Рішення № ІХ-012/2020 у справі за скаргою адвоката на рішення дисциплінарної палати КДКА м. Києва № 221 від 23.01.2020 року про порушення дисциплінарної справи та на рішення дисциплінарної палати КДКА м. Києва № 269 від 12.03.2020 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

РІШЕННЯ № ІХ-012/2020

30 вересня 2020 року
м. Київ

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у складі голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В., заступника голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяця А.П., членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Вишаровської В.К., Приходька О.І., Коблик М.І., Соботника В.Й., Мягкого А.В., Кострюкова В.І., Чернобай Н.Б., Одновола В.К., Дуліч Т.В., Волчо В.В., Подольної Т.А., Пшеничного О.Л., Прокопчука О.М., Кравченка П.А., Притули О.Б., Лучковського В.В., Дроботущенко Т.О., Усманова М.А., Кузьмінського О.О., розглянувши у відкритому засіданні скаргу адвоката Особа_1 на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва № 221 від 23.01.2020 року про порушення відносно нього дисциплінарної справи та на рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва № 269 від 12.03.2020 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, –

ВСТАНОВИЛА:

Процедура розгляду, що передувала прийняттю рішення КДКА та процедура розгляду скарги у ВКДКА

  1. 12 листопада 2019 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва надійшла скарга приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Особа_2 щодо проведення перевірки на предмет наявності в діях адвоката Особа_1 ознак порушень Правил адвокатської етики та вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (а.с.1-23).
  2. 19 листопада 2019 року голова дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва особа_5 доручив члену дисциплінарної палати Особа_4 провести перевірку відомостей про наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку (а.с.24).
  3. 21 січня 2020 року адвокатом Особа_1 подано до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва письмові пояснення – реагування на скаргу Особа_2 (а.с.25).
  4. Членом ДП КДКА м. Києва Особа_4 за результатами перевірки обставин, викладених у скарзі приватного нотаріуса Особа_2, складено Довідку (без дати) з висновком про відсутність підстав для порушення дисциплінарної справи (а.с.26-28).
  5. 23 січня 2020 року рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва №221 порушено дисциплінарну справу відносно адвоката Особа_1 (а.с.30-33).
  6. 28 січня 2020 року рекомендованим листом № 0407034134114 направлено на поштову адресу адвоката Особа_1, зазначену в Єдиному реєстрі адвокатів України (Адреса_1), рішення про порушення дисциплінарної справи та довідку, які повернулись за закінченням терміну зберігання (а.с. 34-35, 54).
  7. 12 березня 2020 року рішенням дисциплінарної палти Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва №269 адвоката Особа_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження (а.с. 44-48).
  8. Зазначене рішення ДП КДКА м. Києва №269 від 12.03.2020 року направлено на поштову адресу адвоката Особа_1, зазначену в Єдиному реєстрі адвокатів України (Адреса_1), рекомендованим листом № 0407034133215 від 13.04.2020 року, який вручено адресату 21 травня 2020 року (а.с.50, 51).
  9. 17 червня 2020 року адвокат Особа_1, не погоджуючись із вищезазначеними рішеннями ДП КДКА м. Києва №221 від 23.01.2020 року та №269 від 12.03.2020 року, звернувся зі скаргою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
  10. Строк на оскарження рішення ДП КДКА м. Києва №221 від 23.01.2020 року, передбачений ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Скаржником пропущено.
  11. Строк на оскарження рішення ДП КДКА м. Києва №269 від 12.03.2020 року, передбачений ч. 1 ст. 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Скаржником пропущено.
  12. Листом від 26 червня 2020 року ВКДКА повернула скаргу Особа_1, у звꞌязку з недотриманням вимог п. 36.5. ст. 36 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність.
  13. 16 липня 2020 року, після виправлення вказаних недоліків, адвокат Особа_1 повторно подав скаргу до ВКДКА на рішення ДП КДКА м. Києва №221 від 23.01.2020 року та №269 від 12.03.2020 року.
  14. Адвокат просить поновити строк на оскарження рішення ДП КДКА м. Києва №221 від 23.01.2020 року та рішення ДП КДКА м. Києва №269 від 12.03.2020 року.
  15. Листом від 24 липня 2020 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури витребувала матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1 з КДКА м. Києва.
  16. 12 серпня 2020 року до ВКДКА надійшли матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката Особа_1
  17. Листом від 13 серпня 2020 року Головою Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури було доручено члену ВКДКА Особа_3 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі адвоката Особа_1
  18. Листом від 17 вересня 2020 року, адвоката Особа_1 та Особа_2 було повідомлено, що до порядку денного засідання ВКДКА, запланованого до проведення 30.09.2020 року, включено розгляд скарги адвоката Особа_1 на рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва №221 від 23.01.2020 року про порушення відносно адвоката Особа_1 дисциплінарної справи та №269 від 12.03.2020 року про притягнення адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження.

Короткий виклад позиції та доводів учасників дисциплінарного провадження

  1. Адвокат Особа_1 вважає, що звернення нотаріуса Особа_2 до КДКА є необґрунтованим та невмотивованим, зазначає, що її дії містять ознаки очевидного зловживання своїми правами через ненадання жодного доказу наявності ознак дисциплінарного проступку у діях адвоката.
  2. Вважає, що скаржниця ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність без достатніх підстав, як засіб тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
  3. Зазначає, що нотаріус Особа_2 через недостатній досвід не розуміє, що не допустимо виходити на охоту з холостими патронами (без належних доказів), оскільки досягти результату буде неможливо, так як вона не надала жодного належного, допустимого та достовірного доказу.
  4. Зазначає, що скаржниця не бачила його жодного разу, вони не знайомі.
  5. До рішення ДП КДКА регіону ставиться критично, вважає його незаконним та помилково прийнятим за результатами складання Особа_4 довідки на низькому професійному рівні.
  6. Обґрунтовує свою позицію тим, що рішення не ґрунтується на матеріальних вимогах Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», суперечить та не відповідає процедурним питанням.
  7. Вважає, що комісія діяла поза межами правового поля України, не дотрималась принципів, за якими здійснюється дисциплінарне провадження.
  8. Вказує, що не вчиняв жодних дій відносно приватного нотаріуса Особа_2 та не поширював будь якої інформації.
  9. Зазначає, що результати перевірки та результати роботи КДКА свідчать про те, що доказова база проти нього штучно створена недостатньо досвідченим адвокатом Особа_4, а обвинувачення проти нього створене та підтримане на підставі сфальсифікованих доказів, які ґрунтуються на припущеннях недостатньо досвідченого члена комісії, який провів перевірку відомостей не повно та поверхнево, склав довідку не вказавши дату її складання.
  10. Просить поновити строк для подачі скарги та скасувати рішення ДП КДКА м. Києва від 23.01.2020 року про порушення відносно нього дисциплінарної справи та рішення ДП КДКА м. Києва від 12.03.2020 року про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження.
  11. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Особа_2 заперечень на скаргу адвоката Особа_1 поданої до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури – не надала.

Встановлені фактичні обставини

  1. Згідно витягу з Єдиного реєстру адвокатів України у вигляді профайлу адвоката Особа_1 вбачається, що робочою адресою даного адвоката є: Адреса_1 (а.с. 4).
  2. Таким чином, дисциплінарне провадження здійснено належною КДКА регіону, відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  3. Встановлено, що 20 серпня 2019 року між адвокатом Особа_1 та Особа_6 укладено Угоду про надання правової допомоги, здійснення представництва (захисту) клієнта.
  4. Згідно предмету зазначеної Угоди адвокат зобов’язався надавати юридичну допомогу та здійснювати захист в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, в органах Національної поліції України, прокуратури, інших органах державної влади, органах місцевого самоврядування та інших підприємствах, установах, з усіма правами передбаченими для представника ЦПК, КПК, КАС України, іншими Законами України при вирішенні питань, пов’язаних з правами Замовників (а.с.22 зворот).
  5. При цьому встановлено, що додана адвокатом до матеріалів дисциплінарної справи копія Угоди про надання правової допомоги від 20.08.2019 року не підписана ні клієнтом адвоката Особа_6, ні самим адвокатом Особа_1
  6. З матеріалів справи вбачається, що адвокатом Особа_1, від імені свого клієнта Особа_6 підготовлено та подано ряд документів.
  7. Зокрема на адресу приватного нотаріуса Особа_2 направлено телеграму під назвою: «Обґрунтована заява (вимога) про повернення мені оригіналів документів» від 29.10.2019 року (а.с.5-6), додаткову телеграму №2 під назвою: «Обґрунтована (повторна) заява (вимога) про повернення мені оригіналів документів» від 30.10.2019 року (а.с.7-8), телеграму №3 під назвою: «Заява-вимога про направлення за місцем мого проживання завірених копій усіх документів приєднаних до нотаріальної справи при реєстрації договору довічного утримання» від 08.11.2019 року (а.с.12-13); на адресу Міністра юстиції України направлено телеграму під назвою: «Заява про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного нотаріуса Особа_2 (а.с.9-11); на адресу Дніпровського районного суду м. Києва по цивільній справі № 755/14910/19 відповідь на відзив (а.с.14-17), тощо.
  8. При цьому, всі зазначені документи підписані факсимільним підписом адвоката Особа_1 і не підписані клієнтом адвоката – Особа_6.
  9. В зазначених документах адвокат Особа_1 зазначає образливі та неетичні коментарі щодо професійної діяльності і компетентності приватного нотаріуса Особа_2
  10. 12 листопада 2019 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Особа_2 звернулась зі скаргою на поведінку адвоката Особа_1.
  11. В своїй скарзі вказала, що 10.03.2015 року нею було посвідчено договір довічного утримання (догляду) та виконано відповідні нотаріальні дії.
  12. Адвокат Особа_1 є представником позивача по цивільній справі № 755/14910/19 про розірвання договору довічного утримання.
  13. Нотаріус зазначила, що для досягнення мети позитивного вирішення судової справи, адвокат допустив неправомірну поведінку щодо неї.
  14. Зокрема, скаржник вважає, що неправомірна поведінка адвоката полягає у тому, що 29.10.2019 року адвокатом Особа_1 було направлено на її електронну адресу телеграму з вимогою повернути позивачу оригінал витягу з Держаного реєстру речових прав на рухоме майно, оригінал свідоцтва про право власності на квартиру позивача та видати новий договір довічного утримання (догляду) від 10.03.2015 року з пронумерованими аркушами, а також надати копії свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю Особа_2, акта про сертифікацію робочого місця (контори) приватного нотаріуса, договору страхування цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса.
  15. Вказує, що адвокат Особа_1 зазначив про те, що скаржник була зобов’язана надати пояснення щодо предмета спору у справі № 755/14910/19.
  16. Надалі отримала повторну телеграму на електронну адресу з вимогою про негайну видачу позивачу документів, зазначених у попередній телеграмі.
  17. Зазначає, що 01.11.2019 року, без попередньої домовленості з нею, адвокат Особа_1 прийшов за адресою її робочого місця та за її відсутності почав грубо вимагати у помічниці інформацію про причини відсутності нотаріуса, зазначення адреси її перебування.
  18. Вважає, що адвокат своєю поведінкою налякав помічницю і вона була майже готова сама викликати поліцію.
  19. Стверджує, що інформація, зазначена адвокатом у скарзі на неї до Міністерства юстиції України, не відповідає дійсності у тій частині, що адвокат приходив до робочого місця нотаріуса не сам, а з клієнтом і, що дана обставина може бути підтверджена записами з відеокамер, розташованих у її офісі.
  20. Вказує, що у телефонних розмовах Особа_1 звинувачує скаржника у змові з чоловіком відповідача та в одержанні неправомірної вигоди, шантажує її скаргами до Міністерства юстиції.
  21. Просила застосувати до адвоката Особа_1 дисциплінарне стягнення у виді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік.
  22. За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати Особа_4 складено довідку в якій зазначено, що у діях адвоката Особа_1 є прояви некомпетентності та недостатньо високої культури поведінки, втім, наведені факти у своїй сукупності не є достатніми для відкриття дисциплінарного провадження, та прийшов до висновку, що в діях адвоката Особа_1 відсутні ознаки порушень Правил адвокатської етики та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Обґрунтування підстав та мотивів прийнятого КДКА рішення

  1. 23 січня 2020 року рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва №221 порушено дисциплінарну справу відносно адвоката Особа_1 (а.с.30-33).
  2. ДП КДКА м. Києва в своєму рішенні не погодилась з висновками перевірки, мотивуючи тим, що адвокат Особа_1 дає образливі і неетичні коментарі щодо професійної діяльності і компетентності скаржника (приватного нотаріуса), демонструючи при цьому недостатньо високий рівень культури спілкування і, що в діях адвоката наявні ознаки порушень Правил адвокатської етики та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»
  3. 12 березня 2020 року рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва №269 адвоката Особа_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження (а.с.30-33).
  4. ДП КДКА м. Києва мотивувала своє рішення тим, що в діях адвоката Особа_1 наявне свідоме порушення Правил адвокатської етики.

Нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню

  1. Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.
  2. Стаття 11 Правил адвокатської етики визначає, що адвокат зобов’язаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення (абзац 2).
  3. Згідно з положеннями ст. 12 Правил адвокатської етики, всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов’язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших (абзац 1).
  4. Статтею 42 Правил адвокатської етики закріплено, що представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов’язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.
  5. Відповідно до ст. 49 Правил адвокатської етики у відносинах з будь-якими особами, з якими адвокат взаємодіє в процесі виконання доручення клієнта, адвокат має дотримуватись вимог цих Правил у частині, застосовній до цих відносин.
  6. Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
  7. Дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку (ч. 2 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
  8. Згідно із ст. 32 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року №120, із змінами (далі – Положення), дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
  9. Відповідно до ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, яким є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
  10. Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
  11. Згідно ч. 3 ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
  1. Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
  2. Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.
  3. Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим (абз. 2 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
  4. Відповідно до ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
  5. Згідно ч. 1 ст. 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
  6. Відповідно до ч. 8 ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.
  7. Відповідно до п. 3.30 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року № 78, із змінами (далі – Регламент ВКДКА), строк на оскарження рішення КДКА, встановлений статтею 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», може бути поновлено за рішенням ВКДКА згідно заяви скаржника про поважність причин його пропуску.
  8. Згідно ст. 34 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року № 120, рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Строк на оскарження до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути поновлено за рішенням цієї Комісії згідно заяви скаржника про поважність причин його пропуску.
  9. Відповідно до п. 3.29. Регламенту ВКДКА, порушення строку на оскарження рішення КДКА без поважних причин є підставою для відхилення скарги, про що зазначається в рішенні ВКДКА про залишення скарги без задоволення, а рішення без змін.

Мотиви та висновки Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури

  1. Щодо оскарження рішення ДП КДКА м. Києва №221 від 23.01.2020 року ВКДКА зазначає наступне.
  2. Скарга адвоката Особа_1 на рішення ДП КДКА м. Києва №221 від 23.01.2020 року про порушення відносно нього дисциплінарної справи подана до ВКДКА після усунення недоліків – 16 липня 2020 року (першочергово – 17 червня 2020 року).
  3. Тобто, скарга до ВКДКА подана з порушенням 30-денного строку для оскарження рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, встановленого ч. 3 ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  4. Відповідно до пункту 3.16. Регламенту ВКДКА розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури здійснюється у відповідності з правовими основами діяльності адвокатури України та рішеннями органів адвокатського самоврядування, а також згідно з вимогами положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
  5. ВКДКА звертає увагу, що у своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує на те, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata – принципу остаточності рішень суду (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-X).
  6. У п. 41 рішення від 03.04.2008 року «Пономарьов проти України» ЄСПЛ вказав, що: «правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків».
  7. У рішенні ЄСПЛ від 19.02.2009 «Христов проти України», заява №24465/04 Європейський суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка зокрема проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.»
  8. Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об’єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
  9. У свою чергу, відповідно до частини 2 статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.
  10. Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури встановлено, що 21 січня 2020 року адвокатом Особа_1 подано до КДКА м. Києва письмові пояснення – реагування на скаргу Особа_2 (а.с.25).
  11. В подальшому результатами розгляду поданої відносно нього скарги він не цікавився.
  12. З матеріалів справи вбачається, що 28 січня 2020 року КДКА м. Києва рекомендованим листом № 0407034134114 направлено на поштову адресу адвоката Особа_1 зазначену в Єдиному реєстрі адвокатів України (Адреса_1) рішення про порушення дисциплінарної справи та довідку, які повернулись за закінченням терміну зберігання (а.с. 34-35, 54).
  13. Тобто КДКА регіону виконано вимоги частини 2 статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
  14. Поважні причини пропуску строку на оскарження рішення КДКА повинні бути підтверджені скаржником належними доказами.
  15. Такими доказами можуть бути документи, що засвідчують фактичне існування перешкод чи труднощів для своєчасного звернення зі скаргою, якими заявник обґрунтовує поважні причини пропуску строків.
  16. Відсутність доказів поважності пропуску строку оскарження, як і відсутність доказів своєчасного подання скарги (за наявності об’єктивної інформації про пропуск таких строків), має наслідком відмову ВКДКА у поновленні строку на оскарження рішення КДКА.
  17. Жодної поважної причини попуску строку скаржником адвокатом Особа_1 у своїй скарзі не наведено.
  18. Враховуючи ту обставину, що рішення про порушення дисциплінарної справи КДКА регіону направлено адвокату Особа_1 на його офіційну адресу зазначену в Єдиному реєстрі адвокатів України і Скаржником не надано обґрунтованих пояснень та доказів поважності причин пропуску строку на оскарження, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури прийшла до висновку про відсутність поважності причин пропуску строку на оскарження рішення КДКА регіону №221 від 23.01.2020 року про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката.
  19. Відповідно до п. 3.29. Регламенту ВКДКА, порушення строку на оскарження рішення КДКА без поважних причин є підставою для відхилення скарги, про що зазначається в рішенні ВКДКА про залишення скарги без задоволення, а рішення без змін.
  20. Щодо оскарження рішення ДП КДКА м. Києва №269 від 12.03.2020 року ВКДКА зазначає наступне.
  21. Розглянувши доводи Скаржника, ВКДКА прийнято рішення про поновлення строку на оскарження рішення ДП КДКА м. Києва №269 від 12.03.2020 року, враховуючи поважність причин його пропуску.
  22. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, розглядаючи скаргу адвоката Особа_1 по суті прийшла до висновку, що дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва вірно встановлено, що в діях адвоката Особа_1 наявне свідоме порушення Правил адвокатської етики.
  23. Рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження ухвалено законно та обґрунтовано.
  24. Адвокат Особа_1 в документах, адресованих приватному нотаріусу Особа_2, Міністру юстиції України, КДКА м. Києва, а також до ВКДКА вживає образливі та неетичні коментарі щодо професійної діяльності і компетентності приватного нотаріуса Особа_2
  25. Разом з цим, адвокат Особа_1 в своїй скарзі до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури аналогічно вживає образливі та неетичні коментарі, не тільки щодо професійної діяльності і компетентності приватного нотаріуса Особа_2, а й голови та членів дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва.
  26. На підставі викладеного, керуючись пунктом 3.29 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, статтею 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури України, –
ВИРІШИЛА:
  1. На підставі п. 3.29. Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, скаргу адвоката Особа_1 в частині оскарження рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва № 221 від 23.01.2020 року – залишити без задоволення. Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва № 221 від 23.01.2020 року про порушення відносно адвоката Особа_1 дисциплінарної справи, – залишити без змін.
  2. Скаргу адвоката Особа_1 в частині оскарження рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва № 269 від 12.03.2020 року, – залишити без задоволення. Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва № 269 від 12.03.2020 року про притягнення адвоката Особа_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, – залишити без змін.

Матеріали дисциплінарної справи повернути до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва.

Відповідно до ч.7 ст.52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Голова Вищої кваліфікаційно-
дисциплінарної комісії адвокатури             С.В. Вилков

Секретар засідання Вищої кваліфікаційно –
дисциплінарної комісії адвокатури             Т.О. Дроботущенко