішеннях має бути надана правова оцінка доводів сторін. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищою інстанцією (п. 30 рішення у справі Hirvisaari v. Finland ).
60. Про важливість дотримання вимог вмотивованості (обґрунтованості) рішень також йдеться і в рішеннях ЄСПЛ, винесених проти України, зокрема, у справах «Богатов проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Салов проти України».
61. Тож у рішеннях КДКА мають бути викладені обставини, виявлені під час перевірки, надано оцінку доводам учасників дисциплінарного провадження, проаналізовані докази, здобуті під час перевірки та розгляду справи, мотиви їх прийняття чи відхилення, зроблена аргументація та мотивація наявності чи відсутності складу дисциплінарного проступку з наведенням конкретних фактичних обставин справи та норм Закону, ПАЕ, що їх регламентують.
62. Порядок виклику захисника для участі у судовому засіданні визначений ст.ст.133, 135, 136 КПК України.
63. Пунктом 2 наказу Державної судової адміністрації України від 01.06.2013 р. № 73 визначено порядок надіслання SMS-повідомлень, а саме, що текст судової повістки може бути надісланий судом учаснику SMS-повідомлення лише після подання ним до суду заяви про на мір отримання судової повістки в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення.
64. Текст звернення судді Особа_2 та додані до нього матеріали такої інформації не містять.
65. Додані до звернення ксерокопії восьми довідок про доставку адвокату SMS-повідомлень про виклик до суду та ксерокопія розписки не містять посилання на прізвище службової особи, яка їх виготовила і підписала, не завірені належним чином, що викликає сумніви у їх допустимості.
66. Сам адвокат зазначає, що взагалі не був повідомлений про судові засідання, призначені на 06.04.2020, 12.05.2020, 29.05.2020, 17.06.2020, і визнає, що суд його повідомив і тому він був обізнаний про судові засідання, призначені на 18.03.2020, 29.04.2020, 01.06.2020, 15.07.2020 р., проте вони були пропущені з поважних причин, про що адвокат повідомляв суд.
67. Однак, ознайомившись з матеріалами дисциплінарної справи, ВКДКА не вбачає, що причини пропуску адвокатом зазначених судових засідань є поважними, з огляду на таке.
68. По-перше, заяви адвоката Особа_1 про погодження з клієнтом – обвинуваченим Особа_6 про зміну формату надання правової допомоги, а саме – без участі адвоката в судових засіданнях не могли бути розглянуті судом в позапроцесуальному порядку, без виявлення згоди самого обвинуваченого, тому причини пропуску судових засідань з таких підстав не можуть бути поважними.
69. По-друге, участь адвоката Особа_1 в іншому кримінальному провадженні за дорученням регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у м. Києві від 15.06.2020 р. відбувалась вночі, о 3 год., а розгляд кримінального провадження в Деснянському районному суді м. Києва було призначено на 15.07.2020 року на 14 год.
70. Таким чином, своїми діями адвокат не дотримався вимог абзацу 3 ст. 44 Правил адвокатської етики – вчинив дії, спрямовані на невиправдане затягування судового розгляду.
71. У діях адвоката Особа_1 також вбачається порушення абз. 3 ст. 7 Правил адвокатської етики, які забороняють адвокату у своїй професійній діяльності вдаватись до методів та засобів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам – невиправдане затягування судового розгляду.
72. Неодноразовий пропуск адвокатом судових засідань без поважних причин свідчить про вчинення ним грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що відповідно до ч. 2 ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є підставою для накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.
73. Щодо кваліфікації дій адвоката Особа_1 за ст.ст.11, 25, 27, 42 Правил адвокатської етики – вона не має жодної мотивації.
74. Кваліфікація дій адвоката Особа_1 за п. 5 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» – невиконання рішення органів адвокатського самоврядування – за те, що адвокат не надав дисциплінарній палаті пояснення щодо звернення скаржника є невірною, оскільки у ст. 44 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України 30.08.2014 р. № 120 зі змінами і доповненнями, зазначено, що надання пояснень є правом адвоката, або іншого учасника дисциплінарного провадження, і, відповідно, їх ненадання жодним чином не може сприйматись Комісією як проступок, за який можна накладати стягнення.
75. Таким чином, в діях адвоката Особа_1 є наявність дисциплінарного проступку, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме порушення абз. 3 ст. 44 Правил адвокатської етики, абз. 3 ст. 7 Правил адвокатської етики.
76. На підставі наведеного, керуючись ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –

 ВИРІШИЛА:

77. Скаргу адвоката Особа_1 – задовольнити частково.
78. Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 30.07.2020 року про притягнення адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік, – скасувати.
79. Ухвалити нове рішення про притягнення адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців.

Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області.

Відповідно до ч.7 ст.52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури            С.В. Вилков

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно –
дисциплінарної комісії адвокатури            Т.О. Дроботущенко