РІШЕННЯ № ІХ-012/2025
25 вересня 2025 року
м. Київ
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі Т.в.о Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П., Заступника Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Крупнової Л.В., секретаря засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – Клечановської Ю.І., Приходька О.І., Волчо В.В., Прокопчука О.М., Пшеничного О.Л., Лучковського В.В., Мягкого А.В., Подольної Т.А. Усманова М.А., Кузьмінського О.О., Одновола В.К., Соботника В.Й., Котелевської К.В., Ульчака Б.І., Притули О.Б., Тарасової А.М., Вишаровської В.К, розглянувши, у відкритому засіданні, дистанційно – в режимі відеоконференції, скаргу Особа_1 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області у складі дисциплінарної палати № 219 від 21.02.2025 року про притягнення адвоката Особа_2 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 3 (три) місяці,-
ВСТАНОВИЛА:
Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА та процедура розгляду скарги у ВКДКА.
- ДП КДКА Тернопільської області своїм рішенням № 164 від 22 листопада 2024 року було порушено дисциплінарну справу стосовно адвоката Особа_2 за ознаками дисциплінарного проступку.
- ДП КДКА Тернопільської області своїм рішенням № 219 від 21 лютого 2025 року вирішила притягнути до дисциплінарної відповідальності адвоката Особа_2 та накласти на нього дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 3 (три) місяці.
- Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Особа_1 подала скаргу, котра була отримана первинно Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури 13 березня 2025 року, датована 13 березня 2025 року.
- Т.в.о Голова ВКДКА листом за вих. № 1853 від 24 березня 2025 року повідомив про недоліки скарги поданої громадянкою Особа_1.
- Повторно 20 червня 2025 року Особа_1 подала скаргу на рішення № 219 від 21 лютого 2025 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката Особа_2. Разом із скаргою було подано заяву про поновлення строку на подання скарги.
- Т.в.о Голова ВКДКА листом за вих. № 3972 від 27 червня 2025 року доручив члену ВКДКА провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі.
Короткий виклад позицій та доводів учасників дисциплінарного провадження до КДКА.
- Адвокат Особа_2 03.08.2020 року отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Інформація_1.
- Скаржник – Особа_1 у скарзі зазначала, що вона займала посаду головного спеціаліста Управління систематизації законодавства координації правової роботи Департаменту реєстрації та систематизації правових актів Міністерства юстиції України. Адвокат Особа_2 був представником Особа_3, та представляв дану юридичну особу у справі щодо оскарження дій приватного виконавця та приватного нотаріуса. 04 червня 2024 року адвокат надав письмову згоду Державному бюро розслідувань на залучення до конфіденційного співробітництва та проведення негласних слідчих розшукових дій. На кожну зустріч адвокат приходив з негласними засобами для запису розмови, тим самим провокував на вирішення цього питання, пропонуючи неправомірну вигоду. В подальшому всі розмови було передано слідчому ДБР.
- Адвокат Особа_2 не надав пояснень до місцевої КДКА.
Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення.
- За результатом ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи місцева КДКА встановила факт неналежного виконання професійних обов’язків адвокатом, котрий вчинив порушення ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 21, п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, 6, 7, 8 Правил адвокатської етики, оскільки адвокат не мав погоджуватися на конфіденційне співробітництво.
Короткий виклад позиції та доводів скаржника до ВКДКА.
- Скаржниця зазначає, що місцевою КДКА не було надано належної оцінки порушенням ПАЕ адвокатом. Так, на думку скаржниці, адвокат Особа_2 не має мати почесний статус “адвоката”, а рішення ДП КДКА Тернопільської області № 219 від 21.02.2025 року про притягнення адвоката Особа_2 до дисциплінарної відповідальності з зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 3 (три) місяці не відповідає засадам справедливості та Закону.
- У відповідності до поданої скарги просить скасувати рішення № 219 від 21 лютого 2025 року та прийняти нове рішення, яким адвоката Особа_2 позбавити права на заняття адвокатською діяльністю.
Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню.
- Згідно п. 8.12. Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону затвердженого рішенням Ради адвокатів України від «17» грудня 2013 року № 268 із змінами та доповненнями: у випадку, якщо рішення кваліфікаційної та дисциплінарної палати прийняті у відповідності до абзацу другого частини п’ятої статті 50 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» вони є рішеннями кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури як документи окремо визначеної форми, які видаються від імені КДКА. У такому рішенні, зокрема, має зазначатися, що кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури регіону у складі членів певної палати розглянула питання і прийняла відповідне рішення, яке підписується Головою КДКА, головою та секретарем палати.
- У відповідності до абзацу другого частини п’ятої статті 50 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»: До повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать: 1) організація та проведення кваліфікаційних іспитів; 2) прийняття рішень щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту; 3) прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 4) здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів; 5) вирішення інших питань, віднесених до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з’їзду адвокатів України. У передбачених цим Законом випадках повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури здійснює її кваліфікаційна і дисциплінарна палата.
- Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Таким чином, на стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката докази оцінюють з точки зору наявності або відсутності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
- Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката, зокрема, є порушення правил адвокатської етики.
- Частиною 1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
- Відповідно до ст. 32 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120 (далі – Положення), дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за заявою (скаргою), що містить відомості про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката.
- Згідно положень Правил адвокатської етики, надалі (ПАЕ):
- Стаття 12 Правил адвокатської етики: всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов’язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших.
- Відповідно до статті 34 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”: підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
- Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики.
Мотиви ВКДКА з правовим обґрунтуванням.
- ВКДКА виходить з наступного.
- Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Таким чином, на стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката докази оцінюють з точки зору наявності або відсутності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
- Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
- Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката, зокрема, є порушення правил адвокатської етики.
- Частиною 1 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
- Відповідно до ст. 32 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120 (далі – Положення), дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за заявою (скаргою), що містить відомості про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката.
- Згідно ст. 66 Правил адвокатської етики, за порушення Правил адвокатської етики до адвоката можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому чинним законодавством про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також актами Національної асоціації адвокатів України.
- Положенням Про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, котре затверджено Рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року із змінами та доповненнями зазначено:
- п.53. Накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку; 2) порушення адвокатом вимог щодо несумісності; 3) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.
- п. 54. Накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) порушення присяги адвоката України; 2) розголошення адвокатом відомостей, що становлять адвокатську таємницю, використання їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб; 3) заподіяння протиправними діями адвоката, пов’язаними із здійсненням ним адвокатської діяльності, значної шкоди клієнту, якщо така шкода встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили; 4) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.
- У відповідності до п. 51 “Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність” затвердженого рішенням Ради адвокатів України від «30» серпня 2014 року № 120, рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим.
- Рішення місцевої КДКА складено необґрунтовано, висновки дисциплінарної палати вказаної КДКА викладені у ньому, є неправильними, та не вмотивованими.
- ВКДКА своїм рішенням від 30.11.2023 року за № ХІ-007/2023 вирішила затвердити узагальнення дисциплінарної практики кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури щодо застосування дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.
- Так у відповідності до даного рішення значиться таке: ВКДКА нагадали, що заборона на залучення адвоката до конфіденційного співробітництва під час проведення негласних слідчих дій наявна як у законодавстві, що регулює діяльність органів досудового розслідування, так і у законодавстві щодо здійснення адвокатської діяльності.
- Також рішенням РАУ від 15.11.2019 №123 було роз’яснено, що кожен адвокат зобов’язаний утримуватись від участі в конфіденційному співробітництві під час оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, оскільки таке співробітництво може привести до розкриття адвокатської таємниці, натомість, у разі отримання пропозицій щодо здійснення таких незаконних дій, адвокати мають звертатись до правоохоронних органів та повідомляти про такі факти ради адвокатів регіонів з метою захисту своїх прав та гарантій адвокатської діяльності.
- Отже, конфіденційна співпраця адвоката з правоохоронними органами не може не ставити під сумнів його незалежність при вчиненні процесуальних дій у провадженні.
- Також у вказаному узагальненні наводиться до прикладу аналогічна справа у котрій адвокат, здійснюючи захист у кримінальному провадженні, звернувся до Служби безпеки України із заявою про можливе вчинення суддею неправомірних дій і надав письмову згоду на залучення його до співробітництва та проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
- Пізніше, завдяки цим діям, у яких брав участь адвокат, судді було оголошено про підозру у вчиненні злочину, що передбачений ст. 368 КК України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою).
- Суддя подала скаргу на адвоката до КДКА. Вона вважала, що такі його дії є порушенням ч. 2 ст. 275 КПК, ст. 4 Закону, абзаців 1, 2 ст. 6, ст. 14 ПАЕ та Присяги адвоката України.
- Дисциплінарна палата встановила, що обставини, викладені у скарзі судді, є обґрунтованими, знайшли своє підтвердження та є дисциплінарним проступком, а саме: грубим одноразовим порушенням ПАЕ, що підриває авторитет адвокатури та одночасно порушує Присягу адвоката України.
- На підставі цього, КДКА прийняла рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.
- У рішенні № 219 від 21.02.2025 року, що оскаржується, при визначенні виду дисциплінарного стягнення ДП КДКА Тернопільської області врахувала, що конфіденційне співробітництво з правоохоронними органами ДБР адвокат Особа_2 визнав та наголосив, що зробив це свідомо, не як адвокат, а як громадянин і особа, яка перебувала у трудових відносинах з Особа_3. Також ДП КДКА враховано, що Особа_3 надало йому згоду саме як працівнику Особа_3 – провідному юрисконсульту та не висловлює до Особа_2, як до адвоката будь-яких претензій щодо розкриття конфіденційної інформації Особа_3, та відомостей, які б могли бути кваліфіковані як “адвокатська таємниця”, чи завдання будь-якого іншого виду шкоди.
- ВКДКА вважає, що ДП КДКА Тернопільської області не було надано належної оцінки постанові про залучення до конфіденційного співробітництва та проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 04 червня 2024 року де значиться, про статус адвокатаОсоба_2, як представника Особа_3. Маючи статус адвоката особа обізнана і з вимогами спеціального законодавства так і правилами адвокатської етики. Статус адвоката невіддільно пов’язаний із його повсякденною процесійною діяльністю і не може бути приводом маніпуляцій в яких в одних обставинах він виступає як адвокат, а в інших як представник.
- Відповідно до п.8 ч.1 ст. 23 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокрема: забороняється залучати адвоката до конфіденційного співробітництва під час проведення оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, якщо таке співробітництво буде пов’язане або може призвести до розкриття адвокатської таємниці;
- У відповідності до роз’яснення щодо неприпустимості залучення адвоката до конфіденційної співпраці з органами досудового розслідування при наявній згоді клієнта, рішення Ради адвокатів України від «15» листопада 2019 року № 123 значиться, що прямою нормою діючого Закону є заборона залучати до виконання оперативно-розшукових завдань осіб, професійна діяльність яких пов’язана зі збереженням професійної таємниці, а саме: адвокатів (стаття 11 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»). Забороняється залучати до конфіденційного співробітництва під час проведення негласних слідчих дій адвокатів, нотаріусів, медичних працівників, священнослужителів, журналістів, якщо таке співробітництво буде пов’язане з розкриттям конфіденційної інформації професійного характеру (стаття 275 КПК України).
- Аналогічно забороняється залучати адвоката до конфіденційного співробітництва під час проведення оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, якщо таке співробітництво буде пов’язане або може призвести до розкриття адвокатської таємниці (п. 8 частини 1 статті 23 Закону).
- З огляду на наведене, Рада адвокатів України наголошує, що дотримання принципу конфіденційності є необхідною і що найважливішою передумовою довірчих відносин між адвокатом і клієнтом, без яких є неможливим належне надання професійної правничої (правової) допомоги, здійснення захисту та представництва.
- Розголошення відомостей, що складають адвокатську таємницю, заборонено за будь-яких обставин, включаючи незаконні спроби органів досудового розслідування і суду допитати адвоката про обставини, що складають адвокатську таємницю (стаття 10 Правил адвокатської етики). Також, Радою адвокатів України взяті до уваги ряд рішень ВКДКА з питань пов’язаних з встановленням дисциплінарного проступку в зазначених діях адвоката, зокрема рішення № XІ-004/2016 від 30.11.2016 року, № V-009/2016 від 26.05.2016 року, № V-011/2017 від 30.05.2017 року, № VІ-002/2018 від 26.06.2018 року. Враховуючи наведене вище, Рада адвокатів України наголошує на законодавчо визначеному обов’язку правоохоронних органів здійснювати оперативно-розшукові заходи чи слідчі дії у рамках діючого законодавства, зокрема зазначеним органам забороняється залучати адвоката до конфіденційного співробітництва.
- Таким чином, погодження адвоката на конфіденційне співробітництво під час оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій є порушенням Закону та відповідно може тягнути дисциплінарну відповідальність.
- Рада адвокатів України вважає за необхідне роз’яснити, що у контексті приписів статті 23 Закону та Правил адвокатської етики, кожен адвокат зобов’язаний утримуватись від участі в конфіденційному співробітництві під час оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, оскільки таке співробітництво може привести до розкриття адвокатської таємниці, натомість у разі отримання пропозицій щодо здійснення таких незаконних дій, адвокати мають звертатись до правоохоронних органів та повідомляти про такі факти ради адвокатів регіонів з метою захисту своїх прав та гарантії адвокатської діяльності.
- Основна загроза дій адвоката полягає у тому, що іншим адвокатам здійснюється посил про можливість недотримання принципів адвокатської діяльності, визначених ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та про можливість уникнення відповідальності за це, що також свідчить про підрив авторитету адвокатури в цілому.
- Адвокат вказаними діями порушив основні принципи адвокатської діяльності: незалежності адвокатури, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів, поваги до адвокатської професії, порушив вимоги міжнародних документів, Присягу адвоката України, вимоги Закону, Правил адвокатської етики.
- ВКДКА дійшла висновку про те, що співмірним, пропорційним із характером вчиненого адвокатом діяння, таким, що відповідатиме особі адвоката та спрятиме досягненню мети притягнення до дисциплінарної відповідальності – є застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.
- Таким чином, ВКДКА встановила, що обставини, викладені у скарзі громадянки Особа_1, є обґрунтованими, знайшли своє підтвердження та є дисциплінарним проступком, а саме: грубим одноразовим порушенням ПАЕ вчинене адвокатом Особа_2, що підриває авторитет адвокатури та одночасно порушує Присягу адвоката України.
- На підставі викладеного вище, керуючись статтею 52 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, –
ВИРІШИЛА:
- Скаргу Особа_1, – задовольнити частково.
- Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області у складі дисциплінарної палати № 219 від 21.02.2025 року про притягнення адвоката Особа_2 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 3 (три) місяці, – скасувати.
- Ухвалити нове рішення про притягнення адвоката Особа_2 (свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю Інформація_1 від 03.08.2020 року) до дисциплінарної відповідальності та застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.
- Припинити право на заняття адвокатською діяльністю Особа_2 шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатської діяльності Інформація_1 від 03.08.2020 року (п.3.43 Регламенту ВКДКА).
Матеріали дисциплінарної справи повернути до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Тернопільської області.
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржене до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Андрій МІСЯЦЬ
Секретар засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури
Юлія КЛЕЧАНОВСЬКА