РІШЕННЯ № ІХ-009/2025
25 вересня 2025 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П., Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., Приходька О.І., Волчо В.В., Прокопчука О.М., Пшеничного О.Л., Лучковського В.В., Мягкого А.В., Подольної Т.А. Усманова М.А., Кузьмінського О.О., Одновола В.К., Соботника В.Й., Котелевської К.В., Ульчака Б.І., Притули О.Б., Тарасової А.М., Вишаровської В.К, розглянувши, у відкритому засіданні, дистанційно – в режимі відеоконференції, скарга Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі кваліфікаційної палати від 06.05.2025 року про відмову йому у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту,-
ВСТАНОВИЛА:
Процедура, що передувала прийняттю рішення КДКА, та процедура розгляду скарги у ВКДКА.
- 03 лютого 2025 року на адресу КДКА Київської області надійшла заява Особа_1 про допуск до складення до кваліфікаційного іспиту з доданими документами, яка зареєстрована в журналі обліку за № 5468 КДКА та сформована в особову справу.
- 06 травня 2025 року, рішенням кваліфікаційної палати КДКА Київської області допущено до складення кваліфікаційного іспиту.
- Письмовий іспит призначено на 06.05.2025 року о 10 год. 00 хв. за адресою: Інформація_1.
- 06.05.25 Особа_1 прибув вчасно для складення письмового іспиту.
- На виконання письмового іспиту для Особа_1 було встановлено 4 години, що зафіксовано у протоколі та повідомлено останньому.
- Відводів/самовідводів заявлено не було. Особа_1 обрав екзаменаційний білет Nº4. Для виконання письмового іспиту для Особа_1 було надано чисті аркуші з відміткою КДКА про їх призначення.
- За результатами оцінювання письмового завдання №l Особа_1 отримав середній бал – 20; За результатами оцінювання письмового завдання №2 Особа_1 отримав середній бал – 20; За результатами оцінювання письмового завдання № 3 Особа_1 отримав середній бал – 20. Середній бал за результатами складення письмового іспиту Мухою А.О. становить 60.
- Рішенням кваліфікаційної палати КДКА Київської області від 06.05.2025 р. Особа_1 вважається таким, що не склав письмовий іспит і до складання усного іспиту не допущений.
- Не погоджуючись з ухваленим рішенням, яке Особа_1 отримав 14.05.2025 р., він звернувся до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зі скаргою на рішення КДКА Київської області у складі дисциплінарної палати від 06.05.2025.
- Скарга Особа_1 від 13.06.2025р. на рішення КДКА Київської області у складі дисциплінарної палати від 06.05.2025 подана до ВКДКА 13.06.2025р. засобами поштового зв’язку (надійшла до ВКДКА 16.06.2025 за вхід. № 28654).
- У зв’язку із вищенаведеним, строк на оскарження рішення КДКА, визначений ч. 4 ст. 8 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», скаржником не пропущений.
- Інформація про оскарження до суду рішення КДКА Київської області від 06.05.2025 відсутня.
- Листом за вих. № 3934 від 26.06.2025р. ВКДКА витребувала у КДКА Київської області матеріали кваліфікаційної справи відносно Особа_1.
- 15.07.2025р. за вхід. № 29129 матеріали справи відносно Особа_1 надійшли до ВКДКА.
- Листом за вих. № 4375 від 18.07.2025 р. т.в.о. Голови ВКДКА доручив члену ВКДКА провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 06.05.2025.
Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.
- На виконання першого завдання Білету № 4 (Позовна заява зі спору, що виникає із спадкового права) Особа_1 підготовлено відповідну позовну заяву, яка в цілому відповідає загальним вимогам процесуального законодавства.
- На виконання другого завдання Білету №4 (апеляція на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва про залишення адміністративного позову без розгляду) Особа_1 підготовлено відповідну апеляційну скаргу, яка в цілому відповідає загальним вимогам процесуального законодавства.
- На виконання третього завдання Білету № 4 (скарга на постанову про закриття кримінального провадження) Особа_1 підготовлено проект відповідного документу, який містить грубі помилки, що свідчить про прогалини у знаннях з відповідного питання та про невірне розуміння окремих аспектів поставленого питання, з огляду на наступне:
- При виконанні даного завдання Особа_1, зазначив дані про видане йому свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю (30.05.25) значно пізніше, ніж фактично підготовлена ним, як «представником потерпілого» скарга на постанову про закриття кримінального провадження (06.05.25).
- Окрім цього, в підготовленій Особа_1 письмовій відповіді на 3 питання, а саме в проекті скарги, викладені Особа_1 обставини не відповідають обставинам, фактично викладеним в білеті в частині дати прийняття слідчим рішення про закриття кримінального провадження (відповідно до білету – 23.09.2019 року, згідно письмової відповіді Особа_1 – 01.05.25), а також в частині внесення відомостей до ЄРДР (відповідно до білету – 08.08.20, згідно письмової відповіді Особа_1 – 08.08.24).
- Підготовлена Особа_1 скарга на постанову про закриття кримінального провадження не мотивована, з її змісту неможливо встановити яких, на думку Особа_1, слідчим не було здійснено процесуальних слідчих (розшукових) дій для повного, всебічного, неупередженого дослідження обставин кримінального провадження.
- Окрім цього, підготовлена Особа_1 скарга не містить будь-яких даних щодо необхідності проведення конкретних слідчих дій, направлених на перевірку тверджень щодо вчинення кримінального правопорушення.
- В прохальній частині підготовленої скарги Муха О.А. не просить суд скасувати постанову слідчого про закриття кримінального провадження, а натомість просить «задовольнити скаргу на постанову про закриття кримінального провадження» та «зобов’язати слідчого відкрити вказане кримінальне провадження та направити обвинувальний акт щодо Особа_ (погоджений прокурором) до суду».
- При цьому відповідно до фабули справи, викладеній в білеті, про пред’явлення будь-кому підозри у вказаному кримінальному провадженні не йдеться, а рішення про закриття провадження приймав не прокурор, а слідчий що свідчить про те, що в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.
- На виконання четвертого завдання Білету №4 (складання висновку щодо правової кваліфікації та тактики захисту або надання іншої професійної правової (правничої) допомоги по фабулі наданої) враховано, що підготовлена Особа_1 письмова відповідь в цілому відповідає загальним вимогам процесуального законодавства.
- Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі дисциплінарної палати від 06 травня 2025 року відмовлено Особа_1 у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.
Короткий виклад позиції та доводів Скаржника до ВКДКА.
- Скаржник не погоджується з Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 06 травня 2025 року, яким відмовлено Особа_1 у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту, та зазначає у скарзі наступне.
- Відповідно до пункту 4 Розділу 5 Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядок складення кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні (далі – “Порядок”): “Рішення про відмову у допуску до складення кваліфікаційного іспиту та про відмову видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту повинно бути вмотивованим і обґрунтованим”.
- За результатами оцінювання письмового завдання № 1, Скаржнику було нараховано 20 балів, що відповідає задовільному рівню знань згідно з пунктом 15 Розділу 4 Порядку.
- Так, відповідно до вищевказаного пункту Порядку, задовільний рівень знань передбачає, що: “Підготовлене письмове завдання містить наступні недоліки: – зміст свідчить про прогалини у знаннях з відповідного питання або ж про невірне розуміння окремих аспектів поставленого питання; – відповідь не містить взагалі, або має лише загальні посилання на відповідні джерела правового регулювання; – підготовлене письмове задання не повною мірою відповідає визначеній законом процесуальній формі; – складений процесуальний документ не відповідає загальним вимогам документообігу; – у роботі багато грубих орфографічних помилок; – відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства”.
- “На виконання першого завдання Білету № 4 (Позовна заява зі спору, що виникає і з спадкового права) Особа_1 підготовлено відповідну позовну заяву, яка в цілому відповідає загальним вимогам процесуального законодавства”. Разом з тим, КДКА Київської області не наводить будь-якого належного обґрунтування недоліків підготовленого процесуального документа, які свідчать про прогалини у знаннях з відповідного питання або ж про невірне розуміння окремих аспектів поставленого питання.
- Скаржником було складено позовну заяву про визначення додаткового строку прийняття спадщини у порядку, визначеному частиною 3 статті 1272 Цивільного кодексу України. У підготовленому завданні Скаржник, серед іншого: правильно встановив підсудність спору; правильно встановив правовідносини та застосоване законодавство; обґрунтував поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини та належні докази на підтвердження таких обставин.
- Крім того, форма позовної заяви повністю відповідає вимогам статті 175 Цивільного процесуального кодексу України.
- Враховуючи вищезазначене, Скаржник вважає, що письмове завдання № 1 відповідає відмінному рівню знань, оскільки було підготовлено на високому рівні та демонструє: 1) знання правових понять і категорій та взаємозв’язку між ними; знання назв і змісту нормативно – правових актів; знання та вірне розуміння змісту правових норм, їх характерних рис та особливостей; вміння давати змістовний та логічний аналіз правових норм; здатність робити власні висновки; відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам.
- За результатами оцінювання письмового завдання № 2, Скаржнику було нараховано 20 балів, що відповідає задовільному рівню знань згідно з пунктом 15 Розділу 4 Порядку.
- На другій сторінці оскаржуваного Рішення зазначено: “На виконання другого завдання Білету №4 (апеляція на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва про залишення адміністративного позову без розгляду) Особа_1 підготовлено відповідну апеляційну скаргу, яка в цілому відповідає загальним вимогам процесуального законодавства.”
- Разом з тим, КДКА Київської області так само не наводить будь-якого належного обґрунтування недоліків підготовленого процесуального документа, які свідчать про прогалини у знаннях з відповідного питання або ж про невірне розуміння окремих аспектів поставленого питання.
- Скаржником було складено апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва про залишення адміністративного позову без розгляду у порядку статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – “КАС України”). У підготовленому завданні Скаржник, серед іншого: правильно встановив підсудність спору; правильно встановив правовідносини та застосовне законодавство, а саме – обставини того, що заява про залишення позовної заяви без розгляду була подана відповідачем – себто, особою, яка не уповноважена на подачу заяви про залишення позову без розгляду в розумінні пункту 5 частини 1 статті 240 КАС України; обґрунтував неправильність застосування процесуального законодавства судом першої інстанції.
- Крім того, форма апеляційної скарги повністю відповідає вимогам статті 296 КАС України.
- Враховуючи вищезазначене, Скаржник вважає, що письмове завдання № 2 відповідає відмінному рівню знань.
- За результатами оцінювання письмового завдання № 3, Скаржнику було нараховано 0 балів, що відповідає незадовільному рівню знань згідно з пунктом 15 Розділу 4 Порядку.
- Так, відповідно до вищевказаного пункту Порядку, незадовільний рівень знань передбачає, що: “Письмове завдання не було підготовлене або було підготовлене неправильно, тобто містить грубі змістовні помилки щодо принципових аспектів поставленого питання. Аргументація відсутня взагалі або ж є абсолютно безсистемною чи алогічною. Не відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства”.
- Скаржник зазначив, що його свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю було видане 30 травня 2025 року, тобто, пізніше ніж дата скарги на постанову про закриття кримінального провадження. Також Скаржник неправильно вказав строк закриття кримінального провадження. В обґрунтування правильності своєї позиції, Скаржник звертає увагу на те, що фабула завдання передбачає, що фактичні обставини справи відбувалися у 2020 році.
- Отож, готуючи процесуальний документ, Скаржник мав дві опції: зазначити, що підготовка процесуального документа неможлива з огляду на пропуск процесуальних строків – відповідно до положень частини 1 статті 304 Кримінального процесуального кодексу України: “Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.”; або зазначити застереження про те, що для виконання письмового завдання Скаржнику доведеться знехтувати деякими строками, зазначеними у фабулі справи.
- Скаржник обрав другу опцію та зазначив відповідне застереження у своїй письмовій роботі. Враховуючи вищезазначене, вказане застереження було достатнім і цілком обґрунтованим способом адаптації завдання до його умовної фабули, що не може розцінюватися як помилка чи прояв недостатнього рівня підготовки.
- Скарга на постанову про закриття кримінального провадження не мотивована, а з її змісту неможливо встановити яких процесуальних слідчих (розшукових) дій не було здійснено слідчим для повного, всебічного, неупередженого дослідження обставин кримінального провадження
- Скаржник зауважує, що фабула завдання прямо передбачала підставу закриття кримінального провадження – недостатність доказів у матеріалах справи для доведення винуватості Особа_ Відповідно, завдання полягало у критичному аналізі саме цього обґрунтування з урахуванням альтернативних процесуальних сценаріїв. Отож, готуючи процесуальний документ, Скаржник міг передбачити два правомірні підходи: наявних у матеріалах справи доказів дійсно було недостатньо для доведення винуватості Особа_ У такому разі, Скаржник міг просити суд про проведення конкретних слідчих дій, направлених на перевірку тверджень щодо вчинення кримінального правопорушення; або наявних у матеріалах справи доказів було достатньо для доведення винуватості Особа_ У такому разі, слідчий був зобов’язаний повідомити про підозру фігурантам справи, та в подальшому – скласти обвинувальний акт щодо та погодити його з прокурором.
- У письмовому завданні № 3 скаржник просив суд: “зобов’язати слідчого відкрити вказане кримінальне провадження та направити обвинувальний акт щодо Особа_ (погоджений прокурором) до суду “
- Скаржник обрав другий підхід, що відповідає логіці фабули. Формулювання процесуальної вимоги вочевидь передбачає необхідність попереднього повідомлення про підозру, і, хоча Скаржник визнає, що цей етап мав бути окремо зазначений у письмовому завданні, хоча відсутність такого уточнення не може автоматично свідчити про низький рівень знань або грубу помилку.
- Крім того, твердження про те, що в скарзі не вказано, яких саме слідчих дій не було здійснено, не є достатньою підставою для оцінки в 0 балів, оскільки вибір правової стратегії залежав від інтерпретації фабули, яка допускала обґрунтовану правову позицію про наявність достатніх доказів.
- Скаржник переконаний, що вказане не може свідчити про те, що письмове завдання не було підготовлене або було підготовлене неправильно. Окрім того, Скаржник правильно встановив підсудність спору; правильно встановив правовідносини та застосовне законодавство, а саме 303 та 304 Кримінального-процесуального кодексу України; обґрунтував неправомірність постанови слідчого з огляду на своє бачення справи, яке є цілком обґрунтованим та має практичний вимір.
- Враховуючи вищезазначене, Скаржник вважає, що письмове завдання №3 неправомірно оцінено в 0 балів. Натомість, вказане письмове завдання відповідає доброму рівню знань.
- За результатами оцінювання письмового завдання №4, Скаржнику було нараховано 20 балів, що відповідає задовільному рівню знань згідно з пунктом 15 Розділу 4 Порядку.
- “На виконання четвертого завдання Білету Nº4 (складання висновку щодо правової кваліфікації та тактики захисту або надання іншої професійної правової (правничої) допомоги по фабулі наданої справи) враховано, що підготовлена Особа_1 письмова відповідь в цілому відповідає загальним вимогам процесуального законодавства.».
- Разом з тим, КДКА Київської області так само не наводить будь-якого належного обґрунтування недоліків підготовленого процесуального документа, які свідчать про прогалини у знаннях з відповідного питання або ж про невірне розуміння окремих аспектів поставленого питання.
- Скаржником було складено консультацію для надання іншої професійної правової (правничої) допомоги та складено клопотання до суду апеляційної інстанції про направлення кримінального провадження до іншого суду, в якому можливо сформувати склад суду.
- Крім того, Скаржником було враховано, що фабула письмового завдання, ймовірно, гуртувалася на старій редакції статті 31 КПК України, яка передбачала, що судовий розгляд даної категорії кримінальних правопорушень завжди здійснюється колегіально у складі трьох суддів.
- Натомість, Законом України “Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо здійснення кримінального провадження в суді першої інстанції колегією суддів” № 2456 було внесено зміни до вказаної статті КПК України та передбачено, що розгляд таких категорій справ здійснюється колегіально лише за клопотанням обвинуваченого, або ж хоча б одного із обвинувачених, якщо в одному провадженні їх декілька. Враховуючи вищезазначене, скаржник вважає, що письмове завдання № 4 відповідає відмінному рівню знань.
- Враховуючи вищезазначене, результати оцінювання письмової частини кваліфікаційного іспиту не відображають фактичний рівень знань та підготовки Скаржника, а Рішення КДКА Київської області є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
- Крім того, Особа_1 просить врахувати особу скаржника.
- У зв’язку з цим скаржник просить рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі кваліфікаційної палати від 06 травня 2025 року скасувати, зобов’язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Київської області провести повторний кваліфікаційний іспит у найближчий час його проведення.
Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.
- Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
- Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядок складення кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні (далі – “Порядок”), затверджений Рішенням РАУ № 270 від 17.12.2013 року зі змінами та доповненнями.
- Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 01.03.2018 р. «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури з питань допуску осіб до кваліфікаційних іспитів, а також складання таких іспитів».
Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.
- Перевіривши доводи поданої скарги, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури виходить з таких міркувань.
- Відповідно до ст. 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську дальність» кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка виявила бажання стати адвокатом. Кваліфікаційний іспит полягає у виявленні теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, а також у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у застосуванні закону. Організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
- Порядок складення кваліфікаційних іспитів, методика оцінювання та програма кваліфікаційних іспитів затверджуються Радою адвокатів України. Рада адвокатів України може встановити плату за складення кваліфікаційного іспиту та порядок її внесення.
- Відповідно до пункту 15 Розділу 4 Порядку встановлено критерії оцінювання завдань письмового іспиту.
- Відповідно до пункту 4 Розділу 5 Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядок складення кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні (далі – “Порядок”): “Рішення про відмову у допуску до складення кваліфікаційного іспиту та про відмову видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту повинно бути вмотивованим і обґрунтованим”.
- За результатами оцінювання письмового завдання № 1, Скаржнику було нараховано 20 балів, що відповідає задовільному рівню знань згідно з пунктом 15 Розділу 4 Порядку.
- Так, відповідно до вищевказаного пункту Порядку, задовільний рівень знань передбачає, що: “Підготовлене письмове завдання містить наступні недоліки: – зміст свідчить про прогалини у знаннях з відповідного питання або ж про невірне розуміння окремих аспектів поставленого питання; – відповідь не містить взагалі, або має лише загальні посилання на відповідні джерела правового регулювання; – підготовлене письмове задання не повною мірою відповідає визначеній законом процесуальній формі; – складений процесуальний документ не відповідає загальним вимогам документообігу; – у роботі багато грубих орфографічних помилок; – відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства”.
- В оскаржуваному рішенні зазначено, що на виконання першого завдання Білету № 4 (Позовна заява зі спору, що виникає і з спадкового права) Особа_1 підготовлено відповідну позовну заяву, яка в цілому відповідає загальним вимогам процесуального законодавства.”
- Разом з тим, рішення КДКА Київської області не містить жодного обґрунтування недоліків підготовленого процесуального документа та в чому саме полягають прогалини у знаннях з відповідного питання або ж про невірне розуміння окремих аспектів поставленого питання.
- За результатами оцінювання письмового завдання № 2, Скаржнику було нараховано 20 балів, що відповідає задовільному рівню знань згідно з пунктом 15 Розділу 4 Порядку.
- В оскаржуваному рішенні зазначено, що на виконання другого завдання Білету №4 (апеляція на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва про залишення адміністративного позову без розгляду) Особа_1 підготовлено відповідну апеляційну скаргу, яка в цілому відповідає загальним вимогам процесуального законодавства.
- Разом з тим, рішення КДКА Київської області не містить жодного обґрунтування недоліків підготовленого процесуального документа та в чому саме полягають прогалини у знаннях з відповідного питання або ж про невірне розуміння окремих аспектів поставленого питання.
- За результатами оцінювання письмового завдання №4 Скаржнику було нараховано 20 балів, що відповідає задовільному рівню знань згідно з пунктом 15 Розділу 4 Порядку.
- В оскаржуваному рішенні зазначено, що на виконання четвертого завдання Білету Nº4 (складання висновку щодо правової кваліфікації та тактики захисту або надання іншої професійної правової (правничої) допомоги по фабулі наданої справи) враховано, що підготовлена Особа_1 письмова відповідь в цілому відповідає загальним вимогам процесуального законодавства.».
- Разом з тим, КДКА Київської області так само не наводить будь-якого належного обґрунтування недоліків підготовленого процесуального документа, які свідчать про прогалини у знаннях з відповідного питання або ж про невірне розуміння окремих аспектів поставленого питання.
- Наведене дає ВКДКА підстави, оскаржуване рішення КДКА регіону вимогам пункту 4 Розділу 5 Порядку в частині вмотивованості та обґрунтованості не відповідає.
- На підставі викладеного, керуючись статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі кваліфікаційної палати від 06.05.2025 року про відмову Особа_1 у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту, – задовольнити.
- Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області у складі кваліфікаційної палати від 06.05.2025 року про відмову йому у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту, – скасувати.
- Зобов’язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Київської області провести повторний кваліфікаційний іспит для Особа_1 у найближчий час проведення таких іспитів.
- Матеріали кваліфікаційної справи направити до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Юлія КЛЕЧАНОВСЬКА